Історія хімія (курс лекцій)



Сторінка4/4
Дата конвертації17.04.2017
Розмір0.67 Mb.
1   2   3   4

2.1 Визначне місце в розвитку науки і культури в Україні належить Київському університету заснованому у 1834 р. кафедра хімії в КУ існувала з часу його відкриття, але київська школа хіміків з’явилась і зміцніла значно пізніше, у другій половині XIX ст., коли ряд російських хіміків Петербурзької і Казанської хімічних шкіл переїхали в Україну. Різке покращення викладання хімії та наукової роботи спостерігається з приїздом до КУ професора Алексєєва П.П. (1840- 1891 рр.). В 60-их роках XIX ст. в КУ під його керівництвом починається дослідження з органічної хімії, він продовжує напрям Зініна і працює з азотосполуками, пропонуючи новий спосіб їх добування – відновлення нітросполук амальгамою натрію в спиртовому розчині. В роботі „Монография азотосоединений” Алексєєв вперше дав класифікацію сполук азоту, серед яких було багато плутанини, дав їм визначення, що це проміжні продукти між ароматичними нітросполуками та ароматичними амінами. Ним запропонований новий спосіб відновлення нітросполук в азо- і гідразо- сполуки пилом і лугом, що є основним і сьогодні.

Протягом 25 років Алексєєв читав курс органічної хімії та різні спецкурси студентам, читав публічні лекції з хімії, писав критичні статті на хімічну літературу, видав чотири підручники.

Сучасником і товаришем по роботі в КІ був М.А. Бунге (1842-1914), який відзначався широтою інтересів, але основна його увага була напрямлена на хімічну технологію, розвиток хімічних знань і хімічної промисловості. Він першим показав можливість нітрування оксидами азоту, цікавився структурою самих оксидів азоту і взагалі його цікавили нітрозосполуки (магістерська дисертація). Докторська дисертація присвячена електролізу органічних сполук. Роботами Бунге цікавився Менделєєв.

Після Алексєєва кафедру хімії КУ очолив С.М. Реформатський (1860-1934), один з видатних учнів Зайцева в Кавказькому університеті, де займався будовою ненасичених вуглеводнів та насиченими багатоатомними спиртами. Але особливо важливими дослідженнями були ті, що присвячені новому методу синтезу β-оксикислот. І зараз використовував реакції реформатського при одержанні їх дією цинку на ефіри галогенокислот, альдегіди і кетони. Це було ще в 1887 в Казані. В Києві ці роботи були продовжені, за кілька років з його лабораторії вийшло понад 60 праць.

Реформатський написав підручник „Начальный курс органической химии”, який витримав 17 видань, він читав публічні лекції був членом Київського товариства природодослідників, створив фізико-хімічний гурток, який переріс у фізико-хімічне товариство (1910 р.), він був його головою.

Після Реформатського кафедру одержав В.П. Яворський (1876-1942). Основною роботою його було дослідження Собінових кислот, він дав загальний і зручний метод синтезу кислот β-оксигідросорбінового ряду. З 1930 року – керівник сектору орг. хімії інституту хімії АН УРСР і проводить роботи по синтезу ненасичених спиртів в стінах академії наук КУ і політехнічному університету. Його роботи з учнями по магній-органічному синтезу були поширені на ненасичені галогенопохідін. В 1914 -1918 рр. приймав участь в промисловому добуванні азидів, він був чудовим лектором і педагогом.

Серед учнів Яворського визначне місце займає професор Київського університету, академік І.К. Мацуревич (1882-1939). Його перші роботи – синтези β-оксикислот за реакцією Реформатського. Друга група робіт – синтез насичених і ненасичених спиртів галоїд-магній сполук, ненасичених кетонів, похідних циклогексенів. В 1932 р. Мацуревич консультант і керівник робіт у науково-дослідному інституті каучуку і каучуконосів, які опубліковувались у ряді хімічних журналів .

2.2 У 1865 р. в м. Одесі був відкритий університет. За підтримки та участі російських вчених він швидко став науковим центром в галузі хімії.

Першим професором в галузі хімії був учень Воскресенського М.М. Соколов (1826-1877). Спочатку це були напрями робіт з органічної хімії, тут працювали визначні російські хіміки – В. Марковников, Петрієв, Танатар, Меліков. Тут починав академік Зелінський.

В цей же період професор університету Шведов вивчав колоїдні розчини з допомогою спеціального пристрою який з часом стали застосовувати вчені всіх країн.

Пізніше в Одеському університеті набули певного значення дослідження з неорганічної хімії Мелікова і Писаржевського, а пізніше Писаржевського з учнями в галузі пероксидів і надкислот. Менделєєв згадував в „Основах хімії”, що роботи Мелікова і Писаржевського зміцнили пер. системи елементів.

Тут Писаржевський розпочав дослідження з теорії розчинів, які продовжив в Юр’євському університеті, Київському політехнічному університеті.

В.М. Тетрієв (185 - 1908) спростував положення Кекуле про неможливість добути продукт з двома гідроксилами при одному атомі вуглецю, довівши ідентичність діоксималонової і мезоксалевої кислот.

С.М. Танатар (189 - 1917) після закінчення Одеського університету працював за кордоном над причиною ізомерії фумарової та малеїнової кислот, вперше застосував реакцію окиснення ізомерних кислот перманганатом і взагалі органічних сполук, де йому належить першість.

П.Г. Меліков (1850 - 1927) до початку 90-х років працює в галузі гліцидних кислот, а потім в галузі неорганічних сполук. Роботи над пероксидами і над кислотами з Писаржевським принесли йому заслужену популярність. А роботи по геометрії органічних кислот (ненасичені) збереглись в часі з такими за кордоном.



2.3 У 1805 р., коли був заснований Харківський університет (ХУ) органічна хімія ще не була самостійно. Дисципліною і хімію викладав один професор О.І. Ходнєва (1818-1883), який викладав органічну хімію з 1847 р.. Всвоїй докторській дисертації він подає історію розвитку органічної хімії . Він ближче від інших наших хіміків підійшов до теорії будови.

У 1855 р. кафедра хімії перейшла до М.М. Бекетові і хімія зайняла гідне місце серед факультативних предметів. До 1865 р. він читав органічну хімію сам, а далі зосередився повністю на створені фізико-хімії (див. спец. Сторінку по Бекетову).

Видатне місце належить О.М. Ельтекову (1846-1894) – вихованцю бекетівської школи, прибічник бутлеровської теорії. В основному Ельтеков цікавився реакціями ізомеризації. Чудові дослідження його стосуються перетворень ефірів і спиртів вінілового ряду, зробив висновок про неможливість існування спиртів з гідроксилом біля ненасиченого атома вуглецю. В науці несправедливо це „правило Ельтекова” несправедливо називати „правило Ерленмейера”, бо останній сформулював його лише в 1880 р.. Але успішна діяльність Ельтекова рано закінчилась у 1889 р. він перейшов в Київський університет, а у 1894 р. помирає від туберкульозу.

Перший період кафедрою органічної хімії керував учень Бутлерова О.А. Альбіцький, наукові роботи якого стосуються в основному його казанського періоду в області стереоізомерії жирних вищих кислот і їх перетворення в ненасичені кислоти, синтез ангідридів кислот жирного ряду.

Відмітимо діяльність завідувача кафедри неорганічної хімії І.П. Осипова, який виконав в дисертаціях магістерську і докторські роботу по дослідженню ізомерів фумарової і малеїнової кислот, теплот горіння органічних сполук. Разом з Ю.В. Коршуновим він виконав дві роботи з хімії піролу. Осипов написав підручник з органічної хімії (кілька видань).

Харківський університет дав російській науці видатного хіміка Флавицького, який в Казані дослідив терпени.



Отже, харківські хіміки зробили значний внесок в розвиток вітчизняної науки.

Зміст

  1. Вступ......................................................................................................................3

  2. Доалхімічний період............................................................................................8

  3. Алхімічний період..............................................................................................15

  4. Період об’єднання хімії.....................................................................................23

  5. Період кількісних законів..................................................................................33

  6. Періодичний закон Д.І. Менделєєва.................................................................42

  7. Розвиток хімії в Україні (ХІХ – ХХ ст.)...........................................................49


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4

Схожі:

Історія хімія (курс лекцій) iconКурс лекцій / Навч посібник. К
Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н. О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч посібник. К
Історія хімія (курс лекцій) iconКурс лекцій з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання
Курс лекцій з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання за напрямом...
Історія хімія (курс лекцій) iconПедагогічна система К. Д. Ушинського
Кравець В. П. Історія української школи І педагогіки: Курс лекцій. Тернопіль, 1994
Історія хімія (курс лекцій) iconКурс лекцій з історії соціології київ 2005
Курс лекцій з історії соціології, К.: Нпу імені М. П. Драгоманова, 2005. – 195 с
Історія хімія (курс лекцій) iconВступ до курсу «Культурологія»
Бичко А. К., Бичко Б.І. Бондар Н. О. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій / Навч посібник. К
Історія хімія (курс лекцій) icon1. З’ясувати, що означає слово “хімія”; З’ясувати, що означає слово “хімія”
З’ясувати, що означає слово "хімія"; Слово «хімія» має кілька значень. Так називають науку І навчальний предмет. Іноді слово «хімія»...
Історія хімія (курс лекцій) iconІндивідуальні завдання з дисципліни «історія політичних І правових вчень» для заочної форми навчання (1 курс заочного відділення, курс на базі окр «Молодший спеціаліст», курс на базі вищої освіти) спеціальності «Правознавство»
Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів спеціальності «Правознавство» студенти заочної форми навчання виконують індивідуальну...
Історія хімія (курс лекцій) iconКурс лекцій миколаїв 2007 ббк 45. 33

Історія хімія (курс лекцій) iconУрок : Хімія природнича наука. Хімія в навколишньому світі.
Рекомендації до проведення домашніх практичних робіт з хімії для учнів 7-х класів
Історія хімія (курс лекцій) iconКурс лекцій Київ 2002 ббк 67. 6я73 А46 Рецензенти: І. К. Туркевич, д-р юрид наук, проф



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка