Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ

• 
  назви відомих пам’яток (стоянок) первісних людей на теренах України;
  
• 
  винаходи і пам’ятки культури первісних людей (за матеріалами з теренів України).
  

• 
  сутність «неолітичної революції» як процесу переходу людства від привласнювального (збиральництво, мисливство, рибальство ) до продуктивного (відтворювального) господарства (землеробства, скотарства і ремесел);
  
• 
  сутність первісних форм релігійних вірувань: фетишизму, тотемізму, анімізму та магії;
  
• 
  риси господарства, суспільного устрою й світосприйняття як основу історичного опису життя людей у минулому;
  
• 
  поняття «homo sapiens (людина розумна)», «стоянка первісних людей», «археологічна культура», «родова громада (рід)», «територіальна (сусідська) громада», «плем’я», «ремесло», «мораль», «звичай».
  

• 
  співвіднести археологічну й історичну періодизацію історії стародавнього світу;
  
• 
  показати на карті стоянки первісних людей і територіальні межі трипільської культури;
  
• 
  описати спосіб життя первісних людей;
  
• 
  розпізнавати пам’ятки трипільської культури.
  

Стоянки первісних людей на території рідного краю (на вибір учителя /учительки), інші відомі стоянки.

• 
  позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України (за переліком учителя), межі поширення і протоміста трипільської культури;
  
• 
  описати спосіб життя первісних людей (мисливців і рибалок, землеробів і скотарів) на основі археологічних речових джерел.
  

• 
  хронологічні й територіальні межі давньоєгипетської цивілізації, цивілізацій Дворіччя (Шумер, Вавилон), Фінікії (міст-держав) та Ізраїльсько-Юдейського царства;
  
• 
  час об’єднання Єгипту, укладення кодексу законів Хаммурапі;
  
• 
  роки правління царів Давида і Соломона;
  
• 
  назви відомих пам’яток давньоєгипетської цивілізації (Великі піраміди), Дворіччя (стела Хаммурапі), Фінікії (алфавіт), Ізраїльсько-Юдейського царства (Біблійні заповіді, храм Соломона).
  

• 
  цивілізацію як історично-культурний феномен;
  
• 
  вплив природно-географічних умов на господарське життя, організацію влади та міфологію давніх суспільств;
  
• 
  причини виникнення міст, соціальних верств і держави;
  
• 
  поняття «цивілізація», «іригаційне (зрошувальне) землеробство», «колонізація», «суспільство», «суспільна верства», «держава», «місто-держава», «фараон», «закон», «реформа», «релігія», «політеїзм», «монотеїзм», «Біблія», «міфологія», «ієрогліф», «клинопис»;
  
• 
  вплив світогляду на спосіб життя давніх людей і суспільств;
  
• 
  причини злету і занепаду стародавніх держав і суспільств;
  
• 
  організацію суспільств і держав як основу для їх характеристики засобами історії;
  
• 
  значення Біблії як історичного джерела.
  

• 
  позначити на карті (використовуючи географічні орієнтири) давні цивілізації й міста;
  
• 
  охарактеризувати давні суспільства і держави;
  
• 
  описати повсякденне життя представників різних верств давніх суспільств;
  
• 
  осмислити і передати враження, яке могли справляти на давнє населення і справляють на туристів пам’ятки мистецтва Давнього Єгипту та Передньої і Центральної Азії (Великий сфінкс, храм Соломона та ін.);
  
• 
  зіставити умови розвитку та характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту і Передньої та Центральної Азії.
  

• 
  позначити на контурній карті річки Ніл, Тигр і Євфрат, розташування Мемфісу, Шумеру, Вавилону, Карфагену, Єрусалиму, територіальні межі давніх цивілізацій Азії та Африки;
  
• 
  охарактеризувати структуру суспільств і держав (Єгипетського, Вавилонського, Ізраїльсько-Юдейського царств, міст-держав Шумеру та Фінікії);
  
• 
  оцінити (на основі витягів із Книги мертвих, законів Хаммурапі) правове становище населення в давніх державах Північної Африки, Передньої та Центральної Азії;
  
• 
  зіставити умови розвитку й характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого;
  
• 
  підготувати повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавніх суспільствах.
  

• 
  часову послідовність Мінойської, Ахейської (палацових), грецької античної (полісної) цивілізацій;
  
• 
  хронологічні межі існування на території України грецьких поселень (полісів);
  
• 
  часову послідовність панування у степах Північного Причорномор’я кіммерійців, скіфів, сарматів, готів, гунів;
  
• 
  хронологічні межі існування Римської республіки та Римської імперії;
  
• 
  час зародження й утвердження християнства, визнання християнства державною релігією Римської імперії, поділу Римської імперії на Західну та Східну (Візантію);
  
• 
  пам’ятки культури Давньої Греції, Скіфії й Риму (Афінський акрополь, пектораль із кургану Товста Могила, маяк Александрії, Колізей у Римі, Венера Мілоська та ін.);
  
• 
  час формування давніх слов’ян і напрямки їх розселення з історичної прабатьківщини;
  
• 
  самоназви і пам’ятки культури давніх слов’ян.
  

• 
  ідейну близькість давньогрецької, елліністичної й давньоримської культур;
  
• 
  особливості античної демократії, зміст прав і обов’язків громадян Афін і Риму, безправ’я рабів;
  
• 
  причини піднесення й занепаду грецьких полісів (Афін, Спарти), Великої Скіфії та Римської держави;
  
• 
  передумови Великої грецької колонізації та Великого переселення народів;
  
• 
  внесок античної цивілізації в історію людства, зв’язок античної цивілізації зі спільнотами на українських теренах;
  
• 
  виникнення передумов для державності в давніх слов’ян як результат розселення, господарського (землеробство) і культурного розвитку;
  
• 
  історичне значення християнства;
  
• 
  поняття «еллінізм», «поліс», «громадянин», «демос», «аристократія», «тиранія», «демократія», «пантеон богів», «республіка», «імперія», «патриції», «плебеї», «сенат», «диктатор», «вето», «легіон», «провінція», «гладіатор», «експансія», «курган», «прабатьківщина слов’ян», «розселення слов’ян».
  

• 
  охарактеризувати й зіставити суспільний устрій та повсякденне життя Афін і Спарти, становище патриціїв і плебеїв;
  
• 
  охарактеризувати суспільний устрій Римської держави часів принципату Октавіана Августа, повсякденне життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я, діяльність Перикла, Александра Македонського, Юлія Цезаря та Октавіана Августа (на вибір учителя/учительки);
  
• 
  визначити причини зміни у ставленні Римської держави та суспільства до християнської церкви;
  
• 
  пояснити, як у добу античності соціальне становище особи впливало на її повсякденне життя;
  
• 
  охарактеризувати спосіб життя (суспільну організацію, господарські заняття, духовний світ) давніх слов’ян;
  
• 
  визначити причини розселення давніх слов’ян поза межі території історичної прабатьківщини;
  
• 
  показати на карті історико-географічні об’єкти античної цивілізації (античні міста, держави, напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів та ін.).
  

• 
  позначити на контурній карті: а) Балканський і Апеннінський півострови, античні грецькі поселення (Мікени, Афіни, Спарта, Тіра, Ольвія, Пантікапей, Херсонес); б) кордони Боспорського царства, Перської держави, держави Александра Македонського, Римської держави часів принципату Октавіана Августа, Афіни, Спарту, Александрію, Рим, Константинополь (Візантій); в) напрямки Великої грецької колонізації, Східного походу Александра Македонського, Великого переселення народів; г) прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення, територіальні межі союзів антів і склавинів;
  
• 
  охарактеризувати спосіб життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами) і скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»);
  
• 
  зіставити суспільний устрій Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст;
  
• 
  порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі;
  
• 
  укласти програму античних Олімпійських ігор або мандрівки з оглядом пам’яток культури давніх Греції та Риму (у формі рольової гри);
  
• 
  сформулювати життєву позицію (вибір у конкретній життєвій ситуації) історичного персонажа на основі висловів з його творів (на вибір учителя/учительки).
  

• 
  хронологічні межі Великого переселення народів;
  
• 
  час формування європейської, китайської, індійської, ісламської та інших сучасних цивілізацій;
  
• 
  пам’ятки культури китайської (Велика китайська стіна, порцелянова армія Цинь Шіхуанді) й індійської (Мохенджо-Даро) цивілізацій.
  

• 
  вплив культурних запозичень на розвиток відкритих і закритих цивілізацій, пов’язаність культур зниклих і сучасних цивілізацій;
  
• 
  соціальний досвід і культурні здобутки народів Середземноморського культурного простору, Велике переселення народів, поширення християнства й падіння Західної Римської імперії як витоки й умови формування сучасної європейської цивілізації;
  
• 
  досвід античної цивілізації як запоруку ефективної відповіді європейців на цивілізаційні виклики сучасності;
  
• 
  поняття «цивілізація», «історичний досвід», «варна», «індуїзм», «буддизм», «конфуціанство», «іслам».
  

• 
  визначити внесок давніх греків і римлян у культуру сучасних європейських народів, зокрема українців;
  
• 
  показати на карті: а) територіальні межі європейської, китайської, індійської, ісламської цивілізацій; б) долини річок Інд, Ганг, Хуанхе, Янцзи, терени давніх Індії й Китаю;
  
• 
  визначити особливості господарства, суспільного життя й культури давніх Індії та Китаю
  

• 
  добрати інформацію про правила і переконання (звичаї, юридичні норми, фразеологізми тощо), а також елементи побутової культури (будівлі, меблі, одяг, їжа), запозичені українцями в давніх греків і римлян;
  
• 
  зіставити господарство, суспільне життя й культуру населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.