Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом



Сторінка12/13
Дата конвертації13.04.2017
Розмір3.63 Mb.
ТипКнига
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
КІНОПРОКАТ

АДВЕРТАЙЗІНГ [англ. Adv­ertising — рекламування] — роз­міщення рекламної продукції фільму у фойє кінотеатрів.

АМЕРИКАНСЬКА АСО­ЦІАЦІЯ КІНО - централь­на організація американської кінопромисловості, що відає питаннями виробництва і про­кату фільмів. її основна функ­ція — захист інтересів великих і дрібних кінофірм, що вхо­дять в неї (близько 100), екс­порт та імпорт фільмів, участь у міжнародних кінофестива­лях тощо. Вона здійснює також контроль за дотриманням сис­теми обмежень, т. зв. рейтин­гу ААК. Асоціація має бюро в 38 країнах (прибуток від про­кату американських фільмів за кордоном складає більше по­ловини загального прибутку). Створена в 1921 р. як Асоціація кінопродюсерів і кінопрокат­ників Америки, сучасна назва з 1946.

АМЕРИКАНСЬКА КІНО-АКАДЕМІЯ [англ. Academy

of Motion Picture Arts and Sci­ences] — громадська організа­ція, заснована в 1927 p., метою якої проголошувалося: підви­щення художнього, культур­ного і технічного рівня кіно США. У 1997 р. налічувала по­над 5000 членів. Складається з 13 різних секцій — творчих і технічних кіноспеціальностей (акторів, режисерів, продюсерів, костюмерів, монтажерів тощо). З 1929 р. щорічно присуджує приз кіноакадемії, відомий як премія «Оскар». Президентами кіноакадемії в різні роки були такі видатні кінодіячі, як Фер-бенкс (1-й президент), Девіс, Ка-пратаін.

АНТИТРЕСТОВЕ ЗАКО-НАДАВСТВО - посилило заходи щодо кінематографа наприкінці 40-х років. Верхо­вний суд США підтримав рі­шення одного із судів нижчої інстанції, підтвердивши іс­нування «двох змов», спрямо­ваних на встановлення моно­польних цін, — горизонтальної між великими голлівудськими кіномонополіями і вертикаль­ної між кожним прокатником-відповідачем і його клієнтами. У результаті була оголошена протизаконною практика про­кату фільмів «блоками», коли

великі компанії змушували власників кінотеатрів брати декілька невдалих картин ра­зом з тією, яка їм справді була потрібна, і, що для нас най­більш важливо, кіномонополії змушені були протягом 1948— 1952 років продати мережі кі-

нотеатрів, що належали їм, зберігши за собою лише права виробничо-прокатних органі­зацій, що в якійсь — дуже від­носній — мірі відновило роль механізмів вільної конку­ренції саме в той період. Див. «Блок-букінг».




252

253


БЛОК-БУКШГ [англ. Block-Booking] — продаж некасо-вих фільмів у навантаження до касових (тобто «у блоці» або «у комплекті»), що нав'язу­ється суперстудіями кінотеа­трам. Був частково блокований у 40-х роках застосуванням за­кону про антимонопольну ді­яльність. На початку століття У. Ходкінсон, керівник кіно­компанії «Парамаунт», уста­новив чітку прокатну систему «блок-букінг» — продаж права на показ усіх фільмів без винят­ку, що прокатувалися «Парама-унтом». Система блок-букінг на початку століття сприятливо позначилася на розвитку про­кату, оскільки дозволяла влас­никам кінотеатрів не викупля­ти фільми, а брати їх у тимча­сове користування і тим самим не завищувати ціни на квитки.

Але з часом подібна центра­лізація виробництво — прокат сприяла появі кіномонополій, що природно не могло позитив­но впливати на розвиток кіне­матографа. Власники незалеж­них кінотеатрів як «наванта­ження» до фільмів Грети Гарбо, Гері Купера або Сесіль де Міля змушені були брати також вісім або дев'ять фільмів класу «Б» і «В». Фільм з відомим актором

називали «паровоз» — він тяг­нув за собою на екран незалеж­ного кінотеатру цілу низку «ва­гонів» з товаром не найкращої якості. З травня 1948 року Вер­ховний суд, після тридцятиріч­ної судової тяганини власни­ків провінційних кінотеатрів і монополістичних кінотрестів, ухвалив рішення, за яким було суворо заборонено систему бу-кінгу блоку.

Тепер студіям уже не бу­ло сенсу ставити щорічно по 50 картин, оскільки в умо­вах вільної конкуренції лише десять чи п'ятнадцять картин мали шанс потрапити на екран. Катастрофа полягала в тому, що виробництво дешевих філь­мів класу «Б» і «В» стало не­рентабельним, бо жоден кіно­театр не хотів їх демонструва­ти. При створенні меншої кіль­кості фільмів уже не було сенсу тримати численний адміністра­тивний, технічний і творчий персонал. На всіх кіностудіях почалися скорочення, причому загроза втратити роботу нави­сла в першу чергу над письмен­никами та акторами. За десять років кількість акторів, що пе­ребували у штаті, зменшилася більш ніж наполовину, в 1946 році їх було 742, а в 1956-му — вже тільки 229. У цей же са-

мий час кількість зайнятих на штатній роботі техніків змен­шилася з 24 до 13 тисяч.

Великі кінозірки, в яких кінокомпанії були особливо зацікавлені, почали відмовля­тися від численних контрак­тів. Акторам стало зручніше пов'язувати себе з тією фір­мою, яка давала кращі умови і ангажувала їх на один фільм. Кількість картин постійно зменшувалася, зате зростало прагнення дістати для участі в них знаменитостей. Кожен новий фільм прагнули при­красити іменами найбільш популярних кінозірок. У свою чергу кіностудії відмовилися від довгострокового плануван­ня, ліквідували «школи май­бутніх зірок» — очікування, поки народиться нова зірка, обходилося тепер дуже доро­го. Раніше для випробування творчих можливостей «кан­дидаток у зірки» були картини класу «Б». Нині експерименти з молодим поповненням про­водити стало ніде.

З міркувань економіки май­же всюди були ліквідовані та­кож і сценарні відділи. Раніше студії купували теми або ж го­тові літературні твори, які були виробничим резервом, розрахо­ваним на декілька років напе-

ред. Нині це стало непотрібним і ризикованим. Шанси пробити­ся на екран мають тільки відомі автори й відомі твори. За бест­селер і за театральний бойовик доводиться платити незрівнян­но дорожче. Але цей спосіб мож­на було застосувати тільки в одному випадку — автор тексту сам по собі повинен бути знаме­нитою «фірмою», інакше ризик виявиться невиправданим.

Такі були наслідки пам'ят­ного рішення Верховного суду. Наслідки, які знайшли від­дзеркалення в новій організа­ційній та економічній структу­рі виробництва 60—70-х років, названої «Новим Голлівудом». Див. «Антитрестове законодав­ство», «Новий Голлівуд».

БОКС-ОФЇС [англ. Box Of­fice — квиткова каса, касові збори]

1. Кабіна в театрі або іншому
місці розваги, де продаються
вхідні квитки;

2. Валовий збір з проданих


квитків до розважальних за­
кладів;

3. Потенційний показник:


«Цей фільм матиме хороші ка­
сові збори»;

4. Рейтингові таблиці касо­


вих акторів, режисерів, продю­
серів.


254

L Оэ

БОМБА [англ. Bomb] — не­дооцінені фільми, які провали­лися в прокаті, дістали погану пресу і не зібрали очікуваних касових зборів (див. «Індич­ка»). Протилежність бомбі — блокбастер. Див. «Блокбастер».

БУКЕР [англ. Booker] - фа­хівець кінотеатру, який займа­ється плануванням кінорепер-туару. Особливістю роботи є знання специфіки кінопрокату і смаків публіки.

ВІКОВИЙ ОБМЕЖУВАЛЬ­НИЙ РЕЙТИНГ - див. «Кла­сифікація фільмів».

ВТОРИННІ РИНКИ - поле отримання додаткових доходів від розповсюдження кінокар­тини після кінопрокату (осно-

вного ринку), включає телеба­чення, тиражування на відеока­сетах, CD-ROMax, новелізацію (книжкове видання сюжету), використання сюжетів у комік­сах, комп'ютерних іграх, рекла­мі, друк атрибутики і зображен­ня персонажів на побутовій про­дукції (майках, ручках тощо).


256

257


ДИСТРИБ'ЮТОР [англ. Distributor — розподільник, прокатник] — дистриб'ютори — власники ліцензії на прокат кінотворів — важлива ланка просування кінокартин від ви­робника (студій) до споживача (кінотеатрів, телемереж, віде-оринків тощо). Дистриб'ютор займається також рекламою фільму (в обумовлених про­порціях з власником фільму). Прибуток від прокату ділиться з кіновиробником на підставі договорів.

ДРАЙВІН [англ. Drive-in-«заїжджай усередину» — кіно­театри для автомобілістів] — кі-нопаркінги з'явилися на півдні і на заході США, тобто всюди, де цьому сприяють кліматичні умови. Вони являють собою ве­личезний майданчик, на якому

машини ставляться так, щоб, сидячи в них, було зручно ба­чити те, що відбувається на гі­гантському екрані. В автомобілі встановлюється репродуктор, а якщо на вулиці холодно — елек­тричний рефлектор. У великих кінопаркінгах на 500 і більше машин встановлюються два або три екрани. Дітей можна доручити кваліфікованій вихо­вательці, яка опікуватиметься ними у спеціально обладнаному залі з іграшками. Тут же діє рес­торан, з якого в машини прино­сять гарячі страви. Якщо фільм викликає нудьгу, можна ви­мкнути репродуктор, щоб звук не заважав розмовляти і вечеря­ти. Кінопаркінги створюють об­становку, що найбільш нагадує домашні умови, де від глядача не вимагається ніяких зусиль. Ця обстановка має всі переваги клубу і ресторану.

«ЕММІ» [англ. Emmy] — пре­стижна американська премія за телевізійні фільми.

«ЗОЛОТИЙ ГЛОБУС»

[англ. Golden Globe Awards] — голлівудська кінопремія. З 1944 року щорічна премія Золо­тий глобус нагороджує фільми та кінематографістів у тринад­цяти номінаціях і є своєрідною генеральною репетицією перед участю церемонії «Оскара». Див. «Оскар».




258

259


ІНДИЧКА [англ. Turkey] -погано зроблені фільми, що за своїми художніми і профе­сійними показниками не до­тягують до стандартів «серед­нього кіно». Подібні фільми, як

правило, мають погані касові збори. Див. «Бомба».

ІКСЧЕНДЖ [англ. Exchan­ge — обмін] — прокатна конто­ра, що забезпечує кінофільма­ми тих, хто їх демонструє.

КІНОКЛУБ [англ. Film Club] — масова організація кі­ноглядачів і любителів кіно­мистецтва. Кіноклуби фінан­суються за рахунок членських внесків. Діяльність кіноклубів полягає в організації кінопере-глядів, лекцій, дискусій. Пер­ший кіноклуб «Друзі сьомого мистецтва» виник у Франції в 1920 р. за ініціативою фран­цузького кінокритика Р. Ка-нудо, потім під назвою «Сіне-клуб» був створений К. режи­сером Л. Деллюком.

У 20-і pp. кіноклуби об'єд­нували навколо себе головним чином людей мистецтва. З по­явою звукового кіно (кінець 20-х pp.) склався новий тип кіноклубів для роботи з масо­вим глядачем. Виникали вони крім Франції і в інших країнах під різними назвами: «Фільм фройнде» в Німеччині, «Фільм-ліга» в Нідерландах, «Філм арт гілд» у США і т. д. У багатьох великих містах ентузіасти кіно почали відкривати спеціальні кінозали, де демонструвалися кращі фільми світового кіно­мистецтва. Особливо розвину­лася мережа кіноклубів після Другої світової війни. З'явилася безліч спеціальних кіноклубів: студентські, шкільні, дитячі,

вчительські і т. д. Виникла не­обхідність координації роботи кіноклубів. У зв'язку з цим були створені спочатку національ­ні федерації, а в 1947 р. Між­народна федерація кіноклубів (МФКК). До її складу входить понад ЗО країн. Національні федерації великих країн об'єд­нують сотні кіноклубів кожна. Див. «Міжнародна федерація кіноклубів».

КІНОРИНОК [англ. Film-Market]

1. Загальна назва всієї сфери


продажів кінопродукції;

2. Регулярні спеціалізовані


ярмарки з розповсюдження кі­
нофільмів, де після переглядів
кіновиробники можуть переда­
вати права на показ прокатни­
кам і демонстраторам.

КІНОФЕСТИВАЛЬ [англ. Film-Festival] — огляд, творче змагання творів кіномисте­цтва — художніх, хронікально-документальних, науково-по­пулярних, навчальних, спор­тивних, мультиплікаційних, телевізійних. Проводяться як міжнародні кінофестивалі, так і національні та регіональні.

КІНОФІКАЦІЯ - у радян­ський період система заходів,


260

261


спрямованих на розвиток кі­номережі (будівництво кіно­театрів і створення пересувних кіноустановок) для обслугову­вання населення. Нині з роз­витком відеотехніки під кіно­фікацією слід розуміти розпо­всюдження кінематографічних засобів з навчальною, виробни­чо-технічною, дослідницькою, рекламною та іншою метою.

КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЛЬ­МІВ — офіційна класифікація фільмів, що визначає можли­вість їх демонстрації для ди­тячої та підліткової аудиторії. У США систему рейтингів було введено в 1968 р. і зараз вона включає такі рейтинги: G (General) — для будь-якої аудиторії; PG (Parental Guidan­ce) — діти допускаються на роз­суд батьків; PG-13 — для дітей до 13 років потрібен особливий дозвіл батьків; R (Restricted) — діти до 17 років допускаються тільки у супроводі дорослих; Хабо NC-17 (No Children)-діти до 17 років не допускають­ся. Різниця між останніми дво­ма рейтингами полягає в тому, що рейтинг X привласнюється відверто порнографічним філь­мам, що демонструються в спе­ціальних кінотеатрах. Систе­ма рейтингів, запроваджена

у Великобританії, дещо від­різняється від американської: U (Universal) — для будь-якої аудиторії; PG — діти допуска­ються у супроводі батьків; 12, 15 і 18 — діти до вказаного віку не допускаються; 18R — діти до 18 років не допускаються (для порнографічних фільмів у спе­ціальних кінотеатрах). У США отримання рейтингу не є фор­мально обов'язковим для філь­му, але відсутність рейтингу сильно обмежує вірогідність замовлення картини кіно­театрами. У Великобританії фільм без рейтингу може бути показаний у кінотеатрах лише за рішенням органів місцевої влади, що фактично зводиться до заборони на прокат картин, що не отримали рейтингу. Вка­зані рейтинги розповсюджу­ються також на прокат і продаж відеокасет.

КЛІРЕНС [англ. Clearance] — термін, протягом якого фільм може демонструватися тільки в даному кінотеатрі. На початку століття У. Ходкінсон, керів­ник кінокомпанії «Парамаунт», установив чітку прокатну сис­тему. Всі кінотеатри, що стали клієнтами «Парамаунту», були поділені на п'ять категорій: пер­ший екран (великі кінотеатри

в центрі, на жвавих місцях), які одержували нові фільми відра­зу; другий екран — кінотеатри трохи менші, в житлових райо­нах, куди фільми надходили пізніше, і так далі. Щоб захис­тити клієнтів від одночасного показу одного і того ж фільму в сусідніх кінотеатрах, Ходкін­сон увів «кліренс». Від Ходкін-сона бере свій початок і «блок-букінг» — продаж права на по­каз усіх фільмів без винятку, що прокатувалися «Парамаун-том». Див. «Блок-букінг».

КОДЕКС ХЕЙСА [англ. Hays Code] — система самоцензури, запроваджена голлівудськи-ми студіями, що регулювала зміст американських фільмів з 1934 по 1968 pp. Кодекс був розроблений Організацією американських кінопродюсе-рів і прокатників на чолі з Уїл-лом X. Хейсом у 1930 р. і вве­дений у дію 1 липня 1934 p.. Причиною його ухвалення стала низка гучних скандалів, пов'язаних з приватним жит­тям голлівудських знаменитос­тей, і численні вимоги про вве­дення цензури в кіно. Кодекс містив конкретні заборони: на вказівку методів скоєння зло­чинів, на висміювання святості шлюбу, на зображення христи-

янських священнослужителів у поганому світлі, на включен­ня у фільми сексуальних сцен, поз і жестів, на вживання на­віть м'яких богохульственних виразів, на сексуальні стосун­ки між представниками чорної та білої раси тощо.

Згідно з цим кодексом, у гол­лівудських фільмах не допус­калися критика яких-небудь релігійних переконань, показ хірургічних операцій, уживан­ня наркотиків, пияцтва, а та­кож жорстокості щодо дітей чи тварин. Використання лайок, навіть не грубих, теж заборо­нялося. Не можна було показу­вати деталі пограбувань і актів насильства, щоб не заохочувати до порушень законності, а зло­чинцям не дозволялося вбива­ти поліцейських, хоча їх самих можна було вбивати залюбки. Суворі обмеження наклада­лися на все, що було пов'язано із сексом. Голі актори на екра­ні, показ одностатевих або міжрасових любовних зв'язків і навіть пристрасні поцілунки категорично заборонялися.

Всі фільми, що виходили в американський прокат, по­винні були дістати схвалення «офісу Хейса», як називали ад­міністрацію, що стежила за ви­конанням кодексу. До контр-


262

263


актів кінозірок були включе­ні пункти про право студій звільняти їх за скандальну поведінку у приватному жит­ті. Так, актриса І. Бергман, що кинула чоловіка заради італій­ського режисера Р. Росселліні, упродовж семи років була по­збавлена можливості працю­вати в Голлівуді. Деякі режи­сери — А. Хічкок, П. Стерджес,

О. Премінджер — знаходили різні способи обходити кодекс Хейса, а соціальні зміни в сус­пільстві поступово приводили до його неофіційного пом'як­шення, хоча офіційно він був переглянутий лише в 1966 р. Двома роками пізніше кодекс був скасований, і йому на зміну прийшла система вікових об­межувальних рейтингів.

ЛІЦЕНЗІЯ [англ. License від лат. Licentia — право, дозвіл] — оформлена належним чином передача власником (напри­клад, власником кінофільму) обмеженого права на викорис­тання (на певний термін або на певну кількість копій) його твору.

МАЛТІПЛЕКС [англ. Mul­tiplex — складний, складений]

— сучасний кінотеатр з кілько­
ма комфортабельними залами,
оснащеними системами долбі.
Малтіплекси відрізняються
широким асортиментом філь­
мів і високою економічністю.
Зали мають загальне фойє, бу­
фети і єдину технологічну пет­
лю. Див. «Сінеплекс».

МАРКЕТИНГ [від англ. Ma­rket — ринок, збут] — пристосу­вання кінопродукції до ринку на основі вивчення споживчого попиту. Активний маркетинг

— низка заходів (включаючи
рекламу), що мають на меті під­
вищити попит на той або інший
фільм.

МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­РАЦІЯ КІНОАРХІВІВ [фр. International Federation of Film Archives, Federation Inte­rnationale des Archives du Film FIAF] — Міжнародна федера­ція кіноархівів, ФІАФ створе­на в 1938 році в Парижі з ме­тою збереження фільмів як до­кументів, що мають художнє та історичне значення. Один з розділів ФІАФ включає без­коштовні електронні версії, що висвітлюють проблеми збе-




264

265


реження кінодокументів Jour­
nal of Film Preservation (з 1995
no 2003 pp.), віртуальний

«книжковий магазин», де мож­на оформити передплату, пе­релік журналів про кіно і теле­бачення у форматі PDF (понад 300 видань), а також платні електронні бази даних, зокре­ма по періодичних виданнях на тему кіно і телебачення на CD з анотаціями 300 тис. статей. Див. «Фільмотека».

МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­РАЦІЯ КІНОКЛУБІВ [фр. International Federation of Film Societies — IFFS, Federation Internationale des Cine-clubs — FICC] — Міжнародна федера­ція кіноклубів, МФКК була створена в 1947 році в Парижі з метою сприяти співпраці між кіноклубами різних країн. Див. «Кіноклуби».

МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­РАЦІЯ КІНОПРЕСИ [абр. FIPRESSI - фр. Federation Internationale de la Presse

Cinematographique] — Міжна­родна федерація кінопреси, ФІПРЕСИ. Створена в 1930 ро­ці в Парижі з метою пропаган­ди кіномистецтва, а також для захисту професійних інтересів кінематографістів. Генераль­на асамблея ФІПРЕСИ зна­ходиться в Італії. Президент (з 2005 року) — Андрій Плахов. ФІПРЕСИ часто вручає спеці­альні призи на міжнародних кінофестивалях.

МЕРЧАНДАЙЗИНГ [англ. Merchaintdizing] — частина ре­кламної кампанії, що включає випуск супутніх товарів з ло­готипами або образами, що ма­ють відношення до фільму, та їх продаж (авторучки, майки, бейсболки, канцелярські това­ри тощо).

МУЛЬТИПЛЕКС - див. «Малтіплекс».

МЕЙНСТРІМ [англ. Main­stream] — основний потік кіно-продукції.

НІКЕЛЬОДЕОН [англ.

Nickelodeon від Nickel — монета в п'ять центів + грец. Odeon — театр] — назва кінотеатрів, що з'явилися в Америці на по­чатку XX століття.

Перші десять років (1895— 1905), кінематограф провадив бродячий спосіб. Тобто егзи-бітор («exhibitor», людина, що демонструє фільми) їздив з набором картин по різних ра­йонах і показував свої фільми. Іноді це були спільні поїздки з «театром-водевілем», і тоді демонстрація фільмів поєдну­валася з різними естрадними номерами. Ремісничу систему підірвали два найважливіші нововведення.

По-перше, енергійні брати Майлз винайшли прокат. Вони зміркували, що егзибіторів можна спокусити брати біль­ше фільмів і частіше змінювати програму, якщо запропонувати не купувати фільми, а брати на якийсь час, усього за 20% їх ціни. Перший «exchange» — обмін­ний або прокатний пункт бра­тів Майлз відкрився в 1903 році у Сан-Франциско. Через чоти­ри роки таких пунктів було вже 150 по всій країні. Так було за­кладено ту могутню посеред-шщько-прокатну система, яка

зараз є одним з наріжних каме­нів американської кіноіндустрії.

І, по-друге, в 1905 році в Піт-сбурзі екзибіторьі, підбадьоре­ні можливостями, які пропо­нувало їм введення прокату, зважилися на нову форму по­казу. Розрахувавши, що тепер на демонстрації одержуваних порівняно дешево фільмів зна­чно менше шансів прогоріти, а можна і заробити, Джон Гарріс та його зять Гарі Девіс ризик­нули зняти порожній магазин і пристосувати його виключно для показу кінострічок. Щоб підкреслити дешевизну квит­ків і водночас респектабель­ність свого закладу, прикраше­ного театральними аксесуара­ми і забезпеченого піаніно для музичного супроводу сеансів, власники назвали його «Ніке-льодеоном». З цієї миті почався «нікельодеоновий» бум. Кіне­матограф вирвався з театру-водевілю на власні підприєм­ницькі простори.

Про цей період історії дуже цікаво розповів чудовий аме­риканський режисер і критик Пітер Богданович у фільмі «Ні-кельодеон» (1970).

НОВЕЛІЗАЦІЯ [від англ. Novel — роман] — створення лі­тературного твору за сюжетом




266

267


популярного фільму. Є одним з вторинних ринків кінопро-дукції.

«ОСКАР» [Oskar] - пре­стижна премія Американської кіноакадемії. Присуджується з 1927 року (назва «Оскар» — з 1931 p.). Являє собою позо-

лочену статуетку заввишки 32,5 см. Передбачені різні номі­нації премії — за кращу режи­суру, кращу чоловічу роль і т. д., але найголовніша — за кращий фільм, яку вручають його про­дюсеру. Отримання «Оскара» на 30—40% збільшує доходи від прокату фільму.

«ПАЛЬМОВА ГІЛКА» [фр. Palme d'Or] — головний приз Каннського міжнародного кі­нофестивалю. Найбільш пре­стижний приз після «Оскара».

П АРФУ МОВАНИЙ ФІЛЬМ [англ. Aroma-Rama] — система для додавання відчуття запа­ху, винайдена в США Чарльзом Веїссом, вперше була викорис­тана в документальному фільмі «Позаду великої стіни» (Вепі-nd the Great Wall, 1959). Під час демонстрації фільму в певний час системи кондиціонування наповнювали зал для глядачів східними ароматами. Експери­мент широкого розповсюджен­ня не дістав.

ПЕННІ АРКАДИ [англ. Pe­nny of Arcade] — попередники кінотеатрів. Будочки, що на­гадували автомати для прода­жу газованої води. Опустивши монету, глядач діставав мож­ливість подивитися в щілинку невеликий фільм або навіть цілу кінопрограму. У пенні ар­кадах використовувалися кі-нетоскопи Едісона, призначені для індивідуального перегля­ду невеликих за тривалістю фільмів.

ПОСТЕР [англ. Poster — афі­ша] — перша афіша була виго­товлена на замовлення братів Люм'єр перед першою публіч­ною демонстрацією сінемато­графа в паризькому «Гранд кафе» в грудні 1895 року. По­чинаючи з 1896 року афіші ви­готовлялися в друкарнях на за­мовлення кінодемонстраторів. З появою кінотеатрів їх влас­ники замовляли афіші в дру­карнях або у художників. З роз­витком системи кінопрокату на початку 10-х років XX ст. посте­рів до окремих фільмів почи­нають виготовляти виробничі і дистриб'юторські компанії.

ПРЕМ'ЄРА [від фр. Рге-тіега — перша; англ. Premiere] — перший публічний показ твору, якому передує звичайно могут­ня рекламна компанія, а сама прем'єра перетворюється в шоу за участю творців фільму, акто-рів-зірок, представників масме-діа, лідерів громадської думки.

ПРЕС КИТ [англ. Press -преса, англ. Kit — комплект] — матеріали про новий фільм, ви­готовлені студією виробником для використання на телеба­ченні і в пресі. Прес кит скла­дається із змонтованого блоку, до якого входять фрагменти


268
269

з фільму та інтерв'ю учасни­ків зйомки. Також на відеока­сеті записані окремо інтерв'ю, фрагменти з фільму, рекламні ролики. Крім відеокасети до комплекту прес кита входять фотографії з фільму і текстова інформація про його творців.

ПРИЙНЯТНЕ НАСИЛЬ­СТВО — термін, що означає пом'якшення ефекту від по­казу у фільмах жорстоких сцен. Наприклад, британське телебачення практикує показ так званого «прийнятного на­сильства» (лиходій сам падає у прірву, замість того, щоб за­гинути від кулі героя).

ПРОКАТНИК - див. «Дис­триб'ютор».

ПРОМОУШН [англ. Prom­otion — просування] — комп­лекс інформаційних, реклам­них та ін. заходів, що мають на меті підготувати сприятливі умови для створення фільму (його фінансування, залучен­ня зірок тощо), а згодом і мак­симально велику аудиторію глядачів фільму. Просуванням фільму займаються як кіно-виробники, так і прокатники та демонстратори.

РЕЙТИНГ [англ. Rati­ng] — оцінка фільмів за різни­ми ознаками, привласнення їм категорій, своєрідного знаку якості, класу.

За витратами на виробни­цтво: високо-, середньо- і низь-кобюджетні. Раніше в амери­канському кіно фільми ділили на клас А — продукція провід­них голлівудських студій-мей-джорів, що складають мейн-стрім — основний потік, і клас Б — малобюджетні, другорядні вироби, що демонстрували­ся в дешевих кінотеатрах або як доважок до фільму класу А. Сьогодні клас Б — фільми, що випускаються для відео і кабельної телемережі. Іно­ді зустрічається поняття клас Z — ще дешевші стрічки, які робляться дуже швидко і роз­раховані на певну категорію глядачів, наприклад, молодь.

За умовами виробництва: студійні, тобто випущені в сис­темі, як правило, великих гол­лівудських студій. Або Інді — відносно незалежні, оскільки співпрацюють на певних етапах з голлівудською системою, але формально не підкоряються їй, тому можуть проводити гнуч­кішу політику, частіше йти на ризик, експеримент.

Позастудійні: підпільні -андеграунд, паралельні, експе­риментальні — авангард.

За художнім рівнем, скоріше орієнтація на публіку, катего­рію глядачів: масова продук­ція та елітарне кіно (авторське, тобто коли особлива манера, почерк, стиль режисера часто переважують умовності жан­ру) або високохудожнє — арт-кіно — для підготовленого глядача. Див. «Віковий обмеж­увальний рейтинг».

РЕКЛАМНА КАМПАНІЯ ФІЛЬМУ [англ. Promotional Campaign] — комплекс реклам­них заходів широкого спектра (повідомлення в пресі, по радіо і телебаченню, демонстрація рекламних роликів і кліпів пе­ред сеансами і по телебаченню, розклеювання афіш, пристрій всіляких презентацій, шоу, скандалів, створення легенд і т. д., і т. п.) з метою максимальної популяризації рекламованого фільму. Рекламна кампанія фільму є складовою частиною промоушн — його просування на ринок. Часто витрати на ре­кламну кампанію в загальному бюджеті фільму перевищують витрати на створення самого фільму. Див. «Промоушн».




270

271


РЕКОНСТРУКЦІЯ ФІЛЬ­МУ [англ. Reconstructed Film] — фільми, які зазнали впливу цензури — для розши­рення аудиторії. «Реконстру­йовані фільми» не поліпшу­ються, а лише зазнають вида­лення або зміни деяких сцен, які явно говорять про орієнта­цію фільму-оригіналу (насиль­ство, секс, нагота, нецензурні вирази). Реконструкції можуть також зазнавати фільми, які виявилися більш або менш не­обхідної тривалості. Телефіль­ми перетворюються для показу на великому екрані, а кінофіль­ми — для показу по телебачен­ню. Іноді виготовляються дві версії (реконструкції) фільму для різних ринків прокату.

РЕЛІЗ [англ. Release — ви­пуск] — перший показ фільму в кінотеатрі, з цієї миті почина­ється широкий прокат.

РЕСТАВРАЦІЯ ФІЛЬМУ [англ. Film Restoration] — низка заходів, зроблених фахівцями фільмосховища для відновлен­ня і збереження фільму. Три­валий і дорогий процес пока-дрової реставрації зображення на кіноплівці (негатив або по­зитив) і звуку для подальшого перекладу фільму на цифрові або відеоносії, для подальшо­го зберігання. Іноді в процесі реставрації використовують реконструкцію — виготовлен­ню на комп'ютері кадрів, яких бракує у фільмі.

РЕТРОСПЕКТИВА [лат. Retro — зворотний, назад + Spectare — дивитися] — звер­нення до минулого — напри­клад, показ фільмів якого-не-будь періоду або присвячених якій-небудь темі.

ПАРТАЧ — так жартівливо в СРСР називали кіномеханіка в разі неякісної демонстрації фільмів.

ОПЕРАЦІЯ ПІДХОПЛЕН-НЯ — продаж пакету іншому кіновиробнику. Придбаваючи пакет, кіновиробник стає влас­ником прав на кінотвір, вклю­чаючи права прокату.




272

273


CIHEMATEKA [Cinemate-ka] — див. «Фільмотека».

СІНЕПЛЕКС [англ. Cinepl-ex] — кінозал або мережа кіно­залів, розміщених у торгових центрах. Найбільш широкого поширення сінеплекси набули в США. Див. «Малтіплекс».

СПОЙЛЕР [англ. Spoiler-буквально той, що псує] — ін­формація про фільм, яка, за за-

думом творців фільму, не пови­нна розкриватися до певного моменту. Інакше задоволення від кіно може бути зіпсоване. Типовим прикладом спойлера може бути інформація про кін­цівку фільму. Чи, наприклад, у детективі інформація про те, хто є вбивцею (якщо, за заду­мом автора, це повинно з'ясува­тися тільки в кінці).

ТЕГЛАЙН [англ. Tegline від Teg — ярлик + Line — лінія] — рекламний слоган фільму, який звичайно пишеться на по­стерах або супутніх просуван­ню фільму товарах (наприклад футболках).

ТІЗЕР [англ. Tiesser — ко­роткий] — короткий трейлер, який звичайно випускається за декілька місяців до безпосе­реднього випуску фільму. Дає коротку інформацію про те, яким буде фільм, і привертає увагу публіки до нього. Тізери звичайно набагато коротші за трейлерії, які більше говорять глядачам про сюжет. Див. та­кож «Трейлер».

ТРЕЙЛЕР [англ. Trailer -йти позаду, прокладати шлях — рекламні ролики кінофіль­мів] — короткий кліп фільму, зроблений з рекламною метою. Трейлери завжди клеїли на кінці плівки фільму, що демон­струвався, і прокручували їх звичайно в перерві між сеанса­ми. Вперше трейлери застосу­вали в Нью-Йорку, і були вони просто мальованими застав­ками з титрами. Значна кіль­кість треилерів як і раніше ви­робляється в Нью-Йорку. Але

це тому, що там працює біль­шість компаній, що займають­ся випуском «комершиалс», що рекламують будь-які товари, і студії укладають з цими ком­паніями договори на постачан­ня необхідних треилерів.

Практика ця набула широ­кого розмаху. Дрібні підпри­ємства зникли, поступаючись місцем величезним рекламним агентствам, що діяли у спілці з підприємствамиіндустріїроз-ваги. Власні відділи треилерів збереглися лише на кіностуді­ях «Уолт Дісней продакшенс», «Уорнер Бразерс» і «Юнівер-сал», хоча останні дві компа­нії користуються і сторонніми послугами. Трейлерії стали важливим елементом кіно мар­кетингу, їх створюють промис­лові компанії, що спеціалізу­ються в розробці і виробництві складних треилерів. Трейлери демонструються в кінотеатрах за декілька місяців до прем'єри рекламованого фільму.

Трейлерії одного фільму ви­готовляються в кількох варіан­тах: для внутрішнього ринку, Європи, теле- і кіноверсії. Див. «Тізер».




274

275


УТРАЧЕНИЙ ФІЛЬМ

[англ. Lost Film] — до 1950 року фільми знімали на кіноплівку з нітратною (займистої) осно­вою. Нітроплівка дуже недов­говічна, і після 70-ти років збе-

рігання виникає безповоротна хімічна реакція — гідроліз, що приводить до руйнування осно­ви або займання плівки. Багато фільмів, знятих на нітроцелю­лозі, з метою пожежної безпеки були знищені.

ФІЛЬМОТЕКА [фільм + грец. Theke — сховище, ящик; англ. Stock Library] — устано­ва, що займається збиранням, зберіганням, технічною об­робкою кінофільмів, а також їх вивченням і популяризацією. У 1938 р. організувалася Між­народна федерація кіноархівів (FIAF), до завдання якої вхо­дить популяризація кращих творів світового кіно, міжна­родний обмін фільмів. Серед найбільших фільмотек: Гос-фільмофонд Росії, Французь­ка сінематека, Національна кінобібліотека Британського кіноінституту, Центральний фільмархів Польщі, Кинобі-бліотека музею сучасного мис­тецтва в США. У фільмотеках зберігаються художні, науко­во-популярні, документаль­ні і навчальні фільми. Багато фільмотек зберігають також фотографії, книги, журнали, сценарії, монтажні листи, ес­кізи декорацій, костюмів, кіно-

пресу та ін. Фільмотеки випус­кають довідники, каталоги, по­кажчики, періодичні бюлетені, тематичні збірки — результат фільмографічної праці із систе­матизації фондів та історії кіно. Важливу частину роботи філь­мотек складає упорядкування і відновлення старих стрічок. Фільмоматеріали піддаються регулярній технічній перевірці і реставрації, удосконалюєть­ся технологія методів обробки і профілактики плівки. Багато фільмотек мають у своєму роз­порядженні кінозали, де де­монструють стрічки минулих років. Фільмотеки влаштову­ють цикли лекцій і переглядів з історії кіно, ведуть популя­ризаторську роботу в тісному зв'язку з діяльністю кіноклубів та інших громадських органі­зацій. Див. «Міжнародна феде­рація кіноархівів».

ФІПРЕСИ [FIPRESSI] -

див. «Міжнародна федерація кінопреси».


276

277


ЦЕНЗУРА [від лат. Censu-ra] — державний нагляд за зміс­том творів, що випускаються. Здійснюється у вигляді попере­днього перегляду з подальшим
дозволом до виходу або заборо­ною. Подібна цензура у США іс­нує у вигляді обмежень, що на­кладаються самими гільдіями — так званий кодекс Хеііса. Див. також «Класифікація фільмів».


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Схожі:

Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига адресована студентам-філологам, учителям-словесникам, усім, хто цікавиться українським словом
Празька школа”: Хрестоматія прозових творів / Упоряд., передм. І приміт. В. А. Просалової. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2004....
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига для культурологів, мистецтвознавців, спеціалістів-естетиків, а також для тих, хто цікавиться проблемами сакральної культури

Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconСценарій лінійки 1 вересня на День знань
Нехай цей рік буде добрим для всіх для тих, хто вперше переступає поріг нашої школи, І для тих, хто приходить сюди вже не в перший...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconОбласний центр туризму, краєзнавства І екскурсій учнівської молоді черкаської обласної ради інформаційний збірник Укладач: Турченюк С. П. Черкаси
Аний з метою допомоги методистам та організаторам туристсько-краєзнавчої роботи при закладах освіти області, керівникам гуртків та...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига розрахована на широке коло наукових працівників, вчителів, студентів усіх тих, хто цікавиться історією національної педагогічної науки
Академік апн україни Микола Іванович Шкіль: Нарис про життя І діяльність. Бібліографічний покажчик праць до 70-річчя. – К.: Нпу імені...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconЮрій М. Ф. Політологія Підручник Київ Дакор 2006 Анотація
Підручник адресований студентам вищих навчальних закладів, викладачам, аспірантам, всім зацікавленим політичною наукою
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconШевченківські місця в Україні та світі
Маємо надію, що видання стане у пригоді літературознавцям, шевченкознавцям, бібліотекарям, усім, хто цікавиться спадщиною Великого...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconМіністерство оборони україни
Рекомендований для курсантів, слухачів офіцерів зс україни та усіх інших, хто цікавиться даними проблемами
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига-морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той,хоч ітруду мав досить, дивнії перли виносить
...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКонкурс на кращий сценарій виховного заходу
«Хто попереджений, той захищений», саме так говорить французьке прислів’я сьогоднішня акція – це попередження всім про болючу рану...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка