Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка)



Сторінка23/24
Дата конвертації04.02.2018
Розмір5.79 Mb.
ТипВитяг
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24
Тема 10.1. Політичні вчення західноєвропейського Просвітництва

  1. Яке історичне значення мали політичні ідеї Вольтера?

  2. У яких роботах знайшли своє вираження політичні та правові ідеї Монтеск'є?

  3. Якої класифікації форм правління дотримувався Монтеск'є?

  4. Назвіть принципи правління за Монтеск'є ?

  5. Як Монтеск'є визначав свободу громадян держави?

  6. У чому суть теорії поділу влади за Монтеск'є?

  7. Роль принципу поділу влади в системі управління державою за Монтеск'є?

  8. Які фактори, на думку Монтеск'є , визначають позитивні закони?

  9. У яких роботах знайшли своє вираження політичні та правові ідеї Ж.-Ж. Руссо ?

  10. Яку роль грав суспільний договір в процесі державотворення за Руссо?

  11. У чому причина критичного ставлення Руссо до теорії поділу влади?

  12. Як Руссо розумів непогрішність народного суверенітету?

  13. Як Руссо розумів відмінність суверена від уряду?

  14. У чому Руссо вбачав гарантії народного суверенітету?

  15. Яку форму правління Руссо вважав єдино розумною?


Тема 10.2. Політичні ідеї доби Великої французької революції.

  1. Яким чином М. Робесп'єр охарактеризував революційний і конституційний уряд?

  2. Наведіть аргументи М. Робесп'єра на користь революційної диктатури і революційної законності.

  3. Як уявляв Ж.-П. Марат політичну справедливість і шляхи її досягнення?

  4. Яких поглядів дотримувався Ж.-П. Марат на співвідношення терору і революційних перетворень?

  5. Назвіть політичні ідеї, які містяться в Деклараціях прав людини і громадянина 1789 і 1793 рр.

  6. Завдання і методи революційної диктатури за Г. Бабефом.

  7. Яким було ставлення Г. Бабефа до свободи громадянина?

  8. Як Г. Бабеф розумів демократію?

  9. Яке місце бабувізму в історії політичних рухів?

  10. Яку характеристику дав Ж.-А. Кондорсе формам правління?

  11. Як уявляв У. Годвін співвідношення індивідуальної свободи і суспільного порядку?

  12. Власність і демократія за І.-Г. Форстером.

  13. Чому Е. Берк вважав державу продуктом історичного партнерства?

  14. Мета і принципи правління за Е. Берком.

  15. Чому Е. Берка, Ж.-М. де Местра, К.- Л. Галлера називають консерваторами?

  16. Яку з форм правління Ж.-М. де Местр вважав найбільш вдалою?

  17. Яких поглядів дотримувався Ж.-М. де Местр на конституційні документи?


Тема 11. Політичні вчення в США доби Просвітництва та боротьби за незалежність

  1. Які періоди пройшов процес становлення американської суспільно-політичної та правової думки у ХVІІ – ХVІІІ ст.?

  2. У чому полягає сутність концепції гомруля (самоуправління) Б. Франкліна?

  3. Яким чином обгрунтовували Т. Джефферсон і Т. Пейн правомірність боротьби американських штатів за незалежність і право народу на революцію?

  4. Яким, на думку Т. Пейна, має бути співвідношення суспільства і держави?

  5. З яких позицій Т. Джефферсон трактував природно-правову концепцію?

  6. Який політичний ідеал Т. Джефферсона і Т. Пейна?

  7. Яким чином А. Гамільтон, Дж. Адамс, Дж. Медісон обгрунтовували необхідність федеральної форми державного устрою США?

  8. Яку модель політичної системи декларує Конституція США 1787 р.?

  9. Які основні положення утверджує Декларація про незалежність 1776 р.?

  10. Як переосмислювалися цінності свободи та рівності в американській політичній думці?

  11. Чим відрізняються європейський та американський лібералізм ХVІІІ ст.?


Тема 12. Політичні ідеї в Німеччині наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст.

  1. Назвіть основні напрямки політичної ідеології кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. У чому полягають їх особливості?

  2. Яких критеріїв у розмежуванні суспільства і держави дотримується Вільгельм фон Гумбольдт?

  3. Які теоретичні положення попередніх доктрин наслідує лібералізм політико-правової концепції І.Канта?

  4. Чим відрізняються і в чому ідентичні раціоналістичні погляди стосовно політики та права в англійських та французьких мислителів і німецьких філософів кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.?

  5. Які ознаки раціоналістичних концепцій політики та влади кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст.?

  6. Назвіть критерії правової держави («істинної республіки») І. Канта?

  7. Яку систему принципів міжнародних відносин виводить І. Кант?

  8. Що становить суть утопізму у поглядах на суспільний розвиток в політико-правовій концепції Й.-Г. Фіхте?

  9. Які гарантії від політичного деспотизму декларуються в політико-правових концепціях І. Канта, Й.-Г. Фіхте, Ф.-В. Шеллінга?

  10. Які критерії розвитку суспільства виділяє у своїй політико-правовій теорії І. Кант?

  11. Яке ставлення І. Канта до ідеї народного суверенітету і теорій поділу влади?

  12. Яким чином розуміє Г.-В.-Ф. Гегель єдність держави?

  13. Які ознаки внутрішнього й зовнішнього суверенітету держави за Г.-В.-Ф. Гегелем?

  14. Що таке «правова держава громадянського суспільства» у Г.-В.-Ф. Гегеля?

  15. Чим подібні і чим відмінні політико-правові концепції І. Канта та Г.-В.-Ф. Гегеля?

  16. В чому суть трансцендентності держави, права, влади у І. Канта, Й.-Г. Фіхте та
    Г.-В.-Ф. Гегеля?

  17. Яке місце Г.-В.-Ф. Гегель відводить людині у політичному процесі?

  18. Як Г.-В.-Ф. Гегель розв’язує проблему монархічності форми правління в державі та утвердження демократичних підстав суспільних відносин? Який тип демократії відстоює Г.-В.-Ф. Гегель?

  19. Як Ви розумієте слова Г.-В.-Ф. Гегеля: «...всесвітня історія – є поступ розвитку принципу, змістом якого є усвідомлення свободи»?

  20. Які ознаки «замкненої торгової держави» за Й.-Г. Фіхте?

  21. Яким є політичний ідеал І. Канта, Й.-Г. Фіхте, Г.-В.-Ф. Гегеля, Ф.-В. Шеллінга?


Тема 13. Політичні вчення в Західній Європі у першій половині XIX ст.

  1. Які основні риси політичної ідеології лібералізму першої половини ХІХ ст.?

  2. Які чинники вплинули на появу у першій половині ХІХ ст. цілого ряду співіснуючих теоретичних доктрин різного ідейного та теоретичного спрямування?

  3. Які моделі політичної системи відстоюють теорії лібералізму, соціалізму та комунізму першої половини ХІХ ст.?

  4. Яке місце займає концепція природних прав людин у політичних теоріях першої половини ХІХ ст?

  5. Що є рушійними силами суспільно-політичного розвитку за К. А. Сен-Сімоном?

  6. Яке місце «промисловій системі» відводив К.А.Сен-Сімон у трактуванні нової суті держави?

  7. Система яких антагонізмів за Р. Оуеном є рушійною силою формування нової держави за зразком «Нової Гармонії»?

  8. У чому полягає оригінальність теорії державної влади та надкласової держави Ш. Фур”є?

  9. Який сенс вкладає Ш. Фур’є? в поняття «цивілізація» у працях: «Теорія всесвітньої єдності» та «Новий господарський соцієтарний світ»?

  10. Що таке комуністичне суспільство за Ш. Фур’є?

  11. У чому суть проекту «Великого родинного союзу» В. Вейтлінга?


Тема 14. Політичні вчення в Західній Європі

(друга половина XIX – початок XX ст.)

  1. Що становило суть політичних ідеалів та системи цінностей у європейських теоріях лібералізму в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст?

  2. Співставте основні теоретичні положення марксизму та анархізму. В чому їх подібність, у чому різниця? Ви б їх класифікували як теорії лібералізму чи консерватизму?

  3. Які чинники вплинули на появу у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. цілого ряду співіснуючих теоретичних доктрин різного ідейного та теоретичного спрямування?

  4. Які моделі політичної системи відстоюють теорії лібералізму, консерватизму, марксизму, анархізму та ін? Порівняйте їх.

  5. Яке значення має лібералізм для формування доктринальної свідомості?

  6. Яку систему розподілу влад пропонують теорії солідаризму? Марксизму? Анархізму? Аргументуйте свою відповідь положенням з творів авторів, що сповідували такі ідеї.

  7. Чи є науковою на ваш погляд теорія держави, політики та влади, яку запропонував М. Штірнер у своїй роботі «Єдиний та його власність»? Виведіть критерії науковості політичної теорії.

  8. В чому ви вбачаєте суть внутрішніх суперечностей політичної теорії марксизму?

  9. Чим відрізняється концепція рівності та справедливості, яку декларує теорія марксизму, від концепцій Т. Гоббса та Дж. Локка?

  10. В чому суть теорії розподілу влад у марксизмі?

  11. В чому Ви вбачаєте оригінальність інтерпретації соціально-стратифікованого суспільства в політико-правовій теорії Ф. Ласаля?

  12. Як пробує вирішити проблему формування національної свідомості та національного типу держави у своїй теорії Ф. Ніцше?


Тема 15. Політичні вчення в Росії другої половини ХVІІІ –першої половини ХIХ ст.

  1. Що спільного та відмінного в політичних програмах М. М. Щербатова та М. М. Сперанського?

  2. В чому суть позитивізму та негативізму феномену декабриського руху в Росії?

  3. Чим відрізнялися конституційні проекти П. Пестеля та М. Муравйова?

  4. Яке значення мали політичні теорії, що сформувалися в Росії у другій половині ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. для визначення подальшої долі цієї держави? А для України?

  5. У чому сутність політичних ідей західників і слов’янофілів? Чи актуальні ці ідеї для сучасної Росії? Обгрунтуйте відповідь.

  6. Які етапи розвитку людства виділяв С. Є. Десницький?

  7. У чому особливості концепції поділу влади, запропонованої С. Є. Десницьким?

  8. Які пропозиції С. Є. Десницький вніс щодо вирішення проблеми законодавчого регулювання кріпосного права?

  9. З яких точок зору С. Є. Десницький критикував кріпосне право?

  10. У чому О. М. Радищев вбачав причини виникнення держави?

  11. Яку форму правління О. М. Радищев визнавав політичним ідеалом?

  12. У яких роботах М. М. Сперанського містяться політико-правові ідеї?

  13. У чому полягає сутність вчення М. М. Сперанського про закони?

  14. У чому полягають особливості ідеї поділу влади запропонованої М. М. Сперанським?

  15. Яким чином М. М. Сперанський обґрунтовує свій політичний ідеал.


Тема 16. Розвиток політичної думки в Росії (друга половина ХIХ –початок ХХ ст.)

  1. У чому суть теорії «російського соціалізму» М. Г. Чернишевського?

  2. Як М. Г. Чернишевський уявляв собі форму майбутньої соціалістичної держави?

  3. У чому полягає суть теорії «общинного соціалізму» О. І. Герцена?

  4. Який політичний ідеал російського народництва?

  5. У чому особливість російського анархізму у порівнянні з європейським?

  6. Чому ідеї Б. М. Чичеріна щодо держави та права називають ліберально-консервативними?

  7. «Міф, утопія та реальність у ленінізмі» – як ви пояснете цей характеристичний логічний ряд?

  8. Співставте основні теоретичні положення ленінізму та європейської соціал-демократії. В чому їх різниця?

  9. Яку модель політичної системи відстоює теорія ленінізму?

  10. Чим небезпечна для людства ідеологія та соціальна практика ленінізму і сталінізму?

  11. Філософ М. О. Бердяєв писав: «Комунізм, згідно зі своєю ідеєю, хотів би утвердити не лише справедливість, але й братерство у людських відносинах. Але наївно і слушно думати, що братерство між людьми може бути здійснено шляхом зовнішньої, примусової соціальної муштри, шляхом звички. Для цього необхідна дія глибинних духовних сил». Чи згідні ви з такою думкою? Аргументуйте свою відповідь.

  12. Яке значення християнської традиції у політичних вченнях Росії другої половини ХIХ – початку ХХ ст.?

  13. У чому сутність концепція вселенської теократії В. С. Соловйова?


Тема 17. Політичні вчення у країнах Європи і США у ХХ ст.

  1. У чому суть теорії конвергенції?

  2. Що спільного і відмінного в теоріях еліт Вільфредо Парето і Гаетано Моски?

  3. У чому суть ідеї «правової держави» націонал-соціалістів?

  4. Які характерні риси тоталітарної моделі політичної системи?

  5. Чим небезпечна для людства політико-правова ідеологія фашизму та неофашизму?

  6. Чому фашизм, націонал-соціалізм і сталінізм вважаються різновидами тоталітаризму?

  7. Що спільного та відмінного у поглядах на державу «нових лівих» та неофашистів?

  8. Які характерні риси теорії «плюралістичної демократії»?

  9. Що означає поняття «революція менеджерів»?

  10. Який політичний ідеал «Франкфуртської школи»?


Тема 18. Політичні ідеї представників популізму

(самостійна робота)



  1. У чому суть «Конституції п’яти влад», як китайської моделі демократії?

  2. Що включають «чотири права народу» за Сунь Ятсеном?

  3. На які періоди Сунь Ятсен поділяв процес політичної перебудови Китаю?

  4. Що означають поняття «ахімса», «свадеші», «сварадж» та «сатьяграха» у політичній теорії та практиці Махатми Ганді?

  5. В якій праці викладено ідеї Муаммара Каддафі? Чи можна їх назвати анархічними?

  6. У чому суть ідей «африканського соціалізму»?

  7. Що означає поняття «коншіенсізм» у політичному вченні Кваме Нкруме.

  8. Яка роль держави в розвитку і гармонізації суспільства за Л. С. Сенгором?

  9. Чому популізм є своєрідним індикатором проблем у розвитку представницької демократії?

  10. Економічний популізм спрямований на подолання бідності. Чому ж тоді його критикують?

  11. Чим пояснюється дивовижна життєздатність латиноамериканського популізму?

  12. Які ідеї А. де ла Торре, Ж. Д. Варгаса, Х. Д. Перона і Л. Карденаса, на Вашу думку, мають популістський характер?

  13. Розкрийте зміст понять «апризм», «жетулізм», «перонізм», «путінізм».

  14. Що спільного і відмінного між популістськими ідеями О. Лукашенка, У. Чавеса і В. Жириновського?

  15. У чому, на Ваш погляд, полягають позитивний зміст і водночас небезпека популізму?


10.  Теми курсових робіт із дисципліни

Курсова робота – це самостійне, навчально-наукове дослідження студента. У процесі написання роботи під керівництвом викладачів кафедри студенти опановують методи та набгають вміння проведення наукового дослідження. Написання курсової роботи має допомогти формуванню творчого мислення студента, перевірити навички збирання, аналізу та інтерпретації джерел й літератури, вміння формулювати висновки та пропозиції. Успішне проведення наукового дослідження та написання курсових робіт залежить від чіткого дотримання основних вимог, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлення. Теми курсових пропонуються студентам відповідно до наукової тематики кафедри, з урахуванням наукових зацікавлень студентів. При оцінюванні курсові роботи комісія враховує дотримання вимог оформлення роботи, якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, вміння захистити сформульовані положення та висновки. Роботи оформленні з порушенням державних стандартів і встановлених вимог можуть бути недопущенні до захисту. Невідповідність в оформленні курсової роботи може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи. Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослідження.




  1. Політичні погляди Полібія: проблеми форм держави та їх кругообіг, конфліктів і війни.

  2. Етико-філософські підходи до політики епікурейців.

  3. Політико-правові погляди римських стоїків.

  4. Апологетика та її значення для формування християнських політичних ідей.

  5. Держава в політичних концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка.

  6. Просвітництво як культурно-ідеологічний суспільний рух XVIII століття.

  7. «Залізний закон олігархізації» Роберта Міхельса.

  8. Неокласичний цивілізаційний підхід Арнольда Тойнбі.

  9. Концепція влади у творчості Макса Вебера.

  10. Лібералізм в американському просвітництві.

  11. Політичні та правові погляди Г. Гроція: вчення про природне право та суспільний договір.

  12. Політичні вчення утопічного характеру XVI–XVII століть.

  13. Концепція національної держави Й. Г. Фіхте.

  14. Влада, демократія та суспільний договір у концепції А. Гамільтона.

  15. Марксизм як політичне вчення.

  16. Формування теоретичних моделей політичної системи в 50–60-ті рр. ХХ ст. (Т. Парсонс, Д. Істон).

  17. Ідейні витоки анархізму. М. Штірнер та П. Ж. Прудон.

  18. Цивілізаційна футурологія С. Гантінгтона.

  19. Афроамериканський націоналізм (М. Гарві, С. Брігс, М. Літтл, М. Л. Кінг, «Чорні пантери»).

  20. Ідеологія політичного сіонізму (Т. Герцль).

  21. Політико-правові погляди К. Шмітта: держава, закон і «расова спільноті».

  22. Політичні погляди Б. Муссоліні: зміст фашизму.

  23. Фемінізм як сучасна соціально-політична теорія.

  24. «Перша хвиля» фемінізму (Е. Гольдман, К. Цеткін, О. Колонтай).

  25. Фемінізм «другої хвилі» (Б. Фрідан, С. Окін, Дж. Річардс).

  26. «Третя хвиля» фемінізму (Р. Уолкер, С. Фалуді, А. Менегетті).


Критерії оцінки курсової роботи

1.  Актуальність, теоретичне або практичне значення роботи.

2.  Наукова новизна одержаних результатів. 

3.  Системність і повнота у розкритті теми; аргументованість висновків, їх відповідність отриманим результатам.

4.  Дослідницький характер роботи: доцільність та коректність використаних методів дослідження. 

5.  Стиль, грамотність, логічність викладу; відповідність вимогам до змісту та оформлення наукових робіт.



11.  Питання до іспиту

Варіант 1. Політичні ідеї Ібн Халдуна. Обґрунтування «освіченого абсолютизму» у працях Ю. Крижанича.
Варіант 2. Тома Аквінський про співвідношення світської та духовної влади. Етико-правова концепція політики І. Канта.
Варіант 3. Вчення Арістотеля про середній клас. Політична концепція М. Вебера.
Варіант 4. Політико-правові погляди Аль-Фарабі. Особливості американського консерватизму (збірник «Федераліст»).
Варіант 5. Н. Макіавеллі про походження, сутність і форми держави. Ф. Ніцше про державу як засіб культурної та соціальної еволюції.
Варіант 6. Політична концепція Т. Гоббса. Обґрунтування правомірності народної революції Т. Джефферсоном.
Варіант 7. Соціально-політичні ідеї Мо-Цзи. Максиміліан Робесп'єр про революційний і конституційний уряди.
Варіант 8. «Змішана» модель політичного правління Платона. Теорія народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо.
Варіант 9. Вчення Цицерона про ідеальну форму політичної влади. Критика Дж. Локком патерналістської теорії держави.
Варіант 10. Марсилій Падуанський про державу і закон. К. Маркс і Ф. Енгельс про історичний розвиток класового суспільства і держави.
Варіант 11. Теоретична спадщина Ібн-Рушда. А. де Токвіль про всесвітній демократичний процес.
Варіант 12. Політична концепція Ж. де Местра. Теорія еліт В. Парето і Г. Моски.
Варіант 13. Вчення Ж. Бодена про державний суверенітет. Ж.-Ж.Руссо як виразник радикальних тенденцій у політичній думці Франції XVIII ст.
Варіант 14. Вчення Цицерона про ідеального політичного діяча. М. О. Бакунін про походження, сутність і форми держави.
Варіант 15. Вчення Арістотеля про зв’язок політики з етикою. Т. Гоббс про співвідношення держави та свободи.
Варіант 16. Політичне вчення Гуго де Гроота Гроція. Вчення Ж.-Ж.Руссо про свободу і рівність.
Варіант 17. Максиміліан Робесп'єр про революційний і конституційний уряди. Політичні ідеї слов’янофілів (О. С. Хом'яков, І. В. Кіреєвський) і західників (К. Д. Кавелін).
Варіант 18. Вчення Августіна про «град земний» і «град божий». Анархо-комунізм П. О. Кропоткіна.
Варіант 19. Визначення меж діяльності держави як зміст політичної теорії Дж. Локка. Вчення В. І. Леніна про історичний розвиток держави.
Варіант 20. Теорія утопічного соціалізму Т. Мора. Л. фон Штейн про співвідношення держави і суспільства.
Варіант 21. Обґрунтування необмеженого самодержавства І. С. Пересвєтовим.

Органічна теорія держави Г. Спенсера.


Варіант 22. Політичний ідеал Цицерона. Дуалістична теорія держави Г. Еллінека.
Варіант 23. Структура ідеальної держави Платона. Н. Макіавеллі про проблему формування політичних еліт.
Варіант 24. Політичні ідеї Лао-цзи. Г.-В. Гегель про співвідношення громадянського суспільства і держави.

Варіант 25. Зміст поняття «макіавеллізм». І. Бентам про форми держави і представницьку демократію.
Варіант 26. Характеристика Арістотелем людини як «політичної тварини». Ш.-Л. Монтеск’є про форми політичного правління.
Варіант 27. Особливості політичної думки епохи Реформації. Три великих принципи Сунь Ятсена.
Варіант 28. Вчення Цицерона про ідеального громадянина. Е. Берк про державу як продукт історичного партнерства.
Варіант 29. «Артхашастра» – одна із визначних пам’яток політичної думки. Політичне вчення Махатми Ганді.
Варіант 30. Вчення Полібія про класифікацію форм держави та їх кругообіг. Концепція розподілу влади Б. Констана.
12.  Тести для підсумкового контролю (завантажені на освітній портал)


Вчення про «доброчесне місто»:

а) Ібн Сіна;

б) Ібн Рушд;

в) Аль-Фарабі;

г) Ібн-Халдун.


Політико-філософський нарис «Права людини»:

а) Вільгельм фон Гумбольдт;

б) Александер Гамільтон;

в) Томас Пейн;

г) Фрідріх-Вільгельм-Йозеф Шеллінг.


Протагор, Гіппій, Антіфонт:

а) старші софісти;

б) молодші софісти;

в) легісти;

г) фацзя


Органічна теорія держави:

а) Вольтер;

б) Спенсер;

в) Руссо;

г) Макіавеллі.


Італійський політичний мислитель, богослов і медик XIV ст.:

а) М. Падуанський;

б) Полібій;

в) Конфуцій;

г) Фома Аквінський.

Китайський мислитель, автор виступів «Три принципи народу»:

а) Сунь Ятсен;

б) Махатма Ганді;

в) Леопольд Сенгор;

г) Кваме Нкрума.


Трактат «Слово про владу й честь царську»:

а) Філофей;

б) Феофан Прокопович;

в) А.Ф. Ордін-Нащокін;

г) І.Т. Посошков.


Представник «державної школи», автор праць «Про народне представництво», «Курс державної науки»:

а) Б.М.Чичерін;

б) П.О.Кропоткін;

в) В.С.Соловйов;

г) М.О.Бердяєв.


Обгрунтування теорії народного суверенітету:

а) Барух Спіноза;

б) Томас Гоббс;

в) Жан-Жак Руссо;

г) Жан Боден.


Представник теорії «робітничого комунізму»:

а) Вільгельм Вейтлінг;

б) Людвіг Гумплович;

в) Георг Еллінек;

г) Фердинанд Лассаль.


«Правильна» форма державного правління за Арістотелем:

а) демократія;

б) тиранія;

в) аристократія;

г) олігархія.


Концепція «демократичного соціалізму»:

а) Томазо Кампанелла;

б) Едуард Бернштейн;

в) Мореллі;

г) Гракх Бабеф.


Виділяв п’ять верств населення в «доброчесній державі», яку очолює філософ-правитель:

а) Аль-Фарабі;

б) Ібн Халдун;

в) Лао-цзи;

г) Конфуцій.


Теорія солідаризму. Автор праці «Філософія солідарності»:

а) Макс Штірнер;

б) Леон Буржуа;

в) Фрідріх Енгельс;

г) Фрідріх Ніцше.


Оберіть прізвище німецького богослова, автора «95 тез»:

а) Мартін Лютер;

б) Жан Кальвін;

в) Томас Мюнцер;

г) Георг Гегель.


Автор «Декларації незалежності США»:

а) Томас Джефферсон;

б)Франсуа Вольтер;

в) Джордж Вашингтон;

г) Александер Гамільтон.


Ототожнював державу з особою царя, прагнув піднести його авторитет, порівнюючи з сонцем:

а) Симеон Полоцький;

б) Філофей;

в) Андрій Курбський;

г) Юрій Крижанич.


Австрійський вчений. Автор «теорії насилля» у виникненні держави:

а) Вільгельм Вейтлінг;

б) Карл Каутський;

в) Рорберт Оуен;

г) Людвіг Гумплович.


Принцип розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову:

а) Томас Гоббс;

б) Шарль-Луї Монтеск’є;

в) Нікколо Макіавеллі;

г) Томас Мор.


Свадеші, ахімса, сварадж; сатьяграха:

а) Махатма Ганді;

б) Сунь Ятсен;

в) Леопольд Сенгор;

г) Каутілья.

Автор твору «Государ», «Історія Флоренції»:

а) Нікколо Макіавеллі;

б) Жан Боден;

в) Джованні Джентіле;

г) Марк Тулій Цицерон.


6. Автор творів «Про розвиток революційних ідей в Росії» (1851), «Російський народ і соціалізм» (1855):

а) Олександр Герцен;

б) Микола Чернишевський;

в) Карл  Маркс;

г) Олександр Радищев.


Автор твору «Захисник миру»:

а) Конфуцій;

б) Марсилій Падуанський;

в) Жан-Поль Марат;

г) Джон Локк.


Дуалістична теорія держави:

а) Фрідріх Ніцше;

б) Георг Єллінек;

в) Роберт Оуен;

г) Герберт Спенсер.


Тразімах, Каллікл, Алкідамант:

а) старші софісти;

б) молодші софісти;

в) легісти;

г) фацзя


Автор «Декларації незалежності США»:

а) Томас Джефферсон;

б) Френсіс Бекон;

в) Джордж Вашингтон;

г) Томас Гоббс.


Вчення про «семичленне царство» міститься у трактаті:

а) «Закони Ману»;

б) «Артхашастра»;

в) «Типитака»;

г) «Теогонія».


Мислитель, що рекомендував коритися владі, не звертаючи ніякої уваги на її походження.

а) Вольтер;

б) Кант;

в) Руссо;

г) Марат.


Автор твору «Трактат про погляди мешканців доброчесного міста»:

а) Ібн Рушд;

б) Аль-Фарабі;

в) Ібн Сіна;

г) Ібн-Халдун.


Теорія ненасильства:

а) Сунь Ятсен;

б) Махатма Ганді;

в) П. Кропоткін;

г) М. Робесп’єр.


Російський письменник епохи Просвітництва. Найвідоміший твір «Подорож із Петербурга до Москви»:

а) Олександр Радищев;

б) Павло Пестель;

в) Олександр Герцен;

г) Микола Чернишевський.


Англійський соціаліст-утопіст. Утворення самокерованих «поселень спільності й співробітництва» без приватної власності і експлуатації:

а) Шарль Фур’є;

б) Клод-Анрі де Рувруа Сен-Сімон;

в) Роберт Оуен;

г) Вільгельм Вейтлінг.


Юриспруденція у Стародавньому Римі:

а) Ульпіан;

б) Полібій;

в) Марк Аврелій;

г) Сократ.


Античний філософ, автор діалогів «Держава» і «Закони»:

а) Демокріт;

б) Платон;

в) Сократ;

г) Полібій.


У праці «Кінець історії та остання людина» стверджував, що в світі виник небувалий консенсус із приводу легітимності ліберальної демократії як системи правління:

а) Френсіс Фукуяма;

б) Фрідріх Ніцше;

в) Збігнев Бжезінський;

г) Джон Локк.


Російський юрист, один із засновників «державної школи». Праця «Конституційне питання в Росії»:

а) Борис Чичерін;

б) Павло Пестель;

в) Володимир Соловйов;

г) Петро Кропоткін.


Твір «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської»:

а) Барух Спіноза;

б) Томас Гоббс;

в) Мартін Лютер;

г) Фома Аквінський.


Дав класичне визначення політики у праці «Політика як покликання і професія»: 

а) Макс Вебер;

б) Жан Боден;

в) Едмунд Берк;

г) Томас Мор.


Представник французького Просвітництва. Обгунтував принцип народного суверенітету:

а) Франсуа-Марі Вольтер;

б) Едмунд Берк;

в) Жозеф-Марі де Местр;

г) Жан-Жак Руссо.


Видатний представник арабського аристотелізму XII ст., автор трактату «Спростування спростування»:

а) Аверроес (Ібн Рушд)

б) Аль-Фарабі;

в) Каутілья;

г) Ібн Халдун.


Автор вислову «людина за своєю природою є істота політична»:

а) Протагор;

б) Арістотель;

в) Аверроес;

г) Сократ.


Концепція «замкненої торгової держави»:

а) Й.-Г.Фіхте;

б) Т. Пейн;

в) Г. Спенсер;

г) Ш. Фур’є.


Перший російський економіст-теоретик, автор трактату «Книжка про бідність і багатство» (1724 р.):

а) А. Ф. Ордін-Нащокін;

б) І. Т. Посошков;

в) Ю. Крижанич;

г) Й. Волоцький.


Американський політолог, автор терміну «поліархія»:

а) Гарольд Ласкі;

б) Моріс Дюверже;

в) Ральф Дарендорф;

г) Роберт Алан Даль.


Французький революціонер, комуніст-утопіст:

а) Г.Бабеф;

б) Г. Спенсер;

в) Т. Джефферсон;

г) Ж.-Ж. Руссо.


Діяч раннього робочого руху, теоретик «зрівняльного комунізму»:

а) Вільгельм Вейтлінг;

б) Карл Каутський;

в) Ієремія Бентам;

г) Петро Кропоткін.


Теорія державного суверенітету:

а) Платон;

б) Жан Боден;

в) Максиміліан Робесп’єр;

г) Жан-Поль Марат.


Французький філософ, засновник соціології та філософії позитивізму:

а) Жан-Поль Марат;

б) Огюст Конт;

в) Жан-Жак Руссо;

г) Дені Дідро.


Публіцист епохи Просвітництва, автор твору «Роздуми про революцію у Франції», ідейний родоначальник британського консерватизму:

а) Френсіс Бекон;

б) Роберт Оуен;

в) Томас Гоббс;

г) Едмунд Берк.


Автор політичної концепції, в основу якої покладено три принципи – нації («націоналізм»), народовладдя («демократія») і принцип «народного благоденства»:

а) Сунь Ятсен;

б) Едуард Бернштейн;

в) Гаетано Моска;

г) Махатма Ганді.


Філософ епохи еллінізму, закликав уникати політичної діяльності і переносив центр ваги суспільної теорії в область моралі:

а) Сократ;

б) Епікур;

в) Демокріт;

г) Арістотель.


Вважав, що спосіб повернення людей до рівності – прийняття досконалого законодавства, узгодженого із законами природи:

а) Гракх Бабеф;

б) Мореллі;

в) Максиміліан Робесп’єр;

г) Фрідріх Ніцше.


«Якщо висувати справедливих і усувати несправедливих, народ буде підкорятися»:

а) Конфуцій;

б) Демокріт;

в) Фома Аквінський;

г) Протагор.


Німецький мислитель XIX ст. Концепція «надкласової монархії»:

а) Лоренц Штейн;

б) Фрідріх Енгельс;

в) Карл Каутський;

г) Вільгельм Вейтлінг.


Теорія «демократичного соціалізму». Праця «Роздуми про революцію нашого часу»:

а) Карл Маркс;

б) Макс Штірнер;

в) Гарольд Ласкі;

г) Джованні Джентіле.


Англійський письменник, соціолог, філософ, теоретик расизму. Автор книги «Основи XIX століття»:

а) Хьюстон Стюарт Чемберлен;

б) Людвіг Вольтман;

в) Френсіс Бекон;

г) Герберт Спенсер.


Піддав критиці монархію та її економічну основу – приватну власність і запропонував політичний устрій ідеальної держави:

а) Томас Гоббс;

б) Фома Аквінський;

в) Едмунд Берк;

г) Томас Мор.


Вперше в російській політичній літературі використав формулу «цар-сонце», що стала характерним атрибутом абсолютної монархії:

а) Філофей;

б) Симеон Полоцький;

в) Василь Татищев;

г) Петро Кропоткін.


«Неправильна» форма державного правління за Арістотелем:

а) демократія;

б) аристократія;

в) монархія;

г) політія.


Збірник статей А. Гамільтона, Дж. Джея, Дж. Медісона:

а) «Принципи законодавства»;

б) «Конституційний кодекс»;

в) «Фрагменти про уряд»;

г) «Федераліст».


Автор вислову «Людина за своєю природою – істота політична»:

а) Арістотель;

б) Конфуцій;

в) Фома Аквінський;

г) Протагор.


Соціаліст-утопіст. Трактат «Місто Сонця»:

а) Шарль Фур’є;

б) Томазо Кампанелла;

в) Клод-Анрі де Рувруа Сен-Сімон;



г) Роберт Оуен.

Французький письменник-просвітитель. Пропагував «освічену монархію». Праця «Філософські листи»:

а) Жан-Поль Марат;

б) Франсуа-Марі Аруе Вольтер;

в) П’єр-Жозеф Прудон;

г) Жан Мельє.


Автор проекту Декларації незалежності США, прибічник теорії суспільного договору, природного права та народного суверенітету:

а) Томас Гоббс;

б) Томас Джефферсон;

в) Томас Пейн;

г) Томас Мюнцер.


Влада еліти знань, що поєднує найбільш талановитих, освічених членів суспільства:

а) мерітократія;

б) ксенархія;

в) гінекархія;

г) охлократія.


Визначний мислитель періоду елінізму, автор «Історії в сорока книжках»:

а) Цицерон;

б) Полібій;

в) Горгій;

г) Епікур.


Російський державний діяч 1 пол. XIX ст. Праця «Про поступовість удосконалення громадського»:

а) М.М.Сперанський;

б) П.І.Пестель;

в) М.Г.Чернишевський;

г) О.І.Герцен.


Ідеальна держава – «соціальна конституційна монархія» прусського зразка:

а) Герберт Спенсер;

б) Вільгельм Вейтлінг;

в) Лоренц фон Штейн;

г) Томас Гоббс.


Глобальне «зіткнення цивілізацій» і усвідомлення поліцивілізаційного характеру сучасної глобальної політики:

а) Семюел Хантінгтон;

б) Гарольд Ласкі;

в) Джованні Джентіле;

г) Герберт Маркузе.



Один із основоположників лібералізму у Франції. Праця «Про стародавню свободу порівняно зі свободою сучасною»:

а) Алексіс де Токвіль;

б) Джон Локк;

в) Барух Спіноза;

г) Бенжамен Констан.


Засновник «нестяжательства», шо обстоював ідею аскетизму:

а) Ніл Сорський;

б) Ю. Крижанич;

в) П. Лавров;

г) О. Радищев.


Протагор, Горгій, Антіфонт, Гіппій:

а) легісти;

б) старші софісти;

в) стоїки;

г) епікурейці.


Трактат «Артхашастра» («Настанова про користь»):

а) Сократ;

б) Каутілья;

в) Хаммурапі;

г) Урукагіна.


Американський федераліст, автор антицерковних памфлетів «Вік розуму», «Здоровий глузд»:

а) І. Кант;

б) Т. Пейн;

в) Г. Гегель;

г) Ф.Вольтер.


Нідерландський юрист, автор твору «Про право війни і миру»:

а) Гуго де Гроот Гроцій;

б) Жан Боден;

в) Френсіс Бекон;

г) Томас Гоббс.


Теоретик анархізму, автор праці «Державність та анархія»:

а) П.-Ж.Прудон;

б) М.Бакунін;

в) П.Лавров;

г) Ф. Лассаль.


Визначний ідеолог католицизму XIII ст., автор теологічної теорії походження держави:

а) Марк Аврелій;

б) Аврелій Августин (Блаженний);

в) Фома Аквінський;

г) Луцій Сенека.


Німецький філософ XIX ст. Державу і право вважав інструментаріями культури, яка являє собою боротьбу сил і воль за владу:

а) Едмунд Берк;

б) Карл Людвіг Галлер;

в) Гракх Бабеф;

г) Фрідріх Ніцше.


Німецький мислитель, автор праці «Досвід установлення меж діяльності держави»:

а) Вільгельм фон Гумбольдт;

б) Александер Гамільтон;

в) Томас Пейн;

г) Джон Локк.


Автор праць «Принципи третьої світової теорії», «Зелена Книга»:

а) Муаммар Каддафі;

б) Сунь Ятсен;

в) Махатма Ганді;

г) Леопольд Сенгор.


Місце написання твору «Повчання гераклеопольського царя своєму синові»:

а) Єгипет;

б) Греція;

в) Персія;

г) Вавілон.


Прихильник обмеженої монархії. Праця «Подорож на землю Офірську шведського дворянина С. …»:

а) Олександр Радищев;

б) Михайло Щербатов;

в) Іван Пересвєтов;

г) Афанасій Ордін-Нащокін.


«Государ повинен бути государем, сановник – сановником, батько – батьком, син – сином»:

а) Арістотель;

б) Конфуцій;

в) Фома Аквінський;

г) Платон.


Теоретик індивідуалістичного анархізму, автор праці «Єдиний і його власність»:

а) Карл Маркс;

б) Вільгельм Вейтлінг;

в) Георг Гегель;

г) Каспар Шмідт (Макс Штірнер).

«Неправильна» форма державного правління за Арістотелем:

а) тиранія;

б) аристократія;

в) монархія;

г) політія.


Ідеї «органічної» солідарності класів і соціальних груп:

а) Жан-Поль Марат;

б) Еміль Дюркгейм;

в) Георгій Плеханов;

г) Фрідріх Енгельс.


Ідеальна держава, в якій ліквідація приватної власності приводить до встановлення рівності всіх громадян:

а) Мартін Лютер;

б) Томас Гоббс;

в) Джон Локк;

г) Томас Мор.


Теорія державного суверенітету. Праця «Шість книжок про республіку»:

а) Марсилій Падуанський;

б) Френсіс Бекон;

в) Жан-Жак Руссо;

г) Жан Боден.


Англійський філософ і соціолог. Органічна теорія держави:

а) Фрідріх Ніцше;

б) Герберт Спенсер;

в) Бенжамен Констан;

г) Ієремія Бентам.


Розробка теорії «демократичного соціалізму». Праця «У людському масштабі»:

а) Фрідріх Енгельс;

б) Макс Штірнер;

в) Леон Блюм;

г) Джованні Джентіле.


Арабський мислитель, автор твору «Громадянська політика»:

а) Аль-Фарабі;

б) Каутілья;

в) Ману;


г) Урукагіна.

Автор праці «Походження сім’ї, приватної власності і держави»:

а) Вільгельм Вейтлінг;

б) Фрідріх Енгельс;

в) Михайло Бакунін;

г) Фердинанд Лассаль.


Французький священик, соціаліст-утопіст, автор праці «Заповіт»:

а) Р. Оуен;

б) Ж.-П. Марат;

в) Жан Мельє;

г) Шарль Фур’є.


Австрійський політичний філософ XX ст. Праця «Дорога до рабства»:

а) Людвіг Гумплович;

б) Фрідріх Август фон Хайєк;

в) Кваме Нкрума;

г) Леопольд Сенгор.


Автор творів «Про правління владик», «Сума теології»:

а) Фома Аквінський;

б) Аврелій Августін;

в) Мартін Лютер;

г) Жан Кальвін.


Форма держави, за Платоном, яка не спирається на закон:

а) монархія;

б) аристократія;

в) демократія;

г) тиранія.


Дуалістична теорія держави і права, що намагалася з’єднати юридичну концепцію держави і права із соціологічним напрямком:

а) Роберт Міхельс;

б) Фрідріх Ніцше;

в) Георг Еллінек;

г) Алексіс де Токвіль.

Російський письменник XVI ст., чернець псковського Єлизарівського монастиря. Автор концепції «Москва – третій Рим».

а) Філофей;

б) Іван Пересвєтов;

г) Ніл Сорський;

г) Павло Пестель.


Мислитель, що порівнював державу з біблейським чудовиськом – Левіафаном:

а) Барух Спіноза;

б) Джон Локк;

в) Томас Гоббс;

г) Огюст Конт.


Італійський мислитель епохи Відродження, автор твору «Захисник миру»:

а) Нікколо Макіавеллі;

б) Марсилій Падуанський;

в) Джон Лільберн;

г) Джерард Уінстенлі.


Римський імператор, представник стоїцизму. Ідея про державу з рівними для всіх законами:

а) Нерон;

б) Октавіан;

в) Епікур;

г) Марк Антоній Аврелій.


Німецький філософ XVIII ст., в основу своєї державно-правової концепції поклав етику:

а) І.Кант;

б) О.Конт;

в) А. де Токвіль;

г) І.Бентам.


Основоположник «легізму»:

а) Мо-цзи;

б) Шан Ян;

в) Лао-цзи;

г) Конфуцій.


Теоретик анархо-комунізму, автор праці «Держава та її роль в історії»:

а) П.О.Кропоткін;

б) М.М.Сперанський;

в) П.Ткачов;

г) П.Лавров


Вчення про «двоїсту істину».

а) Сенека;

б) Фома Аквінський;

в) Лао-цзи;

г) Аверроес.


Італійський мислитель і політик, автор праці «Государ»:

а) Гаетано Моска;

б) Нікколо Макіавеллі;

в) Роберт Міхельс;

г) Вільфредо Парето.

Форма держави, за Платоном, яка не спирається на закон:

а) монархія;

б) аристократія;

в) демократія;

г) олігархія.


Релігійний діяч епохи Реформації. Мета держави – стримувати зло, притаманне природі людини. Суть влади – насильство, а символ – меч:

а) Френсіс Бекон;

б) Томас Мюнцер;

в) Мартін Лютер;

г) Августин Блаженний.


Обгрунтовуючи теорію держави, відштовхувався від постулатів «Війна всіх проти всіх» і «Людина людині – вовк»:

а) Платон;

б) Джон Локк;

в) Томас Гоббс;

г) Арістотель.


Ідеолог панафриканізму, противник негритюду. Автор праці «Коншієнсізм: Філософія та ідеологія для деколонізації»:

а) Леопольд Сенгар Сегор;

б) Кваме Нкрума;

в) Муаммар Каддафі;

г) Махатма Ганді.


Американський футуролог, автор концепції «третьої хвилі», як основи для розуміння  глобальних змін у сучасному світі:

а) Елвін Тоффлер;

б) Збігнев Бжезинський;

в) Ральф Дарендорф;

г) Герберт Маркузе.


Автор монографії «На захист конституцій урядової влади у Сполучених Штатах Америки»:

а) Едмунд Берк;

б) Джон Адамс;

в) Жан-Жак Руссо;

г) Людвіг Гумплович.


Висловлювання Конфуція зібрані його учнями у книзі:

а) «Шан цзюнь шу»;

б) «Лунь юй»;

в) «Дао де цзін»

г) «Мо-цзи».


Ідеальний політичний устрій Томазо Кампанелла описав у книзі:

а) «Місто Сонця»;

б) «Утопія»;

в) «Сума теології»;

г) «Про град Божий».


Ідеолог римської аристократії в період республіки. Праці «Про державу», «Про закони», «Про обов’язки»:

а) Полібій;

б) Марк Аврелій;

в) Цицерон;



г) Сенека.

Ідеолог декабристського руху, автор політичної програми «Руська Правда», записки «Конституція. Державний заповіт»:

а) Михайло Бакунін;

б) Микита Муравйов;

в) Павло Пестель;

г) Петро Лавров.


Французький лібералізм. Праця «Про свободу стародавніх народів порівняно зі свободою нових»:

а) Томас Гоббс;

б) Людвіг Гумплович;

в) Френсіс Бекон;

г) Бенжамен Констан.


Французький письменник і соціолог XIX ст., автор праці «Дослід про нерівність людських рас»:

а) Жозеф-Артюр де Гобіно;

б) Гракх Бабеф;

в) Бенжамен Констан;

г) Алексіс де Токвіль.


«Неправильна» форма державного правління за Арістотелем:

а) олігархія;

б) аристократія;

в) монархія;

г) політія.


Засновник школи стоїків в Афінах (IV–III ст. до н.е.):

а) Сократ;

б) Зенон Кітійський;

в) Демокріт;

г) Платон.

Дворянський монархізм. Праця «Нотатки про стародавню і нову Росію в її політичних і громадянських відносинах»:

а) Микола Чернишевський;

б) Олександр Радищев;

в) Микола Карамзін;

г) Михайло Сперанський.


Політичний мислитель і державний діяч. Тріада – право на життя, свободу і щастя. Право народу на зміну уряду та форми правління:

а) Едмунд Берк;

б) Томас Джефферсон;

в) Томас Мюнцер;

г) Мартін Лютер.


Гіппій – представник школи:

а) стоїків;

б) софістів;

в) епікурейців;

г) легістів.


Книга «Лунь юй»:

а) Конфуцій;

б) Лао-цзи;

в) Мо-цзи;

г) Шан Ян.


«Правильна» форма державного правління за Арістотелем:

а) демократія;

б) тиранія;

в) політія;

г) олігархія.


Голландський філософ. Праця «Богословсько-політичний трактат»:

а) Томас Гоббс;

б) Барух Спіноза;

в) Джон Локк;

г) Гуго Гроцій.


Французький мислитель. Роки життя (1530-1596). Висунув ідею державного суверенітету:

а) Жан-Жак Руссо;

б) Жан Боден;

в) Шарль-Луї Монтеск’є;

г) Франсуа Вольтер.


Французький соціаліст. Автор праці «Новий індустріальний і суспільний світ»:

а) Клод Анрі де Рувруа Сен-Сімон;

б) Франсуа-Марі-Шарль Фур’є;

в) Вільгельм Вейтлінг;

г) Роберт Оуен.


Англійський філософ і соціолог австрійського походження, автор концепції «відкритого суспільства»:

а) Макс Штірнер;

б) Карл Раймунд Поппер;

в) Джерард Уінстенлі;

г) Френсіс Бекон.


Австрійський мислитель, автор праці «Раса і держава. Дослідження про закон формування держави»:

а) Жозеф Артюр де Гобіно;

б) Людвіг Гумплович;

в) Фрідріх Ратцель;

г) Фрідріх Ніцше.


«Міра всіх речей – людина, існуючих, що вони існують, а неіснуючих, що не існують», – стверджував:

а) Протагор;

б) Мо-цзи;

в) Солон;

г) Геракліт.


Французький соціолог і політичний діяч XIX ст., ідеолог ліберальної демократії, автор праці «Демократія в Америці»:

а) Алексіс де Токвіль;

б) Бенжамен Констан;

в) Людвіг Вольтман;

г) Жозеф-Артюр де Гобіно.


Гіппонський (Північна Африка) єпископ, прозваний православною церквою «Блаженний», автор трактату «Про град Божий»:

а) Фома Аквінський;

б) Аврелій Августин;

в) Марк Аврелій;

г) Філофей.


Політичний ідеал – надкласова соціальна конституційна монархія як протиотрута від соціалізму і комунізму:

а) Томас Джефферсон;

б) Едуард Бернштейн;

в) Гракх Бабеф;

г) Лоренц фон Штейн.


Найкраща форма державного правління для Московського царства на думку Івана Пересвєтова:

а) демократія;

б) необмежене самодержавство;

в) аристократія;

г) олігархія.


Розробка теорії «демократичного соціалізму». Праця «Новий мир і соціалізм»:

а) Фрідріх Енгельс;

б) Макс Штірнер;

в) Карл Реннер;

г) Петро Кропоткін.


Поділ держав на три типи: 1) «природна монархія»; 2) «політична монархія»; 3) «халіфат»:

а) Ібн-Халдун;

б) Лао-цзи;

в) Конфуцій;

г) Шан Ян.


Голандський громадський діяч, юрист і соціолог. Праця «Про право війни і миру…»:

а) Барух Спіноза;

б) Людвіг Гумплович;

в) Гуго де Гроот Гроцій;

г) Томас Гоббс.


Ідеї ліквідації експлуатації, соціальної нерівності, встановлення справедливого державного устрою – «християнського союзу та братства»:

а) Мартін Лютер;

б) Томас Мюнцер;

в) Франсуа Вольтер;

г) Жан Кальвін.


Німецький політолог і соціальний філософ др. пол. XIX – поч. XX ст. Автор праці «Протестантська етика й дух капіталізму»:

а) Макс Штірнер;

б) Макс Вебер;

в) Карл Маркс;

г) Карл Каутський.


Політична концепція «Москва –третій Рим»:

а) Ніл Сорський;

б) Симеон Полоцький;

в) Філофей;

г) Йосиф Волоцький.

Представник «расово-антропологічної школи» в західній суспільно-політичній думці XIX ст. Праця «Досвід про нерівність людських рас»:

а) Фрідріх Ніцше;



б) Георг Еллінек;

в) Жозеф-Артюр де Гобіно;

г) Мореллі.

Автор тези «Держава – це велика сім’я, імператор – суворий, але справедливий батько, а піддані – слухняні діти»:

а) Лао-цзи;

б) Конфуцій;

в) Арістотель;

г) Платон.


Теоретик російського комунізму. Вважав диктатуру пролетаріату єдиним засобом побудови соціалізму й комунізму. Автор праці «Держава і революція»:

а) М.І.Бакунін;

б) В.І.Ленін;

в) О.І.Герцен;

г) Г.В.Плеханов.


Українсько-російський державний і церковний діяч XVIII ст. Автор «Слова про владу й честь царську»:

а) Василь Татищев;

б) Володимир Соловйов;

в) Павло Пестель;

г) Ф.Прокопович.


Форма держави, за Платоном, яка спирається на закон:

а) монархія;

б) тиранія;

в) збочена демократія;

г) олігархія.


Італійський мислитель епохи Відродження, автор трактату «Государ» («Про принцепса»):

а) Нікколо Макіавеллі;

б) Марсилій Падуанський;

в) Джон Лільберн;

г) Джерард Уінстенлі.


Американський політолог. Автор концепцій «хвиль демократизації» та «зіткнення цивілізацій»:

а) Самюель Філліпс Хантінгтон;

б) Гарольд Ласкі;

в) Ральф Дарендорф;

г) Роберт Алан Даль


5. Ідеолог консерватизму, автор твору «Роздуми про Францію»:

а) Жозеф-Марі де Местр;

б) Томас Мор;

в) Макс Штірнер;

г) Томас Джефферсон.


10. Один з основоположників культурно-філософської та ідейно-політичної доктрини негритюду:

а) Леопольд Сенгар Сегор;

б) Муаммар Каддафі;

в) Махатма Ганді;



г) Сунь Ятсен.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Схожі:

Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconН. І. Василькова «31» серпня 2016 р
...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconН. І. Василькова «28» серпня 2017 р
...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconН. І. Василькова «31» серпня 2016 р
...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconІндивідуальні завдання з дисципліни «історія політичних І правових вчень» для заочної форми навчання (1 курс заочного відділення, курс на базі окр «Молодший спеціаліст», курс на базі вищої освіти) спеціальності «Правознавство»
Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів спеціальності «Правознавство» студенти заочної форми навчання виконують індивідуальну...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconШульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. К.: Юрінком Інтер, 1999. Історія політичних І правових вчень
Розділ І. Виникнення та розвиток поглядів на державу І право у країнах стародавнього світу
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconІсторія економічних вчень як навчальна дисципліна. Навчально-методичний комплекс з елективного курсу «Історія економічних вчень»

Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconМетодичні рекомендації для самостійної підготовки до занять студентів спеціальності
Модуль історія правових І політичних вчень, як наука І навчальна дисципліна. Політико-правові вчення сходу, античності, середньовіччя...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconПолітична реклама як невід’ємна складова виборчого процесу
Рівень та характер політичних знань, оцінок та дій громадян, на яких здійснює вплив політична реклама, визначає стан політичної культури...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconПрограма навчальної дисципліни воєнно-політична історія україни
Метою викладання навчальної дисципліни “Військово-політична історія України” є засвоєння студентами знань з основних питань військово-політичної...
Історія політичних вчень (зарубіжна політична думка) iconЗарубіжна історіографія
Зарубіжна історіографія” для студентів ІV року навчання напряму «Історія», освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» 020302


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка