Книга розміщена на сайті



Сторінка6/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Глава 7.
БЛАГОСЛОВЕННЕ НАРОДЖЕННЯ НЕПОРОЧНОЇ МАРІЇ. ЇЇ ІМ'Я


Пресвята Марія, зачата без гріха, як ми вже описали, - була в душі цілком поглинута і захоплена своїм першим огляданням Божественності. З найпершої миті Її перебування в тісному приміщенні материнського лона Її благословенна душа почала й ніколи не переставала любити Бога.

Щаслива мати, Свята Анна теж проводила дні своєї вагітності одуховлено, під впливом діяння Святого Духа на всі її здібності. Але Боже Провидіння піддало її тяжким випробуванням, щоб вона заслужила собі на більшу нагороду. Люцифер із своїми підручними шукав по цілому світі за найсвятішими жінками, щоби знайти ту, чию постать він бачив у Небі. Найбільш видатні випадки він просліджував сам, не довіряючи умінням других, менш спосібних злих духів. Так він наткнувся на святу Анну.

Повний злоби і хитрості він приглядався до надзвичайної святості достойної пані Анни і всіх подій її життя. Хоч він не міг виміряти вартості скарбу, що був замкнений в її благословенному лоні (бо Господь закрив від нього цю і багато інших таємниць), все-таки він відчував потужну силу, що виходила від неї. Його озлоблювало те, що він не був годен знайти джерела тої таємної сили. В інші рази він успокоював себе думкою, що це звичайна вагітність, і що немає підстав для тривоги; ось так Господь лишив його на волю власних галюцинацій і примх. Тим не менше, погані передчуття не давали йому спокою, особливо, коли він спостеріг, як спокійно протікала її вагітність, і що багато ангелів стояло там на варті.

Сповнений підозри, дракон вирішив, якщо вдасться -то відібрати життя в блаженної Анни, а якщо ні, - то бодай позбавити її задоволення від вагітності. В безмежній гордині він вважав, що має силу відібрати життя в Тої, що буде Матірю Воплоченого Слова, чи навіть - життя Месії і Відкупителя світу, коли б він лише знайшов їх місцеперебування. Його пиха базувалась на перевагах його ангельської природи над станом і силою людської природи, так ніби обі не є підлеглі одній Божій Волі. Тому він нахабно підступив до Святої Анни, щоб спокушати її натяками, передчуттями, сумнівами і побоюваннями відносно правди про її вагітність в зв'язку з її поважним віком. Він пробував, чи не вдасться знайти якусь слабину, щоб захитати її волю. Але переможна пані оперлася тим нападам з покірною стійкістю, терпе­ливістю, з витривалою молитвою і сильним довір'ям до Бога. Вона звела нанівець хитромудрі підступи дракона, і за це заслужила собі на ще більшу ласку й охорону з Висоти. Бо тепер в її обороні брали участь ангельські князі, що стерегли її Пресвяту Доню. Але в своїй нестримній злобі ворог не лишив її в спокою. Оскільки через опір ангелів він не зміг звалити помешкання Святих Йоакима і Анни, щоби пошкодити її вагітності, він звернувся по поміч до людей. За намовою диявола одна з її знайомих жінок люто заатакувала Анну лайкою і глузуванням, твердила, що її вагітність походить від лихого. Слідом за нею пішли інші.

Благословенна Анна не дозволила вивести себе з рівноваги таким нападом; вона лагідно й покірно зносила образи, доброзичливо ставилась до своїх напасниць, навіть їм щедро помагала. Але вони, посідані дияволом, ще більше її зненавиділи: змовились відняти їй життя. Вмішалася однак тут сила Всевишнього, щоб ударемнити ті прояви їх природної жіночої слабості. Вони не тільки виявилися безсильними проти Святої; її упімнення схаменули їх, а молитви -навернули на добру дорогу.

Дракон був відбитий, але ще не переможений. Він знайшов доступ до служниці, що жила в домі Йоакима і Анни, і підбунтував її проти господині. Вона створила ще більший клопіт. Бо це був домашній ворог, і більш впертий і небезпечний, ніж другі. Проте з Божою поміччю свята Анна одержала ще славнішу перемогу. Сторож Ізраїлю не дрімав, але стеріг своє святе Місто (Пс. 121, 4), і так його обставив вартовими з найсильніших ангельських духів, що вони змусили до безславної втечі люцифера і його підручних. Їм вже більше не дозволили докучати благодатній матері, що вже очікувала народження благословенної Княжни Небес.



Воно сталося на восьмий день вересня, повних девять місяців по чудеснім Зачатті. Внутрішній голос Господа повідомив Анну, що час її родів настав. Повна радості вона впала ниць перед Господом, благаючи Божої помочі. Рівночасно за Божим Провидінням Благословенне Дитя Марія в цей момент знаходилася в молитовній екстазі, не відчуваючи зовсім, що приходить в світ.

Дитина народилася чиста і незаплямлена, прекрасна і повна ласки Божої, виказуючи тим, що Вона не підлягає природному закону і данині гріха. Хоч в загальних рисах вона народилася подібно до інших дочок Адама, Її народження супроводилось таким станом ласки, такими обставинами, що його можна вважати найчудеснішим народженням в світі, при­чинком для вічної хвали Її Сотворителя. О дванадцятій годині ночі ця Божественна Зоря прийшла у світ, відокремивши ніч старинного закону і його первісну темряву від нового світанку ласки. Її сповивали, обертали й одягали, як інших немовлят, хоча Її душа мешкала в надприродному світі. До Неї ставилися, як до інших немовлят, хоч своєю премудрістю Вона перевищувала всіх смертних і ангелів. Її мати не дозволила, щоб чужі руки торкались Дитяти: сама завинула Її в сповивачі. Свята Анна могла зразу зайнятись цією опікою, бо неподібно до інших матерів була звільнена від родових болів і трудів.

Прийнявши Дитя в свої руки, свята Анна промовила в духу до Бога: "Господи безграничної Мудрості і Сили, Сотворителю всього існуючого! Цей плід мого лона, що його я одержала від Твоєї щедрості, я жертвую Тобі з найбільшою вдячністю, бо Ти нагородив мене ним без жодної моєї заслуги. Розпоряджайся мамою і Дитиною згідно із Твоєю святою Волею, і глянь ласкаво на нас, непомітних із Твого високого Трону. Будь благословенний повіки, бо Ти збагатив світ Сотворінням, таким милим для Твого уподобання, і також за те, що в Ній Ти приготовив помешкання і кивот для Предвічного Слова. Я заношу мої вітання моїм предкам і святим Пророкам, а через них - усьому людському родові, - за цю запоруку Відкуплення, що Ти їм дав. Але як мені стати гідною, щоб опікуватись Тою, котру Ти дав мені в Дочки? - Мені, що негідна бути Її слугинею? Як мені поводитись із правдивим Ковчегом Завіту? Просвіти мене, о мій Господи і Царю, щоб я пізнала Твою Волю, і виконала її для Твого задоволення на службі у моєї Доні?"

Господь внутрішньо відповів достойній пані, щоб вона обходилась із своїм Небесним Дитям назовні так, як чинять інші матері, без виявів пошани; але щоб вона заховала в духу цю пошану, і виховувала це Дитя з усією материнською любовю і дбайливістю. Все те щаслива мама виконувала, обіймала і пестила свою Пресвяту Доню, як всі другі матері. Але вона завжди памятала про належну пошану і про Її призначення. Ангельська охорона милого Дитятка разом із безліччю других ангелів прислужувала Марії, коли Вона спочивала на руках у матері. Вони лучилися в Небесній музиці, яку часами чула й благословенна Анна. Тисяча ангелів, назначених сторожами величної Цариці, віддавали себе на служіння Їй. Це уперше Володарка Небес побачила їх у тілесній формі, з усіми відзнаками і шатами, як я опишу в іншому розділі. На Її просьбу вони разом з Нею воздавали хвалу Найвищому і славили Його в Її імені.

Тим часом, в сам момент народження Княжни Марії Найвищий післав Архангела Гавриїла, як посла, до святих Отців у аді. Небесний післанець зійшов, освітивши собою ту глибоку печеру, і утішив правед ників, що там перебували. Він сповістив їм, що світанок

вічного блаженства вже надійшов, і що поправа людини, якої так певно бажали святі Патріярхи і запові дали Пророки, вже розпочалася, бо народилась Та, що буде Матірю Месії. Тепер вони вже скоро увидять спасення і славу Найвищого. Святий князь дав їм зрозуміти найвищу досконалість Пресвятої Марії, і які чудесні діла Всевишній почав вершити через Неї; так вони краще усвідомили собі щасливий початок тайни, що мала закінчити їх затяжне ув'язнення в аді. Тоді всі святі Патріярхи, Пророки та інші праведники ураду­валися і новими гимнами хвалили Господа за цю ласку.

Всі ті події трапились у короткому проміжку часу. В першій своїй реакції на денному світлі наша Цариця впізнала своїх батьків і другі істоти. І зразу ж Рука Найвищого почала творити з Нею нові чуда, що були вище людського сприймання. В першому і найважнішому - Він післав незліченних ангелів, щоб доставили майбутню Матір предвічного Слова з тілом і душею до Небес, для сповнення Його дальших намірів відносно Неї. Святі князі послушно виконали наказ і прийняли Марію з рук Її святої мами; Анна навіть не запідозрила нічого, коли один з ангелів-хоронителів зайняв місце Дитяти в неї на руках. А торжественна процесія потягнулась в Небеса, щоб помістити ту істинну Веселку Згоди (Буття, 9, 12-17) у замку Царя царів і Володаря над володарями, де Вона пізніше мала перебувати повік. Це був другий крок в житті Пресвятої Марії - з землі до найвищих Небес.

Принесена до Неба руками ангелів, Дитятко Марія повна любові припала до землі перед Троном Найви­щого. Повторилось те (згідно з людським способом розуміння), що трапилось в оповіданні із Святого Письма, коли Ветсавія була вшанована сином Соломо ном, як цариця, в присутності ізраїльського тронного зібрання. Подібно, але славетніше Божественне Слово зустріло Дитятко Марію, яку Він вибрав як Матір, як Царицю вселенної. Хоч Марія ще не знала про свою справжню гідність майбутньої Божої Матері, ані про ціль проходячих тут містерій, Вона тим не менше розуміла, що перебуває перед лицем Пресвятої Тройці; бо Господь своєю ласкою зміцнив і відповідно пригото­вив здібності і розум новонародженого Немовляти.

Цариця була посаджена на Трон біля Господа, що мав стати Її Сином, і відразу почала просити, щоб Особа Слова зійшла з Небес на землю і злучилась з людською природою, як було обіцяно через старинних Патріярхів і Пророків. Марія благала Його прискорити направу людського роду, на яку ждуть так багато століть, в той час, як навколо множаться беззаконня і загибель душ. Найвищий почув це прохання своєї майбутньої Матері і запевнив Її, що Він незабаром зійде у світ, щоб одягнути на Себе і відкупити людську природу. Дальше - Найвищий побажав надати ім'я Дитяткові Цариці. Ангельських духів повідомили, що Три Божі Особи прийняли рішення ще перед віками створити милі імена ІСУС і МАРІЯ для Матері і Сина, для служіння котрим творився цілий світ.

В ході інформування про цю та много інших тайн святі ангели почули голос Бога Отця: " Наша Обраниця назоветься Марією, і це ім'я буде могутнє і чарівне. Ті, що закличуть до Нього з побожною любовю, дістануть найобильніші ласки. Ті, що вшанують Його і вимов­лятимуть з пошаною, будуть потішені і підбадьорені, і знайдуть у Ньому лікарство від своїх бід, скарби для свого збагачення, світло, що проведе їх до Неба. Воно буде грізним для пекольних сил; воно розчавить голову змії і здобуде славні перемоги над князями пекла". Господь віддав команду ангельським духам негайно об'явити те славне ім'я Святій Анні, так щоб постанова в Небесах була виконана на землі.

По цих словах святе Дитятко знову припало долілиць перед Троном, віддаючи з цілого серця подяки предвічному Богові; ім'я Вона прийняла із зворушливою радістю. А ласк і привілеїв отримала стільки, що для їх описання треба би спорядити цілу книгу з багатьма томами. Тим часом святі ангели вшановували Пресвяту Марію, як майбутню Матір слова, Царицю і Володарку, що посаджена на Троні праворуч свого Сина. Вони почитали Її святе ім'я, упадаючи ниць всякий раз, як воно звучало у словах Бога Отця, особливо ті ангели, що мали виписане то ім'я на своїх нагрудних емблемах.

В той час Свята Анна за Божим Провидінням була занурена в молитовному спогляданні тайн, що відноси­лися до гідності Божої Матері. Вона заховала їх глибоко у серці, обмірковуючи їх при догляданні святої Доні, що непомітно була повернута ангелами з Небес.

На восьмий день життя Цариці безліч ангелів чітким строєм зійшли з висоти, несучи гербовий щит із викарбуваним осяйним іменем МАРІЯ. Вони явилися благословенній матері Анні і сказали їй, що ім'я її Дочки буде Марія, що Боже Провидіння його вибрало й ухвалило, щоб Йоаким і Анна назвали так Дитину. Свята негайно закликала свого мужа, щоб повідомити його про це бажання Бога. Вони обоє покликали священника і своїх рідних, і урочисто надали своїй святій Дитині ім'я Марія. Ангели також відсвяткували цю подію своєю ангельською музикою, котру з людей чули лише Анна і Марія.

Слова Цариці


Для тебе, котру всупереч твоїй немічності і незначності Я милосердно вибрала, як свою ученицю і товаришку, маю таке напімнення: старайся всіми силами наслідувати Мене у вправі, в якій Я витримувала ціле Моє життя з найпершого моменту Мого народження, не пропускаючи ні одного дня, який би він не був повний праці і турбот. Вправа була такою. Кожного дня на світанку Я припадала до землі в присутності Найвищого і воздавала Йому подяки і хвалу за те, що Він - незмінний Бог, за Його безмежні досконалості, - що сотворив Мене з нічого; визнавала себе, як Його сотворіння і витвір Його рук.

Я благословлю Його і поклоняюся Йому, віддаючи належну шану, і возвеличую Його, як верховного Господа і Мого Сотворителя, як і Сотворителя всього, що існує. Я підношу Мій дух, щоб помістити його в руки Бога, жертвуючи себе з глибокою покорою і самозре­ченням, і прошу Його розпоряджатись Мною згідно з Його Волею і в цей день, і в усі дні Мого життя, а також - навчити Мене сповняти те, що Йому найбільше подобається. Це Я повторяла багато разів під час видимої праці дня, а в невидимих трудах - найперше зверталася до Його Величності, просячи поради, позволення і благословення для всіх Моїх справ.

Дуже побожно стався до Мого премилого імені. Бажаю, щоб ти переконалась у великій вартості і привілеях, які йому надав Всевишній; Я сама, як побачила у Небі ті привілеї, то відчула себе дуже зобов'язаною чинити відповідне надолуження. І всякий раз, коли ім'я МАРІЯ Мені приходить на ум (а це трапляється часто), або коли Мене покличуть тим іменем, то Я відчуваю прилив вдячності і новий запал для служби Господеві, Котрий дав його Мені.

Ти носиш те саме ім'я. Тому бажаю, щоб воно пропорційно викликало ті самі почуття у тебе, і щоб ти точно наслідувала Мене відповідно з даною лекцією, починаючи з цього дня і надалі, не пропускаючи найменшого пункту. І якщо у своїй немочі ти впадеш, то негайно піднесись і з жалем визнай свою помилку в присутності Господа і Моїй. Повторяючи ретельно ці святі вправи знов і знов, ти знайдеш пробачення за хиби і призвичаєшся змагати до чесноти, найвищої і найприємнішої для Господа. Тоді, йдучи за світлом, яке Він дає, і прямуючи до мети, що є найбільш милою тобі і Мені, ти знайдеш ласку, щоб слухати, уважати й підчинятись у всіх речах твоєму Обручникові й Господеві. Він шукає в тобі тільки те, що найчистіше, найсвятіше й досконале, і волю - скору і завзяту, щоб те найкраще пустити у дію.


Глава 8.
ЇЇ ДИТЯЧІ РОКИ


Царську дитину трактували, як і других дітей Її віку. Її пожива була звичайною, тільки - в меншій кількості. Подібно - із сном, хоч батьки дбали, щоб Вона достатньо спала. Вона не причиняла клопотів, ані не плакала через досаду, як це робили інші діти. Вона завжди була милою і нікому не докучала. Вона не поводилася, як звиклі діти, бо часто плакала і зітхала через гріхи світу, чекаючи його Відкуплення завдяки приходу Спасителя (наскільки дозволяли Їй на це вік і гідність Цариці). В Неї був милий вираз обличчя, що виявляло серйозність і особливу гідність, нічого дитячого. Часами вона дозволяла, щоби Її пестили, але вміла поставити межу своєю серйозною простотою, щоб знеохотити надмірну безцеремонність. Її мудра мама Анна обходилася із своєю Донечкою надзвичайно дбайливо і ніжно; подібно, Її татко Йоаким любив Її, як батько і як святий муж, хоч не мав тоді поняття про велику тайну. Дитя, із свого боку, його дуже кохало, - і як батька, і як Божого улюбленця. Воно допускало, щоби батько пестив Її більше, ніж другі, але за Божим натхненням і Йоаким і прочі виявляли зовні свої почуття з надзвичайною пошаною і уміркованням.

Дитятко Цариця завжди була ласкавою, бездоганною і милою. Її дитячий вік не перешкоджав допливу Божої ласки до Неї. Навіть у сні Вона ніколи не припиняла внутрішніх актів любові до Бога і других духовних вправ. З Божої Волі тим привілеєм можуть втішатись і другі люди. Але очевидно, що для Тої, Котру Всевишній вибрав, як свою Матір і Царицю всього сотвореного, ця ласка була подана понад всяку міру і поняття.

Немовлята не говорять, аж доки не навчаться мови. Марія ж володіла всіми людськими здібностями, включаючи і здатність говорити, вже з моменту свого Зачаття. Але вона добровільно мовчала півтора року згідно з передбаченням Найвищого, щоб не вирізнятися між другими дітьми. Як виняток, тоді Вона вживала мову лише при бесідах із своїми ангелами-хоронителями і в молитовних звертаннях до Господа. Але Її мати цього ніколи не чула і не знала, що Марія може говорити. Півтора року проминуло в такій повній мовчанці. Марія надолужувала своїм батькам іншими зовнішними виявами пошани і любові: при кожній нагоді затримувала в своїх рученятах долоні батьків, цілувала їх з найбільшим розчуленням і покірністю; і поступала так само, поки вони жили. Цим способом Немовлятко випрошувало їх благословення. Вони були щасливі з Нею, бо Вона вгадувала наперед всі їхні бажання, і намагалась їх сповнити, ще нім вони щось скажуть.

Коли Їй сповнилось два роки, Марія почала виявляти особливу жалість і милосердя для убогих. Вона випрошувала для них милостиню у святої Анни, і милосердна мама радо уступала як заради бідних, так і для задовільнення вразливих відчуттів її Пресвятої Доні; вона заохочувала майбутню Учительку милосердя любити і поважати убогих. Помимо випрошування милостині в матері Вона відкладала для бідних ще й частину від власної їжі. Вона вважала цю милостиню не ласкою для бідних, а довгом, що їм належиться по справедливості, говорячи в своєму серці: "Цей мій брат і пан заслуговує на те, що потребує, і що я отримую без всякої заслуги. " При жертвуванні милостині Вона цілувала руки бідних, а на самоті із ними - навіть ступні чи, якщо це не вдавалось, - то навіть землю, по якій вони ступали. Милосердячись над ближніми, Вона не забувала вставлятись перед Богом і за їхні душі.

Неймовірним був також вияв покори й послуху пресвятої Дитини, коли Її почали вчити читання і других шкільних предметів. Ангели були захоплені премудрістю і покорою Дитини, що діставши від Всевишнього повне знання про всі сотворені речі, дозволяла, щоб Її навчали подібно до звичайних людських дітей.

Наближався до завершення третій рік життя Пресвятої Марії, коли Вона мала пунктуально сповнити своє приречення, дане Всевишньому, - стати на службу Йому в Єрусалимському храмі. Тому Дитятко Марія вже шість місяців наперед почала готовити свою матір до неминучої розлуки, виявляла своє палке бажання жити в цьому храмі. Вона нагадувала мамі, скільки ласк вони одержали від Господа, якої вдячності Він заслуговує від них, потішала, що якщо Її посвятять Богові у храм, то Вона як Доня, стане для матері ще ближчою, ніж дома.

Свята Анна слухала стримані настоювання своєї Дитини, була готова підкоритись Божій Волі; але, все одно, серце їй краялось при думці про розставання з таким незрівнянним і милим Скарбом. Вона була би на місці вмерла з глибокого жалю, якби її не підтримувала рука Всевишнього. В горю вона промовила до Дитятка: "Моя люба Доню, багато років я прагнула тебе, і лиш пару літ маю щастя мати твоє товариство. Але нехай сповниться Божа Воля. Не хочу ламати своєї обітниців, в якій прирекла відіслати тебе до храму. Але ще є час! Май терпеливість, поки настане той день, коли сповниться твоє бажання."

Пару днів перед тим, коли Пресвятій Марії сповнилось три роки, Вона власкавилась отримати видіння, в якому Господь дав Їй знати, що прийшов для Неї час відійти до храму і жити там в посвяті Його служінню. Її невинна душа переповнилась радістю і вдячністю за цю пригадку, і Вона подякувала Богові такими словами: "Найвищий Боже Авраама, Ісаака і Якова, моє предвічне і найвище Добро! Тому що я не в силі Тебе вартісно возхвалити, нехай це вчинять ангельські духи від імені цієї покірної рабині. Бо Ти, безмірний Господи, що не потребуєш нічого, глядиш на цього нікчемного хробачка землі з Твоїм безгра­ничним милосердям. За що мені така ласка, що Ти приймаєш мене до свого Дому й служби, хоч я не заслуговую найжалюгіднішого місця на землі для мого проживання? Але якщо Ти настоюєш на цьому, бо Ти -великодушний, то благаю Тебе надихнути серця моїх батьків, щоб вони виконали Твою святу Волю."

В ту саму пору свята Анна теж мала видіння, в якому Господь приказував їй виконати приречення: передати свою Дочку до храму точно в день, коли Їй сповниться три роки. Без сумніву, цей наказ причинив святій Анні більше горя, ніж Боже розпорядження для Авраама пожертвувати свого сина Ісаака.

Святого Йоакима теж навідав Господь із тим самим наказом. Порадившись, Йоаким і Анна призначили день відправлення Дитятка до Єрусалимського храму. Великим було горе цього святого мужа, але не дорівнювало переживанням Анни: бо він ще не знав, що його Доня буде Божою Матірю.


Слова Цариці


Моя найдорожча доню. Пам'ятай, що всі живучі родяться, щоб померти, лише не відають, коли. Вони є певні, що життя коротке, що вічність не минає, і що тільки у цьому житті вони будуть пожинати вічне життя або вічну смерть. У цій небезпечній подорожі життя Бог встановив, щоб ніхто напевно не знав, чи є людина варта Його любові, чи - ні; бо якщо людина є в своєму розумі, ця непевність підштовхує її змагати з усієї сили до дружби із тим Господом. Божа справедливість вступає в дію, як тільки душа дістає розум; бо з цього часу і надалі Він просвічує, і спонукує, і провадить людину до доброчесності, і відтягає її геть від гріха, навчає її розрізнювати між вогнем і водою, схвалювати добро й осуджувати зло, вибирати чесноти й відкидати неморальність. Більше того, Бог кличе й побуджує душі своїм святим натхненням і постійним підказуванням, дає поміч Святими Тайнами, правдами Віри і Заповідями. Він веде людину вперед через її ангелів-хоронителів, проповідників, сповідників, служителів Церкви й учителів, - особливими терпіннями й ласками, смертю і другими трафунками, накресленнями Його Провидіння. Він розпоряджається всіми речами навколо людини таким чином, щоб притягнути до себе всіх людей, бо Він бажає всіх спасти. Таким способом Він надає в розпорядження сотворінь величезний набір милосердної помочі й підтримки, котрий вони можуть і повинні ужити для свого досконалення.

Цьому всьому противляться тенденції нижчої й чуттєвої природи, зараженої гріховним збудженням, що стремлять до чуттєвих речей, тривожать ум низькими апетитами й огидами, закріпачують волю фальшивою свободою некерованих пожадань. Також нечистий своїми чарами, облудними й беззаконними підмовами притемнює внутрішнє світло й ховає смертельну отруту під приємною покривою. Але Найвищий так легко не забуває своїх сотворінь; Він поновлює своє милосердя й поміч, прикликуючи заблуканих знов і знов. І коли вони відповідають на Його перший поклик, Він ще додає ласк згідно з Його Справедливістю, збільшуючи і помножуючи їх по мірі того, як душа на них відповідає. У винагороду за перемогу, яку душа здобуває над собою, сила її хтивості і пристрастей слабне, дух звільнюється, щоб ширяти вище, і підноситься понад власні схильності і понад демонів.

Але якщо людина нехтує можливістю піднятися понад свої низькі жадання і перемагати свою непам'ятливість, вона уступає ворогові Бога і її самої. Чим більше чоловік відчужує себе від Божої доброти, тим більш невартним він стає таємних закликів Найвищого, і тим менше він цінить Божу поміч, якою би великою вона не була. Бо нечистий і пристрасті одержують більшу зверхність і владу над його інтелектом, чинять його більш не придатним і неспосібним прийняти ласку Всевишнього. На цьому, Моя дорога доню, спочиває ціле спасення чи осудження душ, тобто - чи вони починають допускати до себе чи відпихати ініціативи Господа. Я бажаю, щоб ти не забувала цього повчання, так щоб ти могла відповісти на численні заклики, які одержиш від Найвищого. Дивись, щоб ти була сильною у побо рюванні Його противників і пунктуально дбайлива, щоб подобатись твоєму Господеві; бо так ти задовільниш Його і вислухаєш накази, котрі пізнаєш через Божественне світло. Я дуже кохала Моїх батьків, і ніжні слова Моєї матері зранили Моє серце. Але тому, що Я знала, що це Божа Воля, щоб їх залишити, Я забула про її дім і про своїх рідних, щоби піти за Моїм Супругом (Святий Дух; - прим. наша). Належна освіта і поучування дітей багато можуть вчинити, щоб полегшити їм практикування доброчесності, бо це приучує їх від самого світанку розуму йти за його, провідною зорею.

Книга друга



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка