Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі



Скачати 117.56 Kb.
Дата конвертації21.01.2018
Розмір117.56 Kb.

Скиба Ірина Іванівна, вчитель світової літератури, спеціаліст І категорії
Тема: Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі.

Мета: осягнути ідейно-художній зміст казково-фантастичної балади Й-В Гете «Вільшаний король»; учити робити аналіз твору, розвивати навики виразного читання; виховувати любов до художнього слова, інтерес до творчого спадку Й.В.Гете.

Обладнання: портрет Й.В.Гете, набір ілюстрованого матеріалу, текст балади у різних перекладах. Епіграф. Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо

відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та

зрозуміти.

Й. В. Ґете

Природа завжди огортає людей темря­вою і вічно пориває до світла.



Й. В. Ґете

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Робота за темою уроку.

1. Слово вчителя.

Й.В.Гете – німецький поет, прозаїк. драматург, мислитель. У поезій, як і в інших жанрах, він був новатором, не схожим на попередників, зразком до наслідування для сучасників та наступників.

Творчість німецького поета Й. В. Ґете була багатогранною, а осо­бистість цікавою. Як стверджують біографи, літературою він займав­ся за покликом серця. Окрім того, Ґете -- оригінальний мислитель, знавець історії світової культури, історії стародавнього світу, багатьох природничих наук. Він знав кілька іноземних мов, а в 60 років почав вивчати перську.

Поет завжди прагнув якомога продуктивніше провести свій день. Зокрема, його обов'язковим заняттям було читання, а щоденна норма складала 80 сторінок книжки.

На уроці ми глибше ознайомимося з творчістю цього видатного мит­ця, спробуємо збагнути секрети його особистості й поетичного натхнення.

2. Робота з портретом Й. В. Ґете.

(Учні розглядають портрет поета, створений І. К. Штілєром (1828 р.).) Словесний портрет Ґете (Г. Гайне про Ґете): «Його зовнішність була так само значущою, як слово в його творах, і постать була так само гармонійною, світлою, радісною, шляхетною, пропорційною, і по ньому, як по античній статуї, можна було вивчати грецьке мистецтво. Очі були спокійні, як погляд божества... Час укрив його голову сні­гом, але не зміг схилити її. Він продовжував тримати її гордо й висо­ко, а коли говорив, то здавалося, що йому дана можливість пальцем вказувати небесним зорям шлях, яким вони мають рухатися...»

Запитання до учнів


  • Яким постає поет на картині художника? (Ми бачимо сиве во­лосся, високе чоло, стомлені очі, тонкі стиснуті губи. Відчувається, що
    перед нами мудра, сповнена гідності та життєвої сили людина.)

  • Які риси вдачі поета підкреслює Г. Гайне? (Усвідомлення влас­
    ної гідності, розум, гармонію душі, шляхетність.)

3. Робота з епіграфами.

- Як на вашу думку, чи можна судити про прагнення поета, вихо­


дячи з його висловлювань? (Так. Читаючи висловлювання поета, мож­
на зробити висновок: це сказала людина, яка прагне пізнати світ, себе
в ньому, проникнути в таємниці природи.)

4. Повідомлення про життєвий та творчий шлях Й. В. Ґете.

Йоганн Вольфґанґ Ґете з'явився на світ 28 серпня 1749 року в ро­довитій та заможній бюргерській родині. Батько його Йоганн-Каспара був юристом.

Батьки приділяли багато уваги вихованню дітей і створили для цьо­го всі необхідні умови. Під керівництвом домашніх учителів майбутній поет опанував грецьку, латинську, французьку, англійську та італій­ську мови. Навчився грати на клавесині й віолончелі, малювати, фех­тувати, їздити верхи, танцювати. З дитинства почав писати вірші. Але найбільшим його захопленням був театр.

У 16 років Ґете вступив на юридичний факультет Лейпцизького університету, а згодом продовжив навчання у Страсбурзі.

Дослідники його творчості стверджують: Ґете сміливо міг сказати про себе, що він сам себе створив. Адже відомо, що він народився кволою дитиною, ріс дуже хворобливим, навіть змушений був через недуги за­лишити університет. Та в студентські роки Ґете відкрив для себе філосо­фію природи Спінози. Нідерландський філософ стверджував, що природа обдарувала людину всім, щоб вона могла в житті протистояти хворобам, моральному злу, дурості, неволі, залежності від темних інстинктів. Сенс людського буття — щастя на Землі. Захопившись цією філософією, юнак почав працювати над формуванням своєї особистості й досяг блискучих результатів. Він прожив довге життя (83 роки), завжди був у прекрасній фізичній формі, багато працював, відрізнявся й здоров'ям духу.

На початку своєї творчості Ґете вже був лідером угруповання моло­дих письменників «Буря і натиск» («8тлігт ипсі Вгап^»). Вони прого­лосили культ свободи, генія, природи. Твори Ґете цього періоду («Гец фон Берліхінген», «Страждання молодого, Вертера») пройняті пристрас­ним бажанням змінити світ, його герої -- яскраві особистості, що від­стоювали свободу, справедливість, активне ставлення до життя.

7 листопада 1775 року Ґете на запрошення герцога Карла-Августа Веймарського приїхав у Веймар. У житті поета настає серйозний пе­релом. Герцог призначає поета міністром шляхів та військовим мініст­ром. Митець своєю державною діяльністю намагається вдосконалити життя людей, поліпшити устрій маленького герцогства. Незважаючи на зайнятість, Ґете продовжує писати. У цей час з'являються вірш «Ніч­на пісня подорожнього» (1780), балади «Рибалка» (1779), «Вільшаний король» (1782), драма «Іфігенія в Тавриді» (1779), поет знову береть­ся за «Фауста».

У Веймарі поет близько сходиться з Шиллером і починається друж­ба двох великих митців. Ґете стає директором придворного Веймарсько­го театру, на сцені якого ставить п'єси Шекспіра, Лессінґа, Шиллера, а також свої власні.

На початку 1880-х років стан здоров'я великого поета погіршився: почалися приступи меланхолії, його переслідував страх смерті. Ґете дуже важко переживав смерть Шиллера (1805 рік).

Наприкінці свого життя Ґете — всесвітньо визнаний майстер сло­ва. Його будинок у Веймарі стає місцем паломництва шанувальників мистецтва. Він продовжує багато працювати.

Навесні 1822 року поет застудився і 22 березня помер. Лікарі свідчи­ли, що коли пульс вже зник, його права рука неначе намагалася ще щось писати. Похований Й. В. Ґете у Веймарі, в одному склепі із Шиллером.

5. Слово вчителя

У творчому доробку Ґете значне місце посідають балади.

- Давайте пригадаємо, що таке балада.

- А яка балада називається літературною?


Як стверджують учені-літературознавці, в основі балад Ґете обов'язково лежить якась легенда, народне повір'я. Особливим є те, що авторська мова майже відсутня. Вона тільки пояснює читачеві зов­нішні обставини дії. Самі не події розкриваються через репліки персо­нажів і мають надзвичайно концентрований характер. Драматична кульмінація, як правило, настає у розв'язці, й обов'язково виражає певний перелом -у подіях, переживаннях, свідомості.

Одна із балад – «Вільшаний король», твір з досить химерним змістом, в якому переплелись вигадка, реальність, внутрішні переживання героїв.



(Учні записують тему уроку)

6.Повідомлення учня. Історія створення балади «Вільшаний король».

Твір «Вільшаний король» спочатку був написаний як вставна піс­ня до п'єси «Рибалка» за мотивами однойменної балади, однак згодом отримав самостійне значення. До написання Ґете надихнула датська народна пісня «Дочка ко­роля ельфів», опублікована в збірнику «Голоси народів у їх піснях» (1778—1779). У Гердера дочка лісового царя, яку зустрів наречений Олуф у нічному лісі, насилає на нього смертельну хворобу. Олуф не доживає до свого весілля, наречена бачить його мертвим.

Тут у фантастичній формі знайшов відображення забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, таємничими міфічними істотами, втіленням яких є ельфи. Ельфи — це духи повітря, природи, що можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворо­жувати людей. Ельфи бувають світлі (добрі) й темні (злі), у них є свої королі, свої володіння, межу яких не можна порушувати.

7. Виразне читання балади «Вільшаний король» учителем.

8. Робота над аналізом змісту балади.

Завдання і запитання до учнів

-Назвіть героїв балади. (Батько, син, вільшаний король.)

- Де і коли відбувається дія твору? (Дія твору відбувається в нічному лісі.)

- Який сюжет твору? (Повернення батька із сином додому, нічні страхи й смерть дитини.)

9. Усне словесне малювання.


  • «Змалюйте» усно пейзаж, де відбувається дія.

  • Опишіть, якими ви уявляєте собі героїв балади.

10. Виразне читання в особах балади «Вільшаний король».

Завдання для учнів

— Спробуйте під час читання передати голосом психологічний стан героїв.

11. Бесіда:

- Назвіть героїв балади. (Батько, син, вільшаний король.)

- Де і коли відбувається дія твору? (Дія твору відбувається в нічному лісі.)

- Який сюжет твору? (Повернення батька із сином додому, нічні страхи й смерть дитини.)

- В якій формі побудована балада?

- Що відчуває хлопчик, кого він боїться?

- Яким йому бачиться лісовий цар?

- Яка мова лісового царя?

- Про що свідчить наявність двох планів - фантастичного та реального?

(Те, що здається зрозумілим батькові, лякає дитину. Душа дитини складна і таємнича, вона живе своїм власним життям і не підкоряється доводам розуму. І світ розуму виявляється безсилим перед світом почуттів, уяви).


  • Чому загинув син, а батько залишився живим? У чому полягає ідея балади?

(Страх перед містичними явищами, повна відірваність від реального призводить до загибелі.)

  • Які рядки балади посилюють почуття тривоги. Наближення небезпеки?

12. . Прослуховування запису музичної балади Франца Шуберта «Лісовий цар», написаної за твором Гете.

  • Який характер музики?

  • Чи схожий він із загальним настроєм балади?

13. Коментар до музичного твору.

Музична балада починається великим фортепіанним вступом. Далі йде вокальний вступ та передмова, що ведеться від імені особи розпові­дача і створює похмурий тон. Мелодія передає тривожні нічні події, переживання героїв. Вона дуже динамічна, вокальні можливості співу допомагають розкрити поведінку батька, сина, лісового царя.



14. Коментар учителя до балади Й. В. Ґете «Вільшаний король».

Ґете своєрідно опрацював датську народну баладу, поєднавши її із сюжетом про Вільшаного короля, персонажа німецьких народних ка­зок. Цей образ споріднений з поширеним образом українських народ­них казок та легенд -- Лісовиком.

У порівнянні з попередніми творами поета, де природа виступає благодатною і життєдайною силою, у баладі «Вільшаний король» вона стає втіленням таємничих сил, невідомих і ворожих людям. Саме тому реалістичний план оповіді (повернення батька з сином додому) накла­дається на фантастично-міфологічний (поява вільшаного короля), що і породжує трагізм, напруженість сюжету. Атмосфера тривоги, страху, лихих сил підкреслюється також тим, що дія відбувається вночі, в лісі, де реальні предмети та явища набувають казковості, алегоризму.

У баладі тісно переплітаються реальний та ірреальний світи. Це пе­реплетення відображає два погляди на один і той же предмет чи яви­ще: цар — туман, заманювання вільшаного короля -- колихання гіл­ля, дочки лісового царя - верби.

Невипадковим є ймення вільшаного короля. Прикметник «лісо­вий» дещо звужує значення узагальнюючого образу володаря природи. А іменник «король», а не «цар», ближче до фольклору, підкреслює на­ціональну своєрідність балади.

Відомо, що вільха росте біля води, на вологому ґрунті. Тобто це


образ, в якому поєднуються в єдине ціле земля й вода. Отже, образ
Філософські ідеї вільшаного короля є втіленням самої Природи, володарем усього, що балади існує: води, землі, рослин, тварин, людей, що підкреслює прагнення поета вийти за межі казкового, міфологічного змісту й утвердити фі­лософські ідеї.

У баладі спостерігається драматичне зіткнення двох начал: реаль­ного і фантастичного, життя і смерті, відчаю й надії, буденного та ін­туїтивного. У цьому конфлікті беруть участь дитина і дорослий.

Батько й син по-різному сприймають світ. Дорослий чоловік не ві­рить у чудеса, його світосприйняття відзначається врівноваженістю, по­міркованістю, раціоналізмом. Він любить сина й усіляко намагається розвіяти його страхи. Дитина навпаки, сповнена хвилювання, страху, інтуїтивного відчуття впливу якихось невідомих сил. Смерть хлопчи­ка ніби підтверджує його правоту.

З іншого боку, у творі відбувається конфлікт вільшаного короля і малюка. Мова лісового царя сповнена містичної сили. Це неначе го­лос, самої Природи, яка може поглинути все навколо, навіть людину. З підтексту балади можна зрозуміти жорстокість «хвостатого пана»: можливо, люди якось порушили його спокій, а ширше -- природну гармонію. А може, у символічній формі (розмова вільшаного короля з хлопчиком) автор втілив вічне протистояння людства і природи й вод­ночас потяг їх до злиття.

Символічним є й образ дитини. З тексту відомо, що в душі хлоп­чика існує конфлікт; невідома, таємнича сила природи і вабить його, і разом з тим жахає. Дитина уособлює людство, що не знайшло гар­монійних стосунків з природою, зі світом, із самим собою. Цим і по­яснюється трагічний кінець балади.

15. Усне словесне малювання.


  • «Змалюйте» усно пейзаж, де відбувається дія.

  • Опишіть, якими ви уявляєте собі героїв балади.

16. Виразне читання в особах балади «Вільшаний король».

Завдання для учнів

— Спробуйте під час читання передати голосом психологічний стан героїв.

17. Повідомлення учнів.

— Користуючись «Словником символів», з'ясуйте значення фольк­лорних образів, які використовує автор.



(Верба — символ Космічного океану, Всесвіту, Космічної гармонії; окрім того, це ще символ туги, печалі, трагічної долі.

Вітер — символ духу, дихання Всесвіту, невловимості, неусвідомленості, швидкості, руйнації і водночас оновлення; вітер, за легенда­ми,— місце перебування багатьох духів, душ померлих.

Ніч - стихія злих сил, символ нерозвинутих можливостей, інко­ли - порятунок від злих сил.

Туман - символ невизначеності шляху, блукання.

Пан — бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, зобра­жувався у вигляді напівлюдини-напівцапа — з хвостом, ріжками, боро­дою; навколо нього танцювали німфи (другорядні божества, що жили на деревах, у воді, у горах) і сатири (лісові й гірські божества нижчо­го рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи). Коли хтось порушував його спокій, Пан наганяв на нього страх (звідси -- паніка, панічний тощо). Інколи слово «Пан» тлумачиться як «Всесвіт». Вбача­ли в ньому якесь божество, розлите у всій природі, творця й володаря всього сущого. Частіше Пана вважали злим духом. (Можна продемонс­трувати учням репродукцію картини М. Врубеля «Пан»).)

ІV. Актуалізація знань учнів за темою «Переклад».

  1. Зпрямая соединительная линия 12авдання учням:

«Літературне лото» - з'єднайте розрізнені карточки:


1.Художній переклад



2.Види художнього перекладу

4. Українські перекладачі


3.Підрядник





А) підрядковий – дослівний переклад твору іншою мовою, перший етап на шляху художньогоперекладу

Б) І.Франко, Леся Українка, м.Зеров, М.Рильський, М.бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур

А) підрядковий – дослівний переклад твору іншою мовою, перший етап на шляху художньогоперекладу

Б) І.Франко, Леся Українка, м.Зеров, М.Рильський, М.бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур

Б) І.Франко, Леся Українка, м.Зеров, М.Рильський, М.бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур

Б) І.Франко, Леся Українка, м.Зеров, М.Рильський, М.бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур

Б) І.Франко, Леся Українка, м.Зеров, М.Рильський, М.бажан, Борис Тен, М.Лукаш, Г.Кочур


В) 2Вільний переклад», «переспів», «наслідування».



Г) різновид літературної творчості, внаслідок якої твір, існуючи в народній мові, оживає в іншій.

Ключ: 1 - г), 2 - в), 3 - а), 4 - 6).



2. Слово учителя.

Про велику популярність балади Й. Ге­те «Лісовий цар» свідчать численні її переклади. Серед ук­раїнських перекладачів цього твору, окрім Б. Грінченка, назве­мо П. Куліша, Д. Загула, М. Рильського. Російською мовою баладу майстерно переклав В.А. Жуковський під назвою «Лесной царь».



V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Заключна бесіда.

  • Які факти із життя Й. В. Ґете вас зацікавили?

  • Які повчальні моменти ви відзначили для себе, слухаючи пові­домлення про життя великого німецького поета?

  • Поділіться своїми враженнями про баладу «Вільшаний ко­роль ».

  • Подумайте, як слова епіграфів перегукуються зі змістом вивче­ної балади.

  • Яке ваше особисте ставлення до проблем, що порушуються у творі? Аргументуйте свою думку.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Створити ілюстрації до балади, дібрати цитати до них (творче зав­дання); виписати у зошит приклади художніх засобів, які використо­вуються у баладі «Вільшаний король». Підготувати повідомлення про київського князя Олега та його походи.







Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconБалада Й. Гете «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі
Тема: Балада Й. Гете «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconБалада Й. В. Гете «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі
«Балада Й. В. Гете «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастичного та реального в баладі»
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconВільшаний король
Літературний диктант. (Вставити в представлений на слайді текст відповідні слова чи словосполучення)
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconПрограма нормативної навчальної дисципліни «Основи психологічного консультування та психотерапії»
Дологічні підходи до вивчення основ психологічного консультування та психотерапії; основні методи, що застосовуються у процесі психологічного...
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconПідготував викладач яготинського цпто остапенко л.І. Урок о. Де бальзак – видатний французький письменник, зачинатель соціально-психологічного роману. „Людська комедія”
Урок о. Де бальзак – видатний французький письменник, зачинатель соціально-психологічного роману. „Людська комедія” – самобутній...
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconРозглянемо питання
Вірші почав писати ще в дитинстві. Ліричні поезії, драми й особливо роман «Страждання юного Вертера» (1774) рано зробили ім’я Ґете...
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconФранц Шуберт. Біографія коротка довідка
Ф. Шиллера, И. В. Ґете, Г. Гейне), у т ч з циклів «Прекрасна мірошничка» (1823), «Зимовий шлях» (1827, обоє на слова В. Мюллера);...
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconПредмет психологічного дослідження

Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconУкраїнський романтизм. Поети-романтики
Скотта, Байрона, Шеллі (англійська література), Шиллера, Гейне, Ґете (німецька), Гюго (французька), Шафарика, Ґанки, Коллара (чеська),...
Й. В. Ґете. «Вільшаний король». Переплетіння психологічного, фантастич­ного та реального в баладі iconМета: поглиблювати уміння аналізу образу-персонажу, психологічного спостереження



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка