Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду



Скачати 288.69 Kb.
Дата конвертації25.08.2017
Розмір288.69 Kb.
ТипКартка





Управління освіти

виконавчого комітету Шепетівської міської ради

Методичний кабінет

М а т е р і а л и

перспективного педагогічного досвіду учителя російської мови та зарубіжної літератури Шепетівського навчально-виховного комплексу №1

у складі: «Загальноосвітня школа

І-ІІ ступенів та ліцей»

Хмельницької області

Можейко

Галини Опанасівни

Шепетівка - 2009 р.

З М І С Т




1.

Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду.......................................

3


2.

Анотація досвіду. .............................................

4

3.

Характеристика вчителя. .................................

5

4.

План вивчення і узагальнення досвіду. .........

7

5.

Опис досвіду. ....................................................

8

6.

Додатки:

20




7.1. Пам’ятка. ..................................

21




7.2. План аналізу. .............................

22




7.3. Творчі роботи учнів. .................

23




7.4. Фотоматеріали. .......................

24

7.

Список використаної літератури. ...................

25


К А Р Т К А

обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду
Тема досвіду. Формування інтелектуальних умінь учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах компетентнісного підходу

Автор досвіду:



Можейко Галина Опанасівна,

1952 року народження,

освіта вища,

учитель російської мови

та зарубіжної літератури,

спеціаліст вищої категорії,

вчитель-методист

Шепетівського навчально-виховного комплексу №1

у складі: “Загальноосвітня школа

І-ІІ ступенів та ліцей”

Хмельницької області,

педагогічний стаж – 40 років

Короткий зміст досвіду.

Досвід розкриває зміст роботи вчителя по формуванню інтелектуальних умінь учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах компетентнісного підходу, який ґрунтується на застосуванні способів навчання: порівняння, узагальнення, виділення головного, конкретизації, доведення та спростування, інтенсифікації розумової праці відповідно до нової парадигми освіти – життєтворчості, особистісно зорієнтованого навчання; досвід складається із опису власних методичних надбань вчителя та практичних напрацювань – системи уроків.

Стратегічна мета досвіду – розвинути творчо активну особистість, сформувати навчальні та загальні компетентності.


 Досвід вивчався заступником директора з науково-методичної роботи Дацко Л.Я. в період з березня 2009 року по грудень 2009 року.

Досвід узагальнено в формі опису досвіду.

Досвід схвалено педагогічною радою Шепетівського НВК №1.

Досвід схвалено методичною радою управління освіти виконавчого

комітету Шепетівської міської ради

Адреса досвіду:



Хмельницька обл.

м. Шепетівка

вул. Горбатюка, 61

навчально-виховний комплекс №1

Форми поширення досвіду: виступ на педагогічній раді, на семінарі вчителів зарубіжної літератури, представлення матеріалів на обласну виставку педагогічних інновацій, друкування в педагогічній пресі.



А Н О Т А Ц І Я

педагогічного досвіду Можейко Галини Опанасівни
директора,

вчителя російської мови

та зарубіжної літератури

Шепетівського навчально-виховного

комплексу №1 у складі:

Загальноосвітня школа



І-ІІ ступенів та ліцей”

Хмельницької області

Досвід роботи учителя з питання “Формування інтелектуальних умінь учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах компетентнісного підходу” є модифікаційним за інноваційним потенціалом, так як ґрунтується на використанні існуючого педагогічного досвіду, викладеного у посібнику Паламарчук В.Ф. “Як виростити інтелектуала” та власних надбань, представлених описом досвіду роботи вчителя, практичними напрацюваннями - системою уроків.


Провідна ідея досвіду – розвиток творчо активної особистості учня шляхом формування інтелектуальних умінь через навчання способів діяльності: порівняння, узагальнення, виділення головного, конкретизацію, доведення та спростування, інтенсифікацію розумової праці, і на цій основі здійснення компетентнісного підходу.
Мета досвіду: розкрити основні підходи в роботі вчителя щодо змісту, форм, методів, прийомів формування інтелектуальних умінь через способи діяльності відповідно до поставленої мети в умовах компетентісного підходу.
Новизна досвіду полягає у трансформації існуючого на конкретний предмет-зарубіжну літературу, та у виробленні системи методів, прийомів, способів, які забезпечують практичну реалізацію технології формування інтелектуальних умінь учнів в умовах компетентнісного підходу.
Актуальність досвіду полягає у розробці технології розвитку інтелектуальних умінь відповідно до нової парадигми освіти – життєтворчості, компетентісного підходу до навчання..
Досвід може бути використаний вчителями зарубіжної літератури, методистами, студентами ВНЗ.

Х А Р А К Т Е Р И С Т И К А



Можейко Галини Опанасівни,

вчителя російської мови та

зарубіжної літератури,

спеціаліста вищої категорії,

вчителя-методиста

Шепетівського НВК №1,

Заслуженого працівника освіти України,

1952 року народження,

освіта вища.
Можейко Галина Опанасівна працює в Шепетівському навчально-виховному комплексі №1 у складі: «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей» Хмельницької області на посаді вчителя російської мови та зарубіжної літератури з серпня 1991 року. Педагогічний стаж – 40 років.

Має високу науково-теоретичну та методичну підготовку, виявляє високий рівень професіоналізму.

Досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного процесу.

Своє завдання як вчитель зарубіжної літератури вбачає у створенні умов для осмислення учнями духовних здобутків і художніх відкриттів зарубіжної літератури. Сприяє перетворенню духовних цінностей, вміщених у літературних творах, в індивідуальний досвід школяра; формує почуття і мислення учнів, їхню читацьку культуру та творчі здібності, виховує толерантність, повагу до інших національних традицій, готує учнів до життєдіяльності у полікультурному просторі.

Володіє методикою вивчення особистості дитини і вміло застосовує дані психодіагностики в практичній діяльності.

Забезпечує реалізацію принципів особистісно зорієнтованого підходу до організації навчально-виховного процесу. Надає перевагу індивідуальним, парним, груповим формам роботи. Забезпечує цілісність уроку, єдність всіх його елементів, логіку розвитку кожного із етапів уроку через оптимальне співвідношення змісту, форм, методів (пояснювально-ілюстративних, гностичних, проблемних, частково-пошукових, дослідницьких, творчих). Оптимально використовує завдання репродуктивного, конструктивного і творчого характеру. Забезпечує високу результативність, якість праці. Відсоток високого та достатнього рівнів навчальних досягнень учнів, яких навчає – 90-95%.

Творчо використовує передовий педагогічний досвід. Виробила власний досвід роботи з питання “Формування інтелектуальних умінь учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах компетентнісного підходу”, провідною ідеєю якого є розвиток творчо активної особистості учня шляхом формування інтелектуальних умінь через навчання способів діяльності: порівняння, узагальнення, виділення головного, конкретизацію, доведення та спростування, інтенсифікацію розумової праці, і на цій основі здійснення компетентісного підходу.

Щорічно бере участь у виставці педагогічних інновацій. За період 2005-2009 р.р. на обласній виставці педагогічних інновацій 2 роботи відзначені дипломом І ступеня, 2 роботи – дипломом ІІ ступеня, 1 робота – дипломом ІІІ ступеня.

Галина Опанасівна – наставник педагогів закладу, веде систематичну індивідуальну роботу з вчителями-словесниками, голова науково-методичної ради.

Успішно поєднує досвід управління педагогічним закладом із досвідом роботи вчителя російської мови та зарубіжної літератури.

За результативність та якість праці у 2007 р. присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти України». Веде активну громадську діяльність. Виконує обов’язки Президента Асоціації директорів ліцеїв, гімназій, колегіумів Хмельницької області.

За результативну роботу неодноразово нагороджувалася грамотами управління освіти Хмельницької облдержадміністрації та Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, а в 2009р. її ім’я занесено на обласну Дошку пошани.

Галині Опанасівні притаманне вміння працювати з максимальною продуктивністю і якістю, перебувати в постійному пошуку раціональних ефективних форм і методів управлінської та педагогічної діяльності.

Відзначається високим рівнем загальної культури, що забезпечує авторитет і повагу серед педагогічного, учнівського колективу та батьківської громадськості.


Заступник директора з науково-методичної роботи: Дацко Л.Я.

Мета вивчення і узагальнення досвіду:

  • вивчити досвід роботи по формуванню інтелектуальних умінь учнів на уроках зарубіжної літератури в умовах компетентнісного підходу;

  • узагальнити досвід у формі опису.



Завдання вивчення досвіду:

  • розкрити зміст досвіду у формі опису та практичних напрацювань;

  • визначити актуальність ідеї формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу;

  • підняти роль вчителя як головного творця і дослідника;

  • прослідкувати вплив провідної ідеї досвіду на формування основних груп компетентностей: соціальних, полікультурних, комунікативних, інформаційних, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.


П Л А Н

ВИВЧЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ




п/п

Зміст роботи

Строки виконання


1.

Вивчення літератури з питання, що розглядається.

з 15.03.2009 р. по 25.03.2009 р.

2.

Проведення співбесід з учителями, учнями, батьками.

з 01.04.2009 р. по 16.04.2009 р.

3.

Спостереження уроків.

Квітень 2009 р., листопад 2009 р.

4.

Проведення моніторингу рівня навчальних досягнень.

Квітень 2009 р., жовтень, 2009 р.

5.

Співбесіда з учителем за результатами проведеної роботи.

05.11.2009 р.

6.

Опис досвіду, узагальнення результатів.

з 01.11.2009 р. по 15.11.2009 р.


Формування інтелектуальних умінь учнів на уроках

зарубіжної літератури в умовах компетентнісного підходу

Опис досвіду роботи

вчителя російської мови

та зарубіжної літератури



Можейко Галини Опанасівни

Або я знайду шлях, або прокладу його.

Сідней



Якщо хочете чогось навчитись – робіть це!

Р.Шанк





  1. Загальні положення досвіду

Сформувати творчу, інтелектуально розвинену особистість - стратегічна мета сучасної освіти. Нова її парадигма – життєтворчість, особистісно зорієнтоване навчання, формування особистості учня через набуття компетентностей, які являють собою знання, уміння, духовний досвід особистості та необхідні для розв’язання життєвих проблем і здійснення життя як індивідуального проекту. Однією із основних ознак сучасної освіти називають рівень сформованості компетентностей учнів.

Завдання учителя полягає в доборі технологій, методик, прийомів, способів, які б забезпечили компетентнісний підхід в навчальній діяльності.

«Компетентісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток загальних і предметних компетентностей особистості.

Компетентісний підхід не заперечує значення знань, але акцентує увагу на здатності використовувати отримані знання, в результаті чого формуються інтелектуальні уміння» [7, 60].

Компетентісний підхід здійснюється «як можливість установлення зв’язку між знаннями та ситуацією, в якій потрібно примінити інтелектуальні уміння з метою набуття компетентностей» [8, 20]. «Компетенція – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів …» [7, 61]. Компетентність – це володіння відповідною компетенцією. Освітня компетенція – це здатність учні здійснювати складні навчальні види діяльності [7, 61].

Вчитель розглядає компетентісний підхід як умову для оволодіння учнями освітньою компетентністю в процесі вивчення зарубіжної літератури. Уроки зарубіжної літератури вчитель використовує для формування таких основних груп компетентностей: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу – один із аспектів досвіду учителя.

“Інтелект (від лат. іntellectus – пізнання, розуміння, розум) – розумові здібності людини, здатність орієнтуватися в навколишньому середовищі, адекватно його відображати й перетворювати, мислити, навчатися, пізнавати світ і переймати соціальний досвід; спроможність розв’язувати завдання, приймати рішення, розумно діяти, передбачати” [2, 146].

“Інтелектуальні уміння (ІУ) – здатність належно виконувати певні дії, засновані на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок, пов’язаних з мислительською, розумовою діяльністю. Це складний аналітико-синтетичний процес, в ході якого створюються й закріплюються асоціації між завданнями, необхідними для його виконання, знаннями та застосуванням знань на практиці” [2, 147].

Спостереження уроків, аналіз дидактико-методичного забезпечення, співбесіда з учнями, учителем дають право зробити висновок, що формування інтелектуальних умінь на основі компетентнісного підходу відбувається у відповідній системі принципів, завдань, форм, методів, прийомів, способів навчання.

Щодо системи принципів, то у своїй діяльності учитель керується наступними:



    • принципом практичної спрямованості;

    • принципом здобуття досвіду власної діяльності;

    • принципом самостійності;

    • принципом творчості;

    • принципом розвиваючого характеру навчання.

Прагне розв’язати такі завдання:

  • розширювати читацький досвід учнів, розвивати їхні почуття, мислення, мовлення;

  • вчити аргументувати свою думку і мати на увазі поведінку героїв літературних творів та людинотворчий потенціал біографій письменників;

  • вчити учнів визначати своє життєве кредо, керуючись кращими зразками світового письменства;

  • розвивати полікультурні компетентності, уміння здобувати інформацію з різних літературних джерел та застосовувати її для інтелектуального розвитку та самовдосконалення;

  • розвивати вміння використовувати набуті знання у житті, бути здатними генерувати нові ідеї, не боятися нестандартних рішень;

  • вчити орієнтуватися у світі духовних цінностей, розв’язувати проблеми з реалізацією певних соціальних ролей.

Компетентнісний підхід підвищує ступінь мотивації учнів до навчання, допомагає усвідомити значення даного матеріалу для життя, сприяє підвищенню рівня самостійності і відповідальності учнів у навчанні.

Вчитель пропонує програму інтелектуального розвитку в умовах компетентісного підходу, яка включає такі складові:



  1. Комплексне формування мети навчання, розвитку, виховання, мотивація.

Наприклад: 5 клас.

Тема. Із слов’янської міфології. Міф про Сонце.

Мета: опрацювати основний зміст та художні образи слов’янської міфології, допомогти учням осмислити зміст міфу про Сонце та вчити учнів порівнювати міфи народів світу;

встановити спільне та відмінне у слов’янських та давньогрецьких міфах;

формувати читацькі компетенції, здатність до пошуку інформації, вміння користуватися нею для досягнення цілей;

виховувати в учнів почуття гордості за належність до великої слов’янської спільності.

Мотивація: знати слов’янську міфологію, щоб оволодіти досягненнями культури

  1. Етапи формування інтелектуальних вмінь і навиків.

Вчитель виділяє такі:

Підготовчий:

  • етап діагностики, що дає можливість визначити рівень наявних ІУ (інтелектуальних умінь) з теми:

Наприклад: 6 клас.

Тема. “Троянський цикл давньогрецьких міфів”.

Діагностика через бесіду:

 визначіть ознаки міфу як жанру;

 які основні теми міфів, що вивчались в 5 класах;

 гра “Відгадай міф”. Вчитель читає уривки міфу, учні – відгадують.


Основний:

1) етап мотивації, що дає змогу створити атмосферу зацікавленості, позитивних емоцій, інтересу до оволодіння ІУ.

2) етап усвідомлення, на якому відбувається накопичення досвіду, учні опановують знаннями, інтелектуальними вміннями.

  1. етап застосування, на якому відбувається поступовий перехід від репродуктивної діяльності до конструктивної та творчої.


Заключний:

  1. етап узагальнення, на якому відбувається перенесення набутих знань і умінь в нестандартні умови. Рівень діяльності конструктивний, творчий.

  2. Етап контролю, що передбачає вивчення рівня сформованості інтелектуальних умінь, навиків.

Спостереження та аналіз уроків дають можливість зробити висновок, що програму розвитку інтелектуальних вмінь і навиків в умовах компетентісного підходу вчитель реалізує за такими блоками:

І блок. Сприяння і осмислення інформації.

    1. Аналіз і виділення головного.

    2. Порівняння.

ІІ блок. Узагальнення, систематизація, оцінка.

    1. Узагальнення і систематизація.

    2. Визначення понять, оцінка.

    3. Конкретизація.

    4. Доведення і спростування.

ІІІ блок. Творчі уміння.

3.1. Моделювання.

3.2. Прогнозування.

3.3. “Проблемні” уміння.

Дану програму можна подати у вигляді моделі.

МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ В УМОВАХ КОМПЕТЕНТІСНОГО ПІДХОДУ



І блок умінь

Сприйняття і осмислення інформації


  • Створення правила-орієнтира.

  • Аналіз і виділення головного.

  • Порівняння.

Компетентності: інформаційні, комунікативні, саморозвитку, соціальні

ІІ блок умінь

Узагальнення і систематизація

  • узагальнення і систематизація;

  • визначення понять, оцінка;

  • конкретизація;

  • доведення і спростування.

Компетентності: інформаційні, комунікативні, соціальні, саморозвитку









ІІІ блок умінь

Творчі уміння

  • моделювання;

  • прогнозування;

  • проблемні” уміння.

Компетентності: продуктивної творчої діяльності, полікультурна, саморозвитку, комунікативна, інформаційна


2. Технологія формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу
Існує чимало тлумачень поняття “технологія”.

У взаємозв’язку із проблемою, що розглядається, вчитель визначає і практично реалізує технологію формування інтелектуальних вмінь як “моделювання змісту, форм, методів, прийомів згідно з поставленою метою” [6, 74], яка містить у собі потужний компетентнісноутворюючий потенціал. Вчитель розглядає технологію формування інтелектуальних вмінь через способи діяльності.

“Способи діяльності (синонімами цих понять є методи, прийоми навчальної роботи) можуть бути простими і складними, розв’язувати тактичні і стратегічні цілі навчання”[6, 75].

В практичній діяльності вчитель найчастіше формує інтелектуальні вміння кількома способами, які забезпечують оптимальний процес і результат інтелектуального розвитку учня, навчальні компетентності: соціальні, полікультурні, комунікативні, інформаційні, саморозвитку і самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Відбувається це в процесі активної пошукової роботи.
1-й спосіб: навчання визначати і пояснювати поняття через прийоми: створення правила – орієнтира, зображення уявлення про предмет, придумування речень з певним поняттям, визначення об’єкта за ознакою, з’єднання слова з його визначенням, приведення до абсурду, тощо.

Наприклад: 5 клас.

Тема. Казки народів світу. Німецька народна казка “Пані Метелиця”.

Мета: сформувати поняття “чарівна казка”.

Спосіб формування ІУ: визначати і пояснювати поняття.

Прийом: визначення об’єкту за ознакою.


Діяльність учителя

Діяльність учня

1. Ставить питання.

- Чи цікаво було читати казку “Пані Метелиця”?

- Назвіть причини, через які казки було читати цікаво?

1. Висловлюють враження.
2. Учні називають:

  • герой проходить через випробування, долає перешкоди;

  • виконує доручення;

  • виходить переможцем;

  • діють фантастичні істоти;

  • з героями відбуваються метаморфози;

  • добро перемагає зло.



2. Вчитель узагальнює ознаки (інформаційна табличка).

3. Ставить питання.



- Чи можна таку казку назвати чарівною?

- То яка казка називається чарівною?

3. Учні роблять висновки: “Чарівна казка – це казка, в якій ...” і називають визначені в інформаційні таблиці ознаки.

Даний спосіб діяльності забезпечує формування комунікативних, інформаційних, пізнавальних компетентностей.

2-й спосіб: навчати виділяти головне.

Вчитель формує ІУ через таку послідовність дій: визначити предмет думки, знайти ключові слова і поняття, виділити головне серед другорядного, позначити (чи зафіксувати в пам’яті) смислові опорні пункти, переказати головне. Використовує прийоми, які допомагають виділяти головне: складіть заголовок до тексту, план, тези, опорний конспект, визначіть основну частину, доберіть епіграф, запишіть ключові слова, складіть логічний ланцюжок з ключових слів тощо. Використовує групові, парні форми роботи.



Наприклад: 6 клас.

Тема. Джонатан Свіфт “Мандри Гуллівера”.

Мета: розвивальна:

вчити учнів виділяти головне серед другорядного, оформляти

висновки у вигляді опорної схеми.

Завдання: самостійно опрацювати статтю підручника “Джонатан Свіфт – “ревний захисник доблесної свободи”, зафіксувати головні події життя письменника в опорній схемі або біографічному ланцюжку за зразком:

Зразок 1.

п/п

Дата


Зміст події, яка відбулась














Зразок 2.

30 листопада  Дублін 

1
662 р.

народився письменник

Така діяльність дає позитивний результат: учні набувають інформаційних умінь, умінь і потреби у самонавчанні, саморозвитку, в процесі діяльності формуються пізнавальні, полікультурні компетентності.
3-й спосіб: навчати порівнювати.

Вчитель навчає учнів порівнювати майже на кожному уроці. При цьому дотримується “... вимог до об’єктів порівняння:



    1. Порівнювати можна лише однорідні об’єкти, що належать до одного класу і мають певну загальну основу.

    2. Спільне в об’єктах порівняння можна встановлювати лише в випадку, коли їх щось відрізняє, а встановлювати різницю між ними – лише за наявності в них подібності.

    3. Нескладні об’єкти, факти порівнювати легше, ніж якості, ознаки, процеси чи категорії. Об’єкти порівняння потрібно ускладнювати поступово. При порівнянні нескладних об’єктів корисно вводити третій, контрастний об’єкт, використовувати також наочність” [6, 88].

Мета уроку, особливості матеріалу, рівень сформованості в учнів даного прийому є тими критеріями, які впливають на вибір вчителем певного виду порівняння.

На етапах сприймання і осмислення використовує часткове порівняння, при узагальненні і систематизації – повне.

“Порівняння розрізняються не лише за ступенем повноти, а й за способами їх здійснення. Вони можуть бути паралельними, послідовними, відстроченими” [6, 89].

Найчастіше вчитель використовує послідовне порівняння.

Спостереження уроків показують, що вчитель, організовуючи роботу на уроці з використанням способу порівняння, дотримується таких етапів:

1-й – виявлення рівня сформованості уміння порівнювати;

2-й – етап мотивації, створенні атмосфери зацікавленості;

3-й – осмислення суті прийому, правил його реалізації;

4-й – застосування прийому порівняння в роботі.

В процесі підготовки, на етапі осмислення прийому та правил реалізації порівняння, вчитель інструктує учнів, пропонуючи їм пам’ятку (додаток №1).

Продуктивним на уроках вчителя при формуванні умінь застосовувати прийом порівняння є складання таблиць, схем, планів, використання прийому критичного мислення «кола Вена».

Наприклад: 5 клас.

Тема. Німецька народна казка “Пані Метелиця”.

Завдання: назвіть перешкоди, які долають пасербиця і рідна дочка; порівняйте, як діють вони, коли зустрічають перешкоди? Заповніть таблицю.

Перешкоди


Дії героїв

Пасербиця

Рідна дочка




































Засобами для вирішення пізнавальної задачі є підручники, літературні тексти, критичні статті, переклади творів різних авторів, тощо.


Вирішення пізнавальних завдань уроку із застосуванням прийому порівняння, як правило, розвиває мислення учнів, вміння самостійно здобувати, осмислювати інформацію з різних джерел, діяти у складних навальних ситуаціях; створює атмосферу зацікавленості; навчає учнів робити вибір, в тому числі – навчальний.

4-й спосіб: формування уміння узагальнювати.

Дидактичну сутність узагальнення на уроках літератури вчитель вбачає у виділенні загальних ознак літературної епохи, характеристик героїв, жанрових ознак, провідних проблем художнього твору, значення художнього образу, твору, ролі письменника тощо.

Узагальнення, як дидактична мета, реалізується педагогом частіше при уточненні нових, закріпленні набутих та систематизації знань, а також при перевірці знань, умінь та навичок.

Найчастіше вчитель працює над формуванням вмінь теоретичного узагальнення і здійснює це на основі “аналізу - синтезу і руху від абстрактного до конкретного”. З метою повноцінного узагальнення, учитель розподіляє навчальний матеріал на уроці відповідно до логіки його вивчення.

Якщо матеріал, який вивчається, необ’ємний і нескладний, то учні роблять узагальнення самостійно по всьому уроку, з опорою на матеріал, що вивчається на уроці, підручник, таблиці, схеми, художній текст, індивідуальне випереджуюче завдання тощо. Більш складніший матеріал узагальнюється методом дедукції.

Наприклад: 8 клас.

Тема. творчість Блока – вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви.

Мета: розвивати інтелектуальні уміння, виділяти головне, узагальнювати; формувати пізнавальні компетентності, самоосвітні вміння.

Етап: засвоєння нових знань.

Завдання: прослухати повідомлення (індивідуальне випереджаюче завдання) учня, зробити узагальнення: “Блок – неперевершений символіст”.

Особливе значення в досвіді по формуванню умінь узагальнювати, вчитель відводить урокам узагальнення і систематизації знань. Важливим на таких уроках є повторення і систематизація. Учні самі вчаться складати узагальнюючі та систематизуючи таблиці, схеми моделі, вирішувати проблемні та узагальнюючі задачі; узагальнення набуває системного характеру. В результаті формуються компетентності саморозвитку і самоосвіти, учні оволодівають новими навиками пізнавального характеру.



5-й спосіб: навчання умінню доводити і спростовувати.

“Доведення – це складний прийом розумової діяльності, який складає обґрунтування певного положення шляхом приведення суджень, істинність

яких несумнівна, в ньому поєднується аналіз, абстрагування, виділення головного, порівняння, синтез.

Таким же складним актом є і спростування, мета якого, – впевнити у невірності положення” [6, 105].

Формуючи вміння доводити і спростовувати, вчитель пропонує учням дотримуватись структури:


  1. тези;

  2. аргументи;

  3. спосіб доведення, спростування;

  4. висновок.

Прийоми навчання доведенню і спростуванню здійснюються на різних етапах засвоєння і застосовування знань. Завдання на доведення і спростування носять особливий характер – вони тісно пов’язані із художнім текстом, носять

дискусійний, пошуковий характер; прийом застосовується вчителем найчастіше при проблемному викладанні матеріалу.



Наприклад: 5 клас.

Тема уроку. Міф про Дедала та Ікара.

Мета: формувати уміння доводити, аргументувати, робити висновки.

Етап: засвоєння нових знань.

Вчитель: ставить проблемне питання:

Дедал – втілення мрії про крила?” Чи згодні ви з цим твердженням.

Учні: підтверджують тезу, аргументують, спираючись на текст міфу.

Аргументи:


    • він майстер, різьбяр;

    • він змайстрував крила;

    • він захопив мрією свого сина Ікара;

    • він будував прекрасні споруди;

    • він творив: протягнув нитку через мушлю;

    • він залишив після себе пам’ять;

    • від нього пішов рід митців, творців; слава його не згасла.

Висновок: отже, Дедал – втілення мрії про крила. Це вічний потяг до творчості, бажання створити нове, незвичайне.

З метою удосконалення умінь доводити і спростовувати, вчитель на уроках використовує елементи дискусії, самостійні дослідження учнів. При цьому здійснює педагогічне керівництво, забезпечує цілеспрямовану діяльність, мотивацію, процес досягнення конкретного: “Гренуй: митець чи злочинець?” (11 клас, роман П. Зюскінда “Запахи”); “Бацила чуми не вмирає!?” (11 клас, роман А. Камю “Чума”). “Гобсек. Хто він? Скнара чи філософ? Істота підла чи мисляча?” (10 клас. О. де Бальзак “Гобсек”.) тощо.

Як правило, такі уроки активізують пізнавальну діяльність учнів, формують судження, розвивають навики аргументувати, робити висновки, навчають доводити або спростовувати власні та чужі судження, формують комунікативні, соціальні компетентності, уміння нести відповідальність.

Аби допомогти учням усвідомити недоліки своїх відповідей і навчитись висловлювати свої думки логічно, послідовно, ґрунтовно, вчитель організовує рецензування відповідей товариша, пропонує для цього план рецензії (додаток №2).

Така робота також сприяє розвитку навиків доводити чи спростовувати (рецензентами, як правило, виступають 2-3 учні). Як показує накопичений досвід вчителя, процес формування інтелектуальних умінь позитивно впливає на розвиток творчих здібностей учнів. Вони навчаються самостійно переносити знання і вміння в нову ситуацію, вмінням комбінувати відомі способи розв’язання завдання по-новому, створювати оригінальні способи поряд з іншими, моделювати, прогнозувати, формують компетентності продуктивної творчої діяльності, гнучкість мислення.

“Моделювання – це процес створення моделей і робота з ними” [6, 111]. Наведемо приклад моделювання. Найбільш результативною на уроках вчителя є робота з матеріальними моделями: описовою і конструктивною.



Наприклад: 10 клас.

Тема. Оскар Уайльд. “Портрет Доріана Грея”.

Завдання: на основі аналізу тексту роману, характеристики образу Доріана Грея змоделюйте висновок, оформіть у схемі.

Д
оріан Грей



Хто він? Який він?

1) 1)


2) 2)

3) 3)


(описова модель)

Або 11 клас.

Тема. Пауль Зюскінд. Роман “Запахи”.

Завдання: опрацюйте статтю підручника, і на основі аналізу змоделюйте схему:


Жанрові ознаки роману:

традиційні

новаторські

(конструктивна модель)
Слід додати, що моделювання, як процес творчий, вчитель застосовує в умовах диференціації, пропонуючи подібні завдання здібним учням. Досвід моделювання підвищує здатність учнів до кращого засвоєння знань, збуджує інтерес до пізнання, розвиває творче мислення.

У творчому пошуку вчителя – методи інтенсифікацій розумової праці: “мозкова атака”, “Брейн-ринг”, театралізовані уроки, інтерактивні вправи, інтелектуальні ігри, художнє малювання, проекти, тощо. Результатом таких уроків є творчі роботи учнів (додаток №3).

Таким чином, формування інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу вчителем здійснюється системно, спонукає учнів до творчої самореалізації, забезпечує результативність.
3. Результати
3.1. Навчальні досягнення

Результати шкільного моніторингу, проведеного в жовтні 2009 року, підтверджують результативність роботи вчителя і є такими:

кількість учнів, що виконували роботу – 62

рівень навчальних досягнень:

високий – 16 учнів (26,5%);

достатній – 32 учні (61%);

середній – 8 учнів (34%);

початковий – немає.

Якісний показник: 87%.

3.2. Відстрочені результати.

В результаті практичної реалізації досвіду учні будуть



знати: програмовий матеріал із зарубіжної літератури, прийоми інтелектуальної праці;

розуміти: доцільність оволодіння прийомами інтелектуальної діяльності, інформаційними, полікультурними, соціальними, комунікативними, творчими компетентностями тощо;

уміти: застосовувати різні інтелектуальні уміння з метою якісного засвоєння програмового матеріалу, оцінювати твори літератури, працювати з інформаційним матеріалом, вирішувати проблемні ситуації, мати власну позицію та формувати власну думку, співпрацювати в малих групах, приймати рішення, нести відповідальність, знаходити нові рішення.
4. Висновки
Досвід роботи вчителя по формуванню інтелектуальних умінь в умовах компетентнісного підходу заслуговує на увагу.

Позитивним є те, що вчитель



  • практично втілює життєтворчу парадигму освіти;

  • створює умови для розвитку та саморозвитку особистості дитини;

  • формує креативне мислення;

  • активізує пізнавальну діяльність, розвиває пізнавальні інтереси;

  • формує загальні та навчальні компетентності учнів;

  • забезпечує високу результативність праці, якість освітніх послуг.

Досвід роботи пропонується поширити серед педагогів.

Д О Д А Т К И

      • Пам’ятка.

      • План рецензії.

      • Творчі роботи учнів.

      • Фотоматеріали


Додаток №1


П А М ’ Я Т К А

для формування умінь застосовувати

прийом порівняння


  1. Встановити мету порівняння.

  2. Перевір, чи знаєш ти твори, які порівнюються.

  3. Склади план порівняння, що і за чим будеш порівнювати.

  4. Знайди подібність і відмінність за кожним пунктом плану.

  5. Зроби висновок за результатами порівняння. Відкрий певні закономірності.



Додаток №2

П Л А Н


рецензії відповіді учня


  1. Якою була відповідь за змістом: чи все необхідне сказав учень, додав він щось нове, чи виділив головне.

  2. Яка логіка відповіді: чи послідовно викладено матеріал, наскільки ґрунтовною була відповідь, чи достатньо аргументована, чи зроблено висновок.

  3. Яка мова учня: дотримання норм, чіткість, виразність.

Додаток №3

ТВОРЧІ РОБОТИ

УЧНІВ



  • Порівняльна характеристика «Т. Шевченко, Ш.Петефі».

  • Твір-роздум

  • Учнівський проект Життєвий і творчий шлях Шолом –Алейхема»

  • Кросворд «Література сходу»

  • Електронні презентації


Фотоматеріали
С П И С О К В И К О Р И С Т А Н О Ї Л І Т Е Р А Т У Р И


  1. Волков І.П. Навчаємо творчості // М. - Педагогіка, 1988. – С.2 - 116.

  2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь. - 1997.

  3. Корсаков О. Формування в учнів досвіду творчої діяльності. //

“Шлях освіти”. – 1999. №1-2. – С. 35-39.

  1. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи. – 2000. - №39-40.. – 126 с.

  2. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні. – К.: К.І.С., 2003. – С. 13-41.

  3. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала. – Т.: Навчальна книга –

Богдан. - 2000.

  1. Хуторськой А. Ключові компетенції як компонент особистісно орієнтованої парадигми освіти // Народное образование. – 2003. - №2. – с. 58-64.

  2. Шишов С. Понятие компетенции в коспекте качества образования // Дайджест педагогічних ідей та технологій. Школа-парк. – 2002. - №3. – С. 20-21





Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconКартка обліку об’єкта передового педагогічного досвіду
Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №150 Харківської міської ради Харківської області
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconТехнологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду Укладач
Технологія вивчення, узагальнення й оформлення перспективного педагогічного досвіду
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconКартка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа
Нагороди, відзнаки,звання: Грамоти управління освіти Лозівської рда, Лозівської рда та Лозівської районної ради, управління освіти...
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconДержавної адміністрації
Т. С. Вимоги щодо структури, змісту й оформлення матеріалів на міську виставку перспективного педагогічного досвіду. Випуск / Т....
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconІнформаційний каталог перспективного педагогічного досвіду птнз області
Таке завдання може виконати тільки висококваліфікований, творчо працюючий педагог. Тому,колектив училища вже другий навчальний рік...
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconПерлини педагогічного досвіду
Перлини педагогічного досвіду: Посібник для вчителів початкових класів. – Первомайськ, 2015. – 54 с
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconАнотований каталог передового педагогічного досвіду Черкаси 2011 Зміст
Анотація досвіду: у навчально-методичному посібнику вміщено сценарії засідань педагогічних рад виховного спрямування
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconПро зняття з квартирного обліку (Яроменко В. П., …)
Закону України,,Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 0 Житлового кодексу Української рср, пп п. 26 Правил обліку громадян,...
Картка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду iconРозпорядження голови районної державної адміністрації 01. 02. 2016 р №37 Про проведену роботу з військового обліку та бронювання військовозобов’язаних у Житомирському районі у 2015 році та заходи щодо її поліпшення у 2016 році
Житомирського омвк «Щодо ведення військового обліку військовозобов’язаних І призовників» у районі проведено відповідну роботу на...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка