Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст



Скачати 231,35 Kb.
Дата конвертації28.10.2017
Розмір231,35 Kb.

Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст.

Мета уроку:

Залучити учнів до дослідження біографії гетьмана Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст.

Навчати дітей порівнювати біографічні й історичні події, розкривати особистісні мотиви й зовнішні чинники діяльності історичної особи, виділяти їх причинно-наслідковий зв'язок і проводити хронологічну паралель між ними.

Розвивати пам'ять, аналітичне й критичне мислення, вміння робити висновки та аргументувати їх.

Формувати навички роботи з історичними джерелами, історичною картою, атласами й контурними картами, аналізувати історичний матеріал і систематизувати його, працюючи із схемами й порівняльними таблицями.

Виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і любов до Батьківщини.

Форма уроку: урок-проект (з використанням мультимедійних технологій).

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань

Згадайте праведних гетьманів,

Де їх могили?

Де лежить останок Славного Богдана?..

Т. Г. Шевченко
Хід уроку
І. Етап організаційної діяльності.

Добрий день, діти.

Сьогодні на уроці ми з вами завершуємо вивчення теми «Національно-визвольна війна». Ми дізнались дуже багато нового й цікавого – про гетьмана Богдана Хмельницького, про війну, яку розпочав увесь український народ проти загарбників-поляків, про нову українську державу Гетьманщину, та про місце, яке займала Україна в тогочасному світі. І на нашому уроці систематизуємо всі отримані знання і підготуємось до контрольної роботи.

Ми з вами ще створили проект «Богдан Хмельницький», захист якого сьогодні відбудеться також.

Отже, роботи у нас багато – розпочинаймо.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

* «Слово вчителя»

Часто на уроках історії нам доводиться вивчати долю різних історичних діячів. Александр Македонський та Юлій Цезар, Карл Великий та Ярослав Мудрий, Філіп Красивий та Іван Грозний – ціла плеяда великих людей постає перед нами. Коли ми звертаємось до вивчення цих тем, то часто вивчаємо реформи політичних діячів, досліджуємо битви та їхню роль для історії цілих країн. І забуваємо про них як про простих людей, які жили, творили, помилялись та уславлювались подвигами завдяки найсильнішому та найпрекраснішому почуттю на землі – завдяки коханню.

І ще рідше ми згадуємо безпосередньо про самих жінок, яких колись кохали великі полководці. Наполеон Бонапарт, Петро Перший, Володимир Великий, Чапаєв, маршал Рокосовський і ще багато інших – у житті всіх цих великих людей велику роль зіграло кохання, і на подвиги їх надихали кохані жінки.

Сьогодні ми з вами завершуємо вивчати одну з найцікавіших тем усього нашого курсу – життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст. І саме сьогодні ми дізнаємось про велике кохання великого гетьмана, яке штовхнуло його на не менш велику війну, яка сколихнула всю Україну. Сьогодні ви побачите Хмельницького з іншого боку – не тільки як великого славного гетьмана, борця й патріота, а і як просту смертну людину, головною перемогою та головною поразкою якого стало кохання. Кохання всього його життя.

Хто ж була та жінка, яка стала причиною великих битв? Хто та Єлена Прекрасна, пристрасть до якої втягла у вир руйнації кілька величезних могутніх держав? Сьогодні ми отримаємо відповідь на це питання.

Завдання 1.

Протягом уроку ви, учні, будете позначати події на паралельних хронологічних стрічках:

події з особистого життя

Хмельницького

події в історії України

1648р. 1654р.


Під час уроку учні працюють із підручником і атласами, заповнюють схеми й таблиці. Таким чином, учні зможуть провести хронологічну паралель між біографією Хмельницького й історичними подіями, які розгортались в Україні в середині ХVІІ ст.

ІV. ІІІ. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок

В кінці уроку ви маєте мені дати відповідь на питання

Проблемне питання.

Чи можна сказати, що особисті драми історичних особистостей можуть стати причинами певних історичних подій?

Слово вчителя.

Давайте для початку пригадаємо деякі поняття та події з історії .

«Незакінчене речення» (закінчіть речення).

Козак – це... (вільна озброєна людина).

Ворогами козаків були ... (татари, турки).

Першим гетьманом був...(Вишневецький).

Його прізвисько було...(Байда).

Перша Січ була побудована на… (о. Мала Хортиця).

Сагайдачний прославився…(морськими походами).

На початку 17 ст. Україна знаходилась під владою таких держав:…(Російська імперія, Річ Посполита, Османська імперія).

Коротко охарактеризуйте Люблінську унію.

Причиною Хотинської війни була …(боротьба Османської імперії за Польщу).

Козаки залишились незадоволені її результатом, тому що…(не отримали привілеїв, які їм обіцяли).

Козацько-польські збройні конфлікти (Трясила, Сулими, Павлюка та ін.) були спричинені …(утисками з боку поляків).

Ці повстання закінчились …(придушенням).

I.Дитячі та юнацькі роки Богдана Хмельницького

Слово вчителя. А тепер настав час дізнатися що в цей час робив Хмельницький

Інсценізація однієї з народних легенд про Богдана Хмельницького

В селі Суботові люди розповідають, що там колись жили одинокі дід і баба. Дітей у них не було. Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнене в ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.

Дід і каже:

- Візьмемо собі цю дитину.

А баба собі:

- Візьмемо, це нам її Бог дав.

Пораділи дід і баба та й забрали дитину в хату.

- Як же ми назвемо хлопчика? – питається дід.

А баба й каже:

- Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком.

Так і виріс у них Богдан Хмельницький і став бравим козаком, а згодом і гетьманом України.

Захист учнями проекту

Біограф 1.

Народився Богдан Хмельницький під Чигирином, над річкою Тясмин, у хуторі Суботів 27 грудня 1595 року. Батька Богдана звали Михайлом. Він з молодості служив при дворі заможного польського пана воєводи Даниловича, що держав великі староства на Україні: Корсунське й Чигиринське. Староства – то були великі коронні маєтки, часом завбільшки з повіт або й більші. Король давав їх у державу великим панам: вони брали на себе з них доходи, а четверту частину з того давали на військо. Та пани самі в тих староствах не жили, ними не правили, навіть і не заглядали до них часом. Правили їх управителі (підстарости) й різні службовці. Михайло Хмельницький був таким службовцем в старостві Чигринськім, і за службу дозволив йому староста у 1616 році заснувати собі хутір на тім місці, де він собі обрав. Михайло Хмельницький поставив двір міцний, присадив кілька сімей слуг та підсусідків, розвів господарство, жив заможно, в достатках. В нього народився один син, назвали його Богдан Зіновій.



Біограф 2.

Гарний був хлопець, чорнявий, кріпкий, як вогонь скорий. Розумний і дотепний, сміливий і завзятий. Та й час був такий, і місце таке, що виживали тоді тільки хоробрі та завзяті. З хутора на поле не виїдеш без рушниці. Люди косять чи орють, а вартовий стоїть, татар вартує. Та як запале вогонь вартовий, то треба було тікати – татари сунуть. Отак і ріс Богдан серед такого життя бурхливого та небезпечного.



Біограф 3.

Та Михайло, батько його, не хотів залишити сина без науки. Підучивши його дома, батько послав його в Галичину до єзуїтської колегії (тобто гімназії, як би сказали у наш час) – утримували її ченці польські, єзуїти, вчили добре латинської мови, бо тоді нею велося урядове та судове діловодство. Богдан старанно вчився, набирався науки. Майже 5 років провчився Богдан, він опанував кілька мов, знайшов друзів, серед яких був і майбутній київський митрополит, визначний церковний та культурний діяч Петро Могила. Але, все ж , тягло його на батьківщину. І тому не схотів він лишатися в тих дальніх та безпечніших сторонах: іти служити до суду або при дворі великого пана, а повернувся назад на Дніпро.



Біограф 4.

Пізніше Богдан вступив до кінноти батька. Пішов на Запоріжжя, на Січ, бо там найкраще можна було навчитися військовій справі, стати досвідченим військовослужбовцем, відважним начальником. А в ті часи в Україні ще ніхто не мав слави та поваги, як досвідчений та дотепний вояка, сторож границь української держави та спокою людей. Після придушення у 1596 році повстання Северина Наливайка почали нові виступи проти існуючої влади. Їхнім поводирем був Петро Конашевич-Сагайдачний. Він не раз бував у Чигирині. Знав і поважав Михайла Хмельницького, бачив його освідченого і ставного сина. І, може, тому, коли довелося у 1618 році йти Сагайдачному на прохання польського короля Сигізмунда III разом з його сином Владиславом, який прагнув російського трону, на Москву, то він узяв з собою і Богдана. З того часу з королем у Богдана встановились дружні стосунки,бо вирізнявся своєю хоробрістю.



Біограф 5.

У 1620 р. Богдан разом із батьком потрапив до турецького полону, з якого Михайло Хмельницький вже не повернувся. Богдан же за 2 роки вивчив турецьку мову й культуру.

Як стверджував історик І. Крип’якевич, за одними відомостями, з полону Богдана викупила його мати. За іншими - запорожці обміняли його на турецьких бранців, «вдячно згадуючи батька».

У цей час його мати Анастасія Федорівна виходить заміж за королівського службовця Василя Ставицького і виїждає з ним у Білорусію. Богдан залишається єдиним господарем хутора. Повернувся осиротілий Хмельницький у час, коли батькове господарство занепало. Вступивши на службу до Чигиринського реєстрового полку, завзятий молодий сотник зі знанням справи взявся до роботи у Суботові. Доклав чимало зусиль до впорядкування хутора і невдовзі перетворив його у заможне господарство, розквітле поселення.



Біограф 6.

Зростанню добробуту власника Суботова сприяло й одруження, яке відбулося 1630 року. 35-літній Богдан взяв у дружини гарну і розсудливу дівчину Ганну Сомківну, доньку багатого переяславського купця. Після смерті батька Ганна росла під опікою свого брата, Якима Сомка, котрий приятелював з суботівським сотником. Пізніше, після обрання Богдана гетьманом Війська Запорозького, поміркований Яким Сомко став прилуцьким полковником.



Біограф 7.

Лагідна, тиха, працьовита Ганна повністю присвятила себе родині. Одне за одним з’являлися діти, і сотникова дружина, від природи слабка на здоров’я, почала нездужати. Аби допомогти їй доглядати за п’ятьма дітьми (деякі джерела стверджують, що у гетьмана було семеро дітей), на хутір привезли з Чигирина дівчину-сироту. Надзвичайно вродлива, метка і весела, Гелена швидко впорувалася з домашнім господарством, з малими синами та доньками Хмельницького. Кволій Ганні гірко було спостерігати, як до її помічниці тягнуться не лише діти, а й сам господар. Крім того, на наймичку накинув оком і сусіда, чигиринський підстароста, жорстокий і жадібний шляхтич Чаплинський.



Біограф 8.

Хмельницький завжди був зразковим сім’янином. Люблячий чоловік, ніжний батько, він ніколи не забував про сім’ю. Життя його протікало тихо й спокійно. Він користувався авторитетом серед козаків, та й польські шляхтичі теж були вимушені прислухатися до сотника. Гостинний господар, він часто збирав у себе козаків, обговорюючи спільні проблеми, допомагаючи друзям.

Можливо, так би й пройшло його життя, як у тисяч інших козаків, непомітно й досить спокійно, якби одного дня поріг його дому не переступила нова служниця – молода дівчина-полячка із збіднілої сім'ї шляхтичів.

З цього дня світ Хмельницького перевернувся. Він покохав Хелену з першого погляду.



Біограф 9.

Жінку, котра, сама того не відаючи, відіграла історично-доленосну роль, дослідники називають кількома іменами - Геленою, Оленою, Мотроною. Очевидно, це пов’язане з тим, що «ляшку» Гелену, коли вона вінчалася з Хмельницьким за православним обрядом, перехрестили у Мотрю. Можливо, це було й інакше.

До нашого часу не зберігся її портрет, але сучасники згадували, що ця юна дівчина, більш ніж на 20 років молодша за Хмельницького, була неймовірною красунею. Струнка фігура, густі русі коси й неймовірно великі сині очі приковували до себе погляди. Сім’я Хмельницького гарно прийняла нову служницю.

Біограф 10.

Достеменно не відомо, звідки і як з’явилася Гелена у козацькому краї. Припускають, що її батьками могли бути вихідці з Польщі, тому й називали її ляшкою. Оселившись у родині Хмельницьких на правах помічниці Богданової дружини, корислива дівчина подумувала про вигідний і «гоноровий» шлюб. Невдовзі випадок звів її з уже згадуваним немолодим, але заможним удівцем-шляхтичем Данилом Чаплинським. Призначений коронним гетьманом Конецпольським керувати адміністративною управою Чигирина, Чаплинський, схильний до насильства і катувань, почав наводити порядки на свій лад. Ознайомившись з краєм, чванливий Чаплинський звернув увагу на гордого і незалежного Хмельницького.

Не сподобалися вони один одному. Особливо колов очі підстарості добробут і неабияка заможність козацького сотника. Тому він почав наводити довідки про походження Хмельницького, про його право на володіння землею і хутором. Як на лихо, щось у паперах господаря Суботова було не в належному порядку, і чиновник продовжив свої причіпки.

Біограф 11.

Якось, скориставшись відсутністю Богдана, Чаплинський з’явився у Суботові, щоб навіч оглянути велике господарство. Дружина Хмельницького Ганна, вибачившись за своє нездоров’я, не змогла вийти до підстарости. Натомість з будинку сотника вийшла Гелена... Гість був вражений сліпучою красою дівчини, її безтурботністю і жартівливою вдачею. Вона показала Чаплинському хутір, господарські споруди, пасіки і млини на річці Суба. Можна гадати, Ганнина помічниця дала тоді якусь надію зачарованому її вродою вдівцю, бо через кілька днів той знову з’явився у Суботові.

Цього разу підстароста з жовнірами вчинив на хуторі справжній розбій. Під приводом виселення сотника з «незаконно» ним зайнятого Суботова він розгромив Богданове господарство.

Біограф 12.

Та у 1645-1646 роках, на чолі загону козаків разом з Іваном Сірком приймав активну участь у війні, яку вела Франція з Іспанією. Після повернення на Україну Хмельницький довідався, що чигиринський підстароста Чаплинський заявив про свої права на хутір Суботів. За відсутністю Богдана він тероризував його сім’ю, грабував рідний хутір, згубив найменшого сина, приказав забити його канчуками, додому принесли хлопця напівмертвого. Від побоїв він сильно захворів та скоро помер. А інших – найстаршого Тимофія та середнього Юрія, дочок Катерину та Стефаниду залякав погрозами.

Через чоловіче суперництво розпочалося протистояння, котре довело суботівського сотника і чигиринського підстаросту до суду. Тому, очевидно, не тільки фізична недуга, а й важкий камінь на серці спричинив смерть ще молодої козачки, дружини Ганни. Сталося це 1647 року, за рік до початку великої національно-визвольної війни, котра кардинально змінила весь уклад життя не лише у Суботові, а й в Україні.

Хелена залишилась у будинку Хмельницького. Богдан вже не мислив більше свого життя без Хелени й навіть називав її своєю дружиною, не звертаючи уваги на незадоволення близьких і пересуди сусідів. Хелена не сумнівалась, що зустріла свою долю, і мріяла пов’язати своє життя з Богданом, не сумніваючись, що він запропонує їй руку й серце.


Біограф13.

Хмельницький же, захоплений своєю службою й новим почуттям, не звернув уваги на те, що його хутір все частіше й частіше почав відвідувати його сусід, Данило Чаплинський, людина багата й поважна. Не знав Хмельницький і того, що Чаплинський теж покохав Хелену, адже він був упевнений у почуттях дівчини.

І дійсно, коли Чаплинський запропонував Хелені одружитись, дівчина відмовилась. Чаплинський більше не настоював, але від намірів своїх не відмовився й думок про одруження не залишив, вирішивши почекати підходящого моменту.

І такий момент настав.



Біограф 14.

Одного разу, проходячи повз кімнату Хмельницького, де він зазвичай збирався з козаками, Хелена почула, як Богдан розповідає товаришам-козакам про можливе одруження й просить їх знайти для нього багату наречену.

Увесь світ Хелени був зруйнований. Вона зрозуміла, що Богдан ніколи й не збирався одружуватися з нею, безприданницею. Образа й гнів душили її. Вона мріяла помститись Хмельницькому, розбити його серце так само, як він розбив її.

Біограф 15.

І в цей момент у Суботове приїхав Чаплинський. Він став єдиним, з ким Хелена могла поділитися своєю бідою. Чаплинський зразу ж запропонував Хелені втекти з ним, ставши його законною дружиною.Чаплинський розгромив помістя і забрав Хелену з собою.

Богдан Хмельницький кинувся до Варшави до короля Владислава ІV, вимагаючи покарати Чаплинського й повернути йому Хелену, але той, скутий волею магнатів, нічим не зміг йому допомогти.

Біограф 16.

Польський суд відхилив претензії Хмельницького, не підтримав його й польський король Владислав. Хмельницький залишився й без будинку, і без сім'ї.


Скипаючи гнівом і бажанням помститися, Богдан поселився з родиною у Чигирині, у своїй садибі. Це сусідство зачіпає за живе пихатого підстаросту, і він продовжує переслідувати переможеного, але не зломленого Хмельницького. Він наслав на нього підкупленого жовніра, який під час походу ударив Хмельницького шаблею.
У 1646 р. Хмельницький пообіцяв королю Владиславу IV підготувати похід проти Туреччини. Він почав збільшувати реєстрове військо козаків, хоча насправді він вирішив із своїми соратниками Федором Вешняком, Кіндратом Бурляєм, Іваном Гирею й іншими козаками підняти визвольне повстання проти Польщі. Причиною цього рішення стали особисті образи гетьмана. Однак у 1647 р. змова була розкрита, і Хмельницький опинився у в’язниці.

Біограф 17.

Невідомо, чим би закінчилось це ув’язнення, але одного разу охорона вивела Богдана на вулицю й закрила за ним двері. Швидше за все, за Хмельницького вступились його друзі-козаки, однак існує версія, що вступитись за Хмельницького Хелена попросила Чаплинського.

Особисте горе злилося з горем народу. “Так вони ставляться не тільки до мене, - говорив він однодумцям, - так ляхи відносяться до всього народу українського, який вважають бидлом і схизматиками… Чого тільки не терпіли! Вольності наші знищені, землі відібрані, більша частина вільних лицарів перетворена у холопів…” Це був крик душі Богдана Хмельницького та він кинув до народу заклик: “З’єднайомся, браття, повстанемо за віру православну, відновимо волю народу нашого і будемо єдині.

Біограф 18.

... Пізніше у своїх листах до Адама Кисіля гетьман назвав її біблейним ім’ям , вказавши, що «якби не ця доброзичлива і сердечна Есхір», то йому б не минути помсти жорстокого тирана, її чоловіка. Можна припускати, що Гелена, незважаючи на шлюб з пристаркуватим підстаростою, була не байдужою до пристрасного і мужнього сотника. Можливо, нею керував жаль з приводу того, що через неї він потерпав.

Життя Хелени з чоловіком не склалось. Вона не могла покохати чоловіка, який боготворив її. Тому, коли Збаражем пронеслась звістка про наближення козацьких військ і Чаплинський почав збиратись до Варшави, Хелена відмовилась їхати з ним.

Коли Чаплинський покидав місто, він ще не знав, що більше ніколи не побачить дружину.

Хелена ж сама знайшла Богдана. Гетьман пробачив свою кохану, і більше вони не захотіли розлучатись.

Біограф 19.

Після звільнення з-під арешту, Залишатись у Чигирині було небезпечно, і Хмельницький у 1647 р. разом зі своїм старшим сином Тимошем (Тимофієм) відправився на Запорізьку Січ.

Запорожці скликали Велику раду, на якій старшина звернулась до Хмельницького із словами: «Слава й честь тобі, Богдане! Сам Бог послав нам тебе, щоб ти повів нас проти панів, і ми всі готові скласти свої голови за святеє діло».

Рада обрала Хмельницького гетьманом, вручила йому бунчук, булаву з дорогоцінним камінням і срібну печатку війська Запорізького.

Слово вчителя.

А зараз давайте пригадаємо той матеріал, який ми з вами вчили на уроках.

«Аналітики» // «аукціон»

Послухайте уривки документів тих часів, подумайте й скажіть, які саме були причини спочатку боротьби, а з часом – Національно-визвольної війни українського народу, яка розгорталась на Україні в XVII ст.


Заповніть подану нижче схему «Причини Національно-визвольної війни».

1. З листа Богдана Хмельницького до польського короля (1647р.):

«Польські пани нещадно принижують нас, українців, забираючи не тільки майно, але й свободу. І тільки щось українцям знадобиться, забирають та вбивають, на смерть забивають, у тюрми кидають».

Із жалоби волинських жителів:

«Таких знущань не знали й греки в турецькій неволі: відібрані у православних церкви, люди вмирають без причастя, не можуть ховати людей: через руйнування церков православні вимушені ховати своїх покійників у підвалах та будинках».

Із записок польського публіциста:

«Маю визнати, що велику ненависть українців до поляків викликають високі податки. Спитайте в самих козаків, що заставило їх стати такими сміливими й безпощадними, і будь-який з них подасть цілий список образ, які терплять вони від поляків».

Схема «Причини Національно-визвольної війни»




Причини Національно-визвольної війни



національний гіт

релігійний гніт

соціально-економічний гніт

Продовжуємо говорити про Богдана Хмельницького.



Біограф 20.

Через рік він повернеться до Чигирина гетьманом, видатним полководцем, за плечима у якого розгром польських військ під Жовтими Водами, Корсунем, Зборовим, взяття Львова. У Суботові вже була впорядкована його садиба, яка й стала резиденцією гетьмана. У цей час козацька розвідка приводить до Хмельницького спійману Гелену. За літописом Величка, потрапив у підготовлену для нього пастку й негідник Чаплинський.

За наказом Хмельницького його було страчено. Деякі дослідники гадають, що ворогу Богдана вдалося втекти.

Тим часом Гелена чекала своєї долі. Можна стверджувати, що загрубіле у жорстоких битвах серце володаря України залишилося м’яким і лагідним до «Есхір».



Біограф 21.

На початку 1649 року 54-літній гетьман вирішив одружитися з жінкою, яка перевернула його життя. Причому шлюб вчинено було у дуже оригінальний, навіть для нашого часу, спосіб. Гетьман, перебуваючи у державотворчих справах у Києві, просить благословення на одруження у єрусалимського патріарха Паїсія. Священнослужитель дає згоду, заочно відпускає гріхи полководцю та його нареченій, котра перебуває на той час у Чигирині. За Божу милість Паїсій одержує від грізного Хмельницького щедрий гетьманський дарунок - упряжку з шести коней та тисячу злотих. Сам патріарх не залишається у боргу перед молодими і надсилає для Гелени три самозаймисті свічки, молоко пресвятої Діви і миску цитрин.

Всього три роки панувала у гетьманських покоях розкішна Гелена. Вбрана у найдорожчі оксамитові сукні, сяючи діамантами і перлинами, вона виконувала роль господині, набивала тютюном люльки знатним гостям, пригощала їх медом-горілкою. А найбільше, свідчили очевидці, поштувала з золотих кубків самого гетьмана.

Біограф 22.

Часто державні справи і безперервні воєнні дії кликали Хмельницького до походу, і тоді Гелена у колі своїх прихильників як хотіла відводила душу. Старшинське оточення гетьмана з неприязню ставилося до «ляшки», часто нарікало на неї самому Богданові. Та він палко кохав звабливу жінку і не помічав того, що бачили всі - як Гелена розтринькує гроші, знається з підозрілими шляхтичами...

«Дерево асоціацій» (учні отримують надруковані заздалегідь таблиці; колективне коментоване заповнення таблиць – додаток 3).





на Жовтих Водах

під Корсунем

Пилявецька

похід на Галичину

дата

5–6 травня 1648 р.

16 травня 1648 р.

11-13 вересня 1648 р.

жовтень-листопад 1648 р.

лідери

Б. Хмельницький – М. Потоцький

Хмельницький – Заславський, Конецьпольський, Остророг

Б. Хмельницький-Є. Вишневецький

причини

боротьба за територію України

звільнення Зах.Укр.

тактика козаків

«кліщі»

пастка із заваленими деревами

«стратегія повного знищення»

осада

наслідки

перемога Хмельницького

визнання Яна Казимира королем Речі Посполитої

* «Кінематограф»

Перегляд уривка «Битва на Жовтих Водах» (фільм «Вогнем і мечем» Єжи Гофмана).
* «Мозковий штурм»

? Чому така різниця між польською й українською історією? Чи дійсно перемога в першій битві була випадковою, як вважають поляки? Чому почалась ця війна за польською версією? (кожна країна прославляє свою історію, і поразки, тим більш такі ганебні, часто списують на випадковість).


? Які битви передували Зборівському перемир’ю?

«Безперервна шкала думок

Уявіть себе козаками, які бились на боці Хмельницького. Як ви вважаєте, Зборівська мирна угода – помилка чи правильне рішення гетьмана?
Зборівське перемир'я

помилка правильне рішення




можна було спробувати битись самим, адже жителі Збаража вже були згодні здатись від голоду й спраги,

виходить, багато козаків загинуло даремно,

поляки вже були на межі, адже під час Зборівської кампанії королю Яну Казимиру доводилось просити жовнірів: «Панове, не покиньте мене й вітчизну».


якби Хмельницький не пішов на поступки, татари вдарили б з півдня й спустошили б Україну,

Хмельницький зумів добитись автономії для частини України.


* «Кінематограф»

Учні дивляться уривок «Похорон Брацлавського полку» (фільм «Богдан-Зиновій Хмельницький»).
* «Мозковий штурм»

Чому люди під час похорону козаків проклинали Хмельницького?

Чи була його вина в смерті сотень козаків?

Чому поляки не дали поховати Нечая, забрали його тіло із церкви й розстріляли православних священників?

(Не можна звинувачувати гетьмана, адже на війні бувають як перемоги, так і поразки. Нечай був символом визвольної війни так само, як і Хмельницький, тому поляки не хотіли, щоб люди його пам’ятали).

Слово вчителя

А у сімейному житті розв’язка настала 1651 року.

Біограф 23.

За відсутності у Суботові гетьмана старший його син Тиміш виявив велику нестачу державної казни. Те, у чому він давно підозрював мачуху, неспростовно підтвердилося. Запальний Тиміш наказав козакам стратити Гелену. Її, за тодішніми звичаями, повісили привселюдно - на в’їзній вежі гетьманського палацу. Чи діяв Тиміш самовільно, чи з наказу батька - достовірно невідомо.

Богдан не розумів, як таке могло статись. Він так довго боровся за своє щастя, за те, щоб Хелена повернулась до нього, і тепер жінка, яку він пробачив, яку боготворив, заради якої жив, пішла з його життя назавжди, і вже нічого не можна було зробити. І цю страшну рану нанесли йому не вороги-поляки, а його рідний син.

Але продовжувалась війна, і він не міг залишити війська. Козаки потребували допомоги гетьмана, і Хмельницький, тамуючи душевний біль, став до зброї.

Трагічним фактом залишається лиш те, що звістка про смерть Гелени досягла гетьмана якраз під Берестечком, місцем найболючішої поразки козацького війська у національно-визвольній війні.

Біограф 24.

Богдан Хмельницький здавна мріяв про те, щоб саме його син, Тимош, став новим гетьманом України, продовжив політику батька, досяг того, що не встиг зробити Богдан.

Хмельницький любив Тимоша понад усе. Тільки на нього й була надія в Богдана.

А тому він вирішив залишити сину міцну країну, встановивши дипломатичні стосунки з сусідніми державами.

Татари вже кілька років були союзниками Хмельницького. З Московією козаки також мали мирні стосунки. Тому постало питання про Молдову – сусідку України, яка вже давно була зв’язана мирною угодою з Річчю Посполитою.

Біограф 25.

Володар Молдови Василь Лупул був людиною хитрою і прагматичною. Довгий час він відмовлявся йти на переговори із Хмельницьким. І лише татарська кіннота й козацька піхота змогли силою зброї його переконати.

Хмельницький же, розуміючи хисткість такого перемир'я, вирішив влаштувати династичний шлюб для Тимоша з дочкою Лупула, Розандою, дипломатично поєднавши країни.

Наступив новий період у визвольній війні – молдовські походи.

* «Слово до слова» (учні по-черзі називають якесь ключове слово з теми, а інші учні вставляють його в речення)
Розанда (Розанда була єдиною дружиною Тимоша Хмельницького, з якою той одружився для встановлення дипломатичних стосунків із Молдовою).

Валахія (держава, під час війни з якою в 1653 р. загинув Тимош Хмельницький).

Династія (монархічний рід, який передає владу від одного до іншого члена родини).

Калиновський (коронний гетьман, загинув під час Батозької битви).

Львівське братство (Молдова підтримувала із Україною культурні зв’язки, виділяла гроші для утримання Львівського братства).

Ганнібал (Богдана Хмельницького порівнювали з Ганнібалом за беззаперечну перемогу під Батогом).

А в якому році і за яких обставин загинув Тиміш?

Біограф 26.

Третьою, наймудрішою дружиною Богдана Хмельницького стала знову Ганна, сестра відомих козацьких полковників Івана та Василя Золотаренків. Вона й сама була «полковничихою» - її чоловік, відважний ватажок Пилип, загинув у боях з ворогами. Висока, статна, красива, 34-річна Ганна вирізнялася стриманим, але владним характером. При ній у гетьманському дворі запанували злагода і спокій. Вся козацька старшина і численні іноземні гості з великою пошаною ставилися до дружини Хмельницького. Ганна брала участь у дипломатичних прийомах, підтримувала ділові розмови доречними і розсудливими репліками, дотепними зауваженнями. При ній у гетьманській резиденції з’явився оркестр, побіля палацу заклали сад, для розважання гостей завели звіринець.



Біограф 27.

Богдан Хмельницький повністю довіряв своїй розумній і поміркованій дружині. В окремих випадках він навіть доручав Ганні видавати універсали на зразок гетьманських. Зокрема, в історичних архівах дійшла до наших днів згадка про універсал на маєтності Густинського монастиря, підписаний «Ганною Гетьмановою-Богдановою».

Про впливовість цієї освіченої жінки свідчить також той факт, що навіть польська королева Марія-Людвіга користувалася її посередництвом у якійсь справі. Цей випадок наводять польські дослідники.

Сповнене безперервних битв, тяжких випробувань та бурхливих пристрастей, життя Богдана Хмельницького з приходом у нього Ганни Золотаренко увійшло у спокійне русло. Якщо й був коли-небудь гетьман щасливим, то тільки з третьою і останньою дружиною. Доля відміряла йому на це не так і багато - всього шість років.

За цей час разом з Ганною він одружив своїх дітей, дочекався онуків, спорудив за свій кошт у Суботові перлину української архітектури - родинний храм, котрий зберігся до наших днів.
Слово вчителя.

У 1653 р. була сформована нова держава – Гетьманщина. Давайте пригадаємо, що ми знаємо про неї.

«Історичний диктант»// взаємоперевірка.

На скільки полків була поділена Україна? (16).

Як називалась Україна з 1653 р.? (Гетьманщина).

Як називалось об'єднання 200-300 козаків? (сотня).

Перший воєнний документ Гетьманщини («Статті по устрою Війська Запорізького»).

Хто на той час очолював Запорізьку Січ? (кошовий отаман).

Столиця Гетьманщини (Чигирин).

Які 3 види судів з'явились? (генеральний, полковий, сотенний).

Хто міг відмінити рішення Генерального воєнного суду? (гетьман).

Яка кількість козаків приблизно служила Хмельницькому на той час? (150 000).

Яка мова стала державною? (українська).

Колір державного прапора (білий).

Слово вчителя

Події Національно-визвольної війни описувало немало письменників – як польських і російських, так і українських. А найбільш відомим українським письменником, звичайно, був Тарас Шевченко. Він також описував Переяславську раду та її наслідки для України .

Прочитайте та проаналізуйте уривки з його творів.

«Робота з літературним твором»

Читання творів «Розрита могила», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові», «Якби то ти, Богдане п’яний», «Чигирине, Чигирине».

«Мікрофон» (учитель пропонує учням висловити думку щодо поставленого запитання, використовуючи уявний мікрофон; учень, що відповів, передає «мікрофон» далі).

Чому Шевченко настільки жорстко й непримиренно поставився до Переяславської ради? (бо з цього часу починається захоплення України Московією, а пізніше – тотальне кріпацтво й безправ’я українців).

Доведіть, що Шевченко з гіркотою дорікав Хмельницькому за Переяславську раду. («Ой, Богдане, нерозумний сину! Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну!», «Отак-то, Богдане! Занапастив єси вбогу сироту Украйну!», «Амінь тобі, великий муже! Великий, славний, та не дуже», «Якби то ти, Богдане п’яний, на Переяслав глянув! Упився б! Здорово упивсь!»).



Біограф 28.

Життя Богданове було бурхливе, тяжке й нестерпне. Похід на Галичину літом 1656 року став останнім походом старого гетьмана, потім він став все більше упадати на силах і здоров’ї. Навесні 1656 року Богдан Хмельницький тяжко захворів. Він рідко вставав з ліжка і тільки часом міг приймати сторонніх людей у себе. Та Богдан тішився однією думкою, що передає булаву свою гетьманську до рук сина Юраська. Та говорив, що до булави треба й голови. Він пильно наставляв сина на гетьманську справу.

Відтоді хвороба його не відпускала. У першій половині 1657 року вона загострилася і набрала небезпечного характеру. 27 липня (6 серпня за новим стилем) гетьман помер у Чигирині. Ховали його в церкві св. Іллі в Суботові. Але костей Хмельницького там зараз нема, бо кілька літ по тому предводитель поляків Степан Чернецький наказав викинути кості Богдана на глум та наругу. Та не здобув цим слави ні собі ні своїй дружині, бо глумився над кістками чоловіка, якого не міг перемогти живим.Пам’ять про Богдана зосталася на віки живою і дорогою для козацького війська і нащадків усього народу українського. Народ не забув того добра, що хотів для України славний гетьман. Він оспівав богданові діла в піснях і думах, як ні одного з гетьманів.

Біограф 29.

Після смерті у 1657 році великого полководця, дипломата, будівничого козацької держави Богдана Хмельницького вірна його дружина ще довго житиме у маєтку, побіля родової усипальниці - Суботівської Іллінської церкви.

На схилі літ, 1671 року, «Ганна Гетьманова-Богданова» постриглась у Печерському монастирі у черниці під ім’ям Анастасії. У святій пустині колишня господиня гетьманської резиденції, хранителька душевного спокою Хмельницького гаряче молилася перед Всевишнім і Божою Матір’ю за царство небесне для свого чоловіка. У тиші і благодаті скінчився її життєвий шлях.

«Фільмотека»

Перегляд уривку «Останнє слово Хмельницького» (фільм «Богдан – Зиновій Хмельницький»).

«Мозковий штурм»

Чи актуальні є слова Хмельницького для нашого часу? Чому?

ІV. Підведення підсумків уроку. Рефлексація.

«Мікрофон»

Дайте свою вільну характеристику Богдану Хмельницькому як політику й гетьману, який боровся за добробут своєї держави (6-8 речень).

Чи хотіли б ви бути схожі на нього? У чому саме?

Чи можна стверджувати, що він був героєм?

«Фільмотека»

Перегляд презентації «Пам’ятники Б.Хмельницькому»

??Дайте відповідь на проблемне питання уроку.

V. Домашнє завдання



Підготуватися до контрольної роботи



Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconУрок з історії України з мультимедійною підтримкою в 5 класі за темою «Богдан Хмельницький»
...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст icon«Козацтво в історії України: від Дмитра Вишневецького (Байди) до Богдана Хмельницького». Уявіть, що Вам, як члену цього гуртка, треба взяти в ній участь. Вкажіть тему своєї доповіді та складіть її розширений план
«Історик-початківець» вирішив провести шкільну конференцію на тему: «Козацтво в історії України: від Дмитра Вишневецького (Байди)...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconІсторичне краєзнавство. Шляхами Богдана Хмельницького на Тернопільщині
Короткий опис маршрутів дасть можливість організувати туристсько-краєзнавчі походи, які спрямовані вивчення історії періоду Визвольної...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconVarnak ueuo com Дмитро Дорошенко
Хмельниччина в історіографії. Польська Річ Посполита напередодні повстання Хмельницького. Причини повстання. Особа Богдана Хмельницького....
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconНаціонально визвольна війна українського народу середини VII століття
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо пройти шляхами Богдана Хмельницького, перегорнути у пам’яті основні битви під його...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconМарченко тетяна михайлівна + 82-94 епоха богдана хмельницького в російській романтичній картині світу: трансформація фольклорних, літописних, історіографічних традицій
...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconУрок історії України, 8 клас
Наш край в роки Національно –визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Сподвижники Богдана Хмельницького: Іван Богун,...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconБогдан хмельницький — людина, державний, політичний, військовий діяч мета
Мета: розкрити величезний вплив особі: Б. Хмельницького на розвиток української історії; виховувати в учнів почуття гордості за український...
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconПовідомлення про Б. Хмельницького та його сподвижників. Учитель демонструє портрети та ілюстрації на ст. 94-95 підручника. Завдання: На основі повідомлень та ілюстрацій визначте риси характеру Б. Хмельницького і його соратників
Прочитати пункт 1 § 14 І документ на ст. 92 «Б. Хмельницький про основну причину національно-визвольної війни»
Життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст iconПрограма курсу за вибором «Письменники-лауреати Шевченківської премії золотий фонд української літератури»
Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка