Книга розміщена на сайті



Сторінка19/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   57

Глава 4.
ХРИСТОС, НАШ СПАСИТЕЛЬ, НАРОДИВСЯ ВІД ДІВИ МАРІЇ У ВИФЛЕЄМІ ЮДИ


Палац, який Цар над царями і Господь над волода­рями вибрав для прибуття у світ свого предвічного і воплоченого Сина, був лишень нужденною печерою. Ніхто не зайняв її на нічліг тої ночі, хоч Вифлеєм тоді роївся бездомними подорожніми. Рапаві нетесані стіни і брудна від худоби долівка з покинутими в куті яслами для корму освітилися ангельським сяйвом, коли Пресвята Марія і святий Йосиф увійшли в її нутро у супроводі свого почету.

Не гаючись, святі мандрівники впали на коліна, дякуючи Господеві за Його ласку. Марія сповнилась радісним натхненням і благала Бога благословити щедрою рукою всіх мешканців міста, бо завдяки їх негостинності Вона тепер могла сподіватись великих Божих ласк.

Небесна міліція, всі десять тисяч ангельських духів, вишикувались бойовими лавами, як сторожа при королівському дворі. На цей раз вони показали себе і святому Йосифу, і для того, щоб розвіяти його смуток, і - щоб провістити йому про наближення торжественних подій.

А Пречиста Діва при ангельському сяйві не забари­лася використати нагоду, аби упокорити свою особу Цариці Неба і землі, - почала чистити яскиню своїми руками, щоб гідно стрінути прихід у світ свого Божественного Сина. Святий Йосиф поспішив Їй помагати. Подивляючи запал святої пари, ангели теж рушили навипередки вичищати цей забутий людьми вертеп. Скоро печера була чиста і наповнена благо­вонним ароматом. Тоді святий Йосиф розпалив вогнище з підручного палива, бо було дуже зимно; і вони бадьоро сіли підкріпитися своєю скромною вечерею. Марія брала участь у трапезі тільки з послуху для мужа, бо думки Її витали навколо вже близького Рождества.

По вечері вони знову, як звичайно, подякували Господеві. Помолившись, Пречиста Діва попросила мужа відійти на спочинок, бо вже була пізня ніч, і Вона почула наближення благословенного Різдва. Марія помістилась на лежанці в глибині печери, яку Йосиф спорудив із ясел для сіна, а він приліг біля входу і почав молитись. Господь навів на нього сон більш глибокий і щасливий, ніж у Адама в Раю (Буття 2,21). І в тому сні під діянням Святого Духа він переживав всі події, що сталися вночі.

Голос Найвищого покликав Царицю всього сотвореного у місці Її спочинку. Божа сила сповнила Марію; впав серпанок, що закриває надприродний світ ... І Вона ясно звиділа Бога Самого в такій славі і розкоші, що ні люди, ні ангели не в стані їх описати, чи досконально зглибити. Було поновлене у Неї все раніше надбане знання про Божественність і людську природу Її пресвятого Сина. І зверх того, Їй тепер були довірені нові тайни з невичерпних Божих архівів. Мені позволили побачити ці тайни, але забракло слів їх висловити в людській мові.

Найвищий об'явив Непорочній Діві, що настав час Його приходу в світ, і те - як звершиться тайна самого Рождества. Марія припала ниць перед Троном Бога, воздала Йому хвалу, звеличання і подяки за себе і всі сотворіння, як і належалось невимовному милосердю і вибачливості Божественної любові. І в той же час Вона просила у Всевишнього нового світла й ласк, щоб гідно виконати поручену Їй службу Матері Воплоченого Слова. Пречиста Діва і зараз вважала себе невартою такої надзвичайної честі. Його Величність підніс покірну Діву з долівки і наново підтвердив Її звання Божої Матері з усіми належними правами й обов'язками.

Видіння тривало понад годину. Вийшовши з нього, Пресвята Марія зразу ж відчула, що Немовлятко Бог почало рухатися в Її лоні. Воно не тільки не причиняло Їй жодних болів, як це має місце в грішних дітей Адама і Єви, а навпаки - доставило неймовірну радість і захоплення. Її постать перемінилась в ангельську, обличчя променіло світлом, палаючи саможертвенною любовю. У яслах - на колінах; очі - піднесені до Неба; ручки - злучені на грудях ... Велична і обожествленна!



Немовлятко Бог вийшов від своєї Матері не дорогою інших новонароджених, а - навпростець, через стінку лона, не нарушаючи Її дівичності, неначе промінь світла, що пронизує кришталь. Вийшов, коли Марія клячала в молитовному захваті. Народився Син Єдинородний від Отця і Непорочної Діви, плоть від Її плоті, наш Спаситель, правдивий Бог і правдивий чоловік.

Ця подія звершилась опівночі в неділю (після суботнього дня) 25 грудня (за грегоріанським календарем; - прим. наша), рівно 9 місяців по Непорочнім Зачаттю, в році пять тисяч сто дев'ятдесять девятому (5199) від Сотворення світу; ця дата була мені потверджена Небесами, як правдива і певна.

Прийшов Господь на світ у Божественній славі, із повною Божою премудрістю, сяючий і прекрасний, як згодом на горі Тавор перед Апостолами (Мат. 17, 2). Це була Божа Воля на те, щоб перший погляд Марії впав на прославленого Богочоловіка-Немовлятко, щоб вина­городити Її за самовіддану любов і уділити нових ласк.

Євангелист, святий Лука говорить, що Діва Марія народила свого Єдинородного Сина, сповила Його та поклала в ясла; він не входить у подробиці відповідно до мети його оповідання. А насправді там були ще два помічники: святі Архангели Михаїл і Гавриїл. Вони стояли у видимій формі на шанобливій віддалі, і прийняли Дитятко на руки, як тільки Воно прийшло на світ. А потім, немов священники, що підносять вгору Святі Тайни у церкві перед людьми для поклоніння, -передали Його в руки Божій Матері. І в цю ж мить, як погляди Їх стрінулись уперше, ніжна любов Немовляти зранила і захопила Її. А Дитя промовило до Неї: "Матінко, стань, як я. Бо взамін за людське існування, яке ти дала мені, я дам тобі інше, більш взнесле існування в ласці, що уподібнить тебе, звичайне сотворіння до мене, хто є Богом і чоловіком". Премудра Мати відповіла словами із "Пісні Пісень" царя Соломона: "Піднеси мене, Господи, і я побіжу по слідах Твоїх пахощів." Вони обмінялися ще багатьма іншими подібними словами.

Тоді Божественне Дитя зупинило чудо свого першого Преображення (друге мало статись на горі Тавор; - прим. наша), і усмирило себе до безпомічного стану звичайної людської новонародженої дитинки.

У ході бесіди Марія знов відчула присутність Пресвятої Тройці. Пролунав голос Бога Отця: "Це Син Мій улюблений, в котрому Моє уподобання." Негайно Пречиста Діва відповіла: "Предвічний Отче і преславний Боже, Господи і Сотворителю вселенної! Дай мені Твоє нове позволення і благословення обіймати в моїх руках Желанного народів; і навчи мене, як Твою безвартісну матір і останню рабиню, сповняти Твою пресвяту Волю." І знов промовив голос Господа: "Прийми твого Єдинородного Сина, наслідуй Його і викормлюй; і пам'ятай, що будеш мусіти пожертвувати Його, коли Я вимагатиму цього від тебе." Повний покори був одвіт Божої Матері: "Ось сотворіння Твоїх рук; прикраси мене Твоєю ласкою, щоб Твій Син, а мій Бог взяв мене за свою рабиню. І якщо Ти прийдеш мені на поміч Твоєю всемогутністю, я буду вірною в служінні Йому. І не почисли зарозумілістю у Твоєму нікчемному сотворінні, що воно носитиме в своїх руках і годуватиме грудьми свого власного Пана і Сотворителя."

Перебуваючи весь цей час навколішках, любуючись чарівністю свого маленького Сина, Марія промовляла до Нього: "Моя найсолодша любове, світло моїх очей, і душенька моя! У добру годину Ти прибув у цей світ, як Сонце Правди, щоб розігнати тьму гріха і смерті! -Правдивий Бог від правдивого Бога! Спаси Твоїх слуг; і хай вся плоть звиджує Того, хто привів її до спасення

(Ісая 9, 1). Прийми мене, Твою слугу, за рабиню, і надолужи мої недотягнення, щоб я могла достойно Тобі служити. Зроби мене такою, мій Синочку, яку Ти хочеш бачити на службі у Тебе."

Премудра Матір ще раз звернулася до Бога Отця, вказуючи на свого Сина: "Преславний Сотворителю вселенної! Ось - Вівтар і Офіра, милі для Твоїх очей (Малахія 3, 4). З цієї години, о Господи, глянь милосердно на людський рід! І поскільки ми заслужили на Твій гнів, тепер пора, щоб Ти був умиротворений в Твоєму Синові і моєму. Нехай Твоя Справедливість зараз відпочине, а милосердя - буде прославлене! Бо ж для цього Слово зодягнуло себе в подобу грішної плоті (Рим. 8,3), і стало Братом смертних і грішників (Филип. 2, 7). У цьому праві я визнаю їх за братів, і заступаюся за них із глибини моєї душі. Ти Господи вчинив мене Матірю Твого Єдинородного без жодної моєї заслуги, бо така гідність є вище всіх заслуг сотворіння. Але частинно людям я завдячую це незрівнянно благодатне щастя; бо через них я є матірю Слова, що стало чоловіком і Відкупителем їх усіх. Я не відійму їм моєї любові, ні не опізню мою поміч і увагу для їхнього спасення. Прийми, предвічний Боже, мої побажання і прошення як такі, що є тобі приємні і годяться із Твоєю Волею."

Матір Милосердя заговорила і до смертних: "Будьте утішені, ви - недужі, і возвеселіться ви, засмучені; піднесіться ви, упавші; відпічніть ви, стривожені. Нехай праведні задоволяться і Святі - возрадуються.! Хай Небесні духи наново возликують; хай отримають нову надію Патріярхи і Пророки в аді! І нехай усі покоління хвалять і величають Господа, Котрий поновлює свої чуда! Прийдіть, прийдіть ви, убогі; підступіть без страху ви, маленькі; - бо в Моїх руках Я ношу Льва, що став Ягнятком, - Всевишнього, що зробив себе слабеньким; Непобідимого, що усмирив себе. Прийдіть, щоб взяти життя; спішіть, щоб дістати спасення; наближтеся, щоб мати вічний мир ... Бо Я маю це все для всіх, і воно дасться вам задаром, і перейде до вас без зажалування. Не будьте повільні і отяжілі серцем ви, людські діти! І Ти, о найсолодша радосте моєї душі, позволь мені дістати від Тебе той поцілунок, якого прагнуть усі сотворіння. " Тут преблагословенна Мати підставила своє невинне личко, щоб прийняти пестощі від Божого Дитяти, котре також бажало їх від своєї Непорочної Мами.

Небеса ніби спорожніли від своїх мешканців, бо весь Небесний Двір вибрався до Вифлеємської печери, щоб поклонитися Воплоченому Сотворителю: "Слава Богові на Небі і мир на землі - людям Його уподобання" - дзвеніло в вишині новим Ангельським гимном.

Вже був найвищий час, щоб пробудити святого Йосифа від сну, повного Небесних видінь. Бо як Богом вибраний Опікун Воплоченого Слова, він мав право першим наблизитись до Божого Дитятка. Він впав на коліна перед Ним, обцілував маленькі ніжки із сльозами радості й захоплення і, напевно був би відійшов з життя, якби Бог не додав йому сил. Тоді Марія вперше попросила дозволу у свого Сина підвестися з колін, і з поміччю святого Йосифа сповила і одягнула

Немовлятко. Його поклали на постіль із сіна і соломи в тих самих кам'яних яслах для худоби. Згідно із Божим призначенням із сусіднього поля прибіг віл, що не гаючись, причвалав в печеру, де вже був ослик, яким Свята Родина прибула з Назарету. Цариця Неба і землі віддала їм наказ по своїх силах вшанувати їхнього Сотворителя. Смирні тварини послухали свою Володарку і лягли біля ясел, огріваючи Дитятко своїм диханням. Ось так сповнилося древнє пророцтво: "Віл знає господаря свого, а осел - ясла пана свого. Ізраїль же не пізнав Мене, і нарід Мій не зрозумів."

Слова Цариці


Моя доню, якщо би люди тримали свої серця свобідними, і якшо би вони справедливо і серйозно застановились над цим великим таїнством ласкавості Найвищого до людей, це був би потужний засіб, щоб вивести їх на стежку життя і піддати діянню любові з боку їх Сотворителя і Відкупителя. Бо оскільки люди мають здатність мислити, (щоб тільки захотіли ужити свою волю для шанобливого обходження з цим великим таїнством), - яким треба бути закаменілим, щоб не розчулитись при виді того, як їх Бог стає людиною, упокореною в нужді, погордженою, незнаною, - як Він приходить в світ у печері, лежить в яслах в оточенні примітивних тварин, захищений тільки убогою Матірю, відкинутий глупою зарозумілістю світу? Хто ж тоді посмів би любити марноту і гордість, що їх своїм поведенням Сотворитель Неба і землі явно зневажає і осуджує? Ніхто не може погорджувати покорою, бідністю і злиднями, котрі Господь полюбив і вибрав для себе, як найбільш придатні засоби для навчання вічного життя. Мало є таких, що зупиняться, щоб розважити цю істину і приклад. І по вині цієї негідної невдячності тільки нечисленні люди пожинають плоди цих величних таїнств.

Проте, якщо такою великою була поблажливість Мого пресвятого Сина, що так обильно наділив тебе своїм світлом і знанням про ці безмірні благословення, обдумай добре, як тісно тобі треба співпрацювати із цим світлом, щоб ти могла дорівняти цьому зобов'язанню, Я пригадую тобі і умовляю тебе: забудь все, що від землі, і згуби її із свого поля зору; не шукай нічого і не в'яжися нічим, за винятком того, що поможе тобі відійти і відлучитися від світу і його жителів. Так щоб із серцем, звільненим від усякого земного прив'язання, ти нагнула себе до прославляння в ньому таїнств убожества, покори і Божественної любові Воплоченого Слова. Із Мого приміру навчись пошани, страху і уважності, з якою ти мусиш трактувати Його, пам'ятаючи, як діяла Я, коли Його носила на руках. Іди за Моїм прикладом кожного разу, коли приймаєш Його у твоє серце в Пресвятій Тайні Євхаристії, де міститься той самий Богочоловік, що народився з Мого лона. У цій Пресвятій Тайні ти одержуєш і посідаєш Його так само реально, і Він перебуває в тобі так само правдиво, як і Я посідала Його і бесідувала з Ним, тільки - іншим способом.

Бажаю, щоб ти навіть доходила до крайності у цьому вшануванні і святому остраху. І хочу, щоб ти прийняла до відома і переконалась, що вступивши в твоє серце у Пресвятій Тайні, твій Бог просить тебе тими ж словами, котрі ти записала, як звернуті до Мене: "Стань, як я." І Його прихід із Неба на землю, і Рождество в покорі і бідності, і Його життя і смерть у них, що дають такий рідкісний зразок зневаги до світу і його облуди; і знання, які ти дістала про Його поведінку і зглибила завдяки Богом дарованій тяму­чості, - всі ці речі повинні бути для тебе живими голосами, які ти маєш слухати й записувати в нутрі твого серця. Всі ці привілеї були даровані тобі, щоб ти сумлінно і вичерпно ужила свої природні благословення, і щоб ти зрозуміла, якою вдячною ти мусиш бути Моєму пресвятому Синові і Господеві, і як ти мусиш змагати до того, щоб відплатити за Його доброту з таким переконанням, як ніби Він зійшов із Неба лише, щоби тебе одну відкупити, як ніби лише для тебе одної Він встановив всі свої тайни і доктрини в святій Церкві.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка