Київського славістичного університету троян Сергій Станіславович Троян Павло Сергійович отто фон бісмарк І колоніальне питання в німеччині

Монография посвящена комплексному изучению процесса формирования немецкой колониальной политики в 40 – 80-х гг. ХIХ в. Впервые исследование проведено на основании современной теории постколониальных студий.

Работа базируется на современных научных принципах и методах исследования проблемы, обобщении взглядов зарубежных и украинских ученых-историков и использовании солидной фактологической базы. Ее составили германские парламентские и внешнеполитические документы, материалы прессы и периодики исследуемого периода, научные и публицистические работы немецких ученых, дипломатов, колониальных деятелей середины и второй половины XIX в. Важным историческим источником являются мемуары, воспоминания, личные бумаги, политическая корреспонденция представителей немецкой государственной элиты, предпринимательских, финансовых и политических кругов, а также «колониальных энтузиастов».

В формате осуществленного научного исследования определено содержание, особенности и этапы в развитии колониальной проблематики в Германии в определенных хронологических границах. Обосновано, что процесс формирования немецкой колониальной политики в хронологических рамках исследуемого периода прошел несколько этапов в своем развитии. Первый – 1840-е годы – научно экономический. Второй – 50 – 60-е годы ХІХ века – общенаучный. Третий – 1871 – 1884 гг. – пропагандистский. Четвертый – 1884 – 1890 гг. – практический.

В этом плане изучена роль немецких ученых – экономистов, историков, географов, востоковедов – в обосновании возможности, условий и необходимости проведения Германией заокеанской колониальной политики. Установлены фундаментальные взаимосвязи колониальной деятельности немцев за океаном и активизации колониальной пропаганды в Германии накануне ее первых колониальных захватов в Африке и Океании. Решающее влияние на бурный рост колониально-пропагандистского движения оказала вышедшая в 1879 г. книга миссионера Ф.Фабри «Нужны ли Германии колонии?». Последующие пять лет стали периодом резкого повышения интереса к колониальной проблематике в немецком обществе.

Доказано решающее влияние немецкой экономической, политической и властной элиты на переход колониального вопроса из теоретической плоскости в сферу реальной колониальной политики Германской империи. Научно обосновано, что в течение 1871 – 1884 гг. у влиятельных представителей немецкой элиты произошел «сдвиг парадигм» от прохладного отношения к колониальным проектам в сторону их активной поддержки и пропаганды колониальной политики. В первую очередь это касалось рейхсканцлера Отто фон Бисмарка и его ближайшего политического окружения, влиятельных финансистов и предпринимателей В. фон Кардорфа, Г.Блейхредера, А.Ганземана. В успешной колониальной политике они видели как средство усиления внешнеполитических позиций кайзеровской Германии, так и стабилизации внутреннеполитической обстановки.

Констатировано, что окончательное завершение формирования предпосылок немецкой колониальной политики и перемещение колониального вопроса с теоретической плоскости в сферу практической государственной деятельности за океаном произошло в 1884 – 1890 гг. При активном содействии правительства и лично его главы – Отто фон Бисмарка – Германия официально заполучила первые колонии в Африке (Юго-Западная Африка, Того, Камерун, Восточная Африка) и Океании (остров Самоа и др.). На этой основе возникла Германская колониальная империя и, соответственно, получил завершение процесс формирования идеологии германского колониализма. В дальнейшем ее генезис происходил в теснейшем переплетении с идеями «мировой политики». Доказано, что таким образом различные колониальные идеи, проекты, программы повлияли на формирование внешнеполитических концепций и доктрин кайзеровской Германии и содействовали ее включению в борьбу за колониальный передел мира и завоевания „места под солнцем”.

Abstract
Troyan S., Troyan P. Otto von Bismarck and the colonial issue in Germany (1840 – 1890). Monograph / S.Troyan, P.Troyan. – Rivne, RIS KSU, 2011. – 224 p. (Series: Essential Problems of National and General History).

The monograph is devoted to the complex study of the process of forming German colonial politics in the 40-s – 70-s of the XIX century. For the first time ever the research has been undertaken upon the modern theory of post-colonial studies.

The work is based on modern scientific principles and problem research methods, generalization of opinions of foreign and Ukrainian historians and use of wide evidential ground. It has been made up of German parliament and foreign policy documents, materials of periodicals and newspapers of the researched period, scientific and publicist works of German scientists, diplomatic officials and colonial actors of the second half of the XIX century. Memoirs, recollections, personal papers, political correspondence of representatives of German political elite, business, financial and political publics as well as “colonial enthusiasts” are also considered an important historical source.

During the scientific research there have been defined the content, peculiarities and stages of development of colonial problematics in Germany within specific chronological limits. It has been demonstrated that the process of forming of German colonial politics passed several stages in its development during the researched period:

1. 
   Scientific-economic (1840-s);
   
2. 
   General scientific (50-s – 60-s of XIX);
   
3. 
   Propagandist (1871 – 1884);
   
4. 
   Practical (1884 – 1890).
   

There has been asserted decisive influence of German economical, political and power elite on transition of colonial issues from theoretical field to the sphere of real colonial politics of German Empire. It has been scientifically proved that during 1871 – 1884 the influential representatives of German elite “changed their paradigm” from negative attitude to colonial projects to active support and propaganda of colonial politics. Firs of all it was subject to the Reichschancellor Otto von Bismarck and his minions – influential financiers and entrepreneurs W. von Kardorf, H. Bleichroeder and A. Hanseman. They saw successful colonial politics as the method to strengthen foreign policy positions of Kaiser Germany as well as stabilize domestic policy situation.

It has been stated that final completion of forming the background for German colonial politics and transition of colonial issues from theoretical field to the sphere of real state activity overseas took place in 1884 – 1890. Under the auspices of the government and personally the Reichschancellor Otto von Bismarck Germany officially occupied its first colonies in Africa (South Africa, Togo, Cameroon, East Africa) and Oceania (Samoa island etc.). On this ground German colonial empire was established and subsequently the process of forming the ideology of German colonialism was finished. Later on its genesis came along with the ideas of “world politics”. It has been proved that in such a way various colonial ideas, projects and programs influenced on forming Kaiser Germany’s foreign policy concepts and doctrines and assisted Germany’s joining in the campaign of colonial division of the world and gaining the “place in the sun”.

Наукове видання
Троян Сергій Станіславович

Троян Павло Сергійович

Технічний редактор П.С.Троян

Коректор Т.М.Самчук
Підписано до друку 23. 02. 2011 р. Папір офсетний. Гарнітура “Times New Roman”. Наклад 300. Обліково-видавничих аркушів 16,1. Віддруковано засобами оперативної поліграфії ПП Орос О.Ю., вул. Мірющенка, 53, м. Рівне, Україна, 33000.
УДК 94(430)”1840/1890”
Троян С.С., Троян П.С. Отто фон Бісмарк і колоніальне питання в Німеччині (1840 – 1890 рр.). Монографія / С.С.Троян, П.С.Троян. – Рівне: РІС КСУ, 2011. – 224 с. (Серія: Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії).

Монографія присвячена комплексному вивченню процесу формування німецької колоніальної політики в 40 – 80-х рр. ХІХ ст. Робота ґрунтується на сучасних наукових принципах і методах дослідження наукової проблеми, узагальненні поглядів зарубіжних і українських учених-істориків, солідній фактологічній і джерельній базі.

У форматі здійсненого наукового дослідження встановлено фундаментальні взаємозв’язки колоніальної діяльності та активізації колоніальної пропаганди в Німеччині напередодні її перших колоніальних загарбань в Африці й Океанії. Доведено вирішальний вплив німецької економічної, політичної та владної еліти на перехід колоніального питання з теоретичної площини у сферу реальної колоніальної політики Німецької імперії. Науково обґрунтовано, що впродовж 1871 – 1884 рр. у впливових представників німецької еліти і особисто рейхсканцлера Отто фон Бісмарка відбувся «зсув парадигм» від прохолодного ставлення до колоніальних проектів у бік їх активної підтримки й пропаганди колоніальної політики.

Констатовано, що остаточне переміщення колоніальної проблематики з теоретичної площини в сферу практичної державної діяльності за океаном відбулося в 1884 – 1890 рр. При активному сприянні уряду Отто фон Бісмарка Німецька імперія заволоділа першими колоніями в Африці (Південно-Західна Африка, Того, Камерун, Східна Африка) й Океанії (острів Самоа та ін.). Доведено, що різні колоніальні ідеї, проекти, програми тощо вплинули на формування зовнішньополітичних концепцій і доктрин кайзерівської Німеччини та сприяли її включенню в боротьбу за переділ світу і завоювання „місця під сонцем”.