Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа



Скачати 267.82 Kb.
Дата конвертації23.06.2017
Розмір267.82 Kb.
ТипКартка

ОПИС

передового педагогічного досвіду вчителя біології та хімії загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів с. Тихопілля Матвєєвої Наталії Олександрівни

КАРТКА

обліку передового педагогічного досвіду

1 .Область, район, школа: Харківська,Лозівський, загальноосвітня школа

І-ІІ ступенів с. Тихопілля 

2. Прізвище, ім’я ,по батькові: Матвєєва Наталія Олександрівна

3. Рік народження: 1960

4. Освіта , фах: вища , викладач біології

5. Педагогічний стаж: 8 років

6. Нагороди , відзнаки ,звання: Грамоти управління освіти Лозівської РДА, Лозівської РДА та Лозівської районної ради, управління освіти Харківської ОДА, товариства охорони природи Харківської області.

7. З якого питання вивчено досвід: Новітні підходи до організації науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх школах в умовах сучасних вимог нового стандарту освіти.


8. Зміст досвіду: В основі досвіду лежить новий підхід до викладання предметів – орієнтація іде на кожного учня, як особистість, на розвиток його компетентностей за допомогою інноваційних технологій. Під час уроку та позакласних заходів іде залучення школярів до творчої активної науково-дослідницької діяльності та впевненого вибору свого подальшого життєвого шляху. 
9. Наслідки роботи:   Написання науково-дослідницьких робіт, екопроектів, перемога в предметних олімпіадах ІІ, ІІІ етапів. Друк у періодичній пресі, диплом ІІІ у ХХІ обласній виставці-презентації педагогічних ідей та технологій.
10. Форми узагальнення: Відкриті уроки, позакласні заняття , поширення досвіду виступи на районному методоб’єднанні ,участь у виставці-презентації педагогічних ідей та технологій .


Досвід вивчено і узагальнено дирекцією загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Тихопілля .


Анотація загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с. Тихопілля на опис досвіду
вчителя біології та хімії Матвєєвої Наталії Олександрівни на тему:

Новітні підходи до організації науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх школах в умовах сучасних вимог нового стандарту освіти


У досвіді роботи Матвєєвої Наталії Олександрівни розкрито

значення науково-дослідницької діяльності учнів у всебічному розвитку дитини 

.Відображено методику роботи за цією системою. Охарактеризовано навчальні можливості дітей у відповідності до їх вікових особливостей психологічного розвитку.Всю роботу вчителька спрямовує на розвиток логічного мислення , міркування , зорової та слухової пам’яті , уяви, вміння доводити справу до кінця.

Одним з найважливіших елементів педагогічного процесу вчитель вважає підготовку до уроку . Тому вони в неї завжди продумані, методично завершені , насичені програмовим матеріалом , цікаві , в них враховано найновіші досягнення педагогічної та психологічної науки , досвід кращих педагогів .

Різні за змістом і формою уроки проводить учитель , але на кожному діти вчаться мислити , робити власні висновки , логічно висловлюватись, збагачують словник , уяву , тренують пам’ять , вчаться фантазувати.

Опис досвіду

Тема досвіду: «Новітні підходи до організації науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх школах в умовах сучасних вимог нового стандарту освіти».

Об’єкт досвіду -  творчий розвиток учнів як поетапний процес переходу від здатності вирішення навчальних завдань спочатку на нижчих і, поступово, вищих планах творчої діяльності.

Предмет досвіду – є система форм, методів, прийомів та засобів розумового розвитку учнів.

Загальна гіпотеза досвіду. . Якщо систематично використовувати на уроках інтерактивні методи навчання, то можна очікувати якісне засвоєння навчального матеріалу,  розвиток навичок його практичного використання, підвищення  пізнавальної активності  та мотивації навчання  в учнів, що призведе до формування творчих здібностей учнів.

Актуальність досвіду.  Бурхливий  науково-технічний розвиток, швидкий ріст  наукових знань та їх широке  застосування у повсякденному житті потребують нових знань. У зв'язку з цим однією з головних задач навчання стає розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, вміння самостійно поповнювати знання. Це, крім іншого, означає, що в методиці повинен бути здійснений кардинальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу, орієнтованого на передачу готових знань, до діяльного підходу, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи цього засвоєння, на зразки та способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчих здібностей учнів, на розвиток і виховання так званого "планетарного мислення". Саме творчі завдання дають змогу саморозкритися юному обдаруванню (проникливе спостереження за явищами, вибіркове запам’ятовування, пильна увага, емоційна наснага (натхнення), гнучкість мислення та уяви в їх складному поєднанні). Ось чому таким  актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого потенціалу,  активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних знань.

Інноваційне значення  - впровадження науково-дослідницьких технологій в навчально-виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі.

Методичною основою досвіду є  педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у багатьох науках – філософії, психології, педагогіці, соціологіїВ якості основних методологічних вимог і принципів у досвіді закладені загальнонаукові: об’єктивність, достовірність, системність, причинність, розвиток, науковість.

Ідеї, заявлені у досвіді, розроблені у психолого-педагогічних дослідженнях теоретико-методологічного рівня:

         ігрові технології навчання (Я.А. Коменський, Ж. – Ж. Руссо, Ф. Фрабель, Г. Селевко, В. Коваленко );

         технологія проблемного навчання (І. Лернер,  Дж. Дьюї, Т.И. Кудрявцева, А.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, В. Оконь);

         загальні закони й категорії гносеології, положення поетапного формування розумових дій (Л.Виготський, Т.Гальперін, В.Давидов);

         методологія проблемно-орієнтованого навчання (Дж. ДьюЇ, Г. Селевко, І.С. Якиманська);

         теорія й технологія інтерактивного навчання (В. Шаталов, Є. Ільїн, Ш. Амонашвілі,  О.П. Ометун);

         положення педагогічної технології «Створення ситуації успіху» (Л. Бєлкин, О. Крупенін).

 проблема природоохоронної діяльності учнівської молоді у позакласній роботі ( А. Н. Захлєбний, Н. А. Гладков,О. В. Казакова, П. П. Костенков, Г.П. Пустовіт).

 екологічне виховання з позиції нової парадиґми – біоцентризму. (Н.Рижова)

Сутність досвіду полягає в проектуванні педагогічного процесу, орієнтованого на формування творчої ї особистості.

Головна ідея досвіду – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність , формується як творча особистість.

Авторський характер досвіду – полягає в розробці системи оригінальних сценаріїв уроків для кожного класу із використанням освоєних та адаптованих інноваційних педагогічних технологій та різноманітних засобів навчання.

Технологія досвіду складається з наступних аспектів:

- загальної характеристика творчого підходу в навчанні біології;

- особливості використання інтерактивної технології й методу проектів у викладанні

курсів, біології, хімії;

- організація дослідницької роботи в позаурочний час.

     


Опис досвіду

Зміст


    1. Актуальність досвіду

    2. Інноваційність ідей, покладених в основу досвіду

    3. Теоретична база досвіду

    4. Технологія досвіду

    5. Моніторинг процесу і результату досвіду

    6. Результати досвіду та їх аналіз

    7. Практична спрямованість досвіду і можливість розповсюдження

  1. Додатки

  2. Робота виставки-презентації педагогічних ідей та технологій

  3. Використана література

"Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів, я хочу приміряти до себе і ту роль, і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити невідоме"

І. Кант, 1781р



1.1. Актуальність досвіду

Характер сучасного життя суспільства відзначається швидкими змінами, що вимагає вносити корективи у систему освіти. Теорія і практика навчання біології направлена на реалізацію стратегії Національної доктрини розвитку освіти щодо забезпечення рівного доступу до якісної освіти, положень Концепції загальної середньої освіти щодо переорієнтації навчально-виховного процесу на особистість дитини. В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізуватись, самовизначитись, самоусвідомитись у реаліях сучасного життя.

Визначення стратегічних напрямків розвитку системи освіти хвилює практично все світове суспільство. В книзі “Школа ХХІ століття. Пріоритети реформування освіти” американський педагог Філіп С. Шлехті, посилаючись на опитування багатьох бізнесменів, роботодавців, підкреслює, що на питання: “Чого ви хочете від школи?” отримував одну і ту ж відповідь: “Нам потрібні люди, які вміють вчитися самостійно”. Це зрозуміло, якщо учень знає, як вчитися, здатний досягати мети, якщо він вміє працювати з книгою, отримувати знання від учителя, шукати і знаходити необхідну інформацію для вирішення тих чи інших проблем, використовувати найрізноманітніші джерела інформації щоб розв’язати дані проблеми, то йому набагато легше буде підвищувати свій професійний рівень, перекваліфіковуватися, набути будь-які необхідні додаткові знання, а саме це і потрібно в житті.

Звичайно, домогтися цього значно важче, ніж навчити учнів читати, писати, рахувати і засвоїти суму знань з різноманітних предметів.

Сучасний і майбутній роботодавець зацікавлений в такому працівнику, який:

- вміє думати самостійно і вирішувати різноманітні проблеми (тобто застосовувати набуті знання для їх вирішення);



  • володіє критичним і творчим мисленням;

  • має багатий словниковий запас.

Як стверджує Філіп С.Шлехті, ті учні, які успішно засвоюють базовий курс шкільної програми, навчаться застосовувати свої знання в знайомій ситуації, одержать дипломи, але не будуть вміти самостійно працювати інформацією і набувати нові знання, не зможуть розраховувати на успіхи в інформаційному суспільстві країни у ХХІ столітті.

Таким чином, випускник сучасної школи, який буде жити і працювати в ХХІ столітті, в суспільстві, повинен мати такі якості:



  • гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях, які постійно змінюються, самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці, в нестандартних ситуаціях;

  • самостійно критично мислити, вміти побачити труднощі і шукати шляхи раціонального їх подолання, використовуючи сучасні технології;

  • грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для дослідження певної задачі факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення, формулювати аргументовані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати нові проблеми);

  • бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти працювати в команді;

  • самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного рівня.

На думку сучасних педагогів, саме набуття цих життєво важливих компетентностей дає людині можливість орієнтуватись в сучасному суспільстві, формує здатність особистості швидко реагувати на запити часу. Ідея науково-дослідницької екологічної освіти – це одна з відповідей системи освіти на соціальне замовлення. В суспільстві майбутнього конкуренцію витримає тільки успішна особистість. Тому я почала працювати над проблемою Новітні підходи до організації науково-дослідницької роботи в загальноосвітніх школах в умовах сучасних вимог нового стандарту освіти.

1.2. Інноваційність ідей,

покладених в основу досвіду

В основі досвіду лежить новий підхід до викладання предметів – орієнтація іде на кожного учня, як особистість, на розвиток його компетентностей за допомогою інноваційних технологій. Під час уроку та позакласних заходів іде залучення школярів до творчої активної науково-дослідницької діяльності та впевненого вибору свого подальшого життєвого шляху.



1.3. Теоретична база досвіду

Основні документи, якими керуюсь у своїй роботі:



Закон України “Про освіту”

Закон України “Про загальну середню освіту”

Закон України “Про національну програму інформатизації”.

Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи.

Національна доктрина розвитку освіти України.

Головні завдання, що стоять у вирішенні даної проблеми:



  • виявляти і розвивати творчі здібності учнів;

  • формувати компетентності;

  • використовувати інноваційні технології у навчально-виховному процесі позашкільній та позакласній роботі.

Розвинену особистість неможливо виховати без розвитку її компетентностей. Як це зробити?

Ще Ян Амос Коменський у своїй книзі “Великая дидактика” писав: “Какое бы занятие не начинать, нужно прежде всего возбудить в учеников серьёзную любовь к нему, доказав превосходство этого предмета, его пользу, приятность и что только можно”. Сьогодні це можна втілити в життя, використовуючи інтерактивне навчання. Спираючись на праці О. Пометун, О. Сібіль, О. Барановської, Н. Браташ, я теж взяла за основу у вихованні і розвитку компетентностей учня сучасні технології. Саме на таких уроках вони вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані нестандартні рішення,.

Інтерактивна технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, конференцій, проведення мозкових штурмів, створення проблемних ситуацій і спільне їх розв’язування. Зосередженість на потребах особистісного розвитку і виховання учнів вимагає проектування організації навчального процесу, його змісту, методики на принципах природовідповідності, індивідуалізації, що передбачає глибоке знання і врахування вікових і індивідуальних особливостей дітей, прогнозування потреб їхнього розвитку Формування морально-екологічних понять є однією з умов ефективності екологічної освіти, і реалізація її потребує залучення учнів до різних видів діяльності: навчально-пізнавальної, дослідницької, туристично-краєзнавчої, просвітницької, природоохоронної тощо. Дослідники проблем екологічної освіти зазначають, що жоден із вказаних видів діяльності, взятий окремо, не може забезпечити розв'язування всіх завдань екологічної освіти і виховання учнів. Тільки органічна взаємодія різних видів діяльності дає очікувані результати.. Всі ці методи і багато інших я використовую на своїх уроках, щоб виховати і розвинути ключові компетентності учнів.

Сьогодні актуальна така організація навчально-виховного процесу, яка стимулює пізнавальну діяльність учнів із залученням їх до більшої самостійності в оволодінні навчальним матеріалом, забезпечує освітні потреби кожного з них з урахуванням нахилів, інтересів та можливостей. Цьому в загальноосвітній школі І-ІІ ступенів с. Тихопілля сприяє організація наукової пошуково-дослідницької діяльності учнів. Її основу становлять методи дослідження та спостереження в оволодінні освітою. Пошуково-дослідницька діяльність є складовою натуралістичної, екологічної, природоохоронної діяльності учнів, грунтується на принципах пізнання живої природи і функціонування живих систем, їх розвитку та взаємодії. Наукова робота – це творча робота учня, яка виконується самостійно і базується на знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час оволодіння знаннями на уроках та в позаурочний час. Наукова – дослідницька робота може принести великі плоди в разі її правильної організації.

Завдання педагога – відкрити своїм учням різноманіття корисних для їх розвитку видів пізнавальної діяльності. У своїй роботі вчителі Добровільського НВК намагаються максимально залучати учнів до виконання самостійних завдань, що потребують різного рівня творчості й самостійності залежно від індивідуальних можливостей дитини. Основною тезою сучасного підходу до наукової пошуково-дослідницької роботи є: «Я знаю для чого мені потрібно все, що я пізнаю, де та як я зможу ці знання застосовувати».

Дослідження — це людська діяльність, скерована на вивчення світу. Первинна мета дослідження - відкриття, розуміння, а також розробка методів і систем, призначених для збільшення знання світу, в якому людина живе. Серед видів дослідження, наприклад, з математики, можна виокремити наступні: математичні (дослідження з питань теорії та практики позапрограмових тем з шкільного курсу математики); біографічні (збір та дослідження фактів із життя відомих математиків); історичні та краєзнавчі (аналіз історичних подій, пов’язаних із розвитком математичної думки, вивчення досягнень сучасної математики); інтегровані (математика та фізика, астрономія, інформатика, література, мистецтво та інші). Математика – та чарівна наука, яка допомагає кожному учню розвинути уміння та здібності. І не важливо, яку професію обере він у майбутньому: будівельника чи кондитера, програміста чи фермера, лікаря чи економіста, отримані математичні знання завжди стають у пригоді.

Рушієм дослідницької діяльності є цікавість. Аналіз останніх досліджень і публікацій сприяв визначенню сутності поняття "пошуково-дослідницька діяльність", яке в межах дослідження нашого навчально – виховного комплексу розглядається як діяльність, що забезпечує формування наукового світогляду в учнів, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей (активність у самостійному пошуку, ініціативність тощо), формування навичок самостійної дослідницької діяльності, застосування теоретичних знань у своїй практичній діяльності, розширення наукової ерудиції. У своїй роботі учень повинен продемонструвати добрі знання з певного розділу будь – якого навчального предмету, достатній термінологічний словник, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення і висновки та практичне застосування досліджуваної теми. Інтерактивні методики я намагаюся використовувати на своїх уроках, щоб виховати і розвивати компетентності учнів.

Понад 2400 років тому Конфуцій наголошував: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію”. Це просте твердження обґрунтовує необхідність використання новітніх технологій у навчанні. Дещо змінивши слова видатного китайського філософа, можна сформулювати кредо інтерактивного навчання: “Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, – я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром”.

Компетентність безпосередньо не пов’язана із змістом навчального предмета. Вона характеризує не предметні, а життєві уміння людини. Тому я не обійшла увагою і позакласну роботу та позашкільну.

1.4. Технологія досвіду

Навички дослідницької діяльності учнів формуються поступово. Спираючись на вимоги навчальної програми, я визначила завдання етапів проходження шляху від розумових вмінь до дослідницьких навичок.



Перший етап (організаційний): Визначення пріоритетних завдань науково-дослідницької діяльності в шклоли на спільному засіданні педагогічного колективу.Серед них:

- формування самостійного мислення, тобто вміння в новій для себе ситуації самостійно побачити й поставити проблему, розглянути її системно, висунути свої гіпотези, обґрунтувати їх і запропонувати ефективне рішення;

- розвиток аналітико-синтетичних вмінь, а саме вмінь розділяти ідеї (проблеми) на складові та встановлювати взаємозв’язки між ними для узагальнення;

-формування гнучкого креативного процесу, тобто з урахуванням індивідуальних вподобань (одним подобається працювати з образами, іншим – з символічною інформацією), а також індивідуального творчого потенціалу й особливостей нервово-психічного статусу дитини, визначених психологом;

- формування навичок роботи з науковою літературою, документальними джерелами, тощо;

- формування вмінь і навичок проведення дослідницького експерименту, тобто формулювання завдань експерименту, висування робочої гіпотези на основі дослідних фактів і теорії, розробку методу дослідження та проведення самого експерименту, систематизацію отриманих даних, аналіз і узагальнення результатів експерименту, висновок про достовірність підтвердження або спростування робочої гіпотези;

- формування навичок публічного висвітлення ходу наукового дослідження та захисту отриманих результатів;

- розвиток у дітей пізнавальних інтересів та здібностей, потребі у творчій самореалізації;

- виховання позитивних мотивів науково-дослідницької діяльності.

Вирішенню пріоритетних завдань сприяє ретельно розроблений план роботи, що включає такі заходи як навчальний семінар для вчителів "Формування науково-дослідницьких умінь в умовах загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів", лекція для учнів. "Вимоги до написання дослідницької роботи", семінар для учнів та вчителів "Типові помилки і проблеми при написанні науково-дослідницьких робіт: шляхи їх подолання", участь у Днях відкритих дверей обласних секцій МАН, виступ на педраді "МАН як одна з пріоритетних форм роботи з обдарованими дітьми", спрямовані на підготовку до наукової діяльності як учнів, так і вчителів.

Науково-дослідницька робота в школі проводиться за трьома головними напрямками.

Перший – це розвиток наукового мислення школяра і майбутнього громадянина, яке досягається цілою низкою спеціальних заходів, методів і дій безпосередньо на уроці.

Другий – це позакласна діяльність, в якій учні беруть участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, змаганнях, турнірах.

Третій – це участь у роботі Малої академії наук. Зокрема в щорічних її конкурсах-захистах: шкільному, районному, обласному та республіканському.



Другий етап(вступний) залучення учнів 1-4 класів до самостійної діяльності. Важливо вчити розділяти ціле на елементарні складові частини в нескладних практичних діях, у логічних іграх. Виділяти на слух основні компоненти ритмічно організованого тексту. Розділяти цілісне зображення на елементи. Коротко переказувати основні етапи дії розповіді або діа-, теле-, мультфільму. Проводити емпіричний аналіз тексту, завершуючи (супроводжуючи) його емоційною оцінкою. Накопичувати досвід визначення й пояснення понять через показ відповідного предмету, вказівку, опис. Виділяти зовнішні ознаки знайомих предметів, явищ. Основною формою роботи в школі є урок де і відбувається підготовка учнів до науково-дослідницької роботи. Розвивати в учнів уміння дослідника ми починаємо уже з молодших класів. Тут переважають ігрові форми навчання і головним завданням вчителя є підтримка інтересу й уваги школяра до рішення проблеми. Типовими завданнями, які використовуються на уроці є:

знайти відмінності на малюнку, схемі;

скласти план;

дати назву тексту;

скласти питання до тексту;

продовжити розповідь;

замалювати побачене;

виписати певну інформацію з тексту.



Третій етап (підготовчий): ознайомлення учнів 5-6 класу з дослідницькою діяльністю, поступовим накопиченням досвіду, навичок та вмінь її впровадження. Така підготовка забезпечить високу якість індивідуальних досліджень старшокласників та стабільні результати на третьому етапі. Необхідно вчити розділяти ціле на елементи, учити бачити компоненти в цілісному зображенні, предметі. Навчати виділення істотних і неістотних ознак предметів, нескладних явищ. Розрізняти ос­новних дійових осіб розповіді. Виконувати поелементний емпі­ричний аналіз, завершувати (супроводжувати) його емоційною і простою логічною оцінкою. Висловлювати просте припущення про можливе рішення, намічати план дій, перевіряти результат за зразками. У середніх та старших класах на уроках використовуються нестандартні завдання, такі як:

сконструювати правило;

сформулювати гіпотезу;

спрогнозувати явище;

замінити якості одного предмета

якостями іншого;

відшукати властивості об’єкта в іншому

середовищі;

з’єднати непоєднувані в реальності

якості;


змоделювати ситуацію.

Використання дослідницького методу на уроках досягається також шляхом створення проблемних ситуацій, постановки проблемних задач, проведення живої дискусії.



Четвертий етап ( тренувальний ): розвиток дослідницьких умінь учнями 7-8 класів. Вчити виділяти істотні і неістотні ознаки нескладних предметів, явищ, подій. Виробляти елементарний смисловий аналіз тексту, відтворювати основні елементи прочитаного, побаченого в бесіді. Аналізувати завдання по складових елементах, користуватися картинним планом-орієнтиром.

Учитися осмислювати протиріччя при проведенні нескладних дослідів, спостережень, аналізі простої вербальної й наочної інформації. Вправлятися в розпізнаванні нових функцій об’єкта (відповідаючи на запитання типу "Як ще можна використовувати цей предмет?”), висловлювати просте припущення про послідовність дій, необхідних для вирішення проблеми, про можливі способи рішення. Вже звичним стало проведення проектних уроків, уроків-екскурсій, уроків-пошуків, уроків-досліджень. Також широко використовується написання рефератів, що дає змогу учневі сформувати власну думку з вивченої проблеми, вчить працювати з літературою, Інтернет-джерелами, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, оформляти роботу. Написання та захист реферату надає максимальної підготовки для заняття науково-дослідницькою діяльністю.



П'ятий етап (заключний): самостійна дослідницька діяльність школярів 9 класів. Здійснювати комплекс дій, емпіричний аналіз різної інформації. Розділяти ціле на складові частини в практичних діях, при сприйнятті й осмисленні зображень у тексті, в логічних іграх. Проводити смисловий аналіз тексту, розповіді вчителя, відтворювати в бесіді основні смислові частини прослуханого, побаченого. Вчити аналізувати відповідь товариша за планом.

Учитися бачити протиріччя в різних ситуаціях навчально-пізнавальної діяльності, нову функцію об’єкта, структуру об’єкта. Намічати в колективній і парній роботі простий план дій при вирішенні пізнавальних завдань, перевіряти спільно результати рішення. Здійснювати часткове перенесення відомих знань і способів у нову ситуацію. Участь у роботі Малої академії наук є найвищою науковою діяльністю для школярів.



На уроках: Зрозуміло, що така робота виходить за рамки традиційного спілкування між учнем та вчителем в межах навчального процесу і приводить їхні стосунки до партнерства. Саме у партнерстві і з’являється аура творчості учня і вчителя, яка виводить їх на вищий рівень саморозвитку та самовдосконалення. Цього я досягаю, використовуючи тести з варіантами відповіді, завдання різного рівня, варіативні домашні завдання, пропоную перелік тем творчих робіт та повідомлень, завдання для релейних контрольних робіт. участь в акціях, Всеукраїнських конкурсах, конкурсах-захистах наукових робіт. Робота здійснюється за трьома напрямами: урочна діяльність, гурткова робота, робота секцій біології, екології, хімії. Через участь у роботі гуртків учні отримують загальну підготовку, засвоюють понятійний апарат, ознайомлюються з історією та тенденціями розвитку науки, сучасними науковими теоріями й гіпотезами, міждисциплінарними зв'язками. Це сприяє застосуванню знань у різних галузях. Особливу увагу звертаємо на формування в учнів уміння фіксувати результати досліджень: оформляти результати у формі таблиць, схем, фотознімків, обробляти тексти висновків, виготовляти наочні посібники, готуватись до конкурсу-захисту робіт. Перспективною формою організації пошуково-дослідницької діяльності школярів є розроблення та реалізація проектів. Проект поєднує теорію та практику, постановку будь-якого розумового завдання й практичне його виконання. Головні завдання, що вирішуються при застосуванні проектної технології, – це набуття й використання знань для розв’язання нових пізнавальних завдань, розвиток комунікативних навичок, уміння користуватися дослідницькими прийомами. Важливо, щоб тематика роботи враховувала сучасні інтереси дитини й одночасно забезпечувала їх розширення і отримання нових знань і навичок. Тематика проекту може бути сформульована педагогом з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмету або відповідно до профільності гуртка, інтересів і здібностей учнів. Діти можуть також самі запропонувати тематику проекту. Успішна реалізація дитиною проекту залежить від професійних якостей педагога. У канікулярний період ефективною формою організації дослідної роботи школярів є літні навчально-польові практики. Літня навчально-польова практика має не лише навчальне, а й велике виховне значення. (Додаток №1, 2)

Позакласна робота: Отже, на сучасному етапі розвитку середньої освіти все виразніше постає проблема організації та проведення позакласної та позашкільної роботи. Саме під час таких видів діяльності виявляються необмежені можливості всебічного розвитку особистості учня, вихованця; активізується його навчально-пізнавальна й творча діяльність; формуються світоглядні переконання. “Виховання розумних, всебічно розвинених людей можливе лише тоді, коли діти, молодь використовують щодня не менше 5-6 годин вільного часу за своїм бажанням (а бажання ці слід виховувати), на вибір …”, – стверджував корифей української педагогіки В.Сухомлинський. Проводжу тематичні виховні години, екскурсії, наукові експедиції з метою вивчення об'єктів заповідного фонду (Додаток 3)

Це дозволяє стверджувати, що система роботи з науково-дослідницької діяльності, розроблена в школі, спроможна вирішувати багато важливих функцій, розв’язання яких за інших умов було б значно ускладнене. До таких функцій відносяться:

організаторська – створення умов для продуктивної діяльності та позитивного самовиявлення особистості учня;

діагностична – проведення заходів щодо виявлення особливостей психічного, фізичного та розумового розвитку учнів;

прогностична – прогнозування особистісного розвитку учнів; складання програм розвитку та саморозвитку, вироблення рекомендацій;

конструктивна – розробка конкретних напрямків та планів ведення наукового дослідження старшокласників з урахуванням талантів, здібностей та захоплень кожної дитини, передбачення можливих труднощів та способи їх усунення;

корекційна – організація корекційних заходів у подальшому плануванні та проведенні науково-дослідницької діяльності в школі.

Таким чином, можна говорити про системний підхід до цього виду діяльності, що передбачає цілісність, послідовність і наступність логічно пов’язаних між собою форм і методів роботи педколективу з організації ефективної та результативної науково-дослідницької діяльності школярів.

1.5. Моніторинг процесу

і результату досвіду

Будь-яка діяльність, пов’язана з навчальним процесом, повинна мати свої результати і способи перевірки досягнень учнів. Наряду з традиційними методами перевірки я використовую моніторинг. Найефективніший показник – результати ДПА у 9 класі.

Рис. 1. Результати ДПА у 9 класі за останні чотири роки.

За останні роки збільшився відсотк учнів, які отримали за ДПА високі бали і зменшилась кількість учнів, які отримали оцінки середнього рівня.



1.6. Результати досвіду

та їх аналіз

В період нестійкого інтересу до навчання формування успішної особистості учня стає можливим завдяки інтерактивним технологіям, які передбачають вивчення проблем, самостійну дослідницьку роботу та дослідницьку роботу під керівництвом вчителя. Учням надається можливість працювати у наукових лабораторіях вищих навчальних закладів під керівництвом наукових співробітників. Реалізується принцип послідовності навчання. Це ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. Навчання – не автоматичне вкладання матеріалу в голову учня. Потрібна напружена розумова робота дитини та її власна активна участь у цьому процесі. Пояснення і демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких знань.Коли учень самостійно зможе сформулювати висновок і підсумок своєї творчої праці, тоді це дасть справжній результат, навчання. Не можливо одній людині знати все, навіть в окремій вузькій галузі знання. Тому ми повинні навчити учнів користуватися мережею Інтернет, для пошуку необхідної інформації.. Учням потрібні навички: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї, концепції і вже на підставі цього вміти шукати потрібну інформацію, тлумачити її і застосовувати за конкретних умов. Саме цьому сприяють інтерактивні технології. Як показує досвід, учні виявляють більший інтерес до предмета, активно працюють, виявляють бажання покращити свої результати. А це вже є велике досягнення. Діти після таких занять стають більш відкритими, не соромляться висловлювати свої думки, вміють уважно вислухати. В громадському житті вони стають більш активнішими: вболівають за життя села, його добробут. Це проявляється в готовності допомогти пенсіонерам, підготувати концерт для ветеранів, навести порядок в місцях відпочинку, бути не байдужими до екологічних проблем.



Список науково-дослідницьких робіт учнів за останні три роки:



Назва роботи

Рік виконання

Результат

1

Визначення екологічного стану каналу Дніпро-Донбас поблизу с. Тихопілля


2012/

Робота МАН

2

Визначення забруднення атмосфери міста Лозова методом ліхеноіндикації

2012/

Робота МАН

3

Орнітофауна річки Берека

2012/

«Моя Батьківщина - Україна»

4

Результати схрещування бджіл карпатської та української порід

2012/

Робота МАН

5

Одуд – барвистий метелик узлісь

2012/

Птах року -2013

6

Бджолоїдка- птах року

2013/

Птах року -2014

7

Як отримати гроші з відходів сільськогосподарського виробництва?

2013/

Екопроект

8

Рідкісні лишайники Кам'яної балки

2013/

Робота МАН

9

Сова вухата

2013/

«Юний дослідник»

10

Проблеми утилізації сміття у селі Тихопілля

2014/

ЕКОоб'єктив

11

Дослідження особливостей тривожності школярів підліткового віку

2014/

Робота МАН

12

Рідкісні водоплавні птахи нашої місцевості

2014/

«Юний дослідник»

13

Яка упаковка краще?

2014/

Екопроект

14

Гніздування огарів у Харківській області

2014/

Конференція школярів. Білгород


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconКартка обліку об’єкта передового педагогічного досвіду
Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №150 Харківської міської ради Харківської області
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconКартка обліку об’єкту перспективного педагогічного досвіду

Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconАнотований каталог передового педагогічного досвіду Черкаси 2011 Зміст
Анотація досвіду: у навчально-методичному посібнику вміщено сценарії засідань педагогічних рад виховного спрямування
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconКалинівська середня загальноосвітня школа Дніпропетровська область, Широківський район Заключне повторення матеріалу з математики в 5 класі
Забезпечуючи необхідну мотивацію навчання на уроці, використовую проблемні ситуації, залучення життєвого досвіду учнів, історичні...
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconЗош і–іі ступенів с. Попово зміс т візитна картка
Юридична адреса: в. Шкільна, 2,с Попово, Берегівський район, Закарпатська область, Україна, 90221
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconГолубівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новомосковської районної ради Дніпропетровської області
Леніна, 17, с. Голубівка, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51230
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconОпис змісту передового педагогічного досвіду
Має високий рівень наукової, теоретичної І практичної фахової підготовки. Досконало володіє методикою викладання в початкових класах....
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconПерлини педагогічного досвіду
Перлини педагогічного досвіду: Посібник для вчителів початкових класів. – Первомайськ, 2015. – 54 с
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconУрок музики в класі. Савченко Тетяна Терентіївна Урок музики в класі
Некрасовська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Вінницький район Вінницька область
Картка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка