Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік



Скачати 433.27 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації08.04.2017
Розмір433.27 Kb.
1   2   3

Будинок-музей А. П. Чехова в Сумах [Текст] / Л. М. Євдокимчик, А. А. Кожевникова. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 16 с.

Будинок-музей А. Чехова [Текст] // Україна. Скарби музеїв і заповідників : путівник. – К. : Чорлі, 1997. – С. 164-165.

Матеріали наукової конференції, присвяченої 110-річчю приїзду А. П. Чехова на Сумщину (1888 - 1998) [Текст] / Сум. обл. краєзнавчий музей, Будинок-музей А. П. Чехова, Укр. академія банківської справи. – Суми : Ініціатива, 1998. – 30 с.

Бабич, В. Г. Слобожансько-чехівські ремінісценції [Текст] // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавча конференція 7-8 грудня 1999 р. – Суми, 1999. – С. 151-153.

Ратнер, В. Вся душа моя на Луке [Образотворчий матеріал] : [графіка] / Автор текста Л. Сапухина. – Сумы : ИТД «Университетская книга», 2007. – 16 с.

Листівки з ілюстраціями графічних робіт, присвячених перебуванню А. П. Чехова в Сумах.

Руденко, А. О бедной усадьбе замолвите слово… [Текст] // Вісник Сумської нерухомості. – 2006. – № 9. – С. 16-17.

З історії і сьогодення музею А. П. Чехова.

Музей утраченной эпохи [Текст] // Панорама. – 2000. – 2-8 марта. – С. 18.

Бесіда з завідуючою відділом Сумського краєзнавчого музею «Будинок-музей Чехова» Л. М. Євдокимчик та її попередницею Н. О. Капітоненко.

Корнилова, Е. Как при Чехове. Дому-музею великого писателя возвращают первозданный вид [Текст] // Ваш шанс. – 2006. – 18 окт. – С. 7а.

Про проведені реставраційні роботи.



Панкратова, Л. Даже из Норильска – к Чехову [Текст] // Данкор. Афіша. – 2007. – 23 мая. – С. А 14.

В музеї відбулося традиційне свято, присвячене приїзду Чехова до Сум.



Нестеренко, П. Вся душа моя на Луці [Текст] : до 145-річчя від дня народження А. П. Чехова // Уряд. кур’єр. – 2005. – 1 лют. – С. 10.
8 лютого

85 років від дня народження В. І. Зарецького

(1925 – 1990)
Віктор Іванович Зарецький – видатний український художник-шістдесятник, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка (1994).

Народився в м. Білопілля, його батьки походили з заможних міщанських родин. Віктор навчався у різних школах у зв’язку з переїздами батьків. Це були промислові і шахтарські міста: Сталіно (нині Донецьк), Горлівка на Донбасі, Дніпродзержинськ на Дніпропетровщині. Під час війни батьки евакуювалися в Губаху на Уралі, а потім в селище Обідімо під Тулою.

На початку 1943 р. Зарецький пішов на війну, маючи 18 років, служив у запасних частинах. В жовтні 1945 року демобілізувався.

Навчався у Київському художньому інституті в майстерні С. Григор’єва. Ще студентом став авторитетним рисувальником, був сталінським та репінським стипендіатом. Його диплом «До Мавзолею» був виконаний з бездоганною професійністю.

У середині 50-х років В. Зарецький багато працює: чимало шедеврів створено на Донбасі, де минуло дитинство художника; на Поліссі він малює селян. У 60-х роках В. Зарецький поринає у світ громадського життя, стає президентом клубу творчої молоді «Сучасник». У 1968 р. разом з іншими представниками творчої інтелігенції підписав знаменитий «лист-протест ста тридцяти дев’яти», після чого зазнав адміністративних та партійних гонінь.

У 60-х роках В. Зарецький плідно працював як монументаліст. Багато видатних робіт у цій галузі він зробив з відомими художниками-шістдесятниками Б. Плаксієм, Г. Синицею, В.Смирновим, А. Лимаревим. Та, мабуть, найбільше В. Зарецький співпрацював зі своєю дружиною Алою Горською, з якою побрався на останніх курсах інституту. ЇЇ трагічна смерть у листопаді 1970 року дуже змінила життя В. Зарецького. І досі не розгадано обставини її смерті. Вже тоді її оточення сприйняло трагічну подію як політичне вбивство та ганебну провокацію. Нині в цьому немає сумнівів. В. Зарецький одразу ж опинився в ізоляції від суспільства, в атмосфері жаху і підозр. Наполеглива праця й підтримка друзів допомогли Вікторові Зарецькому подолати відчай. Підростав син Олесь. Життя тривало. Виставлявся, ілюстрував книжки. У співавторстві з колегами виконував мозаїки та монументальні розписи. Наприкінці сімдесятих заснував одну з найбільших у Києві приватних студій малюнку. Тоді ж він виклав свою методику навчання у нарисі «Роздуми біля полотна».

Та стоси живописних і графічних робіт В. Зарецького хронічно лягали «на полицю».

У 1989-му році в Києві відбулася перша персональна виставка художника. А через півтора року, 23 серпня 1990 року його не стало. Потім була резонансна ретроспективна експозиція в п’яти залах Державного музею українського образотворчого мистецтва і повернення з напівзабуття, і заснування Премії імені Віктора Зарецького для молодих художників (1993), і посмертна Шевченківська премія (1994), і широкий розголос творчості митця за межами України.

В. Зарецький належав до митців «андеграунда», які, на відміну від офіційно визнаних художників «соціалістичного реалізму», намагалися зберегти справжні національні надбання світового та українського мистецтва попередніх епох. Художник набув справжньої майстерності в новому для українського мистецтва напрямку – сецесії. Образи, створені В. Зарецьким, мають суто індивідуальний характер, художник розкриває внутрішній світ того, кого зображує на полотні.

Фрески, декоративні панно, що створені В. Зарецьким, прикрашають приміщення посольств Польщі та Німеччини в Києві, установи та організації у Донецьку, Маріуполі, Івано-Франківську та Сумах. Зокрема, в Сумському обласному театрі ім. М. Щепкіна в фойє в 1980 р. за ескізами В. Зарецького (архітектор С. Сліпець) створена керамічна композиція на міфологічну тему «Птаха «Сирина». Вона розповідає про райську істоту, яка зачарувала людей своїм мистецтвом співу. Символіка даного твору передана митцем через складну стилізацію рельєфів та гру кольорів з застосуванням золотих фарб в тому ж стилі «сецесії», який був поширений в Європі на початку XX ст.

У фонді Сумського художнього музею зберігається робота В. Зарецького «Дівчинка з соломинкою», яка була написана в 1960 р. Цей твір по праву увійшов до скарбниці сучасного мистецтва як один з кращих дитячих образів.

У 2001 році у сумському мистецькому центрі «Собор» була організована персональна виставка нашого земляка. Така подія сталася завдяки сину художника Олексію Вікторовичу та сумському земляцтву в Києві.




Душа піднімається на небо Дерево


Красуня. Червоні квіти Грай, музико, грай! Сад спокус
Публікації В. Зарецького

Зарецький, В. Роздуми біля полотна [Текст] // Образотворче мистецтво. – 1993. – № 1. – С. 8-11; № 2. – С. 7-8. : іл.



Зарецький, В. З сірого зошита [Текст] : (спогади художника) // Київ. – 1992. – № 1. – С. 159-167. : іл.
Твори

В книгах

Солдатка 1887 – 1988 [Образотворчий матеріал] // Український живопис XX – початку XXI ст. З колекції НХМУ. – К., 2006. – іл. 144.



Солдатка [Образотворчий матеріал] // Українки в історії. – К., 2004. – С. 132.

Дівчата. 1962 [Образотворчий матеріал] // Укр. живопис. – К., 1989. – С. 82.

Дівчата. 1963 [Образотворчий матеріал] // Українське радянське образо-творче мистецтво і архітектура : альбом. – К., 1987. – іл. 357.

Оксана. 1977 [Образотворчий матеріал] // Саноцька Х. Діти в україн-ському живописі. – К., 1985. – С. 128.

Портрет В. І. Касіяна [Образотворчий матеріал] : // Портрет у творчості українських живописців. – К., 1979. – іл. 85.

Беруть льон. Портрет ланкової П. Сироватко [Образотворчий матеріал] // Там само. – іл. 8.

Доярка П. Чубок і їздовий І. Синько [Образотворчий матеріал] // Там само. – іл. 89.

Монументальное искусство СССР [Текст] : [альбом]. – М., 1978.

Іл. 249 : «Прапор перемоги». Мозаїка в залі Слави Музею «Молодої гвардії», 1971.

Іл. 251 : Будинок середньої школи № 5 в Донецьку. 1966.

В хате. 1965 [Образотворчий матеріал] // Изобразительное искусство Києва. – М., 1977. – іл. 16.

В періодиці

Великдень [Образотворчий матеріал] ; Портрет Алли Бурбан ; Відроджена весна ; Метелик щастя ; Зелен-свято ; Спалах літньої зорі // Укр. культура. – 2006. – № 10. – С. 22-23.

Портрет Кравченко. 1986 р. [Образотворчий матеріал] // Мистецтво та освіта. – 2005. – № 2. – 4-та стор. обкл.

Білобог і Чорнобог. Поєдинок. 1987 [Образотворчий матеріал] : // Обра-зотворче мистецтво. – 2005. – № 2. – С. 3.

Начерк до портрету Миколи Мерзлікіна. 1965 [Образотворчий матеріал] // Кіно-Театр. – 2002. – № 1. – С. 23.

Весняні клопоти. 1987 [Образотворчий матеріал] : полотно, олія. // Кіно- Театр. – 1996. – № 1. – 3 стор. обкл.

Весняні клопоти [Образотворчий матеріал] : (1989, олія, темпера, полотно) // Синтези. – 1994. – № 1. – С.34.

Світла душа [Образотворчий матеріал] : полотно, темпера. 1989-1990 // Образотворче мистецтво. – 1993. – № 2. – С. 9.

[Портрет заслуженої артистки України М. Р. Капніст] // Укр. культура. – 1992. – № 10 – 11. – С. 17.



Портрет Бориса Антоненка-Давидовича [Образотворчий матеріал] // Укр. культура. – 1992. – № 8-9. – 3 стор. обкл.

«Соняшник. Портрет Євгена Сверстюка» [Образотворчий матеріал] // Укр. культура. – 1992. – № 5. – С. 17.



Солдатка [Образотворчий матеріал] : олія. 1987 – 1989 // Київ. – 1992. – № 5. – 2-га стор. обкл.

Портрет Івана Світличного [Образотворчий матеріал] // Укр. культура. – 1992. – № 4. – С. 17.

Портрет художниці Алли Горської [Образотворчий матеріал] : (з приватної колекції В. Жданова) // Укр. культура. – 1992. – № 3. – С. 17.

Іван Драч [Образотворчий матеріал] : папір, олівець. 1960 – 1962 (с. 89) ; Василь Стус : папір, олівець. 1971 – 1972 (С. 116) ; Анатолій Лимарев : папір, акварель. Друга пол. 1950-х (с. 127) ; Білобог і Чорнобог : частина триптиха «Релігії». 1975 – 1987 ; Автопортрет. 1978 – 1979 (с. 158) : [малюнки] // Київ. – 1992. – № 1.

Василь Стус [Образотворчий матеріал] : [портрет] // Соц. культура. – 1990. – № 7. – С. 22.
Про В. Зарецького

Кравчук, Л. Про присудження Державних премій України імені Т. Шев-ченка 1994 року [Текст] // Молодь України. – 1994. – 5 берез. – С. 1; Літ. Україна. – 1994. – 10 берез. – С.1.

Державну премію України ім.. Т. Г. Шевченка 1994 р. присуджено художникові Зарецькому В. І. (посмертно) за картини: «Солдатка», «Літо», «Дерево (витоки мистецтва)», «Ой, кум до куми залицявся», «Весняні клопоти».



Положення про премію імені Віктора Зарецького [Текст] // КіЖ. – 1993. – 9 жовт. – С.8.

Премія заснована Українською Академією мистецтва, Спілкою художників України та ін.


Довідкова література

Сумщина в іменах [Текст] : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 166.

Мистецтво України [Текст] : біографічний довідник. – К., 1997. – С. 256.

Митці України [Текст] : енциклопедичний довідник. – К., 1992. – С. 260.
В книгах

Червона тінь калини [Текст] : (листи. Спогади. статті). – К., 1996.

Книга присвячена життю знаменитого подружжя митців-шістдесятників А. Горської та В. Зарецького.



Медведєва, Л. Новаторство шістдесятників і творчість Віктора Зарець-кого [Текст] // Мистецькі обрії – 2003. Вип. 6. – К., 2004. – С. 66-77.

Калініченко, Н. Автопортрет художника повернувся на батьківщину [Текст] // Земляки : Альманах Сумського земляцтва в Києві. Вип. 1. 2003-2004. – Суми, 2004. – С. 253.

Зарецька, М. Спогади про художника Віктора Зарецького [Текст] // Молода Україна (Торонто, Канада). – 1990. – Ч.396 (верес.-жовт.).
В періодиці

Хвостенко, Г. Зарецький Віктор Іванович [Текст] // Сумщина. – 2008. – 5 листоп. – С.4.

Гонтова, Л. Орнаментальні форми у творчості Густава Клімта і Віктора Зарецького [Текст] // Мистецтво та освіта. – 2006. – № 4. – С. 55-58.

Знахорук, В. У променистому сяйві великого майстра [Текст] : (до 80-річчя від дня народження В. І. Зарецького (1925 – 1990) // Укр. культура. – 2006. – № 10. – С. 22-23. : [кольор. іл.].

Бурбан, А. Щоб краса не залишала землю [Текст] : спомин про художника Віктора Зарецького // Україна. – 2005. – № 8-9. – С. 56-57.

Як створювався «Птах «Сирін» [Текст] : [художник В. І. Зарецький і архітектор С. П. Сліпець] // Суми і сумчани. – 2004. – 26 лют. – С. 8.

Юрченко, Н. Мовою страждання і радості [Текст] // Сумщина. – 2001. – 23 черв. – С. 3.

Про виставку творів В. Зарецького у мистецькому центрі «Собор».



Зарецька, О. Роздуми біля полотна [Текст] // Злагода. – 2001. – № 4 (трав.). – С. 16.

Про життєвий і творчий шлях В. Зарецького. Іл.: «Портрет жінки».



Сліпець, С. П. Як створювався птах «Сирин» [Текст] // Білопільщина. – 2001. – 24 січ.; 5 трав. – С. 4.

Спогади архітектора про В. Зарецького, зокрема, їх сумісну працю над панно у театрі ім. М. Щепкіна в Сумах.



Омельчук, Ю. Згадаймо Віктора Зарецького [Текст] // Народна газета. – 2000. – 24.08 - 30.08. – С.3.

До 75 - річчя від дня народження В. Зарецького.



Юрченко, Н. Непересічний талант [Текст] : [до 75-річчя від дня народження відомого українського художника В. Зарецького] // Суми і сумчани. – 2000. – 15 черв. – С. 2.

1 вересня


180 років від дня народження М. Д. Хмирова (1830 – 1872)
Михайло Дмитрович Хмиров – історик, бібліофіл, бібліограф.

Народився Михайло Дмитрович в с. Локотки (нині в межах Шостки) тогочасного Глухівського повіту у стародавній дворянській родині з Тульської губернії. Закінчивши 1848 р. 1-й Московський кадетський корпус, вступив офіцером до лейб-гвардії Ізмайлівського полку. Вже під час служби виявив літературний хист – в «Журнале военно-учебных заведений» з’явився його вірш на честь 50-літнього ювілею великого князя Михайла Павловича. Молодий офіцер брав участь в Угорській кампанії 1849 р., на початку 50-х років XIX ст. виконував обов’язки репетитора з математики у кадетському корпусі. Саме тоді розпочав збирати власну бібліотеку, яка згодом нараховувала близько 12 тисяч примірників різноманітних періодичних видань, в тому числі французьких і німецьких. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. перебував у військах, які охороняли Фінську затоку.

Наприкінці 50-х років, зацікавившись історією свого полку, Михайло Дмитрович поринув у роботу в полковому, артилерійському, інженерному архівах та Архіві Московського генерального штабу. Саме робота в архівах дала можливість опанувати широке коло історичних джерел, здобути знання з різних періодів історії країни та різних галузей науки. Недаремно свого часу його називали «живою енциклопедією».

На початку 60-х рр. через матеріальну скруту Михайло Дмитрович залишив службу і заробляв на прожиття виключно літературною працею. Перші його друковані твори з’явилися у журналі «Рассвет» (1860 – 1861) і були присвячені відомим особам і письменницям того часу – графині Головкіній, А. Буніній, М. Поспєловій, Є. Кульман, К. Годуновій. В журналах «Время» (1861), «Русский мир» (1862), збірнику «XVIII век» П. І. Бартенєва були надруковані праці про окремих представників династії Біронів. Про широту наукових інтересів Хмирова свідчать його численні нариси з вітчизняної історії тисячолітнього періоду – від розселення слов’ян, княжіння Аскольда і Діра до воєн Росії з Наполеоном, опубліковані на сторінках відомих видань «Северное сияние» и «Живописный сборник ». Статті з історії церкви подані у 6-му томі «Энциклопедического словаря» (1861 - 1863).

Михайло Дмитрович був відомим в країні біографом. Чимало статей про військових, політичних і громадських діячів, літераторів вміщено в «Портретной галерее» Мюнстера, періодичних виданнях: «Отечественные записки», «Русский архив», «Русская старина», «Всемирный труд», «Артиллерийский журнал», «Народная школа». На сторінках «Живописного сборника» надруковано статті Хмирова (іноді без підпису) про В. Гюго, А. Гумбольдта, А. Лінкольна та інших зарубіжних діячів політики і пера, переклади з англійської, німецької і французької мов.

Окремими виданнями вийшли праці: «Алфавитно-справочный перечень государей русских и замечательнейших особ их крови » (Спб., 1870), «Алфавитно-справочный перечень русских удельных князей и членов царствующего дома Романовых» (Спб., 1870, літери А-И), «Полное и обстоятельное собрание анекдотов четырех шутов: Балакирева, Д’Акосты, Педрилло и Кульковского» (Спб., 1869, у співавторстві з П. Єфремовим). Після смерті Михайла Дмитровича вийшли в світ «Исторические статьи» (Спб., 1873), «Металлы, металлические изделия и минералы в древней России. Материалы для истории русского горного промысла» (Спб., 1875), деякі документи з архіву вченого були надруковані у журналі «Исторический вестник» (1880 - 1881).

Великий інтерес для історичної науки становлять неопубліковані рукописи Хмирова з історії Росії часів Катерини II, доповнення і коментарі до 8-ми томів «Словаря» Бантиш-Каменського, 4-х томів «Российской родословной книги» П. В. Долгорукова, «Истории Российской Иерархии» Амвросія, численні зошити і записні книжки з біографічними замітками, стоси надписів з могильних пам’ятників не лише столичних, але й провінційних (монастирських) цвинтарів.

Незважаючи на напружену літературну працю, багату бібліотеку, якою безкоштовно користувалися усі, хто звертався до вченого за допомогою, Михайло Дмитрович потерпав від матеріальних нестатків. Через це він змушений був закласти свою бібліотеку відомому журналісту, видавцю, редактору «Отечественных записок» А. О. Краєвському. Після смерті останній три чверті суми боргу передав у літературний фонд з метою використання цих коштів для навчання дітей Хмирова.

Помер Михайло Дмитрович 27 листопада 1872 р. в Петербурзі, де і похований.
Про нього

Сумщина в іменах [Текст] : енциклопедичний довідник. – Суми, 2003. – С. 471-472.

Обриси облич [Текст] // Терлецький В. З берегів Шостки. – Суми, 1995. – С. 16-19.

До біографії М. Д. Хмирова [Текст] / Передмова і примітки В. Власенка // Сумська старовина. – 2002. – № X. – С. 167-182.



Білокінь, С. Раритети української бібліографії у збірках Олександра Лазаревського та Михайла Хмирова [Текст] // Київська старовина. – 1998. – № 4. – С. 131-164.

Пустовойтов, В. Подвиг библиографа [Текст] // Советское Полесье (Шостка). – 1995. – 13 сент. – С. 2.

Терлецький В. Літератор из Локоток [Текст] // Советское Полесье. – 1973. – 7 апр.

24 (10) вересня



100 років від дня народження І. А. Лисого

(1910 – 2000)
Іван Андрійович Лисий – відомий краєзнавець Конотопщини, педагог, поет, лауреат почесної відзнаки ім. О. Лазаревського Конотопської міської ради (1999 р.).

Народився в с. Підлипне Конотопського району. Вчився в сільській початковій школі, в Конотопській четвертій семирічці. До 1930 року жив біля батьків, сільських трударів (до революції «виборні козаки»), працював у рідному селі. На початку березня 1930 року всю родину експропріювали і вивезли до Архангельської області. За спробу втечі з місця заслання наприкінці 1930 року Івана Андрійовича запроторили на апатитові розробки до Хібіногорська Мурманської округи. Там згодом, без «відриву від виробництва», він вступив до гірничо-хімічного технікуму на геологорозвідувальне відділення. Після отримання довгоочікуваного дозволу 1938 року приїздить в Україну і вступає до Київського педагогічного інституту на історичний факультет, який закінчив лише у 1946 році, пройшовши через пекло Великої Вітчизняної війни, на якій був тяжко поранений. Йому ампутували ногу і комісували з лав Червоної Армії.

У лютому 1944 року приїхав у Підлипне, у свою хату його не пустили і він поїхав учителювати у Великий Самбір.

Подальша трудова діяльність І. А. Лисого була такою. Викладач історії у Конотопському технікумі сільськогосподарського будівництва, директор Жолдаківської семирічної школи. З 1960-го, два роки, працював надомником в артілі «Труд інваліда», а потім – відповідальним секретарем Конотопської районної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури.

В царині історії України, краєзнавства ним зроблено багато. І. А. Лисий склав «Археологічну карту Конотопського району», археологічні плани землеволодінь усіх колгоспів та радгоспів району, схематичний план воєнних операцій на Конотопщині в 1941-1943 роках, «Синхронну таблицю археологічних культур України», склав схему бойових дій під Конотопом та Соснівкою, яка увійшла в науковий обіг дослідників.

В доробку пошуковця численні розвідки про бій частин Червоної Армії в серпні 1919 р. з денікінцями біля с. Підлипного; про формування загону січових стрільців у с. Підлипному; про сталінські репресії на Конотопщині та ін.

За поданням місцевого осередку «Просвіти» ім. Т. Шевченка Конотопська міська рада прийняла рішення про перейменування вулиці Колективної у с. Підлипному на вулицю ім. І. А. Лисого.

У вересні 1999 р. Івану Андрійовичу Лисому була вручена почесна відзнака ім. О. М. Лазаревського Конотопської міської ради.

І. А. Лисий залишив нащадкам значну духовну спадщину, в якій крім краєзнавчих праць є поетичний доробок – добірка віршів, написаних Іваном Андрійовичем у засланні. Журналістка – просвітянка Зоя Шалівська налагодила контакти зі столичним музеєм шістдесятників, куди передала твори І. А. Лисо-го.

Як духовний заповіт нащадкам сприймаються вірші тоді ще двадцятирічного юнака Івана Лисого «Бережіть Україну», що завершується такими рядками:

Хто не хоче в Гулаг, Соловки, Воркуту,

Магадан, Колиму, у тюремну країну,

Бережіть свою волю і мову святу,

Бережіть Україну!


Публікації І. А. Лисого

Того буремного 1919-го [Текст] // Радянський прапор (м. Конотоп). – 1979. – 26 верес.

У с. Підлипному Конотопського району діяв червоноармійський «Юнацький гурток».



Нові сторінки історії [Текст] // Радянський прапор.-1987. – 27 берез.

До 350-річчя заснування м. Конотоп.



Увагу питанням археології [Текст] // Радянський прапор. – 1987. – 13 жовт.

Про роботу Конотопської археологічної секції по охороні пам’яток історії.



Бій козаків Івана Виговського із царським військом О. Трубецького біля сіл Соснівки, Шаповалівки, Попівки 27 – 28 червня 1659 року [Текст] // Радян-ський прапор. – 1991. – 2 жовт.

Конотопський сотник та його козаки [Текст] // Металіст. – 1992. – 6 лют. – С. 4.

Історія Конотопа сер. XVII ст. Подано реєстр Конотопської сотні.



Соснівська (Конотопська) битва [Текст] // Сільські горизонти (м. Конотоп). – 1992. – 29 верес.

Кобзарство Конотопщини [Текст] // Народна творчість та етнографія. – 1993. – № 3. – С. 59-62.

Загін січових стрільців з с. Підлипного [Текст] // Конотопський край. – 1995. – 23 серп.

Був створений у 1917 р. на захист молодої української держави.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconНаукова бібліотека календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2010. – 54...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2015 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2016. – 61...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconКалендар знаменних та пам’ятних дат
Календар знаменних І пам’ятних дат Виноградівщини на 2017 р. [Текст] / црб; Уклад.: Вовканич Л. С; Відпов за вип. К. Г. Вашкеба –...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconНаукова бібліотека календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік дніпропетровськ  2009
Україні як державні чи професійні свята, перелік ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, перелік...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconНіжинська вища школа викладачі І випускники календар знаменних І пам'ятних дат на 2009 рік шановний користувачу !
У 2007 році бібліотекою започатковано випуск щорічника “Ніжинська вища школа. Викладачі І випускники. Календар знаменних І пам'ятних...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconЗарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік
Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Зарічненська црб, методично-бібліографічний...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
...
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік iconКалендар знаменних І пам'ятних дат м. Підгородне Дніпровського району на 2017 рік
Календар «Знаменні І пам'ятні дати м. Підгородне Дніпровського району на 2017 рік» інформаційний покажчик, який відображає хронологічний...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка