Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині



Сторінка12/14
Дата конвертації16.02.2018
Розмір2.99 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Примітки до розділу 5

307. Loth H. Zwischen Gott und Cattun: Die Berliner Konf. 1884/85 zur Aufteilung Afrikas / H. Loth. – B., 1985. – S.18.

308. АВПРИ. – Ф. Посольство в Берлине. – №167. – Оп. 509/1. – Д. 3663. – 1884-1885. – Л.14.

309.Там само. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.24. – 1884. – Л.230.

310. Kladderadatsch. – 30.11.1884. – №55.

311. АВПРИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.17. – 1885. – Л. 36.

312. Виноградов К.Б. На службе британского колониализма (Страницы политической биографии лорда Солсбери) / К.Б.Виноградов, О.А.Науменко // Новая и новейшая история. – 1981. – №2. – С.127-128.

313. Вестник Европы. – 1884. – №9. – С.393.

314. Политикус. Беглый очерк колониальной политики Германии / Политикус // Русская мысль. – 1906. – Кн.7. – С.23.

315. Bismarck O. Die gesammelten Werke / O.Bismarck. – Bd.12. – S.481.

316. Taffs W. Ambassador to Bismarck / W.Taffs. – L., 1938. – P.339.

317. Bismarck O. Die gesammelten Werke / O.Bismarck. – Bd.4. – S.96-97.

318. Call L. Op. cit. – S.615.

319. Allgemeine Zeitung. – 29.06.1884.

320. Ibid. – 14.06.1884.

321. Kölnischez Zeitung. – 7.06.1884.

322. Reichstag. I. Session. 1884-1885. – Bd.1. – 30.01.

323. Ibid.

324. Ibid. – 16.03.1885.

325. АВПРИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.17. – 1885. – Л.192.

326. Reichstag. I.Session. 1884-1885. – Bd.1. – 9.01.1885.

327. Ibid. – 10.01.1885.

328. Ibid. – 23.01.1885.

329. Bismarck O. Die gesammelten Werke / O.Bismarck. – Bd.13. – S.8.

330. Ibid.

331. Anderson P.R. The Background of Anti-English feeling in Germany, 1890-1902 / P.R.Anderson. – Washington, 1939. – P.251.

332. Kölnische Zeitung. – 24.06.1884.

333. Reichstag. – Bd.2. – 5.04.1884. – S.1073.

334. Ibid. – Bd.1. – S.535.

335. Ibid. – S.1058.

336. Allgemeine Zeitung. – 23.07.1884.

337. Germania. – 19.06.1884.

338. Ibid. – 26.06.1884.

339. Ibid. – 28.06.1884.

340. Kölnische Zeitung. – 23.08.1884.

341. Reichstag. – Bd.2. – 5.04.1884. – S.1055.

342. Ibid. – Bd.1. – S.1507.

343. Kölnische Zeitung. – 25.06.1884.

344. Allgemeine Zeitung. – 27.05.1884; Germania. – 27.05.1884.

345. Grenzboten. – 1884. - №51.

346. Preussische Jahrbücher. – 1884. – Bd.54. – S.97.

347. Darmstädter P. Geschichte der Aufteilung und Kolonisation Afrikas seit dem Zeitalter der Entdeckungen: In 2 Bde / P.Darmstädter. – B.-Lpz., 1920. – Bd.2. – S.50.

348. Arendt O. Ziele deutsche Kolonialpolitik / O.Arendt. – B., 1886. – S.3.

349. Die bürgerlichen Parteien in Deutschland... – Bd.2. – S.568.

350. Deutsche Revue. – 01.1885. – S.97.

351. Die Vossische Zeitung: Geschichtliche Rückblicke auf drei Jahrhunderte. – S.172.

352. Geschichte der Frankfurter Zeitung 1856 bis 1906. – S.465.

353. Rohlfs G. Angra Pequena / G.Rohlfs. – Bielefeld-Lpz., 1885.

354. Stegemann H. Erinnerungen aus meinem Leben und aus meiner Zeit / H.Stegemann. – B., 1930. – S.33.

355. Roscher W., Jannasch R. Op. cit.

356. Центральний державний історичний архів України. – Ф.Київський університет. – №708. – Оп. Рада, 1884 р. – Спр.139. – Арк. 225, 286.

357. Sozialdemokrat. – 19.06.1884.

358. Ibid.

359. Vorwärts. Berliner Volksblatt. – 28.02.1885.

360. Neue Zeit. – 1885. – Bd.1. – S.382-383.

361. Preussische Jahrbücher. – 1884. – Bd.54. – S.34.

362. РГВИА. – Ф. Германия. – №432. – Оп.1. – Д.3075. – Л.76.

363. Енгельс Ф. – Каутському К. 12.09.1882 / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т.35. – С.297-298.

364. Sozialdemokrat. – 19.06.1884.

365. Ibid. – 28.08.1884.

366. Ibid. – 26.03.1885.

367. Ibid. – 15.01.1885.

368. Ibid.

369. Ibid.

370. Schippel M. Das moderne Elend und die moderne Übervölkerung / M.Schippel M. – Stuttgart, 1888.

371. Reichstag. – Bd.2. – 1887. – S.314.

372. Sozialdemokrat. – 19.06.1884; 15.01.1885.

373. Reichstag. – Bd.2. – 1884. – S.1061.

374. Sozialdemokrat. – 11.12.1884.

375. Lidtke V. Op. cit. – P.194.

376. Российский центр хранения и использования документов новой и новейшей истории (далі – РЦХИДННИ). – Ф. В.Либкнехта. – №200. – Оп.4. – Т.2. – Д.1697. – Л.1-2.

377. Reichstag. – Bd.2. – 20.01.1885. – S.743.

378. РЦХИДННИ. – Ф. В.Либкнехта. – №200. – Оп.4. – Т.2. – Д. 1648, 1656, 1661.

379. Gemkow G. Op. cit. – S.361; Dokumente und Materialien zur Geschichte der deutschen Arbeiterbewegung. Bd.3. – S.218-219.

380. РЦХИДННИ. – Ф. В.Либкнехта. – №200. – Оп.4. – Т.2. – Д. 1643. – Л.1.

381. Liebknecht W. Gegen Militarismus und Eroberungskrieges / W.Liebknecht W. – B., 1986. – S.102.

382. Енгельс Ф. Прощальний лист чистачам газети “Sozialdemokrat” / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т.22. – С.79-80.

383. Енгельс Ф. – Бебелю А. 30.12.1884 / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т.36. – С.228.

384. Reichstag. – Bd.2. – 23.03.1885.

385. Ibid. – Bd.7. – 10.01.1898. – S.5544.

386. Ibid. – Bd.2. – 8.04.1895. – S.1433.

387. РЦХИДННИ. – Ф. В.Либкнехта. – №200. – Оп.4. – Т.2. – Д.1652. – Л.1-2.

388. Reichstag. – 7.04.1888. – S.628.

389. Vorwärts. Berliner Volksblatt. – 9.01.1885.

390. Reichstag. – Bd.5. – 10.01.1885.

391. Sander L. Op. cit. – Bd.I. – S.13 u.s.w.

392. Kölnische Zeitung. – 23.02.1885.

393. Ibid. – 28.02.1885.

394. Правительственный вестник. – 28.02.1885.

395. Kölnische Zeitung. – 11.06.1885.

396. Ibid. – 22.09.1884.

397. Ibid. – 7.01.1884; 23.04.1884; 9,16.07.1884.

398. Ibid. – 23.02.1885.

399. Ibid. – 22.05.1884.

400. Ibid. – 28.02.1885.

401. Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за «место под солнцем» / Б.М.Туполев. – С.7.

402. Ерусалимский А.С. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм / А.С.Ерусалимский А. – М.,1968. – С.228.

403. Peters K. Wie Deutsch Ostafrika entstand / K.Peters. – Lpz., 1912. – S.8.

404. Ibid. – S.18.23.

405. Ibid. – S.7.

406. Jacob E.A. Op. cit. – S.85-86.

407. Ibid. – S.87.

408. Ерусалимский А.С. Бисмарк... – С.229.

409. Müller F. Op. cit. – S.100.

410. Ibid. – S.105.

411. История германского колониализма в Африке. – С.28.

412. James L. Op. cit. – P.140.

413. Büttner K. Die Aufänge der deutschen Kolonialpolitik in Ostafrika / K.Büttner. – B., 1959. – S.51.

414. Zentrales Staatsarchiv in Potsdam. Reichskolonialamt (weiter – RKA). – №950. – Bl.2ff.

415. Ibid. – №390. – Bl.26 f.

416. Büttner K. Op. cit. – S.55.

417. АВП РИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.17. – 1885. – Л.136.

418. Peters K. Wie Deutsch Ostafrika entstand / K.Peters. – S.76.

419. RKA. – №7160. – Bl.215.

420. Ibid. – №424. – Bl. 36 ff.

421. Улановская И.А. Назв. праця. – С.50-51.

422. RKA. – №394. – Bl.41 ff.

423. Ibid. – Bl.27 f.

424. Mommsen W.J. Imperialiamus / W.J.Mommsen. – S.124-125.

425. Erinnerungen an Bismark. – B.-Stuttgart,1915. – S.14.

426. RKA. – №360. – 20 ff.

427. Müller F. Op. cit. – S.165.

428. GP. – Bd.4. - №758.

429. Лот Г. Вторжение в Восточную Африку: Пер. с нем / Г.Лот. – М., 1971.

430. Там само. – С.130-131.

431. Туполев Б.М. Германский империализм в борьбе за «место под солнцем» / Б.М.Туполев. – С.146-147.

432. GP. – Bd.4. – S.176.

433. Jacob E.A. Op. cit. – S.140.

434. Peters K. Lebenserinnerungen / K.Peters. – Hamburg, 1918. – S.89.

435. Вестник Европы. – 1890. – №1. – С.413.

436. Peters K. Die deutsche Emin-Pascha Expedition / K.Peters. – München-Lpz., 1891. – S.535-536.

437. АВП РИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.64. – 1890. – Л. 113.

438. Peters K. Die deutsche Emin-Pascha Expedition / K.Peters. – S.502.

439. RKA. – №396. – Bl.86.

440. Peters K. Lebenserinnerungen / K.Peters. – S.85.

441. Kölnische Zeitung. – 22.08.1889.

442. GP. – Bd.VI. – №945.

443. RKA. – №687. – BI.61 f.

444. АВП РИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.64. – 1890. – Л.113.

445. Reichstag. Bd.I. – 26.01.1889.

446. Московские ведомости. – 21.05.1890.

447. Economist. – 17.05.1890. – P.614.

448. Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце ХIХ в. / Ф.А.Ротштейн. – М. – Л., 1960. – С.159-160.

449. Ерусалимский А.С. Бисмарк / А.С.Ерусалимский. – С.227.

450. Улановская И.А. Назв. праця. – С.138.

451. Правительственный вестник. – 20.06.1890.

452. АВП РИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.64. – 1890. – Л.ІІІ.

453. Там само. – Л.169-175.

454. Там само.

455. Русский вестник. – 1890. – Т.209. – №7. – С.335.

456. Туполев Б.М., Пегушев А.М. Назв. праця. – С.62.

457. АВП РИ. – Ф. Канцелярия. – №133. – Оп.470. – Д.64. – 1890. – Л.110.

458. Holstein F. Op. cit. – Bd.3. – №339.

459. Московские ведомости. – 15.06.1890.

460. Неделя. – 17.06.1890. – С.762.

461. Sell M. Das deutsch-englische Abkommen von 1890 / M.Sell. – Bonn, 1926. – S.39.

462. Правительственный вестник. – 22.06.1890.

463. Berliner Tageblatt. – 30.06.1890.

464. Правительственный вестник. – 8.07.1890.

465. Московские ведомости. – 5.07.1890.

466. Правительственный вестник. – 22.06.1890.

467. Московские ведомости. – 13.06.1890.

468. Allgemeine Zeitung. – 22.06.1890; 31.07.1890.

469. Вестник Европы. – 1890. – Т.145. - №9. – С.337.

470. Правительственный вестник. – 11.06.1890.

471. Waldersee A. Denkwürdigkeiten: In 2 Bde / A.Waldersee. – Stuttgart, 1925. – Bd.2. – S.131-132.

472. Бисмарк О. Назв. праця. – Т.З. – С.117-120.

473. Reichstag. – Bd.2. – 9.12.1890. – S.815.

474. Московские ведомости. – 17.06.1890.

475. Енгельс Ф. – Лібнехту В. 19.06.1890 / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т.37. – С.337.

476. Неделя. – 8.07.1890. – С.859.

477. Müller F. Op. cit. – S.494-495.

478. Хальгартен Г. Назв. праця. – С.158.

479. Allgemeine Zeitung. – 23.09.1890.

480. Holstein F. Op. cit. – Bd.3. – №339.

ВИСНОВКИ
Формування німецької колоніальної політики досліджено в якості широкого комплексу проблем, пов’язаних із обґрунтуванням доцільності, необхідності й перспектив її здійснення. Хронологічні рамки 1841 – 1884 рр. дозволили прослідкувати процес еволюції німецьких колоніальних ідей від теорії до практики.

Досліджувана тема вперше вивчена на основі застосування сучасної теорії колоніальних студій. При цьому, що важливо з точки зору її наукової актуальності, порушена проблема ще не досліджувалася раніше в такій постановці. Використаний наявний широкий комплекс різнопланових неопублікованих архівних та опублікованих джерел і наукової літератури дозволив всебічно й системно дослідити теоретико-концептуальні сторони формування німецької колоніальної політики в окреслених хронологічних рамках, розкрити напрямки й етапи її еволюції, а також особливості переходу з площини колоніальної пропаганди в сферу реальної заокеанської політики Німецької імперії.

Встановлено, що наукова постановка і розробка німецької колоніальної ідеї припадає на 40-і роки ХІХ ст. Вперше в 1841 р. відомий німецький економіст Ф.Ліст у праці „Національна система політичної економії” обґрунтував у теоретичному ключі умови, напрямки й особливості німецької еміграції та колонізації у взаємозв’язку з колоніальною політикою. Заволодіння власними колоніями в Америці, Африці й Океанії розглядалося як важлива умова майбутньої могутності Німеччини. Колоніальна політика була поставлена Лістом у контекст, з одного боку, європейських економічних й інтеграційних процесів, а, з іншого, доктринальної схеми атлантизму.

Доведено, що через призму теорії колонізації та посилення міжнародних позицій Німеччини шляхом встановлення впливу на територіях Південно-Східної Європи, Малої Азії, Близького та Середнього Сходу і доповнення їх заокеанськими колоніальними володіннями формулювали колоніальну проблему та шляхи її вирішення в 40 – 70-х роках ХІХ століття німецький економіст В.Рошер, сходознавець П.Лагард-Беттіхер, дослідник Африки В.Хюббе-Шлейден. Їхні погляди користувалися особливою популярністю й підтримкою тієї частини німецького суспільства, яка виступала за органічне поєднання двох шляхів колоніальної політики – внутрішньої (євразійської) колонізації та зовнішньої (заокеанської) експансії.

Підкреслено антианглійську спрямованість багатьох проектів, планів і програм у сенсі постановки й реалізації німецьких колоніальних ідей. Найяскравішими прикладами на підтвердження цього розглядаються підходи до аналізу зовнішньої та колоніальної політики, притаманні історіографу Німецької імперії Г. фон Трейчке й досліднику Африканського континенту Е.Веберу.

Проаналізовано роль і місце колоніального питання в різних німецьких зовнішньополітичних концепціях. Насамперед це стосується теоретичних підходів, які ґрунтувалися на принципах континенталізму. З цієї точки зору на особливу увагу заслуговує концепція німецького дипломата, політика та публіциста К.Франтца. Він вважав, що Німеччина насамперед повинна суттєво зміцнити свої міжнародні позиції шляхом «внутрішнього розвитку», тобто за рахунок територій Євразійського континенту. Основою цієї могутності має стати завоювання Німеччиною серединноєвропейського простору (німецька Mitteleuropa). Тільки після цього можна вести мову про розбудову «Нової Німеччини», яка б включила до складу потужної континентальної держави завойовані нею заокеанські колоніальні володіння в різних регіонах світу.

Визначено, що процес ґенези колоніального питання і формування німецької колоніальної політики в хронологічних рамках досліджуваного періоду пройшов кілька етапів у своєму розвитку.

Перший (науково економічний) – 1840-і роки – постановка і обґрунтування колоніальної проблематики.

Другий (загальнонауковий) – 50 – 60-і роки ХІХ ст. – еволюція колоніальної тематики з точки зору накопичення й розвитку ідей і теоретико-концептуальних підходів.

Третій (пропагандистський) – 1871 – 1884 рр. – перетворення колоніальної політики в предметну сферу колоніальної пропаганди. Причому, якщо в перші роки після проголошення Німецької імперії, вона не виходила за рамки теоретичного обґрунтування доцільності заволодіння заокеанськими територіями, то з кінця 1870-х років швидко переходить у площину практичної колоніальної політики, яка користувалася підтримкою з боку держави.

У цьому сенсі на пропагандистському етапі формування німецької колоніальної політики виокремлено два підперіоди: І – 1871 – 1878 рр. – пропаганди колоніальних ентузіастів; ІІ – 1879 – 1884 рр. – колоніальної лихоманки.

Четвертий (практичний) – 1884 – 1890 рр. – етап здійснення перших колоніальних загарбань кайзерівської Німеччини і їх офіційного визнання урядом Отто фон Бісмарка. Саме тоді виникла Німецька колоніальна імперія, яка поряд з європейською метрополією включила території в Африці й Океанії, і, відповідно, завершився процес формування ідеології німецького колоніалізму. Надалі її ґенеза відбувалася у тісному переплетінні з ідеями «світової політики» і активною боротьбою Німеччини за «місце під сонцем».

Науково аргументовано положення та висновки про те, що зміна акцентів у ставленні до колоніальної політики була викликана кількома причинами:


  1. прагненням кайзерівської Німеччини за рахунок створення власної колоніальної імперії ще більше зміцнитися й вийти на чільні позиції «світової держави»;

  2. зростанням інтересу й підтримкою колоніальних заокеанських проектів і програм з боку провідних і впливових груп німецької еліти – економічної, політичної, владної;

  3. активізацією та небаченим розмахом колоніальної пропаганди в Німеччині після виходу в світ у 1879 р. брошури місіонера Ф.Фабрі «Чи потрібні Німеччині колонії?».

Доведено, що така актуалізація колоніальних планів у Німеччині на рубежі 70 – 80-х років ХІХ ст. в умовах потужної колоніальної пропаганди й сильної підтримки з боку владних груп поставила на порядок денний перед урядом й імператором завдання про вступ на шлях офіційної колоніальної політики. Визначальну роль при цьому відіграла позиція рейхсканцлера Отто фон Бісмарка. Як прихильник насамперед континентальної «політики союзів», він вважав, що приблизно через 9 – 10 років після проголошення Німецької імперії колоніальне питання для неї може перетворитися в актуальне й назріле з точки зору реальної підтримки заокеанської політики з боку держави. Така зміна акцентів урядової позиції разом з позитивним ставленням до колоніальних загарбань з боку впливових промислово-фінансових і політичних сил у Німеччині остаточно підштовхнули її до вступу в квітні 1884 р. на шлях здійснення офіційної колоніальної політики. Німецька імперія заволоділа першими колоніями в Африці (Південно-Західна Африка, Того, Камерун) й Океанії (острів Самоа) і почала конкурувати на поприщі колоніальної та «світової» політики з тогочасними провідними державами.

Розпочавши офіційну колоніальну політику тільки в 1884 р., кайзерівська Німеччина впродовж наступних півтора десятиліть захопила низку територій в Африці, Азії, Океанії, що дозволило їй перетворитися в одну з найбільших тогочасних колоніальних імперій і створити ґрунт для розробки та реалізації зовнішньополітичного курсу „світової політики”. Пізніше про це дуже добре сказав голова Пангерманського союзу Е.Хассе: „Ми повинні проводити світову політику і колоніальну політику. Ми боремося не тільки за панування на внутрішньому ринку, але й за панування на світовому ринку”.



Водночас, у 1884 – 1900 рр. в основному завершився процес формування ідеології німецького колоніалізму. Завдяки активній пропагандистській діяльності Німецького колоніального товариства, Німецької Східноафриканської компанії і особливо Пангерманського союзу, ідеї колоніалізму проникли практично в усі верстви німецького суспільства, а колоніальна ідеологія остаточно набула характеру офіційної урядової ідеології. В її основу були покладені головні принципи німецької геополітики, яка, виходячи з центрального географічного становища в Європі, обґрунтовувала права Німеччини на домінуючу роль як на континенті, так і в світовому масштабі. У цей час остаточно склалася концепція „Серединної Європи”. Під нею німецькі геополітики, ідеологи і пропагандисти колоніалізму мали на увазі могутнє серединноєвропейське об’єднання під егідою Німеччини, яке доповнювалося обширними заокеанськими володіннями. Саме на цій основі повинна була утворитися могутня „Пангерманія” або „Велика Німеччина”. Такі колоніально-експансіоністські ідеї і концепції підготували ґрунт для нової активізації континентальної німецької політики і заокеанських колоніальних загарбань.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА


  1. Асадулина И.Г. Экспансионистская программа Пангерманского союза (1891–1914гг.). Опыт исследования идеологических основ экспансии: Автореф. дисс…к.и.н. / И.Г.Асадулина. – М., 1978. – 18 с.

  2. Асадулина И.Г. Идеология пангерманизма и Восток / И.Г.Асадулина // Актуальные проблемы идеологии и культуры стран Востока. – М., 1982. – C. 100 – 109.

  3. Асадулина И.Г. Некоторые вопросы историографии Пангерманского союза / И.Г.Асадулина // Политика великих держав на Арабском Востоке в новейшее время. – Владимир, 1982. – C. 81 – 88.

  4. Асадулина И.Г. «Срединная Европа» в планах пангерманцев (кон. XIX в. – 1933 г.) / И.Г.Асадулина // Веймарская республика: история, источниковедение, историография. – Иваново, 1987. – C. 161 – 170.

  5. Архив внешней политики Российской империи Архивно-Дипломатического департамента МИД Российской Федерации. Ф. 133 Канцелярия МИД. 1789 – 1917. Оп. 470. Д. 17. Международная Берлинская конференция по Конго, 1884 – 1885, 36 л.

  6. Архив внешней политики Российской империи Архивно-Дипломатического департамента МИД Российской Федерации. Ф. 133 Канцелярия МИД. 1789 – 1917. Оп. 470. Д. 24. П.Капнист. Сообщение с Берлинской конференции, 1884, 230 л.

  7. Архив внешней политики Российской империи Архивно-Дипломатического департамента МИД Российской Федерации.

Ф. 133 Канцелярия МИД. 1789 – 1917. Оп. 470. Д. 61. Политическая ситуация в Германии, 1884, 204 л.

  1. Архив внешней политики Российской империи Архивно-Дипломатического департамента МИД Российской Федерации. Ф. 133 Канцелярия МИД. 1789 – 1917. Оп. 470. Д.64. 1890, 175 л.

  2. Архив внешней политики Российской империи Архивно-Дипломатического департамента МИД Российской Федерации. Ф. 139 2-я газетная экспедиция. 1789 – 1917. Оп. 476. Д. 270. Проект создания «Великой Германии», прибл. 1875 – 1880 гг., 23 л.

  3. Архив внешней политики Российской империи Архивно-Дипломатического департамента МИД Российской Федерации. Ф. 167 Посольство в Берлине. 1789 – 1917. Оп. 509/1. Д. 3663. 1884 – 1885, 14 л.

  4. Балобаев А.И. Из истории милитаристской пропаганды Пангерманского союза во время Марокканского кризиса 1911 г. / А.И.Балобаев // Труды Томского гос. ун-та. – Томск. 1963. – Т.171. – С. 3 – 12.

  5. Балобаев А.И. Образование Немецкого Оборонного союза и его роль в организации милитаристской пропаганды в Германии в 1912 г. / А.И.Балобаев // Вопросы истории междунар. отношений. Труды кафедры новой и новейшей истории Томского ун-та. – Томск. 1973. – Вып.5. – Т.222. – С. 19 – 31.

  6. Баранов Н.Н. Срединная Европа Фридриха Наумана: становление концепции / Н.Н.Баранов // Известия Уральского государственного университета. – 2009. – № 3(65). – С. 173 – 181.

  7. Бебель А. Из моей жизни: Пер. с нем. / А.Бебель. – М.: Госполитиздат, 1963. – 194 с.

  8. Бисмарк в своих и чужих воспоминаниях // Исторический вестник. – 1899. – № 3. – С. 985.

  9. Бисмарк О. Мысли и воспоминания: Пер. с нем.: В 3-х т. / О.Бисмарк. – М.: Соцэкгиз, 1940-1941.

  10. Блондель Ж. Торгово-промышленный подъем в Германии Пер. с франц. / Ж.Блондель. – СПб.: б.и., 1900. – 294 с.

  11. Бобылева С.И. „Вестник Европы” о внутриполитическом развитии Германии начала XX века / С.И.Бобылева // Вопросы германской истории: межвуз. сб. науч. тр. / Днепропетр. гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией. – Д.: ДГУ, 1982. – Вып.: Русско-германские отношения нового и новейшего времени / [редкол.: д-р ист. наук, проф. А.М.Черненко (отв. ред.) и др.]. – С.126 – 136.

  12. Бобылева С.И. Милитаризм в Германии и антимилитаристская пропаганда левых социал-демократов накануне Первой мировой войны / С.И.Бобылева // Вопросы германской истории: межвуз. сб. науч. тр. / Днепропетр. гос. ун-т им. 300-летия воссоединения Украины с Россией / [редкол.: д-р ист. наук, проф. А.С.Завьялов (отв. ред.) и др.]. – Д.: ДГУ, 1988. – С. 97 – 104.

  13. Бобилєва С.Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року / С.Й.Бобилєва / За ред. Н.Є.Бойцун. – Д.: РВВ ДНУ, 2003. – 528 с.

  14. Бобылева С.И. «Немецкий вопрос» в России времен Первой мировой войны глазами царских сановников / С.И.Бобылева, А.И.Кадол // Вопросы германской истории: Сб. науч. тр. / Отв. ред. С.И.Бобылева. – Д.: РИО ДНУ, 2006. – С. 66 – 80.

  15. Борисов Ю.А. Шарль Морис Талейран / Ю.А.Борисов. – М.: Наука,1989. – 320 с.

  16. Браде К. К характеристике колониального общества Германской Юго-Западной Африки / К.Браде // Вестник МГУ. Сер. 13. – 1987. – № 2. – С. 31 – 40.

  17. Бузескул В.П. Исторические этюды / В.П.Бузескул. – СПб.: Тип. М.М.Стасюлевича, 1911. – 406 с.

  18. Бузескул В.П. Современная Германия и немецкая историческая наука XIX столетия. К происхождению современной германской идеологии / В.П.Бузескул // Русская мысль. – 1915. – № 2. – С. 24 – 85.

  19. Бюттнер Т. История Африки с древнейших времен: Пер. с нем. / Т.Бюттнер – М.: Наука, 1981. – 253 с.

  20. Варга Е.С. Экономические кризисы: Избр. произв. / Е.С.Варга. – М.: Наука, 1974. – 432 с.

  21. Виноградов К.Б. На службе британского колониализма (Страницы политической биографии лорда Солсбери) / К.Б.Виноградов, О.А.Науменко // Новая и новейшая история. – 1981. – №2. – С.114 – 131.

  22. Виноградов К.Б. Мировая политика 60-80-х годов XIX в.: события и люди / К.Б.Виноградов. – Л.: ЛГУ, 1991. – 166 с.

  23. Витте С.Ю. Избранные воспоминания. 1849-1911 гг. / С.Ю.Витте – М.: Мысль, 1991. – 719 с.

  24. Власова Т.И. Постколониальная критика и теория гендера / Т.И.Власова // Грані. – 2009. – № 4 (66) липень-серпень. – С. 65 – 68.

  25. Возняк В.Г. У истоков колониальной политики Германии (1871-1882) / В.Г.Возняк // Ежегодник германской истории. 1987. – М.: Наука, 1988. – С. 65 – 82.

  26. Возняк В.Г. Развитие колониального движения в Германии в 1871 – 1887 гг.: Дисс.... канд. ист. наук / В.Г.Возняк. – М., 1989. – 253 с.

  27. Галкин А.А. Метаморфозы немецкой национальной идеи / А.А.Галкин // Национальная идея: страны, народы, социумы / Отв. ред. О.Ю.Оганисьян; Ин-т социологии РАН. – М.: Наука, 2007. – С. 76 – 94.

  28. Галкина О.И. Газета «Тайме» о германской колониальной политике в Юго-Западной Африке / О.И.Галкина // Научные труды Московского педагогического госу­дарственного университета. Серия: Социально-исторические науки. – М., Прометей, 1998. – С.176 – 180.

  29. Галкина О.И. Позиция правительства и общественности Великобритании в отношении колониальной политики Германии в Африке (1884 – 1890 гг.): Автореф.дисс…к.и.н. / О.И.Галкина. – М., 2000. – 16 с.

  30. Гамбург и протекционистская политика // Правительственный вестник. –1882. – 1 ноября.

  31. Гнатюк О. Прощання з імперією: Українські дискурси про ідентичність / Пер. з польськ. / О.Гнатюк. – К.: Критика, 2005. – 528 с.

  32. Гогенлое Х. Мемуары: Пер. с нем. / Х.Гогенлое – М.: Буря, 1907. – 255 с.

  33. Гончаренко Л.Л. О.Бісмарк та експансійна політика німецьких колонізаторів у Східній Африці в 1885 – 1886 рр. / Л.Л.Гончаренко // Сумська старовина. – 2009. – № ХХVІІІ-ХХІХ. – С. 106 – 113.

  34. Гончаренко Л.Л. О. Бісмарк та колоніальний рух в Німеччині в 1873 – 1882 pp. / Л.Л.Гончаренко // Вісник ЛНУ імені Т.Шевченка. – 2010. – № 19 (206). – С. 26 – 38.

  35. Гордієнко В.Я. Економічні передумови погіршення російсько-німецьких відносин після відставки Бісмарка / В.Я.Гордієнко // Вісник Львівського університету. Сер. істор. – 1969. – Вип.5. – С. 68 – 76.

  36. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германскому / Н.Я.Данилевский. – СПб.: Изд. т-ва «Обществ. польза», 1871. – 542 с.

  37. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. / Н.Я.Данилевский. – М.: Книга, 1991. 573 с.

  38. Данн О. Нации и национализм в Германии (1770 – 1990): Пер. с нем. / О.Данн. – СПб.: Наука, 2003. – 469 с.

  39. Дармштеттер П. История раздела Африки (1870 – 1919 гг.): Пер. с нем. / П.Дармштеттер. – М.-Л.: Госиздат, 1925. – 179 с.

  40. Дегоев В. Уроки Бисмарка // Свободная мысль – ХХI. – 2002. – № 10. – С.6 – 11.

  41. Драгоманов М.П. Восточная политика Германии и обрусение / М.П.Драгоманов // Вестник Европы. – 1872. – № 2 – 5.

  42. Дрекслер Х. Юго-Западная Африка под германским колониальным господством, 1884-1915: Пер. с нем. / Х.Дрекслер. – М.: Наука, 1987. – 292 с.

  43. Дятлов В.О. «В ім’я Бога і загального добра». Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація / В.О.Дятлов. – Чернігів: Сіверянська думка, 1997. – 351 с.

  44. Дятлов В.О. Методологічні проблеми дослідження суспільства доби Середньовіччя та раннього Нового часу / В.О.Дятлов // Сіверян. літопис. – 1997. – № 6. – С. 94 – 103.

  45. Дятлов В.О. Реформація і модернізація європейської цивілізації / В.О.Дятлов // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія: Історичні науки. – Чернігів, 2003. – Вип. 15. – № 1. – С. 8 – 12.

  46. Дятлов В.О. Питання курсу Нової історії у світлі історичної комунікології / В.О.Дятлов // Історія та правознавство. Спецвипуск: Проблеми змісту шкільного курсу Нової історії. – 2005.–№ 34–36(62–64). – С. 83 – 90.

  47. Дятлов В.А. Реформаторы и проблема преобразования «больного» общества (идеи и опыт реформационного движения в Германии 1517 – 1525 гг.) / В.А.Дятлов // Вопросы германской истории: Сб. науч. тр. / Отв. ред. С.И.Бобылева. – Д.: РИО ДНУ, 2006. – С. 251 – 262.

  48. Эйсымонт В.С. Борьба вокруг колониального вопроса и рост шовинизма в Германии накануне ее первых колониальных захватов / В.С.Эйсыионт // Уч. зап. Омского пед. ин-та. – 1957. – Вып. 8. – С. 103 – 171.

  49. Эйсымонт В.С. Из истории колониальной политики юнкерски-буржуазной Германии / В.С.Эйсыионт // Там само. – 1965. – Вып. 22. – С. 161 – 202.

  50. Енгельс Ф. Карл Маркс «До критики політичної економії» / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т. 13. – С. 459 – 468.

  51. Енгельс Ф. Соціалізм пана Бісмарка / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т. 19. – С. 177.

  52. Енгельс Ф. Прощальний лист чистачам газети “Sozialdemokrat” / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т. 22. – С. 79 – 80.

  53. Енгельс Ф. – Каутському К. 12 вересня 1882 / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т. 35. – С. 297 – 298.

  54. Енгельс Ф. – Бебелю А. 11-12 декабря 1884 / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т. 36. – С. 202 – 206.

  55. Енгельс Ф. – Бебелю А. 30 грудня 1884 / Ф.Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: У 50 т. – Т. 36. – С. 228.

  56. Ерусалимский A.C. Бисмарк. Дипломатия и милитаризм / А.С.Ерусалимский. – М.: Наука, 1968. – 284 с.

  57. Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце ХІХ века / А.С.Ерусалимский. – М.–Л.: АН СССР, 1948. – 768 с.

  58. Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце ХІХ века. 2-е изд. / А.С.Ерусалимский. – М.: АН СССР, 1951. – 607 с.

  59. Ерусалимский А.С. Германский империализм: история и современность (Исследования, публицистика) / А.С.Ерусалимский. – М.: Наука. 1964. – 664 с.

  60. Заболотна Л.Л. Витоки німецького колоніалізму, 70-і – перша половина 80-х рр.. ХІХ ст. / Л.Л.Заболотна // Вісник Луганського НУ ім. Т.Шевченка. Історичні науки. № 15 (154) серпень. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2008. – С. 59 – 65.

  61. Заболотна Л.Л. Місце колоніальної політики Німеччини у зовнішньополітичних планах О.Бісмарка в 1880 – 1884 рр. / Л.Л.Заболотна // Вісник Луганського НУ ім. Т.Шевченка. Історичні науки. № 20 (183) жовтень. – Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2009. – С. 44 – 52.

  62. Задворна О. Англо-німецьке колоніальне протистояння в Африці (1890 – 1896 рр.) / О.Задворна // Слов’янський вісник: Зб. наук. пр. Серія „Історичні та політичні науки.–Рівне: РІС КСУ, 2009.–Вип. 8.–С. 65 – 70.

  63. Ивонин Ю.Е. Фридрих II Гогенцоллерн и Иосиф II Габсбург / Ю.Е.Ивонин // Вопросы истории. – 2003. – № 10. – С. 49 – 74.

  64. Ивонин Ю.Е. Властители судеб Европы: Императоры, короли, министры XVI – XVIII вв. / Ивонин Ю.Е., Ивонина Л.И. – Смоленск: Русич, 2004. – 464 с.

  65. Империализм ФРГ: Пер. с нем. – М.: Политиздат, 1973. – 631 с.

  66. История германского колониализма в Африке: Пер. о нем. – М.: Наука, 1983. – 412 с.

  67. Кабаченко А.П. История мировой политики. Систематизация политических учений и доктрин / А.П.Кабаченко.–М.: МГУ, 2009.–250 с.

  68. Кагаров Е.Г. Владислав Петрович Бузескул (з нагоди 70-річчя з дня народження) / Е.Г.Кагаров // Східний світ. – 1928. – № 3-4. – С. 3 – 9.

  69. Кадеев В.И. В.П.Бузескул как историк / В.И.Кадеев // Вестник Харьк. ун-та. – 1983. – № 238: История и культура докапиталистических формаций. – С. 108 – 116.

  70. Кадеев В.И. Владислав Петрович Бузескул – профессор Харьковского университета. Биобиблиография / В.И.Кадеев. – Харьков, 1998. – 42 с.

  71. Кариков С.А. Реформация в Брауншвейге: военный фактор // Війна і насильство: минуле та майбутнє (60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні присвячується) / С.А.Кариков. – Харків, 2005. – С. 32 – 34.

  72. Каутский К. Колониальная политика в прошлом и настоящем: Пер. с нем. / К.Каутский. – СПб.: Знание, 1900. – 64 с.

  73. Космач Г.А. Кризис германского либерализма в годы Вейсмарской республики: Идеология и политика Немецкой демократической партии в 1918-1929 гг. / Г.А.Космач. – Минск: Изд-во Университетское, 1989. – 190 с.

  74. Косяк С.М. Німецький колоніально-товариський рух 70-х – початку 80-х років ХІХ ст. / С.М.Косяк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ. – Рівне: РДГУ, 2006. – Вип.12. – С. 141 – 144.


  75. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Схожі:

Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconТроян с. С., доктор історичних наук, професор кафедри зовнішньої політики І дипломатії Дипломатичної академії України при мзс україни
Троян Сергей Станиславович. Доктор исторических наук, профессор. Профессор кафедры внешней политики и дипломатической академии Украины...
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconСалата сергій Анатолійович
Астрономічного музею Астрономічної обсерваторії Київського національного університету
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconКомплексне країнознавство
Будз М. Д., Мартинюк В. О., Постоловський Р. М, Троян С. С. Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії):...
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconМиколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури
Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва І архітектури
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconМиколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури
Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва І архітектури
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconЮстус фон Лібіх Підготував: Красовський Сергій, учень 10-бх класу Наукова діяльність
Титану, Плюмбуму, Хрому, Марганцю та ін,; вивчав склад складних мінералів, відкрив сучасний метод отримання хлорного вапна
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconКонтекстуально-інформаційна модель Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Упродовж 2000 року в рамках ндр "Моніторинг та інформаційне моделювання змі" (керівник проф. Різун В. В.) здійснювалося дослідження...
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconПерсональний склад Вченої ради Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка За посадою
Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconПрограма творчих конкурсів київського національного університету театру, кіно І телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Київського національного університету театру, кіно І телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconДжон фон Нейман (англ. John von Neumann), Нейман Янош Лайош
Він став засновником теорії ігор разом із Оскаром Моргенстерном у 1944 році. Розробив архітектуру (так звану «архітектуру фон Неймана»),...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка