Календар знаменних та пам’ятних дат



Сторінка11/12
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.65 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Зан Михайло Петрович


Кандидат історичних наук.

Народився 13 серпня 1977 року в с. Великі Ком’яти Виноградівського району Закарпатської області. Кандидат історичних наук.

Закінчив історичний факультет (1999) та аспіранту-ру по кафедрі історії України (2002) Ужгородського націо-нального університету. У липні 2003 р. захистив кандидатську дисертацію «Етнічні процеси на Закарпатті (1989-2011 рр.)» (наук. Кер. – проф.. М. П. Тиводар).

З листопада 2002 р. працює в Ужгородському університеті: викладач (2002-2004) та доцент (з квітня 2004 р.) кафедри політології.

Дослідження теоретичні та прикладні аспекти етно-логії, проблеми етнокультурної само ідентифікації на Закарпатті, питання етносоціоніки та етноекології.

Викладає нормативні курси: «Політологія», «Соціо-логія», «Порівняльна політологія», «Політичні режими», «Політична культура», «Політична антропологія», «Етно-екологія», «Етноекологія», «Етнополітологія», Гендер і політика».



Джерельні приписи:


  1. Олашин Микола Зан Михайло Петрович /М.Олашин //Олашин М. В. Історичний факультет Ужгородського національного університету: Бібліографічний довідник/Держ. вищий навч. заклад «Ужгород. нац. у н - т.»; Бібліогр. ред. О.Д.Закривидорога; Відп. за вип. І.О.Мандрик. – Ужгород: Гражда, 2010 –С. 268 – 269.

Серпень : 20

МИКУЛЯК МИРОН ВАСИЛЬОВИЧ


70 – річчя від дня народження художника у галузі монументального живопису та станкової графіки. Народився в с. Дротинці

(1947-1993)


Мирон Микуляк народився 20 серпня 1947 року в с. Дротинці Виноградівського району. Мистецька муза вибрала його, ще в шкільні роки. Перші успіхи відмітили вже в студії малювання при хустському будинку культури, якою керували тоді Наталія Семенівна та Юрій Дмитрович Герци.

Потім було Ужгородське училище прикладного мистецтва (1963 – 1968), де тоді викладали художники, які були не тільки здібними педагогами, але в деяких жанрах визначили й тогочасне обличчя образотворчого мистецтва Закарпаття (Едіта та Микола Медвецьки, Віталій Звени-городський,Шандор Петекі та ін..)

М. Микуляк приймав участь у художніх виставок з 1969 року.

Після закінчення навчання і направлення в Хуст, де тоді жили батьки, молодому художнику з роботою не щастило – за два роки три записи: «звільнений за власним бажанням».

У 1971 році М.М.Микуляк поступає на факультет кераміки Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва

У 1976 році по завершенню навчання одержує призначення у творчо-монументальний цех Закарпатського художньо-виробничого комбінату. Тут він не тільки успішно виконує виробничі завдання по оздобленню різних архітек-турних об’єктів у різних техніках монументального живо-пису, але й стає помітним учасником обласних та рес-публіканських виставок з живописними та графічними творами.

До вступу в члени Спілки художників України у 1988 р. його рекомендують Ернест Контратович, Володи-мир Микита та В’ячеслав Приходько, одностайно відмічаю-чи високий творчий потенціал, працелюбність, вдале ком-позиційне рішення та благородний колорит творів Мирона Микуляка.

Багато його творів були закуплені Дирекцією виста-вок Національного Союзу художників України.

Чимало монументальних робіт М.М.Микуляка донині радують око, як наприклад, мозаїка в фойє головного корпусу УжНу, графіто в фойє Будинку культури у Перечині та ін., надовго переживши митця, якому доля так скупо відміряла неповні 46 років земного життя. Він згорів від невиліковної хвороби на злеті великого творчого успіху.
Джерельні приписи:


  1. Микуляк Мирон //Поп И. Енциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород: Изд – во В.Падяка, 2001. – С.253.

  2. Микуляк Мирон Васильович//Художники Закарпаття : Альбом – каталог: До 55 – річчя Закарпат. орг. нац. спілки худож. України/Упорядкув. В.Кузьма,К. Стельмах. – Ужгород : Карпати,2001. – С148.


Вересень: 16

Ловга Іван Іванович


110 років від дня народження учасника антифа-шисттського підпілля, уродженця с. Довге Іршавського району

(1907 – 1990)

Народився І. І. Ловга 16 вересня 1907 року в с. Дов-ге Іршавського району в сім'ї селянина. У 1914 році поступив у перший клас народної школи і провчився до 1918 року. У цьому ж році пішов працювати на фабрику, яка виготовляла залізні грубки. Після закриття підприєм-ствва став лісорубом і працював на лісорозробках.

У 1924 році родина Ловгів переселилася у село Чорнотисів Виноградівського району, бо там була краща земля У зв'язку з мізерними заробітками він залишив у 1923 році роботу в лісі і до 1927 року працював у господарстві батька. У тому ж році його призвали на дійсну службу у чехословацьку армію у м. Чеський Тешін, де служив до березня 1929 року.

Після повернення додому кілька місяців працював у господарстві батька. У серпні, як і його шестеро інших односельців, завербувався на один рік на роботу у шахти Бельгії..

І. І. Ловга працював на вивезенні кам'яного вугілля. У Бельгії вступив в ряди бельгійської компартії. Проживав і далі у с. Анзі, вільно переходячи франко-бельгійський кордон на роботу.

У зв'язку з тим, що у 1933 році заробітна плата різко понизилася І. І. Ловга того ж року повернувся додому в Чорнотисово. Тут його перевели в ряди компартії Чехос-ловаччині.

У 1938 році оженився. В цьому ж році його призва-ли в чехословацьку армію, але, як відомо, 15 березня 1939 року Чехія і Моравія були окуповані німецькими військами. Словаччина оголосила самостійність, а Карпатська Україна була захоплена Угорщиною. Повернувшись додому. І. І. Ловга в червні 1939 року був призваний уже в угорську армію і служив у м. Рахів на угорсько-румунському кордоні. Через 6 місяців його відпустили з армії, але весною 1940 року – знову призвали і після захоплення угорськими військами Трансільванії знову відправили додому.

Переживши зиму, у квітні 1941 року І. І. Ловга вирі-шив втекти в СРСР

Там за нелегальний перехід кордону був заарешто-ваний і відправлений в Станіславську тюрму, а потім у м. Іваново Російської Федерації де особливою нарадою при НКВС СРСР отримав три роки тюремного ув’язнення.


Але 9 травня 1942 року рішення наради відмінили і його з-під варти звільнили, оскільки Іван Ловга погодився після відповідної підготовки десантуватися в тил ворогів.

Ця підготовка була здійснена в другій половині 1942 року – першій половині 1943 року. За тиждень перед відправкою в тил ворога до неї був приєднаний чеський розвідник Вацлав Цемпер (Андрій, Острий), якому було поставлене окреме завдання на території Чехословаччини, зокрема Братислави і Праги.

І ось день старту настав. З 18 на 19 серпня 1943 року розвідувальна група "Закарпатці" на літаку "Дуглас" з Биківського аеродрому під Москвою взяла курс на Карпати і висадилася в районі гори Менчул, що біля села Драгова Хустського району. У її складі прибув І. І. Ловга. Десан-тування було невдалим, бо всі 7 чоловік повисли з пара-шутами на деревах. Якщо шестеро приземлилися без якихось незначних ушкоджень, то Вацлав Цемпер в результаті поспішного звільнення від парашута упав на каміння, зламав одну ногу і розбив коліно другої. У тилу ворога діяли півроку.

За завданням командира групи І. І. Ловга разом з Іваном Дякуном із Бороняви перебрався у Виноградівський район в с. Чорнотисів (до дружини) підготувати конспіра-тивні квартири для прибуття сюди Ференца Патакі та радиста Михайла Дякуна. Таке місце було знайдено у с. Текові у будинку підпільника Антона Параски.

У Текові почалася діяльна підготовка до переходу їх у столицю Угорщини Будапешт. Для згаданих осіб потрібні були нові документи. Тому через підпільника Юлія Уйфа-лушія зв'язалися з працівником Веряцького нотарського уряду Василем Шарканем, який допоміг їм одержати нові посвідчення. Олена Гандера з Виноградова, яка поїхала в Будапешт, підготувала надійне місце для розвідників, підтвердила, що вони можуть зупинитися у знайомого Михайла Дякуна Йожефа Сукича та його сина, які жили в районі Сілашлігет і були надійними людьми. І розвідники у жовтні 1943 року перебралися в угорську столицю.

І. І. Ловга, який залишився на Виноградівщині, став діяти разом з Лайошом Палом на території поблизу Галь-міна (тепер Румунія), збираючи військову інформацію і пе-редаючи її дружині Ю. І. Ловзі, яка в свою чергу через Олену Гандеру та Юлія Уйфалуші направляла її в Буда-пешт.

Але в ніч із 26 на 27 лютого 1944 року у Хусті в будинку вдови Г. Логойди сталася трагічна подія. За пря-мими повідомленнями провокатора тут були оточені групою жандармів троє десантників – Степан Чижмар, Степан Лизанець і Вацлав Цемпер. У двобої вони всі загинули, а з ними ще троє членів сім'ї Логойд – Олена, Георгій та їх бабка Ганна Лавкай.
У червні 1944 року групу підпільників з Виноградів-щини засудили до страти і 17 червня привели у рідні місця для виконання вироку Так, у Чорнотисові розстріляли Петра Романа, Василя Ірху і Самуїла Вайса, у Текові – батька і сина Юліїв Уйфалушіїв, Менделя Вайса, Антона Параску і Михайла Панька, у Виноградові – Олену Гандеру, Михайла Гичку, Мора і Сирену Фаркаш, Євгена Лебовича. Євгена Лейзмана і Мора Шварца.

Після провалу групи І.І. Ловга, єдиний із десант-ників, уник арешту угорської контррозвідки, створив села у селі Довге Іршавського р-ну підпільну партизанську групу, яка у 1944 році приєдналася до десантованого загону ім. Ватутина, що діяла на Іршавщині

Партизанська група допомогла втекти з табору 18 словакам, які теж приєдналися до партизанів. Біля села Вучкового Міжгірського району група підірвала шосейну дорогу і автомашину з ворожими солдатами та перервала телеграфну лінію. На кілька днів дорога була виведена з ладу.

Після визволення Закарпаття восени 1944 року І. І. Ловга вклав свою посильну частку. Колишнього розвідника і партизана мешканці Чорнотисова обрали головою Народ-ного комітету.

Коли готувалася перша партійна конференція, І. І. Ловга став її делегатом, а на самій конференції – членом Центрального Комітету Комуністичної партії Закарпатської України. Він був також делегатом І з'їзду Народних комітетів Закарпатської України і голосував за Маніфест про возз'єднання краю з Україною, який схвалило і підписало близько 300 тисяч чоловік.

Згодом І. І. Ловга працював головою Міжгірського райвиконкому, а також на інших відповідальних посадах.

Будучи на пенсії, проводив значну патріотичну роботу серед молоді району, області, часто зустрічався з колишніми учасниками розвід-групи, робив сходження до пам'ятного знака, встановленого в честь десанту на горі Менчул Хустського району.

Сім'я Ловгів виховала трьох синів – Володимира, Василя і Михайла, які здобули вищу освіту і стали високо-кваліфікованими спеціалістами, інженерами. Помер І. І. Ловга 14 грудня 1990 року і похований у Виноградові.


Джерельні приписи:


  1. О. Довганич Ловга іван Іванович// Навічно в пам’яті історії:Бібліографічний довідник делегатів першого з’їзду народних комітетів Закарпатської України. – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно – видавничій відділ управління у справах преси та інформації,2004. – С.177 – 178.

  2. В.І.Ловга Десант над Менчулом (розвід група «Закарпатці» серпень 1943 р.). Літературне – історичне видання. – Ужгород :П. П. Повч Р.М.,2013. – 175 с.


Вересень: 22


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Календар знаменних та пам’ятних дат iconНаукова бібліотека календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2010. – 54...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconКалендар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2009. – 46...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconНіжинська вища школа викладачі І випускники календар знаменних І пам'ятних дат на 2009 рік шановний користувачу !
У 2007 році бібліотекою започатковано випуск щорічника “Ніжинська вища школа. Викладачі І випускники. Календар знаменних І пам'ятних...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconЗарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік
Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Зарічненська црб, методично-бібліографічний...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття
Календар знаменних та пам’ятних дат iconНаукова бібліотека календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік дніпропетровськ  2009
Україні як державні чи професійні свята, перелік ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, перелік...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2015 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2016. – 61...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconКалендар знаменних І пам'ятних дат м. Підгородне Дніпровського району на 2017 рік
Календар «Знаменні І пам'ятні дати м. Підгородне Дніпровського району на 2017 рік» інформаційний покажчик, який відображає хронологічний...
Календар знаменних та пам’ятних дат iconКалендар знаменних І пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2012 рік



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка