Історія української журналістики



Скачати 204.52 Kb.
Дата конвертації08.02.2018
Розмір204.52 Kb.
ТипПротокол


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

Кафедра історії журналістики
Укладач: д. філол. н., проф. Сидоренко Н. М.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030301 – журналістика
Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол №

від « » _________ 2008 р.

зав. кафедри

_____ проф. Сидоренко Н. М.

Директор інституту

________ проф. Різун В. В.

Київ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія української журналістики».

Укладач: д. філол. н., проф. Сидоренко Наталя Миколаївна

Лектор: д. філол. н., проф. Сидоренко Н. М.

Викладачі: к. філол. н., доц. Школьна О. Д., асист. Волобуєва А. М.

Погоджено

з науково-методичною комісією

« » _________ 2008 р.

______________________



Підпис голови НМК факультету/інституту

Вступ

Дисципліна «Історія української журналістики» є нормативною навчальною дисципліною циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. На 3 курсі в 1 семестрі викладається в обсязі 2 кредитів, з них аудиторних занять 72 годин, в тому числі лекцій 14 год., практичних 16 год., самостійної роботи 42 год. Форма підсумкового контролю – залік (10 год.).

Модуль з історії журналістики вводить студентів у процес розвитку та функціонування загальних характеристик і тенденцій українських ЗМІ. Він навчає студентів аналізу, виробленню критичної оцінки процесів і явищ, які супроводжують етапи становлення мас-медіа на території України й українських засобів масової інформації у світі. Модуль дає розуміння особливостей репортерської та публіцистичної праці, використання кращих набутків журналістської діяльності в сучасній мас-медійній практиці.
Мета і завдання навчальної дисципліни:


  • дати студентам цілісне розуміння загальних тенденцій розвитку вітчизняної преси з урахуванням історичного минулого та критичне осмислення всіх процесів і явищ, пов’язаних із мас-медійним поступом;

  • сформувати цілісне уявлення студентів щодо ролі ЗМІ в поширенні національних ідей та принципів державної незалежності;

  • визначити основну тематику і проблематику українських часописів на різних етапах їх розвитку;

  • визначити вплив вітчизняної періодики на розвиток суспільства впродовж століть.


Предмет навчальної дисципліни:

Процес становлення і розвитку української журналістики у ХІХ ст. Найвизначніші періодичні видання та постаті, які ними опікувалися, редагували, видавали та були дописувачами.

Предмет „Історія української журналістики” тісно пов’язаний з іншими нормативними курсами, зокрема „Публіцистикою”, адже знайомить студентів із кращими зразками української публіцистики; „Українською літературою” – частина відомих редакторів і видавців одночасно були знаними літераторами; „Журналістською майстерністю” – при розгляді конкретних періодичних видань обговорюються жанри, в яких написані матеріали, та майстерність публіцистів.
Вимоги до знань та вмінь:

Студенти повинні знати:


  • основні етапи розвитку вітчизняної журналістики;

  • творчий шлях та публіцистичні праці провідних публіцистів, їх внесок у розвиток української журналістики;

  • основні періодичні видання, які функціонували на теренах Східної і Західної України в означений період;

  • проблематику і тематику провідних часописів;

  • історичний контекст і події минулого у взаємозв’язку із сучасністю.


Студет повинні вміти:

  • аналізувати й оцінювати факти й події минулого;

  • писати об’єктивно, аргументовано й конкретно, використовуючи здобуті навички, враховуючи жанрові й стильові особливості текстотворення.


Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Історія української журналістики» є складовою частини циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна «Історія української журналістики» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.
Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та робіт, виконаних студентами під час лекцій та практичних занять. Студент може отримати максимально 35 балів (по 5 балів за кожне з 7 занять) за усні відповіді на практичних заняттях; 20 балів (по 5 балів за кожен з 4 тестів) на лекціях.

Модульний контроль: контрольний тест (за перший та другий модулі). Підсумковий контроль – залік.
Поточний контроль:

усна відповідь, кілька доповнень – 5 балів;

контрольний тест (за перший модуль) – 7 балів;

контрольний тест (за другий модуль) – 8 балів;

письмові самостійні (аналіз публіцистичних текстів) – 10 балів.
За перший модуль студент може набрати максимально 42 балів: 20 балів за усні відповіді (по 5 бали за 4 занять), 10 балів – за тести на лекціях, 7 балів – за контрольний тест (1 заняття) і 5 балів – за виконання всіх завдань самостійної роботи.

За другий модуль студент може набрати максимально 38 бал: 20 балів за усні відповіді (по 5 бали за 4 занять), 5 балів – за тести на лекціях, 8 балів – за контрольний тест (1 заняття) і 5 балів – за виконання всіх завдань самостійної роботи.

На заліку студент може набрати максимально 20 балів. Разом за курс – 100 балів.

Допусковий мінімум – 40 балів (відповіді на 5 заняттях, оцінені не менше ніж в 3 бали, що дорівнює 15 балів), письмові самостійні (мінімум 5, оцінені не менше ніж у 2 бали, що дорівнює 10 балів), тести на лекціях (мінімум 2, оцінений не менше ніж у 3 бали, що дорвінює 6), контрольні тести (не менше 4 балів за перший, 5 балів за другий, що дорівнює 9 балів).



При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – “незадовільно” з обовязковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – “незадовільно” з можливістю повторного складання;

60-64 – “задовільно” (достатньо);

65-74 – “задовільно”;

75-84 – “добре”;

85-89 – “добре” (“дуже добре);

90-100 – “відмінно”.




Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90-100

5

Відмінно



Зараховано

85-89


4


Добре

75-84

65-74


3


Задовільно

60-64

35-59


2


Незадовільно



не зараховано

1-34


Навчально-тематичний план лекційних занять


лекції

Назва лекції

Кількість годин

Лекції

Семінари/лаборат., практичні

Самост. робота

Інші форми контр.

Змістовий модуль 1

1

Історико-культурні обставини появи журналістики на українських етнографічних землях

2

2

8

(письмовий звіт)





2

Цензурні статути в Росії

2

2





3

Напрями розвитку молодої української журналістики

2

2

3

(читацький

щоденник)




4

Культурно-національні обставини появи української журналістики на Галичині

2

2

5

(читацький

щоденник)




Змістовий модуль 2

5

Поява нових центрів журналістського руху в Україні


2

2

8

(читацький

щоденник)




6

Видавнича діяльність української громади в Петербурзі

2

2

9

(читацький

щоденник)




7

Журнал „Основа” (1861–1862)

2

2

9

(читацький

щоденник)







Модульна контрольна робота № 2 (тест)




2








Всього

14

16

42




Загальний обсяг 72 год., в тому числі:

лекцій – 14 год.

практичні – 16 год.

самостійна робота – 42 год.

Змістовий модуль 1
Тема 1. Загальна характеристика процесу зародження і становлення журналістики в Україні в контексті розвитку світової преси.
Лекція 1. Історико-культурні обставини появи журналістики на українських етнографічних землях – 2 год.

Українські традиції “усної публіцистики”, літописання хронік і полемічної літератури. Українознавчі студії кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. Періодизація становлення та розвитку української журналістики.


Семінар 1. Методика пошуку й опрацювання першоджерел – 2 год.

План

1. Опрацювання газетних, бібліографічно-довідкових відділів у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ).

2. Робота з залами періодики, архівних і рукописних фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), алфавітними каталогами Парламентської бібліотеки України.

4. Опрацювання тематичних каталогів Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

  1. Відвідування Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського НАН України.

  2. Написання письмового звіту – 30 друкованих рядків.


Рекомендована література

  1. Борисенко О. В. Основи наукових досліджень: Навч. посібн. – К., 2001.

  2. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

  3. Історія української дожовтневої журналістики. – Львів, 1983.

  4. Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959.



Тема 2. Цензурні закони в Російській імперії та Австро-Угорщині (до 1876 р.)
Лекція 2. Цензурні статути в Росії – 2 год.

Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р. та ін. Періодизація становлення та розвитку української преси у ХІХ ст.


Семінар 2. Система імперських утисків і цензурних заборон національної преси в Росії в ХІХ ст. – 2 год.

План

1. Цензурні статути в Росії (перша половина ХІХ ст.).

2. Заборона українського слова в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.).


Рекомендована література


  1. Додатки (цензурні матеріали першої половини ХІХ ст.) // Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. І. – С. 329–336.

  2. Єфремов С. Мартиролог українського слова // Там само. – С. 265–279.

  3. Тимошик М. "К печатанию не должно быть допущено..." (До історії цензурних митарств українського друкованого слова) // Вісн. Київ. ун-ту. Сер.: Журналістика. – К., 1995. – Вип. 2. – С. 250–257.



Тема 3. Зародження української періодики на Слобожанщині.
Лекція 3. Напрями розвитку молодої української журналістики – 2 год.

Ініціатори та перші видавці у Харкові (І. Срезневський, В. Маслович, Р. Гонорський, П. Гулак-Артемовський, А. Вербицький, О. Склабовський, Г. Квітка-Основ’яненко та ін.). Напрями розвитку молодої журналістики («Харьковский еженедельник», «Харьковский Демокрит», «Украинский вестник», «Украинская жизнь»). Альманахи і збірники 30–40-х рр. ХІХ ст.


Семінар 3. Публіцистика Г. Ф. Квітки-Основ'яненка – 2 год.

План

1. Фейлетони Г. Ф. Квітки-Основ'яненка – пародія на тогочасний суспільний лад. Викривальні функції "листів" письменника.

2. Питання журналістської творчості у публіцистиці українського літератора.

3. Суспільно-політичний портрет Фалалея Повинухіна, його відповідники у художній літературі та сучасності.

4. Характеристика "званых гостей" - періодичних видань Росії першої половини ХІХ ст., їхня роль у літературному житті імперії.

5. Міркування Г. Ф. Квітки-Основ'яненка про розвиток української мови й літератури, викладені ним у "Супліці до пана іздателя" та "Письмах к издателям "Русского Вестника".



Самостійна робота – 3 год.

Завдання:

1. Ознайомлення з публіцистикою Г. Квітки-Основ’яненко („Письма к издателям”, „Письма к Лужницкому Старцу”, „Званые гости”, „Мемуары Евстратия Мякушкина”, „Супліка до пана іздателя”, „Письма к издателям "Русского Вестника").



  1. Написання читацького щоденника.


Рекомендована література

  1. Гончар О. І. Григорій Квітка-Основ'яненко: Життя і творчість. – К., 1969. – С. 3–62.

  2. Зубков С. Григорій Квітка-Основ' яненко: Життя і творчість. – К., 1978. – С. 6–28.

  3. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

  4. Михайлин І. Історія української журналістики. Кн. 1 Період становлення: від журналістики в Україні до української журналістики. Підручник. – Х., 2000.

  5. Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. І. – С. 23–107.



Тема 4. Суспільно-політичні та культурно-національні передумови появи журналістики на Галичині.
Лекція 4. Культурно-національні обставини появи української журналістики на Галичині – 2 год.

Діяльність «Руської трійці», видавничі спроби. Значення альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Перший український політичний часопис «Зоря Галицька» (1848–1857).


Семінар 4. Утвердження національних видань на Західній Україні – 1 год. Модульна контрольна робота № 1 (тест) – 1 год.

План

1. Роль "Руської трійці" у підготовці суспільного руху в Галичині до 1848 р.

2. "Подвиг, про який не забуває український народ" (складна історія виникнення й цензурних гонінь збірки "Русалка Дністрвая" як один із фактів у розвитку вітчизняної літератури першої половини ХІХ ст.).

3. Новаторська сутність "Русалки Дністрової".

4. "Зоря Галицька" (1848–1857) – перша газета українською мовою.

5. Модульна контрольна робота.



Самостійна робота – 5 год.

Завдання:

1. Ознайомлення з публіцистикою М. Шашкевича („Передслів'я”), І. Франко („Критичні письма о галицькій інтелігенції”), Є. Гребінки („Петербургская сторона „Провинциальные театры”).

2. Написання читацького щоденника.

Рекомендована література


  1. Гребенка Е. П. Петербургская сторона // Физиология Петербурга. – М., 1984. – С. 107–132.

  2. Гребенка Е. П. Провинциальные театры // Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. І. – С. 302–305.

  3. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

  4. Русалка Дністровая (фотокопія з видання 1837 р.). – К., 1972; К., 1987.

  5. "Русалка Дністровая": Документи і матеріали. – К., 1989.

  6. Максимович М. О стихотворениях червонорусских // Там само. – С. 193–196.

  7. Франко І. Критичні письма о галицькій інтелігенції // Зібр. творів: У 50 т. – Т. 26. – С. 89–93 (або: "Руслка Дністровая": Документи і матеріали. – С. 290–294).

  8. Шалата М. Й. Маркіян Шашкевич: Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.


Зразок модульної контрольної роботи № 1 (тест) – 1 год.

Проводиться за матеріалами попередніх лекційних, практичних занять та завдань для самостійної роботи. Оцінюється в 7 балів (максимум).

І. Збірник „Русалка Дністровая” вийшов у світ у:


  1. 1835 р.

  2. 1837 р.

  3. 1937 р.

  4. 2007 р.

ІІ. Перший українськомовний тижневик на території України мав назву:



  1. „Громада”

  2. „Зоря Галицька”

  3. „Хлібороб”

  4. „Харьковский еженедельник”


Змістовий модуль 2
Тема 5. Київ та Одеса як нові центри журналістського руху в Україні.
Лекція 5. Поява нових центрів журналістського руху в Україні – 2 год.

Досвід видавничої діяльності М. Максимовича, випуск альманахів «Киевлянин» (1839, 1841, 1850) та «Украинец» (1859, 1864). Відгуки і задуми.


Семінар 5. Київський університет і Михайло Максимович – 2 год.

План

1. М. Максимович – редактор і видавець.

2. Альманахи „Киевлянин” (1839, 1841, 1850) та «Украинец» (1859, 1864).

Самостійна робота – 8 год.

Завдання:

1. Ознайомлення з публіцистикою М. Максимовича („О правописании малороссийского языка” „О стихотворениях червонорусских”).

2. Написання читацького щоденника.

Рекомендована література


  1. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

  2. Максимович М. О правописании малороссийского языка // Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. І. – С. 305–306.

  3. Максимович М. О стихотворениях червонорусских // Там само. – С. 306–308.

  4. Тимошик М. С. Її величність книга: Історія видавничої справи Київського університету. 1834–1999. – К., 1999.

  5. Федченко П. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959.



Тема 6. Настанови Кирило-Мефодіївського братства для розвитку передової громадської думки.
Лекція 6. Видавнича діяльність української громади в Петербурзі – 2 год.

Видавича діяльність П. Куліша у Петербурзі у другій половині 50-х рр. («Записки о Южной Руси», «Хата»). Публіцистика Т. Шевченка.


Семінар 6. Публіцистика Т. Шевченка і його вплив на розвиток української журналістики – 2 год.

План

1. Публіцистичні і літературно-критичні твори Т. Шевченчка.

2. „Автобіографія” поета – документ виключної сили і високої художньої майстерності.
Самостійна робота – 9 год.

Завдання:

1. Ознайомлення з публіцистикою П. Куліша („Переднє слово до громади: Погляд на українську словесность”, „Слово над гробом Шевченка”), Т. Шевченка („Автобиография”, „Бенефис г-жи Пиуновой”).

2. Написання читацького щоденника.
Рекомендована література


  1. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

  2. Куліш П. О. Переднє слово до громади: Погляд на українську словесность // Твори: У 2 т. – К., 1989. – Т. 2. – С. 504–512.

  3. Куліш П. О. Слово над гробом Шевченка // Там само. – С. 521–522.

  4. Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959.

  5. Шевченко Т. Г. Автобиография // Твори: В 5 т. – К., 1985. – Т. 5. – С. 3–6.

  6. Шевченко Т. Г. Бенефис г-жи Пиуновой // Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. І. – С. 315–319.



Тема 7. Журнал "Основа" (1861-1862) – один із центрів українського літературного процесу.
Лекція 7. Журнал „Основа” (1861–1862) – 2 год.

Передумови появи журналу «Основа» (1861–1862). Редакційний і творчий колектив, різноманіття жанрів і тематики, полеміка і відстоювання національної ідеї. Припинення часопису та його значення.


Семінар 7. Журнал "Основа" (1861–1862) – один із центрів українського літературного процесу – 2 год.

План

1. Передісторія появи журналу "Основа". Т. Г. Шевченко про Кулішеві задуми 50-х років: "От журнала, о котором я ему писал, от наотрез отказался" ("Дневник", 17 грудня 1857 р.).

2. "Саме ім'я сему місячнику нарек аз, програму до нього скомпонував аз..." (Із листа П. Куліша до М. Павлика).

3. Суспільно-політична програма журналу.

4. Літературні сили "Основи" (Т. Шевченко, Марко Вовчок, А. Свидницький, Л. Глібов, Панас Мирний, П. Куліш та ін.).

5. Послідовне відстоювання самобутності українсько мови (М. Максимович, П. Куліш, М. Костомаров, А. Метлинський та ін.).

6. Різножанровість публікацій часопису "Основа".

7. Міркування М. Г. Чернишевського про існування малоросійської мови та словесності ("Коли у поляків з'явився Міцкевич, їм уже не потрібні стали поблажливі відгуки французьких чи німецьких критиків, бо не визнавати польську літературу означало б тільки виявляти власну дикість. Маючи такого поета, як Шевченко, малоросійська література також не потребує нічиєї ласки").


Самостійна робота – 9 год.

Завдання:

1. Ознайомлення з публіцистикою Марка Вовчка („Листи з Парижа”).

2. Написання читацького щоденника.

Рекомендована література


  1. Бернштейн М. Д. Журнал "Основа" і український літературний процес кінця 50–60-х років ХІХ ст. – К., 1959.

  2. Вовчок Марко. Листи з Парижа // Твори: В 7 т. – К., 1964. – Т. 5. – С. 573–579.

  3. Основа (Петербург). – 1861–1862.

  4. Основа. 1861–1862 [Окремі публікації журнаё1лу] // Українська преса: Хрестоматія. Т. І. Преса Східної України 60-х років ХІХ ст. / за ред. проф. М. Ф. Нечиталюка. – Львів, 1999. – С.83–414.

  5. Чернишевський М. Нові періодичні видання (Современник. – 1861. – Т. LXXXV. – С. 66–68) // Там само. – С. 416–424;/ Матеріали до вивчення історії української літератури: В 5 т. – К., 1960. – Т. 3. – С. 39–44.

  6. Шаповал М. Трагічна постать (Пам’яті Куліша) // Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ ст. – С. 309–316.

  7. Українська преса за межами України (статті Г. Гримич, В. Дудка). – К., 1995. – С. 11–18.



Семінар 8. Модульна контрольна робота № 2 (тест) – 2 год.

Проводиться за матеріалами ЗМ-2 (лекційні, практичні, самостійна робота). Оцінюється в 8 балів (максимум).



Зразок типових питань контрольного тесту

І. Перше періодичне видання на території України вийшло друком у такому місті:

  1. Петербург

  2. Київ

  3. Одеса

  4. Львів

ІІ. Розумник Гонорський – це:

  1. Публіцист і редактор у Харкові

  2. Байкар і публіцист у Полтаві

  3. Видавець у Києві

  4. Упорядник «Русалки Дністрової»



Контрольні питання до заліку


  1. Періодизація розвитку української журналістики у ХІХ ст.

  2. Особливості становлення національної преси у Східній Україні.

  3. Особливості становлення національної преси у Західній Україні

  4. Порівняльна характеристика умов та обставин появи національної журналістики на Східній та Західній Україні.

  5. Цензурні закони й укази, політичні та адміністративні заборони української преси в Російській імперії.

  6. Валуєвський циркуляр 1863 р.

  7. Емський указ 1876 р.

  8. Провідні видання в історії національної преси: їх консолідуюча роль і всеукраїнське значення.

  9. Характеристика періодичних видань на території України в період становлення (перша половина ХІХ ст.).

  10. Суспільно-політична програма журналу „Основа” (1861–1862).

  11. Настанови Кирило-Мефодіївського братства для розвитку громадської думки.

  12. Публіцистика Т. Шевченка.

  13. Дяльність Київської громади.

  14. „Киевский телеграф” (1859–1876) – перше приватне видання на Східній Україні.

  15. Публіцистична діяльність М. Драгоманова.


Рекомендована література

Основна

  1. Животко А. Історія української преси. – К., 1999.

  2. Крупський І. В. Національно-патріотична журналістика України (друга половина ХІХ – перша чверть ХХ ст.). – Львів, 1995.

  3. Матеріали з історії національної журналістики Східної України початку ХХ століття / Уклад. Н. М. Сидоренко, О. І. Сидоренко. – К., 2001.

  4. Михайлин І. Л. Історія української журналістики. Кн. 1. Період становлення: від журналістики в Україні до української журналістики. Підручник. – Х., 2000.

  5. Федченко П. М. Матеріали з історії української журналістики. – К., 1959. – Вип. І.



Додаткова

  1. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 1994–2000. – Вип. 1–8.

  2. Передирій В., Сидоренко Н., Старченко Т. Жіноча доля на тлі доби: літопис жіночого руху у світлі українських видань. – К., 1998.

  3. Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини (1870–1918 рр.). – Львів, 1998.

  4. Романюк М. М., Галушко М. В. Українські часописи Коломиї (1865 – 1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – Львів, 1996.

  5. Тимошик М. С. Її величність книга: Історія видавничої справи Київського університету. 1834–1999. – К., 1999.

  6. Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра. – К., 1996–1998. – Кн. 1–3.

  7. Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. – Львів, 1994–2000. – Вип. 1–7.

  8. Українська преса: Хрестоматія. Т. 1. Преса Східної України 60-х рр. ХІХ ст. / За ред. проф. М. Ф. Нечиталюка. – Львів, 1999.

  9. Українські періодичні видання для жінок в Галичині: Анотований каталог / Укл. В. А. Передирій. – Львів, 1996.




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Історія української журналістики iconЛ. М. Хавкіна історія української журналістики
Хавкіна Л. М. Історія української журналістики: Короткий семінарій. Методичні матеріали для студентів зі спеціальності «Журналістика»....
Історія української журналістики iconРеферат з дисципліни „Історія української журналістики" на тему „Особистості на ниві національної публіцистики XX ст."
Особистість М. Євшана в літературно-критичному громадському українському місячнику “Українська хата”
Історія української журналістики iconКонспект лекцій із навчальної дисципліни "Історія зарубіжної журналістики" Видавничо-поліграфічний центр

Історія української журналістики iconРобоча програма навчальної дисципліни історія України напряму підготовки 030301 Журналістика для спеціальностей
Робоча програма навчальної дисципліни Історія України для студентів І курсу факультету журналістики
Історія української журналістики iconІсторія української культури
Грушева Т. В. Історія української культури. Навчально-методичний посібник для студентів неісторичних напрямів підготовки. – Запоріжжя...
Історія української журналістики iconРеферат з курсу «Історія російської журналістики»
Лася від європейської. У нас – наполегливе «вчительство», проповідницьке, що йде від Аввакума, начало, певна зневага до «форми»;...
Історія української журналістики iconМетодичні вказівки до виконання самостійних завдань з курсу "Історія української культури"
Програма курсу "Історія української культури" для студентів технічних напрямів підготовки
Історія української журналістики iconОснови журналістики науково-допоміжний список літератури
Основи журналістики : науково-допоміжний список л-ри до Дня журналіста України / уклад. О. О. Скаченко, І. Л. Маловська; кнукіМ,...
Історія української журналістики iconТема політичні наслідки Другої світової війни для України
Плани семінарських занять з курсу «Політична історія України» для студентів 4 курсу факультету журналістики
Історія української журналістики iconДмитро чижевський історія української літератури
Чижевський Дмитро Iванович. Історія української літератури. — K: Видавничий центр «Академія», 2003. — 568 с (Альма-матер)


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка