Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма



Сторінка4/10
Дата конвертації15.03.2018
Розмір1.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Історія України (35 годин)

Всесвітня історія (35 годин)

7 клас

Курс історії для 7 класу передбачає вивчення періоду Середньовіччя (V–XV ст.) і складається з двох окремих предметів: історії України та всесвітньої історії. Зважаючи на завдання формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду Середніх віків, взаємовплив народів і цивілізацій цієї доби, розуміння значущості внеску Середньовіччя, зокрема українського, у світову політичну й культурну спадщину, програма пропонує такий порядок синхронізації названих курсів: Всесвітня історія. Повторення. Вступ. — Всесвітня історія. Розділ 1. Перші середньовічні держави. — Історія України. Розділ 1. Виникнення та становлення Русі-України. — Всесвітня історія. Розділ 2. Середньовічний світ Західної Європи. — Всесвітня історія. Розділ 3. Європейське суспільство і держави в Х–ХV ст. — Історія України. Розділ 2. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X – у першій половині XI ст. — Історія України. Розділ 3. Київська держава у другій половині XI – першій половині XIII ст. — Історія України. Розділ 4. Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). — Всесвітня історія. Розділ 5. Країни Центральної та Східної Європи в Х–ХV ст. — Історія України. Розділ 5. Руські удільні князівства у складі сусідніх держав. Кримське ханство. — Всесвітня історія. Розділ 4. Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя. — Всесвітня історія. Розділ 6. Середньовічний Схід. — Історія України. Узагальнення до курсу. Історія України в контексті епохи Середніх віків. До семикласників висуваються складніші, порівняно з 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Особливого значення набуває робота з історичними картами, укладання історичних портретів, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення відмінності між такими елементами змісту, як подія, явище, процес; актуалізуються логічна та аксіологічна компетентності.




Історія України. 7 клас

Структура курсу:
Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ



Розділ 1. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • час утворення Київської держави (Русі-України), дати перших русько-візантійських договорів, повстання древлян проти князя Ігоря;

  • території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів перших київських князів.

Розумію:

  • основні версії походження назви «Русь» («Русь-Україна»);

  • передумови утворення держави у слов’ян, які жили на теренах України;

  • роль міста Києва в утворенні Русі;

  • поняття «Русь» («Русь-Україна»), «князь», «дружина», «полюддя», «данина», «печеніги», «язичництво»;

  • історичний портрет особистості як опис, що включає перелік ключових рис зовнішності й характеру, особисту оцінку вдачі особи та думку про неї сучасників, характеристику публічної (політичної, наукової, громадської та ін.) діяльності особи, ставлення сучасників і власне ставлення до цієї діяльності та її результатів.

Умію:

  • розмістити в хронологічній послідовності відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

  • показати на карті території розселення слов’янських племен на теренах України, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

  • охарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах України;

  • визначити напрямки внутрішньої й зовнішньої політики перших князів;

  • визначити внесок у розбудову Київської держави її правителів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги і Святослава;

  • укласти історичний портрет руського князя.

Розселення слов’янських племен на території України. Господарство та суспільство слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Утворення Русі-України. Київські князі (Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про утворення Київської держави (Русі-України), правління перших князів (Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава), їхні походи/реформи;

  • позначити на контурній карті територію розселення слов’янських племен на теренах України та їхніх сусідів, напрямки походів київських князів ІХ–Х ст.;

  • визначити (за доступними текстовими джерелами) особливості повсякденного життя та світобачення слов’ян на теренах України в ІХ–Х ст.;

  • на підставі доступних джерел укласти (за допомогою вчителя) історичний портрет княгині Ольги або князя Святослава.

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • роки правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, дати впровадження християнства як державної релігії, розгрому печенігів під Києвом, час зведення Софійського собору, укладення «Руської правди»;

  • територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Розумію:

  • суспільну роль різних верств населення Київської держави (Русі-України);

  • Русь часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого як середньовічну централізовану монархію – імперію;

  • історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України), кодифікації звичаєвого права (укладення «Руської правди»);

  • місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;

  • поняття «вотчина», «бояри», «шлюбна дипломатія», «собор», «ікона», «графіті», «мозаїка», «фреска», «митрополія», «книжкові мініатюри».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами, кодифікацію руського звичаєвого права;

  • показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

  • охарактеризувати господарське та суспільне життя населення Русі в Х–ХІ ст., правове становище різних верств, внутрішню та зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого, порівняти її (за напрямами) з політикою перших київських князів;

  • визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);

  • зіставити політичний устрій і соціальний розвиток руського та західноєвропейських суспільств в ХІ ст.;

  • розпізнавати пам’ятки архітектури з часів Київської держави (Русі-України).

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Впровадження християнства. Київська держава (Русь-Україна) за Ярослава Мудрого. «Руська правда». Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля. Культура.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого, хрещення Русі, утворення Київської митрополії, розгром Ярославом Мудрим печенігів під Києвом, кодифікацію руського звичаєвого права, інші (на розсуд учителя/учительки);

  • позначити на контурній карті територію Київської держави (Русі-України) за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого;

  • зіставити (за доступними текстовими джерелами) світосприйняття, господарство (економіку), структуру та політичний устрій руського суспільства в період становлення (ІХ – перша половина Х ст.) і розквіту (кінець Х – перша половина ХІ ст.) Київської держави;

  • охарактеризувати – на основі витягів з відомих правових пам’яток доби («Руська правда» Ярослава Мудрого, «Правда Ярославичів», «Статут» Володимира Мономаха) – правове становище різних верств населення Русі-України;

  • визначити (за доступними джерелами) роль і вплив християнської релігії й церкви в житті руського (давньоукраїнського) суспільства;

  • здійснити уявну подорож Києвом часів Володимира Великого / Ярослава Мудрого.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Образотворче мистецтво. Розділ: Мистецтво: діалог традицій і новаторства. Тема: Мистецтво в нашому житті (Учень/учениця усвідомлює необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства); 7 клас. Українська мова. Розділ: Дієслово. Тема: Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль (Учень/учениця складає допис, есе про значення родинних традицій у житті людини).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА у другій половині XI – першій половині XIII ст.

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дату Любецького з’їзду князів, період правління Володимира Мономаха, дату першої писемної згадки назви «Україна»;

  • території князівств у період роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецьких земель.

Розумію:

  • передумови політичної децентралізації (дроблення) Київської держави;

  • період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі, перетворення її у федеративну монархію;

  • існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, яка тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута старими, племінними відмінностями.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про політичне дроблення Київської держави;

  • показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України), половецькі землі;

  • визначити особливості політичного і соціально-економічного життя Київського, Переяславського, Чернігово-Сіверського, Волинського та Галицького князівств у ХІІ – першій третині ХІІІ ст.;

  • охарактеризувати господарську та політичну культуру Русі в ХІІ – першій половині ХІІІ ст., розвиток церкви і мистецтв у цей період;

  • встановити історичне значення Любецького з’їзду князів;

  • укласти історичний портрет руського князя.

Передумови політичного дроблення Київської держави. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя (оглядово). Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл (оглядово). Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст. Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Любецький з’їзд князів, правління спадкоємців Ярослава Мудрого (Володимира Мономаха та ін.), першу писемну згадку назви «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерської лаври, інші (на розсуд учителя/учительки);

  • позначити на контурній карті й надписати території князівств часів роздробленості Київської держави (Русі-України) та половецькі землі;

  • визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня/учениці) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Міжпредметні зв’язки: 7 клас. Зарубіжна література. Розділ: Билини і балади. Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах (Учень/учениця поважає загальнолюдські чесноти, родинні цінності, героїзм і відданість вітчизні).

Узагальнення__Тематичний_контроль____Розділ_4.'>Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 4. КОРОЛІВСТВО РУСЬКЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА)

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • дати утворення Галицько-Волинської держави, битви на річці Калці, час монгольської навали на Русь, дату коронування Данила Романовича;

  • території Галицько-Волинської держави та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь.

Розумію:

  • особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді);

  • передумови посилення західноєвропейських культурних впливів на теренах Королівства Руського;

  • поняття «ярлик», «баскак», «берестяна грамота»;

  • особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальні умови збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу; походи монголів на землі Русі, розбудову Галицько-Волинської держави;

  • показати на карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

  • охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику короля Данила;

  • встановити історичне значення коронації Данила Галицького, причини розпаду Галицько-Волинської держави;

  • укласти і представити історичний портрет одного з правителів Галицько-Волинської держави.

Утворення Галицько-Волинської держави.

Походи монголів на Русь. Підпорядкування руських князівств Монгольській імперії (Золотій Орді). Король Данило – будівничий Галицько-Волинської держави. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Романовича та її розпад. Культура Галицько-Волинської держави ХІІІ – першої половини XІV ст.



Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства в єдину державу, битву на р. Калці, вторгнення монголів на Русь, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича, інші (на розсуд учителя /учительки);

  • позначити на контурній карті територію Королівства Руського, території держав – сусідів Королівства Руського, напрямки монгольських походів на Русь у 1239–1242 рр.;

  • виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу західноєвропейських культур на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Королівстві Руському;

  • підготувати та представити історичний портрет короля Данила / іншого князя з династії Романовичів (на вибір учня /учениці).

Узагальнення

Тематичний контроль



Розділ 5. РУСЬКІ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА У СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ. КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • час входження українських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, дату Кревської унії;

  • територію русько-українських земель у складі різних держав.

Розумію:

  • інкорпорацію (включення) руських князівств до складу сусідніх держав як обмеження владних повноважень місцевих правителів;

  • наслідки ліквідації удільних князівств для українського суспільства;

  • причини утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії;

  • роль у житті давньоукраїнського суспільства різних соціальних верств і етнічних груп;

  • європейський характер культури русько-українського суспільства княжої доби;

  • поняття «унія», «шляхта», «магнат», «султан», «магдебурзьке право».

Умію:

  • розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, опір руських князів політиці централізації, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

  • показати на карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

  • визначити особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст на магдебурзькому праві; організації суспільства та влади в українських князівствах, що входили до складу Литовсько-Руської держави / Королівства Польського;

  • охарактеризувати господарство, політичний устрій та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів / кочовиків і осілого люду);

  • визначити причини та наслідки Кревської унії для української спільноти;

  • укласти історичний портрет русько-українського діяча XIV–XV ст.

Інкорпорація руських удільних князівств до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські території. Опір руських князів політиці централізації та його наслідки. Держава Феодоро в Криму (оглядово). Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства. Суспільне і церковне життя на теренах України в XІV–XV ст. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Пам’ятки середньовічної культури XІV–XV ст. Костянтин Острозький. Юрій Дрогобич.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про входження руських князівств до складу сусідніх держав, Кревську унію, існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учителя/учительки);

  • позначити на контурній карті територію українських удільних князівств у складі сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

  • зіставити організацію суспільства (соціальну стратифікацію) і влади (державний устрій) у руських удільних князівствах, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському в XV ст.;

  • порівняти (за відомостями з наданих учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах України в XІV–XV ст. представників різних станів, верств і етносів;

  • укласти історичний портрет Костянтина Острозького. 

Узагальнення

Тематичний контроль



Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ РУСІ-УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕПОХИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Розумію:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і культурного життя русько-українського, візантійського і європейських суспільств.

Умію:

  • встановити цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в період Середньовіччя;

  • визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

  • порівняти типові процеси і явища європейської та української історії доби Середньовіччя;

  • розкрити особливості українського середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Здобутки середньовічного русько-українського суспільства. Особливості суспільного життя Русі-України. Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • на підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» сформулювати висновок про місце Русі-України в загальноєвропейських політичних, господарських і культурних процесах.



Всесвітня історія. 7 клас

Структура курсу:
ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП

Розділ 1. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ

Розділ 2. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ в Х–ХV ст.

Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Розділ 5. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ в Х–ХV ст.

Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД (оглядово)

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП


Результати навчально-пізнавальної діяльності

Зміст навчально-пізнавальної діяльності

Знаю:

  • хронологічні межі та періодизацію Середньовіччя, час Великого переселення народів;

  • види джерел з історії Середньовіччя;

  • напрямки Великого переселення народів і розселення слов’ян.

Розумію:

  • Середні віки (доба Середньовіччя) як період між історією Стародавнього світу та Новою історією;

  • Середні віки в Україні як княжу добу, періоди якої збігаються з відповідними періодами європейської історії, а саме: а) період становлення племiнних князiвств i союзiв (V–IX ст.) – з добою раннього Середньовiччя (середина V ст. – кiнець IХ ст.); б) період iснування Русi (IX–XIII ст.) – з добою зрілого Середньовiччя (Х–ХІІІ ст.); в) період удiльних князiвств (XIII–XV/XVI ст.) – з добою пiзнього Середньовiччя (XІV–XV ст.);

  • як користуватися підручниками з історії України та всесвітньої історії для 7 класу на уроці й удома.

Умію:

  • охарактеризувати первісні часи та історію Стародавнього світу;

  • перелічити цивілізаційні здобутки населення України стародавніх часів;

  • назвати хронологічні межі та періодизацію Середніх віків;

  • укласти синхронізовану хронологічну таблицю «Європа в добу Середньовіччя».

Повторення: Велике переселення народів та його наслідки. Розселення слов’ян. Вступ: Середньовіччя як період розвитку людства. Періодизація.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

  • розпочати роботу над укладанням синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в добу Середньовіччя» (за зразком):

Період, дата

(століття або рік)



Події на теренах України

Події поза Україною

Примітки

Раннє Середньовіччя
Зріле (Високе) Середньовіччя
Пізнє Середньовіччя












Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconІсторія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма
За основу для модернізації було прийнято програму 2012 року з історії для основної школи з урахуванням змін, яких вона зазнала під...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconІсторія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма
За основу для модернізації було прийнято програму 2012 року з історії для основної школи з урахуванням змін, яких вона зазнала під...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія 5-9 класи
Узгодження тем обох курсів здійснюється вчителем під час календарного планування таким чином, щоб процеси, явища І події вітчизняної...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconАнглійська мова Вчитель Палінчак В. О. клас с. 110 вивчити таблицю впр. 18, с. 110 письмово; впр. 23 с. 113-115 читати клас
України § всесвітня історія § 8 клас. Історія України § Всесвітня історія § 8
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconБазові навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія»
«Всесвітня історія» має за мету вивчення та інтерпретацію історичних фактів та суспільних явищ різних країн, регіонів та цивілізацій,...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconРобоча програма навчальної дисципліни «Історія Західної Європи І Північної Америки Нового часу. Перший період»
Західної Європи І північної Америки: з середини хуп ст до 1870-1871 рр. Робота програма навчальної дисципліни для студентів історичного...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconІсторія України Всесвітня історія
На другій ступені освіти закладається фундамент загальноосвітньої та трудової підготовки, продовжується корекційно-відновлювальна...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconПрограма «Новітня історія країн Європи і Америки»
Робоча навчальна програма «Новітня історія країн Європи І америки» для студентів за спеціальністю 02030201 Історія
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconІсторія україни робоча навчальна програма для студентів спеціальності „Видавнича справа І редагування”
Дисципліна „Історія України” є нормативним курсом, викладається на першому курсі в першому семестрі в обсязі 90 годин, з них лекцій...
Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма iconІсторія України Всесвітня історія
На основі Державного стандарту базової освіти (освітня галузь «Суспільствознавство») І переосмислені з позиції врахування особливостей...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка