Книга розміщена на сайті



Сторінка15/27
Дата конвертації17.04.2017
Розмір4.07 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   27

76. Те, що сказано в Апокаліпсисі про ангела, що при­носить тиміям, щоб поклав з молитвами всіх святих (Одкр. 8, 3), думаю, вказує на цю благодать, що діє через ангела, котрий звідомляє (вміння істинно молитися; так, що ум врешті стоїть на молитві) без сум'яття думок, нудьги й слабкодухосте.

  1. Піяли з тиміямами суть молитви святих, що їх прино­сили двадцять чотири старці (Одкр. 5,8). Під піялою слід розу­міти співтовариство з Богом чи досконалу й духовну любов, у якій молитва чиниться духом та істиною.

  2. Коли подумаєш, що під час своєї молитви не маєш потреби плакати про гріхи, тоді поглянь, як далеко ти стоїш від Бога, хоч зобов'язаний перебувати в Нім, — і проллєш якнай­тепліші сльози.

  3. Істинно так, усвідомивши свою міру (бідність і нік­чемність), вволю поплачеш, гудячи себе як Ісая, що, будучи нечистим і з нечистими вустами й живучи серед такого народу (нечистих і неспокійних помислів), наважуєшся стояти перед Господом Саваотом (див. Іс. 6, 5).

  4. Якщо молишся істинно, то багато в чім отримаєш ціл­ковите запевнення, й ангели зберуться до тебе, як і до Даниїла, і просвітять тебе пізнанням причин, чому що трапляється.

  5. Знай, що святі ангели налаштовують нас на молитву, стоять з нами, тішачись, і разом за нас моляться. Отож, якщо не дбаємо і приймаємо супротивні помисли, то цим страшенно гнівимо ангелів, бо тоді, коли вони трудяться за нас, ми за самих себе не хочемо благати Бога, а, нехтуючи своє служіння й по­лишаючи їхнього Бога й Владику, розмовляємо з нечистими бісами.

  6. Молися мирно й супокійно, співай розумно й до ладу і будеш як орля, що здіймається на висоту.

  1. Псалмоспів присипляє пристрасті й приборкує спо­нуки тілесної нестриманосте, а молитва налаштовує ум до влас­тивого йому умовою ділання.

  2. Молитва є належна для гідности ума діяльність, або найкраще й справжнє його використання.

  1. Псалмоспів є образ многоликої премудрости, а молит­ва — початок нематеріяльного й багатоликого пізнання.

  2. Пізнання є діло прекрасне, бо воно сприяє молитві, спонукуючи мисленну силу ума до споглядання Божественного знання.

  3. Якщо ти ще не маєш дару молитви чи псалмоспіву, то проси невідступно — й отримаєш.

  4. Він (Господь) розповів їм притчу про те, що їм треба мо­литись завжди й не падати духом (Лк. 18, 1). Тому не журися й не занепадай, що не отримав ще, бо отримаєш згодом. До прит­чі додав Господь ще й це: Хоч я Бога не боюся й людей не сором­люся, але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню (18, 5). А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до Нього день і ніч голо­сять? (18, 7). Тож умиротворися, з трудолюбивим терпінням перебуваючи у святій молитві.

  5. Не бажай, щоб те, що стосується до тебе, було, як тобі видається (краще), а як вгодно Богові; і будеш безтурботним і вдячним Богові у своїй молитві.

  6. Хоча б уже й з Богом перебував ти, бездєречно, стере­ жися демона блуду; він-бо дуже звабливий і підступний, та й усіляко силкується здолати пильність і духовну тверезість ума, щоб відвернути його від Бога, навіть коли він стоїть перед Ним з благоговінням і страхом.

  7. Якщо дбаєш про молитву, то приготуйся до бісівських нападів; бо, як дикі звірі, нападуть вони на тебе й озлоблять усе твоє тіло (зранять).

  8. Приготуйся, як досвідчений борець, не вагатися, нехай навіть зненацька й побачив би ти якийсь привид, хоч би й навис над тобою меч чи смолоскип було спрямовано тобі в обличчя, не падати духом (не страхатися), хоч явився би тобі якийсь по­творний і кривавий лик. Стій тоді, сповідуючи добре своє ви­ знання, і сміливо дивися на своїх ворогів.

  1. Хто зносить сумне, той сподобиться й радісного; і хто терпить неприємне, того не буде позбавлено частки в приємному.

  2. Гляди, щоб не звабили тебе лукаві біси якимось видін­ням. (Якщо ж трапиться щось подібне, то) перебувай у собізосередженим, звернися до молитви й проси Бога, щоб, якщо це від Нього (на поучения), Він сам просвітив тебе, а якщо ні, то щоб чимскоріш відігнав від тебе облудника. І приступай смі­ливіше: не потерплять-бо пси, коли ти вдасися до Бога з теплим молінням, й, одразу побиті незримою силою Божою, далеко розбіжаться від тебе.

  1. Слід тобі знати й цю підступність демонів. Инколи вони розділюються (на групи. Одні приходять зі спокусою). І коли ти віднайдеш поміч, входять инші в ангельських образах і прога­няють перших, щоб звабився ти думкою, що вони — справжні ангели (й упав би в зарозумілість, що ти цього гідний).

  2. Постарайся бути, наскільки це можливо, більше смирен­номудрим і мужнім, і ворожий напад демонів не торкнеться душі твоєї, і батіг їхній не наблизиться до тіла твого. Бо ангелам своїм Він звелить про тебе, зберегти тебе на всіх путях твоїх (Пс. 90,10), і вони незримо відіб'ють від тебе всяке вороже діяння.

  3. Хоча й шум, і тупіт, і голосіння, й удари почує той, хто намагається мати чисту молитву, але не впаде помислом і не зрадить його, кажучи до Бога: Не боятимуся зла, бо Ти зо мною (Пс. 22, 4) й под.

  1. Під час таких спокус звертайся до молитви й молися немногослівною молитвою, але напружено.

  2. Якщо демони стануть погрожувати тобі, зненацька з'я­вившись у повітрі, щоб здивувати тебе й викрасти твій ум, не бій­ся їх і зовсім не бентежся цією їх погрозою. Це вони залякують те­бе, випробовуючи, чи маєш ти їх за щось, чи вже зовсім зневажив.

  1. Якщо перед Богом Вседержителем, Творцем і Про­мислителем сущого став ти в молитві, то чому ж так нерозумно стоїш перед Ним, що, полишивши Його непоборний страх, боїшся мух і комарів? Чи не чуєш, що каже пророк: Господа, Бога твого, бійся (Втор. 10, 20) і ще: Тебе-бо все боїться і трем­тить перед силою Твоєю — й инш. (Молитва Манасії, Велике повечер'я; 2 Хр. 36).

  1. Як хліб служить поживою для тіла, а чеснота для душі, так духовна молитва є поживою для ума.

  2. Не як фарисей, а як митар молися у священному місці молитви, щоб і тебе виправдав Господь.

  3. Подвизайся нікого не проклинати у своїй молитві, щоб не руйнувати того, що будуєш, чинячи огидною (перед Богом) свою молитву.

  4. Боржник тисячею талантів нехай навчить тебе, що якщо ти не простиш (боргу) боржникові своєму, то й сам не отримаєш прощення (свого боргу), сказано-бо: передав його катам (Мт. 18, 34).

  5. Відклади тілесні потреби під час стояння на молитві перед (Богом), щоб укус блохи, комара чи мухи не позбавив тебе величезного здобутку, що його дає молитва.

  6. Дійшло до нас, що одному святому, коли той ставав на молитву, так протидіяв лукавий, що тільки-но святий підносив руки, як той, перемінившись на лева, здіймав вгору передні лапи й, увіп'явшись кігтями в боки подвижника, не відступав, допоки той не опускав рук. Але він ніколи не опускав їх, поки не закінчував своїх звичних молитов.

  7. Такий самий, як знаємо, був і Йоан малий, що прак­тикував безмовність у рові, або, краще сказати, великий монах, що був неподвижний у сопричасті з Богом, коли демон у вигляді дракона обвився довкола нього, гриз його тіло й вибльо­вував його йому ж в обличчя.

  8. Ти, звичайно ж, читав житія тавенисіотських иноків, де сказано, що коли авва Теодор говорив до братів слово, дві гадюки підповзли до його ніг, а він, не збентежившись, підніс стопи й, впустивши під них гадюк, продовжував слово до кінця; і тоді вже показав їх братам, розповівши про цей випадок.

  9. Читали ми ще про одного духовного брата, що, коли він молився, гадюка, підповзши, торкнулася його ноги. Але він опустив руки не раніше, ніж звершив звичну молитву. І жодної шкоди не зазнав той, що полюбив Бога більше, ніж себе.

  1. Щоб не поглядало туди й сюди око твоє (око ума — свідо­мість) під час молитви, зречися тіла й душі та й живи умом (духом).

111. Одному святому, сильному молільникові, що практи­кував безмовність у пустелі, явилися демони й упродовж двох тижнів бавилися ним, як м'ячиком, підкидаючи вгору й підхоп­люючи на рогожу; однак анітрішечки не змогли відвернути ум його від полум'яної молитви.

  1. Ще перед иншим боголюбивим иноком, коли він творив умову молитву, ходячи пустелею, постали два ангели й пішли поряд з ним з обох боків. Але він ні на хвилину не звер­нув до них своєї уваги, щоб не зазнати збитку в кращому, пам'ятав-бо він вислів апостола, що мовив: Ні ангели, ні князів­ства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ані инше якесь сотворіння не зможе нас відлучити від Божої любови (Рим. 8, 38-39).

  2. Инок молитвою чинить себе рівноангельним, бажаю­чи бачити лик Отця, що на небесах.

  3. Зовсім не бажай і не шукай того, щоб під час молитви побачив ти якийсь лик чи образ.

  4. Не бажай чуттєво побачити ні ангелів, ні Сил, ані Христа, щоб не збожеволіти тобі, прийнявши вовка за пастиря й поклонившись ворожим демонам.

116. Початок зваби ума — марнослав'я, що підбурює ум описати Божество в якомусь образі чи ликові.

  1. Я своє говоритиму, те, що сказав початківцям: бла­женний ум, який під час молитви залишається цілковито безвидним.

  2. Блаженний ум, який, молячись без розваги, пройма­ється щораз то більшою любов'ю від Бога.

  3. Блаженний ум, який під час молитви буває немате­ріяльним і некористолюбним.

  4. Блаженний ум, який під час молитви цілковито відго­роджений від чуттєвого.

  5. Блаженний инок, що будь-якого чоловіка вважає не­мов богом після Бога

  1. Блаженний инок, який дивиться на спасіння і поступ усіх з радістю, як на свій власний.

  2. Блаженний инок, що вважає себе непотребом для всіх.

  3. Монах — це той, що, від усіх відділившись, з усіма перебуває у згоді.

  4. Монах — це той, що вважає себе єдиним з усіма (що він одно з ними), бо в кожному гадає бачити себе самого вповні.

  5. Той звершує молитву, хто завжди будь-яке перше своє мислення плодоносить Богові (всіляку справу і почин обертає у славу Божу й просить у Бога на це благословення).

  6. Всілякої брехні й усілякої присяги (запевнення з при­сягою) уникай, як монах, що сильно прагне молитися (поступу в молитві); бо якщо ні, то даремно приймаєш властивий тобі вигляд (монаха чи молільника).

  7. Якщо бажаєш молитися в дусі, не сприймай нічого плотського, і не матимеш хмари, що розливає над тобою тем­ряву під час молитви.

  8. Довір Богові тілесні потреби, і явно буде, що ти Йому ж довіряєш і духовні.

  9. Якщо сподобишся прийняти обітниці, то царювати­меш. Отож, споглядаючи на них, чи ж не варто тобі із задово­ленням переносити справжню вбогість.

  1. Не цурайся вбогости й прискорбности (життя) — сих крил легкої молитви.

  2. Тілесні чесноти нехай будуть тобі завдатком і провід­ником до душевних, а душевні — до духовних, а ці — до нематеріяльного й сутнісного пізнання.

  3. Якщо, молячись проти якогось помислу, зауважиш, що він швидко й легко відходить, то роздивися, чому, щоб не потрапити тобі в засаду й, обманувшись, не стати зрадником самому собі.

  4. Трапляється, що демони, вклавши тобі якісь помисли, самі спонукують тебе супроти них і відразу зникають (з помислами), — аби ти впав в оману, думаючи, що вже почав пе­ремагати помисли й лякати демонів.

  1. Якщо молишся проти якоїсь пристрасті чи якогось демона, що напастує тебе, згадай слова псалмопівця: Буду пе­реслідувати ворогів моїх і дожену їх, і не повернусь, поки не поги­нуть. Утискатиму їх, і не зможуть встояти; впадуть під ноги мої {Не. 17, 38-39). Але скажи це вчасно, озброюючись супроти протиборців смиренням.

  2. Не думай здобути чесноту, не поборовшись за неї до крови. Слід-бо божественному апостолові до смерти стояти проти гріха, подвизаючись, аби зберегтися непорочним (див. Євр. 12, 4).

  3. Трапляється, що, зробивши добро одному, зазнаєш шкоди від иншого (через ворожі підступи), щоб, потрапивши в скруту, ти сказав чи зробив щось недоречне й так розтринькав те, що зібрав доброго. Оце й мета лукавих демонів. Тому слід розумно дослухатися до себе.

  4. Демонські на тебе напади приймай (мужньо), турбую­чись про те, як би уникнути їхнього рабства.

  5. Вночі лукаві біси самі домагаються збентежити духов­ного вчителя; а вдень — через людей, оточуючи його (непри­ємними) випадковостями, наклепами й небезпеками.

  1. Не відмовляйся терпіти цих сукновалів. Нехай вони б'ють, топчуть ногами, розтягують, тримають у жарі, але через це одіж твоя стає прекрасною.

  2. Поки не позбувся ти цілковито пристрастей і ум твій виявляє спротив чесноті й Істині, доти не віднайдеш ти запаш­ного тиміяму в лоні своєму.

  3. Чи бажаєш молитися (належно)? Переселяючись від тутешнього, завжди май небесну оселю не лише на словах, а ангельським діянням і божественним знанням.

  4. Якщо лише в разі труднощів у своїй діяльності (неус­піхи в доброму, небезпека впасти в гріх, дійсні прогрішення згадуєш ти про Суд, який він страшний і непідкупний, то не навчився ти ще служити Господеві зо страхом і радуватися Йому з трепетом (Пс. 2, 11). Знай, що в час духовної відради і втіхи (насичення) ще більше належить служити Йому зі страхом і благоговінням.

  1. По-справжньому знає діло той, хто не полишає скорбної пам'яті про свої гріхи й про праведну за них муку у вічному вогні перед досконалим покаянням.

  2. Одержимий гріхами, які прогнівляють Бога, що ще й безсоромно наважується наближатися до пізнання божественних речей чи прокрадається до нематеріяльної молитви, нехай знає, що апостол забороняє це йому. Такому не є безпечно молитися з непокритою головою. Така душа, скажемо словом апостола, му­сить мати на голові знак влади заради ангелів (1 Кор. 11, 10), зодягнувшись у сором і в належне смирення.

  3. Як недужому на очі не буде корисно (а шкідливо), якщо він опівдні, коли найбільше світла, напружено дивити­меться на сонце, так уму пристрасному й нечистому небезпечно напружувати чи підлаштовувати себе до страшної і надпри­родної молитви в дусі й правді; навпаки, до сильного гніву на себе подвигає він Бога.

  4. Якщо того, хто прийшов до жертовника з даром, не приймає Той, Котрий ні в чім не має потреби й не зважає на лиця, допоки він не примириться з ближнім (див. Мт. 5, 23), то гляди, яким слід бути розсудливим і як пильнувати себе, щоб принести Богові благоприємний тиміям на мисленнім жер­товнику.

  5. Не люби ні слова, ні слави, бо инакше явно вже буде, що не на хребті твоєму, а на лиці будують грішники (див. Пс. 128, 3). І будеш ти посміховищем для них під час молитви, коли вони заманюватимуть тебе й зваблюватимуть для непри­стойних помислів.

  6. Увага, що шукає молитву, знаходить її. За увагою не що инше йде, а молитва, про яку й слід всіляко турбуватися.

  1. Як зір кращий за всі почуття, так молитва божествен­ніша за всі чесноти.

  2. Похвала молитви — не просто кількість, а якість. Це яв­ляють ті, що прийшли в храм помолитись (Лк. 18, 10), і наступне слово: а коди молитесь, не говоріть зайвого — й инш. (Мт. 6, 7).

  3. Поки переймаєшся ти догоджуванням тілу й буваєш зайнятий тим, що приємне для цієї твоєї тьми, доти (знай, що) не уздрів ти ще місця молитви, та й далеко ще від тебе її бла­женна путь.

  4. Коли, стоячи на молитві, будеш вище за всіляку иншу радість, тоді (знай, що) направду здобув ти молитву.

ІСИХІЯ, ПРЕСВІТЕРА

ЄРУСАЛИМСЬКОГО, ДО ТЕОДУЛА

Корисне для душі слово

про духовну тверезість,

боротьбу з помислами і молитву


  1. Тверезість — це духовне мистецтво, яке за умови постій­ного і старанного практикування, обов'язково з Божою поміч­чю, позбавляє людину від пристрасних помислів, слів та пога­них вчинків. Дарує тому, хто його практикує, тверде розуміння незбагненного Бога, наскільки це можна осягнути, і сокровенно подає рішення прихованих божественних таїн; є воно також виконавцем усілякої заповіді Старого й Нового Завітів та пода­телем всілякого блага прийдешнього віку. Само ж воно є, влас­не, чистота серця, яка за своєю величчю і добротою, або, прав­дивіше сказати, через нашу неуважність і недбалість вкрай міліє нині в монахів. Поза тим, як Христос ублажає її, кажучи: Бла­женні чисті серцем, бо вони Бога побачать (Мт. 5, 8). Через те його й купують дорогою ціною. Тверезіть, якщо вона завжди перебуває в людині, стає для неї керманичем правильного й боговгодного життя. її є плід і віднайдення споглядання; вона ж навчає нас правильно залучати тридільність душі9, вона твер­до оберігає почуття й щоденно у своєму причасникові зрощує чотири головні чесноти10.

  2. Великий законодавець Мойсей, а більше Дух Святий, по­казуючи, наскільки ця чеснота непорочна, чиста, містка й високотворна, й навчаючи нас, як слід її звершувати, каже: Внемлі себі, да не будет слово тайно в сердці твоем беззаконія (Втор. 15, 9)11 — тайним словом називаючи саме мисленне уявлення якоїсь грі­ховної, ненависної Богові речі, що її святі Отці ще називають підступом, якого приводить у серце диявол, за яким (підступом) услід за його появою одразу виникнуть наші помисли й при­страсно з ним просторікуватимуть.

  1. Тверезість є шлях будь-якої чесноти й Божої заповіді. Вона також називається сердечною безмовністю і є тим самим, що й оберігання ума, який дійшов до досконалости немрійливости.

  2. Той, хто народився незрячим, не бачить сонячного світ­ла, так само не бачить блиску благодаті, що щедро сходить з гори, той, хто не прямує в тверезості; не звільниться він також від гріховних, ненависних Богові діл, слів і помислів і, відхо­дячи, не омине свобідно князів пекельної безодні (що мають його зустріти).

  3. Увага — це безнастанне від усілякого помислу оберігання серця, в якому воно Ісусом Христом, Сином Божим і Богом, і лише Ним невпинно дихає, Його призиває, з Ним мужньо пов­стає проти ворогів і Йому, що має владу прощати гріхи, спові­дається зі своїх прогрішень. Така душа через призивання Христа часто в тайні посідає Єдиного, що випробовує серця, а від усіх людей усіляко намагається приховати свою солодкість і свій внутрішній подвиг, аби лукавий ворог якось скритно не схилив її до гріха й не знищив її прекрасного ділання.




9 Тобто три сили — мислительну, дратівливу й пожадливу.

10 Мудрість, мужність, стриманість і справедливість.

11 Цит. за Септуагінтою.

6. Тверезість є тверде закорінення помислу (ума) і його сто­яння біля дверей серця, так що він бачить, як підходять (сто­ронні) помисли, ці злодії — крадії, чує, що говорять і що роблять ці губителі і який демони накреслюють чи витворюють образ, намагаючись, через нього заманивши ум у мрійливість, звабити його. Якщо звершуватимемо це з охотою (погаруємо над цим), то воно, якщо захочемо, дуже розумно (ґрунтовно й виразно) покаже нам (відкриє й розтлумачить) мистецтво мисленної бо­ротьби (і принесе в ній досвід).

7. Сильний страх, з одного боку, перед Божим залишенням, з иншого — перед раптовими спокусами (життя) зазвичай по­роджує пильну увагу, що наглядає в умі людини, яка старається загородити джерело поганих помислів і вчинків. Тому трапляється, ніби Бог покидає нас і посилає раптові спокуси для ви­правлення нашого життя, особливо якщо хтось звідав солод-кости заспокоєння від цього добра (уваги й тверезости), а потім занедбав її. Від цієї частоти породжується навичка, а від цього якась природна неперервність тверезости; від цього ж за її влас­тивістю поволі зроджується бачення боротьби, за яким піде терпелива (важка) молитва до Ісуса, солодке без мріяння зав­мирання ума й (дивний) стан, що з їсуса (із сопричастя з Ним) твориться.

  1. Думка, що стоїть і призиває Христа на ворогів і до Нього прибігає, подібна до звіра, що стоїть посеред многоти собак і мужньо переховується від них у якійсь огорожі. Здалеку прови­дячи мисленні напади невидимих ворогів, вона безнастанно мо­литься супроти них миротворцеві Ісусу, і тому вони її не ранять.

  2. Якщо відаєш і якщо дано тобі вдосвіта стояти перед Бо­гом, і не лише щоб тебе бачили, але щоб і ти бачив (Пс. 5, 4), то зрозумієш, про що я говорю: якщо ж ні — перебувай у тверезості й отримаєш.

  1. Море складається з многоти вод, а тверезість, пильність і поглиблена безмовність душі, як і безодня дивних і невимов­них споглядань і розумного смирення, правоти й любови є (са­ма одна) крайня тверезість до Ісуса Христа й молитва без по­мислів безперервна, вдень і вночі, важка, без смутку і нудьги.

  2. Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! ввійде, - каже Господь, — в Царство Небесне, лише той, хто чи­нить волю Отця Мого, що на небі (Мт. 7, 21). А воля Отця Його ось: Ви, що любите Господа, ненавидьте зло (Пс. 96, 10). Отож, молячись Ісусові Христові, зненавидьмо злі помисли, і воля Божа — виконана.

  3. Владика наш і Бог, воплотившись, показав усіляку чес­ноту для прикладу людському родові й щоб закликати його піднятися з первісного падіння, живописно все змалювавши у чеснотливому своєму житті. У числі багатьох инших добрих прикладів Він після хрещення, пішовши в пустелю, розпочав там мисленну боротьбу з дияволом, що приступив до Нього як до простого чоловіка. І образом перемоги над ним, тобто сми­ренням, постом, молитвою й тверезістю, яких Він дотриму­вався, не маючи в тім потреби, як Бог і Бог богів, навчив нас, непотрібних рабів, як слід належно боротися проти духів злоби.

  1. То скільки є, як на мене, способів (прийомів) твере­зости, що поволі можуть очистити ум від пристрасних помислів, оце я не полінуюся означити тобі некрасномовно. Бо я не вва­жаю розумним у цьому слові, як буває в оповідях про зовнішні війни, набором висловів закривати корисне, особливо для лю­дей простих. Ти ж, чадо Тимотею, скажу тобі за словом апостола, віддавайся читанню (1 Тим. 4, 13).

  2. Отож один спосіб тверезости є — пильнувати неусипно свої мріяння і стежити за підступом; бо без мріяння сатана не може будувати помислів і показувати їх умові, аби його звабити примарними химерами.

  3. Другий - мати серце, що завжди глибоко мовчить і перебуває безмовним від усілякого помислу, і молитися.

  4. Инший — прикликати Господи їсуса Христа на поміч — безнастанно, у смиренні.

  5. Ще инший — мати в душі безнастанну пам'ять про смерть.

  6. Усі ці ділання, любий, як сторожі, загороджують вхід поганим помислам. Про те ж, що треба лише дивитися на небо (завжди займати ум спогляданням небесних речей), землю маю­чи за ніщо (й усе земне), - що також є одним із діяльних спо­собів тверезости, як і инші, — про це я, за Божою поміччю, який дає слово, розповім докладно в иншому місці.

  7. Якщо відкинемо причини пристрастей і займемося ду­ховним спогляданням лише на короткий час, а не перебувати­мемо терпеливо в цьому чині назавжди, то знову легко повер­таємося до тілесних пристрастей, жодного иншого не отри­мавши від цього (доброго почину) плоду, окрім затемнення ума й відхилення до матеріяльного.

  8. Тому, хто чинить подвиг внутрі, щомиті слід мати такі чотири (ділання): смирення, найвищу увагу, опір (помислам) і молитву. Смирення — позаяк у нього триває боротьба зі супер­никами — гордими демонами, - щоб завжди мати в руці серця поміч Христову, бо Господь ненавидить гордих. Увагу — щоб завжди в серці не було жодного помислу, навіть якщо б він і видавався добрим. Опір - аби щойно зіркістю ума зрозумівши, хто прийшов, одразу з гнівом заперечити лукавому, як сказано: І тим, що ганьблять мене, дам відповідь (Пс. 118, 42), чи не Богові буде коритися душа моя? (Не. 61, 1). Молитву - щоб після опору одразу з глибини серця закликати Бога з невимовним зітхан­ням. І тоді сам подвижник побачить, як іменем Ісуса Христа, що Йому поклоняються, його ворог зі своїм мріянням розіллється й буде його розвіяно, як порох вітром, або зникне він, як дим.

  1. Хто не має чистої від помислів молитви, той не має зброї для боротьби, молитви, кажу, тієї, яка б безнастанно діяла у внутрішніх глибинах душі й призиванням Господа Ісуса Хрис­та бичувала б і опалювала б ворога, що потай нападає.

  2. Слід тобі гострим і напруженим поглядом ума дивитися всередину, щоб впізнавати тих, котрі заходять. Щойно впіз­наєш, одразу запереченням сокрушай голову змія і водночас, зітхаючи, голоси до Христа. І тоді отримаєш досвід невидимого Божого заступництва й чітко побачиш правість серця (як три­мати серце в правоті).

  3. Як той, що тримає в руці дзеркало і стоїть поміж инших, дивлячись у нього, бачить і своє обличчя — яке воно, й инших, що дивляться в те саме дзеркало, так і той, що всеціло проник у своє серце, бачить у ньому свій власний стан і чорні обличчя мисленних етіопів.

  4. Не може ум самотужки перемогти демонське мріяння і нехай ніколи на це не наважується. Хитрі-бо (вороги наші) і, прикинувшись переможеними, з иншого місця, через марнослав'я, підбивають (борця). Супроти ж прикликання імени Ісу­са й хвилини проти тебе не встоять і чинити тобі прикрощів не зможуть.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   27

Схожі:

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті

Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
К 56 Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблій­ного походження в українській мові. К.: Либідь, 2001. 312 с
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Скорочений переказ англійського видання книжки: "city of god. Popular abridgement of the Divine history and life of the Virgin Mother...
Книга розміщена на сайті iconКнига розміщена на сайті
Народилась в селянській родині поблизу м. Форестер, штат Мічіган. Бі­льшу частину свого життя прожила на заході Сполучених Штатів....
Книга розміщена на сайті iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга розміщена на сайті icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга розміщена на сайті iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга розміщена на сайті iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга розміщена на сайті iconКнига року колегіумних класів 2011-2012 новоград-волинський 2012 I. Книга братства
Валентина Зайцева); 11 клас (історичний) – 29
Книга розміщена на сайті iconВіра Казидуб
Битва з амазонкою — сьома книга члена Національної спілки письменників України Віри Казидуб. Її перша книга —


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка