Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а



Сторінка3/3
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.87 Mb.
1   2   3

Загальна характеристика доби. Періодизація Своєрідність доби: образи «кінця століття», «кризи цивілізації», «переоцінки цінностей», парадокс «кінця – початку». Неспівпадіння історичних і літературних меж доби.Осмислення романтизму і пост романтизму. Некласичність і символічність літературних стилів межі століть, їх несинхронний розвиток.Декаданс як ккультурологічна характеристика, її трактування письменниками і мислителями ХІХ-ХХ ст. Ніцше про декаданс: «Походження трагедії з духу музики». Декаданс і основні літературні стилі 1870-1920-х рр.


ЛІТЕРАТУРА ФРАНЦІЇ

Літературний процес у Франції у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Імпресіонізм у французькому мистецтві і його вплив на літературу (Е. і Ж. Гонкури, А. Доде та ін.). Декаданс. Символізм і його місце у французькому літературному процесі 70-90-х рр. Теоретичні засади (Ж.Мореас, Е.Рейно, Ж.Ванор) та етапи розвитку символізму. Роль книги Ш.Бодлера «Квіти зла» у становленні символізму. Потрактування символу (спонтанність уяви, непроясненість, багатозначність, ''підказування" смислів, сугестія та ін.) як основного засобу поетичного самовираження французькими митцями (Г. Кан, III. Моріс, А. де Рен'є, С. Мерріль, Лотреамон та ін.). Вплив французьких символістів на розвиток зарубіжної літератури. Зародження авангардистських течій у французькій літературі (кубізм, дадаїзм та ін.).

Поль Верлен. Зв'язок Верлена з «парнасцями» на початку творчого шляху. Провідні мотиви лірики Верлена 60-70-х рр., її імпресіоністичний характер ("Сатурнічні поезії", "Вишукані свята", "Добра пісня"). Верлен і Паризька Комуна (поема "Переможені"). Музикальна стихія збірки "Романси без слів". Ідеї християнського гуманізму в творчому доробку митця ("Мудрість"). "Поетичне мистецтво" (зб. "Далеке й близьке") як віршований маніфест символізму (заперечення раціонально-реалістичного художнього мислення, ствердження принципу музичності поезії, орієнтація на "вираження невимовного", передачу спонтанної уяви). Особливості поетичного світу Верлена 80-90-хрр. ("Любов", "Щастя", "Пісні для неї" та ін.).

Артюр Рембо. Бунтарський характер та провідні мотиви лірики Рембо першого періоду творчості ("Зло", "Офелія", "Засідателі", "Шаленство кесаря", "Покарання Тартюфа" та ін.). Зв'язок з поезією "парнасців". Рембо і Паризька Комуна ("Вільний гімн Парижа", "Руки Жанни-Марі" тощо). Рембо на шляху створення нової поезії (концепція "поета-ясновидця"). Другий період творчості Рембо і посилення трагічного звучання в ньому. Змалювання духовних поривань ліричного героя, прагнення осягнути універсальне буття світу в поезії ''П'яний корабель". .Загальна характеристика третього періоду творчості поета ("Осяяння", "Сезон у пеклі", "Останні вірші" тощо). Сонет "Голосівки" - яскравий зразок символістського пошуку "відповідностей" між різними началами життя. Багатство асоціацій у творчості Рембо.

Стефан Малларме. Традиції "парнасців" і лірико-антологічна творчість Малларме 60-х рр. ("Весняне оновлення", "Літня печаль", "Зітхання", "Дар поезії" тощо). Мотиви безплідної мрії та їх художнє потрактування у драматичній поемі "Іродіада". Естетичні пошуки Малларме 70-80-х рр. Ідея гармонії всесвіту і паралелізму між світом ідей і світом чуттєвих явищ - підґрунтя поетичного символізму митця. Тема мистецтва в творчому доробку Малларме ("Варіації на одну тему", "Лебідь"). Загадка "темряви", незрозумілості його поетики (поема "Удача ніколи не знищить випадок").

Гійом Аполлінер. Неоромантичний характер ранньої поезії Аполлінера. Зближення з Пікассо і спроби перенести принципи кубізму в літературу; техніка симультанізму. Змалювання почуттів особистості в урбанізованому динамічному світі; засоби створення епічної напорами міста та всесвіту в поезіях збірки "Алкоголі. Вірші 1898-1913 рр". Задум "Каліграм". Осмислення трагедії Першої світової війни в поезіях "Маленьке авто", "Зарізана голубка й водограй" тощо; символіка образів та новаторство візуального оформлення твору. Роль Аполлінера у розвитку авангардистських течій у літературі і мистецтві. Аполлінер і український авангард.

Натуралізм у французькій літературі межі ХІХ-ХХ століть. Його філософський ґрунт (позитивізм О. Конта, І. Тена та ін.). Неоднорідність натуралістичної течії і протиріччя натуралізму. Е. Золя - теоретик натуралізму (статті "Експериментальний роман", "Романісти-натуралісти", "Натуралізм в театрі"). Боротьба натуралістичних і реалістичних тенденцій і принципів в його естетиці і творчості. Натуралізм ранніх романів ("Тереза Ракен"). Епопея "Ругон-Маккари" — зображення Франції періоду Другої імперії. Трансформація задуму і своєрідність розкриття теми спадковості. Рух від "Кар'єри Ругонів" до "Доктора Паскаля". Проблематика та поетика романів епопеї. Натуралізм у творчості братів Гонкурів.

Реалізм і його особливості у французькій літературі межі століть.

Гі де Мопассан. Мопассан - учень і послідовник Флобера. Патріотична тема і народні характери в новелах про франко-пруську війну ("Пампушка", "Мадемуазель Фіфі", "Тітка Соваж", "Дядечко Мілен", "Два приятелі"). Різноманіття тематики, соціально-критичний пафос новел, що віддзеркалювали життя Третьої республіки ("Туан", "барильце", "Мати потвор", "Місячне сяйво"). Художня майстерність Мопассана-новеліста. Роман "Життя". Тема загибелі мрії і безцільного існування людини. Зображення життя як біологічного процесу. Спорідненість Мопассана і Золя. Роман-памфлет "Любий друг". Образ Жоржа Дюруа і викриття авантюризму правлячих класів. Ідейно-художня спрямованість роману "Монт-Оріоль". Криза творчості Мопассана наприкінці 80-х рр.

Ромен Роллан, його світоглядна і творча еволюція. Художня система Роллана й романтична традиція. Роман "Жан Крістоф" — "суб'єктивна епопея". Конфлікт геніальної особистості й суспільства, зміст і структура образу головного героя. "Народний роман" "Кола Брюньон", мова й стиль твору. Антивоєнна позиція Роллана в роки Першої світової війни.



ЛІТЕРАТУРА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Процеси й тенденції в англійській естетичній думці й художній практиці рубежу століть. Охоплення літературою нових сфер дійсності й внутрішнього світу людини. Диференціація літературного процесу. Неоромантизм на рубежі століть. Р.Л. Стівенсон і його еволюція. Уславлення в баладі "Вересковий трунок" мужності і волелюбності людини. Фольклорні традиції у творі. Гострий сюжет, захоплююча інтрига, яскрава емоційна забарвленість — прикмети роману "Острів скарбів". Особливості історичної прози письменника ("Чорна стріла"). А. Конан-Дойл - майстер детективного жанру ("Оповідання про Шерлока Холмса"). Зображення складних взаємин людини з природою у "Книзі джунглів" Д.Р. Кіплінга. Місце "Копалень царя Соломона" у творчому доробку Г.Р. Хаггарда.

Дж. Конрад, передмодерністські тенденції в його творчості. Філософська і морально-психологічна проблематика повісті "Серце пітьми", роману "Лорд Джім". Пізні "західні" романи ("Таємний агент", "Очима Заходу" та ін.). Художній досвід Конрада і його вплив на західну літературу XX ст. Дж. Конрад і Україна.

Естетизм в англійській літературі межі ХІХ-ХХ століть.

Оскар Вайльд. Віддзеркалення декадентсько-модерністської доби в особистості й долі О. Вайльда. Естетизм як провідний принцип світогляду й художньої творчості письменника. Книга "Задуми" і його теорія естетики. Нові аспекти проблеми призначення краси у житті людини в жанрі казки (зб. "Щасливий принц та інші казки", "Гранатований будиночок"). "Портрет Доріана Грея" у творчості письменника, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману. Елементи імпресіоністської техніки. Вайльдівські парадокси. Драматургія письменника ("Соломея", "Ідеальний чоловік", "Як важко бути серйозним"). "Балада Редінгської в'язниці" - завершення ідейно-художніх пошуків письменника. Місце Вайльда у світовій літературі.

Реалізм в англійській літературі на рубежі століть (Т. Гарді, Д. Голсуорсі, Б. Шоу, Г. Веллс).

Джон Голсуорсі і його соціально-психологічні романи. Трилогія про Форсайтів, відображення змін у житті й свідомості середнього класу. Конфлікт психології власництва й нової моралі. Значення трилогії Голсуорсі в розвитку великої епічної форми в англійській літературі.

Бернард Шоу. Драматургія Шоу як новий етап в розвитку англійської драми. Значення для Шоу творчості Ібсена. Роль Шоу у створенні англійської соціальної драми, інтелектуальної "драми-дискусії": "Неприємні п'єси", "Приємні п'єси", "П'єси для пуритан". Викриття лицемірства, жорстокості, політики насильства. Конфлікт поміж "ідеалістами" і "реалістами" у розумінні Шоу. Художня своєрідність ранньої драматургії митця: майстерність парадоксу, наявність дискусії, розгорнутих ремарок тощо. Інтерпретація історичної теми ("Учень диявола"). Комедія "Пігмаліон", її міфологічна основа, проблематика та художні особливості. Тема інтелігенції в творчості Шоу ("Дім, де розбиваються серця"). Драми міжвоєнних десятиліть, їх "ексцентричність". Уроки Шоу й сучасна англійська драма.

Герберт Веллс і розвиток науково-фантастичного роману XX ст. Антиутопічний характер, елементи роману-перестороги у ранніх творах Веллса: "Машина часу", "Війна світів", "Невидимець", "Острів доктора Моро". Реалізм і фантастика, іронія і сарказм у романах письменника. Співвідношення різних жанрових форм у творчості Веллса. Оповідання ("Чарівна крамниця"); соціально-побутові романи ("Кінне", "Тоно-Бенге").

ЛІТЕРАТУРА США

Особливості літературного процесу в США межі ХІХ-ХХ століть, його основні течії й тенденції : натуралізм і реалізм в американській літературі цього періоду (Ф. Норріс, Т. Драйзер та ін.). Феномен Джека Лондона. Своєрідність поєднання в його творчості неоромантизму й натуралізму, індивідуалізму й соціалістичних ідеалів. Тема боротьби за життя й щастя в "Північних оповіданнях" ("Біла тиша", Жага до життя" та ін.). Трагедія художника з народу в романі "Мартін Іден". Анімалістські повісті ("Поклик предків", "Біле Ікло") і їх значення.

Теодор Драйзер, його місце й значення в американській літературі XX ст. Творчий метод письменника, розвиток реалістичних і натуралістичних традицій. Ранні романи Драйзера та їх резонанс у США ("Сестра Керрі", "Дженні Герхардт" та ін.).

Марк Твен — американський прозаїк, автор гумористичних оповідань, романів і повістей, нарисів про подорожі тощо. Своєрідність суто американського гумору в ранніх оповіданнях Твена, їх невмируща веселість, дотепність та критична гострота. Всебічне зображення життя американського Півдня в "Пригодах Тома Сойєра" та в "Пригодах Гекльберрі Фінна". Знання письменником дитячої психології. Своєрідність роману "Принц і злидар". Поєднання фантастики, утопії, сатири в романі "Янкі при дворі короля Артура".

О. Генрі як майстер новели. Розмаїття характерів і ситуацій в прозі письменника.

Творчість Г. Джеймса, трансатлантична проблематика його новел та романів («Дейзі Міллер», «Вашингтонська площа», «Жіночий портрет», «Посли», «Золота чаша», «Крила голубки»).



ЛІТЕРАТУРА РОСІЇ

Творчість Ф.М.Достоєвського. Рання творчість. Белінський і Петрашевський у долі письменника. Художня своєрідність роману “Бідні люди”. Образ Макара Дєвушкіна. Характер гуманізму Достоєвського. Повісті “Двійник” і “Білі ночі”. Тема двійництва у творчості Достоєвського. Традиції Гоголя і натуральної школи у ранній творчості Достоєвського.

Достоєвський у 60-ті рр. Каторга і заслання. “Нотатки з Мертвого дому”. Протиріччя у світогляді Достоєвського та його творчості. “Зимові нотатки про літні враження”. Гуманістичний пафос роману “Знедолені та скривджені”.

Роман “Злочин і кара”. Історія створення, джерела роману, його жанр. Ідейний зміст роману – звинувачення капіталістичної дійсності, критика буржуазного індивідуалізму. Гострі соціальні протиріччя російського життя у зображенні Достоєвського: страждання і зубожіння одних – доля Мармеладових, родини Раскольникових; всевладдя, насильство, безкарність інших – Лужин, Лебезятников, Свідрігайлов. Суспільний смисл злочину Раскольникова – виступ проти соціальної нерівності, проти бідності, приниження, безправ’я і страждань людей. Індивідуалістичний смисл злочину Раскольникова – ствердження культу сильної особистості, права на владу над “мурашником”. Наполеонізм. Перший сон Раскольникова. Його значення для розуміння ідейного смислу роману. Крах і кара Раскольникова. Полемічний характер образу. Доля Соні Мармеладової. Художня своєрідність “Злочину і кари” як соціального роману-трагедії: динамізм і драматизм дії, особливості психологізму Достоєвського, пейзаж і портрет у романі.

Достоєвський у 70-ті рр. Роман “Ідіот”. Образ “позитивно прекрасної людини”.

Підсумковий характер роману “Брати Карамазови”, його задум і сюжет. Глибина і гострота соціальних і моральних проблем роману. Художнє дослідження “карамазовщини”. Протиставлення їй релігійно-етичних ідеалів Зосіми і Альоші Карамазова. Двійництво Івана Карамазова, його бунт. “Легенда про Великого Інквізитора”, її місце в романі та творчості Достоєвського.

Поліфонізм творчості Достоєвського, його полемічність, “фантастичність” реалізму Достоєвського, детективний сюжет у поетиці письменника. Достоєвський і Україна.

Творчість Л.М.Толстого. Рання творчість Толстого. Участь у Кримській війні. Трилогія “Дитинство”, “Отроцтво”, “Юність”. Образ Ніколеньки Іртеньєва. Розвінчання дворянського ідеалу. Чернишевський про “діалектику душі” у творах Толстого. “Севастопольські оповідання”, їх народність і реалізм. Зображення війни. Велич подвигу російського народу.

Толстой у 60-ті рр. педагогічні захоплення Толстого. Ідейні та художні пошуки Толстого – “Люцерн”, “Полікушка”. Повість “Козаки”, її творча історія. Моральні пошуки Оленіна. Критика паразитичного життя “верхів”, ідеалізація трудового життя козацтва. Образ дядька Єрошки.

“Війна і мир”. Творча історія роману, його джерела. Війна і мир” як багато проблемний роман-епопея. Широта охоплення і глибина аналізу різних боків російського життя початку ХІХ ст. Історія і сучасність у “Війні і мирі”. “Зв’язок роману з проблемами 60-х рр. “Думка народна” у “Війні і мирі”. Зображення подій 1812 р. як війни Вітчизняної. Філософія історії Толстого. Образи Кутузова і Наполеона. Росія народна у зображенні Толстого. Тушин, Щербатий, Каратаєв як втілення різних сторін російського народного характеру в розумінні Толстого. Картини життя російського дворянства. Антинародність, паразитизм, неробство, лицемірство великосвітського товариства – Курагіни. Патріархальний побут родини Ростових. Високі інтелектуальні та моральні чесноти членів родини Болконських. Життєвий шлях Андрія Болконського, пошуки істини, правди й справедливості. Етапи духовного розвитку П’єра Безухова. Його зближення з народом. Жіночі характери в романі. Доля Наташі Ростової. Народне, національне начало в її характері. Наташа Ростова і Елен Курагіна. “Війна і мир” як твір морально-психологічного характеру. Композиція епопеї, роль філософських і публіцистичних відступів. Багатошаровість мови роману. Значення “Війни і миру”.

Толстой у 70-ті рр. Роман “Анна Кареніна” як роман про добу, коли “усе ... переродилося і лише укладається”. Творча історія роману. “Думка сімейна” у романі. Трагедія Анни – трагедія людини у світі брехні та лицемірства. Характер Анни у взаєминах з Кареніним, Веронським і Доллі Облонською. Епіграф роману. Духовні пошуки Костянтина Льовіна. Їх автобіографічний характер. Своєрідність композиції роману – Анна і Льовін у центрі двох сюжетних ліній єдиного за своїм ідейним задумом твору. Художня деталь у поетиці Толстого.

Толстой у 80-ті рр. Духовна драма Толстого. “Сповідь”. Вчення Толстого і офіційна церква. Новий характер художньої творчості – “Смерть Івана Ілліча”, “Крейцерові соната”. Драматургія Толстого. “Влада темряви”.

Роман “Воскресіння”. Творча історія. Жанр роману. Ідейний смисл “Воскресіння” – зривання всіх і всіляких масок”, з одного боку, і проповідь морального самовдосконалення, з другого. Самий тверезий реалізм у зображенні російської дійсності. Картини життя російського селянства у “Воскресінні”. Доля Катюші Масової. Критика самодержав’я, церкви, суду. Образ Нехлюдова у галереї правдошукачів Толстого. Майстерність Толстого-психолога. Композиція і мова роману.

Толстой в останні роки життя. Громадська діяльність. Трагічний конфлікт в родині письменника. Публіцистика Толстого останніх років. “Листи про голод”, “Не можу мовчати”, статті про мистецтво. Художня творчість останнього періоду: “Після балу”, “Хаджі-Мурат”, “Живий труп”.

Значення Толстого. Своєрідність реалізму Толстого. Толстой і світова література. Толстой і Україна.

Творчість А.П.Чехова. Місце Чехова в російській літературі ХІХ ст. Ідейний облік Чехова, його літературно-естетичні погляди.

Рання творчість Чехова. Умови, в яких формувалися погляди молодого Чехова – родина, навчання на медичному факультеті в університеті, співпраця у гумористичних журналах “Будильник”, “Осколки”, “Бабка”. Тематична і жанрова різноманітність творчості Антоші Чехоне. Викриття брехні, пристосуванства, підлабузництва, боягузтва, самовдоволення в оповіданнях “Хамелеон”, “Товстий і тонкий”, “Смерть чиновника”, “Унтер Пришибєєв”. Збірки оповідань “Казки Мельпомени” і “Строкаті оповідання”.

Чехов наприкінці 80-х рр. Ідейні та художні пошуки Чехова. Повість “Степ” – ліричний роздум про батьківщину, життя, природу. Образ Єгорушки. Ідейний смисл повісті “Нудна історія”. Доля її героя Миколи Степановича. Драма “Іванов”.

Повісті й оповідання 90-х рр. Своєрідність світобачення і творчості Чехова у 90-ті рр. Громадянські та етичні ідеали письменника. Поїздка на острів Сахалін. Картини застійного провінційного побуту, всевладдя і деспотизму в повісті “Палата № 6”. Образи Громова і Рагіна. Суспільно-політичний смисл повісті. Засудження байдужості й неспротиву. Маленька трилогія Чехова. Ствердження людської гідності, свободи особистості, засудження “бєліковщини”. Критика обмеженості та цинізму в оповіданні “Іонич”. Доля героя оповідання Старцева. “Дама з собачкою” – оповідання про відродження людини під впливом високого і шляхетного почуття справжнього кохання, оповідання, яке викликає відразу до сонного обивательського життя. Критика капіталізму в оповіданнях Чехова: “Випадок з практики”. Російське село у зображенні Чехова: “Мужики”, “В яру”. Оптимістичні настрої останніх оповідань Чехова – “Наречена”.

Поетика прози Чехова. Сюжет і деталь. Гумор. Ліризм. Мова.

Чехов як драматург. Російський театр до Чехова. Новаторство чеховських п’єс. Чехов і МХАТ. Драматичні жанри у ранній творчості Чехова. П’єси без назви, водевілі, сцени.

“Чайка” - п’єса про мистецтво, про любов. Особливості п’єси – зображення на сцені повсякденного життя, слабо розвинена дія, глибокий смисл малозначущих, на перший погляд, епізодів і реплік як характерні риси чеховських п’єс взагалі. Сценічна доля “Чайки”.

Комедія “Вишневий сад”. Своєрідність жанрового визначення Чехова. Ідейний смисл п’єси – у заклику змінити життя. “Дворянське гніздо” у зображенні Чехова. Образи Раневської, Гаєва, Лопахіна і Трофімова. Художня своєрідність п’єси, її ліризм і символіка.

Значення Чехова. Чехов і мистецтво його часу. Чехов і Україна.

Літературно-естетичні пошуки кінця ХІХ – початку ХХ ст. Особливості історико-літературного процесу зазначеного періоду. Культурні надбання: “Світ мистецтва”, Дягілевські сезони. Традиції реалізму ХІХ століття і їх взаємодія з новими літературними течіями. Література критичного реалізму. Творчість В.Вересаєва і О.Купріна. Неоромантизм. Рання творчість М.Горького. Імпресіоністична проза. Творчість І.Буніна. Від реалізму до експресіонізму. Творчість Л.Андрєєва.

Модерністська література. Символізм. Витоки російського символізму. Літературні маніфести символізму. Риси поетики. Творчість “старших символістів” (В.Брюсов, К.Бальмонт). Творчість “младосимволістів” (О.Блок). Історія і поетика акмеїзму. Заснування “Цеху поетів”. Естетичні засади виникнення акмеїзму. “Ліве” крило акмеїзму. С.Городецький і В.Нарбут. “Земне” і “небесне” в поетиці акмеїзму. “Філологічна” основа акмеїзму. Творчість М.Гумільова. Творчість А.Ахматової. Творчість О.Мандельштама. Поезія російського футуризму. Склад футуризму і позиції футуристичних груп. Кубофутуризм (“Гілея”). Творчість В.Маяковського. Егофутуризм. Творчість І.Северяніна. “Мезонін поезії” і “Центрифуга”. Рання творчість Б.Л.Пастернака. Останні об’єднання футуристів. Імідж футуристів: естрадні прийоми і внутрішні антиномії. Питання світорозуміння і поетики футуризму. Місто і природа в поезії футуристів. Принцип ускладненої поетичної форми. "Зарозуміла" поезія футуристів. Поезія футуристів у зв’язках із живописом. Російський імажинізм. Загальні установки теорії та історії імажинізму. Принципи створення образу в поетиці імажиністів. Творчість В. Шершеневича і А. Марієнгофа. Рання творчість С. Єсеніна



ЛІТЕРАТУРА НІМЕЧЧИНИ, БЕЛЬГІЇ ТА НОРВЕГІЇ

Особливості історичного і літературного розвитку Німеччини на межі ХІХ-ХХ століть. Розвиток філософської думки (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, О. Шпенглер та ін.) та її вплив на формування світобачення людини. Зародження декадансу, символізму, неоромантизму. Експресіонізм у німецькій літературі межі століть. Специфіка цієї течії у передвоєнні роки. Вираження протесту проти бездуховної дійсності, тривога за майбутнє людства, пошуки засобів максимальної виразності, експресивності. Діяльність журналу "Акціон" (Г.Гайм, Й.Бехер, В.Газенклевер та ін.). Особливості експресіоністського театру і своєрідність експресіоністської драми (Г.Кайзер, Е.Толлер). Зв'язок з експресіонізмом Г.Манна, Б.Брехта.

Натуралізм у німецькій літературі, його своєрідність. Значення натуралізма для розвитку реалізма. Відмінні тенденції в німецькому натуралізмі. Правдиве зображення дійсності, звернення до нової тематики (Г.Гауптман, В.Поленць, М.Креццер ).

Реалізм у німецькій літературі. Творчість Т. Фонтане. Початкові етапи творчості Т.Манна, Г.Манна.

Томас Манн, його світоглядна й творча еволюція. Роман-сімейна хроніка "Будденброки", пов'язаність із класичним реалізмом. Жанр новели в творчому доробку письменника ("Тоніо Крегер", "Смерть у Венеції" тощо).

Генріх Манн і німецький реалізм першої половини XX ст. Превалююча соціально-критична спрямованість творчості ("Земля обітована", "Учитель Унрат" та ін.).

Герхард Гауптман. Роль Гауптмана у розвитку німецької натуралістичної драматургії ("Перед сходом сонця", "Ткачі", "Візник Геншель", "Пацюки"). Дві лінії у творчості Гауптмана к. ХІХ - поч. ХХ ст. : натуралістична і неоромантична ("Потонулий дзвін", "А Піїта танцює", "Бідний Генріх" та ін.). Гауптман і нова європейська драматургія. Пізня творчість письменника ("Перед заходом сонця").

Особливості розвитку літератури в Австро-Угорщині.

Франц Кафка. Життя і творчість Кафки, їх пов'язаність. Своєрідність світобачення і його художнього вираження. Специфіка творчого процесу. Жанр новели, оповідання, притчі у ньому ("Перевтілення", "У виправній колонії", "Біля воріт закону" тощо). Відображення глибинних суперечностей і колізій буття людини в романах" Америка", "Процес", "Замок". Своєрідність міфологізму Кафки. Особливості стилю письменника: поєднання реального і ірреального, "протоколу" й фантасмагоричності.

Проблема бельгійської літератури, різні її тлумачення. Піднесення бельгійської франкомовної літератури на рубежі століть і її вихід на європейську арену. Розвиток натуралізму в бельгійській літературі на рубежі століть (К. Лемоньє). Розквіт символізму (М. Метерлінк, Е. Верхарн).

Моріс Метерлінк - теоретик і практик символістської драми. Теорія символістського "театру мовчання" Метерлінка. "Маленькі драми" ("Сліпі", "Там, всередині", "Неминуча"). Символістське зображення людського життя. Тема рока. Характер "другого діалогу". Звернення до реального життя в п'єсах "Монна Ванна" і "Чудо святого Антонія". Філософська драма-казка "Блакитний птах" і проблема пошуку істини. Символістська картина світу в творі. Багатозначність образу Блакитного птаха. Особливості ремарок. Вплив символістської драматургії письменника на європейські літератури. Метерлінк і українська драматургія початку XX ст.

Еміль Верхарн. Романтичний характер ранньої лірики Верхарна, образ Бельгії (зб. "Фламандки", "Монахи"). Трагізм існування, затьмареність буття - вихідна точка поетичних збірок "Вечори", "Чорні факели". Тематичне розмаїття "соціальної трилогії" Верхарна (зб. "Міста-спрути", "Поля в маренні", драма "Зорі"). Поетичне новаторство Верхарна на змістовому і формальному рівнях. Всеєвропейський резонанс творчості поета. Е. Верхарн і українська література.

Початок великої епохи норвезької літератури. Сприйняття і розвиток письменниками нового часу національних традицій минулого. Становлення і розквіт реалізму (Б. Бйорнсон, О.Хелланн, Г. Ібсен). Модерністські тенденції в норвезькій літературі.

Генрік Ібсен - засновник європейської "нової драматургії", творець "драми ідей". Романтичний характер ранньої творчості. Звернення до національної історії та фольклору. Значення шекспірівської традиції для письменника ("Боротьба за престол"). Конфлікт сильної особистості з зашкарублим середовищем в драматичній поемі "Бранд". Філософський характер драматичної поеми "Пер Гюнт", її соціальна й естетична проблематика. Поєднання казкового плану з соціально-політичним, комедії з сатирою. Г.Ібсен і Е. Григ. Соціально-психологічні реалістичні драми "Стовпи суспільства", "Ляльковий дім", "Привиди". Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п'єсах. Специфіка аналітичної композиції. Принципи реалістичної типізації. Ідейно-естетичні позиції пізнього Ібсена. Поглиблення психологізму. Своєрідність символіки ("Дика качка" та ін.) Вплив Ібсена на подальший розвиток світової драматургії.

Кнут Гамсун. Складність творчого шляху письменника. Зображення зовнішнього світу крізь призму свідомості з її потрясіннями в романі "Голод". Новаторське висвітлення теми кохання, перебування "природної людини" в лоні природи; неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі "Пан". Гострота психологічних конфліктів та їх художнє втілення в романах "Містерії"", "Вікторія". "Соки землі" - епопея селянського життя й праці. Неприйняття сучасної цивілізації й консервативний утопізм пізнього Гамсуна. Світовий резонанс і значення творчості Гамсуна.
МОДУЛЬ 3. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ НОВІТНЬОГО ЧАСУ.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ XX СТОЛІТТЯ. І ПОЛОВИНА
ВСТУП

Літературний процес першої половини XX ст. та його особливості. XX ст. як літературна епоха і новий етап художнього розвитку. Іманентність літературного процесу і його пов'язаність із суспільним життям і станом духовної культури. Періодизація літератури XX ст.

Глибокий структурний переворот в естетичній свідомості й художній творчості у XX ст. Формування нових засад і структур художнього мислення і нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів. Складність і неоднозначність художнього процесу першої половини XX ст., поєднання в ньому "традиційних" і "новаторських" течій і стилів.

Модернізм як найбільш послідовне вираження естетико-художнього перевороту XX ст. Проблема співвідношення модернізму з бурхливим і суперечливим суспільним розвитком першої половини століття, з його колізіями й катаклізмами. Модернізм і кардинальні зрушення та зміни у сфері науково-філософського мислення. Поєднання кризових і конструктивних елементів у творчий практиці модерністів, найширший спектр художніх пошуків і програм. Прагнення до витворення художньої „метамови", адекватної ментальності XX ст.. Авангардизм 10-20-х рр. і здійснювана ним "революція в мистецтві", її естетико-художні наслідки. Основні авангардистські течії в літературі: футуризм, експресіонізм, імажизм, сюрреалізм. Становлення і розвиток "концептуальних форм" модернізму в західних літературах. Естетика і творча практика М. Пруста, Р. Музіля, Ф. Кафки, Дж. Джойса, Т.С. Еліота та інших митців.

Доля реалізму в літературах XX ст., його еволюція і модифікації. Продовження традиційного (класичного) тат реалізму в літературі першої половини XX ст. (Дж. Голсуорсі, Шолом-Алейхем, Т. Драйзер, І. Бунін та ін.). Проблема реалізму XX ст. як якісно нової художньої системи, що складалася на основі інших ментальних і естетичних структур, її взаємозв'язок і взаємодія з модернізмом (Т. Манн, К. Гамсун,: В. Фолкнер та ін.).

Тоталітарні режими і література першої половини XX ст. Ідеологічне керівництво літературною творчістю, її закріпаченість політичним режимом. Соціалістичний реалізм як породження комуністичного тоталітаризму. Фіктивність "реалізму" в цій нормативній системі.

"Масова література" як опозиція "високій літературі".
ЛІТЕРАТУРА ФРАНЦІЇ

Літературний процес у Франції першої половини XX ст., його провідні закономірності й тенденції. Пізній символізм і еволюція творчості П. Клоделя і П. Валері. Унанімізм у літературі 10-х рр. (Ж. Ромен, Ж. Дюамель). Французька література і І світова війна, антивоєнний роман Р. Доржелеса, А. Барбюса та ін. Активність авангардистських течій у французькій літературі 10-20х рр. (кубо-футуризм, дадаїзм, сюрреалізм). Подальший творчий шлях Г. Аполлінера. Реалізм у французькій літературі першої половини століття і його трансформації (Р. Роллан). Ідейно-тематичне, жанрово-стильове розмаїття прози міжвоєнних десятиліть. Експресіоністські тенденції у творах П. Мак-Орлана. Л. Селін і песимістично-цинічне заперечення існуючої цивілізації та її цінностей. Поєднання активізму й песимізму в романах А. де Монтерлана. Віталізм Ж. Жіоно, романтично-утопічний характер його творів.

Романістика й драматургія Ж. Жіроду.

Розвиток французької драматургії 20-40-х рр. Ж. Ануй.

Проблема революційної літератури й соціалістичного реалізму у Франції. Друга світова війна і література руху Опору.

Дадаїзм і сюрреалізм. Суто деструктивний характер дадаїзму. Світоглядні засади й естетика сюрреалістів і їхня художня практика. А. Бретон - теоретик і митець сюрреалізму. Сюрреалістичний період творчості Л. Арагона. Поезія П. Елюара і Р. Десноса.

Марсель Пруст і психологічна проза першої половини XX ст. Роман "Жан Сантейль" як підступ до основного твору Пруста. Роман "У пошуках утраченого часу" й література "потоку свідомості". Своєрідність психологізму Пруста. Художній час і простір у романі. Проблеми мистецтва і митця. Художня система й стиль роману.

Письменники-католики (Ж. Бернанос, Ж. Грін) та творчий шлях Франсуа Моріака. Превалювання моральної й психологічної проблематики, їх специфічна взаємопов'язаність. Зображення суспільства й особистості крізь призму цієї проблематики. Концепція людини й особливості її трактування, своєрідність поетики й стилю ("Тереза Дескейру", Гадюшник", "Дорога в нікуди").

Інтелектуальна проза першої половини XX ст. Гомоцентрична проза Антуана де Сент Екзюпері: "Планета людей", "Цитадель". Філософський зміст казки "Маленький принц". Специфіка поетики й стилю.
ЛІТЕРАТУРА АВСТРІЇ

"Австрійська ситуація" і австрійська література першої половини XX ст. Проблема "австрійськості" й становлення національної літератури. Специфічні закономірності й тенденції її розвитку. Імпресіонізм і символізм в астрійській літературі, проза й драматургія А. Шніпдера, поезія Г. фон Гофмансталя. Розквіт експресіонізму в 10-х та на початку 20-х рр. Г. Тракль, Ф. Верфель та ін. Криза й крах імперії Габсбургів і творчість Р. Музіля. Новелістика, есеїстика, біографічне та історичне повістування (С. Цвейг). Здобутки австрійської літератури першої половини XX ст. та її світове значення. Українсько-австрійські літературні зв'язки.

Райнер Марія Рільке як австрійський поет. Еволюція його творчості. Ранній неоромантичний етап, його завершення в "Книзі часів". Пошуки нових шляхів, "вірші-речі" в "Нових поезіях", предметна пластичність образів та їх символічність. Філософська наповненість пізньої поезії Рільке, прагнення до синтезу різних сфер буття ("видимого" й "невидимого")в "Дуїнських елегіях" і "Сонетах до Орфея". Поетичне новаторство Рільке. Зв'язок із різними європейськими культурами. Рільке і Україна

Франц Кафка. Життя і творчість Кафки, їх пов'язаність. Своєрідність світобачення і його художнього вираження. Специфіка творчого процесу. Жанр новели, оповідання, притчі у ньому ("Перевтілення", "У виправній колонії", "Біля брами закону" тощо). Відображення глибинних суперечностей і колізій буття людини в умовах високорозвиненої цивілізації в романах" Америка", "Процес", "Замок". Своєрідність міфологізму Кафки. Особливості стилю письменника: поєднання реального і ірреального, "протоколу" й фантасмагоричності.

Пауль Целан. Життєвий і творчий шлях поета. Пошуки нової поетичної мови для втілення досвіду Другої світової війни у творчості поета ("Пісок з урн" тощо). Модерністське зображення трагедії Голокосту в поезії "Фуга смерті". Пауль Целан й Україна.
ЛІТЕРАТУРА НІМЕЧЧИНИ

Німецька історія і німецька література першої половини XX ст. Гострота суспільно-політичної та ідеологічної боротьби та її вплив на літературний процес, поляризація ідейних тенденцій і художніх течій.

Розпад натуралізму й переростання його в імпресіонізм.

Модернізм і авангардизм у німецькій літературі, їх активізація в 10-20-х рр. "Експресіоністичне десятиліття" (1912-1922). Світоглядні й естетичні засади експресіонізму, особливості поетики й стилю. Експресіонізм в німецькій поезії (Г.Гайм, Й.Бехер та ін.), драматургії (Г.Кайзер, Е.Толлер), прозі (К.Едшмід, Л.Франк). Німецький експресіонізм і українська література. Реалізм першої половини XX ст і подальший творчий шлях Генріха Манна. Роман "Вірнопідданий" як концентроване вираження сатири письменника. Творчість у часи Веймарської республіки та еміграції. Історична дилогія про Генріха IV, особливості історизму. Зверненість у сучасність, особливості поетики. Томас Манн, його світоглядна й творча еволюція. Роман "Чарівна гора", його ідейно-тематичні мотиви й особливості структури. Т.Манн як майстер інтелектуальної прози. Міфологічні романи тетралогії "Йосип та його брати". Роман про Гете "Лотта у Веймарі". Роман "Доктор Фаустус" як підсумковий твір письменника. Проблеми нового мистецтва в його пов'язаності з духовною кризою XX ст. Місце новелістики в творчий долі письменника („Маріо і чарівник").

Герман Гессе. Рання творчість, її традиційність і неоромантичний характер ("Гертруда" та ін.). Роман "Деміан" як початок нового стану творчості письменника. Інтерес до глибинної психології, багатозначність образів, ускладнення структури. Мистецтво і митець в романі "Степовий вовк". Звернення до Сходу й східних культур ("Паломництво в країну Сходу"). Роман "Гра в бісер" як підсумок духовної й творчої еволюції Гессе. Місія письменника в духовному й художньому житті ХХ ст.

Реалізм у німецькій літературі міжвоєнних десятиліть. Е.М.Ремарк і німецький варіант літератури "втраченого покоління" ("На західному фронті без змін", "Три товариші" тощо). Світосприйняття „втраченого покоління".

Німецька література й фашистська диктатура. Література антифашистської еміграції. Розквіт у ній жанру історичного роману, його своєрідність. Ствердження ідеалів гуманізму й демократії на історичному матеріалі. Л.Фейхтвагнер, його концепція історичного роману та її художнє втілення ("Гойя").

Бертольд Брехт, його світоглядна й творча еволюція. Рання поезія й драматургія, її співвідношення з експресіонізмом. Світоглядний перелом другої половини 20-х рр.; "епічний театр", його теорія й художня практика ("Трикопійчана опера"). Злет драматургії Брехта в другій половині 20-х — на початку 30-х рр. Драма-притча "Добра людина із Сичуані" як завершення втілення принципів епічного театру. Антивоєнна драма "Матінка Кураж та її діти". Проблема моральної відповідальності ученого в драмі "Життя Галілея". Новаторство Брехта-драматурга і його вплив на світову драматургію й театр. Брехт і соціалістичний реалізм.


ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ

Глибокі зрушення й зміни в художньому житті Англії 10-20-х рр. Етапи й основні напрямки розвитку англійської літератури першої половини XX ст. Традиції й новаторські пошуки в реалістичній літературі (Дж. Голсуорсі, Дж. Б. Шоу та ін.), Д. Орвелл і жанр анти утопії („1984", „Скотоферма"). Модернізм і авангардизм.

Девід Герберт Лоуренс. Традиція англійського соціально-психологічного роману другої половини XIX ст. в ранній творчості. Роман „Сини й коханці" як завершення й становлення письменника. Світогляд і естетика Лоуренса, експериментальний елемент у його творчості. Міфологізм Лоуренса. Дилогія „Райдуга" й „Закохані жінки": історія сім'ї в контексті авторської філософії життя й моралі. Роман „Коханець леді Чатерлей". Місце й роль Лоуренса в англійській літературі XX ст.

Вірджинія Вулф. Теорія й практика „психологічної школи" в англійській прозі першої половини XX ст. Літературна естетика В. Вулф. Психологічний імпресіонізм прози („Місія Деллоуей", „Кімната Джейкоба"). Проблема часу в романах В. Вулф. Мистецтво й митець у творах письменниці („До маяка"). Пізні романи В. Вулф („Хвилі"). Художнє новаторство прози В.Вулф.

Імеджізм і його місце в літературі 10-30-х рр.

Роман-антиутопія і творчий доробок Олдоса Хакслі. Світоглядна й моральна криза англійської інтелігенції в романах 20-х рр. („Контрапункт" та ін.) Сатиричні тенденції у творчості Хакслі. „Прекрасний новий світ" О.Хакслі й романи-антиутопії XX ст. Філософська есеїстика. Інтелектуальний характер прози О. Хакслі.

Нові тенденції в англійській прозі міжвоєнного періоду. Війна і повоєнний світ у тетралогії Ф.М. Форда „Кінець парадам". Роман-гротеск І.Во („Незабутня"). Психологічна проза С. Моема („Театр"). Духовні пошуки англійських інтелектуалів у романах Р. Олдінгтона. Е.М.Фостер і нові духовні цінності.
ЛІТЕРАТУРА ІТАЛІЇ

Італійська література міжвоєнних десятиліть. Псевдокласичне мистецтво фашистської диктатури Муссоліні. Опозиційність провідних італійських письменників диктатурі. І.Свево і його психологічний роман „Самопізнання Дзено". Поезія герметизу (Д. Інгаретті, Е. Монтале, У. Саба). Подальша творчість Луїджі Піранделло. Провідні ідейно-тематичні мотиви й художня своєрідність новелістики письменника. Драматургія Піранделло, її новаторський характер („Генріх IV", „Шість персонажів у пошуках автора" та ін.) і вплив на світову драматургію.


ЛІТЕРАТУРА ІРЛАНДІЇ

Національно-визвольний рух в Ірландії та ірландська література рубежу століть. „Ірландське літературне Відродження", його програма у сфері культури й літератури. Поезія В.Б.Ейтса і використання ірландської міфології та фольклору. Шон О'Кейсі, його проза і драматургія. Типологічні паралелі української та ірландської літератури к. ХІХ-поч. ХХст.

Джеймс Джойс. Становлення письменника („Дублінці", „Джакомо Джойс", „Стівен-герой", „Портрет митця в молодості"). Роман „Улісс" і проблема модернізму. Сприйняття та інтерпретація сучасності в романі. Поетика „Улісса": потік свідомості, міфологічні паралелі і алегорії, елементи пародійності. Роман-ієрогліф „Поминки по Фіннегану". Вплив Джойса на літературу XX ст.
ЛІТЕРАТУРА США

Особливості літературного процесу в США першої половини XX ст., його основні течії й тенденції: натуралізм, реалізм, модернізм, авангардизм. Лабораторна література й творчість Г.Стайн. Естетична програма і поезія Е.Паунда.

Томас Стернз Еліот – поет і теоретик модернізму. Еволюція Еліота від тотального заперечення до „ортодоксальності". Вираження кризи свідомості й культури в поезії Еліота 10-20-х рр. („Любовна пісня Альфреда Пруфрока", „Безплідна земля", „Порожні люди"). Теоретичні праці Еліота та їхня роль у формуванні модерністських концепцій творчості. Перелом у світогляді й творчості Еліота на рубежі 30-х рр.: „Класицист у літературі, рояліст у політиці й англокатолик у релігії". Пізня поезія Еліста („Чотири квартети"). Драматургія Еліота, її своєрідність („Убивство в соборі").

Юджин О'Ніл і становлення американської драматургії. Національна своєрідність творчості. Реалістичні психологічні драми кінця 10-20-х рр. („За горизонтом", „Анна Крісті", „Любов під в'язами" та ін.). Експресіоністські п'єси („Волохата мавпа" та ін.). Еволюція драматургії О'Ніла; його художні шукання. Пізня драматургія („Траур личить Електрі", „Місяць для пасинків долі").

Теодор Драйзер і роман „Американська трагедія": проблема соціальної і моральної кризи американського суспільства. Френк Каупервуд і Клайд Гріффітс: два типи американського життя. Пізня творчість Драйзера.

Ернест Міллер Хемінгуей і проза XX ст. Хемінгуей як письменник „втраченого покоління" („Фієста", „Прощавай, зброє"). Творча криза першої половини 30-х рр., нове піднесення в другій половині десятиліття. Хемінгуей і громадянська війна в Іспанії. „По кому подзвін" - роман про трагізм історії, що втілився в іспанській громадянській війні. Новелістичний доробок письменника („В наш час", „Переможець не одержує нічого", „Сніги Кіліманджаро"). Поетика і стиль Хемінгуея.

Вільям Фолкнер - письменник американського Півдня. Універсалізм змісту, що проступає за локальністю Півдня. Тема розпаду людських зв'язків - магістральна для літератури XX ст. Цикл про Йокнапатофу, провідні теми й мотиви („Галас і шал", „Святилище", „Авесаломе, Авесаломе!" та ін.). Конфлікт особистості і суспільства в романі „Світло в серпні", своєрідність його інтерпретації. Феномен „сноупсизму" в трилогії про Сноупсів („Сільце", „Місто", „Особняк"). Особливості стилю. Фолкнер і „південна школа" американської літератури. Розквіт американського роману в міжвоєнні десятиліття, його тематично-змістове багатство і жанрово-стильова розмаїтість. Соціально-психологічні романи Ф.Скотта Фіцджеральда й „епоха джазу" („Великий Гетсбі"). Ліричні епопеї Т. Вулфа („Озирнись на дім свій, ангеле", „Додому нема вороття"). Художні шукання Дж. Дос Пассоса, симультанізм і „техніка монтажу" в його романах („Манхеттен", трилогія „США"). Творчість Дж.Стейнбека, його соціальний роман „Грона гніву".
ЛІТЕРАТУРА ІСПАНІЇ

Реалізм і натуралізм в іспанській літературі рубежу століть. „Покоління 98 року" і його роль у розвитку іспанської культури і літератури. „Покоління 98 року" й проблеми національного відродження (М. де Інамуно). Модернізм. Його формування й розвиток в іспанській літературі (Р. дель Вальє-Інклан, А. Мачадо, X. Хіменес). Авангардистські течії в іспанській літературі 20-поч. 30-х рр. (футуризм, сюрреалізм та ін.).

Федеріко Гарсіа Лорка - вершинне явище іспанської лоезії XX ст.. Етапи творчості. Фольклорні витоки й проблеми міфологізму поезії Гарсія Лорки, Поезія Гарсіа Лорки на тлі художніх напрямів і стилів в іспанській літературі 20-х-30-Х(рр.. ("Циганське романсеро", "Поема про канте хондо"). Гарсіа Лорка і сюрреалізм. Поетика іспанського митця, пошуки нових форм художньої виразності. Драматургія Гарсіа Лорки, її своєрідність („Криваве весілля", „Дім Бернарди Альби"). Українська перекладна лоркіана.
ЛІТЕРАТУРА ЧЕХІЇ

Загальна характеристика розвитку чеського літературного процесу першої половини XX ст. Основні теми, жанри, засоби художньої виразності. Антивоєнний, гуманістичний пафос творів видатних представників чеського письменства. Гумор і сатира, реальність і фантастика, використання жанрів антиутопії і соціально-філософських творів - пересторога проти тоталітаризму. Ідеї гуманізму й демократії у цих творах.

Ярослав Гашек. Життєвий й творчий шлях. Оповідання, статті, фельєтони, гуморески. Роман „Пригоди бравого вояка Швейка у першій світовій війні" - сатиричне осміяння мілітаризму, шовінізму, гострокритичне зображення імперської політики. Вояк Швейк -гумористичне втілення рис чеського національного характеру. Образи-типи у романі, прийоми сатири (гротеск, гіперболізація смішного й негативного, брутальність й натуралістична відвертість сцен, де викриваються явища, що викликали у автора заперечення і гнів). Я. Гашек і Україна.

Карл Чапек - прозаїк і драматург. Гумор і сатира в спадщині письменника. Соціально-фантастичні твори: „Р.У.Р.", „Фабрика абсолюту", „Засіб Макропулуса", „Кракатит" - п'єси і романи-перестороги. П'єси Чапека „Біла хвороба" і „Мати" та роман-памфлет ,3ійна з саламандрами" - вершина світової сатири XX століття.

Чеська поезія новітнього часу. Новаторство поетичної форми, вишуканість естетичного переживання у ліриці В. Незвала („Чеська пісня", „Рондель" („Пробач мені..."), „Прага взимку", „Прага з пальцями дощу", „Празький пішохід", „Дикі гуси" тощо). В. Незвал і сюрреалізм. Г. Кочур - перекладач лірики В. Незвала українською мовою. П. Безруч - автор збірки „Сілезькі пісні", поеми „Голубий метелик". Своєрідність, оригінальність поезії П. Безруча („Метелик", „Калина", „Один лише раз" та ін.) Переклад лірики поета Г. Кочуром, М. Лукашем.
ЛІТЕРАТУРА ПОЛЬЩІ

Польща на початку століття. Реалістична і демократична література 20-30-х рр. (В. Василевська). Літературна група „Скамандр" і розвиток літературного процесу міжвоєнного періоду (Л. Стафф, Ю. Тувім, Я. Івашкевич).

Юліан Тувім - поет і перекладач. Вплив польської класичної поезії на формування творчих пошуків поета. Значення збірок „Танцюючий Сократ", „Сьома осінь", „Чорнолісся". Ліризм віршів, поєднання в них філософської думки, сатири, тонкого психологізму, фольклору. Поема „Квіти Польщі". Лірика Ю. Тувіма в перекладах Г. Кочура, М. Лукаша та ін.

Константи Ідельфонс Галчинський. Естетична витонченість, змістовна та емоційна насиченість, афористичність, філософський характер ліричних мініатюр поета (збірка, „Пісні"). Діалог з культурою минулого в поемах „Кінець світу", „Віт Ствош", „Ніоба" та ін.


ЛІТЕРАТУРА СЕРБІЇ

Інтенсивний розвиток в міжвоєнний період сербської літератури. Експресіонізм, сюрреалізм і школи в них. Місце реалізму. Сатиричні комедії Броніслава Нушича („Звичайна людина", „Пані міністерша" та ін.). Жанр сатиричної автобіографії в творчому доробку письменника („Автобіографія"). Особливості стилю письменника.


ЛІТЕРАТУРА РОСІЇ

Загальна характеристика літературного процесу першої половини XX ст. Доля модерністських течій і зародження авангардистських. Реалізм у літературі цього періоду: продовження традицій, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Взаємодія з модернізмом. Взаємини літератури з ідеологією (соцреалізм). Тема Росії, революції і громадянської війни та її потрактування з різних ідейно-художніх позицій у поезії (М. Волошин, В. Ходасевич, С. Єсенін, Б. Пастернак, А. Ахматова, О. Мандельштам, О. Блок) і прозі (М. Булгаков, О. Фадєєв, Д. Фурманов, М. Шолохов).

Розвиток жанру антиутопії (Є. Замятін „Ми", А. Платонов „Чевенгур", В. Набоков „Запрошення до страти"). Велика Вітчизняна війна і духовне життя суспільства. Лірика окресленого періоду (К. Симонов, О. Твардовський, А. Ахматова та ін.). Людина на війні, правда про неї. Реалії і романтика в змалюванні героїв (Ю. Бондарев, В. Некрасов, В. Гроссман та ін.)

Борис Пастернак. Еволюція творчого шляху митця від футуристських формальних пошуків до філософсько-поетичного осягнення „вічних тем". Особливості пейзажної лірики: одухотвореність образів природи, передача настроїв потрясіння, захвату буттям: лейтмотивні образи. Ствердження ідеї спорідненості життя й творчості, „побуту й екстатичності". Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття. Музичність і яскрава мальовничість пастернаківських поезій („Цей лютий! Час для сліз і віршів..,"; „Визначення поезії"; „Зимова ніч", „У всьому хочу я дійти самої суті..." та ін.).

"Доктор Живаго" - проза поета. Проблема автобіографічності в романі. Концепція історії, ставлення до революції. Літературні традиції в романі.

Микола Заболоцький. Особливості пейзажної і філософської лірики, поетичних перекладів художніх творів різних народів. Одухотворення природи, проблеми гармонії людини з навколишнім світом. Своєрідність художніх засобів виразності у ліриці М. Заболоцького („Обличчя коня", „Прогулянка"; „Я не шукаю гармонії в природі"; „Метаморфози"; „Заповіт"; „Ялівцевий кущ" та ін.). Переклади М. Заболоцького.

Сергій Єсенін. Народнопісенні джерела образності єсенінської лірики, метафорична яскравість поетичної мови, єдність внутрішнього світу ліричного героя з природою. Глибока любов до батьківщини, природи рідного краю (,3ідтомоніла золота діброва", „Пісня про собаку", „Гей ти, Русь моя рідна...", „Не бродити, не м'яти в кущах багряних" та ін.). Відображення трагедії села та несумісності поетичного самовираження з духом „залізної"" епохи в творчості поета („Про червоний вечір замислилася дорога...", „Русь безпритульна" та ін.). Єсенін і українська поезія (переклад вірша Т. Шевченка „Село").

Осип Мандельштам. Трагічна доля поета. Пошуки ним духовних опор в культурі та природі. Теорія поетичного слова, своєрідність художньої системи О. Мандельштама („Безсоння. Гомер. Тугі паруса...", „Куди як страшно нам з тобою", „Я повернувся в моє місто, знайоме до сльоз...", „Концерт на вокзалі" та ін.).

Марина Цвєтаєва. Росія, кохання, творчість - найважливіші теми Марини Цвєтаєвої. Романтична позиція в житті і поезії. Напружений монолог-сповідь, драматизовано ліричні сюжети, пісенний початок, „фольклорні ритми" в ліриці Цвєтаєвої („Поет", „Вірші до Пушкіна", „Мій Пушкін", „Знаю, що помру на зорь..", „Як би нас з тобою - та доля звела...", „Батьківщина", "Спроба ревнощів" та ін.).

Михайло Булгаков. Еволюція життєвого й творчого шляху. Роман „Майстер і Маргарита". Поєднання в ньому фантастики і філософсько-біблійних мотивів. Сатира і глибокий психологізм. Композиція роману. Проблема творчості і долі митця. Тема совісті. Доля роману Булгакова. Традиції Дайте, Й.-В. Гете, Е. Гофмана, М. Гоголя.

Булгаков-драматург. „Дні Турбіних"- п'єса про долі людей в роки революції. Складне сценічне життя твору. Вираження авторської позиції в повісті-фантазії „Собаче серце". Майстерність Булгакова-сатирика. Булгаков і Київ.

Андрій Платонов. Короткий огляд життя і творчості. Незвичайність зображення подій і героїв, стильова специфіка повістей і оповідань письменника. Іронія, сарказм, гротеск -основні засоби художньої виразності у прозі А. Платонова. Антиутопічний характер його творів-пересторог, їх значення („Котлован"; „Чевенгур"; „Ювенільне море" тощо).

Михайло Шолохов. Короткі відомості про письменника. Роман-епопея „Тихий Дон". Широка панорама картин з життя народу та трагічних історичних подій.. Система образів роману. Доля головного героя Григорія Мелехова, психологічна глибина розкриття його характеру. Народна основа мови твору. Суворе випробування людського характеру в умовах війни в оповіданні .Доля людини". Особливості образу оповідача та композиція твору.

Анна Ахматова. Тема революції та громадянської війни в ліриці А. Ахматової (зб. „Подорожник"; "Anno Domini"). Мужність в протистоянні тоталітаризму („Реквієм"). Друга світова війна та її відлуння в творчості А. Ахматової (зб. „Вітер війни"). Філософське звучання, багатство образного змісту, відшліфованість слова, ритміки „Поеми без героя".


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

ІІ ПОЛОВИНА XX – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ
ВСТУП

Світова література другої половини XX – початку ХХІ століття. Розвиток існуючих і виникнення нових літературних напрямів, течій і тенденцій.

Двополюсність світу після Другої світової війни і її вплив на літературний процес. Поява „країн соціалістичної співдружності" і їхніх літератур; запровадження в них соцреалізму і опір йому в польській, угорській, чеській та інших літературах. Активізація літератур „третього світу", вихід на авансцену зарубіжної літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Латиноамериканський „магічний реалізм" (Г. Марксе, X. Кортасар та ін.).

Література Західної Європи і США. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття.

Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини XX століття. Драма-притча як форма відгуку на сучасні історичні події та актуальні питання духовного буття (М. Фріш, Ф. Дюрренматт). Вплив екзистенціалістських ідей на драму другої половини XX століття. „Театр абсурду" як явище неоавангардизму, історико-культурні передумови його розвитку у 50-60 роках. Абсурд - центральна категорія нової драматургічної естетики, його морально філософський сенс. Характерні ознаки абсурдської драми, її найяскравіші представники у французькій літературі (Е. Йонеско, С. Беккет та ін.).

Нові явища і тенденції в літературі 1960-70-х років: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) „літератури факту" (поп-йсііоп) і її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики і антиутопії, Переростання модернізму в постмодернізм у західній літературі останньої третини XX століття. Постмодернізм як літературне явище. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у художній літературі. Найвідоміші представники літератури постмодернізму (У. Єко, К. Рансмайр, Дж. Фаулз, Дж. Барнс, Д.Хеллер, М.Павич, П. Зюскінд, ї. Кальвіно, М. Кундера та ін.). Мультикультуралізм. Фемінізм.


ЛІТЕРАТУРА ФРАНЦІЇ

Друга світова війна і рух Опору в французькій літературі другої половини XX ст. (Ж. Ануй „Антігона", „Жайворонок"). Літературний екзистенціалізм (Ж.П. Сартр, С. де Бовуар). А. Камю, зближення і розходження з екзистенціалізмом. „Новий роман" (Н. Саррот, А. Роб-Грийе), детективний (Ж. Сіменон) і історичний (М. Дрюон) роман та художня біографія (А. Моруа) в літературі 1950-60-х рр. "Драма абсурду" (Е. Йонеско, С. Беккет та ін.) та її особливості. Пошуки у царині поезії (Сен-Жон Перс та ін.). Постмодернізм у французькій літературі останньої третини XX ст. (П. Модіано, Ф. Соллерс, П. Корнель).

Альбер Камю. Духовна й творча біографія письменника. Філософські й естетичні погляди; стосунки з екзистенціалізмом. Інтелектуальна проза Камю: есе („Міф про Сізіфа", „Бунтуюча людина"), романи („Сторонній", „Чума"), новели („Вигнання й Царство"); драматургія („Калігула"), їх внутрішня спорідненість. Відчуження людини й абсурдність буття як провідні мотиви творчості.

Ежен Йонеско. Найважливіші ознаки театру Ежена Ионеско: руйнація звичайної логіки дії, ексцентричність сюжету, перетворення його в „какофонію абсурду", абсурдність діалогів, гра слів, широке використання гротеску. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства - провідна тема Йонескових п'єс („Носороги", „Голомоза співачка", „Урок", „Амадей, або є як його позбутися", „Макбет", „Ігри у вбивство, їх скетчевий характер.

Самуель Беккет. Абсурд - центральна категорія драматургічної естетики С. Беккета. Характерні ознаки його абсурдистської драми („Чекаючи на Годо", „Ендшпіль", „Прийшли і пішли", „Гра", „Нея", „Звуки кроків" тощо.)
ЛІТЕРАТУРА АНГЛІЇ ТА ІРЛАНДІЇ

Жанрово-стильове розмаїття англійської та ірландської літератури другої половини XX ст. Продовження реалістичної традиції англійського роману (Ч. Сноу, Д. Кері). Екзистенціалізм у англійській інтелектуальній прозі (А. Мердок, В. Голдінг). Наукова фантастика й антиутопія (К. Віасон, Дж. Орвелл). Піднесення англійської драматургії в повоєнні десятиліття (Д. Осборн, А. Вескер, Г. Пінтер). Здобутки англійської поезії (В. Оден, Д. Томас). Переростання модернізму в постмодернізм (Дж. Фаулз).

Вістен Гью Оден - один з найвидатніших англомовних поетів XX ст. Еволюція від лівого радикалізму 1930-х рр. до філософсько-медитативної лірики повоєнних десятиліть. Широта тематичного і жанрово-стильового діапазону поезії Одена. Екзистенційна конкретика поезій і присутність глибинних буттєвих первнів, якими вона висвічується. Висока версифікаційна майстерність Одена, використання багатовікових набутків англійського віршування („Куди ж ти, куди?...; „1 вересня 1939 року", „Популярний життєпис" тощо).

Вільям Джеральд Голдінг. Життя і творчість письменника, вплив досвіду Другої світової війни на його мистецьке становлення. Роман-притча „Володар мух". Традиції англійської класики та екзистенціалістської літератури у творі. „Володар мух" як „антиробінзонада". що узагальнює трагічний досвід людства першої половини XX ст. Елементи антиутопії, міфологічний підтекст. „Спадкоємці" - притча про безглуздя людського буття. Філософський аспект роману „Піраміда".

Айріс Мердок. Своєрідність філософського роману А. Мердок. Еволюція її філософських поглядів, захоплення філософією Платона. Роман „Червоне і зелене" - про пасхальне повстання в Ірландії. Образи ірландських патріотів (Пет Дюмей). Ідеали добра, тема творчої праці в "Чорному принці".

Джеймс Оллрідж. Антиколоніальний роман в творчому доробку письменника („Дипломат". "Гори і зброя" та ін.). Необхідність боротьби „до останнього дюйма" - провідна думка оповідання „Останній дюйм". Своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей.


ЛІТЕРАТУРА США

Розвиток літератури США і друга половина XX ст., основні течії і тенденції. Реалізм в американській прозі (Е. Хемінгуей, Дж. Стейнбек, Р.П. Уоррен, Дж. Селінджер, Дж. Гарднер). Книги про Другу світову війну (Н. Мейлер, І. Шоу, Д. Джонс). Особливості наукової фантастики (Р. Бредбері, А. Азімов).

Модерністські традиції і американський роман другої половини XX ст. (Дж. Апдайк, Дж. Болдуін. Дж. Барт). „Бітники" в американській літературі (Дж. Керуак, А. Гінзберг). Нові обрії американської драматургії (А. Міллер, Е. Олбі, Т. Уільямс) й поезії (Ч. Олсон, Д. Левертов). Постмодернізм.

Джером Дейвід Селінджер. Психологічні новели письменника у збірці „Дев'ять оповідань". Тематика, проблематика та стильові особливості новел. Віддзеркалення нонконформістського світовідчуття в повісті „Над прірвою у житті". Зображення молоді у творах Дж. Селінджера („Френні і Зуї" тощо).

Ернест Міллер Хемінгуей. Повоєнна творчість письменника. Повість-притча „Старий і море": „життєподібний" сюжет і філософсько-символічний зміст. Новаторство прози Хемінгуея.

Джеймс Артур Болдуїн - один з талановитіших негритянських письменників в СІЛА. Його книги про становище негрів в США: „Блюз для містера Чарлі", „Якщо б Бійл-стріт могла говорити". Ненавість до расизму, протест проти нього. Психологізм творів Болдуіна. Роль музики в них.

Рей Бредбері. Філософський характер фантастики Рея Бредбері: "Посмішка", "Марсіанські хроніки", "451° за Фаренгейтом", "Вино з кульбабок" та ін. Гуманізм письменника. Попередження автора про загрозу наукового прогресу майбутньому людської цивілізації при втраті духовності.

Джон Апдайк і його романи про Кролика, „Кентавр". Тема відчуження людини в сучасному цивілізованому суспільстві. Позитивний ідеал письменника. Особливості художньої манери.


ЛІТЕРАТУРА НІМЕЧЧИНИ

Друга світова війна і творчість представників старшого покоління (Т.Манн, Г.Фаллада, Б.Келлерман, А.Зегерс та ін.). Література „покоління тих, що вернулись" (В.Борхерт). Реалістичні тенденції в німецькій літературі другої половини XX ст. (Г.Белль, В.Кеппен, Г.Ріхтер). Особливості розвитку драматургії (Б.Брехт, Ф.Вольф, Е.Штрітматтер, П.Хакс та ін.) і поезії (Г.Маурер, Й.Бобровський та ін.). Неоавангардистський рух в німецькій літературі. Постмодернізм (П.Зюскінд).

Генріх Белль. Життєвий і творчий шлях письменника. Рання антивоєнна проза ("Де ти був, Адаме?", „Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...). Герой „Подорожнього..." та Іван Тереіпка (В.Биков „Альпійська балада") як жертви однієї війни. Принципова різниця між їхніми ідеалами. Засудження війни й фашизму в романах і повістях 50-х рр.. („І не сказав жодного слова", „Дім без господаря"). Сучасність і недавнє минуле в романах „Очима клоуна", „Більярд о пів на десяту", „Груповий портрет з дамою". Тонкий психологізм письменника, іронія і сарказм, трагедія і фарс у його творах.

Гюнтер Грасс. Еволюція філософсько-естетичних поглядів митця. Велика і середня форма епосу в його творчому доробку („Бляшаний барабан", "Кішки-мишки", „Собацьке життя", „Під місцевим наркозом", „Камбала", „Зустріч у Тельгті"). Історія Німеччини XX ст. - наскрізний лейтмотив творчості Грасса. Особливості його стиля.

Патрік Зюскінд. Світоглядна й естетична концепція Зюскінда („Контрабас", „Голубка", „Повість про папу Зоммера" та ін.). Схрещення елементів класичної та масової літератури в романі „Запахи". Парфуми як гротескно-іронічна метафора мистецтв. Образ митця Гренуя. Символічний сенс детективної інтриги. Проблеми співвідношення краси і зла, влада митця та мистецтва над натовпом, пошуки досконалості в романі. Багатство художніх описів. Роль Зюскінда у розвитку німецького постмодернізму.
ЛІТЕРАТУРА АВСТРІЇ Й ШВЕЙЦАРІЇ

Етапи суспільної і літературної історії Австрії. Розвиток реалістичних тенденцій(А.П.Гютерсло, X. фон Додерер), Антифашистська тема. Романи Г.Леверта. Сатира А.Драха. Драматургія. Проблеми історичного розвитку людства в п'єсах Ф.Хохвельдера. Поезія. Авангардизм. Пауль Целан. Вплив на нього сюрреалізму. Гуманістична спрямованість його поезії.

Крістоф Рансмайр і формування філософсько-естетичних засад австрійського постмодернізму. Постмодерністська ситуація зникнення книги та її .автора в романі „Останній світ". Особливості „матеріалізації" Овідієвих метаморфоз у житті міста Томи. Настрої зневіри в історичний процес, мотив приреченості сучасної цивілізації, вичерпаності культури. Художній час і простір. Символіка й художня сила образів,

Розвиток німецькомовної літератури у Швейцарії. Світова відомість творчості Г.Гессе, М.Фріша, Ф.Дюрренматта. Розвиток ними швейцарської традиції у ставленні до мистецтва. Фріш і Дюрренматт про завдання драматургії і театру.

Макс Фріш. Проблема ідентичності людини самій собі в романах „Штіллер", „Ноmо Faber", „Назову себе Гантенбайн". Політична тематика театру Фріша: критичне осягнення позиції Швейцарії в історичних потрясіннях XX ст,; трагічне протистояння „чужого я" стереотипам загалу („Андорра"). Екзистенціалістська забарвленість драм про пошук сенсу буття („Санта Крус").

Фрідріх Дюрренматт. Художнє дослідження феномена влади - філософсько-етичне підґрунтя драматургії Дюрренматта. Викриття „законів" конформістського мислення, розриву між науково-технічним процесом та моральним станом людства („Гостина старої дами"). Алегорично-моральний сенс сюжету драми. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка). „Фізики" - тема відповідальності вченого за долі світу.


ЛІТЕРАТУРА ІТАЛІЇ

Трагедія народу в роки Другої світової війни, героїзм учасників Опору - основний зміст післявоєнної італійської прози (Е.Вітторіні). Італо Кальвіно. Збірка оповідань „Останнім прилітає ворон" про партизанський рух. Проблема інтелігента в сучасному світі. Повісті будівельна спекуляція" і „Хмара смогу". Цикл гумористичних оповідань-притч „Марковальдо". Філософсько-алегоричні романи „Розрублений віконт", „Барон на дереві", „Неіснуючий лицар". Філософський роман-притча „Коли однієї зимової ночі подорожній...". І.Кальвіно і італійський постмодернізм.

Альберто Моравіа - майстер психологічного аналізу. Його новелістика. Будні простої людини. Роман „Чочара" - про жінку Чезире, яка перенесла жахи війни й окупації. Новели збірки „Автомат".

Умберто Еко. Життєвий і творчий шлях письменника. Місце роману „Ім'я Рози" в ньому. Постмодерністська забарвленість сюжету пошуків зниклої книги, іронічний ґатунок центрального конфлікту в романі „Ім'я Рози". Елементи жанру історичного, пригодницького і детективного роману. Пафос реабілітації сміхового начала, гра з „чужим" текстом і читачем, засоби стилізації у творі. Сенс назви роману.

Поезія Сальвадоре Квазімодо. Збірка віршів „Життя як сон". Лауреат Нобелівської премії Джанні Родарі. Твори для дітей: „Потяг віршів", „Пригоди Чіполліно".
ЛІТЕРАТУРА ІСПАНІЇ

Своєрідність іспанського літературного процесу другої половини XX ст. Каміло Хосе Села. Життя Іспанії часів Другої світової війни у романі „Вулик". Гострота сатири на моральну деградацію людей-бджіл, які живуть лише природними інстинктами. Утвердження ідей гуманізму в творі письменника. Рафаель Санчес Ферлосіо. Тема післявоєнної молоді. Розкриття соціальних протиріч і духовної кризи молоді в романі „Харама". Мігель Делібес. Творчий шлях письменника. Основна тема - трагедія сучасника („Шлях", „Війна батьків наших", „Пацюки"). "П'ять годин з Маріо" - викриття соціальної психології міщанства. Еволюція творчості після 1975 р. Художні особливості роману „Кому віддасть голос сеньйор Кайо?". „Святі безгрішні" - тема прощання з минулим і утвердження відповідальності за майбутнє.

Іспанська драма. Значення драматургії Д.Састре.
ЛІТЕРАТУРА ІСЛАНДІЇ

Пам'ятники давньоісландської літератури - саги. Скальдична поезія, пісні - загальна скарбниця скандинавської літератури. Творчий шлях Халлдора Лакснесса. Історичні долі ісландського народу в трилогії „Ісландський дзвін". Сатиричний роман „Атомна станція."


ЛІТЕРАТУРА СКАНДИНАВІЇ

Національні особливості історичного, культурного' і літературного розвитку в скандинавських країнах. Взаємодія скандинавських літератур зв'язок їх з європейським літературним процесом. Основні етапи розвитку скандинавських літератур та споріднені тенденції в них.

Данія. Література Опору і її традиції в післявоєнній літературі. Творчій шлях Ханса Кірка, Ханса Шерфіга.

Норвегія. Рух Опору. Його традиції в післявоєнній літературі. Творчий шлях Юхана Бергена. Книги про мандри Тура Хейердала.

Швеція. Вплив екзистенціалізму і модерністської естетики. Реалістична література (Івар Лу-Юхансон, Артур Лундквіст). Книги для дітей Астрїд Ліндгрен: „Пеппі Довга панчоха", „Расмус-бродяга", „Малюк і Карлсон, котрий живе на даху".
ЛІТЕРАТУРА СЕРБІЇ

Тема народної боротьби як основна тема сербської літератури другої половини XX ст. Розвиток реалізму і модернізму. Втілення рис постмодернізму в творах Милорада Павича. Роман-лексикон на 100000 слів „Хозарський словник" як яскравий приклад гіпертексту. Три складові (християнська, мусульманська і юдейська) хозарської полеміки і три хронологічних шари (Середньовіччя, XVII і XX століття) в художній структурі твору. Концепція „Хозарського словника": пересторога розчиненню народів у вирі глобалізації сучасного світу; невміння або небажання людини, народу, конфесії зрозуміти інших як „метафора нашого світу" (М. Павич). Улюблені художні засоби письменника (розгорнуті, „необарокові" метафори із квазісимволістичними вкрапленнями, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, „плетіння словес" тощо). Афористичність мови творів М. Павича („Дамаскин").


ЛІТЕРАТУРА ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКИХ КРАЇН

Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури в другій половині XX ст. Новий латиноамериканський роман і його світовий резонанс (М, Астуріас, А. Карпент'єр, М. Варгас Льоса, Г. Гарсіа Маркес та ін.). „Магічний реалізм" цього роману - синтез міфомислення народів континенту і європейсько-північноамериканського модернізму. Здобутки поезії (Пабло Неруда та ін.).

Габріель Гарсіа Маркес. Життєвий і творчий шлях письменника. Роман „Сто років самотності" як твір „магічного реалізму". Міфопоетика твору. Поєднання предметної реальності з реальністю, свідомості з міфом. Тотальна метафоричність і символіка тексту, барокова щедрість барв. Роман „Осінь патріарха" - гостра сатира, спрямована проти тоталітарного режиму і насильства над людиною. Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним баченням в оповіданні „Стариган із крилами". Своєрідність образу янгола. Зрощення фантастичних елементів з побутовими деталями - характерна ознака художнього світу твору.

Хорхе Луіс Борхес. Творчий доробок письменника. Фантастичне й реальне в ньому (,Дзеркало і маска", ,Диск", „Ульріка", „Кинджал" та ін.). Традиції і новаторство.

Хуліо Кортасар. Напівфантастичний, гротескний характер його прози, її філософсько-етична проблематика („Виграші", „Гра в класики"). Кортасар - майстер малої форми епосу („Менади", „Друге небо" тощо).
ЛІТЕРАТУРА ЯПОНІЇ

Своєрідність японської літератури другої половини XX ст. Засвоєння здобутків європейського письменства і збереження національної культури і літературної традиції. Плекання глибоких національних традицій у творчості Ясунарі Кавабата. Пошук усталених цінностей, що не підвладні плину часу („Снігова країна"). Відтворення самобутнього духу японської культури у творі „Тисяча журавлів". Взаємини людини і природи у творі, національні класичні уявлення про красу. Глибокий ліризм твору. Збагачення традицій японської літератури досягненнями західної культури у творчості Кобо Абе. „Людина-коробка" - роман-притча про граничне відчуження людини. Сутність протистояння особистості ворожому світу. Колізії внутрішнього життя людини другої половини XX ст. Сенс центральної метафори твору. Відлуння екзистенціалістських ідей та естетики західного модернізму в романі. Філософський роман „Жінка в пісках" і ідея відчуження людини в сучасному суспільстві. Національні філософські традиції і модерністські тенденції у творі.


ЛІТЕРАТУРА РОСІЇ

Загальна характеристика літературного процесу другої половини XX ст. Нове осмислення воєнної теми у художній літературі (В. Некрасов, К. Воробйов, В. Кондратьєв, Ю. Бондарєв, Г. Бакланов, В. Гроссман та ін.). Морально-етичні проблеми у творах письменників (Ф. Абрамов, В. Астаф'єв, Ф. Іскандер, В.Маканін, В. Распутін, Ю. Трифонов, В. Тендряков, В. Шукшин та ін.) Творчість письменників „повернутої" („затриманої") літератури (Ю. Домбровський, А. Приставкін, Б. Чичибабін та ін). „Табірна проза" у російській літературі (В. Шаламов, О. Солженіцин та ін.) Література російського зарубіжжя (Й. Бродський, С. Доататов, Б. Зайцев, В. Набоков). „Інша проза", або проза „нової хвилі" кінця 80-х - початку 90-х років (А. Бітов, В. Єрофєєв, Б. Єрофєєв, Л. Петрушевська, Т. Толстая, С. Каледін. В. П'єцух, С. Соколов, М. Кураев, Н. Садур та ін.).

Лірика поетів: Є. Євтушенка, А.Вознесенського, В. Соколова, О. Кушнера, Д. Самойлова, М. Рубпова, Б. Окуджави, В. Висоцького, Ю. Візбора та ін.

Олександр Твардовський. Життєвий і творчий шлях поета. Змалювання трагічної правди війни у вірші "Я загинув під Ржевом" та в поемі „Василь Тьоркін". Війна як тяжке випробування, що вимагає „загальнонародної роботи". Втілення в образі Тьоркіна непоказного героїзму, життєвої мудрості, щирості, народного гумору. Фольклорні традиції у творі. Вплив поеми на сучасників. Проблема історичної пам'яті, співчуття до загиблих на війні („На карб не ставте дотепер мені...").

Олександр Солженіцин. Життєвий і творчий шлях письменника, його роль в руйнуванні теологічних і літературних табу, введення до російської літератури „концтабірної теми („Один день Івана Денисовича"). Роман „Раковий корпус". Книга документальної прози „Архіпелаг Гулаг",. її великий резонанс. Оповідання „Матрьонин двір", автобіографічні мотиви й широта узагальнень у ньому.

Йосип Бродський. Життя і творчість поета. Лірика Й. Бродського - зразок інтелектуально-філософської поезії другої половини XX ст., її зв'язок із традиціями поезії "срібної доби", Постмодерністська мозаїчність художнього світу; настанова на одночасне відтворення буття космосу, людського духу, історії, природи, дрібних речей тощо. Особливості сприйняття „світу як тексту" в поезіях Бродського. Утвердження високої місії поетичного слова ("В пору зимну, в місцевості, звиклій..."; „Стрітення"; „Дідона та Еней"; „Невідкуди з любов'ю, надцятого квітнепада..." та ін.).



  1. Рекомендована література


  1. Пащенко В. І., Пащенко Н. І. Антична література : Підручник / В. І. Пащенко, Н. І. Пащенко. – К., 2001. – 718 с.

  2. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники : Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

  3. Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л.,Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження / М. С. Шаповалова, Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний. – Львів : Вища школа, 1982. – 440 с.

  4. Від античності до класицизму : [хрестоматія із зарубіж. л-ри / упоряд. Ю. І. Ковбасенко та ін.] – К. : Українська асоціація викладачів зарубіжної літератури, 2000. – 743 с. – (Бібліотечка словесника).

  5. Давиденко Г. Й. Історія зарубіжної літератури XVII–XVIII століття : навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / Г. Й. Давиденко, М. О. Величко –

[2-ге вид.]. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 292 с.

  1. Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література доби романтизму : підручник / Д. С. Наливайко, К. О. Шахова . – К. : Заповіт, 1997. – 464 с.

  2. Давиденко Г. Й., Чайка О. М. Історія зарубіжної літератури ХІХ – початку ХХ століття : навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / Г. Й. Давиденко, О. М. Чайка. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 400 с.

  3. Історія зарубіжної літератури ХХ ст. : навч. посіб. / В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, М. В. Кузьменко та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 496 с.


  1. Форма підсумкового контролю успішності навчання

Формою підсумкового контролю успішності навчання є:


  • модуль 1 – екзамен;

  • модуль 2 – екзамен;

  • модуль 3 – екзамен.



  1. Засоби діагностики успішності навчання

Засобами діагностики успішності навчання з дисципліни є: завдання вхідного і поточного контролю, модульні контрольні роботи, пакети комплексних контрольних робіт.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconАктуальні проблеми новітньої зарубіжної літератури навчальнапрограм а
Кеба О. В., доктор філологічних наук, професор кафедри германських мов І зарубіжної літератури
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодика викладання світової літератури навчальнапрограм а
Шулик П. Л., кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри германських мов І зарубіжної літератури
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури» Вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури» ставить такі завдання: навчати студентів сукупності
Тому під час вивчення літературного твору викладач повинен чітко визначити основні та фонові завдання, добрати аналогічні факти з...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки до самостійної роб оти з дисципліни "Історія зарубіжної літератури" для студентів
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Історія зарубіжної літератури“ для студентів 1 курсу спеціальності „Переклад”...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо семінарських занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І курсу денної та...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки щодо написання курсової роботи з навчальної дисципліни «історія зарубіжної літератури»
Методичні вказівки щодо написання курсової роботи з навчальної дисципліни «Історія зарубіжної літератури» для студентів І (ІІІ) курсу...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconКонспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету
Конспект лекцій з курсу “Історія зарубіжної літератури” (ХVІІ – поч. ХІХ ст.) для студентів гуманітарного факультету (спеціальність...
Історія зарубіжної літератури навчальнапрограм а iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Історія зарубіжної літератури. ХХ століття " для студентів спеціальності 0203 Гуманітарні науки
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Історія зарубіжної літератури. ХХ століття” для студентів спеціальності 0203...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка