Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині



Сторінка14/14
Дата конвертації16.02.2018
Розмір2.99 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

АННОТАЦИЯ
Троян С.С., Троян П.С. Отто фон Бисмарк и колониальный вопрос в Германии (1840 – 1890 гг.). Монография / С.С.Троян, П.С.Троян. – Ровно: РИС КСУ, 2011. – 224 с. (Серия: Актуальные проблемы отечественной и всеобщей истории).

Монография посвящена комплексному изучению процесса формирования немецкой колониальной политики в 40 – 80-х гг. ХIХ в. Впервые исследование проведено на основании современной теории постколониальных студий.

Работа базируется на современных научных принципах и методах исследования проблемы, обобщении взглядов зарубежных и украинских ученых-историков и использовании солидной фактологической базы. Ее составили германские парламентские и внешнеполитические документы, материалы прессы и периодики исследуемого периода, научные и публицистические работы немецких ученых, дипломатов, колониальных деятелей середины и второй половины XIX в. Важным историческим источником являются мемуары, воспоминания, личные бумаги, политическая корреспонденция представителей немецкой государственной элиты, предпринимательских, финансовых и политических кругов, а также «колониальных энтузиастов».

В формате осуществленного научного исследования определено содержание, особенности и этапы в развитии колониальной проблематики в Германии в определенных хронологических границах. Обосновано, что процесс формирования немецкой колониальной политики в хронологических рамках исследуемого периода прошел несколько этапов в своем развитии. Первый – 1840-е годы – научно экономический. Второй – 50 – 60-е годы ХІХ века – общенаучный. Третий – 1871 – 1884 гг. – пропагандистский. Четвертый – 1884 – 1890 гг. – практический.

В этом плане изучена роль немецких ученых – экономистов, историков, географов, востоковедов – в обосновании возможности, условий и необходимости проведения Германией заокеанской колониальной политики. Установлены фундаментальные взаимосвязи колониальной деятельности немцев за океаном и активизации колониальной пропаганды в Германии накануне ее первых колониальных захватов в Африке и Океании. Решающее влияние на бурный рост колониально-пропагандистского движения оказала вышедшая в 1879 г. книга миссионера Ф.Фабри «Нужны ли Германии колонии?». Последующие пять лет стали периодом резкого повышения интереса к колониальной проблематике в немецком обществе.

Доказано решающее влияние немецкой экономической, политической и властной элиты на переход колониального вопроса из теоретической плоскости в сферу реальной колониальной политики Германской империи. Научно обосновано, что в течение 1871 – 1884 гг. у влиятельных представителей немецкой элиты произошел «сдвиг парадигм» от прохладного отношения к колониальным проектам в сторону их активной поддержки и пропаганды колониальной политики. В первую очередь это касалось рейхсканцлера Отто фон Бисмарка и его ближайшего политического окружения, влиятельных финансистов и предпринимателей В. фон Кардорфа, Г.Блейхредера, А.Ганземана. В успешной колониальной политике они видели как средство усиления внешнеполитических позиций кайзеровской Германии, так и стабилизации внутреннеполитической обстановки.

Констатировано, что окончательное завершение формирования предпосылок немецкой колониальной политики и перемещение колониального вопроса с теоретической плоскости в сферу практической государственной деятельности за океаном произошло в 1884 – 1890 гг. При активном содействии правительства и лично его главы – Отто фон Бисмарка – Германия официально заполучила первые колонии в Африке (Юго-Западная Африка, Того, Камерун, Восточная Африка) и Океании (остров Самоа и др.). На этой основе возникла Германская колониальная империя и, соответственно, получил завершение процесс формирования идеологии германского колониализма. В дальнейшем ее генезис происходил в теснейшем переплетении с идеями «мировой политики». Доказано, что таким образом различные колониальные идеи, проекты, программы повлияли на формирование внешнеполитических концепций и доктрин кайзеровской Германии и содействовали ее включению в борьбу за колониальный передел мира и завоевания „места под солнцем”.

Abstract
Troyan S., Troyan P. Otto von Bismarck and the colonial issue in Germany (1840 – 1890). Monograph / S.Troyan, P.Troyan. – Rivne, RIS KSU, 2011. – 224 p. (Series: Essential Problems of National and General History).

The monograph is devoted to the complex study of the process of forming German colonial politics in the 40-s – 70-s of the XIX century. For the first time ever the research has been undertaken upon the modern theory of post-colonial studies.

The work is based on modern scientific principles and problem research methods, generalization of opinions of foreign and Ukrainian historians and use of wide evidential ground. It has been made up of German parliament and foreign policy documents, materials of periodicals and newspapers of the researched period, scientific and publicist works of German scientists, diplomatic officials and colonial actors of the second half of the XIX century. Memoirs, recollections, personal papers, political correspondence of representatives of German political elite, business, financial and political publics as well as “colonial enthusiasts” are also considered an important historical source.

During the scientific research there have been defined the content, peculiarities and stages of development of colonial problematics in Germany within specific chronological limits. It has been demonstrated that the process of forming of German colonial politics passed several stages in its development during the researched period:



  1. Scientific-economic (1840-s);

  2. General scientific (50-s – 60-s of XIX);

  3. Propagandist (1871 – 1884);

  4. Practical (1884 – 1890).

In this context the role of German scientists (economists, historians, geographers, orientalists) in substantiating the opportunities, conditions and necessities of German transoceanic colonial politics has been explored. There have been deduced basic interrelations between colonial activity of Germans overseas and activation of colonial propaganda in Germany just before its first colonial occupations in Africa and Oceania. In 1879 the book “Does Germany Need Colonies?” by the missionary Friedrich Fabri exerted the decisive influence on the explosion of colonial-propagandist movements. The following five years became the period of sizable rise of interest to colonial problematics in German society.

There has been asserted decisive influence of German economical, political and power elite on transition of colonial issues from theoretical field to the sphere of real colonial politics of German Empire. It has been scientifically proved that during 1871 – 1884 the influential representatives of German elite “changed their paradigm” from negative attitude to colonial projects to active support and propaganda of colonial politics. Firs of all it was subject to the Reichschancellor Otto von Bismarck and his minions – influential financiers and entrepreneurs W. von Kardorf, H. Bleichroeder and A. Hanseman. They saw successful colonial politics as the method to strengthen foreign policy positions of Kaiser Germany as well as stabilize domestic policy situation.

It has been stated that final completion of forming the background for German colonial politics and transition of colonial issues from theoretical field to the sphere of real state activity overseas took place in 1884 – 1890. Under the auspices of the government and personally the Reichschancellor Otto von Bismarck Germany officially occupied its first colonies in Africa (South Africa, Togo, Cameroon, East Africa) and Oceania (Samoa island etc.). On this ground German colonial empire was established and subsequently the process of forming the ideology of German colonialism was finished. Later on its genesis came along with the ideas of “world politics”. It has been proved that in such a way various colonial ideas, projects and programs influenced on forming Kaiser Germany’s foreign policy concepts and doctrines and assisted Germany’s joining in the campaign of colonial division of the world and gaining the “place in the sun”.

Наукове видання
Троян Сергій Станіславович

Троян Павло Сергійович


ОТТО ФОН БІСМАРК

І КОЛОНІАЛЬНЕ ПИТАННЯ В НІМЕЧЧИНІ

(1840 – 1890 рр.)
Комп’ютерна верстка П.С.Троян

Технічний редактор П.С.Троян

Коректор Т.М.Самчук
Підписано до друку 23. 02. 2011 р. Папір офсетний. Гарнітура “Times New Roman”. Наклад 300. Обліково-видавничих аркушів 16,1. Віддруковано засобами оперативної поліграфії ПП Орос О.Ю., вул. Мірющенка, 53, м. Рівне, Україна, 33000.
УДК 94(430)”1840/1890”
Троян С.С., Троян П.С. Отто фон Бісмарк і колоніальне питання в Німеччині (1840 – 1890 рр.). Монографія / С.С.Троян, П.С.Троян. – Рівне: РІС КСУ, 2011. – 224 с. (Серія: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії).

Монографія присвячена комплексному вивченню процесу формування німецької колоніальної політики в 40 – 80-х рр. ХІХ ст. Робота ґрунтується на сучасних наукових принципах і методах дослідження наукової проблеми, узагальненні поглядів зарубіжних і українських учених-істориків, солідній фактологічній і джерельній базі.

У форматі здійсненого наукового дослідження встановлено фундаментальні взаємозв’язки колоніальної діяльності та активізації колоніальної пропаганди в Німеччині напередодні її перших колоніальних загарбань в Африці й Океанії. Доведено вирішальний вплив німецької економічної, політичної та владної еліти на перехід колоніального питання з теоретичної площини у сферу реальної колоніальної політики Німецької імперії. Науково обґрунтовано, що впродовж 1871 – 1884 рр. у впливових представників німецької еліти і особисто рейхсканцлера Отто фон Бісмарка відбувся «зсув парадигм» від прохолодного ставлення до колоніальних проектів у бік їх активної підтримки й пропаганди колоніальної політики.

Констатовано, що остаточне переміщення колоніальної проблематики з теоретичної площини в сферу практичної державної діяльності за океаном відбулося в 1884 – 1890 рр. При активному сприянні уряду Отто фон Бісмарка Німецька імперія заволоділа першими колоніями в Африці (Південно-Західна Африка, Того, Камерун, Східна Африка) й Океанії (острів Самоа та ін.). Доведено, що різні колоніальні ідеї, проекти, програми тощо вплинули на формування зовнішньополітичних концепцій і доктрин кайзерівської Німеччини та сприяли її включенню в боротьбу за переділ світу і завоювання „місця під сонцем”.



Для викладачів, науковців, аспірантів, студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами історії колоніалізму, європейської політичної думки та історії міжнародних відносин.

* Зауважимо, що постколоніальна теорія стала надбанням і європейських учених. Так, зокрема, постколоніальні студії як дослідницький підхід виділяють професор Варшавського університету Олена Гнатюк у монографії «Прощання з імперією: Українські дискурси про ідентичність» і доктор філософських наук з Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. акад. В.Лазаряна Тетяна Власова [51].

* У галузі політичної економії С.Вітте вважав себе послідовником Ліста. Аналізу поглядів німецького економіста він присвятив видану у 1889 р. у Києві книгу “Національна економія і Фрідріх Ліст”. Через 23 роки ця книга була перевидана вдруге під назвою “З приводу націоналізму. Національна економія і Фрідріх Ліст” (СПб., 1912).

* Мова йшла про Німецько-Угорську дуалістичну імперію на чолі з династією Гогенцоллернів і під політичною й економічною егідою Берліна.

** Маються на увазі залежні від Німеччини території на Євразійському континенті.

* Раймунд Фрідріх Кайндль – відомий німецький буковинський історик, автор праць з історії Буковини, м. Чернівців і карпатського німецтва. Його книга цікава не лише з точки зору наукового обґрунтування положень і висновків. Вона становить інтерес ще й тому, що покликана була сприяти розгортанню пропаганди, спрямованої на нове піднесення Німеччини після поразки Першій світовій війні, у тому числі й на шляху вирішення колоніального питання в нових історичних умовах.

* Знаменита формула Леопольда фон Ранке звучала так – «Wie es eigentlich gewesen?» («Як воно було насправді?»).

* Панпсихізм – уявлення про те, що вся природа є живою, має душу; учення про душу і психічну реальність як справжню суть світу.

* У Першій книзі Мойсея, де мова йде про вигнання Адама і Єви з Едемського раю, сказано: «І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від Едемського раю поставив херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя» (Біблія. – UBS 1990 – U.B. V 053 UK. – С. 4).

** За німецькими статистичними даними з Німеччини в Центральну та Південну Америку впродовж 1871 – 1883 рр. щорічно виїжджало від 1241 до 5604 чол. (див.: РГВИА. – Ф. Германия. – №432. – Оп. I. – Д. 3075. – Л. 16).

* Остаточно закон про повне державне регулювання німецької еміграції був прийнятий у 1897 р. За всяким німцем визнавалася повна свобода емігрувати, виняток складали тільки зобов’язані відбувати військову повинність. Висловлювалося бажання, щоб емігранти не поривали духовних і економічних зв’язків з батьківщиною.

* Фактично Фабрі знаходився на рівні розуміння суті «східного питання», як широкого комплексу політичних проблем Середнього Сходу та Кавказу й насамперед важливих міжнародних протиріч, зв’язаних з розпадом Османської імперії, національно-визвольними рухами народів, які її населяли, та боротьбою великих європейських держав за поділ імперських володінь – «османської спадщини».

* Як ми відзначили, масове розгортання колоніальної пропаганди і організаційне об’єднання колоніального руху в Німеччині припало на кінець 70-х – 80-і роки ХІХ століття.

* На той час бременський купець за договором від 1 травня 1883 року з вождем бетанійців Й.Фредеріксом уже придбав бухту Ангра-Пекена і п’ятимильну земельну смугу, яка прилягла до неї з усіх боків.

* На перших порах проти такого шляху виступав і сам Бісмарк, у рейхстазі 26 червня 1884 р. він сказав: “Повторюю, я проти колоній. Я хочу сказати проти колоній, якщо мати на увазі ту систему, яка переважала в минулому столітті і яку зараз можна назвати французькою системою; я проти колоній ,які створюються як бази, а потім туди залучаються переселенці, призначаються службовці, створюються гарнізони... Наше прагнення зводиться не до утворення провінції, а до надання захисту вільному розвитку комерційних підприємств проти нападу безпосередніх сусідів і проти пригноблення та нанесення їм шкоди іншими європейськими державами”. Однак канцлер швидко відмовився від цього плану, призначивши в німецькі колонії імперських комісарів, навівши туди війська.

* Серед новостворених об’єднань відзначимо Німецьке колоніальне товариство Південно-Західної Африки (НКТ ПЗА). Керівні позиції в НКТ ПЗА, яке організувалося в 1885 р., займали банківські королі Ганземан і Блейхредер. На його установчих зборах були присутні банкір Мендельсон, промисловці Штум і Сіменс, князі Гогенлое-Лангенбург і Гатцфельд-Трахтенберг, а також деякі інші впливові особи. Дуже скоро товариство розширило свої володіння за рахунок земельних здобутків купця Людеріца. Договір про це від імені НКТ ПЗА підписали Блейхредер, представник “Dresdner Bank” Голендер і президент “Deutsche Bank” Іонас [391]. Таку політику товариства підтримував урядовий кабінет Бісмарка.

* Свавілля і насильницькі дії Петерса у Східній, а потім Південно-Західній Африці привели до того. що у 1896 р. “справа Петерса” слухалася у рейхстазі. Але його взяли під захист директор колоніального департаменту МЗС Німеччини П.Кайзер і ряд депутатів. Це був захист найрадикальніших шовіністичних і расистських проявів ідеології і практики німецького колоніалізму. Однак Петерса все ж віддали під суд, хоча й без суттєвих наслідків для нього: все закінчилося сплатою порівняно незначної суми грошового штрафу.

* Насправді Емін-паша був врятований англійською експедицією Стенлі у квітні 1888 року, тобто майже за рік до приходу німецької експедиції. Отже, газета “Times” мала всі підстави називати Петерса “рятівником уже врятованого”.

* Звичайно, чисто випадково німецький поет ХІХ ст. Фаллерслебен саме тут написав “Пісню німців”. Але фактом є те, що імперіалістична Німеччина зробила пісню своїм гімном. І хоча її слова поклали на музику Гайдна, твір Фаллерслебена від цього зовсім не облагородився, бо автор вклав шовіністичний зміст у кожний рядок своєї пісні, проголосивши: “Німеччина понад усе, понад усе в світі”.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Схожі:

Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconТроян с. С., доктор історичних наук, професор кафедри зовнішньої політики І дипломатії Дипломатичної академії України при мзс україни
Троян Сергей Станиславович. Доктор исторических наук, профессор. Профессор кафедры внешней политики и дипломатической академии Украины...
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconСалата сергій Анатолійович
Астрономічного музею Астрономічної обсерваторії Київського національного університету
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconКомплексне країнознавство
Будз М. Д., Мартинюк В. О., Постоловський Р. М, Троян С. С. Комплексне країнознавство (основні поняття, категорії, країни, персоналії):...
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconМиколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури
Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва І архітектури
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconМиколаївський будівельний коледж Київського національного університету будівництва І архітектури
Миколаївського будівельного коледжу Київського національного університету будівництва І архітектури
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconЮстус фон Лібіх Підготував: Красовський Сергій, учень 10-бх класу Наукова діяльність
Титану, Плюмбуму, Хрому, Марганцю та ін,; вивчав склад складних мінералів, відкрив сучасний метод отримання хлорного вапна
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconКонтекстуально-інформаційна модель Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Упродовж 2000 року в рамках ндр "Моніторинг та інформаційне моделювання змі" (керівник проф. Різун В. В.) здійснювалося дослідження...
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconПерсональний склад Вченої ради Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка За посадою
Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconПрограма творчих конкурсів київського національного університету театру, кіно І телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Київського національного університету театру, кіно І телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині iconДжон фон Нейман (англ. John von Neumann), Нейман Янош Лайош
Він став засновником теорії ігор разом із Оскаром Моргенстерном у 1944 році. Розробив архітектуру (так звану «архітектуру фон Неймана»),...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка