Історія №1 (67) січень-лютий 2005



Сторінка1/12
Дата конвертації17.04.2017
Розмір2.67 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ІСТОРІЯ




№ 1 (67) січень-лютий 2005



Ірина Пономарьова,

кандидат історичних наук, докторант Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародних

відносин та зовнішньої політики Маріупольського

державного гуманітарного університету
Ірина Матвійко,

магістрант Маріупольського державного гуманітарного університету

ЕТНОДЕМОГРАФІЧНА ТА ЕТНОСОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРЕКІВ ПРИАЗОВ'Я

(на прикладі дослідження погосподарських книг

с. Мангуш 1947-1949 рр.)

Стаття піднімає актуальні питання міжетнічних відносин в районі українського Приазов’я. На підставі аналізу погосподарських книг грецького села Мангуш Першотравневого району Донецької області висвітлено етнічний склад населення, освітній рівень, розглянуті міжшлюбні відносини, охарактеризовано матеріальний добробут мешканців. Дослідження охоплює період 1947-1949 рр.


Сучасний світ переживає нелегкий період своєї історії, який характеризується нестабільністю та вибухонебезпечністю. Однією з причин такого стану речей є конфлікти на національному ґрунті. Держави шукають власну оптимальну модель поліетнічного суспільства. Саме тому дослідження етнічної історії, міжетнічних відносин набувають особливої актуальності.

Північне Приазов’я є регіоном компактного проживання греків, що мігрували з Кримського півострова близько 1778 р. Неослабний інтерес до цього етносу викликаний як специфікою етнокультурного розвитку (грецький народ, незважаючи на складні історичні випробування, зміг зберегти свою самобутність, традиції, мову), так і роллю греків у культурному та громадському житті регіону. Термін “маріупольські греки”, або “греки Північного Приазов’я” об’єднує дві етнічні спільноти: уруми – еллінофони та румеї – тюркофони.

У Північному Приазов’ї греками-християнами було засновано 21 поселення. Одним із них є село Мангуш, розташоване у Першотравневому районі Донецької області. За переписом 2001 року у Першотравневому районі нараховувалося найбільше греків – 5882 особи, що склало 20,1% від кількості населення всього району [1].

Серед праць, що висвітлюють різні аспекти етнічної історії маріупольських греків, необхідно назвати дослідження В.І.Наулко [2], Ю.В.Іванової [3], А.В.Гедьо [4], М.А.Араджіоні [5], Л.Якубова. Найбільш дослідженими є проблеми, пов’язані з кримським та приазовським періодами життя греків, їх переселенням. Але на сьогодні поки що не існує фундаментальної праці, яка б комплексно висвітлювала історію цього етносу. Дослідження проводилися окремо у галузі вивчення історії, культури, мови. Вважаємо, що для формування цілісного уявлення про історію греків Приазов’я, необхідно простежити історичну долю кожного населеного пункту, заснованого грецькими переселенцями.



Мета статті: на основі вперше включеного до наукового обігу джерельного матеріалу дослідити етнодемографічну та етносоціальну ситуацію, яка склалася в с. Мангуш у 1947-49 рр., а також проаналізувати етнічний склад населення с.Мангуш, висвітлити освітній рівень мешканців селища, розглянути міжшлюбні відносини, охарактеризувати майновий стан представників різних етнічних груп.

Предметом дослідження є погосподарські книги 1947-49 рр., які зберігаються в архіві Виконкому Першотравневої селищної ради народних депутатів Донецької області. Нами опрацьовано погосподарські книги за 1947-1991р., всього 277 одиниць збереження. Книги більш раннього періоду були знищені під час Великої вітчизняної війни.

Цінність цього виду джерела зумовлена великим обсягом інформації, що міститься в ньому. У погосподарських книгах вказані прізвища, імена та побатькові членів родини, дати народження, ступінь родинного зв’язку з головою родини, національність, освіта, місце роботи, дата зведення будинку, повний облік господарства, присадибні насадження, кількість землі в особистому користуванні. Ці дані дозволяють охарактеризувати етнічну й соціальну структуру населеного пункту в досліджуваний період, а також зробити висновок щодо економічної ситуації тих років [6].

У цілому цифрові показники, наведені у праці, ґрунтуються на даних 18 погосподарських книг за 1947-49 рр. Проаналізовано 239 домогосподарств, які об’єднують 1173 осіб.


Спочатку зробимо невеликий етнодемографічний екскурс. Село Мангуш засноване в 1780 р. греками-тюркофонами, які вийшли з кримського с. Мангуш (сучасне смт Партизанське АР Крим) у кількості 773 чол. з 142 дворів. У Криму село входило до складу Фулльської єпархії (з центром у Бахчисараї) та Бахчисарайського кадилику, Бахчисарайського каймаканства [7]. У Приазов’ї с. Мангуш було засноване біля верхів’я р. Білосарайки за 18 верст від Маріуполя [8]. У 1781 р. в населеному пункті Мангуш проживало 663 особи [9]. Про розвиток селища та позитивну динаміку його населення свідчать такі дані: 1859 р. – 2583 особи (1300 чоловіків, 1283 жінки) [10], 1897 р. – 5452 особи (2693 чоловіків, 2759 жінок) [11], 1911р. - 6404 особи (3380 чоловіків, 3021 жінка) [12].

На початку ХХ ст. в Мангуші почали селитися росіяни й українці. Так, у 1923 році з 4864 жителів села росіяни складали 117 осіб, українці - 112 осіб, інші – 22 особи [13]. Наприкінці 1920-х рр. грецьке населення села складало 87,1% [14].

За радянських часів грецький населений пункт Мангуш входив до складу Донецької губернії, а з 1925 р., коли вона була ліквідована та поділена на округи, увійшов до складу Маріупольської округи [15]. У 1932 р. у зв'язку з утворенням Донецької області Мангушський район був розформований і приєднаний до Маріупольської міської ради [16] .

На фоні адміністративних змін у 1930-40 рр. сталися і значні етнодемографічні зміни, що знайшли своє відображення у наведених нами джерелах.

У погосподарських книгах означеного періоду населення с. Мангуш було репрезентоване трьома етносами – греками, українцями й росіянами, причому греки складали 56,18% від загальної кількості мешканців селища. Українці складали 32,65%. Росіяни були досить малочисельною національною категорією – усього 9%. Щодо представників інших національностей, то у погосподарських книгах є інформація лише про єдину жінку-єврейку.

У всіх вікових категоріях простежується тенденція до кількісної переваги жінок, що можна пояснити наслідками війни. Уточнення статево-вікової структури дозволяє простежити стійку тенденцію серед чоловіків усіх національностей: на вікову категорію від 1 до 24 років у середньому припадає 50,23% усіх чоловіків (власне у греків більше – 55,74%). Найбільш працездатне населення 32-59 років складає в середньому 36,53%. Помітна різниця тільки у категорії старшого й похилого віку. Тут росіяни становлять лише 2,1%, у той час, як греки та українці – приблизно 6-7%. Справа в тому, що серед росіян більше прибулих, а серед українців та греків більше старожилів.

У жінок співвідношення між віковими категоріями 1-24 роки і 25-59 років більш рівномірне – 51% і 40% відповідно. Значно більша ніж у чоловіків, кількість жінок старшого й похилого віку – приблизно 8,88%, причому гречанки – 9,68%, українки – 8,5%, а росіянки – лише 5,01%. Водночас у категорії найбільш працездатного населення росіянок найбільше (42,4% проти 40% гречанок і 39% українок). Пояснюється це тією ж самою причиною, що і в чоловіків: серед гречанок та українок більше корінних мешканок, ніж серед росіянок.

Важливим показником міжетнічних відносин є шлюбні відносини. Через те, що архіви загсу є закритими і доступ до них обмежений законом про зберігання юридичної таємниці, то погосподарські книги – практично єдине достовірне й доступне джерело інформації про шлюби.

Ми брали до уваги тільки родини з обома батьками. Таких родин у досліджуваний період нараховується 168. За даними погосподарських книг 1947-49 років більшість шлюбів були однонаціональними – 83,9%, а міжетнічні шлюби складали лише 16,1% (таблиця 1). Причому українці радше одружувалися з гречанками (5,95%), ніж греки з українками (4,76%). Частка шлюбів “росіян-українка” ще менша (2,38%), а шлюб між росіянином та гречанкою був такою ж рідкістю, як і між українцем та єврейкою – лише по одному шлюбу у с. Мангуші.
Таблиця 1. - Шлюбні відносини 1947-48-49рр.


Національність

Подружжя


Кількість шлюбів

% від загальної кількості шлюбів

Однонаціональні шлюби (%)

Міжетнічні шлюби (%)

Грек-гречанка

84

50

83,9




Українець-українка

46

27,38

Росіянин-росіянка

11

6,55

Українець-росіянка

0

0

16,1

Українець-гречанка

10

5,95

Українець-єврейка

1

0,595

Росіянин-українка

4

2,381

Росіянин-гречанка

1

0,595

Грек-українка

8

4,76

Грек-росіянка

3

1,786

Таким чином, у 1940-і рр. шлюбні відносини були досить традиційними, родини створювалися в основному в межах своєї національної групи.

Рівень освіти також є важливою характеристикою стану етносу. При дослідженні цього показника ми враховували осіб, які вже досягли 1949р. 17 років. У погосподарських книгах налічується 709 осіб, що відповідають цій вимозі (таблиця 2).

У процесі аналізу було виділено декілька загальноосвітніх рівнів: “неграмотний”, “малограмотний”, “писемний”, “початкова” освіта, “неповна загальна”, “середня”, “середньо-технічна”, “вища”. У цілому в селищі переважали писемні мешканці. Таких налічувалося 72,78%. Неграмотні складали 11,28%, з неповною середньою освітою – 6,35%. Найменше було мешканців з вищою освітою (0,71%, тобто 5 осіб) і з середньо-технічною освітою (1 особа). Проте наведені показники є середньостатистичними. Якщо проаналізувати рівень освіти за кожною етнічною групою окремо, то виявляться значні розбіжності. Греків слід вважати найбільш освіченою групою населення, тому що відсоткове співвідношення писемних греків значно перевищує аналогічні показники серед українців та росіян (80,5% проти 62,8% і 63,9% відповідно). Водночас показники неграмотних росіян (16,4%) і українців (14,6%) значно вищі за аналогічні показники у греків (8,35%). Серед тих, хто мав вищу освіту, греків було 3 особи, українців – 2 і жодного росіянина.

Чоловіки всіх національностей були більш освіченими за жінок. Але якщо розглядати рівень освіченості в кожній національній групі, то гречанки більш освічені, ніж їхні українські та російські односільчанки (малограмотних та неграмотних гречанок удвічі менше, ніж українок та росіянок). Вищу освіту мали виключно чоловіки.
Таблиця 2. - Рівень освіти 1947-48-49рр.








Неграм.

Малограм.

Писемні

Початкова освіта

Непов.

серед.

Середня освіта

Сер.тех. освіта

Вища освіта

Всього осіб

Греки

кількість чол. (осіб)

8

2

146

4

8

2

0

2

170

% від чол.

4,71

1,18

85,89

2,35

4,71

1,18

0

1,18




кількість жін. (осіб)

25

7

172

2

13

4

1

1

225

% від жін.

11,1

3,1

76,44

0,88

5,77

1,77

0,44

0,44




% від загальної

кількості



3,5

0,99

24,26

0,28

5,54

0,56

0,14

0,14




загальна кількість (осіб)

33

9

318

6

21

6

1

3

395

Українці

кількість чол. (осіб.)

8

9

86

5

9

1

0

1

119

% від чол.

6,72

7,56

72,27

4,2

7,56

084

0

0,395




кількість жін. (осіб.)

29

13

73

6

10

1

1

1

134

% від жін.

21,6

9,7

54,48

4,48

7,46

0,75

0,75

0,75




% від загальної

кількості



4,09

1,83

10,3

0,85

7,51

0,14

0,14

0,14




загальна кількість (осіб.)

37

22

159

11

19

2

0

2

253

Росіяни

кількість чол. (осіб.)

0

2

19

0

2

0

0

0

23

% від чол.

0

8,7

82,61

0

8,7

0

0

0




кількість жін. (осіб.)

10

2

20

3

3

0

0

0

38

% від жін.

26,3

5,26

52,63

7,89

7,89

0

0

0




% від загальної

кількості



1,41

0,28

2,82

0,423

8,2

0

0

0




загальна кількість(осіб)

10

4

39

3

5

0

0

0

61




загальна

кількість осіб у селі



80

35

516

20

45

8

2

5

711


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconСлово редактора
Газета Новоолександрівської зош – дитсадка І – ІІІ ступенів січень-лютий, 2014 р
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconКнижкова палата україни
У номері зареєстровано матеріали з газет за січень, лютий, березень, квітень 2007 року
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconПовідомлення до 200-річчя університету (квітень 2004-лютий 2005 рр.) "Харківські студбатівці"

Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconКнижкова палата україни імені івана федорова літопис газетних статей державний бібліографічний покажчик України
У номері зареєстровано матеріали з газет за січень, лютий, березень, квітень 2007 року
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconКнижкова палата україни імені івана федорова літопис газетних статей державний бібліографічний покажчик України
У номері зареєстровано матеріали з газет за листопад, грудень 2006 року та січень, лютий, березень, квітень 2007 року
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconБюлетень нових надходжень за лютий 2017 р. Львів 2017 63 Історія. Історичні науки
Ад 242. Історія мужності, братерства та самопожертви [Текст] / гол ред. С. С. Скляр; фото С. Лойко. Харків : Клуб сімейного дозвілля,...
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconІнформація про нові надходження січень лютий березень 2014 р. Астрономія Железняк, Галина Васильевна
Железняк, Галина Васильевна. Космонавтика. Відкриття Всесвіту / Г. В. Железняк; пер з рос. Н. О. Матюх. – Х. Фактор, 2013. – 159...
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconБюлетень нових надходжень за лютий 015р. Львів 2015 Природа. Природничі науки
Біологія [Текст] : навч посібник / А. О. Слюсарев [та ін.]; за ред та пер з рос. В. О. Мотузного. 6-те вид., стер. Київ : Вища школа,...
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconІнформаційний вісник комунального закладу «Харківський нвк №14 Харківської міської ради»
Крім офіційної назви місяця «лютий», у народі існує чимало інших назв. Більшість їх характеризує сувору І вередливу вдачу місяця...
Історія №1 (67) січень-лютий 2005 iconНавчально-методичний посібник Тернопіль
Л17 Історія України. Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2005. – 62 с. – Бібліотека щорічника «Українська наука: минуле,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка