Картка обліку об’єкта передового педагогічного досвіду
|
Скачати 118.72 Kb.
|
- Навігація по даній сторінці:
- Район
- Прізвище, ім’я, по батькові носія досвіду
- Фах за дипломом
- Педагогічний стаж
- Почесні звання, нагороди
- Об’єктивна характеристика носія досвіду
- Підсумки останньої атестації
- Вид досвіду
- поліхудожньої компетенціі
- Х то і коли вивчав досвід
- Перелік додатків до анотації, що ілюструють досвід
- Де зберігаються матеріали досвіду
- Дата заповнення картки: “ ____ ” _____________________ 2012 року
|
ХАРКІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 150 ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ КАРТКА обліку об’єкта передового педагогічного досвіду Повна назва середнього загальноосвітнього навчального закладу, працівник/педколектив якого є носієм прогресивного (передового) педагогічного досвіду Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 150 Харківської міської ради Харківської області_________________________________________________________________________ Район Дзержинський_____________________________________________________________ Тема (проблема) досвіду: Поліхудожня компетентність вчителя в рамках впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво» (1-7 класи) Прізвище, ім’я, по батькові носія досвіду Ланіна Ірина Василівна Рік народження 1971 . Освіта Вища, спеціаліст______________________________________ Фах за дипломом вчитель образотворчого мистецтва,художньої праці.креслення Посада вчитель образотворчого мистецтва,художньої культури Педагогічний стаж 20 років_____________________ Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання Спеціаліст вищої категорії, «Учитель-методист»______________________________________________________________________ Почесні звання, нагороди 2000 р. Диплом ХОДА УОН І ступеня за роботу „Інновації з предмету образотворчого мистецтва” , як учасник VІІ обласної – виставки ярмарку педагогічних ідей . 2001р. Диплом ГУОН ІІ ступеня за роботу „ Тиждень образотворчого мистецтва” , як учасник VІІІ обласної – виставки ярмарку педагогічних ідей . Робота задепонована в „Каталозі VІІ обласної – виставки ярмарку педагогічних ідей”. 2003 р. Почесна грамота РВО за участь у районному конкурсі „Учительроку-2003”. 3 2006 р. по 2009 р. Дипломи І ступеня ХОНМІБО за розробки уроків та альбому з ОТМ с шаблонами для 1-7класу,як учасника обласних ярмарок педагогічних ідей. 2009р. Диплом І ступеня КВНЗ ХАНО за роботу «Поліхудожня компетентність вчителів в рамках впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво» (1-7 класи) 2012р. Диплом І ступеня КВНЗ ХАНО за роботу «Розвиток у дитини 5-річного віку художньо-естетичного ставлення до світу через ознайомлення з творами мистецтва за програмою «Впевнений старт».( Методична розробка планів-конспектів занять)». Об’єктивна характеристика носія досвіду: Ланіна Ірина Василівна працює вчителем образотворчого мистецтва та художньої культури в Харківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 150 з 1993 року. За наслідками останньої атестації має підтвердження кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «Учитель-методист».__ 3 2008 року є учасником Всеукраїнського єксперименту зі створення цілісної моделі художньо-естетичної освіти і виховання в загальноосвітніх навчальних закладах України з впровадження інтегрованого курсу «Мистцтво» Ірина Василівна працює над проблемою цілісного художнього розвитку вчителя та учнів з урахуванням інтеграції, взаємопроникнення різних видів художньої діяльності, яка не тільки орієнтована на оволодіння професійними якостями в рамках монохудожнього простору, а й на концептуальне пізнання педагогіки взаємодії мистецтв. Вчитель на високому професійному рівні володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовує та поширює у професійному середовищі; володіє широким спектром стратегій навчання; досконало володіє методикою побудови уроків, особливістю яких є продуманість кожного етапу, інформаційна і наукова насиченість, високий темп роботи та результативність. Вчитель має публікації в періодичних виданнях «Мистецтво в школі», а також автором методичних розробок та альбомів з шаблонами для 1-7 класів , та для дітей дошкільного віку в видавництві «Ранок». Щорічно (2000,2001,2003,2006,2007,2008,2009,2012) є учасником та переможцем обласної виставки-ярморок педагогічних ідей. В 2012 року стала учасником міжнародної виставки інноваційних технологій. Ланіна Ірина Василівна – творчий, талановитий учитель. Свою майстерність виявляє у постійній участі в колективних формах методичної роботи школи, району, області, республіки . Щороку Ірина Василівна є учасником Всеукраїнської та Міжнародної школи педагогічного досвіду з впровадження інтегрованих курсів, де презентує роботу школи в даному напрямку . Викладає та проводить відкриті уроки для слухачів курсів підвищення кваліфікації КВНЗ «ХАНО» виступала на семінарі для заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи Дзержинського району «Атестація як засіб вивчення системи роботи вчителя й підвищення професійної компетентності педагога в умовах створення розвивального освітнього середовища» з теми «Інтерактивні форми роботи на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» Ірина Василівна – переможець районного етапу конкурсу «Вчитель року-2003», учасник апробації програмно-педагогічного засобу (ППЗ) з курсу «Образотворче мистецтво» та «Мистецтво» . Учитель постійно заохочує школярів до творчості, саморозвитку, навчає їх використовувати набуті знання у практичній діяльності. Підсумки останньої атестації підтверджено кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії», підтверджено педагогічне звання «Учитель-методист»_______________________ Вид досвіду (підкресліть):
Анотація до досвіду (провідна ідея, мета, новизна, практична значущість, рівень актуальності) Інформативне суспільство, що стрімко розвивається і змінюється, ставить перед системою післядипломної освіти завдання професійної перепідготовки відповідно до потреб сучасної школи. Вчителі повинні мати не лише ґрунтовні знання й вміння, а й такі якості особистості, як гнучкість, мобільність, критичне мислення, готовність до інноваційної діяльності, варіативної реалізації основних положень стандарту з урахуванням типів шкіл, можливостей педагогічних колективів тощо. Особливої актуальності набуває проблема перепідготовки педагогічних кадрів з огляду на інтегративні стратегії розвитку мистецької освіти. Учитель, який викладає інтегровані курси «Мистецтво», «Художню культуру», як правило сам потребує допомогу у розуміння питань, які пов’язані з інтеграційними процесами у мистецькій освіті. Дуже часто предметне мислення вчителя, заважає стати йому на позицію інтегрованого викладання предмету. У сучасній культурі, що характеризується глобальним поширенням мас-медіа простору і створенням інформативного аудіовізуального середовища нового типу, зазнають змін форми залучення школярів до мистецтва, посилюються механізми поліхудожнього впливу на особистість. Тож, на сучасному етапі в умовах безперервної освіти, особливе значення набуває питання професійної компетентності вчителя. За аналізом праць науковців, можна виділити ключові компоненти професійної компетентності вчителя: - інформаційна компетентність (володіння інформаційними технологіями, вміння опрацьовувати різні види інформації); - комунікативна (уміння вступати в комунікацію, бути зрозумілим, спілкування без обмежень); - автономізаційна (здатність до саморозвитку, творчості, самовизначення, самоосвіти, конкурентоспроможність); - соціальна (вміння жити та працювати з оточуючими); продуктивна (вміння працювати, отримувати прибуток, здатність виробляти власний продукт, ухвалювати рішення та відповідати за них); - моральна (готовність, спроможність та потреба жити за традиційними моральними нормами); - психологічна (здатність використовувати психологічні ЗУН в організації взаємодії в освітній діяльності); - предметна (ЗУН у сфері конкретного навчального предмета – спеціальність); - особистісні якості вчителя (доброзичливість, чуйність, урівноваженість, толерантність, рефлексія, людяність). Зміни у сфері культури в цілому, в системі педагогічної освіти, у постійно мінливих реаліях дійсності, зумовлюють потребу у вчителів естетичного напрямку оволодіння поліхудожньої компетенціі, яка не тільки орієнтована на оволодіння професійними якостями в рамках монохудожнього простору, а й на концептуальне пізнання педагогіки взаємодії мистецтв, в основі якого лежить вирішення проблеми цілісного художнього розвитку вчителя з урахуванням інтеграції, взаємопроникнення різних видів художньої діяльності. У роботах педагогів сучасності, присвячених системному виявленню концептуальних засад у формуванні готовності вчителя до художньо-освітньої діяльності на основі взаємодії мистецтв, виявяється наступне коло проблем, які закладені для оволодіння поліхудожньою компетентністю: 1) оволодіння знаннями, уявленнями про естетичні ідеали і їх протиріччя; 2) розрив між окремими видами художньо-освітньої діяльності, професійними вміннями, знаннями та розвитком здатності до цілісного сприйняття світу; 3) протиріччя між існуючими вихідними посилками педагогічного мислення, обмеженого рамками вузькопрофесійними, і наявністю комунікативної компетенції суб'єкта, що обумовлює схему взаємодій «суб'єкт – середовище» і зумовлює взаємозв'язок професійної діяльності з художньо-освітньою; 4) розрив у підготовці фахівців поліхудожнього профілю з потребою індивіда самовизначатися у світі, пізнавати себе через простір художніх текстів культури і за допомогою суб'єкт-суб'єктних взаємодій у комунікативній діяльності. Тож, учителям, які викладають монопредметні курси (образотворче та музичне мистецтво), слід докладати значні зусилля, щоб забезпечити дотримання принципу цілісності мистецької освіти, відшукуючи міжпредметні зв’язки, паралелі у виражально-зображувальних засобах, у спільності художньо-образної мови різних видів мистецтв. Ланцюжок: міжпредметні зв’язки – інтеграція – комплексний підхід, - і стане передумовою набуття учнями міцних та глибоких знань, які є першоелементом в структурі поняття «компетентність». Але слід пам’ятати, що традиційний знаннєвий підхід характеризується абсолютизацією знань, а новий, компетентністний, - «пов'язаний з розумінням динамічності знань, з посиленням самостійності та активності людини, із залученням особистісної сфери в освітній процес». Загальновідомо, що «знання закріплені емоціями, як правило – основа переконань, бо вони не тільки стали відомими учню, а і пережиті ним» Цю тезу можна вважати другим аргументом на користь значущості та виняткової ролі мистецтва у всьому шкільному житті. «Знання, навички дають усі предмети, – продовжує думку народний художник, відомий педагог Б.Неменський, – без них втрачає сенс навчання будь-чому. А творчість, а емоційні критерії?! Чи всі предмети в однаковій мірі здатні передати якраз цей людський досвід?». Особливу роль мистецьких дисциплін у школі художник бачить у покликанні прийти на допомогу іншим предметам в освоєнні навчального матеріалу. «Емоційна забарвленість інформації, почуттєвий рівень реагування сприяють закріпленню одержаних знань у свідомості», породжує мотив, бажання вчитися а, значить, сприяє й формуванню ключових компетентностей. З вище зазначеного випливає ще одна настанова вчителям художньо-естетичних дисциплін: на кожному уроці та в позаурочній діяльності дбати про «збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей», сприяти розвиткові емоційно-чуттєвої сфери учнів. Оскільки, в одному із визначень компетентності є теза про те, що «це знання в дії», то наступною вимогою до організації уроку мистецтва є, у першу чергу, детальне проектування діяльності учнів. Навіть можна рекомендувати у плані уроку окремо розглядати діяльність учителя і діяльність учнів, утворивши для цього дві колонки. Зміни повинні торкнутися і форм організації навчальної діяльності як учнів так і вчителя. Планування послідовності «трансляції», озвучення матеріалу підручника чи інших джерел інформації на уроці учителем потрібно замінити проектуванням його організаційної, управлінської, консультаційної, заохочувальної діяльності. Зокрема, передбачати в плані уроку завдання різного рівня складності, та різного ступеня самостійності. Як відомо, з 2009 – 2010 навчального року було введено предмет «Художня культура». З його упровадженням для вчителів художньо-естетичного циклу актуалізується проблема підготовки і проведення увідних чи узагальнюючих лекцій, семінарів, дебатів, які на уроках у 1-х – 8-х класах не є характерними. Новий предмет, що «становить один з головних напрямів естетичного виховання старшокласників, має свої особливості, а саме: велику інформаційність для учнів, та вимогає від вчителя знання з різноманітних мистецьких галузей». На уроках художньої культури цікавою і продуктивною формою навчання стали семінари та дебати. Але складність полягає в тому, що вчителеві потрібно заздалегідь подумки сконструювати їх проведення, уявити в деталях все, що має відбутися і організувати попередню самостійну роботу учнів за певною тематикою: відвідування музеїв, галерей, театрів, концертних залів, бібліотек, пам’яток архітектури, роботу з періодичними виданнями та медійними джерелами. Враховуючи специфіку мистецьких дисциплін, можна рекомендувати такі види навчальної діяльності учнів, в процесі яких, крім спеціальних мистецьких компетентностей (засвоєння мистецького тезаурусу, навичок працювати в певній художній техніці тощо), формуються ще й інші, ключові компетентності, зокрема «загальнокультурні (світоглядні уявлення, ціннісні орієнтації), комунікативні (здатність до спілкування, взаєморозуміння, до співпраці), інформаційно-пізнавальні (здатність до пошуку та оперування інформацією) та саморегуляції (вміння організовувати та контролювати діяльність власну та інших людей, здатність до самореалізації, самовдосконалення). Це, наприклад,: а) з переважанням образотворчої діяльності: складання та виготовлення рекламних буклетів і проспектів, афіші, лозунгів, коміксів, колажів, фотомонтажів, ілюстрованих словників, емблем, шаржів, вітальних листівок, розробка ескізів та створення костюмів і декорацій, масок до вистав та сюжетно-рольових ігор; б) з переважанням музичних засобів: створення, аранжування та виконання рекламної пісеньки, попурі, пісенного «віночка» за певною тематикою, створення оповідання з назв пісень, підбір музичних творів в стилістиці різних епох і народів або того чи іншого твору літературного та візуального мистецтва; в) з переважанням засобів інсценізації: написання монологів, діалогів, сценарію або лібрето та постановка п’єси за мотивами літературного візуального, музичного твору, створення пантоміми, лялькової вистави, відеофільму, театру тіней, сценки-жарту у певній стилістиці, читання за ролями, зміна кінця відомої п’єси чи кінофільму та ін.; г) засобами писемної та усної творчості: складання акровіршів, байок, нарисів, описів, відгуків, репортажів, рецензій з приводу художньо-мистецьких подій, конкурсів, творів різних видів та жанрів мистецтва, створених у різні часи, уявних (чи реальних) інтерв’ю з композиторами, поетами, художниками, співаками, танцюристами різних країн та епох, збір малих форм фольклору – прислів’їв, скоромовок, загадок, частівок за певною тематикою. художньо-інтегративну технологію. Дуже часто предметне мислення вчителя, заважає стати йому на позицію поліхудожнього викладання предмету. Через це ми вважаємо за потрібне застосовувати художньо-інтегративну технологію. Л.Масол умовно виокремила у цій технології три групи:
Хто і коли вивчав досвід 2002-2003 У якій формі узагальнено досвід (підкресліть): а) опис; б) альбом; в) буклет; г) відеофільм; д) плакат; е) стенд;
а) рішенням педагогічної ради навчального закладу; б) рішенням методичної ради навчального закладу; в) рішенням ради управління освіти адміністрації району Харківської міської ради; г) рішенням ради методичного центру управління освіти адміністрації району Харківської міської ради; д) рішенням ради науково-методичного педагогічного центру Департаменту освіти Харківської міської ради; е) рішенням вченої ради КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»; є) рішенням колегії Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації. Перелік додатків до анотації, що ілюструють досвід (підкресліть): а) плани роботи; б) розробки уроків; в) дидактичний матеріал; г) фото -, відеоматеріали; д) список використаної літератури; Де зберігаються матеріали досвіду: управління освіти Заходи щодо впровадження (розповсюдження) досвіду (підкресліть): а) організовано роботу Школи прогресивного (передового) досвіду; б) створено творчу групу; в) розроблено методичні рекомендації; г) створення відеопрезентацій; д) проведено науково-практичний семінар; е) здійснюється наставництво; є) надається консультативна допомога; ж) організація проведення педмайстерень з) проведення практичних тренінгів Висновки (рівень готовності до розповсюдження, можливі форми подальшого впровадження, рівень можливого використання тощо): В рамках впровадження інтегрованого курсу «Мистецтво» Іриною Василівною були розроблені уроки та презентації за темами «Кіномистецтво та мультіплікація» (5,9,11кл), Сорочинський ярморок» (4кл), «Мистецтво древніх цивілізацій»( 6 кл), відеоматеріал для 4 та 6 кл., тести для 2та 6 класу, бесіди за картинами для початкової ланки, інтерактивні технології для уроків ОТМ, творчі завдання для курсу «Художня культура» Дата заповнення картки: “ ____ ” _____________________ 2012 року ________________ / Аркуша Людмила Іванівна / Директор ХЗОШ № 150 (підпис) (ПІБ) (посада) _
(підпис) (ПІБ) (посада) Поділіться з Вашими друзьями: |
Схожі:
 | Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду |  | Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа Нагороди, відзнаки,звання: Грамоти управління освіти Лозівської рда, Лозівської рда та Лозівської районної ради, управління освіти... |
| Анотований каталог передового педагогічного досвіду Черкаси 2011 Зміст Анотація досвіду: у навчально-методичному посібнику вміщено сценарії засідань педагогічних рад виховного спрямування | | Опис змісту передового педагогічного досвіду Має високий рівень наукової, теоретичної І практичної фахової підготовки. Досконало володіє методикою викладання в початкових класах.... |
| Перлини педагогічного досвіду Перлини педагогічного досвіду: Посібник для вчителів початкових класів. – Первомайськ, 2015. – 54 с |  | Ти дізнаєшся: Типи файлів Поняття файлової системи. Об’єкти файлової системи: файл, папка, ярлик. Властивості об’єктів файлової системи: ім’я об’єкта, шлях... |
| Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду Укладач Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду | | Про зняття з квартирного обліку (Яроменко В. П., …) Закону України,,Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 0 Житлового кодексу Української рср, пп п. 26 Правил обліку громадян,... |
| Розпорядження голови районної державної адміністрації 01. 02. 2016 р №37 Про проведену роботу з військового обліку та бронювання військовозобов’язаних у Житомирському районі у 2015 році та заходи щодо її поліпшення у 2016 році Житомирського омвк «Щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних І призовників» у районі проведено відповідну роботу на... | | Державної адміністрації Т. С. Вимоги щодо структури, змісту й оформлення матеріалів на міську виставку перспективного педагогічного досвіду. Випуск / Т.... |