Книга розміщена на сайті



Сторінка50/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   57

Глава 3.
ЧОТИРИ ЄВАНГЕЛІЯ.


Я описала, наскільки мені дозволили, екзальтований стан нашої Цариці і Пані після першого собору апостолів, а також Її перемоги над пеклом. Неможливо є описати чи полічити всі Її діяння на протязі людської історії. Однак мене просвітили відносно участі Пречистої Діви Марії в започаткуванні і укладенні всіх чотирьох святих Євангелій. Як я вже попередньо стверджувала, Володарка Неба і землі отримала від Господа повне знання про новий Закон милосердя. Від дня Її піднесення на Небо в час Вознесення Господа нашого Ісуса Христа Пресвята Богородиця нестанно молилася, щоби Господь зіслав своє Божественне світло на апостолів і святих учених, аби вони почали свої записи у призначений Богом час.

Пізніше, коли Цариця повернулася з Небес і обійняла провід над Церквою (як згадано в другій главі восьмої книги), Господь звістив Її, що вже пора почати працю над святим Євангелієм і дати відповідні розпорядження. Але у своїй неперевершеній покірності і скромності Вона від Господа добилась згоди, щоби про цей труд подбав св. Петро, як Намісник Христа і глава Церкви, і щоб для цього він отримав відповідне просвічення. Отже, коли кінчався перший собор апостолів, св. Петро висвітлив перед його учасниками настійну потребу увічнити на письмі провідні події із земного життя Ісуса Христа, нашого Спасителя й Учителя; - щоби ці події проповідалися всім вірним у Церкві без відмінностей і різниць, покінчуючи, таким чином, із старим законом і - встановлюючи новий.

Попередньо св. Петро вже порадився із Матірю Премудрості. Тепер же весь Собор схвалив його внесок і закликав до Святого Духа, щоб Він вказав, хто має написати про життя Спасителя. Негайно світло зійшло на апостола Петра і дався чути голос: "Первосвященник і глава Церкви визначить чотирьох для запису праць і наук Спасителя світу." Всі присутні впали ниць, воздаючи подяки Господеві за ту ласку. Коли всі піднеслись, св. Петро промовив: "Матей, наш улюбле­ний брат, негайно почне писати це Євангеліє в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Марко буде другим, хто подібним же чином напише Євангеліє в Ім'я Отця, і Сина, і святого Духа. Лука напише третє - в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Наш найулюбленіший брат Йоан буде четвертим і останнім, що напише про тайни нашого Спасителя і Учителя в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа." Це рішення Господь ствердив, дозволивши, щоби Небесне світло залишалось, аж поки ці слова будуть повторені і формально прийняті всіми призначеними.

За кілька днів св. Матей відійшов в окрему кімнату Вечерника, щоби розпочати написання Євангелія. Коли він молився за добрий початок праці за замкнутими дверми, перед ним несподівано з'явилася Пречиста Діва Марія на пишному і осяйному троні. Він зразу же впав на долівку, просячи благословення в Небесної Цариці. Коли він піднявся із землі, Вона сказала: "Матею, мій слуго. Всевишній посилає ' Мене із своїм благословенням, щоб ти із ним почав писати Євангеліє, котре тобі на твоє щастя є довірено. У цьому матимеш поміч Святого Духа, і Я випрошуватиму її для тебе цілим Моїм серцем. Але відносно Мене є непотрібно, щоб ти що-небудь писав, хіба те, що абсолютно необхідно для виявлення Воплочення і других таємниць Слова, що сталось чоловіком, і - для встановлення Його віри1 у світі, як підвалини Його Церкви. Коли ця віра утвердиться, Всевишній знайде других осіб, котрі, як прийде пора і настане потреба, виявлять вірним містерії і благословення, які здійснила на Мені Його всесильна рука." Св. Матей виявив готовість підкоритися вимогам Цариці. І - коли він обмірковував з Нею, як уложити Євангеліє, Святий Дух зійшов на нього у видимій формі; і ще в присутності Пресвятої Богородиці він записав перші слова, так як вони звучать нині в його Євангелії. Тоді наша Цариця лишила його самого писати далі. Закінчував Євангеліє у Юдеї. Написав по-гебрейськи в сорок другому році нашого Господа.

Євангелист Марко написав своє Євангеліє чотири роки пізніше, теж - по-гебрейськи, і теж - в Палестині, сорок шостого року після народження Ісуса Христа. Приступаючи до праці, він просив свого ангела-хоронителя повідомити про його наміри Царицю Неба, і вимолити Її підтримку для отримання потрібного Божественного просвітлення. Любляча Матір почула його молитву і Господь приказав ангелам знову перенести Її по-царськи до помешкання Євангелиста, що ще був затоплений в молитві. Цариця явилась йому, возсідаючи на прегарному і пишному троні. Припавши до землі перед Нею, святий Марко сказав: "Мати

Спасителя світу і Владичице всього сотвореного! Я невартий цієї ласки, незважаючи на те, що я - слуга Твого Божественного Сина і Твій." А наша Небесна Ненька відповіла: "Найвищий, котрому ти служиш і якого любиш, посилає Мене, щоб запевнити тебе, що твої молитви є почуті, і що Його Святий Дух покерує тобою у написанні Євангелія, яке Він тобі поручив." Тоді Вона теж попросила його не згадувати про тайни, пов'язані з Нею. І зразу же Святий Дух у зримому і сяючому виді зійшов на св. Марка, огорнувши його світлом просвічення. Не барячись, він сів за писання ще у присутності Цариці. Пречиста Діва тоді мала шістдесять один рік. Св. Єронім твердить, що Євангелист Марко написав своє коротке Євангеліє у Римі задля настоювання проживаючих там вірних. Але я хотіла би звернути увагу на факт, що це був переклад того Євангелія з Палестини.



Два роки опісля, в сорок восьмому році Господньому і на шістдесять третьому році життя Пречистої Діви Марії, св. Лука написав своє Євангеліє по-грецьки. Йому, як і іншим перед початком праці появилася Божа Матір. Їй св. Євангелист зумів довести, що він мусить торкнутися справи про спосіб Зачаття Слова, що сталося Богочоловіком і, між іншим - Її гідності Божої Матері. Він отримав позволення дещо згадати про Неї в своєму Євангелії. Святий Дух зійшов на нього, і він з місця почав писати Євангеліє, почерпуючи потрібну інформацію від присутньої тут Цариці Неба і землі. Це сталося в Ахаї, і там було написане святе Євангеліє від Луки. Образ Пресвятої Богородиці, сидячої на троні, ніколи не стерся з пам'яті цього найвірнішого слуги Пречистої; тому він неустанно відчував Її присутність біля нього.

Останнім став писати святе Євангеліє апостол Йоан в п'ятдесять восьмому році Господньому, вже по славному Успенні і Небовзятті Пречистої Діви Марії. Писав по-грецьки в часі перебування в Малій Азії. Тому що диявол вже зумів посіяти в Церкві єресі і схиблення, що підважували віру у Воплочення Божественного Слова, св. Йоан пише дуже глибоко й обгрунтовано про істинну і безсумнівну Божественність нашого Спасителя Ісуса Христа, далеко перевершуючи в цьому відношенні інших Євангелистів.

Хоч Божа Матір тоді була вже в Небі, Вона особисто зійшла до св. Йоана у невисказаній славі, в оточенні тисяч ангелів усіх хорів і єрархій, і мовила до нього так: "Йоане, Мій сину і слуго Найвищого. Тепер є підхожа пора, щоб написати про життя і тайни Мого Божественного Сина, так щоби всі смертні могли знати Його, як Сина Предвічного Отця, як правдивого Бога, і рівночасно, - як правдивого чоловіка. Але це ще не є відповідний час, щоб увічнити містерії і таємниці, які ти знаєш про Мене; ані - ще не можна об'являти їх світові, що так привик до ідолопоклонства. А то - люцифер їх ужиє на зло, щоб стурбувати тих, котрі мають прийняти віру у свого Відкупителя і Пресвяту Тройцю. Святий Дух тобі поможе. І Я хочу, щоб ти почав писати у Моїй присутності." Євангелист віддав поклін Цариці Неба і наповнився Святим Духом, як і другі перед ним. Перед відходом Пречиста Діва Марія дала йому своє благословення і обіцяла опікуватись ним усю решту його земного життя. Такі були початки написання усіх чотирьох Євангелій.

Але повернемось до часу зразу ж по Соборі апостолів, коли Пречиста Діва Марія ще перебувала на землі. За винятком святих Йоана і Якова, сина Алфея, всі апостоли відійшли з Єрусалиму на свої місця діяльності. Усіми ним Божа Матір старанно і ніжно заопікувалась, ще більш ніж перед тим. В теперішньому Обожествленному стані Вона була спосібною виконувати безліч трудних обов'язків, утримуючи в собі душевний мир і спокій.

Помимо своєї безпосередньої опіки над цілою Церквою, наша Цариця знову розклала на своїх ангелів обов'язки дбати про окремих апостолів і учнів, потішати їх у бідах, спішити з поміччю в клопотах. Бо через соверщенство їх духової природи вони могли піклуватися про всі речі, залишаючись незмінно в стані блаженного споглядання Бога. Вони також мали сповіщати Її про труди апостолів і їх земні потреби, наприклад, такі як одежа. Бо дбайлива Небесна Ненька особливу увагу приділяла тому, щоб їх одежа була подібна до тої, в котрій вони покинули Єрусалим: яку одягав їх Учитель Ісус Христос, того ж виду і кольору. При участі ангелів Вона власними ручками ткала туніки і пересилала їх апостолам. Щодо інших земних потреб, як їжа, то вони мали їх задоволяти випрошуванням, чи працею своїх рук, або дарованими їм пожертвами.

За наказами Цариці ангели часто відвідували апостолів у видимому виді, вели бесіди, потішали від імені Пречистої Діви Марії. В іншому разі - сповняли ту службу таємно, без об'явлення. Бувало, - звільняли їх з в'язниць, остерігали перед небезпеками і підступами, супроводили в дорозі, переносили у визначені місця проповідання, або просвічували, як мають себе поводити відносно звичаїв даної місцевості чи народу. Не було дня, в якому Пресвята Богородиця не творила би чуда для апостолів і святої Церкви. Трудилась більше, ніж усі ангели, разом взяті. Ще й встигала листи писати до апостолів, заохочуючи їх до праці, додаючи їм свіжих сил і бадьорості.

Слова Цариці


Моя найдорожча доню. В інші рази Я висказувала тобі своє невдоволення, яке маю відносно дітей Церкви, особливо - супроти жінок, чия вина є більшою. З Мого погляду то - бридко, бо це настільки протилежне Моєму власному поведенню в житті. Повторяю це тут, щоб ти могла наслідувати Мене і триматися подальше від того, в чому є винуваті нерозсудливі жінки і дочки Веліала, а іменно: що обходяться з священниками Найвищого без пошани, признання чи поваги. Ця хиба в Церкві росте з дня на день, і тому Я поновлюю осторогу, що вже була записана кілька разів. Скажи, Моя доню, що можна подумати про факт, коли священники помазані Господом, назначені, щоб представляти Христа і освячувати Його Тіло й Кров, служать негідним, нечистим і приземним жінкам? - Що вони повинні стояти з непокритою головою і кланятися гордій і жалюгідній жінці, бо вона багата, а вони - бідні? Я питаю: чи бідний священник має менше гідності, ніж багач? Або, - чи гідність, вдасть чи знатність з рук багатих перевищує ті самі якості, які священникам і служителям надає Мій Божественний Син? Ангели не мають жодної поваги до багатих задля їх маєтностей, зате - шанують священників через їх взнеслу гідність. Отже, як могло пробратись в Церкву таке зловживання і збочення, коли помазаних Господом ображають і ними гордують ті вірні, котрі знають і признають, що їх освятив сам Христос?

То правда, що священники самі є дуже винними і вартими догани, коли нехтуючи власною гідністю, закріпачують себе на службі в інших людей і, тим більше, - жінок. Але якщо священники мають якесь оправдання у своїй убогості, то багаті не мають жодного у своїй гордині, коли вони через бідність священників примушують їх бути слугами, коли, насправді, вони - господарі. Ця потворність є дуже огидною для Святих і дуже неприємною для Моїх очей задля почитання, котре Я мала для священників. Великою була Моя гідність Божої Матері, а все ж Я часто упадала до їх стіп, і вважала це великим щастям поцілувати землю, по якій вони ступали. Але незрячість світу притемнила священничу гідність, змішала дорогоцінне з негідним (Єрем. 1, 19); вона принизила священників до рівня загалу своїми законами і безладними звичаями (Ісая 25,2), вживаючи і те, і тамте для їх пониження. І той самий служитель, що ось при вівтарі жертвує надзвичайно велику офіру священних Тіла й Крові, згодом відходить від нього, аби служити і підкорятись на службі навіть у жінок, котрі по природі і по обставинах є настільки нижчими, а часами, стають навіть невартими при своїх гріхах.

Тому Я бажаю, Моя доню, щоб ти, наскільки можна, старалась над'робити за цей недолік і надужиття серед дітей Церкви. Даю тобі до зрозуміння, що навіть із Мого Трону в Небі Я дивлюся з благоговінням і повагою на священників, котрі є на землі. Ти мусиш завжди ставитись до них з тим самим почитанням, так якби вони були коло престола, або - тримали Найсвятіші Тайни у руках чи біля грудей. А навіть до їх оздоб і всіх облачень ти маєш ставитись набожно, як і Я, коли з пошаною займалася одежею апостолів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   46   47   48   49   50   51   52   53   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка