Книга розміщена на сайті



Сторінка34/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   57

Глава 4.
МОЛИТВА В ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДІ. УЧАСТЬ МАРІЇ


Перше Святе Причастя у Вечернику (дім, де відбувалася Тайна Вечеря, - прим. наша) остаточно встановило панування нашого Спасителя на землі, у повній згідності з Волею Бога Отця. По закінченні Тайної Вечері Ісус скерувався до виходу з дому, щоб вступити в свою завершальну битву жахливих терпінь і смерті для Відкуплення людського роду. При виході Його перестріла скорбіюча Матір. Вона упала Ісусові до ніг, щоби віддати шану Богові і Відкупителю. Господь із ніжною синівською любовю сказав лиш ці слова: "Моя Мамо. Я буду з Тобою у терпінні. Так здійснимо ж Волю Предвічного Отця і спасення людей." Цариця знову віддавала себе на жертву і просила благословення. Отримавши його, вернулася до себе. Зворушений власник дому, що спостерігав за тою зустріччю, віддав себе і свій дім у повне розпорядження Марії на весь час Її проживання в Єрусалимі. За надзвичайною Божою ласкою Пречиста Діва отримала привілей бачити у видінні все, що станеться з Її пресвятим Сином, - співпрацювати і співстраждати з Ним. Її ангели і деякі побожні жінки теж залишилися в почеті Божої Матері.

Учні по дорозі розбрелися. З дванадцятьма апостолами Христос направив свої стопи в бік Оливної гори поза східними мурами міста. Юда волікся ззаду, набираючись хоробрості для зради свого Вчителя. Ось, він зник, поспішаючи до власної згуби. Страх і тривога, ураган думок знесилюють нечисту совість. Задихавшись, він допадає до дому первосвященників. А ще перед тим шлях йому перейняв сам люцифер, що прибрав вид одного з його лихих друзів-змовників. Сатана ще не був певний, чи Ісус є справді предсказаним Месією, але боявся такої можливості. Тому, про всяк випадок він намагався відмовити Юду від наміру спричинити Ісусову смерть. Він переконував зрадника, що при глибшій застанові Ісус з Назарету може не такий вже й поганий, що може і не слід Його видавати на смерть; а то ще, чого доброго, Він увільниться якимсь чудом і наробить Юді великого клопоту. Але Юда не піддався на вмовляння, вперто прямував до загибелі, знехтувавши навіть порадою лихого.

Тим часом наш Сотворитель і Відкупитель в своїм незбагненнім милосерді готовився пожертвувати і життям, і честю заради спасення людей. Сили Його людського тіла кріпила свідомість того, що вже є на землі одна Істота, в Котрій Його Страсті й Хресна смерть видадуть щедрі плоди; в Її невиданій святості Його справедливість знаходила певне надолуження за людську злобу; а покора і стійка любов цієї величної Жінки були надійним сховищем для Його безцінних заслуг. Так що по всім, що станеться, Його Церква піднесеться з цієї Офіри, немов би новий фенікс з розжеврілого попелу. Святість Пречистої Матері додавала Йому сил і відваги для подолання злоби смертних, бо Вона теж належала до дітей Адама.

Ісус перейшов потік Кедрон і вступив в Гетси-манський сад. Тоді Він сказав апостолам: "Почекайте і сядьте, поки Я трохи пройдусь, щоб помолитись." І ще: "Моліться, щоб не ввійти у спокусу." (Лука 22,40). І -відійшов в самітне місце лише з Петром, Йоаном і Яковом. Він звів очі до Бога Отця; Він в духу молився за сповнення пророцтва Захарії, щоб смерть сягла невинного, щоб меч Божественної Справедливості був вийнятий з піхов над Добрим Пастирем і - щоб він впав із смертоносною ярістю на Богочоловіка. У молитві Господь давав згоду на всі муки Його Страстей і смерті. З цієї хвилі Він відрікався від усякої полегші, яку могла надати незнищима Божественна частина Його Істоти, і вступав у круг безпощадних мук, як звичайна людина.

І Бог Отець ту жертву прийняв.

Зразу же морок глибокого смутку обняв Спасителя і Він звірився апостолам: "Сумна Моя душа аж до смерті." А тоді упав долілиць на землю і затужив до Предвічного Отця: "Отче, якщо можна, нехай мине ця чаша Мене." (Мат. 26, 39). Христос-Богочоловік, навіть із беззахисними тепер членами немічного людського тіла, і зараз не боявся ні смерті, ні зневаг. Причиною Його агонії-тривоги стала свідомість того, що безліч людей не спасуться і підуть на вічну загибель, бо погордують Його спасенною жертвою жахливих Страстей і смерті. Їх нещаслива доля так глибоко вразила милосердного і всевідучого Бога Сина, що великі краплі кривавого поту виступили з Його тіла і потекли аж на землю.Ця молитва в Гетсиманії не могла врятувати вже осуджених. Зате благословення були щедро помножені для тих, що не опиралися спасенню; овочі Відкуплення були більшою мірою приділені для Святих і праведних; а багато дарів і ласк, що їх відкинули осуджені, були передані спасенним. Людська воля Христа, що піддала себе Божій Волі, прийняла тоді терпіння за всіх, і кожного із людей - зокрема: і за тих, що вже йдуть до осудження, якщо вони ще захочуть прийняти потрібну їм поміч, і за тих, що мають спастися, щоб вони могли у співпраці із Божою ласкою забезпечити собі спасення. Ось такий був початок діянь по спасенню членів містичного тіла Його святої Церкви, яку встановив і очолив Христос Господь.

Ще як наш Володар перебував в цій агонії, Бог Отець вже післав до Ісуса на землю святого Архангела Михаїла з чашею потішення, і підтвердженням Божественної постанови про спасення смертних.

А в домі Тайної Вечері Цариця Неба і землі докладно співтрудилася з діяннями свого Сина. Коли Христос відійшов в самітне місце із трьома апостолами, Вона вчинила те саме: відокремилась від решти у іншу світлицю лише з трьома вірними жінками.Так само Пречиста візвала їх до молитви й чування, щоб їм не ввійти у спокусу. Перебуваючи із трьома Маріями (була і Марія Магдалина), Пресвята Богородиця благала Предвічного Отця, щоб Він відняв від Неї всяку людську полегшу і потіху - і для чуттєвої, і для духової частин Її Істоти, щоб ніщо не заважало Їй страждати до найвищої міри, однозгідно з Її Божественним Сином. Вона молилась, щоб Їй було дозволено відчути в Її непороч­ному тілі всі болі ран і муки, через які має пройти Ісус. Пресвята Тройця це прошення задовільнила, і в наслідку Божа Матір перенесла у точнім віддзеркаленні всі муки Її пресвятого Сина. При цьому рука Всевишнього по-батьківськи оберігала Марію від неминучої смерті.

Так само як і Христа, Її обняли гнітюча тривога і жаль. Вона тоді звернулась до жінок: "Моя душа скорбить, бо Мій любий Син має терпіти і умерти, а Мені не позволили терпіти і померти від Його тортур. Моліться ж, Мої подруги, щоб вас не здолала покуса." Сказавши це, Вона відступила від них і далі наслідувала Господні благання, перебуваючи у тій самій агонії. В ті ж самі інтервали, що Христос, Пречиста верталася до трьох Марій, щоб побудити їхню чуйність супроти злоби диявола, скерованої на них. Вона ридала над долею осуджених, що їх бачила Божественним просвітленням. Краплі крові теж виступали на тілі, як і в Христа. Бог теж післав до Неї утішителя - Св. Архангела Гавриїла, що передав Пречистій Діві ухвалу і Волю Найвищого.

Накінець, утретє Господь повернувся до своїх апостолів і знайшов їх сплячими. І сказав: "Спите, ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам. Уставайте, ходімо! Зрадник Мій ось наблизився." (Марко 14, 41-42). По дорозі вони побудили решту вісім Апостолів і пішли із Христом у проводі назустріч ворогам. Став чутним безладний гомін юрби солдатів і храмових служок. Господь, йдучи, взивав у духу: "О, терпіння, за котрими Я тужив із глибини душі; ви - болі, рани, зневаги, знесилля, страждання і ганебна смерть! Мерщій прийдіть, бо полум'я любові, котре горить задля людського спасення, не може дочекатись, коли ви стрінете єдиного Невинного з-поміж усіх сотворінь. О, Я добре знаю вам ціну. Я шукав за вами, благав і випрошував вас, і радісно стрічаю вас по своїй добрій волі. Я купив вас своїм завзяттям у пошуках за вами, і ціню вас за ваші заслуги. Бажаю направити і посилити вашу вартість, і піднести вас до найвищої гідності. Нехай прийде смерть, щоб незаслужено її прийнявши, Я затріюмфував над нею, і виборов життя для тих, що були за їх гріхи смертю покарані. (Осія 13, 14). Я даю дозвіл Моїм приятелям покинути Мене, бо Я один бажаю і є здібним вступити у цю битву, і здобути для них ликування й перемогу." (Ісая 53, 3).

Вже Юда із товариством знайшов свого лагідного Пана й Учителя, і видав Його поцілунком миру, сказавши: "Нехай Бог береже Тебе, Учителю." Він цілував Його і - щоб видати ворогам, і - про всяк випадок: якби Його ще не вбили, і Він ще мусів би з ним стрінутись. Він більше боявся викриття у зраді, ніж смерті власної душі, чи смерті Божого Сина. У цю мить Юда став над пропастю своєї остаточної загибелі і втратив усю Божу ласку й поміч.

Пречиста Діва Марія своїм внутрішнім видінням бачила весь перебіг подій. Коли юрба солдатів і служок сипнула на вулицю із дому первосвященника, Вона вже предвиджувала у подробицях, які образи і зневаги вони нанесуть своєму Сотворителю і Відкупителю. Щоб надолужити за болі і знущання над Господом усього сотвореного, Пресвята Богородиця запросила святих ангелів і багато інших душ, щоб спільно з Нею віддавали честь і хвалу Господеві. А побожним жінкам, що з Нею молились, розповіла, що ось зараз Її Син дозволив, щоб сили темряви Його зв'язали і над Ним знущались, і що насильники не завагаються обійтися з Ним найбільш жорстоко. Разом з Пречистою святі жінки падали на долівку, творили поклони, визнавали, почитали, славили і величали безконечного Бога, і пресвяту людську природу Сотворителя і Господа вселенної. І князі ангельські вторували тим хвальним пісням Божої Матері. Чим більше множилася злоба і нелюдські вичини напасників проти Спасителя, тим сильніше Пречиста Діва намагалась умиротворювати Божий гнів і справедливість, щоб вони не погубили остаточно ворогів Її Сина. Ніхто, окрім Діви Марії, не зміг би відвернути Божої кари за такий жахливий злочин.

І зараз Божа Матір не забула Юди, а - добивалася потрібних ласк і благословень навіть для христопро­давця. Це було надзвичайне милосердя; бо неймовірним було горе Пречистої при спогляданні, як нечисті губи Юди, що тільки-що спожив на Тайній Вечері пресвяте Тіло Христа, торкаються святого Ісусового Обличчя, котрому ангели лише здалеку поклоняються. На просьбу Його ніжної Матері Ісус дарував Юді великі духові ласки вже після скоєння зради. Якщо би той нещасний чоловік був відкликнувся на них, то Матір Милосердя була готова виєднати йому дальші ласки, -аж до повного прощення його страшного злочину. Але Юда цього не зрозумів, і - втратив всю надію на спасення, як я згадаю в наступній главі.

Коли слуги первосвященника наклали свої руки на Спасителя, в'яжучи його, пресвята Матір в повній мірі відчувала в своїх руках увесь біль від тих шнурів і кайданів; а все тіло страждало від ударів і тортур, котрими мучителі знущались над Ісусом. Для Марії це була Божа ласка, котру Вона сама для себе випросила, щоб взяти дозволену Їй посильну участь у Страстях Її любого Сина.


Слова Цариці


Моя доню. Через те все, що ти виявила й записала про ці тайни, ти накликаєш на себе (і на смертних) тяжке осудження, якщо роздумуванням день і ніч над Страстями і Смертю Ісуса розп'ятого не переможеш своєї малодушності, невдячності і нешляхетності. Це -велика наука Святих, на яку так мало зважають світські люди; це - хліб життя і духова пожива для малих, що дає їм мудрість, на брак котрої терплять любителі цього гордовитого світу. (Мудр. 15,3). Хочу, щоб у цій науці ти була ретельною й мудрою. Бо за неї можеш купити собі всі добрі речі. (Мудр. 7,11). Мій Син і Господь учив нас цієї науки, коли сказав: "Я - Дорога, Правда і Життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через

Мене." (Йоан 14,6). Тоді скажи Мені, Моя доню: Якщо Мій Господь і Учитель вчинив себе життям і дорогою для людей через свої Страсті і Смерть, то хіба не очевидно, що аби слідувати тою дорогою і жити згідно з тою правдою, вони мусять йти за Христом розп'ятим, страждущим, бичованим і зневаженим? Розваж неосвіченість людей, котрі захочуть прийти до Отця без слідування за Христом; бо вони очікують царювати разом з Богом без попередніх терпінь чи наслідування Його Страстей, а ще навіть - без спроби одобрити хоч якусь частину Його терпінь і Смерті, чи хоч подякувати за неї. Вони хочуть, щоб вона придбала їм приємності і цього, й вічного життя, в той час як Христос, їх Сотворитель, витерпів найжорстокіші болі й муки, щоби ввійти до Неба, і показав своїм прикладом, як їм шукати дорогу світла.

Вічне блаженство не узгоджується із таким соромом, коли належно не працюється, аби блаженство осягнути. Не є правдивим сином свого батька той, хто не наслідує його, ані - добрим учнем той, хто не йде за Учителем, ні -добрим слугою той, хто не супроводить свого пана. І я не мислитиму такого відданою дитиною, якщо він не терпить зі Мною і Mоїм Божественним Сином. Але Наше прагнення вічного спасення для людей зобов'язує Нас, - тих, хто бачить, як вони забувають про цю правду і сахаються від терпінь, - посилати їм тягарі і покарання; бо якщо вони їх добровільно не приймають, то бодай під примусом приймуть, і так дістануть можливість ступити на дорогу до спасення. І навіть того всього є недосить, бо нахили і сліпе замилування до видимих речей їх ув'язнюють, чинять черствими і твердосердними. Вони обкрадають себе з пам'яті про вищі речі, з любові до них, що могло би їх піднести вище себе і сотворених речей. Ось по тій причині люди не знаходять радості у своїх нещастях, ні спочинку у своїх трудах, ні якогось миру - в скруті. Бо цілком відмінно від Святих, котрі пишаються нещастям, як сповненням їх найпалкіших бажань, - вони не хочуть жодного із них, і мають відразу до всього, що болить. У багатьох із цих вірних незнання заходить іще дальше: бо деякі з них ждуть, що Бог їх вирізнить з-поміж інших найзадушевнішою любовю, а інші - що їх простять без спокутування, ще інші - що дістануть задарма найбільші благодаті. Нічого з цього не отримають вони, бо не просять в Імені Христа Господа, не прагнуть його наслідувати і йти за Ним у Його Страстях.

Тому, Моя доню, обніми цей Хрест, і поза ним не приймай жодної потіхи у цьому смертному житті. Розважаючи і відчуваючи у собі ці священні Страсті, ти досягатимеш вершка досконалості і отримаєш любов Обручника. Благослови і возвеличуй Мого пресвятого Сина за любов, з якою Він віддав себе для спасення людства. Мало смертні звертають увагу на цю тайну! Але Я, як наочний свідок, запевнюю тебе: поза возсіданням праворуч Його Предвічного Отця ніщо Він так високо не цінив і ревно не бажав, як офірувати себе на терпіння і смерть, і - щоб віддатися повністю своїм ворогам. Також бажаю, щоб ти з великим жалем оплакувала ту дійсність, що Юда з його злобою і зрадливістю має далеко більше послідовників, ніж Христос. Багато є невірних, багато - злих католиків, багато - лицемірів, що під іменем християн продають і зраджують Його, і бажають Його наново розпинати. Ридай над всім тим лихом, яке ти відаєш і розумієш, щоб ти в цій справі могла Мене наслідувати.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка