Історія України Всесвітня історія



Сторінка1/12
Дата конвертації29.03.2018
Розмір2,03 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Програми та рекомендації

до розподілу програмного матеріалу

загальноосвітніх навчальних закладів

для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату
Історія України
Всесвітня історія
Правознавство
Етика
Музичне мистецтво
Образотворче мистецтво
Художня культура
Математика
Алгебра
Геометрія

Київ


2009


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7409 від 08.09.2009)
Відповідальний за випуск:

Програми підготували: Л.О. Ханзерук, Л. С. Торба,


Н. П. Годованюк, Т. М. Убийконь та ін.

© Міністерство освіти

і науки України, 2009


Вступ
Згідно з Типовим положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 15.09.2008 № 852, спеціальна школа (школа-інтернат) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату I-III ступенів створюється для навчання і виховання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату (з церебральними паралічами; наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; артрогрипозом, хондродистрофією, міопатією, наслідками інфекційних поліартритів; іншими вродженими та набутими деформаціями опорно-рухового апарату) для здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвивальною роботою та медичною реабілітацією.

На другій ступені освіти закладається фундамент загальноосвітньої та трудової підготовки, продовжується корекційно-відновлювальна робота з розвитку рухових, мисленнєвих, мовленнєвих навичок та умінь, які забезпечують соціально-трудову адаптацію вихованців.

Оскільки мета освіти дітей з порушеннями опорно-рухового апарату полягає у максимальному розвитку особистісного потенціалу зі спрямованістю на соціальну адаптацію та інтеграцію в суспільство, її можна досягнути шляхом специфічної реалізації освітніх програм.

Загальноосвітня підготовка учнів спеціальної школи для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату може бути досягнута за умови дотримання особливої змістової та методичної спрямованості навчального процесу, в основу якого закладений корекційно-розвивальний принцип. Згідно з цим принципом, діти з тяжкими руховими порушеннями можуть оволодіти базовим компонентом програми тільки в умовах максимальної індивідуалізації навчання. Спеціальних умов навчання і виховання потребують учні з дитячими церебральними паралічами - найчисельніша категорія – з огляду на поєднання недоліків рухової та пізнавальної діяльності. Потребують спеціальних організаційних форм та умов навчання учні з іншими руховими порушеннями (з наслідками поліомієліту, з міопатією, з вродженими і набутими вадами опорно-рухового апарату), у яких недоліки пізнавальної діяльності виражені меншою мірою.

У спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі (II ступінь) для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату тривалість навчання збільшується на один рік, що пов’язане зі сповільненим темпом психічного розвитку учнів, труднощами оволодіння окремими вміннями та навичками, внаслідок мовленнєвих і рухових порушень, а також необхідністю введення в навчальний план корекційно-розвиткових занять. У зв’язку зі збільшенням терміну навчання передбачається інший розподіл навчального матеріалу за роками навчання у порівнянні із загальноосвітньою школою.

Корекційно-розвитковий характер навчання спрямований на подолання відхилень у фізичному розвитку, пізнавальній та мовленнєвій діяльності. Організація навчального процесу у спеціальному загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату передбачає використання спеціальних методів та прийомів навчання і виховання. Для успішної організації навчального процесу школярів з порушеннями опорно-рухового апарату учителю необхідно розуміти особливості їх психофізичного розвитку, а також найбільш характерні труднощі, що виникають у них під час оволодіння навчальним матеріалом і зумовлені захворюванням. Педагогу важливо знати причини та час виникнення труднощів у навчанні, а також їх вплив на засвоєння програмного матеріалу. Під час визначення характеру навчального навантаження вчитель орієнтується на появу стомлення як ознаку зміни уваги, яка має вагоме значення для продуктивності розумової праці школярів.

Визначення змісту навчання у закладі II ступеню для дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату вимагає урахування як загальних завдань освіти та виховання учнів, так і спеціальних завдань.

До спільних рис, які визначають зміст навчання в загальноосвітній школі та школі для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, належать:

- цензовий характер навчання школярів, що забезпечує освіту в обсязі відповідних ступенів загальноосвітньої школи;

- реалізація принципу послідовності вивчення предметів у навчальних планах і програмах;

- побудова змісту навчання у відповідності з принципом єдності системи освіти;

- відповідність програм основним дидактичним принципам.

Спеціальні корекційні завдання визначають зміст навчання учнів цієї категорії та передбачають обов’язкове врахування особливостей розвитку пізнавальної сфери учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, а саме:

- порушень активної довільної уваги, які зумовлюють специфіку всіх стадій пізнавального процесу (від зосередження і довільного вибору під час прийому та переробки інформації до запам’ятовування, осмислення і т.д.), що суттєво ускладнює навчання;

- підвищеної виснажливості психічних процесів, яка супроводжується низькою інтелектуальною працездатністю, емоційною лабільністю, порушеннями пам’яті;

- сповільненості та інертності всіх психічних процесів, які викликають труднощі перемикання з одного виду діяльності на інший, патологічне застрягання на окремих фрагментах навчального матеріалу, «в’язкість» мислення.

Названі особливості належать до функціонально-динамічних порушень і разом з порушеннями вищих кортикальних функцій (недостатністю просторових та часових уявлень, гностичних відхилень) та мисленнєвими порушеннями визначають специфіку інтелектуальної діяльності учнів зазначеної категорії. З огляду на це, навчання учнів з порушеннями опорно-рухового апарату потребує від учителя поінформованості щодо нейропсихологічного діагнозу (латералізації та внутрішньопівкулевої локалізації ділянок мозку) школярів з органічним ураженням головного мозку, а також, пов’язаних з ним, знань методів та прийомів ефективного навчання таких учнів, які пропонуються нейропедагогікою.

В залежності від форми дитячого церебрального паралічу простежуються специфічні особливості пізнавальної діяльності школярів. Так, при спастичній диплегії спостерігається задовільний розвиток словесно-логічного мислення при вираженій недостатності просторового гнозису та праксису. Учні задовільно виконують завдання, що вимагають участі словесно-логічного мислення. Суттєві труднощі школярів мають місце під час виконання завдань на просторове орієнтування, копіювання форми предмета, зображення асиметричних фігур, засвоєння схеми тіла та напрямку. Вчителю доводиться враховувати труднощі глобального сприймання кількості учнями цієї категорії, порівняння цілого та його частин, засвоєння складу та розрядної будови числа тощо.

В учнів з правостороннім геміпарезом нерідко діагностується оптико-просторова дисграфія. Оптико-просторові порушення супроводжують процеси читання і письма: читання утруднене та сповільнене, письмо характеризується елементами дзеркальності тощо.

Своєрідністю вирізняється пізнавальна діяльність учнів з гіперкінетичної формою дитячого церебрального паралічу. Провідне місце у структурі порушень посідає недостатність слухового сприймання та мовленнєві порушення (гіперкінетична дизартрія). Труднощі школярів простежуються під час виконання завдань, які потребують мовленнєвого оформлення, однак, задовільно виконують візуальні інструкції. Навчальна діяльність школярів цієї групи визначається також задовільним розвитком праксису та просторового гнозису.

Таким чином, головними особливостями пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату слід розглядати виражену диспропорційність та нерівномірно порушений темп розвитку. В таких умовах, навчання як форма розвитку має на меті «вирівнювання» його порушень.

Обсяг змісту навчальних дисциплін усіх освітніх галузей відповідає загальноосвітній школі. Проте, особливості рухових і мовленнєвих порушень в учнів зумовлюють специфіку процесу навчання особливо з таких предметів як українська мова, фізичне виховання, трудове навчання, математика тощо.



У даному збірнику розміщено програми освітніх галузей «Суспільствознавство», «Естетична культура», «Математика».

Рекомендації щодо викладання предметів даних циклів містяться у пояснювальних записках до програм загальноосвітніх навчальних закладів.



Освітня галузь «Суспільствознавство» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Історія України», «Всесвітня історія», «Правознавство», «Етика».

Успішне опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії учнями з порушеннями опорно-рухового апарату висуває необхідність поглибленої уваги до історичної пропедевтики. Початкові історичні знання характеризуються практичною спрямованістю та пов’язані з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичною картою та стрічкою часу, історичними ілюстраціями тощо. Розвиток часових уявлень на матеріалі уроків історії – важливий напрямок корекційно спрямованого навчання в цей період. Так, засвоєння послідовності історичних подій учнями з порушеннями опорно-рухового апарату вдається досягнути шляхом складання спеціальної стрічки історичного часу, яка сприятиме формуванню уявлень учнів про далеке минуле, про тривалість та послідовність тогочасних подій.

Вивчення етичних проблем на уроках етики та інших уроках потребує обов’язкового врахування вчителем особливостей розвитку особистості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, пов’язаних з руховими обмеженнями. Соціальна ситуація розвитку таких учнів нерідко перешкоджає формуванню різних видів взаємин та взаємодії з однолітками та дорослими. Обмеженість контактів, у свою чергу, сприяє аутизації, формуванню егоцентричних установок, пасивності. Пасивно захисна позиція, недостатність досвіду спілкування зумовлюють недорозвинення у таких учнів етичних уявлень. Учителеві варто вбачати свою роль у максимальній реалізації діяльнісного підходу як пріоритетного у викладанні курсу. Надаючи практичної спрямованості знанням і вмінням учнів під час моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань тощо, вчителю слід ретельно дотримуватись деонтологічних принципів.

Освітня галузь «Естетична культура» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Художня культура».

Предметам мистецтва належить особлива роль у формуванні особистості школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, у прилученні їх до світу художньої культури. Вміле використання учителем художніх творів на уроках та позакласній роботі розширює межі пізнавальної діяльності школярів з порушеннями опорно-рухового апарату, надає їм інформацію особливого роду, слугує своєрідним «підручником життя», вцілому, гуманізує корекційно-спрямований навчально-виховний процес.

Формування художньої культури у школярів з порушеннями опорно-рухового апарату здійснюється через різні види мистецтва та їх взаємодію у корекційно-розвивальному педагогічному процесі.

Порушення розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, рухової сфер учнів потребують особливого підходу до вирішення завдань формування художньої культури. Такий підхід передбачає створення художньо-розвивального середовища з адекватним рівнем змісту художніх творів, раціональним використанням різноманітних технологій розвивального навчання і виховання, корекційно-спрямованим характером усіх форм художньої діяльності.

Процес формування естетичної культури через образотворче мистецтво школярів з порушеннями опорно-рухового апарату має свою специфіку, яка проявляється як на етапі сприймання, так і на етапі власне зображувальної діяльності. Врахування специфіки практичної творчої діяльності учнів зумовлює необхідність використання різних педагогічних методів та прийомів, у залежності від особливостей порушень психічного розвитку. В одних випадках (при порушеннях у лівій півкулі кори мозку), корекційні дії педагога полягають у наданні допомоги учневі під час складання конструктивного плану, оскільки такі діти краще малюють за зразком, ніж вербальною інструкцією. В інших випадках (порушення конструктивного праксису при порушеннях у правій півкулі кори мозку), коли учні не можуть скопіювати зразок, припускаються великої кількості помилок у просторових відношеннях, корекції потребують просторові уявлення.

Провідна роль у формуванні художньої культури учнів з порушеннями опорно-рухового апарату належить музичному мистецтву. В усіх видах музичної діяльності учнів з порушеннями опорно-рухового апарату простежуються певні труднощі, які, насамперед, проявляються у сприйманні музики. Важливе завдання педагога полягає у наданні допомоги під час сприймання музики школярами, а також у стимулюванні їх активної музичної діяльності.

Велика роль у музичному розвитку школярів з порушеннями опорно-рухового апарату належить різним видам виконавської діяльності, серед яких пріоритет належить музично-ритмічним рухам на уроках ритміки. Такі заняття можуть мати характер хореографічної лікувальної гімнастики і включати вправи на стабілізацію положення голови, усунення тонічних примітивних рефлексів, розвиток довільної моторики тощо. Позитивний емоційний фон таких занять створює «ситуацію успіху», сприятливу для формування особистісних якостей, упевненості в собі, мотивації до художньої виконавської діяльності.

Освітня галузь «Математика» у школі ІІ ступеня реалізується через навчальні предмети «Математика», «Алгебра», «Геометрія».

В основній школі, нерідко, стійко простежуються труднощі, характерні початковим етапам навчання математиці школярів з порушеннями опорно-рухового апарату. Такі труднощі нагадують картину акалькулії, оскільки супроводжуються порушеннями глобального сприймання кількості, невпізнаванням графічних зображень цифр, утрудненнями під час виконання арифметичних дій (особливо ділення), недостатнім розумінням складу і розрядної будови числа, значення арифметичних знаків тощо.

Необхідність спеціальних прийомів навчання, у цьому зв’язку, зумовлена важливістю врахування як загальних закономірностей розвитку дитячого мислення, так і його специфічних особливостей, зумовлених переважною локалізацією мозкового ураження в кожного учня (ураженням або затримкою формування тім’яно-потиличних відділів кори лівої півкулі або затримкою розвитку мозку вцілому).

Корекційна робота з формування просторових уявлень, розвитку часових уявлень, оволодіння поняттями, які їх позначають, а також термінами, що позначають абстрактні категорії, будується безпосередньо на основі програмного матеріалу з математики, алгебри, геометрії. Враховуючи особливості мисленнєвої діяльності учнів з порушеннями опорно-рухового апарату, вчитель широко використовує різноманітний наочний матеріал, креслення, схеми, малюнки тощо.

Недостатня сформованість просторових уявлень передбачає введення підготовчих вправ (записування прикладів у стовпчик, розташування одних предметів під іншими, малювання фігур у клітинках тощо).

Під час виконання практичних вправ з геометрії учні навчаються працювати з геометричними фігурами, оволодівають графічними уміннями, набувають практичних умінь розв’язувати задачі обчислювального та вимірювального характеру.

Вивчення предметів даної освітньої галузі вимагає від учителя створення таких умов навчання, які разом з достатнім рівнем узагальнення матеріалу, одночасно висвітлювали б його конкретний зміст, а також способи оволодіння ним.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Вступ до історії

5-й клас

(35 год., 1 год. на тиждень)



К-ть год.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.

Учень:
користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо).
Застосовує поняття “історія”.

5

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ
Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї.
Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України.
Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенда про походження Києва.
Наш край.

Учень:
розрізняє умовні позначки на історичній карті.
Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя.
Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати.
Співвідносить рік зі століттям.
Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма “Україна”.
Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію.
Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти.
Знаходить у тексті відповіді на запитання.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




6

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА
Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Повість минулих літ.
Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам’ятки книгописання. Руська Правда. Письмові згадки про школи Київської Русі.

Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”.


Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо.
Галицько-Волинська держава. Данило Романович.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький.
Наш край.

Учень:
знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо.
Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення.
Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби.
За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію.
Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію.
Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.
Розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби.

Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих.
Складає простий план до науково-популярного тексту підручника.
Виокремлює в тексті головне й другорядне.
Оцінює інформацію історичних джерел.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




6

Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА
Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії.
Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 року.
Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу.
Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості.
Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода.
Наш край.

Учень:
знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини.
Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі.
Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби.
Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.
Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст.
Висловлює ставлення до подій та постатей.
Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби.
Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання.
За текстом складає план перебігу подій.
Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо.
Складає словник історизмів, витлумачує їх на основі тексту.
Визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.
Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




7

Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст.
Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”.
В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство.
Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців.
Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський.
Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років.
Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова.
Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.
Наш край.

Учень:
показує на карті територію України, області, найбільші міста.
Ставить запитання до історичної карти.
Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми.
Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій.
Називає найважливіші події та найвизначніші постаті.
Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).
Складає план розповіді про подію.
Складає запитання про історичні події та постаті.
Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей.
Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику.
Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).
Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.

1

Узагальнення




1

Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА
Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі.

Учень:
показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.
Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів.
Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).
Складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України.
Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.

1

Тематичне оцінювання до тем 4 та 5




1

Підсумкове узагальнення






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Історія України Всесвітня історія iconАнглійська мова Вчитель Палінчак В. О. клас с. 110 вивчити таблицю впр. 18, с. 110 письмово; впр. 23 с. 113-115 читати клас
України § всесвітня історія § 8 клас. Історія України § Всесвітня історія § 8
Історія України Всесвітня історія iconБазові навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія»
«Всесвітня історія» має за мету вивчення та інтерпретацію історичних фактів та суспільних явищ різних країн, регіонів та цивілізацій,...
Історія України Всесвітня історія iconЛитература 13 Географія 14 Англійська мова 14 Історія України 15 Всесвітня історія 16 Право 16 Музика 16
Перед людиною три шляхи до розуму: шлях розмірковування – найблагородніший; шлях наслідування – найлегший; шлях особистого досвіду...
Історія України Всесвітня історія iconІсторія України. Всесвітня історія 5–9 класи навчальна програма
За основу для модернізації було прийнято програму 2012 року з історії для основної школи з урахуванням змін, яких вона зазнала під...
Історія України Всесвітня історія iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія 5-9 класи
Узгодження тем обох курсів здійснюється вчителем під час календарного планування таким чином, щоб процеси, явища І події вітчизняної...
Історія України Всесвітня історія iconМетодичне та дидактичне забезпечення вивчення інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України» в 6-му класі
Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання І вимоги...
Історія України Всесвітня історія iconСуспільно-політичні науки та методика викладання історії в школі
Мозаїка цікавих фактів. Всесвітня історія клас. Частина / упоряд. О. Л. Кожем'яка. Х. Основа, 2015. 80с.( Б-ка журналу "Історія І...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка