Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня



Скачати 217.49 Kb.
Дата конвертації22.02.2018
Розмір217.49 Kb.


Київ очима українських

та зарубіжних митців
Літературна вітальня

Мета:

  • познайомити учнів із відомими особистостями, життя і доля яких були тісно пов̒язані з Києвом;

  • розвивати навички ведення діалогу, виразного читання; виховувати почуття гордовитості за нашу столицю та державу.



2011

Ведучий. Київ – одне з найстаріших міст Європи, визначний політичний і культурний центр. Багато пережив він – пограбування, пожежі, спроби знищення. Не раз Київ називали другими Афінами, руським Єрусалимом, православним Римом, північним Царгородом. Ось яким у середині ХХ століття побачив славне місто турецький поет Назим Хікмет.



Поділ Пам'ятник засновникам Києва

Декламатор

Я на порозі міста зупинився

І зрозумів, що це про нього ж мріяв,

А ще як в очі карі подивився,

То так відразу в Київ закохався.

У ньому гори й води – все священне,

І золотих пісків Дніпро насіяв.

Стоять каштани, мовби наречені,

І я відразу в Київ закохався.

Йому вже тисяча п’ятсот. Віками

Його точили люті буревії,

Обличчя помережане пружками,

Та я відразу ж закохався в Київ.

Над ним блакить, як у моїм Стамбулі,

І ніби рідний вітерець повіяв.

Я Київ славити у віршах буду,

Бо я відразу закохався в Київ.

Історик. Київ захоплював усіх, хто побував у ньому. І не здаються перебільшенням слова літописця про враження, яке залишилося навіть у його ворогів. 1239 року двоюрідний брат Батия Менгу-хан, вперше побачивши Київ із-за Дніпра, як свідчить літописець, "видив град, удивися красоті его й величествуего, присла послы свои к Михайлу й ко пражанам, хотя их прельстиши"

Місто Кия за всіх часів привертало увагу іноземних мандрівників, які всі без винятку називали Київ дуже давнім і величним містом.



Літературознавець. Письменник І. Аксаков у 1850 році, проїхавши Україною, писав: "Багато чув про Київ, та він перевершив усі мої уявлення. Я ще до цього часу не можу повністю отямитися й усвідомити всі пережиті почуття: і красу самого Києва, і весну з розливом Дніпра з молодою, свіжою зеленню, з мільйоном солов'їв… У його красі є щось вічно свіже і молоде."

Історик. Київ кінця ХІХ – початку ХХ століть зберігає свою красу, свою значимість, привертає увагу художників і письменників унікальним і захоплюючим єднанням сивої історії та квітучої неповторної природи. Бо ж Київ і його землі – це поетичний легендарний край, своєрідна культура, столиця слов'янського народу.

Тарас Шевченко. Я закохався у Київ, коли приїхав сюди у червні 1843 року після визволення з кріпацтва і задумав змалювати всі визначні види Києва, внутрішній вигляд храмів і цікаві околиці. Писав про свою роботу так: "Я хочу малювати нашу Україну. Я намалюю її в трьох книгах: в першій будуть види, визначні своєю красою або історією, в другій – сучасний побут, у третій – історія." Не раз кортіло мені змалювати Київ у своїх творах:портреты укр писателей-20.jpg

Дніпро геть-геть собі розкинувсь!

Сіяє батько та горить!

("Сестрі")

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

("Княжна")

А Дніпр мов підслухав: Володимирська гірка

Широкий та синій

Підняв гори-хвилі;

А в очеретах реве, стогне, завиває.

Лози нагинає…



("Гайдамаки")

У Києві на Подолі

Козаки гуляють…

А музика реве, грає,

Людей звеселяє.

("Чернець")

Ішов кобзар до Києва

Та сів спочивати. Вигляд Дніпра

Торбинками обвішаний

Його повожатий.

("Катерина")

5 квітня 1847 року на переправі через Дніпро мене було заарештовано і віддано в солдати на десять років без права писати і малювати. Проте і в оренбурзьких та казахських степах весь час поставав в уяві образ "Києва великого": "Далеко, дуже далеко від моєї милої, моєї прекрасної, моєї бідної батьківщини я любив іноді, дивлячись на широкий безлюдний степ, полинути думкою на берег широкого Дніпра… Та найчастіше я плекаю старечу уяву картинами золотоголового, садами повитого і тополями увінчаного Києва."



Ведучий. Саме на честь Шевченка названо Київський національний університет.

изображение 112.jpg

Пам'ятник Т. Шевченку КНУ ім. Т. Г. Шевченка

Михайло Ломоносов. У 1834 році 23-річним юнаком приїхав я до Києва. Вивчав старовинні рукописні книги у бібліотеках Братської школи та Печерського монастиря, досліджував проблеми віршування. Дуже вдячний Феофану Прокоповичу, ректору Київської академії, автору лекційних курсів "Про поетичне мистецтво", "Про риторичне мистецтво" та ін..

Дуже я любив, піднявшись стрімким Андріївським узвозом у Старе місто, завітати до архітектурних скарбниць, побудованих Ярославом та синами. Тут у Софійському та Михайлівському соборах досліджував способи й техніку викладання мозаїк, їхній хімічний склад, намагаючись пізнати секрети давньоруських майстрів. У Києві я вчився малювати. Та як тут не взяти в руки пензля і фарби, коли навколо буяє чарівна й неповторна українська природа!



Ведучий. Киянам безмежно дороге ім'я Михайла Васильовича Ломоносова. На його честь названо вулицю у Голосіївському районі столиці,хімічно-фармацевтичний завод на Подолі. А на стінах нині відродженої Києво-Могилянської академії в 1973 році встановлено дошку.

Олександр Грибоєдов. Прибути до міста над Дніпром мені довелося наприкінці травня 1825 року. Тоді моя комедія "Лихо з розуму" ще тільки ходила в списках. Перебуваючи в Києві, часто відвідував Старе місто, Києво-Печерський монастир, Контрактову площу. У листі до В. Одоєвського від 10 червня 1825 року написав про це незвичайне місто: "Я в древньому Києві: надихався місцевим повітрям і незабаром їду далі... Володимири та Ізяслави повністю оволоділи моєю уявою. Природа чудова… додай до цього святість руїн, морок печер. Як тремтливо ступаєш у темряву Лаври або Софійського собору, і як на душі вільно, коли потім виходиш на білий світ: зелень, тополі й виноградники, чого у нас немає…"



Києво-Печерська Лавра Контрактова площа

Ведучий. У Києві ім'ям Грибоєдова названо вулицю у Солом'янському районі та бібліотеку.

Оноре де Бальзак. У моєму будинку в Парижі на стінах кабінету розміщені розкішні літографії з краєвидами Києва. "Мати руських міст" знайшла своє місце у моїх покоях лише останніми роками, коли, закоханий у чарівну графиню Ганську,неодноразово навідувався на мальовничі береги Дніпра. Я ретельно вивчав історичні реліквії міста, відвідував храми та місця народних гулянь, милувався дніпровськими краєвидами, про що докладно розповів у своєму щоденнику: "Бачив я Північний Рим, місто православ'я, в якому 300 церков, братства печорської лаври, святої Софії, а навкруги степи й степи. Це цікаво оглянути: маємо тут дивовижну гармонію розкошів і простоти." "Навіть якби в мене не було друзів, що мешкають біля Києва, все одно я би поїхав до Києва в інтересах літератури та етнографії."



Софіївський собор Андріївська церква

Олександр Пушкін. "В младенчестве моём она меня любила – И семиствольную цевницу мне вручила", - це рядки з вірша "Муза", який я написав у Києві в лютому 1821 року, переживаючи піднесення від древнього "златоверхого града" над Дніпром.

У Києві я залишався вірний ідеям тієї волелюбної поезії, за яку був засланий на південь. Зупинився у будинку генерала М. Раєвського, героя вітчизняної війни 1812 року. По приїзді до Києва відвідав літописну гору Щекавицю, де, за переказами, було поховано давньоруського князя Олега. Довго блукав стрімкими схилами, але могили того, хто назвав Київ матір'ю міст руських, так і не знайшов. Через кілька років знову повернувся до цієї теми і написав оду "Олегів щит" (1829 р.)



Олегов щит


Когдако граду Константина

С тобой, воинственный варяг,

Пришла славянская дружина

И развила победы стяг,

Тогда во славу Руси ратной,

Строптиву греку в стыц и страх,

Ты пригвоздил свой щит булатный

На цареградских воротах.

Настали дни вражды кровавой;

Твой путь мы снова обрели.

Но днесь, когда мы вновь со славой

К Стамбулу грозно притекли,

Твой холм потрясся с бранным гулом,

Твой стон ревнивый нас смутил,

И нашу рать перед Стамбулом

Твой старый щит остановил.




Знайомство з билинами так званого Київського циклу відбилося у подальшій творчості. Навіть пісня "Із побуту поволзьких розбійників" починається словами: "Во славном городе во Киеве, У славного царя у Владимира…"

Ведучий. У 1970 році на будинку № 14 по вулиці Грушевського встановлений барельєф Пушкіна. А в парку на Брест-Литовському проспекті у 1962 році у маєві беріз споруджено пам'ятник поету з написом: "Пушкину – украинский народ". У 1900 році ім'ям Пушкіна було названо вулицю в центрі міста, а біля будинку 5-ї Печерської гімназії (нині – Український транспортний університет) встановлено погруддя поета.

изображение 112.jpg

Барельєф Пушкіна на Пам'ятник поету

Грушевського, 14.

Ведучий. В одному з найкрасивіших куточків сучасного Києва, на Русанівці, височить пам'ятник Миколі Васильовичу Гоголю. Обличчя письменника повернуте в бік дніпровських пагорбів, на яких розкинулося Старе місто – Київ його часів, Київ, який він любив.
Пам'ятник Гоголю

Микола Гоголь. У 1827 році на весняних канікулах я побував в Києві, який назавжди полонив моє серце, особливо мене вразив могутній і мальовничий Дніпро.

(Читається уривок "Чуден Днепр...")



Ведучий. Узагалі Київ у житті Гоголя займав особливе місце. Він завжди мріяв тут оселитися, купити землю й мати власний будинок, займатися педагогічною та видавничою діяльністю: навчати студентів, написати й надрукувати "Історію України", укласти збірку народних українських пісень тощо. Але не склалося…

Микола Гоголь. Отож лише у 1835 році я знову потрапив до міста своєї мрії. Тут я відвідував святині української землі – Софійський собор, Києво-Печерську лавру, де на дзвіниці залишив свій підпис. У 1848 році я востаннє відвідав Київ. Цього разу я часто гуляв міськими околицями, біля Андріївської церкви, спускався узвозом на поділ до Дніпра.

4.bmpизображение 114.jpg

Вигляд Дніпра Ілюстрація до твору М. В. Гоголя

Ведучий. Любов до Києва Гоголь утілив у творах. Ми пізнаємо київські вулиці, пейзажі у "Вії", "Страшній помсті" (опис Дніпра), "Тарасі Бульбі". Коли в Києві на початку століття було збудовано Троїцький народний будинок (нині Театр оперети), то фасад його прикрасили двома скульптурними погруддями – Тараса Шевченка і Миколи Гоголя. На честь 50-річчя пам'яті письменника в 1902 році одна з вулиць міста дістала назву Гоголівської. Пам'ятник Гоголю на Русанівському бульварі було збудовано у 1982 році.

(Звучить романс "Очи черные")



Ведучий. Знаменитий романс "Очи чёрные" співають сьогодні на всіх континентах. Автор слів цих улюблених мелодій – Євген Павлович Гребінка, обдарований самобутній письменник.

Євген Гребінка. Картини рідної природи глибоко хвилювали мене: "В Україні давно вже весна: цвітуть густі сади, цвітуть веселі луки, цвітуть зелені береги блакитних річок... Жайворонок потонув у небі і дзвенить там, як срібний дзвіночок, що закликає природу до молитви".

Напередодні весілля, у червні 1844 року, відвідав Київ. В одному з останніх послань молодшому братові Аполлону я написав: "Правду сказал Пушкин: "Толь дело Киев, что за край!"

Колиска стародавньої слов'янської історії не раз надихала мене на поетичні рядки:


В стране, где Днепр

волною голубою

Поит цветущие луга,

Где гордо высятся

зелёной крутизною

Его лесистые брега…

Стоит святой богатый

Киев-град…





Літературознавець. Лев Миколайович Толстой був закоханий в Україну і Київ. Він мав глибокі родові українські корені, які тягнулися від старовинних українських гетьманських рядів Скоропадських і Маркевичів, від Уляни Скоропадської, яка вийшла заміж за Петра Толстого… І саме тому, може, Лев Толстой любив народну українську мову, за його словами: чисту, гучну,барвисту і таку колоритну, в якій стільки ніжних поетичних і душевних слів, стільки музики і співучості.

Лев Миколайович міг годинами читати напам'ять Шевченка, особливо захоплювався "Наймичкою". Читав на повний голос. Блискуче, зі справжньою українською вимовою, з правильними наголосами, спостерігаючи, яке враження він справив на слухачів, особливо українців.




Софіївський собор Аскольдова могила




Михайло Врубель. Вперше я опинився в Києві у 1884 році, коли був ще студентом Петербурзької академії мистецтв, щоб узяти участь у реставруванні фрескового живопису ХІІ сторіччя Кирилівської церкви.

Прототипами майже всіх образів в інтер'єрі Кирилівської церкви послужили мешканці Києва. Мені довелося виконати низку розписів на барабані купола славетної Софії, а також підготувати ескізи інтер'єру Володимирського собору.

На початку свого перебування в Києві щоденно ходив пішки від вулиці Афанасьєвської (тепер Івана Франка) до Кирилівської церкви на Куренівці. Дружиною моєю стала жінка, дитинство і юність якої минули на берегах Дніпра. Колишня учениця пансіону в Липках, випускниця Київського інститутушляхетних дівчат, Надія Іванівна Забіла була чудовою співачкою та актрисою.Образ дружини було втілено у творах "Царівна-Лебідь" (1902 р.), "Портрет на тлі беріз" (1904 р.). І знову, приїжджаючи до цього міста, хочеться повторити: "Який же чудовий, одначе, Київ. Шкодую, що я тут не живу… Я люблю Київ…"



М. Врубель "Мати Божа" М. Врубель "Царівна-Лебідь"

Ведучий. Ім'ям Врубеля названо узвіз та провулок у Шевченківському районі, а на вулиці Десятинній, 14, встановлено меморіальну дошку.

Олександр Купрін. Древній стольний град у моїй біографії відіграв особливу роль. З одного боку, з ним пов'язаний крах усіх надій на військову кар'єру. З іншого боку, саме в Києві довелося втілити свою давню мрію – стати письменником. І протягом 1894 – 1900 рр. у київських газетах було опубліковано понад 40 моїх оповідань. Багато з них увійшло до книжки "Київські типи" (1896 р.). "Мовби хтось взяв та вимив дбайливими руками і бережно розставив по місцях і це блакитне небо, і пухнасті білі хмари на ньому, і високі старі тополі, що тремтіли молодим клейким запашним листям. Дніпро розстилався під нами на неозорий простір – синій і страшний біля берегів, спокійний і срібний вдалині…" – писав я.
портреты укр писателей-16.jpg


Леся Українка

… Який шумливий світ там, за вікном!

Та я його не бачу. Тільки й видко

Мені з вікна шматок різьби на брамі



Та ще тополю із міського саду …
Ведучий. Ці рядки були написані поетесою у квітні 1897 року. З вікна будинку № 21 на вулиці Назаріївській споглядала вона щоденно той клаптик міського пейзажу.

Леся Українка. Київ, 30.11.1893, до М. П. Косача. Я скінчила "Давню казку" (поет і лицар), прочитала її в Плеяді з певним тріумфом… Плеяда тепер сильно воспрянула духом і числом, збирається досить правильно, кожний раз є що читати…"

Ведучий. Наприкінці 80-х рр. у Києві виник молодіжний літературний гурток "Плеяда". Леся Українка була одним із його організаторів. На своїх засіданнях плеядівці обговорювали шляхи розвитку української літератури, критично розглядали власні твори, працювали над перекладами. Вони популяризували серед народу кращі твори світової літератури: О. Пушкіна, Л. Толстого, Г. Гейне, В. Шекспіра, А. Міцкевича та інших. Члени гуртка підтримували тісний зв'язок з митцями старшого покоління – М. Лисенком, М. Старицьким, І. Франком, М. Коцюбинським.



Пам'ятник Лесі Українці в Києві Музей Лесі Українки в Києві

Ведучий. Український народ вшанував дочку Прометея, встановивши пам’ятник у столиці та відкривши музей Лесі Українки.

Олександр Вертинський


Киев – родина нежная,

Звучавшая мне во сне,

Юность моя мятежная,

Наконец ты вернулась ко мне!

Я готов целовать твои улицы,

Прижиматься к твоим площадям.

Я уже постарел, сутулился,

Потерял уже счёт годам.

А твои каштаны дремучие,

Паникадила весны,

Всё цветут, как и прежде, могучие,

Берегут мои детские сны.

Я хожу по родному городу,

Какпокладбищуюных дней.

изображение 113.jpg

Каждый камень я помню смолоду,

Каждый куст вырастал при мне.

Здесь тогда торговали мороженым,

А налево была каланча…

Пожалей меня,

Господи Боже мой…

Догорает моя свеча!..


Ведучий. Київські сторінки звучать і у творчості Анни Ахматової. Коли Анні було 11 років, вона знайшла шпильку у вигляді ліри, ця знахідка говорила про те, що Анна буде великою поетесою. Саме ця знахідка наштовхнула її на написання перших віршів, коли їй було 11 років.
Вірш "Молюсь оконному лучу"

Молюсь оконному лучу –

Он бледен, тонок, прям.

Сегодня я с утрамолчу,

А сердце – пополам.

На рукомойникемоём

Позеленеламедь.

Но так играет луч на нём,

Что весело глядеть.

Такойневинный и простой

В вечерней тишине,

Но в этой храмине пустой

Он словно праздник золотой

И утешенье мне.


Ведучий. Зимою в 1910 – 1911 роках Ахматова декілька разів їздила в Київ. І там написала вірш.


Сжала руки од. тёмной вуалью…

"Отчеготы сегодня бледна?" –

Оттого, что я терпкой печалью

Напоила его допьяна.

Как забуду?

Он вышел, шатаясь,

Искривился мучительно рот…

Я сбежала, перил не касаясь,

Я бежала за ним до ворот.

Задыхаясь, я крикнула: "Шутка

Всё, что было.

Уйдёшь, я умру".

Улыбнулся спокойно и жутко

И сказал мне: "Не стой на ветру".


***

Память о солнце в сердце слабеет,

Желтей трава.

Ветер снежинками ранними веет

Едва-едва.

В узких каналах уже не струится –

Стынет вода.

Здесь никогда ничего не случится, -

О, никогда!

Ива на небе пустом распластала

Веер сквозной.

Может быть, лучше, что я не стала Хрещатик

Вашей женой.

Память о солнце в сердце слабеет.

Что это? Тьма?

Может быть!.. За ночь прийти успеет

Зима.

***


Весенним солнцем это утро пьяно,

А на терассе запах роз слышней,

А небо ярче синего фаянса. Андріївська церква

Тетрадь в обложке мягкого сафьяна;

Читаю в ней элегии и стансы,

Написанные бабушке моей.

Дорогу вижу до ворот, и тумбы

Белеют чётко в изумрудном дёрне.

О, сердце любит сладостно и слепо!

И радуют пестреющие клумбы,

И резкий крик вороны в небе чёрной,

И в глубине аллеи арка скрепа.
Ведучий. У роки, коли Аня Горенко ходила київськими вулицями, вона могла зустріти на одній з них юнака, лише на два роки молодшого за неї, Мішу Булгакова, закоханого у рідне місто, котре він незмінно писав з великої літери і оспівав пізніше у своїх творах.

Михайло Булгаков. "И было садов в городе так много, как ни в одном городе мира. Они раскинулись повсюду огромными пятнами, аллеями, каштанами, оврагами, клёнами и липами. Сады красовались на прекрасных горах, нависших над Днепром, и, уступами поднимаясь, порою пестря миллионами солнечных пятен, порою в нежных сумерках царствовал вечный Царский Сад".

Ведучий. З усіх дев'яти київських адрес, де мешкала сім'я Булгакових, слід відзначити три: Воздвиженську, 10, Кудоявську, 9 та Андріївський узвіз,13. Саме образ "лампи з абажуром зеленого кольору" став для Михайла символом сімейного щастя та домашнього затишку.

Михайло Булгаков писав: "Ех, перлина-Київ! Неспокійна ти місцина! Якщо в сутінки пройтися безлюдними та лункими, широкими вулицями, огорнуть спогади…"




Андріївський

узвіз


Михайло Булгаков. Як багатоярусні соти, димилося, жило Місто. Чудове на морозі і в тумані на горах над Дніпром… Сади стояли безмовні та спокійні… Але найкраще блищав електричний білий хрест в руках найвеличнішого Володимира на Володимирській гірці…"

"А Дніпро! А заходи сонця! А Видубецький монастир на схилах. Одне слово, Місто прегарне, Місто щасливе, Мати міст руських!" "Ах, які зорі на Україні! Кручі, занесені снігом, Дніпро…"



Ведучий. І, нарешті, мальовничий будинок на Андріївському узвозі з "нещасливим" номером. У цьому будинку, який притулився до підніжжя літописної гори Воздихальниці, й відбуватимуться події "Білої гвардії".

І ось ми стоїмо біля цього самого будинку № 13 на Андріївському узвозі. Звичайнісінький двоповерховий будинок з балконом, парканом, двориком "тем самым", із щілиною між двома будинками, в якій Турбін ховав свої скарби.



Давайте пройдемося кімнатами музею М. О. Булгакова.


Путівник по музею М. О. Булгакова в Києві
изображение 002.jpgизображение 003.jpg

изображение 004.jpgизображение 005.jpg

изображение 006.jpg

изображение 007.jpgизображение 008.jpg


Ведучий. На будинку на Андріївському узвозі було встановлено меморіальну дошку Булгакова, а біля нього споруджено пам’ятник.

изображение.jpgизображение.jpg

Ведучий. Із Києвом пов'язане ім'я письменника Віктора Некрасова.

"Любий, любий Києве! Як скучив я за твоїми широкими вулицями, за твоїми каштанами, за жовтою цеглою твоїх будинків, темно-червоними колонами університету… Як я люблю схили дніпровські! Взимку ми каталися там на лижах, улітку лежали на траві, рахуючи зірки й прислухаючись до лінивих гудків нічних пароплавів… А потім повертались притихлим, із погаслими вогнями Хрещатиком і лякали в підворіттях поснулих сторожів, закутаних навіть улітку в кудлаті кожухи", - писав письменник.



Осип Мандельштам

Как по улицам Киева-Вия

Ищет мужа, не знаю чья жинка,

И на щёки её восковые

Ни одна не скатилась слезинка.

Не гадают циганочки кралям,

Не играют в купеческом скрипки,

На Крещатике лошади пали,

Пахнуть смертью господские Липки. Хрещатик

Уходили с последним трамваем

Прямо за город красноармейцы,

И шинель прокричала сырая

"Мы вернёмся ещё, разумейте!"

Ведучий. Сьогодні гості – поети, письменники, громадські діячі різних країн світу милуються і захоплюються Києвом.

Алан Маршалл, США. Це місто було для мене як казка і неймовірним здавалось тут побувати, бо неможливо ж потрапити в казку.

Маруся Няхай, Чехія. Кожне перебування на Україні, в Києві, це для мене велике свято. Невичерпним джерелом свіжих думок лине до мене Тарасове слово.

Шрікант Варма, Індія. Я був щасливий відвідати Київ. Щасливий не лише тому, що вже знав про красу Києва, а ще й тому, що, приїхавши сюди, я зміг побачити, усвідомити й дослідити ту велику роботу, що її здійснюють українські письменники, зокрема в галузі перекладу зарубіжної літератури.

Урбано Стента, Італія.

О стольний град

О стольний град князів, вікно у вічність,

Повите маревом сріблястим і прозорим.

Опахалом, розкритим біля річки,

Здаєшся ти, мов щем гріховний,

Чарує видиво твоїх соборів

І Золотих воріт руїни граціозні,

Як привиди журливі бовваніють,

Що вперто не бажають відійти

У небуття і тягнуться до сонця,

І ніби оживають знову й знову,

Як тільки хто подивиться на них

Замріяно, схвильовано і тужно.

Це ж сонце сяяло у ту прадавнину,

Коли з таких воріт із-за високих мурів

На битву Ігор вирушав із військом.

В той день молився люд, а Ярославна,

Красуня-лада проливала сльози

У теремі спустілому. Тепер красуні

Вже не живуть у теремах шпичастих,

Проте у голосі, в очах дівочих

Бринить-іскриться давня-давня ніжність

І смуток будить у моєму серці.

Філіп Боноскі, США. Це місто нагадує небезпечно прекрасну жінку, з якою треба розлучатися негайно або не розлучатися ніколи. Київ увійшов в мою пам'ять як віддавна знайоме місто. Я наче знову опинився вдома. Я не чужинець серед вас, українці. Просто трошки загаявся зі своїм приїздом.

Моріс Дрюон, Франція. Київ, як і вся українська земля, - дуже красивий, чарівний. Після незабутніх днів перебування тут я обов’язково напишу твори, присвячені давній історії цього краю – від Ярослава Мудрого до наших часів.

СамуельФейхоо, Куба.

Вежі Києва

Вежі прадавнього міста

бачили торжествуюче птаство,

скривавлених воїнів,




Бессарабка
веселих дівчат,грозове небо,весняні райдуги, списи.

Немов сонце,вони відбиваються в річці.

Вежі, де не селяться ластівки

і похмурі ворони.

Ваші будівничівідійшли у минуле,


Вечірній Київ
вуста, що співалипід вашим склепінням,

відійшли у минуле,дітлахи, що на вас задивлялися, відійшли у минуле.

Вежі, недвижні вежісеред густого туману.

Величні вежі, мов келихи кам'яні, -

мов притуманені очівас упізнали;

серце моє одвічневас ні про що не питає;позолочене сонце спокійно Хрещатик

відбивається в плесі.

Назар Ясін, Ліван. Мені, поетові, так і кортить назвати українську землю "зеленою поемою" – настільки вражає ця казково красива земля, її столиця Київ. Київ зустрічає тебе і гостинно запрошує під парасольку ошатної зелені.

Ірвінг Стоун, США. В Києві… древнє поєднується єдиним! Ансамблем краси і людської мудрості, самовідданої праці. Український народ залюблений у літературу і мистецтво, бо у вас справді є що любити.

Фрідріх Дюрренматт, Швейцарія. З почуттям безмежної радості ходив я по землі, яка дала світові великого Шевченка. Схвильований шаною і любов'ю українського народу до свого великого співця.

Ведучий. Для того, щоб Київ відновив свою славу і колишню велич, треба нам, нащадкам давніх русичів і українських козаків, дбайливо ставитися до всього, що пов'язане з його історією, з його розбудовою.

Ось які значущі слова проголосив, перебуваючи в Києві, папа римський Іван Павло ІІ: "З Києва почало розквітати те християнське життя, що його виростило Євангеліє, спершу на землях Древньої Русі, відтак на просторах Азії. Отже, також і Київ у певному значенні, відіграв роль "Господнього предтечі" між численними народами, до яких, виходячи звідси, пізніше "дійшла благовість спасіння"



Борис Пастернак.


Дрожат гаражи автобазы,

Нет-нет, как кость ,взблеснёт костёл.

Над парком падают топазы,

Слепых зарниц бурлит котёл.

В саду – табак, на тротуаре

Толпа, в толпе – гуденье пчёл,

Разрывы туч, обрывки арий,

Недвижный Днепр, ночной Подол.

"Пришёл", - летит от вяза к вязу,

И вдруг становится тяжёл

Как бы достигший высшей фазы

Бессонный запах маттиол.

"Пришёл", - летит от пары к паре,

"Пришёл", - стволу лепечет ствол.

Потоп зарниц, гроза в разгаре,

5.bmp


Майдан незалежності

Недвижный Днепр, ночной Подол.

Полёт орла, как ход рассказа.

В нём все соблазны юных смол

И все молитвы и экстазы

За сильный и за слабый пол.

Полёт – сказанье об Икаре.

Но тихо с круч ползёт подзол,

И глух, как каторжник на Каре,

Недвижный Днепр, ночной Подол.

Вам в дар баллада эта, Гарри.

Воображенья произвол

Не тронул строк о вашем даре:

Я видел всё, что в них привёл.

Запомню и не разбазарю

Метель полночных маттиол,

Концерт и парк на крутояре,

Недвижный Днепр, ночной Подо




Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconКалендар ювілеїв українських та зарубіжних діячів (письменників, науковців, митців тощо), що відзначатимуться у 2014 році. У 2014 році виповнюється
Тараса Григоровича Шевченка (1814 1861), великого українського письменника, художника
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconПригорнись душею до Вкраїни. Україна в житті І творчості зарубіжних поетів
Мета уроку: підготувати учнів до сприйняття нової теми «Україна та її історія в літературі», показати що тема української історії...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconПортрети українських та зарубіжних письменників 4 клас Літературне читання 4клас у країні давнини
Вищої кваліфікаційної категорії Баговицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconПерелік українських наукових назв птахів фауни України
При посиланні на першоджерело вихідні дані такі: Анотований список українських нау-кових назв птахів фауни України / Г. В. Фесенко,...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconБілогірський райметодкабінет Біографічний помічничок-довідничок Щеховська Лариса Василівна
Посібник містить короткі цікаві біографічні відомості про дитячих українських та зарубіжних поетів І письменників, твори яких вивчаються...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconОдним із започатківців дискусії був Микола Хвильовий
...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconКурс "Педагогіка" є провідним у системі загальнопедагогічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей університету
Викладання курсу передбачає ознайомлення студентів з педагогічними поглядами, діяльністю визначних українських І зарубіжних педагогів...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconКурс "Педагогіка" є провідним у системі загальнопедагогічної підготовки студентів педагогічних спеціальностей університету
Викладання курсу передбачає ознайомлення студентів з педагогічними поглядами, діяльністю визначних українських І зарубіжних педагогів...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня icon100 років від дня народження Михайла Панасовича Стельмаха
Ювілей — завжди пора роздумів над долею письменника. Нинішня кругла дата Михайла Стельмаха спонукає до розмірковувань стосовно покоління...
Київ очима українських та зарубіжних митців Літературна вітальня iconІменних премій Літературна премія
Анатолій Іванович Кичинський (4 квітня 1950, с. Преображенка, Чаплинського району на Херсонщині) — український поет, лауреат Шевченківської...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка