Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів



Сторінка4/9
Дата конвертації17.01.2018
Розмір1.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

3.5. Робота з художнім текстом.

Друзі, давайте прочитаємо оповідання Василя Сухомлинського «Кожна людина повинна», яке знаходиться у вас на партах. (Слайд – зображення поїзду)

Читання вголос оповідання «Кожна людина повинна» В.Сухомлинського:

Мати з маленьким Петриком сіла в вагон, їдуть вони в далеке південне місто, на берег теплого моря – відпочивати.

Вечоріло. Мати послала на лавці постіль для себе і на окремій лавці – для Петрика. Хлопчик з’їв смачну булку з курячою ніжкою і яблуко. Ліг на м’яку подушку й питає матір:


  • Мамо, ви говорили, поїзд веде машиніст. В вночі хто веде поїзд?

  • І вночі - машиніст – відповіла мати.

  • Як? - здивувався Петрик. – Невже він вночі не спить?

  • Не спить, синку.

  • Ми спимо, а він не спить? – Ще більше здивувався Петрик.

  • Так, машиніст не спить.

  • Як же це так? – не міг зрозуміти Петрик. – Адже йому спати хочеться.

  • Хочеться, але він повинен вести поїзд. Кожна людина повинна.

  • І я повинен?

  • І ти повинен.

  • Що ж я повинен?

  • Бути людиною, - відповіла мати. – Це – найголовніше.

Петрик довго не мі заснути.

Запитання для обговорення.

1. Як ви розумієте назву цього оповідання?

2. Чому Петрик не міг довго заснути після маминого пояснення слова повинен? А що ви повинні?

3. Як це оповідання пов’язано з темою уроку?

Друзі, а зараз давайте у своїх зошитах трьома реченнями відповімо на питання: що означає «бути людиною» (робота учнів, після якої вони вибірково зачитують свої відповіді)

ІV Рефлексія

Багато цікаво дізнався наш зайчик, дуже вдячний він вам!

А про що нового ми говорили сьогодні? Свою відповідь починайте словами: «На уроці я довідався (довідалась) про…» (відповіді учнів)

Хочеш людиною справжньою стати?

Наші закони навчись поважати.

Навчись їх виконувати завжди і всюди, -

Тоді й тебе поважатимуть люди!

V Підсумок заходу

Учні повертаються до очікуваних результатів заняття і з’ясовують їхнє виконання.

Діти подивиться на «пухнастиків», які зображені на дошці та на аркушах на ваших партах. У них різний настрій. (слайд)

Розфарбуйте «пухнастика», в якого такий самий настрій, як у вас зараз.

Будь ласка, відкрийте щоденники, запишемо домашнє завдання. Пропоную вам на наступний урок намалювати пригоди нашого головного героя – зайчика.

Список корисних лінків:


  1. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://childrenandarmedconflict.un.org/keydocuments/ukranian/universaldeclara1.html

  2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_043.

  3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_042.

  4. Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021

  5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004

  6. Конституція України від 28.06.1996 р.




СІЧЕНЬ

ПРАВА ЛЮДИНИ І ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ


Мета розділу:

  • ознайомити учнів зі складними проблемами потенціалу українського державотворення;

  • розвивати правову і громадянську компетентності, відповідні правові цінності;

  • висловлювати судження щодо реалізації прав людини у процесі державотворення.

Історична довідка:

Велике значення в процесі державотворення мав Універсал Директорії УНР від 22 січня 1919 р. Цей історичний документ де-юре закріплював з’єднання УНР і ЗУНР в єдину соборну велику Україну. Універсалові Директорії передували досить важливі події. 18 жовтня 1918 р. у Львові виникла Українська національна рада. Наступного дня вона проголосили про створення Української держави. Сталося так, що в один день – 13 листопада – народилась і Директорія, і нова держава – ЗУНР. Але складне становище обох національних державних утворень і обопільне прагнення до життя в одній сім'ї підштовхнуло їхніх керівників до пошуку шляхів об’єднання. 1 грудня 1918 р. провідники Директорії і ЗУНР у Фастові підписали Передвступний договір.

22 січня 1919 р. у Києві відбулися свята з нагоди річниці ІУ Універсалу УНР і народження соборної України. На Софійському майдані Л.Цегельський зачитав Грамоту Української Національної Ради до Директорії про одноголосне рішення з’єднатися з Наддніпрянщиною. «Однині, - наголошувалося в Універсалі, - воєдино зливаються століттям одірвані одне від одної частини єдиної України – ЗУНР (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які помирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка.»

Переломним моментом сучасного етапу державотворення став процес децентралізації. Цей процес характерний для багатьох держав світу. У федеративних державах (Німеччина, США) децентралізація полягає у поєднанні зовнішньої цілісності з внутрішньою різноманітністю на рівні місцевого самоврядування (землі, штати), а розподіл функцій і компетенції між федеральним урядом і місцевими структурами є суттєвим елементом у системі поділу та балансу влади. В унітарних державах (Франція, Швеція та ін.) децентралізація втілюється шляхом встановлення кількох адміністративних рівнів. Скажімо, у Швеції таких рівнів 3 (держава, лени, комуни), у Франції — 4 (держава, регіони, департаменти, комуни). Причому французька модель децентралізації (запроваджена 1982 року) за порівняно короткий термін дозволила досягти необхідної рівноваги між вище зазначеними адміністративними рівнями і, водночас, між центром (владою, призначеною в особі префекта) й місцевими органами (обраними населенням). Таким чином у Франції подолали надмірну централізацію і зберегли унітарність.



В Україні процес децентралізації як явище, характерне для сфери державного управління, перебуває у стадії становлення. Передбачається, щo в якoсті зразка Україна викoристає дoсвід Франції. У нoвих райoнах місцеві oргани влади перефoрматують в «oргани префектурнoгo типу». На чoлі кoжнoгo райoну буде стoяти префект (державний чинoвник). Oдне з гoлoвних йoгo завдань – кoнтрoль за рoбoтoю oрганів місцевoгo самoврядування. Префекта призначатиме Президент за пoданням Уряду. Ця людина пoвинна мати спеціальну oсвіту та підгoтoвку і прoйти сувoрий відбір. Ще oдна oсoбливість майбутніх префектів – пoлітична нейтральність. Цим чинoвникам буде забoрoненo бути в якoїсь партії, а такoж балoтуватися на будь-які пoлітичні пoсади. Це будуть ті люди, яким дoвіряє держава.

Опорні поняття:

Державотворення - історичний процес будівництва держави, створення і розвток її правових, політичних, економічних, фінансових та інших інститутів і забезпечення їх функціонування. В новій та новітній історії України цей процес бере початок від козацької держави Б.Хмельницького, яка заклала національні державотворчі ідеї і традиції, їх було відроджено у часи УНР, Української Держави. Процес державотворення продовжується у сучасній Україні.

Акт Злуки — урочисте оголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання УНР і ЗУНР у соборну Україну.

Політичні права людини - право громадян брати участь у політичному житті своєї країни, зокрема, у здійсненні безпосередньої демократії, державної влади, місцевого самоврядування тощо. Чинна Конституція України закріпила політичні права як пріоритетні права громадян, значно розширила їх коло, збагатила зміст і надійно гарантувала. За Основним Законом громадяни України мають, зокрема, такі політичні права: на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав та свобод і задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів (ст. 36); брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38); збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ст. 39); та інші політичні права і свободи.

Колективні права («права солідарності», «солідарні права») - право народу, право націй, право спільності, асоціації - засновані на солідарності людей, уперше позначені документами, прийнятими під егідою ООН в 80-ті роки ХХ ст. (право на розвиток, право на здорове навколишнє середовище, право користуватися економічним і культурним потенціалом людства, право на мир і ін.).

Народний суверенітет - один з основних принципів міжнародного та конституційного права, що передбачає визнання народу єдиним джерелом влади в державі та його виключного права на зміну конституційного ладу. Народ здійснює свою владу безпосередньо (референдуми, вибори та інші форми безпосередньої демократії) і через представницькі органи та посадові осіб держави і місцвевого самоврядування. Концепція народного суверенітету вперше висловлена депутатом від Бургундії Філіппом По 1484 року на зібранні Генеральних штатів у м. Тур (Франція). На сьогодні принцип народного суверенітету зафіксовано в конституціях усіх держав. В Україні цей принцип відображено в ст. 5 Конституції України.

Децентралізація — процес розширення і зміцнення прав та повноважень адміністрптивно-територіальних одиниць (областей, автономій, республік) або нижчих органів при одночасному звуженні прав і повноважень центру. Децентралізація, як правило, здійснюється цілеспрямовано з метою оптимізації вирішення питань загальнонаціональної ваги, а також втілення у життя регіонально-локальних програм. Згідно зі Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України 12 січня 2015 року, метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.



Пропонована тематика заходів:

Цільова аудиторія

Назва заходу

Форма заходу

Початкова школа
(1 – 4 класи)

«Горда країна, моя незалежна, свята українська земля»

Усний журнал

«Любіть Україну»

Конкурс читців

«Задзвонили срібні дзвони в Україні»

Виставка малюнків

Основна школа
(5 – 7 класи)

«Єднайся, мій народе!»

Година державності

«Яким я бачу майбутнє моєї держави»

Конкурс творчих робіт

«Славетні дати історії України. День Соборності»

Випуск тематичних брошур

Основна школа
(8 – 9 класи)

«Собори наших душ»

Конкурси юних літераторів, художників, композиторів

«Україна – живий ланцюг історії»

Конкурс на кращого знавця історії українського державотворення

«Величний акт Злуки»

Тематична експозиція в шкільному музеї




«Діти єднають Україну»

Молодіжна акція

Старша школа
(10 – 11 класи)

«Традиції святкування Дня Соборності в моєму регіоні»

Телеміст в режимі відео конференції між школами Донецької, Львівської, Кіровоградської областей

«Проблема Соборності у контексті сучасного державотворення»

Загальноміська науково-практична конференція педагогів і учнів шкіл

«Національна єдність – запорука державності України»

Круглий стіл


Сценарій заходу
Загальноміська науково-практична конференція педагогів і учнів шкіл
«Проблема Соборності у контексті сучасного державотворення»


Завдання:

  • розкрити поняття «державотворення», «соборність», «політичні права людини», «децентралізація», «префект», «громада»;

  • проаналізувати основні напрямки розвитку сучасної України в контексті проблем Соборності та реформи децентралізації влади;

  • спонукати педагогічну та учнівську спільноту до активної участі у проведенні всеукраїнської акції «Діти єднають Україну»;

  • формувати в учнів відповідальність перед суспільством, самосвідомість і власну ідентичність громадянина патріота України.

Цільова аудиторія: учні 10 - 11 класів, педагоги.

Методичні прийоми: в межах науково-практичної конференції доповіді та дискусія.
Обладнання: презентації до доповідей, наявність можливості підключення до мережі спілкування Skype для проведення телемосту в режимі відео конференції з іншими регіонами «Діти єднають Україну»; відеофільм «20 кроків до мрії».

Епіграф

Шматок землі, ти звешся Україно.

Ти був до нас. Ти будеш після нас. (Ліна Костенко)

І. Підготовчий етап

На підготовчому етапі учні і вчителі в межах своїх шкіл обирають тематичний блок для обговорення на пленарному засіданні, працюють з джерельною базою та готують доповіді.



ІІ Проведення науково-практичної конференції

План роботи конференції

  • реєстрація учасників науково-практичної конференції

  • відкриття загальноміської конференції

  • пленарне засідання

  • телеміст в режимі відео конференції між школами Донецької, Львівської, Кіровоградської областей (за попередньою домовленістю) «Традиції святкування Дня Соборності в моєму регіоні» в рамках акції «Діти єднають Україну»

  • відкрита дискусія

  • підведення підсумків конференції, прийняття резолюції

Реєстрація учасників

Під час реєстрації демонструється відеофільм "20 кроків до мрії" (цикл роликів, присвячених важливим історичним фактам, подіям, що розвивалися довкола становлення української держави починаючи від перших спроб української народу здобути Незалежність).



Відкриття конференції

Ведучий:

Україна – рідна земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, працелюбними, мудрими й талановитими людьми.



Ведуча:

Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.



Ведучий:

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки».

Звучить пісня «Україна» («Скрябін»):

Не стидайся - то твоя земля

Не стидайся - то Україна

Добре там є де нас нема

Стань для батька нормальним сином…

Ведуча:

Упродовж століть землі України належали до різних держав: Речі Посполитої, Російської імперії, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.



Ведучий:

Щороку 22 січня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, які боролися за об’єднання усіх національно-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався відродити незалежну Соборну Українську державу.



Ведуча:

Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» —

Гордо прозвучало.

(Виконання гімну України)



Ведучий:

Дозвольте розпочати роботу пленарного засідання.



План проведення пленарного засідання

Доповідь: Генезіс політичних прав людини в контексті українського державотворення.
Доповідь: Проблеми Соборності України в процесі державотворення на сучасному етапі.

Доповідь: Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та перспективи України.

Виступ: Місцеве самоврядування як форма децентралізації влади та гарантія демократичного політичного режиму.

Виступ: Функції та повноваження місцевого самоврядування в Україні: реформування в контексті європейської доктрини



Телеміст «Діти єднають Україну»

Проведення телемосту в режимі відео конференції між школами Донецької, Львівської, Чернівецької, Кіровоградської областей (за попередньою домовленістю) «Традиції святкування Дня Соборності в моєму регіоні» в рамках акції «Діти єднають Україну»



Питання відкритої дискусії:

  1. Який фактор є вирішальним у питанні соборності України?

  2. Чи можна використати досвід європейських країн з питань децентралізації влади на теренах України?

ІІІ. Підведення підсумків конференції.

Прийняття резолюції загальноміської науково-практичної конференції

Заключне слово.

Список корисних лінків:



  1. Європейська хартія місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_036.

  2. Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" / Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5/2015.

  3. Конституція України від 28.06.1996 р.

  4. 803/2015 CDL-PI(2015)008 Engl. only EUROPEAN COMMISSION FOR DEMOCRACY THROUGH LAW (VENICE COMMISSION) PRELIMINARY OPINION ON THE PROPOSED CONSTITUTIONAL AMENDMENTS REGARDING THE TERRITORIAL STRUCTURE AND LOCAL ADMINISTRATION OF UKRAINE /Режим доступу: http://www.venice.coe.int.

  5. Указ Президента України. Про День соборності України. /Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/871/2014.




ЛЮТИЙ

День Героїв Небесної Сотні



Мета розділу:

  • виховання патріотичних цінностей, розуміння важливості дотримання прав людини, вшанування пам’яті загиблих, розвиток бажання стати гідними громадянами демократичної України.



Історична довідка
21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Відтермінування Асоціації змусило людей вийти на площі міст. Перша акція відбулася 21 листопада 2013 року. Так, на знак протесту в Києві на Майдан Незалежності вийшли сотні людей – переважно журналісти, громадські активісти, опозиційні політики, студенти. В соціальних мережах поширювався заклик домагатися підписання Угоди. Саме тоді хтось із учасників вперше використав слово "Євромайдан".

Однак в ніч на 30 листопада загони міліції «Беркут» розігнали мирних мітингувальників, переважно це були студенти, порушивши основні права людини, захищені Конституцією України і міжнародним законодавством. Було поранено більше 80 осіб. 1 грудня на вулиці столиці вийшло від тисячі невдоволених громадян. Акції протесту поширились по всій країні. Тепер основними вимогами стало дотримання владою законів, перед якими рівні усі; покарання винних у попередніх злочинах; а своїм громадянським і патріотичним обов’язком перед рідною країною вони вважали - відстояти європейський вектор розвитку України, демократію, права, свободу і гідність кожної людини. Тому ключовим гаслом мітингувальників стало – «права людини понад усе», а протестний рух отримав назву – Революція Гідності.

Однак проти мирних учасників Революції Гідності тодішня влада застосовувала дедалі радикальніші протизаконні дії. 22 січня було вбито українця вірменського походження Сергія Нігояна, етнічного білоруса Михайла Жизневського, українця Романа Сеника. У лісі під Києвом зі слідами тортур було знайдено тіло львів’янина Юрія Вербицького. А протягом 18-20 лютого загинуло 77 євромайданівців. За весь період революції було вбито або загинуло від ран більше ста осіб. Сьогодні ми їх називаємо Героями Небесної Сотні.

21 лютого 2014 року Верховна Рада України прийняла Закону України № 4164 , яким визнала загиблих жертвами у боротьбі українського народу за демократичні свободи та демографічний вибір України.



Опорні поняття
Право на життя – одне з основних прав людини, що захищається міжнародним правом та конституціями більшості демократичних країн. Зміст цього права складає, в першу чергу, те, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя (ст. 27 Конституції України).

Право на свободу слова – це право означає, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. (ст. 34 Конституції України).

Право на мирне зібрання – це право означає, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування (ст. 39 Конституції України).

Умисне вбивство – умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ( ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України).

Перешкоджання законній професійній діяльності та переслідування журналістів – умисна протидія законній професійній діяльності журналістів та переслідування журналістів за виконання їх професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою. ( ч. 1, 2 ст.171 Кримінального Кодексу України).
Пропонована тематика заходів:


Цільова аудиторія

Назва заходу

Форма заходу

1-4 класи

«Герої у нашому житті»

«Любіть Україну»



Бесіда

Конкурс малюнків



5-7 класи

«Герої не вмирають»

Екскурсія до міста Києва (Майдан Незалежності, алея Героїв Небесної Сотні)



Бесіда

Екскурсія

Віртуальна екскурсія


8-9 класи

«Герої Небесної Сотні»

«Життя заради свободи»



Виховна година

Конференція



10-11 класи

«Герої Небесної Сотні»

Зустріч з учасниками акцій протесту та родичами загиблих



Виховна година

Зустріч


Сценарій заходу

Виховний захід « Герої Небесної Сотні»
Завдання:

  • виховання патріотизму, бажання стати гідними громадянами демократичної України;

  • вшанування пам’яті загиблих Героїв, розуміння важливості дотримання прав людини.


Цільова аудиторія: 13 – 17 років.
Методичні прийоми: бесіда, робота в групах, робота з візуальними джерелами, робота з нормативно – правовими актами.
Технічні засоби та обладнання: картки з витягами з Конституції України, Загальної декларації прав людини, Кримінального кодексу України (на кожній парті), фото протестних акцій лютого 2014р. на Майдані Незалежності в Києві та інших містах України, вирізки з газет зі свідченнями очевидців подій, проектор, мультимедійна дошка, жовто-блакитні стрічки, аудіо запис пісні «Пливе кача…».
Хід заходу
1.Вступна частина. Привітання.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми з вами згадаємо події, які відбулись не так давно, учасниками яких були ваші батьки, а можливо і ви самі. Згадаємо події та людей, які уособлюють нову еру української нації, дають можливість нам будувати нову демократичну Україну, правову державу. Отже, темою нашої зустрічі буде «Герої Небесної Сотні».


Вчитель пропонує учням переглянути відео ролик про вшанування наймолодшого Героя Небесної Сотні. (режим доступу: https://youtu.be/FQZjLZgpmDM).
Слово вчителя.

У школі його рідного села Травневе, що у Збаразькому районі на Тернопільщині відбулось вшанування 17-річного Назара Войтовича – наймолодшого Героя Небесної Сотні. Тут Назар народився і виріс. Вчителі згадують Назара як веселого і допитливого учня. Кажуть: хотів усе знати та любив життя. Мав світлі очі, світле волосся і світлу душу. 17-річний Назар Войтович поїхав до Києва вночі 19 лютого. Наступного дня, під час протистоянь на Майдані, його вбили з вогнепальної зброї. Коли мати хлопця зателефонувала йому, на дзвінок відповіла незнайома жінка з Михайлівського собору. Вона повідомила, що снайперська куля влучила її синові в голову. Похований Назар у Травневому. Школа села носить його ім’я, на фасаді навчального закладу встановлений барельєф убитого снайпером хлопця.

Також поблизу школи односельці звели Пагорб Гідності героя «Небесної Сотні».

Назар Войтович був не єдиним позбавленим життя. На 03.06.2015 року кількість загиблих від поранень склала 111 осіб. 21 лютого 2014 року Верховна Рада України в цілому підтримала законопроект № 4164 « Про надання допомоги сім’ям жертв та постраждалим в 2013 – 2014 рр. у боротьбі українського народу за демократичні свободи та демографічний вибір України» визнала жертвами загиблих.


2. Інформативна частина
Робота з опорними поняттями, розміщеними на слайдах.

Право на життя, право на свободу слова, право на мирне зібрання, умисне вбивство, перешкоджання законній професійній діяльності та переслідування журналістів.

Бесіда.

Що для кожного з вас означає слово «Україна»? Що, на вашу думку, це слово означало для Назара Войтовича?
Учитель коментує відповіді учнів, робить акцент на тому, що як для нас з вами, так і для людей, які вийшли на Майдан в знак протесту проти постійних порушень прав людини в Україні, слово «Україна» уособлювало не просто звук, а ціле життя, яке вони віддали за демократичне майбутнє своєї нації.

Робота в групах

Учитель об’єднує дітей у групи та роздає їм фотокартки з прикладами порушення прав людини під час подій Євромайдану (як в Києві, так і в інших містах) та вирізки із статей газет із свідченнями очевидців, в тому числі і електронних ЗМІ, невеликі відеоролики, розміщені в інтернеті. (Фотокартки та вирізки із статей повинні містити приклади порушення права на життя, права на мирні зібрання, права на свободу слова, права на охорону здоров’я права на законну журналістську діяльність).


Робота з витягами з Конституції України, Загальної декларації прав людини.

Учитель об’єднує дітей у групи (орієнтовно по 4 учні) та ставить завдання:



  1. Які нормативно – правові акти ( далі – НПА) закріплюють основоположні права людини?

  2. Які основні права людини були порушені у зазначених ситуаціях?

  3. Чи можлива кримінальна відповідальність за порушення прав людини?

Пропоновані вчителем витяги з нормативних документів:

Група 1, 4. Стаття 27 Конституції України (далі – Конституції), ст. 3 Загальної декларації прав людини( далі – Декларація)



Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 3. Загальної декларації прав людини

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту недоторканність.


Група 2, 5. Стаття 34 Конституції, ст.19 Декларація.
Стаття 19. Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх
виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися
своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати
інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних
кордонів.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Група 3, 6. Стаття 39 Конституції України, ст. 20 Декларації.



Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.



Стаття 20.

1. Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій.

2. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації.
Діти співвідносять картки з джерелами інформації та порушеними правами людини, які на них зазначені працюючи з нормативно – правовими актами. (Наприклад, група, яка отримала фото з убивством людини визначає порушене право на життя, шукає відповідну статтю НПА та доповідає свою позицію).
Групи представляють результати своєї роботи, доповнюють доробки інших груп. Учитель коментує відповіді учнів.
Робота з Кримінальним кодексом України (далі – ККУ).

Пропоновані вчителем витяги з нормативного документу:

Група 1. Стаття 115 ККУ.

Стаття 115. Умисне вбивство

1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, -

карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

2. Умисне вбивство:

1) двох або більше осіб;

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

3) заручника або викраденої людини;

4) вчинене з особливою жорстокістю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку;

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу;

14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Група 2. Стаття 121 ККУ.



Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, -

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Група 3. Статті 126 – 127 ККУ.

Стаття 126. Побої і мордування

1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 127. Катування

1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб -

карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.


Група 4. Стаття 340 ККУ.
Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій

Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Група 5. Стаття 171, 3451 ККУ.

Стаття 3451. Погроза або насильство щодо журналіста

1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

Примітка. Під професійною діяльністю журналіста у цій статті та статтях 171, 347-1348-1 цього Кодексу слід розуміти систематичну діяльність особи, пов’язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет. Статус журналіста або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.

Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів

1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів -карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, - карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Група 6. Стаття 364 ККУ.

Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, -карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зі спеціальною конфіскацією.

Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Для цілей статей 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 відсотків або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

2. Службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), а також іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.

3. Істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

4. Тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п’ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.




  1. Який НПА визначає кримінальну відповідальність за порушення прав людини?

  2. Які саме злочини мали місце у вищезазначених подіях?

Діти, опрацювавши витяги з Кримінального кодексу України , дають відповіді на запитання, доповнюючи відповіді кожної групи. Учитель коментує доробки учнів.


  1. Етап рефлексії. Вправа «Відкритий мікрофон»

Пропоновані питання:



  1. Чому люди вийшли на Майдан 21.11.2013 року?

  2. Які вимоги ставили громадяни перед владою?

  3. Як влада відповіла на їх вимоги?

  4. Чи мало місце порушення прав людини владними структурами?

  5. Які саме права людини були порушені під час зимових подій?

  6. Чи містили зазначені діяння ознаки злочину?

  7. Як ми зараз називаємо людей, які віддали свої життя за майбутню демократичну Україну? Чи є ця назва офіційною?

  8. Які уроки ми можемо винести, згадуючи нещодавні події?




  1. Підсумок. Заключне слово вчителя.

Уперше «Небесною Сотнею» полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року. Пам’ятний день Героїв Небесної Сотні встановлено Указом Президента України №69/2015 від 11.02.2015 року «Про подвиг учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу та стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні», які віддали своє життя під час революції гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.


На сам кінець, учасники заходу прослуховують пісню «Пливе кача…», що супроводжується показом слайдів на мультимедійній дошці. (Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=GE9G_LWcviU).

Після прослуховування пісні учасники заходу обмінюються жовто - блакитними стрічками, які вони приготували до початку заходу в знак пам’яті загиблих.


Список корисних лінків:


  1. Реквієм пам’яті Небесної Сотні [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://nebesna.pravda.com.ua

  2. Загиблі герої Майдану/ Українська правда життя, 21.02.2014 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://life.pravda.com.ua/person/2014/02/21/153011/

  3. Небесна сотня. Життєві історії героїв. Част.1/ газета «Експрес» [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://expres.ua/main/2014/03/03/102825-nebesna-sotnya-zhyttyevi-istoriyi-geroyiv-chast1

  4. Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua

  5. Пісня «Пливе кача…» [Електронний ресурс] - Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=GE9G_LWcviU

  6. Вшанування наймолодшого Героя Небесної Сотні. (режим доступу:

https://youtu.be/FQZjLZgpmDM).


БЕРЕЗЕНЬ

ПРАВА ЛЮДИНИ І КУЛЬТУРА


Мета розділу:

– висвітлити ґенезу, зміст та значення культурних прав людини;

– проаналізувати засоби охорони прав людини у сфері культури;

– сприяти формуванню толерантності, свідомого, дбайливого ставлення до культурної спадщини.


Історична довідка:

– першою спробою законодавчого регулювання культурних прав та свобод в сфері інтелектуальної і творчої діяльності стало закріплення свободи творчості, науки, популяризації мистецтва у Конституції Бельгії (1831 р.), Основному Законі Австрійської Республіки (1867 р.), Конституційному акті Канади (1867 р.);

– з ІІ-ої пол. ХХ ст. відбувається визнання і закріплення культурних прав у міжнародних стандартах у галузі прав людини, їх розширення і деталізація на внутрішньодержавному рівні;

– міжнародно-правовими актами, що закріпили культурні права стали: Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 р. (ст.ст. 26, 27); Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 р. (ст.ст. 13, 14, 15); Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р. (ст.ст. 28, 29, 30, 31);

– зміст і гарантії здійснення культурних прав були розвинені і доповнені в ряді рекомендацій ЮНЕСКО (1968, 1980, 1982 рр.);

– напр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст. у конституціях зарубіжних держав закріплена низка прав та обов’язків у сфері кінематографії і генної інженерії (Швейцарія), фото (Швеція), комерційних засобів індивідуалізації (Бразилія) тощо.


Опорні поняття:

Культура – сукупність матеріального і духовного надбання певної людської спільноти (етносу, нації), нагромадженого, закріпленого і збагаченого протягом тривалого періоду, що передається від покоління до покоління, включає всі види мистецтва, культурну спадщину, культурні цінності, науку, освіту та відображає рівень розвитку цієї спільноти.

Культурні права людини – можливості (свободи) збереження та розвитку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у подальшому їх розвитку.

Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини. За видами об’єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні, історичні, об’єкти монументального мистецтва, об’єкти архітектури, об’єкти містобудування, об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні, об’єкти науки і техніки.

Охорона культурної спадщини – система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини.

Культурні цінності – об’єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.
Пропонована тематика заходів:


Цільова аудиторія

Назва заходу

Форма заходу

1-4 класи

«Славетні митці промовляють до нащадків….»

(внесок українців у світову науку і культуру)


«Що таке культурна спадщина і чому вона потребує турботи»

Міні-проект (інформаційний)
Бесіда з елементами дискусії

5-7 класи

«Як добре, що всі ми різні… Про цінність інших культур»
«Наш край у творах мистецтва»

Евристична бесіда

Конкурс презентацій



8-9 класи

«Право на доступ до культурних цінностей та культурних благ»

«Стежками великого Кобзаря...»



Екскурсія до музею (зустріч з працівниками культурно-освітніх закладів)

Виховний захід до дня народження Т.Г.Шевченко



10-11 класи

«Чорна археологія: бізнес або варварство?»
«Права людини і культура»

Круглий стіл
Брейн-ринг


Сценарій заходу

Брейн-ринг “Права людини і культура”

Завдання:

  • закріпити уявлення учнів про культурні права як важливу складову всього комплексу прав людини;

  • підвищити загальну ерудицію школярів;

  • сприяти формуванню національної самосвідомості,толерантності, бережливого ставлення до культурної спадщини;

  • сприяти розвитку логічного і аналітичного мислення дітей;

  • формувати культуру роботи в колективі.

Цільова аудиторія: учні 10 - 11 класів.

Методичні прийоми: «мозковий штурм», метод «прес»

Обладнання : емблеми -девізи команд, таблички з їх назвами, колажі (газети), виконані командами за темою гри, годинник, сигнальний пристрій.

Хід заходу:

1. Вступне слово ведучих, презентації команд (4 команди по 4 особи).

2. Гра по раундах

Примітка: В рамках гри за конкретною темою ведучий може давати коментарі та виснов-ки (як варіант – узагальнення перед грою). Якщо правильний коментар дає команда, вона отримує додатковий бал.

Перший раунд - бліц-розминка команд за попередньо оголошеними темами. Визначення лідеру раунду.

Другий раунд – тур індивідуальної гри. Теми оголошуються ведучім поступово. Команда визначає для змагання одного учасника. Двічі за раунд одна людина виходити грати не може. Протягом туру грають всі члени команди. Підбиття підсумків раунду.

Третій раунд – «сліпий», інтелектуальна баталія команд. Теми баталії попередньо не оголошуються. Підбиття підсумків раунду і результатів брейн – рингу.

Питання для брейн-рингу:

I раунд



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
Просимо довести їх до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconМетодичний посібник для вчителів математики загальноосвітніх навчальних закладів
Характеристика обов'язкових результатів навчальних досягнень при вивченні дробових чисел
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності
Програма навчальної дисципліни для курсів підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів І форм...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограма для проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності
Програма навчальної дисципліни для курсів підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів І форм...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconПлан проведення районного семінару-практикуму для керівників закладів освіти з теми: Внутрішньошкільний контроль за станом викладання предметів
Сприяти підвищенню науково-теоретичної та методичної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів з питань здійснення...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconНаказ №526 Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів у загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області
Про затвердження Науково-методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів та оформлення сторінок класних журналів...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції
Програми з української літератури та англійської мови розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconЗміни в чинному законодавстві, що відбулися у лютому 2016 року
Міністерстві юстиції відбулась зустріч заступника Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Сергія Петухова із Головою Відділу...
Календар прав людини посібник для класних керівників, вчителів та вихователів загальноосвітніх навчальних закладів iconПолтавський державний
Словник футбольних термінів – методичний посібник для вчителів фізичного виховання, викладачів вищих навчальних закладів, тренерів,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка