Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект



Сторінка1/3
Дата конвертації18.05.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипКнига
  1   2   3

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 001.817(477)"20":[002.1+050]:004.7


Пастушенко Олена Василівна

Книга і періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект

27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора наук із соціальних комунікацій

Київ 2016



Дисертацією є монографія.

Робота виконана в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, НАН України.


Офіційні опоненти: доктор наук із соціальних комунікацій, професор

Шемаєва Ганна Василівна,

Харківська державна академія культури, професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій;


доктор наук із соціальних комунікацій,

старший науковий співробітник



Кунанець Наталія Едуардівна,

Національний університет «Львівська політехніка»,

професор кафедри інформаційних систем та мереж;
доктор наук із соціальних комунікацій,

старший науковий співробітник



Лобузіна Катерина Вілентіївна,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, керівник Центру бібліотечних електронних ресурсів і технологій.

Захист відбудеться «__»________2016 р. о __.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за адресою: м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.


Автореферат розісланий «__»___________ 2016 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук Удовик В. М.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми зумовлена значною роллю книги і періодики у суспільному розвитку, їхніми надзвичайно широкими соціальними функціями. Історія книги і періодики є історією суспільства, історією формування менталітету, національної духовності та свідомості. Однак ідеологічні цензурні обмеження в Україні ХІХ–ХХ ст. стояли на заваді повноцінній реалізації духовних функцій друкованих творів та вивченню історичного розвитку книги й періодичного видання, що створювало інформаційні бар’єри для поширення наукових ідей та усвідомлення спадкоємності національної культури. Здобуття Україною незалежності на початку 90-х років ХХ ст. стало надзвичайно важливою суспільною подією: звільнення від ідеологічних обмежень дало змогу не лише активно розвивати свободу слова, а й проводити раніше заборонені або неактуалізовані дослідження історії національної та світової книги, друку, преси, газетної та журнальної періодики, здійснити «інформаційний стрибок» в осмисленні власної історії та ролі книги і періодики у духовному розвитку держави та її місце у світовому комунікаційному процесі.

Великі можливості для цього відкрили і сучасні інформаційні технології, зокрема в галузі створення електронного інтегрованого ресурсу книг і періодики, надання оперативного та вільного доступу до книг, журналів, газет та наукового простору з його складовими. Ідеологічна та інформаційна свобода визначають розвиток сучасного українського суспільства. Тим самим відкрито можливості вивчення цього документного масиву та його наукової актуалізації.

Значну роль у розвитку галузі наукових комунікацій відіграють дисертаційні дослідження – особливий вид наукової праці, найбільш тісно пов’язаної з розробкою нових напрямів та актуальних тем, і є показником загальної затребуваності науки суспільством, доказом достовірності наукових результатів. Цей процес є державною справою, що регулюється системою підготовки кадрів вищої кваліфікації та управлінням атестаційною процедурою.

Водночас сама дисертація має унікальну властивість – бути комплексним комунікаційним джерелом інформації кваліфікаційного, наукового і правового характеру, що дає змогу різноаспектно оцінювати стан розвитку науки за допомогою різних джерел наукової інформації.

Разом з тим бурхливий розвиток наукової галузі соціальних комунікацій та інтеграційні тенденції досліджень, що визначали формування її напрямів, висвітлили проблему неефективного використання потенціалу інформаційного ресурсу науки у зв’язку з розосередженістю та неоформленістю масивів наукової інформації, відсутністю інформаційних джерел та розвинутих інноваційних комунікаційних засобів зв’язку між його різними структурами тощо. Це утруднює аналіз загального стану та перспектив розвитку науки, зокрема нових номенклатур спеціальностей, ускладнює процес експертизи наукових праць та внеску вчених, визначення актуальності напрямів, новизну та вагомість результатів дисертаційних досліджень. Назріли перспективи створення інтегрованого інформаційного ресурсу науки експертно-прогностичного характеру, що дав би змогу застосувати управлінські технології, оцінювати позитивні та негативні тенденції розвитку науки та провадити наукометричний та бібліометричний аналіз наукових праць, розвивати наукове спілкування та формувати багатомірний інформаційний простір науки тощо.

Створення такого експертно-прогностичного інформаційного ресурсу, що уможливить об’єднання інформаційних каналів різного наукового походження в комунікаційну систему нового типу, розвиток ресурсів соціокомунікаційного простору науки можливий на базі наукових бібліотек. Вони об’єднують в єдину інтегровану систему такі складні підсистеми, як наукові ресурси книги та періодики, дисертаційні фонди та автореферати, інформацію про авторів, наукові колективи та інституції, різні комунікаційні установи, користувачів інформації та експертів, що утворює знаннєвий ресурс науки, і тим самим дають змогу подолати інформаційні бар’єри розвитку науки.

Завдяки унікальній консолідації різних традиційних та електронних ресурсів, залучення інформаційних та передових веб-технологій бібліотеки отримали можливості для створення керованого багатофункціонального та структурованого масиву інформації для вивчення стану і проведення експертного аналізу сучасної науки та прогнозування її подальшого розвитку.

Як модельний об’єкт дисертаційні дослідження книги і періодики дають можливість екстраполювати результати аналізу стану на всю галузь соціальних комунікацій та пропонувати модель розвитку сучасного експертного й прогностичного ресурсу науки на базі наукових бібліотек.

Розв’язання цієї проблеми є актуальним завданням книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства, спрямованого на розвиток функцій якісного формування інформаційного простору науки.



Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію підготовлено відповідно до таких програмних документів як Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» (від 9 січня 2007 р.), реалізацією веб-проекту «Електронна Україна», інших законодавчих і програмних документів українського уряду, а також відомчих тем НАН України «Розвиток електронних інформаційних ресурсів рукописної та книжкової спадщини» (2013–2015) (№ держреєстрації 0113U001088) та «Створення системи інтегрованих ресурсів на рукописні фонди, рідкісні видання та книжкові колекції» (2010–2012) (№ держреєстрації 0107U000172).

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування тенденцій розвитку напрямів та проблематики дисертаційних досліджень книги і періодики в галузі соціальних комунікацій та інших науках у контексті формування нової ресурсної бази бібліотек та побудова моделі інформаційно-аналітичної експертної системи соціокомунікаційного простору науки, що інтегрує традиційні й електронні ресурси та веб-технології, тим самим розв’язує проблему підвищення ефективності використання потенціалу інформаційного ресурсу науки.

Досягненню поставленої мети сприятиме вирішення таких завдань:

  • розглянути становлення системи атестації кадрів вищої кваліфікації в Україні та її вимог, оформлення наукової галузі соціальних комунікацій та номенклатури спеціальностей;

  • охарактеризувати роль дисертації як особливого виду наукової праці та основного компонента системи підготовки кваліфікаційних праць, її джерельне значення;

  • вивчити стан дослідження проблеми в усіх її аспектах, проаналізувати джерельну базу дослідження; виявити дисертаційні праці, присвячені книзі та періодиці, встановити можливості розгляду цього масиву як модельного об’єкта соціальних комунікацій;

– розкрити методологічний апарат дослідження, систему загальнонаукових підходів і принципів, комплексу методик, методів, спеціальних прийомів для вирішення мети і завдань дослідження;

  • проаналізувати загальні тенденції розвитку дисертаційного процесу в галузі книги і періодики за змістовними критеріями, розкрити динаміку розвитку дисертаційних праць у різних спеціальностях та у співвідношенні з дисертаціями в галузі соціальних комунікацій;

  • з’ясувати основні тенденції розвитку досліджень у галузі книги та книжкової культури з допомогою змістовного та бібліометричного аналізу, поняттєвий апарат, тематичні напрями, специфіку, ступінь новизни проблематики, авторами та науковими установами, що підготували та брали участь у процесі захисту дисертацій тощо;

  • встановити тенденції та аспекти розвитку досліджень у галузі газетної та журнальної періодики, на базі наукометричних показників та змістовних критеріїв предметно-тематичного змісту, класифікувати за науковими напрямами та спеціальностями, авторами та науковими установами, що підготували та захистили дисертації, визначити шляхи об’єктивної інтеграції знання в цій сфері;

  • відзначити позитивні здобутки та негативні тенденції розвитку дисертаційних досліджень з огляду на основні вимоги МОН України та шляхи вдосконалення цього процесу;

– розглянути нові функції наукових бібліотек як інформаційних центрів у галузі створення науково-прогностичного ресурсу нового типу на основі інтеграційних традиційних та електронних бібліотечно-бібліографічних та інформаційно-аналітичних ресурсів, оцінки стану розвитку науки (вчені, вчителі, нові ідеї, послідовники, бібліографічний компонент), перспективи створення системного ресурсу науки;

– встановити структуру і функції інтегрованого масиву інформації про розвиток наукових напрямів, наукових шкіл та центрів підготовки кадрів вищої кваліфікації, «збагаченого середовища» вчених, запропонувати методологічні засади структури наукового порталу соціокомунікаційного простору науки та модель інформаційно-аналітичної експертної системи інформаційного ресурсу.



Об’єктом дослідження є дисертаційні праці, присвячені книзі та періодиці в різних галузях гуманітарної науки і пов’язані з розвитком соціокомунікаційного напряму в науці, що були захищені за період незалежності України.

Предметом дослідження є узагальнення досвіду розвитку дисертаційних досліджень книги і періодики, характеристика соціокомунікаційного аспекту та основних тенденцій розвитку цих досліджень, визначення шляхів удосконалення цього процесу створенням нового інтегрованого науково-прогностичного ресурсу на основі традиційних та електронних ресурсів і технологій наукових бібліотек та розв’язання проблеми ефективності розвитку цього наукового напряму.

Хронологічні межі пов’язані з періодом незалежності України, коли відкрилися можливості об’єктивного розвитку гуманітарної науки, а також виникли умови побудови інформаційного суспільства для створення системних електронних ресурсів науки та його прогностичних функцій. Тому розглядаються дисертаційні праці 1992 р. (коли з’явилися перші дисертації) і включаючи 2015 р.

Методологія дослідження. Розв’язання проблеми потребує залучення методології, заснованої на системному підході та теоретичному синтезі, який передбачає застосування різноманітних методів аналізу та моделювання об’єкта і предмета для реалізації мети дослідження. Як головний використано системний підхід, основними загальнонауковими принципами і методами є принципи історизму та наукової об’єктивності з використанням структурно-функціонального, порівняльного, проблемно-хронологічного та описового методів. Значна увага приділена методам типізації, класифікації, систематизації, статистичного, наукометричного та бібліометричного аналізу дисертаційних праць, а також методів інформаційного аналізу структури і змісту сучасних електронних ресурсів науки як соціокомунікаційної системи. Усе це визначає специфіку соціокомунікаційного методу щодо обраного об’єкта і предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що завдяки залученню нової джерельної бази в монографії вперше:

встановлено етапи, тематику, напрями та тенденції розвитку досліджень книги й періодики та формування нового наукового напряму «Соціальні комунікації» в сучасній номенклатурі української науки, де книга і періодика посіли важливе місце як фактор розвитку науки, освіти, культури, рушійна сила боротьби за українську державність та національну культуру в минулому та сучасності;

доведено, що в умовах незалежності та інформаційного розвитку українського суспільства було проведено глибокі та різноманітні дисертаційні дослідження історії, теорії та практики національної книги і періодики, структури і функцій книги й періодики як знаннєвої системи, що не були актуалізовані раніше, тим самим вони започаткували міцну джерельну та бібліографічну базу для створення фундаментальної історії книги і періодики України як базових систем національної пам’яті, що має розвиватися й надалі;

доведено, що дисертаційні дослідження книги і періодики – динамічна документна система, соціально-комунікаційний засіб або канал комунікації в друкованому й електронному інформаційному просторі, важлива частка галузі соціальних комунікацій, потребує нової комплексної методології, теоретичного синтезу різних підходів та методів для відображення специфіки наукової галузі «Соціальні комунікації»;

визначена комплексність, що притаманна як дисертаційному дослідженню, так і природі книги та періодики, викликана їх розгалуженою галузевою універсальністю як соціокомунікаційних систем, роллю в історичному минулому та сучасності, значенням у глобалізації інформаційних процесів у сучасній науці;

встановлено шляхи розв’язання проблеми підвищення ефективності розвитку та прогнозування науки, її ролі в інформаційно-комунікаційних процесах, розроблено модель інформаційно-аналітичної експертної системи документальних та електронних ресурсів, доведено необхідність формування інтеграційних підходів та структури для нового порталу, спеціально орієнтованого на створення нового інформаційного інтегрованого простору науки.

Практичне значення роботи полягає у здобутті нового знання, що заповнює значні лакуни в історії української історії та культури, становить значний інтерес для розвитку книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства як у галузі соціальних комунікацій, так і для історичної науки, удосконаленні методології та методики дослідження. Це знання може бути використаним у викладанні спеціальних курсів вищих навчальних закладів, підвищення кваліфікації кадрів, використатися під час підготовки монографічних досліджень та підручників. Розробка концептуальних засад структури нового інтегрованого ресурсу інформаційного простору науки, у практичному плані, дасть змогу підвищити ефективність використання отриманого знання про книгу і періодику, удосконалити дисертаційний процес, сформувати новий інформаційний електронний ресурс сучасного наукового простору, що розширює доступ до розвинутої наукової інформації для застосування в атестаційному процесі, зокрема проведенні об’єктивного експертного аналізу стану та координації наукових досліджень. Результати дослідження спрямовані на вдосконалення системи бібліотечних ресурсів та формування спеціального веб-порталу інтегрованого ресурсу науки для створення найкращих умов для подальшого прискореного розвитку галузі соціальних комунікацій.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано одноосібно, наукові результати та висновки одержані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях:

міжнародних наукових конференціях: «Інноваційна модель наукової бібліотеки ХХІ століття» (Київ, 9–10 жовт. 2012 р.); «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» (Київ, 8–10 жовт. 2013 р.); «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору» (Київ, 21–23 жовт. 2014 р.); «Бібліотека. Наука. Комунікація» (Київ, 6–8 жовт. 2015 р.); ІV Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології і системи в документознавчій сфері» (Донецьк, 2–4 квіт. 2014 р.); Всеукраїнської науково-теоретичної конференції «Перші наукові читання, присвячені пам’яті доктора історичних наук, професора О. І. Путра», (Київ, 19–20 берез. 2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бібліотека – територія єдності» (Київ, 27–28 листоп. 2014 р.); ХVІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Короленківські читання 2014:  «Бібліотеки, архіви, музеї: формування цифрового регіонального простору» (Харків, 8 жовт. 2014 р.) тощо.



Публікації. Головні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено в монографії та 29 одноосібних публікаціях. Серед них: 21 стаття у фахових наукових виданнях, у тому числі сім – зареєстрованих у наукометричних базах даних (РІНЦ), шість тез доповідей на міжнародних наукових конференціях.

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація містить вступ, шість розділів, висновки, список використаної літератури та джерел, що складається з 837 найменувань, 10 додатків, містить 3 діаграми, 1 графік, 4 таблиці (в основному тексті та додатках).

Загальний обсяг монографії становить 564 сторінки (32,8 ум. друк. арк.), основний зміст викладено на 369 сторінках, що становить 23,02 умовних арк.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та ступінь розробленості проблеми, окреслено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, його методологічні засади; виокремлено новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації автора.



У першому розділі «Система атестації кадрів та становлення галузі соціальних комунікацій. Стан вивчення проблеми, джерельнa база дослідження» розглядаються основні етапи становлення системи атестації кадрів вищої кваліфікації в Україні та започаткування галузі «Соціальні комунікації», наукові дослідження розвитку атестаційної справи в Україні, спеціальна увага приділена специфіці дисертації як наукового джерела.

Книга і періодика посіли важливе місце в науковій галузі соціальних комунікацій, що виокремилася в кінці 2007 р. Це зафіксовано Постановою Кабінету Міністрів України № 1718 від 13 грудня 2006 р. «Про доповнення переліку галузей науки, з яких може бути присуджений науковий ступінь» і відповідним наказом Вищої атестаційної комісії України № 67 від 14 грудня 2007 р. «Про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальностей, за якими проводяться захисти дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань». Там виокремлено такі спеціальності, як: Теорія та історія соціальних комунікацій; Документознавство, архівознавство; Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство; Теорія та історія журналістики; Теорія та історія видавничої справи та редагування; Прикладні соціально-комунікаційні технології; Соціальна інформатика. Однак широке коло наукових спеціальностей, що вивчають книгу і періодику, виходить за межі спеціальностей напряму соціальних комунікацій, але соціальні комунікації надали можливостей осмислення інтеграційних підходів для їхнього вивчення.

Становлення системи підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів після здобуття незалежності України характеризується постійним удосконаленням нормативно-правової бази у цій сфері, розширенням повноважень МОН України в цьому процесі, підвищенням вимог до якості дисертаційних праць, їхнього оформлення, роботи експертних комісій, а також спеціалізованих рад, відповідальності вчених за результати досліджень.

Процес становлення кваліфікаційної справи став об’єктом дослідження спеціалістів у галузі державного управління: розглядалися різні питання системи підготовки кваліфікаційних праць, зокрема, теоретико-методологічні принципи, науково-практичні вимоги до дисертаційних праць докторського та кандидатського рівнів в Україні, становлення та вдосконалення атестації наукових кадрів вищої кваліфікації в Україні і світі, що розкривалися у працях таких вчених, як В. І. Сергієнко, І. Б. Жиляєв, М. О. Кизим, О. М. Тищенко, І. В. Костенко, К. С. Островський, О. Г. Котова, О. В. Поживалова. Низка праць містить аналіз міжнародного досвіду та національних особливостей, вітчизняних традицій та перспективного вдосконалення систем підготовки і атестації кадрів, зокрема, І. М. Козубцова і Л. С. Лобанової, Ю. В. Дем’янчук та ін. Нормативно-правовому регулюванню підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні і світі, історії та розвитку системи, її особливостям присвячені праці таких вчених, як Л. Лисенко, Б. А. Пережняк, О. С. Попович, В. О. Чмига, А. В. Середа, А. П. Рачинський, Ж. В. Таланова, Д. І. Ідрісов та ін.

Певні аспекти проблеми, що нами розв’язуються, висвітлювалися в наукознавчих, бібліотекознавчих та бібліографознавчих дослідженнях. Дослідження дисертаційних праць як наукового об’єкта певних спеціальностей у системі соціальних комунікацій, ідентифікації українських наукових шкіл культурологічно-мистецького та бібліотечно-інформаційного профілю – у працях Н. М. Кушнаренко та А. А. Соляник, Л. В. Глазунової, М. М. Каністратенка, розвивають поняття наукової школи в бібліотекознавстві.

Окреслюється група наукових праць, у яких розглядається питання наукометричного та бібліометричного аналізу як методу оцінки стану та прогнозування розвитку наукових напрямів, а також структурні елементи завдань та цілей системного дослідження. Ця група представлена працями О. М. Кобєлєва, О. Ільганаєвої, а також таких дослідників, як В. Т. Клапіюк, І. В. Лукашов, О. Б. Борисова, Т. В. Захарчук, Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник, В. М. Шейко, Л. М. Михеєва, П. С. Романов, О. Л. Лаврик та ін.

Дисертаційні дослідження як джерело визначення стану і тенденцій розвитку книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства (1994–2012) методом бібліометричного аналізу розглядалися Л. А. Литвиновою, використання можливостей наукової періодики в бібліометричних дослідженнях у бібліотекознавстві, зокрема О. М. Зусьмана, Л. Й. Костенка, О. І. Жабіна, Є. О. Копанєвої, Т. В. Симоненко та ін.

Питання про роль дисертаційного фонду в бібліотеці та його дослідження стали предметом уваги А. В. Табачникова та Н. М. Кабанової, Т. М. Костирко.

Поняття «соціальні комунікації», теоретичні засаді та інтегруючі можливості розвивалися в працях В. В. Різуна, Ф. І. Шаркова, О. М. Холода, Г. Г. Почепцова та інших дослідників, які створили підґрунтя для розвитку інтегрованої наукової галузі «Соціальні комунікації».

На бібліотекознавчі та бібліографічні аспекти соціальних комунікацій спеціально звертали увагу А. В. Соколов, В. О. Ільганаєва, Г. М. Швецова-Водка, В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко, А. А. Соляник, І. О. Давидова, Н. Е. Кунанець та інші дослідники. Водночас у своїх працях вони розглядали засади соціокомунікаційного підходу у бібліотекознавстві в цілому. Книгознавчий аспект соціальних комунікацій розкривається в працях В. А. Маркової.

Важливим компонентом стали праці, присвячені визначенню ролі наукових бібліотек у системі соціальних комунікацій, створенню електронних ресурсів, формуванні дисертаційних фондів та їх використанні з метою створення наукового прогностичного ресурсу, В. М. Горового, К. В. Лобузіної, Г. В. Шемаєвої, І. О. Давидової, В. О. Ільганаєвої, Н. Е. Кунанець, А. І. Каптерева, Л. Й. Костенка та ін., що досліджували роль і функції наукової бібліотеки як ресурсного центру та НБУВ – як національної наукової бібліотеки, основного зберігача фонду дисертацій, універсального фонду книги і періодики та ресурсної бази науки, формування документального ресурсу книги і періодики як науково-довідкового сегмента інформаційного наукового простору України, змістову характеристику науково-інформаційного напрямів тощо.

Розгляд історіографії проблеми показав, що спеціальні дослідження дисертаційних праць, присвячених основній системі об’єктів соціальних комунікацій «книга і періодика», що мають домінуючий відсоток у науковому напрямі соціальних комунікацій, до сьогодні відсутні і не набули розвитку. Існуючі праці лише дотичні проблемі, що нами розв’язується. Відсутня і розробка ідеї створення інформаційного простору ресурсної бази науки та його нової структури з орієнтацією на експертні та прогностичні функції в системі соціокомунікаційних комунікацій.

Джерельна база дослідження складається з документів законодавчої та нормативно-правової бази, пов’язаної зі становленням та розвитком системи атестації кадрів, опублікованих бібліографічних джерел та дотичних праць, а також самих дисертаційних досліджень у галузі книги та періодики.


Каталог: sites -> default -> files -> disser
files -> Рибкіна Марина
files -> С. Й. Татаринов
files -> Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету
files -> Феномен свт. Петра могили: ідентичність І вселенськість у духовному досвіді могилянського києва
files -> Бондарчук Андрій Іванович
files -> Тов “Кіноманія” – ексклюзивний дистриб'ютор фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні
files -> Інформація про готелі для учасників конференції Адреса, контактні телефони 12 жовтня (вівторок) 10 00 13 00 Пленарне засідання
files -> Худзік Марта


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconThe Oral History Усна Історія of Independent Ukraine Незалежної України 1988-1991
...
Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconКаденюк Леонід Костянтинович Герой України. Перший космонавт незалежної України, народний депутат України 4-го скликання

Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconПерши президенти незалежної України

Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект icon„Самарський бір
Учнівський проект „Я – ровесник незалежної України” за напрямком „Природа очима душі”
Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —
Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconТ. В. Оніпко торговельна діяльність споживчої кооперації україни в період непу ( історико-економічний аспект) монографія полтава рвв пуску

Книга І періодика в дисертаційних дослідженнях нЕзалежної України: соціокомунікаційний аспект iconА. О. Ткаченко, І. В. Ткаченко створення І діяльність банківських установ на території україни: економіко–правовий аспект



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка