Книга розміщена на сайті



Сторінка12/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   57

Глава 7.
ЧУДЕСНЕ ОБРУЧЕННЯ МАРІЇ ІЗ СВЯТИМ ЙОСИФОМ


У віці тринадцять і півроку, досить підрісши для свого віку, наша чарівна Княжна, Пречиста Діва Марія мала ще одне внутрішнє духове видіння Божественності. Сталось щось подібне до події з Авраамом у Святому Письмі. Там Бог випробовував віру Авраама, прика­завши йому віддати на цілопальну жертву його єдиного сина Ісаака. Такому ж тяжкому випробуванню Всевиш­ній піддав непорочну Марію, сказавши їй вступити у подружній стан. Ось тут є легко зрозуміти правдивість слів: "О глибино багатства, мудрості і знання Божого! Які незбагненні Його постанови і недослідимі Його дороги!" (Рим. 11, 33). Як від Неба до землі, такі були далекі сподівання невинної Діви від Божого плану, коли Найвищий побажав, щоби Вона прийняла мужа для своєї охорони й товариства. Бо сама Вона твердо постановляла ніколи не мати чоловіка, і від маленьких літ незмінно поновляла клятву невинності.

Незважаючи на приголомшуючу несподіванку, премудра Невіста відклала в сторону власне судження, і досконаліше затримала спокій у своїй вірі і надії, ніж це вчинив Авраам. Сподіючись проти надії (Рим. 4,18), Вона так відповіла Господеві: "Предвічний Боже і незбагненна Величносте, Сотворителю Неба і землі, і всіх речей, що в них. Ти, о Господи, що важиш вітри (Йов 28, 25) і наказами твориш границі для моря, і підчиняєш всі сотворіння Твоїй Волі, - Ти можеш розпоряджатися мною, Твоїм невартісним червячком, як Тобі подобається, і - рівночасно так вчинити, щоб я не нарушила дану Тобі обітницю. І якщо це Тобі не буде прикро, мій добрий Господи, я висловлюю і наново підтверджую моє бажання залишитися невинною ціле моє життя, і мати тільки Тебе, як мого Господа і Супруга. А тому, що мій одинокий обов'язок, як сотворіння, є - послухати Тебе, заопікуйся, мій Супруже, щоб згідно із Твоїм Провидінням я могла уникнути цеї скрути, в яку мене ставить Твоя свята любов." Вона була смутна і схвильована, але здалась повністю на Божу Волю. Його Величність відповів: "Маріє, нехай твоє серце не хвилюється, бо твоя покірність є мила Мені, а Моя потужна рука не підлягає законам. По Моєму накресленню те станеться з тобою, що буде для тебе найкращим."

Потішена такою лише загальною обіцянкою, Пресвята Марія вийшла із видіння і повернулась у звичайний стан. Залишена між сумнівом і надією, Вона у своїй тривозі посилено вправлялася в молитві, в любові, вірі, покорі, надії та в інших чеснотах. Тим часом Бог промовив уві сні до первосвященника святого Симеона, приказавши йому видати замуж Марію, дочку Йоакима і Анни з Назарету. Свяшенник запитав, яка є Божа Воля відносно особи, з котрою дівиця Марія має одружитись. Господь дав йому вказівку скликати разом других священників і книжників, і сказати їм, що ця Дівиця залишилась одинокою сиріткою, і що Вона не має бажання виходити замуж. Але задля звичаю, при якому ніхто із первородних дівиць не залишає храму незаміжньою, годиться, щоби Вона була одружена з таким, що їм сподобається.

Премудра Діва із гідною поставою і виразом дівочої стидливості на личку покірно відповіла священникові: "Пане, щодо моїх схильностей, то я бажаю захоронити неперервну невинність ціле моє життя; бо я думала посвятити себе Богові на службу в цьому святому храмі у відповідь на великі благословення, які я в ньому одержала. Я ніколи не мала наміру чи бажання входити в супружий стан, бо вважаю себе нездатною виконувати злучені із ним обов'язки. Це була моя схильність. Але ти, мій Пане, що займаєш для мене місце Бога, навчиш мене, що є згідне з Його святою Волею."

"Моя доню, - відказав священник, - твої святі бажання є милі Господеві. Тільки ж пам'ятай, що жодна дівиця Ізраїлю не утримується від шлюбу так довго, поки ми очікуємо приходу Месії згідно з Божественними пророцтвами. Тому всі у нашому народі, що приводять на світ дітей, вважають себе щасливими й благословенними. У шлюбному стані ти маєш змогу служити Богові гідно і вірно. А щоб ти дістала товариша, що припаде до серця Богові і відповідатиме твоїм бажанням, ми помолимось до Господа, як я сказав тобі, щоб Він виділив для тебе чоло­віка, що буде милий Йому, і також - з лінії Давида. А ти також постійно молися за цю саму ласку, щоб Найвищий тебе обласкавив і покерував усіми нами."

Дев'ять днів залишалось для вибирання мужа для Марії. Пречиста Діва помножила свої молитви, благаючи Господа в сльозах і зітханнях, щоб Він сповнив свою святу Волю в тій справі, на якій Їй так дуже залежало. Під час тих днів Господь об'явився Їй і сказав: "Моя Дружино і Моя Голубко. Нехай твоє зажурене серденько відпружиться, нехай воно не хвилюється й не сумує; Я буду зважати на твої прагнення і просьби. Я покермую всіми речами і спрямую священників Моїм просвіченням. Я дам тобі супруга, якого Сам виберу, і такого, що не буде завадою твоїм святим бажанням; - а котрий завдяки Моїй ласці буде тебе у них леліяти. Я знайду для тебе бездоганного мужчину, підхожого для Мого серця, і виберу його з числа Моїх слуг. Моя власть не має меж, й Моя охорона і поміч ніколи тебе не підведуть."

Пресвята Марія відповіла: "Найвище Добро і Любове моєї душі! Ти досконало знаєш тайни мого серця й мої прагнення, які Ти розбудив у мені від першої миті існування, яке Ти дав мені. Тож захорони мене, мій Супруже, чистою і невинною, як я це бажала - для Тебе і через Тебе. Не погорди моїми зітханнями й не позбавляй мене споглядання Твого обличчя. Пам'ятай, мій Господи і Боже, що я тільки безвартісний хробачок, слабий і нікчемний - через мою незначущість; і якщо я відпаду від доброчесності в шлюбному стані, то принесу розчарування Твоїм і моїм бажанням. Подбай про мою безпеку, і нехай Тебе не відштовхнуть мої вади. Хоч я лише безкорисний порох (Буття 18, 27), все ж закличу до Твоєї величі, о Господи, довіряючи Твоєму безконечному милосердю."

У день вибирання мужа нашій Княжні Марії сповнилось чотирнадцять літ. У храмі зібралися разом всі молоді мужчини із племені Юди і лінії Давида, що тоді перебували в Єрусалимі. Наша Цариця теж походила з лінії царя Давида. Серед них був Йосиф, уродженець Назарету, що в той час проживав в Єрусалимі. Йосиф мав тридцять три роки (як Адам і Христос; - прим. наша). Пристійний мужчина з гарним обличчям, але також - гранично скромний і серйозний. Передусім, він був найневинніший думками і усім поведенням, і найсвятіший - у всіх своїх схильностях. З дванадцяти літ - прийняв і дотримувався обіту невинності. Він був кревним Діви Марії в третій степені, і був відомий, як найчистіший у житті, святий і бездоганний у Божих і людських очах.

Всі ті неодружені мужчини спільно із священниками молилися до Господа, щоб Святий Дух покерував ними у тім, як їм вирішити справу. Найвищий промовив до серця первосвященника, натхнувши його дати в руку кожному з молодців суху палицю; їм було приказано просити в сильній вірі, аби Його Величність визначив того, кого Він вибрав на супруга для Марії. Всі вони знали про пахощі Її чеснот, шляхетність, красу, скромність, маєтний стан і первородство; і кожен жадав щастя бути Її чоловіком. Між ними всіми один покірний і щирий Йосиф вважав себе недостойним такого великого благословення. До того ж, пам'ятаючи про присягу невинності, і знову вирішивши не ламати її, він залишив все на Божу Волю. Незважаючи на це, він більше від усіх поважав і цінив шляхетну дівицю Марію.

Поки вони всі були затоплені в цю молитву, палиця Йосифа розквітла, і сніжнобілий голуб, і чудесне сяйво - спочили на голові у Святого. В той час Господь у серці промовив до нього: "Йосифе, Мій слуго. Марія має бути твоєю супругою. Прийми її з дбайливою пошаною, бо вона є мила для Моїх очей, праведна і найчистіша тілом і душею; і ти чини все, що вона скаже тобі." При цьому знаку із Небес священники оголосили святого Йосифа, як супруга, якого Бог Сам вибрав для дівиці Марії. Покликана для заручин Божа Обраниця вийшла до згромадження, мов сонце, немов пишний місяць - із ангельським обличчям, незрівнянна в чаруючій красі, благородності і грації. І священники обручили Її з найбільш невинним і святим з-поміж мужчин - із святим Йосифом.

Небесна Княжна, ясніша ніж зорі на небосхилі, із заплаканим і жалібним личком, найпокірніша і, рівночасно - маєстична як Цариця, - відійшла від священників, попросивши благословенния у них, в учительки, і в товаришок, а також - пробачення за завданий їм клопіт. Їм усім Вона подякувала за користі, отримані з їх рук під час Її перебування при храмі. В товаристві видатніших громадян, що віддавали услуги для храму, Вона відправилась із Йосифом до Назарету.

У Назареті, де Княжна Небес успадкувала батьківський маєток, їх привітали кревні й приятелі. Коли скінчились належні церемонії гостинності, їх залишили у домі самих. По гебрейському звичаю це був ніби пробний час, коли чоловік і жінка мали вивчити свої нахили і характери, щоб опісля ліпше пристосуватись до співжиття з собою.

Під час тих днів святий Йосиф промовив до своєї дружини Марії: "Моя дружино і пані. Я віддаю подяки Господеві, найвищому Богові, що призначив мене Твоїм мужем без моїх заслуг, хоч я вважав себе невартим навіть Твого товариства. Але Його Величність, що може піднести низького, коли тільки захоче, виявив мені цю ласку. І я бажаю і надіюсь, покладаючись на Твою скромність і доброчесність, що Ти поможеш мені зробити гідний вклад у службі для Нього із праведним серцем. Тому вважай мене Твоїм слугою; і задля справжньої любові, яку я маю до Тебе, благаю Тебе: поправляй мої недоліки при виконанні домашніх обов'язків і других справ, які я повинен вміти, як добрий чоловік. Говори, Пані, що Тобі є миле, щоб я це міг сповнити."

Небесна Дружина вислухала ці слова із покірним серцем і погідною серйозністю, і відказала так: "Мій учителю, я щаслива, що Найвищий, щоб помістити Мене в цей стан життя, вибрав тебе на Мого чоловіка, і що Він так очевидно об'явив свою Волю, щоб я служила тобі. Але якщо ти мені дозволиш, я висловлю свої думки і наміри, щоб ти про них знав." Наповнений Божою ласкою, Йосиф відповів: "Говори, Пані. Твій слуга слухає."

Тут володарка світу, що завжди відчувала сором'язливість і ніяковість, коли наодинці говорила з мужчинами, за винятком хіба первосвященника, -попросила своїх ангелів бути присутніми, як свідки. Тисяча ангелів стала напозір навколо своєї Цариці, видимі лише для Неї. І ось що Вона мовила до святого Йосифа: "Мій пане і мужу, це тільки справедливо, щоб ми хвалили і славили з усією пошаною нашого Бога й Сотворителя, Котрий є безмежний в доброті і незбаг­ненний в своїх присудах. Для нас, таких потребуючих, Він виявив свою велич і милосердя, вибрав собі нас на службу. Я визнаю, що з-посеред усіх сотворінь Я біль­ше завдячую і винна Йому, ніж усі інші, і більше того, -ніж усі інші разом взяті; бо менше заслуговуючи, Я одержала з Його щедрої руки більше, ніж вони. Зро­зумівши в тендітному віці вагу цієї істини, а також ­облудність видимих речей, Я посвятила себе Богові вічними обітами невинності тіла і душі. Я належу Йому, і Його визнаю, як мого Супруга і Господа, з твердою рішучостю захоронити мою невинність для Нього. Тому благаю тебе, мій учителю, допомогти мені виконати це приречення, тимчасом, як в інших справах я буду твоєю слугинею, охочою працювати для вигоди твого життя, як довго буду жити. Прихились, мій мужу, до цієї постанови і прийми подібне рішення, щоб ми віддали себе нашому Предвічному Богові на сприєм-ливу жертву, щоб Він зміг прийняти нас в запашному приношенні і обдарувати вічними благами, на які ми надіємось."

Невинний обручник Йосиф, повен внутрішнього ликування, так Їй відповів: "Моя учителько, Ти дала мені знати про Твої невинні і добрі почуття, і тим розчулила і схвилювала моє серце. Я не відкривав своїх думок перед тобою, не знаючи, що Ти про все це думаєш. Я теж признаюсь, що маю більші зобов'язання перед Господом всього сотвореного, ніж інші мужчини. Бо Він мене дуже вчасно покликав своїм істинним просвітленням, щоб я любив Його усім серцем. І я хочу, щоб Ти знала, Пані, що в дванадцятирічному віці я теж дав обітницю служити Найвищому у постійній невинності. Тому я тепер радо підтверджую цей обіт, щоб не заважати Твоєму: в присутності Його Величності я обіцюю сприяти Тобі, наскільки це від мене залежить, щоб Ти служила Йому і любила Його відповідно до Твоїх найбільших бажань. З Божою поміччю я буду Твоїм найвірнішим слугою і товаришем.



І молюся, щоб Ти прийняла мою невинну любов, і вважала мене своїм братом, який і в гадці не має іншого роду любові, ніж та любов, яку Ти винна Богові, а після Бога - мені." Цією бесідою Найвищий скріпив наново чесноту невинності у серці святого Йосифа, і його чисту і святу любов до Пресвятої Дружини Марії.

За Божим промислом обі пресвяті й невинні душі переживали незрівнянну радість і втіху. Небесна Княжна любовно прислужувала святому Йосифові, а він служив своїй дружині Марії з чистим серцем, без жодного сліду тілесних пожадань. Тепер вони зайнялися розподілом майна, що залишилось по батьках Пречистої Діви: одну третину вони віддали до храму, де Марія виростала; друга третина - відійшла для бідних; а третя - лишилася в руках святого Йосифа для використання на його розсуд. Наша Цариця зберегла за собою тільки управнення служити йому і виконувати домашню працю. Премудра Діва завжди трималась осторонь від бесід з посторонніми і від матеріальних справ, таких як продаж чи купівля.

В своєму доподружньому житті святий Йосиф вивчив шановане усіми ремесло теслі. Він був незаможний і тому спитав свою Пресвяту Дружину, чи Вона згодиться, щоб він заробляв на Неї і на бідних своїм ремеслом. Вона схвалила його намір, мовлячи, що Господь воліє, щоб вони самі були бідними і, по змозі, допомагали другим бідним. Тоді між супругами розпочалося шляхетне змагання, хто кому має підлягати. Але Та, що була найпокірнішою між покірними, перемогла; бо оскільки муж є головою сім'ї,

Вона не дозволила на супротивний порядок. Вона бажала у всіх речах слухати свого мужа, і просила в нього лиш позволення допомагати убогим, на що святий Йосиф охоче згодився.

З плином часу святий Йосиф все більше пізнавав надзвичайні якості своєї Дружини, Її рідкісну мудрість, покірність, чистоту і другі чесноти, про велич котрих він раніше навіть не здогадувався. В захопленні він знов і знову дякував Господеві за те, що зволив йому дати приятельку й дружину, якої він цілком не заслужив. У передбаченні великого чуда Воплочення Слова і приходу Месії у світ Найвищий вчинив, що сама присутність Марії і бесіди з Нею наповняли душу Йосифа святим страхом і пошаною, на грані обожнювання. Бо Її обличчя сяяло надприродним світлом і невимовною величчю, як у Мойсея, коли він спускався з гори Сіону з таблицями Божих Заповідей (Вихід 34, 30). В той час Її зв'язок і розмови з Господом ставали більш тривалими й глибокими.

Слова Цариці


Моя доню. У зразку супружого життя, в котрий Мене помістив Найвищий, ти знайдеш докір для тих душ, котрі своє життя у світі вважають оправданням, чому вони не змагають до досконалості. Нічого неможливого немає для Бога і для тих, хто з живою вірою надіється на Нього, й повністю віддає себе під Його Провидіння. Я жила в домі Мого супруга так само бездоганно, як і в храмі; бо, змінивши стан життя, Я не поміняла ні Моїх прив'язань, ні бажання й завзяття любити Бога і Йому служити. Навпаки, Я стала ще більше пильнувати, аби обов'язки не заважали Мені служити Богові. За те Бог був прихильним до Мене і чудесним способом уладжував всі справи відповідно до Моїх прагнень. Господь те саме вчинить для усіх, хто буде із Ним співділати. Але люди посуджують супружий стан, обманюючи себе. Бо перешкодою для святого й досконалого життя є не сам стан, а марні і зайві клопоти й тривоги, в які втягуються сім'ї, забуваючи, який Господь добрий і вирозумілий; і тому віддають перевагу власній волі.

II. ВОПЛОЧЕННЯ І ПРОНИЗАННЯ
Книга третя



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка