Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк»



Скачати 117,38 Kb.
Дата конвертації24.09.2017
Розмір117,38 Kb.
ТипКнига

Тема уроку. Устим Кармалюк – соціальний розбійник чи народний

месник і герой.
Мета уроку: дослідити нелегкий шлях життя і боротьби Устима Карма –

люка, довести переконливими фактами хто він – соціальний

розбійник чи народний месник і герой; розвивати в учнів

вміння вести дискусію, чітко висловлювати власну думку;

виховувати повагу до особистості Кармалюка та його

боротьби проти соціального гніту.



Тип уроку: інтерактивний.

Форма проведення: урок-дослідження з елементами дискусії.

Обладнання: портрет У. Кармалюка, фотографії башти Кармалюка та його пам’ятника у Летичеві, реферати учнів, довідник з історії України, Історія України в особах, І.В. Рибак « Наш край в історії України», Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк», запис пісні «За Сибіром сонце сходить», виставка літератури про Кармалюка.
Девіз уроку: « Ви на мене, Кармалюка, всю надію майте».
Хід уроку.
1. Організація класу. Налаштування учнів на урок.
2. Повідомлення теми, мети уроку. Постановка проблемного завдання.
Слово вчителя.

Сьогоднішнім уроком ми завершуємо вивчення теми «Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині 19ст.» На слідуючий урок ви будете писати контрольну роботу, тому домашнім завданням буде повторити дану тему.

Урок ми проведемо як урок-дослідження з елементами дискусії. Клас поділений на дві групи. Представлення керівника своєї групи. Перед вами правила роботи в малій групі та ведення дискусії.

Сьогодні ми поговоримо про легендарну, неординарну особистість Устима Кармалюка.

Кожна група одержала випереджувальні завдання і провела пошуково-дослідницьку роботу про життя та боротьбу нашого земляка У. Кармалюка для того, щоб вирішити проблемне завдання уроку: «Устим Кармалюк - соціальний розбійник чи народний месник і герой».

3. Мотивація уроку. Прослухати пісню «За Сибіром сонце сходить».

Чи знайома вона вам? Про що нагадує? Які почуття охоплюють вас, коли слухаєте цю мелодію?



  • Світанок. Дихнуло Поділлям. В уяві вимальовується велетенська постать людини, в дужих руках якої затиснуто ланцюг… Кармалюк!

  • Здається, зараз, він вирветься, розірве кайдани, покінчить з ворогами.

Збирайтеся козаченьки,

Беріть дрюки в руки,

Та й підемо панів бити

За народні муки.



  • Народні приказки: «Пану добре не буде, коли в село Кармалюк прибуде», «Підемо до Кармалюка, бо сверблять на панів руки».



4. Діяльність на уроці вчителя та учнів.

Запитання для обговорення.

І група.


1. Чому на історичній арені в першій половині ХІХ ст. з’явився Устим Кармалюк? Його поява була випадковою чи неминучою?

2. Які випробування довелось пройти Кармалюку?

3. Що робило Кармалюка невловимим?
ІІ група.

1. Чому Кармалюк став на тернистий шлях боротьби? Що спонукало його до цього?

2. Які методи боротьби проти панів обрав Кармалюк?

3. Що робило Кармалюка невловимим?


Слово вчителя.

Постать Устима Кармалюка загадкова й легендарна. Історичні дослідження його біографії, коли їх зіставити, породжують більше запитань, аніж дають певних, однозначних свідчень про цю неординарну особу. Оповиті туманом навіть його ім’я та прізвище героя селянського руху. В судових актах, церковних записах та метриці іменують його по різному: Устим, Августин, Севастіан, Устіан, Василь. Існує і кілька варіантів звучання прізвища: Кармалюк, Кармелюк, Кармалюк, сам він, переховуючись, інколи називав Василем Гавриленком.

То ж давайте обговоримо завдання, які досліджувала кожна група.

Будь ласка, слово керівникові І групи.


1. Чому на історичній арені в першій половині ХІХ ст.з’явився Устим Кармалюк? Його поява була випадковою чи неминучою?
Опрацювавши цілий ряд додаткової літератури та історичні джерела, ми прийшли до висновку, що поява Кармалюка була закономірною, неминучою в першій половині ХІХ ст. Кармалюк символізував свою епоху, також неоднорідну, суперечливу, складну. Він появився на історичній арені саме тоді, коли Україна стогнала під кріпосницьким ярмом, коли становище селян-кріпаків дійшло до такої межі, що вже неминучим був вибух невдоволення, боротьби за своє краще життя. Панщина сягала до 6 днів на тиждень. Кармалюк став провідником народних мас. За інших обставин, коли б не було кріпацтва, не спалахнула б збройна боротьба тисяч і тисяч покривджених проти своїх визискувачів, і не появилась би потреба у вожді бунтівників.

2. Чому Кармалюк став на тернистий шлях боротьби? Що спонукало його до цього?

ІІ група працювала з книгою «Історія України в особах ХІХ-ХХ ст.». матеріалами газет, з народними піснями про Кармалюка і прийшла до висновку, що у Кармалюка були вагомі причини стати на шлях боротьби. Устим народився у сім’ї кріпаків, його батьки Яким та Олена були кріпаками поміщика Пігловського в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії. У народній пісні так змальовується життя земляків Кармалюка:

В Головчинцях на риночку осавул гасає,

Усіх селян на панщину нагаєм зганяє.

Плаче батько, плаче мати, плачуть малі діти,

Ніщо їсти, ніщо пити, тяжко в світі жити.

Доведені до відчаю знущанням Пігловського, селяни зверталися зі скаргами до подільського губернатора і навіть до царя, але все марно.

Устим змалку бачив злидні і голод, з 7 років працював у панському дворі, багато зазнав кривди. Він брав близько до серця не лише особисті кривди, а й гірку долю інших покріпачених селян. У 1806 році Устим одружився з дівчиною-кріпачкою Марією Щербою, яка народила йому трьох синів – Остапа, Івана, Тараса. Але чи може бути сімейне шастя у кріпаків? За непокірливий характер Пігловський віддає Устима у солдати у 1812р. до уланського полку в Кам’янці-Подільському. А служба тоді була 25років, за найменшу провину солдата чекало тілесне покарання, багато солдатів не доживали до кінця служби або поверталися додому каліками. Тому Кармалюк тікає разом з іншим кріпаком Данилом Хроном і обирає тернистий шлях боротьби проти панського гніту і не зійшов з нього до кінця свого життя.



3. Які методи боротьби проти панів обрав Кармалюк?

Устим Кармалюк обрав своєрідні методи боротьби проти панів. Об’єднавши навколо себе селян, він вчиняв напади на садиби поміщиків, забирав у них майно і все це роздавав бідним людям, особливо вдовам і сиротам. Цікавим є те, що за роки боротьби він так і не нажив власного добра, собі на прожиття заробляв пошиттям чобіт. Є свідчення селян, що Кармалюк був чоловіком справедливим, карав панів, які знущалися з людей. Про це підтверджує і народна пісня:

З багатого хоч я й візьму –

Убогому даю.

Отак гроші поділивши,

Я гріхів не маю.

Царські чиновники в документах прагнули перекреслити справжній зміст повстанського руху під проводом Кармалюка. В судових справах писали Кармалюк – натякаючи на злодійську, розбійницьку природу людини, що носить це прізвище. Але народна пам'ять у численних піснях, переказах, легендах розповідає про Устимову безкорисливість, готовність допомогти убогому. Житель села Гуменці Мисливський згадував, що одного разу Кармалюк відібрав золото у місцевого здирника і роздав бідним, обірваним жінкам, що йшли по дорозі. На прощання сказав: «Беріть золото, хай діти ваші вдома не плачуть. Як мене десь вб’ють, споминайте Кармалюка».
4. Які випробування довелось пройти Кармалюку?

І група опрацювала цілий ряд джерел, зокрема «Нариси історії Поділля», «Історія України в особах», довідник з історії України, матеріали Вікіпедії – вільної енциклопедії про Кармалюка і дослідила, що на тернистому шляху боротьби Устиму довелось пройти дуже багато випробувань.

Коли в 1812р. його зловили, військовий суд виносить вирок – 500 ударів шпіцрутенів. Хіба може витримати таке людина, а Кармель витримав, і знову тікає з-під варти і громить панські садиби.

Не захотів Кармалюк цареві служити,

Та й пішов у темні ліси хлопцями рядити.

Як над’їде який купець, чи то пан багатий,

Візьміть, хлопці, обберіть, тільки й вашої плати.

Ви багатих обдирайте та бідним давайте,

І, на мене, Кармалюка, всю надію майте.
У вересні 1818р. комісія Кам’янецького військового суду оголосила Кармалюкові смертний вирок. 34 дні і ночі Устим і його товариш Данило

чекали, що вирок виконають, і вже ніколи не побачать вони батьківської хати, ніколи не зберуться з побратимами біля вогнища у лісі чи в печері.

Кожну мить чекати смерті – чи є на світі мука нестерпніша, пекельніша.

24 жовтня смертний вирок змінюють довічною каторгою. І буде покарання батогом: 25 ударів у 1818р., 101 удар у 1824р., таврування розпеченим залізом як небезпечного злочинця, етап у Сибір, потім втеча, знову напади на панів – те саме, щой раніше було, але в центрі цих подій перебуватиме вже інший Устим: людина, що відчула на собі могильний подих смерті. Відчула, але не відступила. І коли через 9 років Устима схоплять у Деражні і на засіданні Літинського повітового суду запропонують покаятись, він скаже: « Доки пан панує, Кармалюк не візьме плуга в руки». Ця відповідь гідна справжнього борця.

А ще була спроба втекти з Кам’янець-Подільської фортеці у 1823р. Однак Кармалюк був поранений і всю осінь просидів прикутий до стовпа у казематі Папської башти, яка сьогодні названа Кармалюкова.

У документах знайдено опис втечі із каторжної в’язниці у Ялуторовську.

Восени, під час нічної бурі, Кармалюк виламав грати, зібрав сорочки всіх

співкамерників, зв’язав їх у довге полотнище. До кінця прив’язав камінь,

і закинув за частокіл в’язниці. По цьому висячому мосту, прямо з вікна за огорожу один за одним перебралися усі в’язні.
У 1828-1829рр. Кармалюк від Тобольська до Поділля діставався пішки 24 місяці. Ішов тайгою, волзькими степами, голодний, напівроздягнений, йшов ночами, обминав жандармські застави. Уникнувши тисячі небезпек, повернувся на Поділля і знову палали панські маєтки, гуральні,

І знову в месницький загін йшли знедолені, голодні, скривджені.

Я ж три года по Сибірі прошаком шалався,

Через Волгу на воротях я переправлявся.

Переплив я через Волгу на сосновій дошці,

А дінь-добрий вам, панове, я приїхав в гості.

Як пани цеє почули, не їден жахнувся,

Що й Кармалюк із Сибіру до нас повернувся.


5. Що робило Кармалюка невловимим?


  • Кріпаків мільйони, а панів – крихта, - роз’яснював Кармалюк селянам їхнє становище у суспільстві. Один пан на село, а то й на двоє сіл, та ще шляхта паршива.

  • Талант ватажка, чітко продумані дії, уміння перевтілюватися. Навіть поміщики і урядовці, які його ненавиділи, але разом з тим відзначали його освіченість, знання кількох мов – російської, польської, єврейської. Тому часто видавав себе то за шляхтича, то за купця, то за російського офіцера.

  • А Кармель був везучий, бо його любили так, як люблять не багатьох. Селяни переховували його, давали притулок і попереджали про небезпеку. Поміщики марно влаштовували облави. Коли у 1822р. Кармалюка схопили і прикутого до воза під охороною 60 чоловік привезли до Літина, на суді назвав себе Василем Гавриленком, то на суд викликали свідків з його села, але селяни не видали Кармалюка.

  • А ще Кармалюк мав вірних побратимів, і не лише українців, а й поляків, євреїв, які на очних ставках і допитах ніколи не зрадили його, за що були покарані і заслані в Сибір.

  • Кармалюк був неймовірно загартований, 5 разів утікав із заслання й каторги, а шпіцрутенів скуштував стільки, що не один би богові душу віддав. Підраховано, що спина Кармалюка витримала 4000 ударів шпіцрутенами, 227 ударів батогом, тричі таврували як злочинця.

  • Польський історик Йосип Ролле у своїй книзі «Кармалюк» наголошує на дивовижних здібностях народного ватажка. «На чолі всієї цієї юрби бунтівників, - писав він, - Кармалюк, для якого грати в’язниці й куля – ніщо; заслання у Сибір, яке закінчується швидким поверненням, - приємна прогулянка; тисячі палиць, що падають на його спину, - укус комара; батіг – ледь відчутна неприємність. Кармалюк – уособлення сили в очах селян, втілення спритності стосовно поліції»

  • За нього молилися. Народ молився. Народ так охарактеризував свого героя:

Не вмирає він від кулі,

В мороз не холоне,

Не згорає на вогні він

І в воді не тоне.



5. Вирішення проблемного завдання.

Хто ж він, Устим Кармалюк – соціальний розбійник чи народний месник і герой?

Прийом «Мікрофон».

Офіційні документи, які стосуються Кармалюка, вражають насамперед розбіжністю характеристик, даних йому сучасниками, державними чиновниками, очевидцями та усною народною творчістю. Для одних він був втіленням непокори, мужності та героїзму, а для інших – бунту, кривавого, нещадного.


1. Так, в царських документах Кармалюк постає як похмура, жорстока і немилосердна людина без моральних норм, з переконанням карного злочинця. Так, Кармалюк спалював маєтки, гуральні, винокурні, конюшні панів, але ж потрібно зважити на те, що він захищав кріпаків.
2. Деякі історики вважають Кармалюка ватажком карного розбійництва, заперечують анти поміщицький характер очолюваного ним повстанського руху. Кармалюк – героїчна і водночас трагічна особистість. Його жертвами іноді були і невинні люди.
3.Але ж народ оспівує та возвеличує постать героя-месника. Як підрахували історики, керовані Кармалюком повстанські загони впродовж 1813-1835рр. вчинили понад тисячу нападів на поміщиків. У цьому русі взяли участь 20 тисяч чоловік, тут були селяни, міщани, солдати, навіть дрібна шляхта. То ж хіба це не анти поміщицький характер народного руху? Хіба можна назвати Кармалюка карним розбійником?
4. Кармалюк був сучасником декабристів. Хоч вони одне одного не знали, але цілі в них були однакові – боротьба проти кріпацтва. Ми знаємо, що багатьох декабристів царський уряд на довічне поселення в Сибір і їх везли до Тобольська бездоріжжям, через дощі, сніги, морози цілих півтора року. А Устим цей шлях пройшов пішки тричі туди і тричі назад. Тому Кармалюк – справжній народний герой.
5. Тільки перелік, звичайний перелік основних дат життя і боротьби цієї людини вражає уяву. Складений дрібним шрифтом він сягає п’яти книжкових сторінок, а судова справа сягає 3000 сторінок.
6.Кармалюк любив свій край, свою сім’ю, ненавидів багатіїв і допомагав убогим. Саме ця любов і ця ненависть спонукали його щоразу тікати з каторги. Саме ота дивовижна сила і витривалість, залізне здоров’я і незламність духу, які згадуються і в усній народній творчості, і в судових паперах, допомогли йому здолати неймовірно важкі переходи, витерпіти покарання шпіцрутенами, батогами, після яких мало хто залишався живим. Тому Кармалюк – народний герой.
7. А те, як Кармалюк загинув в ніч з 9 на 10 жовтня 1835р., свідчить про те, що пани, царський уряд не могли з ним справитись, і їм не залишалось нічого, як схилити до зради Олену Процкову і застрелити його із засідки шляхтичем Федором Рудковським. Це нечесно, це є нерівний бій, і це ще раз переконує в справедливому характері боротьби.
8. В роки Великої Вітчизняної війни одна із фашистських газет писала, що в українському народі «міцно тримається закваска духу бунтарів типу Залізняка і Кармалюка». Чи ж не страх перед отією «закваскою» спонукали фашистів до варварського кроку: облити бензином стареньку Кармалюкову хату в Головчинцях. Так, наче дух Карм еля можна розвіяти з димом. Знищити людину – зовсім не означає знищити її дух. Так було із Устимом. Його загибель принесла йому безсмертя. Кармалюк мріяв лише про волю і справедливість для свого народу, для себе. Тому він – герой.
9. Тарас Шевченко назвав Кармалюка «славетним лицарем», його ім’я назавжди залишиться в українській історії.
10. Ще за життя Кармалюка народ складав про нього пісні, оповідання, легенди, перекази, казки, що ввійшли в історію фольклору під назвою «Кармалюківський». Скільки в них ніжності й вдячності, поваги й любові, віри в невмирущість свого героя, торжества справедливості, добра. Тому Кармалюк – народний месник і герой.
11. Слова із народної пісні «Повернувся я з Сибіру» розповідають:

Зовуть мене розбійником

Кажуть, що вбиваю,

Я нікого не вбив ше,

Бо сам душу маю.
Отже, як би трагічно не склалась доля Кармалюка, він був сином свого народу. Як би неоднозначно оцінювали його особистість, проте своєю непримиримістю до гнобителів, любов’ю до свого народу, Кармалюк вписав блискучу сторінку в історію боротьби українського народу проти соціального гніту.
6. Презентація учнями папки « Народні легенди та перекази про Устима Кармелюка».
7. Слово вчителя.

Чи досягли ми поставленої на уроці мети?


8. Оцінення роботи учнів на уроці.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconДодаток до реєстру річного плану закупівель, що здійснюються без проведення процедур закупівель на 2016 рік
Папір офісний,папір факсів,папки на зав’язках,папки швидкозшивачі, ватман, папір для нотаток, цінник, папки жорсткі,бухбланки, перекидні...
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconНаш земляк в історії Донбасу До 95-річчя від дня народження Георгія Берегового

Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconУстима якимовича кармалюка
Кармалюк Устим Якимович (1787–1835) — український національний герой, видатний керівник повстанського руху на Поділлі проти національного...
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconВолодимир Іванович Дідківський
Наш земляк, член Національної Спілки письменників України, лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С....
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconЛітературний Дніпропетровськ
Федір Залата – наш земляк, відомий російськомовний письменник – прозаїк, член Спілки письменників України (1953). Все його творче...
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconГринь Н. В., вчитель математики
Щоб відгадати, в якому народився році наш славетний земляк, розв’яжемо такий ланцюжок
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconПроектна діяльність як засіб патріотичного виховання
Пошукова робота «Наш земляк ветеран Великої Вітчизняної війни – Сєрий Павло Трохимович.»
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconКонцепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк» iconСучасна освіта Житомирщини. Попілянські розмаїтності
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка