Книга розміщена на сайті



Сторінка5/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Глава 6.
НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ


Трибунал, чи найвищий суд Божої Волі, є єдиним невідкличним джерелом і одинокою універсальною причиною усієї світобудови. Всі речі з їх умовами і обставинами є наперед ухвалені і визначені, так що ніщо не є забуто, ані жодна сотворена сила не може перешкодити здійсненню Постанови у найменшій мірі. Всі сфери діяльності і їх компоненти залежать від цього прецизійного урядування, що править ними і співділає з природними причинами без затримки і неомильно у всьому, що мусить статися. Бог діє у всьому і все утримує при існуванні виключно своєю Волею. Без Нього все повернеться знову в небуття. Але тому, що Він сотворив всесвіт для своєї слави і для слави Воплоченого Слова, Бог від самого початку відчинив шляхи і передбачив способи, якими Друга Божа Особа мала зійти на землю, прийняти людську плоть і жити серед людей; через Неї люди мали наблизитись до Бога, шукати Його, пізнавати Його, боятись Його, любити Його, служити Йому, хвалити Його і вічно втішатися Ним.

Коли надійшла відповідна, наперед передбачена пора, Три Божі Особи нараджувались поміж собою, мовлячи: "Тепер є час почати працю для Нашого благовоління і покликати в буття ту невинну істоту і ту душу, котра має знайти ласку в Наших очах більше, ніж усі інші. Дозвольмо собі спорядити її найбагатшими дарами, і зложім у Ній дорогоцінності Нашого милосердя. Поскільки всі другі, котрих Ми покликали до буття, виявилися невдячними і бунтівничими відносно Наших бажань, руйнуючи Наш намір, а іменно - намір зберегти їх в щасливому стані їх прародителів, і поскільки не було би властиво, щоб Наша Воля стала повністю ударемнена, - тому ось сотворимо душу відповідно до Нашого благовоління, плід Наших прикмет, диво Нашої безконечної сили, без тіні чи плями гріха Адама. Давайте, вдосконалимо твір, котрий є об'єктом Нашої всемогутності, зразком для досконалення Наших дітей і завершальним вінцем творіння. Всі згрішили через свобідну волю і постанову першого чоловіка. Тому нехай Вона буде єдиною істотою, в котрій Ми відновимо і здійснимо те, що вони згубили через своє відхилення. Нехай вона буде в найвищій мірі іконою і подобою Нашої Божественності, і хай вона навічно буде в Нашій Присутності вершиною Нашої доброї Волі і радості. Для Неї Ми заощаджуємо всі привілеї і ласки, що були призначені для ангелів і людей в Нашому першому рішенні при умові, коли б вони залишились у первинному стані. Те, що вони втратили, Ми відновимо у цій Істоті, і до цих дарів додамо багато інших. Таким чином, Наш перший декрет не буде ударемнений, а буде виконаний на вищому рівні через цю Нашу єдину Вибрану. І тому, що Ми призначали і приготовляли найдосконаліші і найцінніші дарунки для сотворінь, що втратили їх, тепер ми повернемо струмінь Нашої щедрості на Нашу Улюбленицю. Ми виймемо Її з-під природного закону, згідно з яким приходять у світ інші смертні, щоб посів змія не мав у Ній частки. Я зійду з Небес в Її лоно, і в ньому одягну себе в людську природу з Її матеріалу".

"Це личить і належиться безмірній доброті Нашої Божественності, щоб вона була забезпечена і огорнута найчистішим (тілесним; - прим. наша) матеріалом, неторканим і незапятнаним вадою. Бо не годиться, щоб Наша Справедливість і Провидіння знехтували тим, що є найбільш придатне, досконале й святе, а вибирали те, що є неповноцінне, поскільки ніщо не може противитись Нашій Волі. Слово, котре стане чоловіком, як Відкупитель і Учитель людей, мусить закласти підвалини під бездоганний Закон милосердя; і мусить через нього навчити, що батька й матір треба слухати і шанувати, як вторинну причину природного існування людини. Божественне Слово першим має сповнити Закон, вшановуючи свою вибрану Матір, прославляючи Її своєю правицею, щедро обдаровуючи Її найбільш чарівними, святими й прекрасними дарами й ласками. Серед них ще буде й виняткова честь і благословення. Вона буде непідвладна Нашому ворогові і його злобі, і тому буде вільна від смерті гріха".

"На землі Слово буде мати Матір без отця, а у Небі Він має Отця без матері. Тому щоб заіснувала належна відповідність, співвідношення і погодженість при називанні Бога Його Отцем, а цієї Жінки - Його Матірю, Ми бажаємо встановити з Нею найтісніший зв'язок, який лиш є можливий між сотворінням і його Богом. Отже в жоден момент дракон не буде чванитись своєю вищістю над Жінкою, яку Бог буде слухати, як свою справжню Матір. Ця гідність бути вільною від гріха є слушна і відповідає гідності бути Матір'ю Слова, і сама по собі є навіть більш вартісна і корисна. Бо це є більше благо бути святим, ніж тільки матірю; тим не менше, материнству для Бога належиться уся святість і досконалість. Людська плоть, форму котрої Він прийме, мусить бути вільною від гріха. Поскільки у ній Він має відкупити грішників, Він не повинен бути змушений відкуплювати власну плоть поряд з їхньою. Його людська природа, воз'єднана з Божественною, має бути ціною Відкуплення, а значить - захороненою від гріха. Ми вже наперед передбачили і схвалили заслуги Слова в цій самій плоті і людській вдачі."

"Вона буде правдивою дочкою першого чоловіка. Але згідно з вимогами ласки Вона, як виняток, буде вільна від хиб; а згідно з вимогами природи - буде найдосконаліша і сформована по Волі Провидіння. А тому що Воплочене Слово має бути Учителем покори і святості, і - виснажуватись для цієї мети, бентежачи суєту і помилені вірування смертних своїми добровільними терпіннями, що мають неоціненну вартість в Наших очах, Ми бажаємо, щоб Та, котра буде Його Матірю, досвідчувала ті самі труди і невигоди, щоб Вона була виняткова в терпеливості, достойна похвали в терпіннях, і - щоб Вона в єдності з Єдинородним принесла сприйнятні для Нас жертви скорботи для Її більшої слави."

"Тепер прийшов час, - додав Його Величність, -котрий був ухвалений Нашим Провидінням, щоб привести на світло Істоту, найбільш милу і приємну для Наших очей. То Істота, в якій людська природа є звільнена від первородного гріха, котра має роздавити голову дракона, - що була представлена тим над­звичайним знаком: Жінка, що появилась на Небі у Нашій Присутності, і - котра має одіти предвічне Слово в людську плоть. Надійшла година благословленна для смертних, коли скарбниця Нашої Божественності має відчинитись, і Брама Небес відімкнеться. Нехай приписи Нашої Справедливості будуть змягчені пока­раннями, котрі Ми дотепер вчинили над смертними. Нехай вийде наяву Наша схильність до Милосердя. Нехай сотворіння збагатяться, і нехай Божественне Слово заслужить для них скарби ласки і вічної слави."

"Тепер нехай людський рід прийме Обновителя, Учителя, Брата і Приятеля, щоб був життям для смертних, лікарством - для недужих, утішителем - для засмучених, бальзамом - для поранених, провідником і товаришем - для тих, що в клопотах. Хай тепер сповняться пророцтва Наших слуг і дані їм обітниці, що Ми пішлем Спасителя, щоб відкупив їх. А для того, щоб все було проведено відповідно до Нашого доброго наставлення, Ми повинні дати початок містерії, що була прихована з часу уладження світу. Ми вибираємо для сформування Нашої улюбленої Марії лоно Нашої слугині Анни. В ній Вона буде зачата; і нехай у ній буде сотворена та Преблагословенна Душа. Хоч Її зародження і формування будуть проходити відповідно до закону природного розмноження, вони будуть різнитися степенем ласки, згідно з ухвалою Нашої Всемогутності."

"Ви вже знаєте, як старинний змій з того часу, як побачив образ тої чудесної Жінки, пробує пере хитрювати всіх жінок, і - як починаючи з першої сотвореної, - він переслідує всіх тих, що успішно вдосконалюються у вчинках і в житті; він очікує знайти серед них Ту, що роздавить його голову. Коли він наткнеться на цю невинну і бездоганну Істоту, він побачить Її святість і вживатиме всю свою силу, щоб переслідувати Її на підставі свого враження про Неї. Зарозумілість цього дракона є більша від його сили. Тому така є Наша Воля, щоб ви (ангели; - прим. наша) взяли під особливу опіку це Наше святе Місто і кивот Воплоченого Слова, щоб захищали, стерегли, помагали Їй і обороняли Її проти Наших ворогів, щоб ви просвічували, зміцнювали й потішали Її з усією належною дбайливістю і пошаною так довго, скільки Вона буде мандрівником посеред смертних."

На цю пропозицію Найвищого всі святі ангели припали ниць перед Царським Троном Пресвятої Тройці, виявляючи свою готовість і завзяття, щоб виконати доручення Бога. Кожен змагався, щоб його призначили, і пропонував себе до такої почесної служби. Рівночасно всі вони воздали хвалу і подяки Всевишньому у нових піснях, бо прийшла година для здійснення того, за що вони з жаром молилися на протязі многих віків. Я припускаю, що ця їх молитва тривала ще з часу скинення з Неба злих ангелів на чолі з драконом. Тепер вони промовили до Господа: "Найвищий і незрівнянний Боже і Господи! Ти достойний всякої пошани, хвали і вічної слави. Ми є Твої сотворіння, що зроблені згідно із Твоєю святою Волею. Пішли нас, Всемогутній Господи, для здійснення Твоїх пречудних діл і тайн, щоби у всіх ділах були сповнені Твої Найсправедливіші бажання. " Такими висловами прив'язаності ангельські князі визнавали своє підданство; і - якби це було можливим, то побажали б ще піднестись у своїй чистоті і досконалості, лише щоб стати більше вартими звання сторожів і слуг Марії.

Тоді Найвищий вибрав і призначив по сто Ангелів із кожного з дев'яти хорів. До них Він приписав дванадцять інших, що мали особливішим способом сприяти Марії в тілесній і видимій формі; вони одержали емблеми чи гербові щити Відкуплення. Це ті дванадцять, про котрих згадує двадцять перша глава Одкровення, як про сторожу міських брам. Про них я говоритиму пізніше. Помимо них, Господь відібрав ще вісімнадцять Ангелів з найвищих рангів, що мали восходити і сходити по містичних Сходах Якова з повідомленнями від Цариці до Його Величності, і - від Господа до Неї. В додатку Всевишній відрядив сімдесять серафимів, найближчих до престола, щоб вони спілкувались та вели бесіду з Княжною Небес, так як вони розмовляють між собою.

На чолі цього непереможного загону став Святий Архангел Михаїл, начальник усього Небесного війська. Хоч він не завжди товаришував Цариці, він часто бував біля Неї і являвся Їй. Всевишній визначив його, як повноважного посла Христа, нашого Господа, а для особливих випадків, - як оборонця Його Пресвятої Матері. Подібним же чином, Святий Архангел Гавриїл став представником і міністром Предвічного Бога Отця у справах Княжни Небес. Так Пресвята Тройця наперед подбала про опіку і охорону Божої Матері.

Тепер Божа премудрість приготовила всі речі для накреслення пречистого образу Матері Милосердя, свобідного від природного зіпсуття. Вже раніше було відраховано і зібрано потрібне число старинних Патріярхів і Пророків; бо гори мали бути зведені, на яких мало збудуватись це містичне Місто Бога (Пс. 87, 2). Далі владою своєї Правиці Бог підібрав незрівнянні скарби Божественності, щоб дати Їй віно, як належить. Тисяча ангелів мала нести службу, як вірні піддані своєї Цариці і Володарки. Він передбачив для Неї благородне, царське походження, і вибрав найсвятіших батьків. Коли би десь у світі існували святіші від них, Бог напевно був би вибрав тих, ще ліпших, для майбутньої Матері Бога.

У формуванні тіла Пресвятої Марії Всемогутній ідеально зрівноважив всі матеріальні складники, так щоб вони найліпше сприяли діянням Її святої Душі. Цей напричуд гарно зрівноважений темперамент став пізніше джерелом безхмарності і внутрішнього миру, що панував в Її особі. Не було нічого у Неї, що мало би спричиняти шкоду організмові чи мінімальне нищення тіла: ні надміру, ні недостачі, ні забагато води, ні -замало, ні забагато тепла для підтримання життя і травлення, ні - замало.

В суботу, що надійшла, Всевишній сотворив Душу своєї Матері і вселив її у тіло. Таким чином в світ увійшла та чиста Істота, святіша, досконаліша й миліша для Його очей, ніж усі, яких Він сотворив, чи ще сотворить до кінця світу. Здійснюючи цю працю, Бог дотримався дивної подібності з попередніми трудами по Сотворенню світу на протязі шести днів. Отже тепер, без сумніву, Він відпочив, згідно з метафоричною мовою Святого Письма, бо сотворив найдосконалішу Істоту, даючи початок праці Божественного Слова і Відкуплення Ним людського роду.

Отже в момент злучення душі Пресвятої Марії із тілом Вона була наділена ласками і дарами більше, ніж найвищі серафими в Небесах. Не було жодної миті, щоб Їй забракло світла, дружби й любові Сотворителя. Вона зразу володіла вищим почуттям справедливості, ніж Адам і Єва перед упадком. Зразу Їй було дозволено вживати розум, відповідний до одержаних дарів. Вона не мала марнувати жодної хвилини життя, а - негайно включатися в працю, побажану і приємну для Її Сотворителя.

Хоч Її принарядили наче невісту, ізходячу з Небес, обдаровану всіми досконалостями і повним обсягом впоєних чеснот, не було намірено, щоб Вона вживала їх усіх нараз. Достатньо було, щоб вправлялась лише у тих цнотах, які личили Її поточному стану розвитку в лоні її матері. Серед них були три євангельські чесноти: віра, надія і любов, які стосувалися безпосередньо Бога. Вона вмить почала їх практикувати з найбільшим захопленням, пізнаючи тонким відчуттям віри Божественність з її досконалостями і безмежними властивостями, і - Пресвяту Тройцю з Її окремими Особами. Це знання віри не було пригамоване ширшою обізнаністю, яку Їй теж дав Бог, як я скоро тут покажу. Вона також вправляла чесноту надії, бачучи у Богові джерело щастя і свою остаточну мету. Від самого Зачаття Її освячена душа линула до Бога в нестримному прагненні воз'єднатись з Ним, не відволікаючись до інших предметів, ані не гаючись ні на мить у цьому стрімкому леті. Рівночасно вступала в дію чеснота любові, коли Вона бачила в Богові безконечне і найбільше Добро, і відчувала до Нього таку глибоку вдячність, що не кожен Серафим міг з Нею рівнятись.

В найвищій надприродній мірі Вона володіла іншими моральними чеснотами, як і Дарами й плодами Святого Духа. Вона була обізнана з цілим природним і надприродним порядком сотворених речей. Від першої хвилини існування в лоні матері Вона була мудріша, розсудливіша, більш просвічена і спосібна розуміти Бога і всі Його труди, ніж всі інші істоти, за винятком Її пресвятого Сина.

Відповідно до цього знання Марія з геройською посвятою захоплювалась Богом, як Автором всіх чудесних творів, хвалила, прославляла Його, покло­нялась Йому, виявляла покору і любов до Бога і жаль за гріхи, поповнені проти Нього. Без зволікання Вона віддавала себе, як жертву для Найвищого, бо відчувала, що злі ангели і люди не зуміли пізнати й полюбити Його. Вона просила, щоб святі ангели, Царицею котрих Вона вже була, помагали Їй прославляти Сотворителя і Господа усього, а теж - молилися за Неї.

У цьому місці Господь показав Їй призначених для Неї ангелів-хоронителів, котрих Вона пізнала і прийняла з радісною безпосередністю, запросивши поперемінно з Нею проспівати гимни похвали Найвищому. Вона звістила їм наперед, що такою буде їх служба в Її смертному житті.

Можна лише чудуватись, що хоч форми Її тіла в материнському лоні були ще майже непомітними, Бог вже дав здатність своїй Матері проливати сльози жалю через людське ображання Бога. У цій предивній скорботі з першого моменту Її тілесного існування Марія почала старатися за поправу людства і розпочала працю посередництва, заступання за грішників і надолуження. Вона жертвувала Богові лемент своїх предків і праведних на землі, щоб Його Боже Милосердя не відкладало дальше спасення смертних, котрих Вона розглядала, як своїх братів. Ще не бесідуючи з ними, Вона вже сильно любила їх, від самого початку існування. Вона прийняла на себе службу Добродійки для людей. Ці прошення Найвищий прийняв з більшим задоволенням, ніж молитви всіх Святих і ангелів, і не приховував цього перед Нею, майбутньою Матірю Бога. Вона відчувала любов Бога і Його бажання зійти із Небес для відкуплення людей, хоч не мала поняття, як то здійсниться. Це випадало, щоби Бог відчував себе зобов'язаним прискорити свій прихід задля молитов і прохань цієї Істоти. Вона ж бо була найбільш достойна Його любові.

Описуючи ці тайни Небесного Царя, я мушу признатись у своїй неспосібності чітко передати людськими словами те, що відчуває моя душа через дароване їй світло. Навіть якби я володіла більш точними термінами і виразами, змальовування цих тайн все одно виглядало би незграбним і прісним. Тому нехай ця людська обмеженість визнає себе недостойною і неспроможною спрямувати свої очі на це Небесне Сонце, через котре промені Божественності пробились у світ, хоч воно ще ховалось за хмарами в материнському лоні святої Анни. Якщо ми просимо позволення споглядати цей чарівний краєвид, то приступаймо до нього з найбільшою відданістю і побожністю, вільні від духа протирічення. Тоді нам буде дозволено бачити власними очима Божий вогонь, що горить у кущі, а не спалює його (Вихід, 3, 2).

Слова Цариці


Це акт справедливості, який належиться Предвіч­ному Богові, що коли сотворіння дістає розум, то перший його рух має бути до Бога. Через пізнання воно починає любити Його, шанувати Його і поклонятися Йому, як своєму Сотворителеві і єдиному правдивому Господу. Батьки з самого початку зобов'язані навчати дітей про Бога і дбайливо керувати ними, щоб вони зразу бачили свою остаточну мету і змагали до неї в перших діях свого інтелекту і волі. Вони повинні з великою чуйністю відтягати їх від легковажності і дитячого збиточництва, до яких штовхає їх людська природа, якшо нею не управляти. Якщо батьки і матері будуть дбати, щоб запобігти цій бездумності і розбещеності своїх дітей, будуть від немовляти вчити їх про їхнього Бога і Сотворителя, то опісля вони легко призви-чаються, щоб визнавати Його і поклонятись Йому.

Моя свята Мама, що нічого не знала про Мій розум і справжній стан, наперед дуже дбала про ці речі. Бо ще, коли вона носила Мене в своєму лоні, Вона славила Сотворителя в Моєму імені, і жертвувала служіння і подяки за те, що Він сотворив Мене; благала Його оборонити Мене і привести з лона на денне світло. Так само другі батьки повинні гаряче молитися до Бога, щоб душі їх дітей через Його Провидіння могли одержати Хрещення і звільнитися від рабства первород­ного гріха.

І якщо розумна істота не знала і не прославляла Сотворителя на світанку свого ума, вона повинна вчинити це, як тільки пізнає Бога через світло Віри. З цього моменту та душа мусить натужуватися, щоб ніколи не згубити його з-перед очей, завжди боятись, любити і шанувати Його.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка