Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом



Сторінка3/13
Дата конвертації13.04.2017
Розмір3.63 Mb.
ТипКнига
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

ЗО

31

САСПЕНС [англ. Suspense -неспокій, занепокоєння че­канням, напруження] - у кіно сюжетне напруження. Тією чи іншою мірою саспенс є необ-хідном елементом майже будь-якого жанрового фільму, але особливо притаманнний детек­тиву, трилеру та фільму жахів. Атмосфера саспенса створю­ється поєднанням багатьох за­собів, зокрема, операторською роботою (незвичайні кути зйомки, ефект «підглядаючої» камери тощо); музикою та зву­ковими ефектами (нервовий, гнітючий ритм, використан­ня незвичайних інструментів тощо); художнім оформленням кадру (незвичайністю оточен­ня, підкресленням значущих деталей), а також численними акторськими й режисерськими засобами.

Визнаним майстром саспен-су є англо-американський ре­жисер А. Хічкок, який віртуоз­но використав технічні засоби кіно для того, щоб викликати у глядача стан занепокоєння. Хічкок або будував свої фільми як послідовність гострих ситу­ацій з видовищним, драматич­ним розв'язанням, як, напри­клад, у фільмах «Іноземний кореспондент» (Foreign Corre-

spondent, 1940), «На північ че­рез північний захід» (North by Northwest, 1959), або нагнітав напруження поступово, тонки­ми штрихами, готуючи фіналь­ну конфронтацію й розв'язку -«Підозра» (Suspicion, 1941), «Вікно надвір» (Rear Window, 1954).

Іноді саспенс ефектно вико­ристовується у комедіях («Же-нев'єва», Genevieve, 1953); при­годницьких фільмах («Мобі Дік», Moby Dick, 1956), драмах («Маленька задня кімната», The Small Back Room, 1949, класич­на сцена знешкодження бомби), мелодрамах («У цьому наше життя», In This Our Life, 1942). В авторському кіно елементи саспенсу своєрідно застосував М. Антоніоні: «Фотозбільшен-ня» (Blow-Up, 1966), «Професія: репортер» (Professione: reporter/ The Passenger, 1974) та ін.

СЕКСБОМБА [англ. Sexb-omb] - характеристика кіно­актриси, амплуа якої зводить­ся до зваблювання чоловіків і появи сексуального бажання у чоловічої категорії публіки. Часто акторська майстерність подібних актрис підміняєть­ся яскраво виявленими секса-пільними зовнішними даними. Див. «Вамп».

СЕРІАЛ [від лат. Series -низка; англ. Serial].



  1. Багатосерійний фільм (часто телефільм), об'єднаний єдиною наскрізною сюжетною дією.

  2. Послідовність фільмів (зазвичай телевізійних), ко­жен наступний з яких розви­ває сюжетну лінію, розпочату попереднім. Буває, що чергова серія знімається у той час, коли демонструється одна з попере­дніх, а сценарист ще не знає, чим варешті-решт закінчить­ся історія, автором якої він є. Найперший серіал - «Що тра­пилось із Мері?» (СІЛА, 1912). Одним із найбільш популярних голлівудських серіалів вважа­ється пригодницький фільм «Космічний корабель у Незна­не» (1936), він був також од­ним із найбільш дорогих сері­алів (близько 350 тис. доларів). Після Другої світової війни зацікавленість у кіносеріалах зменшилась, зате незаперечні переваги серіал отримав на те­лебаченні, де з успіхом розви­вається й сьогодн.

СЕРІЇ [англ. Series] - багато­серійний фільм, на відміну від серіалу не пов'язаний єдиним сюжетом, але відрізняються

певною спільністю для всіх серій - єдиним головним ге­роєм (героями), подібним ха­рактером сюжету, який розви­вається згідно з розробленою формулою. Існує ціла група фільмів, які не передбачалось перетворювати у серії, але які спровокували створення своїх сіквелів (продовжень) - «Дра-кула» (1931), «Франкенштейн» (1931), «Людина-невидимка» (1933), «Лессі повернулася до­дому» (1943).

Наприкінці 1970-х років се­рії переживали свій ренесанс. у формі прибуткового сіквелу - науково-фантастичні філь­ми «Зоряні війни», «Зоряний шлях», бойовики «Індіана Джоне», «Супермен», «Роккі», «Рембо», комедії «Поліцей­ський з Беверлі-Хіллз», «Полі­ція нравів». Нумерувати назви стало особливо модно у 70-ті роки (Роккі, 1976 - 1990).

Серії давні як сама літерату­ра. Ці давню традицію неважко прослідкувати з часів Гомера. Тільки-но кінопромисловість досягла певного рівня розви­тку, серії були впроваджені й у кіно. Це відбулося під впли­вом декількох факторів: рома­нів із продовженнями («Три мушкетери», «Шерлок Холмс»), книжок з одним і тим же геро-




32

33

єм, які періодично бачать світ («Нік Картер» або «Фанто-мас»), а також романів - фей­летонів, які друкувалися ще від епохи романтизму із номеру в номер великими накладами.

Приблизно з 1907 року Єв­ропу заполонили невеликі книжечки, які виходили щоне­ділі з яскраво розфарбованими обкладинками, надруковані дуже стислим шрифтом. Деше­ві книжки пригод Ніка Карте­ра, Ната Пінкертона, Буффало Білла, Моргана-пірата - вихо­дили багатьма мовами.

Перші кіносерії з'являються на початку минулого століття: Франція - «Нік Картер» (1908); Данія - «Нат Пінкертон» (1909); Америка - «Що стало­ся з Мері?» (1910). Перші серії з (перехідним сюжетом) очіку­ванням продовження - «При­годи Кетлін» (1913). Перше міжнародне визнання здобули серії з кіносеріалів «Небезпеч­ні пригоди Поліни» («Perils Pa­uline», США, 1914, угол. Ролі П. Байт), «Фантомас» (Фран­ція, 1913, 5 сер.), «Зігомар» (Франція, 1913), «Вампіри» (Франція, 1915, 20 сер.), «Про-теа» (Франція, 1916), «Жю-декс» (Франція, 1917).

Кіносерії являли собою окремі фільми із завершеними

сюжетами, об'єднані спільним головним героєм або героями, схожим стилем, виробленою формулою - сюжетною схе­мою. Найбільш відомі - «Бет-мен», «Супермен», «Джеймс Бонд», «Індіана Джонс», «Зо­ряні війни», «Міцний горішок», «Смертельна зброя», «Чужі», «Горянин», «Рембо», «Роккі», «Поліцейська академія», «На­зад у майбутнє». Багато героїв серіалів перекочували в кіно з газетних коміксів (Бетмен, Супермен, Дік Трейсі, Бак Ро­джерс та ін.).

Найдовша серія про Дж. Бонда (більше 20-ти серій, див. «Бондіана») і жахи «Кошмари на вулиці В'язів», «П'ятниця, 13», «Хеллоуїн».

Часто фільм спочатку не за­думувався навмисно як серія, але комерційний успіх спону­кав творців продовжувати роз­робку «золотоносної жили». Так з'являється сіквел (фільм-продовження, див. «Сіквел») -(«Парк юрського періоду», «Термінатор»).

Набагато рідше зустрічаєть­ся пріквел (фільм-передісторія, див. «Пріквел»), коли розпові­дається про події, які передува­ли фільму - оригіналу (першо­джерелу) (найбільш відомий «Зоряні війни»).

СІ-ДІ-АЙ [англ. C-D-A] - на­зва системи на компакт -дисках, яка дозволяє глядачам за допо­могою спеціальної) комп'ютер­ної програми взаємодіяти із зо­браженням (тобто змінювати його). За допомогою цієї систе­ми зняті й деякі ігрові стрічки. Див. «Інтерактивне кіно».

СІКВЕЛ [англ. Sequel - ре­зультат, наслідок] - продо­вження комерційно успішного фільму, зазвичай, із тими ж са­мими акторами у головних ро­лях. Продовження популярних картин з'являлись ще у період німого кіно: «Шейх» The Sheik (1921) і «Син шейха» (The Son of the Sheik, 1926). У 30-ті роки особливо часто знімалися про­довження популярних фільмів жахів.

Зразком сіквелів, які збере­гли високий рівень оригіналу, може бути серія стрічок про Тонку людину («Тонка люди­на», The Thin Man, 1934, і п'ять сіквелів до 1947 року). Іноді оригінал і продовження пов'я­зані лише формальною спіль­ністю персонажів: так, сіквел фільму жахів «Котяче плем'я» (Cat People, 1942) був поетич­ною притчею про дитинство та дитячі страхи («Прокляття

котячого племені», The Curse of the Cat People, 1944). У подаль­шому, однак, продовження все частіше поступалися оригіна­лам.

Автори фільму-хіта, нама­цавши «золоту жилу», почина­ють її розробляти, так би мови­ти - «нові пригоди улюблених героїв». Часто фільм-продо-вження отримує порядковий номер, а грають у ньому ті самі актори. Першим сіквелом із цифрою в назві був фільм «Квотермасс-2» (Quatermass II, 1957), однак розповсюди­лась ця тенденція лише на межі 70-х-80-х років, з появою низки пронумерованих продовжень фільмів «Роккі» (Rocky, 1976-1990) і «Супермен» (Superman, 1978-1987). Сучасні сіквели часто механічно дотримують­ся вдалої формули оригіналу, не вносячи до неї нічого нового. Вийнятком є три фільми серії «Чужий» (Alien, 1979 - 1992), які належать до різних жан­рів. Іноді між появою оригіна­лу і сіквелу минають десятки років: за «Чарівником з країни Оз» (The Wizard of Oz, 1939) продовження вийшло через 46 років - «Повернення в Оз» (Return to Oz, 1985).

Теперішнім блокбастерам це не загрожує: майже кожний ко-




Зі

35


мерційний успіх великої студії супроводжується неминучим продовженням. За межами Голлівуду сіквели з'являють­ся рідше. Унікальним експе­риментом є серія продовжень, знятих Ф. Трюффо після свого багато в чому автобіографічно­го фільму «Чотириста ударів» (Les Quatre Cents Coups, Фран­ція, 1959), в яких простежуєть­ся значний візрізок життя (на протязі двадцяти наступних років) його альтер-его Антуана Дуанеля. Див. «Пріквел».

СІНЕРАМА [англ.

Cinerama] - система панорам­ного кіна, в якій фільм зніма­ється декількома кінокамера­ми і демонструється на силь­но вигнутому екрані великих розмірів, що створює у глядача ілюзію присутності; є різнови­дом широкоформатного кіно.

СПАЛЬНИЙ ВАГОН [англ. Sleeper] - неперспективний фільм, показ якого не супро­воджувався попередньою ре­кламою, але який здобуває не­сподіваний комерційний успіх: «Marty» (Marty, 1955), «Домаш­ня вечірка» (House Party, 1990), «Кримінальне чтиво» (1994), «Відьма з Блер» (1997).

СТАРЛЕТКА [англ. Starl­et] - молода початкуюча актри­са, яка має гарні зовнішні дані.

СТЕРЕОСКОПІЧНЕ КІНО, СТЕРЕОФІЛЬМ [від грец. Ste­reos - твердий, просторовий + Skopeo - спостерігати; англ. Na­tural Vision Film] - вид кінема­тографу, технічні засоби якого створюють у глядача ілюзію об'ємності об'єктів, зображе­них на екрані.

Ще піонери кінематогра­фії, такі як Вільям Фріз-Грін і брати Люм'єр, експеременту-вали зі стереоскопічним, або тривимірним, зображенням на кіноекрані. Вони винайшли системи, за допомогою яких дві кіноплівки, пофарбовані у чер­воний і синьо-зелений кольо­ри одночасно проектувались на екран для перегляду крізь спеціальні окуляри з аналогіч­но пофарбованим склом.

Перший стереоскопічний ігровий фільм - «Сила кохан­ня» - побачив світ у 1922 ро­ці в чорно-білому варіанті. У 1930-ті роки були винайдені поляризаційні світлофільтри, які дозволяли контролювати кількість світла, яке потрапля­ло на кіноплівку. Це надало можливість розпочати експе­рименти з кольоровим стерео-

скопічним кіно, які одночасно здійснювались у Німеччині та Італії.

Але маштабне використан­ня стереоскопічного кіно роз­почалося лише у 1950-ті роки, коли Голлівуд шукав змоги повернути глядача. Картина А. Оболера «Диявол Бвана» стала однією з перших стрі­чок, створених великими кіно­студіями у 1952 - 1954 роках. Більшість з них були пригод­ницькими і приголомшували публіку тим, що створювали ілюзію, наче палаючі стріли, стрибаючі тварини, потяги, що втратили управління і кинуте каміння рухаються з екрана безпосередньо у залу до гля­дачів. Нажаль, спеціальні оку­ляри, необхідні для перегляду стереофільмів, спричиняли глядачам чимало незручнос-тей і з часом відвідуваність таких сеансів різко знизи­лась. Спробу оживити інтерес до стереокіно було знову зро­блено в 1995 році, коли при­годницький фільм «Крила від­ваги» продемонстрували у 120 кінотеатрах по всьому світу.

У СРСР перший стереоско­пічний художній фільм «Кон­церт» побачив світ у 1940 році. Широкого розвитку стереоско­пічне кіно в СРСР не дістало.

СУБРЕТКА [фр. Soubret-te, від Прованс. Soubret - ма­нірний] - акторське амплуа: спритна, винахідлива служ­ниця, яка допомогає своїм гос­подарям в їхніх любовних ін­тригах. Виникло в італійській комедії дель арте, перейшло у французьку комедію. Див. «Амплуа».

«СУБСАХАРСЬКЕ»КШО -

значну популярніст у зарубіж­них кінокритиків мали фільми, зняті у країнах на південь від Сахари. Головною рушійною силою цього «субсахарсько-го» кіно був С. Усман із Сене­галу. Його короткометражка 1962 року «Людина з візком» стала першою з картин, які по­бачили світ у країнах «Чорної» Африки. Він розробив власний стиль із широким використан­ням натурних зйомок і непро­фесійних виконавців. У таких картинах, як «Чорношкіра з ...» (1966) і «Ксала» (1974), що озна­чає «прокляття», він висвітлив різноманітні сторони життя Сенегалу до і після здобуття незалежності від Франції.

Іншою центральною темою творчості Усмана був кон­флікт між місцевими традиці­ями і сучасним суспільством. Ця проблема привернула увагу


37

й багатьох інших кінематогра­фістів «Чорної» Африки. Серед них слід відзначити С. Сіссе з Малі, М. Хондо з Мавританії, І. Уедраого з Буркіно-Фасо і С. Фай із Сенегалу (перша жін-ка-режисер того регіону). їхні

картини зажили широкої між­народної слави. Але не всі вони мають популярність у себе вдома, бо місцева публіка зде­більшого надає перевагу при­годницьким стрічкам з-за кор­дону.

ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ ФІЛЬМ, ТЕЛЕФІЛЬМ - фільм, створе­ний спеціально ддя демонстра­ції у мережі телевізійного мов­лення. Знімається кінознімаль­ною камерою (з урахуванням того, що кутові розміри екрана телевізора інші, ніж у кіноекра­на) або фіксується на магнітній стрічці. Під час зйомки телеві­зійного фільму зазвичай врахо­вуються особливості сприйнят­тя кінозображень з телеекрана, пов'язані з тим, що кутові розмі­ри екрана телевізора менші, ніж у кіноекрана. З урахуванням цих особливостей композицій­на побудова і зображальні засо­би телефільму мають свою спе­цифіку: в ньому переважають середні й крупні плани, відсутні або наявні у незначній кількос­ті загальні плани, зазвичай мен­ше деталей на середніх планах

тощо. З 70-х років усе більшого розповсюдження набуває про­цес переведення на кіноплівку телевізійних фільмів, записа­них на магнітній стрічці. Пере­ведення відбувається за допо­могою спеціальної апаратури перезапису.

ТРАВЕСТІ [фр. Travesti, від Travestir - перевдягати] - ак­торське амплуа; актриса, яка виконує ролі хлопчиків, під­літків, дівчаток, а також ролі, що потребують перевдяган­ня у чоловічий костюм. Див. «Амплуа».

Навчальне кіно [англ. Teach­ing Film] - різновид наукового кінематографу, який об'єднує фільми, призначені для вико­ристання у середній та вищій школі, а також в інших освітніх закладах.




38

39


ФАБРИКА МРІЙ [англ. Dream Factory; Dream Works] -якісна характеристика кіно. Термін виник в Америці у 30-ті роки минулого століття, у пері­од виходу суспільства з депре­сії, звільнення від жахливого тягаря невпевненості не лише в майбутньому, й у теперіш­ньому. «Фабрикою мрій» на­зивали Голлівуд, який зде­більшого створював далекі від дійсності солодкуваті фільми з обов'язковим хепі-ендом, що віддаляли від реальності й за­нурювали глядачів у мрії. Див. «Голлівуд», «Велика ілюзія», «Великий німий».

ФІЛЬМ [англ. Film - плівка] 1. Сукупність зображень (кадрів), послідовно розмі­щених на кіноплівці (або на відеомагнітофонній стрічці), пов'язаних єдиним сюжетом і призначених для відтворення на екрані. Фільм є результатом колективної праці знімальної групи, до складу якої входять сценарист, режисер, оператор, художник, композитор, мон­тажер, звукооператор і (в ігро­вому фільмі) актори. З точки зору технічних особливостей фільми поділяються на німі, звукові, чорно-білі, кольорові,

широкоформатні, широкоекра-ні, панорамні, стереоскопічні.

2. Окремий твір кіномисте­цтва: художній (ігровий), муль­типлікаційний, хронікально-документальний, науково-по­пулярний, навчальний фільми.

ФІЛЬМ-ВИСТАВА - екра­нізація театральної вистави, здійснена з урахуванням осо­бливих зображальних і вира­жальних засобів кіномисте­цтва. Зберігає, зазвичай, поста­новочний задум театральної вистави й акторське тракту­вання образів. Під час зйомки дія іноді переміщується зі сце­ни до павільйонів кіностудії і на натуру.

ФІЛЬМ ФОРМУЛИ [англ. Formula Film] - фільм, зробле­ний за випробуваним зразком, який працював у минулому і, мабуть, працюватиме знову, бо аудиторія знає, чого очікувати: «Джеймс Бонд» (James Bond), «Перрі Мейсон» (Perry Mason), «Murder She Wrote», «Matlock».

ФІЛЬМИ-ГІГАНТИ - осо­бливий вид кінопродукції у США, що виник через кон­куренцію з телебаченням, які тривають більше трьох годин, на сюжети з Біблії, античності,

середньовіччя. До постановки фільмів-гігантів залучаються видатні режисери, в них зніма­ються десятки зірок, величезні гонорари яких разом із цифра­ми витрат на декорації, костю­ми, реквізит, оплату статистів широко рекламуються. Серед таких фільмів: «Бен Гур» (1960, реж. Вільям Вайллер), «Сід» (1961, реж. Ентоні Манн), «Кле­опатра» (1963, реж. Джозеф Маркевич). Фільми-гіганти набули найбільшого розповсю­дження з кінця 50-х - до серед­ини 60-х років.

ФІЧЕР [англ. Feature] - ігро­вий фільм завдовжки більше тисячі метрів. Цей термін, що означає в Америці, зокрема, окрасу програми, увів у вжиток у кінематографі ще в 1904 році Дж. Клейн з кінокомпанії «Ка-лем».

Перші п'ятнадцять років іс­нування американського кіно пов'язані виключно з одночас­тинними фільмами (10 хви-

лин). І лише у 1911 році фільми збільшилися до двох і навіть трьох частин.

На початку XX століття фільми продавалися на фути, і Клейн прокатникам, які ку­пували у нього картини, радив не складати програми з картин однакової довжини. Якщо ви купуєти 2 тисячі футів, повчав Клейн клієнтів, то треба один фільм узяти великий завдовж­ки у 850 футів. Це буде ваш го­ловний фільм - «фічер», який і рекламувати треба особли­вим чином, окремо. Клейн був упевнений, що подібний спо­сіб подавання програми зна­чно ефективніший, ніж якби реклама була розподілена рів­номірно на декілька стрічок однакової довжини. Поняття «фічер» було спершу пов'яза­не, таким чином, не стільки з довжиною, скільки з якістю картини. «Фічерз» покликали до життя і бум кінотеатрів, які геть змінилися. Див. «Повно­метражний фільм».




40

41



1947

1948

1949

1950

1951

1952

1953

1954

87,4

88,6

90,8

85,5

83,9

87,0

86,2

84,9

4,9

5,7

2,9

6,5

4,7

1,6

3,9

5,9
ХАЛТУРА [англ. Quickie] -малобюджетні фільми, зро­блені з невеликими затратами і зазвичай низької якості. Деякі з цих фільмів належать до кате­горій «Психотронік» і «Кемп». Див. «Треш».

Хіт [англ. Hit - удар, вдале влучання] - окраса сезону, твір (зазвичай - новинка), який користується сенсаційною по­пулярністю і, як наслідок, фі­нансовим успіхом. Див. «Блок-бастер».

ХУДОЖНІЙ ФІЛЬМ [англ. Fiction Film] - у найбільш уживаному значенні те саме, що й ігровий фільм - кіностріч­ка з відзнятою на ній вигаданою ситуацією, в основі якої лежить художнє відтворення життєво­го матеріалу. Жанрові різно­види ігрового фільму - кіно-роман, кіноепопея, кіноновела. У найширшому значенні - вза­галі твір кіномистецтва.



ХЕПІ-ЕНД [англ. Happy End - щасливе завершення] -одне з основних правил для голлівудських кіновиробників у ЗО - 50-х роках XX століття. Так, американський журналіст і кінокритик Бослі Кроутер

відзначає у своїй книзі «Левова частка», що відомий продюсер Луїс Мейєр домагався введен­ня «хепі-енда» у фільм «Тесе із роду д'Ербервіллей» (1924). Марно режисер М. Нейлан посилався на роман Т Гарді, на закономірний розвиток сю­жету й образів і, нарешті, про­сто на здоровий глузд. Голова фірми «МГМ» був невблаган­ним. Тоді Нейлан став вима­гати, щоб вирішальне слово було за глядачами. На одному з попередніх переглядів публі­ці показали цей фільм з обома кінцями. Глядачі, звичайно, надали перевагу трагічному. Але Мейєр все-таки наполіг, щоб у прокат надійшли два ва­ріанти однієї і тієї ж картини, і власники кінотеатрів повині були самі обирати копію з тим чи іншим кінцем. Дізнавшись про наругу над його дітищем, Т. Гарді обурився. Але всі його протести були залишені фір­мою без відповіді.

Захоплення щасливими кін­цями у голлівудських фільмах дійсно мали масовий характер. У 1955 році була опублікована низка матеріалів адміністра­ції виробничого кодексу, серед яких, зокрема, була таблиця відсоткового співвідношення щасливих і нещасливих кінців

голлівудських фільмів за пері­од з 1947 по 1954 рік. Вона ви­глядала так:

Цифри демонструють, що щасливий кінець не випад­ковість, не примха того чи ін­шого продюсера, а продумана політика Голлівуду. Головний її принцип дуже простий: гля­дач повинен покидати кіноте­атр розімлілим і заспокоєним. Для цього підходять будь-які засоби. Вульгарна мелодрама­тичність, використання форму­ли «Хлопець зустрів дівчину» як основного змісту характерні

не лише для численних голлі-вудских картин на сучасному матеріалі, але й для фільмів

про минуле. Див. «Ніжний ре­алізм».

ЦИРКОРАМА [Circarama] -вид кіновидовища, в якому зображення з використанням дев'яти кінопроекторів про­ектується на коловий екран з кутом огляду 360°. Циркора­ма була розроблена спеціаль­но для Діснейленда. Перший фільм за системою циркора­ми був створений В. Діснеєм у 1955 році.




42

43

ШИРОКОЕКРАННІ ЕПО­ПЕЇ - головною зброєю Голлі­вуду У боротьбі з телебаченням стали широкоекранні епопеї. Починаючи з картини Кінга Відора «Війна ті мир» (1956) була зроблена низка так званих «блокбастерів», фільмів, які рясніли дорогими декорація­ми, розкішними костюмами, зоряними складами виконав­ців, а часто й тисячами статис­тів. Відтепер картини всіх жан­рів робилися лише у широко­форматному варіанті. Але най­більше кіностудії пишалися історичними мелодрамами, дія яких розгорталась у біблійні або античні часи. Вважалося, що саме такі фільми наочно де­монстрували переваги велико­го екрану перед телевізійним. Спочатку такі стрічки привер­тали увагу публіки, особливо після того, як «Бен Гур» Ві-льяма Вайлера (1959) здобув 11 «Оскарів». Але через три роки від грандіозних постано­вок довелось відмовитися, піс­ля того, як «Клеопатру» Джозе­фа Лео Манкевича - на той час найдорожчий фільм (43 міль­йони доларів) - спіткала при­голомшлива невдача.

ШИРОКОЕКРАННИЙ ФІЛЬМ [англ. Large Screen

Film] - технологія кінозйомки.
У 1950-ті роки телебачення мо­
гло задовольнити публіку лише
чорно-білим зображенням

на маленькому екрані. Тому кі-нобоси прийшли до цілком ло­гічного висновку, що можна по­вернути глядачів у кінотеатри, запропонувавши їм яскраве ши­рокоекранне видовище, та ще й з стереофонічним звуком.

Технологія широкоекранно­го проектування розроблялася ще у 1920-ті роки. Серед перших подібних систем було й «Полі-бачення», створене А. Гансом. Але першою широкоекранною системою у 1950-ті роки стала «Сінерама». Спочатку вона за­стосовувалася для навчання авіаційних стрільців під час Другої світової війни.

«Сінерама» створювала ширше зображення на екра­ні, знімаючи кожен епізод трьома кінокамерами, розта­шованими у трьох різних міс­цях. Ці камери утворювали правильну дугу і розпочина­ли роботу синхронно. Потім три кіноплівки проектували­ся на широкий напівкруглий екран трьома проекторами, що дозволяло отримувати зо­браження у шість разів біль­ше від стандартного. Публіка, яка дивилась такі картини, як

«Це «Сінерама» (1952), не ли­ше розташовувалась наче в самому центрі дії, але й наче переживала ті ж відчуття, що й персонажі на екрані.

«Сінерама» мала значну по­пулярність у глядачів, однак вона не знайшла широкого застосування через надмір­ну ціну та чималу трату часу на зйомки. Згодом було ство­рено систему «Сінемаскоп», яка давала зображення вдвіче ширше за звичайне й до того ж мала стереозвук. Вона та­кож спочатку розроблялася з військовою метою для танко­вих перископів. «Сінемаскоп» дозволяв розмістити ширше зображення на стандартну 35-міліметрову кіноплівку. Кінопроектор був спорядже­ний спеціальним об'єктивом, який немовби подовжував зо-

браження, проектуючи його на вигнутий екран.

Першою картиною, знятою за допомогою подібної техно­логії, стало історичне полотно з історії Давнього Риму «Тога» (1953) Генрі Костера. її успіх перевершив усі сподівання, і протягом двох років більшість кінотеатрів на Заході були пе­реобладнані під широкоекран­не кіно. Згодом з'явилася й низ­ка нових систем. Наприклад, незалежний продюсер М. Тодд використав при зйомці мюзи­клу «Оклахома!» (1955) систе­му «Тодд-АО». У ній застосову­валися ширококутові об'єкти­ви і плівка завширшки 70 мм. Але у 1960 році всі кіностудії перейшли на систему «пана-віжн», яка давала більш чітке та яскраве зображення, ніж усі інші широкоекранні системи.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига адресована студентам-філологам, учителям-словесникам, усім, хто цікавиться українським словом
Празька школа”: Хрестоматія прозових творів / Упоряд., передм. І приміт. В. А. Просалової. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2004....
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига для культурологів, мистецтвознавців, спеціалістів-естетиків, а також для тих, хто цікавиться проблемами сакральної культури

Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconСценарій лінійки 1 вересня на День знань
Нехай цей рік буде добрим для всіх для тих, хто вперше переступає поріг нашої школи, І для тих, хто приходить сюди вже не в перший...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconОбласний центр туризму, краєзнавства І екскурсій учнівської молоді черкаської обласної ради інформаційний збірник Укладач: Турченюк С. П. Черкаси
Аний з метою допомоги методистам та організаторам туристсько-краєзнавчої роботи при закладах освіти області, керівникам гуртків та...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига розрахована на широке коло наукових працівників, вчителів, студентів усіх тих, хто цікавиться історією національної педагогічної науки
Академік апн україни Микола Іванович Шкіль: Нарис про життя І діяльність. Бібліографічний покажчик праць до 70-річчя. – К.: Нпу імені...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconЮрій М. Ф. Політологія Підручник Київ Дакор 2006 Анотація
Підручник адресований студентам вищих навчальних закладів, викладачам, аспірантам, всім зацікавленим політичною наукою
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconШевченківські місця в Україні та світі
Маємо надію, що видання стане у пригоді літературознавцям, шевченкознавцям, бібліотекарям, усім, хто цікавиться спадщиною Великого...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconМіністерство оборони україни
Рекомендований для курсантів, слухачів офіцерів зс україни та усіх інших, хто цікавиться даними проблемами
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКнига-морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той,хоч ітруду мав досить, дивнії перли виносить
...
Книга буде цікава професіоналам-кінознавцям, кіноредакторам телекомпаній, студентам кінофакультетів І всім, хто цікавиться кінематографом iconКонкурс на кращий сценарій виховного заходу
«Хто попереджений, той захищений», саме так говорить французьке прислів’я сьогоднішня акція – це попередження всім про болючу рану...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка