Книга розміщена на сайті



Сторінка31/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   57

Глава 1.
МАРІЯ СУПРОВОДИТЬ ІСУСА В ПОДОРОЖАХ


Годилося би описати у цім оповіданні чуда і подвиги Христа, нашого Відкупителя і Володаря; бо майже скрізь у них співдіяла і брала участь Божа Матір. Але, як сказав Євангелист, Святий Йоан, коли б усі діла Христові описати, то їх не змогли б вмістити в собі усі книги світу. Якщо Євангелист вважав це неможливим, то що ж сказати мені, неосвіченій жінці, нікчемнішій від земного пилу. В Євангеліях є все, що потребує Церква для свого існування. Однак я мушу торкнутися деяких неописаних справ, щоб не промовчати великих трудів і зусиль нашої незрівнянної Цариці, та й -закріпити їх у своїй пам'яті для мого духового поступу.

Із Кани Галилейської Христос пішов в Капернаум, велике людне місто на березі Тиверіадського озера. Звідти Він крок за кроком наближався в сторону Єрусалиму, щоб святкувати Пасху при появі на небозводі чотирнадцятого місяця у березні. Його Пречиста Матір на той час позбулась свого дому в Назареті, і пішки йшла за Ним по всіх шляхах проповідання і навчання, аж до самого підніжжя Хреста. Лише в рідких випадках Вона не була поруч з Ісусом, як приміром, на горі Тавор (але була окремо присут­ньою за Волею Бога Отця; - прим. наша), чи при розмові Христа з самаритянкою. У подібних випадках

Вона не марнувала часу, сама навчаючи і просвічуючи присутніх слухачів. Нераз Пречиста Діва Марія перевтомлювалась понад свої людські сили у виснаж­ливих мандрівках в усяку погоду. Тоді Ісус або наказував Їй спочивати пару днів, або чудесно вигоював всякий біль і дарував Їй свіжі сили. Часами Бог навіть додавав Їй невагомості, щоб Матір могла рухатись бадьоро, мов на крилах.

Як я вже згадувала, ціла наука Святого Євангелія була викарбувана в серці Пресвятої Богородиці. Помимо того Вона залишалась уважною і старанною ученицею Спасителя, не оминаючи Його жодної проповіді. А в тих випадках, коли не була з Христом, просила ангелів, щоб переказували Їй слова Учителя. Вислухувала проповіді свого Сина лише навколішках, щоб виявити пошану, належну Його Божественній Особі і науці. Знаючи Його думки і відрухи душі, ніжна Матір єдналась з Ним духово у прошеннях і молитвах за спасення душ. Її зовнішні вияви уваги й почитання учили і побуджували інших гідно ставитись до науки і поучень Спасителя світу. Жодна душа з її таємними думками, пороками й чеснотами, у стані ласки чи гріха не була закрита від зору Божої Матері. Тому духовий стан тих душ будив у Пречистої Діви відчуття найсильнішого жалю й милосердя, запалював у Ній ревність боронити Божу честь, як і гаряче бажання, щоб овочі Відкуплення не були змарновані грішними душами. Гострий жаль пронизував Їй серце при усвідомленні, що не всі пізнають і будуть шанувати Бога; нераз траплялось, проливала криваві сльози над їх нещасною долею. Терпіння Цариці у ту пору були більшими від страждань усіх мучеників світу.

Всіх, кого Христос приймав, Пречиста Діва рівно ж вітала з незрівняним тактом і умом; а Його апостолів -ще й з великою шаною. Як Матір і Цариця, Вона опікувалась всіми їх тілесними і духовими потребами. Коли ж не могла дістати потрібних для прожитку речей, то просила ангелів доставити поживу для них і для жінок в Її товаристві. Молилась і трудилась неустанно, дораджувала, подавала добрий примір, духово доглядала і скріплювала тих, що сумнівались чи мали якісь затаєні покуси. Лагідні слова, мудрість, скромність і покірність, що променіли з Неї, успокоювали, просвічували, потішали тих заклопотаних, збагачували благодатями, що виливались з цього сховища всіх Дарів Святого Духа. І без перерви Вона дякувала Богові у славенях: і - за покликання учеників, і - за навернення грішників, за витривалість праведних, за всі звершувані чини милосердя й доброчесності.

Як вже сказали нам Євангелисти, за Христом Відкупителем слідували деякі жінки із Галилеї, що були уздоровлені із своїх недуг, чи звільнені від посідання бісами. Дехто з них служив Йому від самих початків проповідання. Боже Провидіння розпорядилось так, що вони зложили відповідне товариство при подорожах нашої Цариці. Пречиста Діва збирала коло себе тих побожних жінок, учила їх правд Віри і водила на проповіді свого Божественного Сина.

Дивом з див і одним з найбільших чудес Божої Всемогутності було ставлення Пресвятої Марії до апостолів і учнів Христа. Лише з того, що мені дали зрозуміти про Її премудрість, я могла би написати цілий том. Тому для стислості лише торкнусь цієї сторони у даній главі, і час від часу згадуватиму у наступних. При набиранні учнів до своєї Божественної школи Спаситель наперед вселяв у їх серця почуття особливої пошани й почитання для Його преблагословенної Матері. Разом з цією передумовою вони діставали доступ до Божої Матері, можливість спілкуватись з Нею, а також -подивляти Її розсудливість, мудрість, чистоту, святість, чарівну безпосередність і маєстат. Усіх Вона приймала із любовю, потішала, вчила, спомагала у потребах, даруючи ущерть спокій і радість для кожної душі. Але овоч, який ті душі мали дати, залежав від доброго наставлення тих, що приймали ласку. Тому Пречиста Діва, що знала таємниці душ і подальшу долю усіх учеників Спасителя, не переставала молитися і просити за них, і за добре сповнення їх покликань. Такий самовідданий запал у діях простого земного Сотворіння був надзвичайно милий Господеві, і приводив святих ангелів в захоплення. У відповідь Всевишній у своєму Провидінні не тільки вислуховував Пречисту, але ще й із свого боку таємно впливав на апостолів, щоб вони гідно сприймали випрошені Нею благодаті.

В таких об'єднаних гармонійних діяннях пречистої земної Істоти з Божественною Премудрістю особливша увага приділялася двом апостолам: святим Петрові і Йоанові; бо перший мав призначення стати Намісником Христа і головою Воюючої Церкви, а другий - опікуном і прибраним сином Марії після хресної смерті Ісуса. Оба апостоли були до самозабуття віддані нашій Цариці, понад всяку міру людського розуміння. Однак Йоан за Божим благословенням був найпершим в любові і служінні для Пречистої Діви Марії, глибше всіх проник у тайни цього Міста Бога, більше всіх був просвічений Пресвятою Богородицею.

Святий Євангелист був найулюбленішим учнем Ісуса і Марії, бо був невинним і чистим, прямодушним, безпосереднім, зговірливим і лагідним, неначе голуб. Він змагався з ангелами в покірності і намаганнях услужити Цариці Неба і землі, узяти на свої рамена якнайбільше земних тягарів і клопотів Її дочасного життя. Не завжди йому це удавалось, бо Цариця була неперевершена у своїй надлюдській покорі і бажанні услужити іншим. Зокрема, він дуже ретельно спостерігав за всіми діяннями і чудами Спасителя, і докладно переповідав Їй все бачене й почуте, коли Вона сама не могла бути присутньою.

* * *


А ось що мені сказали про лихого Апостола Юду (Іскаріота; - прим. наша). Це - сумна пересторога для впертих, і упімнення - для літеплих до Пречистої Діви Марії. Переконливі проповіді Ісуса заволоділи його увагою, і він прийшов до школи нашого Спасителя із добрими намірами. Напочатку Юда заслужив спеціяльні ласки і виділився з-поміж інших учнів, як достойний стати одним з дванадцятьох апостолів. Христос прийняв його, бо полюбив цю душу в її тодішному стані ласки, з її добрими намірами. Божа Матір, Матір благодаті й милосердя, теж прийняла Юду із симпатією, хоч предвиджувала його зрадництво й кінець. Вона обильно дарувала йому своє заступництво і материнську любов, аби його майбутня злоба й підлість відносно Її пресвятого Сина не знайшли найменшого оправдання серед людей. Марія знала, що строге відношення не пом'якшить його впертої вдачі, і тому старалася роззброїти його, трактуючи, повчаючи і вислухуючи Юду з більшою увагою і прихильністю, ніж інших. У наслідку, ні Юда, ні другі ученики тоді не сумнівались у його першенстві серед них.

Він став пишатися своєю духовою досконалістю, і зосереджував увагу на помилках співбратів, що навіть ще не були утверджені в ласці (Лука 6, 41). Він більше грішив сам, бо жалівся на чужі, незначні вади, щоб себе показати, а не - поправити брата. Особливо Юда завзявся на Святого Йоана, вважаючи в душі, що той мішається до чужих справ, і просто підлещується до Господа і Його Матері.

Він ще не втратив Освячуючої ласки. Це були поки­що лише малі гріхи. Але вибачливе ставлення до себе привело до завидування іншим, до обмови і посуджу-вання других ближніх. Відчинились двері для більших гріхів: остиг його запал в покликанні, він охолов до Бога і людей; згасло внутрішнє світло. Вже з деякою нехіттю він дивився на апостолів і на саму Пречисту Діву; вже неохоче брав участь у їх бесідах і праці.

Божа Матір не залишила без уваги його духового заломання, усіми силами старалася не допустити Юду до упадку, промовляла до нього, як до улюбленої дитини. Часами це накоротко втихомирювало ту бурю суперечливих думок і відчуттів у його серці. Та згодом він далі допускав диявола до себе, озлоблювався проти найніжнішої Матері Господа. Тоді він дволично викручувався, заперечуючи гріховний стан власної душі, чи применшував значення своїх гріхів, неправдиво витлумачуючись, чому він так поступав. Необачний гадав, що може приховати секрети свого серця від очей Ісуса і Марії! Він перестав належно шанувати Божу Матір, нехтуючи Її упімненнями, відверто докоряючи Їй за делікатні слова і міркування. Це невдячне зухвальство позбавило Юду дотеперішнього стану ласки; Господь справедливо розгнівався на нього і лишив на поталу його власним судженням. Його відраза до Пречистої Діви переросла в обурення проти Господа; йому перестали подобатися науки Спасителя, життя і бесіди Його учеників.

Все-таки Боже Провидіння не покинуло Юду цілком напризволяще; йому далі надавалася внутрішня поміч, менша ніж колись, але зовсім вистачаюча для спасення власної душі. До цих ласк приєднувалось настійне і ніжне умовляння Володарки Неба і землі, щоб він узяв себе в руки, упокорився і попросив прощення у свого Божественного Учителя. Пресвята Богородиця вже пропонувала прощення в Імені свого Сина, і свою поміч, щоб випросити це прощення; обіцяла чинити покуту за нього, щоб тільки він пожалів за свої гріхи і поправився. За всяку ціну Вона прагнула не допустити Юду до остаточного упадку; бо не старатись встати після падіння в гріх і тривати в ньому дальше є більшим злом, ніж сам скоєний гріх. Совість у того гордого учня мовчала, серце затвердло; він налякався цього, як йому здавалось, пониження і упокорення, і загруз у ще більших гріхах. У гордості він відкинув спасенні поради Божої Матері і далі заперечував свою провину, брехливо твердячи, що він любить свого Учителя і всіх прочих, і що він не має за що жаліти і поправлятись.

Тут варто подати ще другу причину Юдиної руїни. Коли зросло число апостолів і учнів, Господь вирішив призначити одного з них завідувати грошовими пожерт­вами, що мали йти на спільні потреби і цісарський податок. Всі побоялись брати на себе таку відповідальність, з усіх сил стараючись уникнути цієї служби. Юда одинокий висунувся наперед. Лише у тому випадку він побажав упокоритись, та ще й настільки, що попросив Святого Йоана заступитись за нього перед Божою Матірю, щоби Вона уладила ту справу із своїм Сином. Але Пречиста Діва знала горду і пожадливу душу Юди і не схотіла, аби він котився далі в пропасть. Тоді він пішов шукати впливів через Святого Петра і других апостолів; і знов - без успіху. Бо Милосердний Господь у своїй доброті бажав віддалити від Юди цю покусу і смерть його душі. Зустрівши опір, Юда під впливом сатани ще більше знахабнів і підступив прямо до Пречистої. Він сказав, що вже складав просьби через святих Петра і Йоана, маючи єдине бажання - пильно послужити Їй і Божественному Учителеві, бо не всі будуть з належним старанням сповняти обов'язки тої служби. А тому він зараз просить Її дістати для нього від Учителя це місце скарбника.

Цариця відповіла Юді із надзвичайною лагідністю: "Подумай добре, Мій найдорожчий, про що ти просиш, і перевір, чи твої наміри є добрі. Добре обміркуй, чи пожиточно є для тебе старатися про те, чого всі твої браття бояться і не хочуть прийняти, хіба що будуть змушені до цього наказом їх Господа і Вчителя. Він любить тебе більше, ніж ти любиш себе і безсумнівно знає, що буде корисним тобі. Піддайся Його пресвятій Волі, зміни свою ціль, і старайся багатіти покорою й убогістю. Устань із свого упадку, бо Я подам тобі помічну руку і Мій Син виявить тобі своє щедре милосердя." Хто б інший не уступив перед лагідними словами й стривоженою порадою такої милої Небесної Істоти, Пресвятої Матері Спасителя? Але це кремінне серце не змягчилось. Противно, - душа Юди образилась і розлютилася на Царицю Неба, що посміла піддавати йому такі засоби втечі від смертельної небезпеки. Лагідна і ніжна Мати Воплоченого Слова зробила вигляд, що не помітила його закаменілості, і на цей раз нічого більше не сказала.

Але непомірне честолюбство і жадність позбавили його решток поміркованості, природного стиду і Віри. Прикинувшись скромною овечкою, як досвідчений лицемір, Юда наблизився до Ісуса: "Учителю, я хочу сповнити Твої бажання і послужити Тобі, як Твій скарбник і розпорядник милостинь, які ми дістаємо. Я буду піклуватися потребами бідних, сповняючи Твою науку, що ми повинні чинити іншим так, як бажаєм, щоб вони чинили нам. І я буду наглядати, щоб милостині розподілялися згідно із Твоїм бажанням, більш доцільно і впорядковано, ніж дотепер."

В одному діянні він зразу поповнив масу гріхів. Передусім, він мовив неправду, приховуючи дійсні наміри. Потім - представляв себе не таким, яким був насправді: честолюбним до крайніх меж. Далі, вину­ватив своїх братів, щоб себе тим похвалити, - звичайне поступовання дуже амбітних людей. А найгірше -виявив повний брак Віри, бо сподівався перехитрити і обманути Господа. Це вже була єресь, відступництво від Віри, невірство в те, що Ісус Христос є всевідучим Богом. Та милосердний Відкупитель дальше намагався вберегти Юду від остаточної загибелі.

Господь дав йому таку відповідь: "Чи ти відаєш, Юдо, за чим шукаєш і чого просиш? Не будь таким жорстоким для себе, щоб клопотатись і намагатись дістати отруту і зброю, що можуть спричинити твою смерть." Юда ж відповів: "Учителю, я бажаю послужити Тобі, вкладаючи мої сили для служіння Твоїм віруючим послідовникам. І на цьому місці я можу справлятися краще, ніж на всякім іншім. Бо я обіцюю бездоганно сповняти всі обов'язки цієї посади." Ось так він добровільно відвернувся від світла, відкинув Божу осторогу, і сам собі вибрав смерть.


Слова Цариці


Моя доню. Все, що ти написала в цьому розділі, є найважнішою осторогою для всіх тих, що живуть лише у плоті і в невідкличній небезпеці втратити своє вічне блаженство. Це має навчити їх шукати Мого найласкавішого і сильного заступництва, і боятися Суду

Найвищого. Бо в цьому полягають дійові засоби спасення і заслуження більшої нагороди від Господа. Хочу ще раз пригадати тобі, що серед тайн, виявлених улюбленому Йоанові на Тайній Вечері, була і така: він став улюбленим учеником Христа задля любові до Мене, а Юда - відпав, бо погордив милосердям і прихильністю, які йому Я дарувала. А ще в ту пору Євангелист дістав розуміння відносно інших великих таємниць, що стосувалися Мене: що Я братиму участь в трудах і муках Страстей, і що він має взяти опіку наді Мною. Моя найдорожча. Чистота, яку Я вимагаю від тебе, мусить перевищувати ангельську. І якщо ти змагатимеш до неї, то станеш Моєю найдорожчою дитиною, як Святий Йоан, і наймилішою обласкавленою обручницею Мого Сина і Господа. Примір Йоана і загибель Юди постійно повинні служити тобі спонукою і осторогою, щоб старатись тільки про Мою любов, і бути щиро вдячною за ту любов, яку тобі виявляють без твоїх заслуг.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка