Книга розміщена на сайті



Сторінка7/57
Дата конвертації19.04.2017
Розмір4.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   57

Глава 1.
ВВЕДЕННЯ МАРІЇ В ЄРУСАЛИМСЬКИЙ ХРАМ


Три роки, визначені Господом для Марії скінчились. Йоаким і Анна вирушають з Назарету з кількома свояками в Єрусалим, щоби принести святе Дитятко до Господнього храму. Прекрасне Дитя з нетерпінням рвалося душею до Того, Хто перебував у Її серці. Цю скромну процесію ледво чи помітили земні сотворіння. Але Її невидимо супроводили численні ангельські духи, що долучилися до ангелів-хоронителів Марії. Вони урочисто відзначали ту знаменну подію, виспівуючи в Небесних мелодіях славу і хвалу Найвищому. Цариця Небес чула і бачила їх, а Її батьки відчували радість і полегшу у своїх серцях.

Тримаючи за руку Пресвяту Марію, Анна у супро­воді Йоакима увійшла до храму. Всі троє заглибились у щиру молитву до Господа. Але Марія одинока відчула, що Найвищий прийняв Її, бо посеред надпри­родного сяйва, що заповнило храм, до Неї промовив голос: "Прийди, Моя Улюблена, Моя Дружино, прийди до Мого храму, де Я бажаю чути твій голос хвали і служіння. " Відмовивши свої молитви, вони встали і вдалися до священника. Батьки передали свою Дитину в його руки і отримали благословення. Усі разом пройшли до відділення храмових будинків, де прожи­вало багато дівчат, яких виховували відлюдно у доброчесності, аж поки вони досягнуть подружнього віку. Це місце було спеціально застережене для первородних доньок з племені Юди і священничого коліна Леві.

П'ятнадцять східців вели до входу в ці приміщення. Інші священники зійшли вниз, щоб привітати благосло­венне Дитя. Згідно з законом один з них, нижчий званням, поставив Її на перший східець. За його дозволом Марія обернулась і клякнула перед Йоакимом і Анною, просячи їх благословення, цілуючи їм руки, поручаючи себе їх молитвам перед Богом. Розчулені святі батьки поблагословили Її і Вона зразу збігла по сходах нагору без жодної помочі; спішила з неймо­вірною радістю, ні разу не оглянувшись, не проливаючи сліз, не проявляючи жодного дитячого жалю від розставання із батьками. Всі присутні зчудувались, що така маленька дитинка виявила таку велич і непохитну волю. Священники прийняли Її до других дівчаток. А Святий Симеон приписав Марію до вихователів, серед котрих була пророчиця Анна. Цю святу жінку Господь просвітив особливим чином, так що Вона з радістю взяла під опіку це Дитя Йоакима й Анни. Вона розцінила цей обов'язок, як велику ласку Провидіння; вона дійсно заслужила своєю святістю і зразковим життям, щоб її ученицею стала майбутня Божа Матір і Повелителька всіх сотворінь.

Прибиті горем Йоаким і Анна вертались в Назарет, вже позбавлені свого найдорожчого Скарбу. Але Найвищий потішав і успокоював їх в тому стражданні.

Тимчасом достойний священник Симеон дістав з висоти світло відносно святості Марії і Її особливого післанництва (хоч ще не знав, якого); та й другі священники гляділи на Неї з великим признанням і пошаною. Сповнився сон Якова відносно Небесної драбини: тут теж, коли Дитя збігало вгору по пятнад цятьох східцях, одні Ангели сходили вверх, товаришуючи Марії, а другі - вниз, стрічаючи свою Царицю; в той час Бог на вершині чекав, щоб привітати свою Доню і подругу. Вона відчувала цю повну по вінця любов і була певна, що це дійсно Божий Дім і брама до Небес.

Опинившись перед вихователькою, Дитя Марія покірно клякнула перед нею й попросила благо­словення. Вона благала, щоб Її прийняли між других учениць в послуху і порадах, і просила учительку бути вибачливою, коли б Вона стала причиною якогось тягару чи клопотів. Пророчиця Анна, Її вчителька, із задоволенням прийняла Її і сказала: "Моя доню, ти знайдеш в мені добру матір, і я подбаю про тебе і твою освіту з найбільшою ретельністю. " З тою самою покорою святе Дитя звернулося до всіх присутніх дівиць: кожну привітала і обняла, пропонуючи себе їм на послуги; просила їх, як старших і більш обізнаних з обов'язками, щоб повчали її і давали накази. Вона також подякувала їм, що без жодних заслуг з Її боку вони Її прийняли у свою компанію.

Як і всім ученицям, вихователька призначила Їй місце для мешкання - окрему велику нішу, що виглядала, як мала кімнатка. Залишившись насамоті, Княжна Небес поцілувала долівку, бо це був святий грунт і частина храму. Вона покірно дякувала Господеві за цю нову ласку; відчувала вдячність навіть до землі, на якій Вона змогла стояти в цьому святому місці. Опісля вона звернулась до ангелів, кажучи: "Небесні Князі, гінці Всевишнього, найвірніші приятелі і товариші! Я прошу вас від усього серця лишитися зі Мною в цьому свято

му храмі Мого Господа, і як чуйні вартові, пригадувати Мені про все, що маю робити; навчайте мене і ведіть, як учителі й провідники, так щоб Я могла у всіх речах виконувати непомильну Волю Найвищого, приносити задоволення святим священникам, і слухати Мою вчительку і товаришок. " Далі Вона промовила до тих, про кого я вже згадувала, як про дванадцять ангелів з Апокаліпсу (Одкровення): "І вас Я прошу, Моє посольство. Якщо Всевишній вам дозволить, підіть і розрадуйте Моїх святих батьків в їх терпінні й самітності."

В той час, як дванадцять Ангелів виконували Її команду, Марія повела бесіду з другими Небесними духами. Вона почала відчувати велике, надприродне одушевлення й солодке захоплення. Найвищий негайно приказав серафимові приготовити Її найсвятішу душу до Небесної візити. В цю ж мить Вона наповнилась Божественним світлом і силою, що вдосконалили Її здібності відповідно до урочистості моменту. В супро­воді святих Ангелів, всередині сяючого почету Небесне Дитя було принесене з тілом і душею до Неба, де Пресвята Тройця прийняла Марію з великою прихильністю і задоволенням. Вона припала ниць в присутності Найвищого Господа, як і в попередніх видіннях, і прославляла Його в найглибшій пошані і покорі. Божественне світло ще більше преобразило Її, і тепер Вона внутрішнім знанням побачила Лице самого Бога. Це трапилося другий раз за перші три роки Її земного життя.

Людина не має ні засобів, ні способу, щоб описати, що значить - споглядати Божу Сутність і спілкуватися з Нею. А Особа Отця промовила до майбутньої Матері Його Сина: "Моя Голубко, Моя Улюблена. Бажаю, щоб Ти побачила скарби Моєї незмінної Істоти і Моїх безмежних досконалостей, і теж усвідомила тайні дари, призначені для душ, яких Я вибрав, як спадкоємців Моєї слави, що їх має спасти життєдайна кров Ягняти. Дивись, моя Доню, що Я щедрий для Моїх сотворінь, котрі знають і люблять Мене; що Я правдивий в Моїх словах; що Я вірний в Моїх обітницях; потужний і чарівний в Моїх працях. Заміть, Моя Доню, яка то незрівняна істина: що той, хто йде за Мною, не ходить у темряві. Бажаю, щоб ти, як Моя Вибрана, була наочним свідком тих скарбів, котрі Я тримаю в запасі, щоби піднести покірних, збагатити бідних, підняти на духу пригноблених, і винагородити за все, що смертні вчинять і витерплять заради Мого Імені."

Ще інші великі тайни були представлені святій Дитині в цьому спогляданні Божественності. Бо коли об'єкт, показуваний святій душі у повторних видіннях, не має границь, то й наступні його виявлення показують безмежне багатство нових містерій, захоплюють улюблену душу ще більшим подивом і любовю. Пресвята Марія відповіла Господеві таким чином: "Найвищий, Верховний і Предвічний Боже! Незрів

нянний є Ти в своїй розкішності, надщедрий в Твоїх багатствах, невимовно чарівний в своїх тайнах, найвір

ніший в обітницях, правдивий в словах, найдоско

наліший у своїх творах, - бо Ти є Господь безконечний і вічний у Твоїй сутності і якостях. Але Найвищий Господи, що може вдіяти моя нікчемність в порівняні з Твоєю красою? Я визнаю себе невартою дивитися на Твою Велич, хоч не можу обійтися без її доброго ставлення. В Твоїй Присутності, Господи, усе сотворене є нічим. Що вчинить Твоя слугиня, коли Вона є тільки порох? Здійсни у мені все, що Ти бажаєш, і що Тобі до вподоби. І якщо труднощі і переслідування, що їх терпеливо зносять смертні, якщо покора і лагідність є такими цінними в Твоїх очах, - не погоджуйся, Мій Улюблений на те, щоб я була позбавлена такого багатого скарбу й запоруки Твоєї любові. А щодо винагороди за ці терпіння, то віддай їх Твоїм слугам і приятелям, котрі заслужують їх більше від мене, бо я ще не трудилася на Твоїй службі і для Твого уподобання."

Найвищому дуже сподобалось прошення Небесної Дитини, і Він дав Їй зрозуміти, що допустить, щоб Вона терпіла і трудилась у житті для Його любові; водночас не виявив тоді, як це має статись. Княжна Небес подякувала за це благословення і за ласку терпіти й трудитися для Божої слави.

Палаючи бажанням забазпечити цю ласку для себе, Вона попросила у Всевишнього позволення прийняти в Його Присутності чотири обіти: невинності, убогості, послуху й довічного замкнення у храмі на місці, яке Він вкаже Їй. На цю петицію Господь відповів: "Моя Дружино. Мої думки підносяться понад усе, що є сотворене. І тому ти, Моя Вибрана, ще не відаєш, що трапиться в твоєму житті, і ще не розумієш, чому то неможливо є сповнити разом твої палкі бажання у той спосіб, як ти собі намислюєш. На обіт невинності Я дозволяю і бажаю, щоб ти його прийняла. Також бажаю, щоб з цього моменту ти відреклась від всіх земних багатств. Також є Моя Воля на те, щоб наскільки це можливо, ти дотримувалась інших приречень, так ніби ти прийняла їх усіх. Твоє бажання буде сповнюватися через багатьох інших невіст в грядущому Законі милосердя; бо для того, щоби наслідувати тебе й служити Мені, вони будуть приймати ті самі обіти і жити в спільноті. А ти будеш матірю багатьох таких дочок."



Тоді пресвяте Дитя в присутності Господа прийняло обіт невинності, а щодо решти, то не зв'язуючи себе клятвою, відреклася від усякого прив'язання до земних і сотворених речей. Більше того, Вона зобов'язалася до послуху заради Бога. У виконанні тих зобов'язань вона була більш точною, завзятою й послідовною, ніж будь-хто, що приймав такі приречення перед Нею, чи опісля.

Згодом ясне видіння Бога припинилось, але Її ще не вертали на землю. Ще залишаючись у Небесах, Вона втішалася внутрішнім уявним видінням Божественності у стані нижчої екстази, і в зв'язку з тим стала свідком інших див. В цьому другому й уявному видінні деякі із серафимів, наближених до Господа, підступили до Неї, і за Його наказом прикрасили й прибрали Її. Спочатку всі Її почуття були ілюміновані променистим світлом, яке наповнило їх Божественною красою. Тоді вони одягли Її у винятково розкішну мантію чи туніку, і опоясали шнурочком мерехтливих, різнобарвних і кольорових камінців, що оздобили Її понад людське поняття; вони підкреслювали непорочну чистоту й різноманітні геройські чесноти Її душі. Їй наділи також безцінне, вражаюче красиве намисто, що виділялося трьома великими самоцвітами, котрі символізували три чесноти: Віру, Надію і Любов; камені спадали аж на серце, ніби вказуючи на місцеперебування тих чеснот. Її рученята прикрашали сім перстенів небувалої краси, чим Святий Дух побажав довести до відома, що Він збагатив Її своїми Дарами у найвищій мірі. Наостанку Пресвята Тройця коронувала голівку Дитяти царською діадемою, що була виготовлена з незвичайного матеріалу, і оздоблена найдорожчими самоцвітами, вирізняючи Її тим способом, як Царицю Неба. На свідчення цього білі, сяючі одежі ангелів були прикрашені написами із щирого золота, що голосили: МАРІЯ, ДОЧКА БОГА ОТЦЯ, ДРУЖИНА СВЯТОГО ДУХА, І МАТІР ПРАВДИВОГО СВІТЛА. Останнього титулу Небесна Володарка не розуміла; але ангели зрозуміли і, дивуючись і вихваляючи Бога, помагали в цій новій і дивній церемонії. Накінець увага ангельських духів звернулась у сторону Найвищого, і голос від Трону Пресвятої Тройці промовив до Пресвятої Марії: "Ти будеш Моєю Дружиною, Нашою Улюбленою і Вибраною з-посеред всіх сотворінь на всю вічність; Ангели будуть тобі служити, і всі народи й покоління назвуть тебе благословенною. " (Лука 1, 48).

Прибране в придворний одяг Небес царственне Дитя відсвяткувало препишні заручини, яких навіть не могли собі уявити найвищі з херувимів чи серафимів. Бо Найвищий прийняв Її, як свою єдину і незмінну Дружину, і надав Їй найвищу гідність, яку лише може одержати сотворіння. Він доручив Їй свою власну Божественність в Особі Слова, і разом з Нею - всі скарби Божих ласк, що личать цьому вирізненню. В міжчасі найпокірніша серед покірних згубилася у вирі любові і чудування через усі ці ласки, і в присутності Господа промовила так: "Найвищий Царю і незрівнянний Боже! Хто Ти і хто є я, щоб Ти знижувався до мене, що є лише пилом, невартим такої ласки? В Тобі, мій Господи, немовби в ясному дзеркалі, споглядаючи Твою незмінну Істоту, я завважую і розумію без сумнівів свою низькість і нікчемність; я захоплююсь Твоєю незмірністю і визнаю свою неістотність. Бачучи Тебе, я перетворююсь в ніщо, розгублююся дивуючись, що така безконечна велич нахиляється до такого мізерного червячка, котрий заслуговує лише на забуття і погорду усіх сотворінь. О Господи, моє єдине Добро! Який Ти величний і захоплюючий в Твоєму вчинку! Яке зворушення Ти викликаєш через мене у Твоїх ангельських духів, котрі розуміють Твою безмежну щедрість, чарівність і милосердя в тому, що Ти підносиш з пороху оту, що навіть в ньому є убога, і ставиш її між князями! Я приймаю Тебе, о мій Царю і Господи, як мого Супруга, і жертвую себе, як Твоя рабиня. Нехай моя увага не відвернеться на жоден інший предмет, ані щоб моя пам'ять не тримала іншого образу, ні щоб моя воля шукала інших речей чи приємності, тільки Тебе, моє найвище добро, моя правдива і єдина любове. Нехай мої очі не глядять на жодне людське сотворіння, ані мої спосібності і почуття нехай не звертаються на що-небудь, окрім Тебе і того, на що Ти вкажеш. Ти -єдиний для Твоєї дружини, мій Улюблений, і вона -тільки для Тебе, Хто є незмінним і предвічним Добром."

З найбільшим задоволенням Найвищий прийняв цю згоду царственної Принцеси, щоб Бог увійшов в заручини з Її пресвятою душею. Як на свою правдиву Дружину і Володарку всього сотвореного, Він тепер вилив на Неї всю щедрість своєї ласкавості і влади. Він сказав, щоб Вона просила про все, що тільки забажає, і ні в чому Їй не буде відмови. Найпокірніша голубка негайно стала благати Господа, щоб змилувався над смертними і післав у світ свого Єдинородного для їх направи; щоб всі люди були покликані до пізнання Його Божественності; щоби Її природні батьки, Йоаким і Анна, одержали більше дарів з Його Правиці; щоб бідні і недужі дістали потіху і полегшу в своїх клопотах; і -щоб на Ній самій сповнилась Божа Воля. Це були лише деякі з більш настійних прошень, з якими маленька Дружина звернулась до Благословенної Тройці. І всі ангельські духи співали нові захоплюючі пісні в похвалу Найвищому, в той час, як інші - посеред Небесної музики - занесли святе Дитя із Неба назад, на те саме місце в храмі, звідкіля вони Її забрали.

Для того, щоби без зволікання почати вправи в убогості і послуху, як Вона обіцяла Господеві, Марія віддала виховательці всі речі, які одержала від матері на утримання і розваги, за винятком декількох книг і одежин. Вона просила її передати усе бідним, або ужити інакше, на свій розсуд, а також - у всьому Нею керувати. Тактовна жінка, пророчиця Анна по натхненню з Неба схвалила жертву прекрасної Дитини і забрала Їй усе, за винятком одягу, який був на Ній. Вона прийняла рішення подбати про Дитя особливим чином, як про убоге і безрідне. Бо кожна з других дівиць мала свої кишенькові гроші і певну суму, призначену на їх одягання та інші потреби відповідно до окремих смаків.

Порадившись із первосвященником, свята жінка дала також милій Дитині правило для щоденного життя. Таким чином, відрікшися від матеріальних речей і від своєї волі, Цариця і Володарка всього сотвореного отримала повну свободу від земних прив'язань, не посідаючи і не бажаючи нічого, крім гарячої любові до Бога і власного самопониження.


Слова Цариці


Моя доню. Серед великих і невимовних ласк Всевишнього у Моєму житті була та, про яку ти тільки-що довідалась і написала. Завдяки цьому ясному видінню Божественності і Її незбагненної сутності Я придбала знання про найбільш приховані святощі і містерії, а при тім прибиранні у Небі і заручинах -одержала незрівнянні благословення і відчула любе діяння Божественності у Моїй душі. Моє бажання прийняти чотири обіти (присяги) - невинності, бідності, послуху і довічного замкнення від світу – дуже сподобалися Господеві. Тим учинком Я заслужила, що при новому Законі милосердя богобоязнені у Церкві приходять, щоб жити відповідно до цих приречень, як зараз водиться. Це був початок того, що ваші віруючі нині практикують, сповняючи слова Давида в сорок четвертому псальмі: "Після Неї дівиць приведуть до Царя". Бо Господь ухвалив, щоб Мої прагнення стали підвалиною духовного життя й євангельського Закону. Я виконувала повністю і бездоганно все, що обіцяла Господеві, наскільки це було можливо у Моєму житті; ніколи Я не дивилася в лице мужчини, навіть - Мого мужа Йосифа, навіть - ангелів, якщо вони являлися Мені в людському виді; хоч Я бачила у Богові і знала їх усіх. Ніколи Я не прив'язувалася до жодного сотворіння, розумного чи нерозумного, до жодних людських дій чи нахилів. В усіх Моїх ділах Мною керував Найвищий, або Сам, або - через послушництво, якому Я себе добровільно піддала.

Тому уважай, Моя доню, і дуже бійся небезпеки; із поміччю Божої ласки підіймись вище себе самої, ніколи не позволяючи твоїй волі годитися на недисци-плінований крок або прив'язання. Хочу, щоб ти себе виснажувала, умираючи для власних симпатій й повністю одухотворюючись, так щоб вигасивши все, що земське, ти змогла повести ангельське життя і бесіду. Щоб заслужити собі звання Обручниці Христа, ти мусиш перейти поза межі і сферу людської істоти і ввійти у інший стан і надприродне існування. Хоч ти є земля, все одно маєш бути благословенною землею, без колючок пристрасті, чий овоч є увесь для Господа, її Господаря. Якщо ти є для твого Супруга, того верховного і всесильного Господа, хто є Царем над царями й Володарем над володарями, розглядай це нижчим твоєї гідності - повертати твої очі, а тим більше - твоє серце, - в бік таких нікчемних рабів, якими бувають людські сотворіння; бо навіть ангели люблять і шанують твою гідність, як супруги Найвищого. Якщо навіть серед людей вважається вопіющим зухвальством піднести очі з пожаданням на супругу земного князя, то який це злочин - повертати їх на супругу Небесного і всевладного Царя? І не меншим злочином буде те, якщо вона сама прийме той погляд і заохочуватиме таке зближення. Роздумай і зроби висновок сама, що немислимо жахливим є покарання, визначене за цей гріх. Не показую його тобі наглядно, щоб ти у своїй немічності не згинула на місці. Хотіла б Я, щоб Мого повчання вистачало, щоб підштовхнути тебе до виконання всього, про що напоминаю, і щоб ти, наскільки тобі стане сил, наслідувала Мене, як Моя учениця. Також будь ретельною в пригадуванні цієї інструкції твоїм монахиням, і наглядай, щоби вони по ній жили.

Моя доню. Найбільше щастя, яке може стрінути усяку душу у цьому смертному житті, це - коли Всевишній її покличе до свого Дому, посвяченого для служіння Йому. Бо цією ласкою Він рятує душу від небезпечного рабства і звільняє її від підлого закріпачення світом, де вона, позбавлена справжньої свободи, їсть хліб у поті свого чола. Хто є настільки темним і тугодумним, щоби не знати небезпек світського життя, котре нівечать всі огидні й нечестиві закони і звичаї, впроваджені через хитрість диявола і збоченість людей? Кращою часткою є монаше життя і відхід від світу; в них є безпека, а назовні - мука і бурхливе море, повне терпінь і нещасть. Люди не відають цієї правди, і їх не приваблюють її благо-словення через людську безсердечність і не

пам'ятливість. Але ти, душе, не будь глухою на голос Найвищого, уважай і узгіднюй з Ним свої вчинки. Тут хочу пригадати тобі про одну з найбільших пасток нечистого: це випадок, коли душа противиться заклику Господа, Котрий робить спроби схилити й притягнути її до досконалого життя в Його службі.

Навіть сам по собі публічний і священний акт прийняття габіту і вступу до монастиря розбурхує несамовиту лють пекольного дракона і його демонів; навіть - у випадку, коли він не виконується з належним запалом і чистим наміром. Бо вони знають, що цей акт причинюється не тільки до Божої слави і ликування святих ангелів, але й до майбутньої святості і досконалості душі в монашому житті. Дуже часто буває, що тих, котрі отримали габіти через приземні і людські корисливі міркування, навідує Божа ласка, котра їх вдосконалює і випрямляє усі речі. Якщо це є можливо навіть без початкового доброго намірення, то наскільки сильнішим і дієвішим буде світло і вплив ласки, і дисципліни монашого життя, коли душа приймає чернечі обіти під впливом Божественної любові, із щирим і ревним бажанням знайти Бога, Йому служити і Його любити?!



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   57

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
У пошуку за скарбом. Обожествлення повчання святого василія великого про молитву І духовну тверезість
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка