Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків



Сторінка5/5
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.95 Mb.
1   2   3   4   5

видатні парафіяни церкви св. Петра:
Семчишин Володимир – доцент Тернопільського Національного педагогічного університету. У творчому доробку понад 800 аранжувань для оркестру, хору, різних вокальних та інструментальних ансамблів, близько 200 гармонізацій для церковного хору.

Калужка Володимир – директор Технічного коледжу ТНТУ імені Івана Полуя. Автор понад 20 наукових праць, 4 деклараційні патенти на виноходи, 1 авторське свідоцтво, співавтор трьох навчальних посібників, голова ради директорів ВНЗ І-ІІ рівня акредитації Тернопільської області, член Ради Всеукраїнської Асоціації ВНЗ І-ІІ рівня акредитації.

Дем’янишин Василь – професор Тернопільського Національного Економічного Університету, доктор економічних наук. Автор майже 40 наукових статей та монографій.

Ландяк Петро – підприємець, відомий політик, батько 4 синів.

Смакоуз Віталій – підприємець.

Ткачики Богдан та Анна – унікальне подружжя відомих художників. Богдан Ткачик відомий «рухівець», в 90 рр. депутат обласної ради, особисто знайомий з багатьма дисидентами, між іншим з В. Чорноволом. Автор багатьох робіт та авторських виставок. Одна з їх трьох доньок також стала відомою художницею.
Батьки:
Дмитро та Люба Горайські: 9 дітей,

Михайло та Анна Романишин: 5 дітей,

Тарас та Оксана Гребеняк: 5 дітей,

Зіновій та Галина Стрілецькі: 4 дітей,

Зіновій та Марія Романець: 4 дітей.
покликання:
с. Клара (Ліля) Станько – Згромадження Св. Єлизавети.

с. Себастіяна (Оля) Скушко – Згромадження Сестер Мироносиць.

с. Юстина (Зоряна) Дубіль – Згромадження Сестер Найсвятішого Ізбавителя.

Віталій Романець – семінарист ВСД ім. Йосиф Сліпого Тернопільської Архиєпархії.

Іван Ласько – семінарист ВДС ім. Йосифа Сліпого Тернопільської Архиєпархії.

Роман Янішевський – семінарист ВДС ім. Йосифа Сліпого Тернопільської Архиєпархії.

Тарасій (Тарас) Починок Чину Братів Менших.

Юстин (Василь) Ухач Чину Братів Менших – студент Ужгородської Духовної Академії ім. свщ. Теодора Ромжі.

бр. Маркіян (Руслан) Шумський Чину Братів Менших.

о. Патрик (Ігор) Сов’як Чину Братів Менших.
Найстаршою парафіянкою є п. Олена Кицай, котра народилася у 1920 р.

Хори, спільноти, молитовні групи.
Хор «Самуїлка» - під керівництвом п. Емілії Небесної. Хор повставав від часу коли п. Емілія Небесна дякує на нашій парафії, остаточно сформувався вже коли почали відправляти Службу Божу на 8.00 г. яку співають до сьогодні.

Хор «Глорія» - під керівництвом п. Володимира Семчишина, вже понад 15 років служить Богові своїм чудовим співом у нашій церкві. Більшість учасників хору мають музичну освіту, вже традиційно співають Службу Божу на 10.00 г. Виконання окремих частин Літургії постійно оновлюється.

Дитячий хор – провадить його п. Павло Гавриляк. Існує хор з осені 1996 р. Діти співають на «дитячій» Службі Божій на 12.00 г. Дитячі голоси, що оздоблюють Божественну Літургію наповнюють церкву зворушливою атмосферою.

Молодіжний хор – провадить також п. Павло Гавриляк, це наймолодший хор нашої парафії, співають Службу Божу на 14.00 г. – на так званій «молодіжній» Літургії. Її впровадили в 2012 р.

Хор «Осанна» - керує ним п. Ольга Коневич, хор повстав наприкінці 2006 р. виробили свій артистичний, неповторний стиль. Часто мають виступи на виїздах, в своєму досвіді мають своєрідне турне хорової музики в Польщі.

Вівтарна Дружина – Перша спільнота котра повстала з дітей котрі хотіли прислуговувати при Службі Божій, зараз нараховує близько 20 хлопців, їх провідником є о. Мойсей. Зустрічі Вівтарної Дружини відбуваються що вівторка о 19.00 г.

Архибратство Матері Божої Неустанної Помочі – спільнота утверджує побожність до Матері Божої, нараховує близько 30 братів та сестер, засноване при нашій парафії у грудні 1997 р. Ревнителькою спільноти є Анна Водуд. Кожної останньої неділі місяця спільнота має Службу Божу за всіх братів та сестер а потім спільнота молиться за всіх померлих браті та сестер. Духовним опікуном є о. Арсеній.

ІІІ Чин св. Франциска – спільнота відкриває для себе францисканську духовність, бачення Євангелії через досвід св. Франциска. Спільнота нараховує близько 40 братів та сестер, опікується ними о. Юстиніан. У понеділок о 19.00 г. спільноти відмовляє вервицю «7 радостей Богородиці», у третій четвер відправляється за спільноту Служба Божа, три рази на місяць у неділі спільнота має зустрічі.

Матері в молитві – спільнота складається з 80 матерів, відданих своїй парафії. Зустрічаються, що вівторка о 19.00 г. їх опікуном є о. Мойсей. Слугинею є п. Марія Вовк.

«Агапе» - спільнота має на меті об’єднати всіх, що потребують допомоги та зрозуміння, духовним опікуном спільноти є о. Юстиніан.

Марійська Дружина – спільнота заснована у 2006 р. для дітей та молоді, щоби прищепити в них засади католицької духовності. Об’єднує майже 30 хлопців та дівчат. Зустрічаються щосереди о 19.00 та щонеділі о 17.00 г. Опікуном цієї спільноти є о. Егідій.

«Скеля» - об’єднує молодих людей студентського віку, має форму тематичних зустрічей. Опікується також о. Егідій.
Біблійне коло – об’єднує людей котрі цікавляться Св. Письмом, зустрічі відбуваються, щочетверга о 19.00 г. Опікуном є о. Юстиніан.

Параманне Братство – раз на місяць, 13 дня, за всіх, що носять парамани, знак особливої прив’язаності та любові до Богородиці, відправляється Служба Божа. Духовним опікуном є о. Арсеній.

Псалтирне Браство – невелика група вірних котрі спільно читають Псалтир, до нього належать тільки одружені чоловіки або такі котрим виповнилося понад 30 років. Провідником цієї групи є о. Арсеній.
Школа св. Антонія – вона має особливе місце в діяльності монастиря та житті парафії. Створена для дітей з багатодітних сімей, запевнює їм вивчення християнської віри, виконання домашнього завдання, додаткове вивчення німецької та англійської мови а також обіди та підвечірки. У ній працюють вихователями Аня Янкович, Оля Косович, Тетяна Міськевич, Оксана Оберванюк. Зараз у «школі» виховуються майже 30 дітей.

П. Марія Ласько, п. Анна Романишин та п. Наталя Жук, віддано працюють на монастирській кухні годуючи як дітей зі «Школи…» так і братів з монастиря. На початку року на пенсію вийшла п. Орися Міськевич котра пропрацювала на монастирській кухні понад 15 років.

«Старший брат», паламар, «завгосп» й ще багато інших обов’язків виконує п. Іван Гедеш, котрий є при нашій церкві від моменту заснування. За чистоту церкви ревно дбає п. Галина Штокало.

Дяками-регентами при нашій церкві працюють:

Павло Гавриляк,

Ярослав Капустян,

Емілія Небесна,

Ольга Коневич.
Тепер у монастирі служать:

О. Іван Канти,

О. Юстиніан,

Бр. Вальдемар,

О. Мойсей,

О. Егідій,

О. Арсеній,

Бр. Тарасій,

О. Пантелеймон,

Також при Тернопільському монастирі проходять час новіціату: бр. Нестор, бр. Вікентій та бр. Леонард а також брати послушники: Олег, Боян та Микола.


* *
Видатні парафіяни церкви Успіння Пресвятої Богородиці:

Зеновій Сердюк – учасник збройного руху опору радянській владі, очолює спілку репресованих Тернопільської області, поет.

Юрій Гречин – підприємець, доброчинець.
Батьки:

Роман та Леся Хрущ: мають 5 дітей

Покликання



Володимир … - монах Студійського Уставу, Унівська Лавра.
Спільноти
Хором керує регент п. Ярослав Капустяний, перед ним дяками –регентами були Михайло Коршняк та Іван Пелех.

Вівтарна Дружина – нараховує майже 20 хлопців, котрі під час Божественної Літургії мають конкретне служіння, опікується ними о. Мойсей.

Марійська Дружина – гуртує молодь й виховує її у католицькій духовності. Опікується ними о. Егідій. Зустрічаються кожної п’ятниці, вечором о 19.00 г.

Архибратство Матері Божої Неустанної Помочі – нараховує близько 30 братів та сестер котрі провадять поглиблене духовне життя, Ревнителькою є с. Леся Хрущ. Спільно моляться на Службі Божій в останню неділю місяця, духівником є о. Арсеній.

Матері в Молитві – невелика спільнота очолювана Ольгою Галайко, опікується ними о. Мойсей.

П. Галина Слободян є координатором церковного життя, парафіяни дбають про чистоту й красу храму.
Служать на парафії Успіння отці з Тернопольського монастиря.

* * *


Видатні парафіяни Маріяповчанської Ікони Матері Божої:

Катерина Афанасєва – учасник життя підпільної Церкви, відстоювання кафедрального собору в Ужгороді.

Маргарита Матей – доброчинниця й жертводавець.

Наталя Копча – підприємець, жертводавець.

Тетяна Козак – лікар, депутат міської ради.
До громади в Ужгороді належить сім’я о. Павла Сокола, котрого син Августин також вже є священиком.
Спільноти
Матері в Молитві – очолює Слугиня Одарка Янцюк, збирає понад 20 матерів, опікується ними о. Косма.

Вівтарна Дружина – понад 10 хлопців беруть участь у Службі Божій стоячи біля вівтаря, ними опікується о. Теодор.

Школа Євангелізації – групує людей котрі прагнуть поглибити свою віру, збирається в монастирі від 30 до 50 людей. Організатором школи є Мирослав Дуда, співпрацює з о. Яном-Вянеєм.

Жива Вода – молодь збирається для поглиблення знання Святого Письма, заснував спільноту й опікується нею о. Ян-Вяней.

Veritas – зібрання католицької й патріотичної молоді, очолює Дмитро Калиновський, духовним провідником є о. Патрик.

Ковчег віри – спільнота заснована бр. Еміліяном для дітей, котрі збираються біля монастиря.

Катехезу кількох груп дітей провадить Тая Галамба часом допомагають їй брати-семінаристи.

Про капличку дбають Лариса Сколенчак, Маргарита Матей, Марія Леликач.
В Ужгороді служать:

О. Косма,

О. Лонгін,

О. Ян-Вяней,

О. Патрик,

О. Теодор,

О. дк. Божидар.

Окрім того в Ужгороді є брати-студенти, що навчаються в Богословській Академії ім. Теодора Ромжі: Юстин, Тихон, Еміліян.

* * * *

В Хустській парафії є сім’я Ковач яких донька є черницею-василіанкою, сестрою Тимотеєю.


В Хусті служать:

О. Юліан Юськів,

О. Борис Олєйнік,

О. Езекія Тесля.



1 Парафіяльна Хроніка. Хрест був пожертвою Тернопільського домобудівного комбінату, його привезли й установили 10.07.1993 р. Володимир Пострільний, Михаїл Потішак, Іван Гедиш, Іван Гайдук.

2 Пан Володимир згадує, що на місці де був розсадник було багато чорнозему й незважаючи на те що був завезений гравій, після дощів місце під каплицю перетворювалося на грузьке й підчас празника 12.07.1994 р. коли зібралося багато людей, було багато трагікомічних ситуації.

3 Пан Іван Гедеш часто згадує як прямо з вулиці кликав до роботи при каплиці, знайомих котрі проходили повз каплицю.

4 Вперше однак францисканці з’явилася на нашій землі вже в Середньовіччі. Правдоподібно, перші брати котрі проповідували в Галичині та Волині загинули під час монголо-татарської навали у 1241 р.

5 У західній традиції чернецтва в процесі еволюції організація Чину, ще в середньовіччі, осягнула свою довершену форму у поділі на так звані «провінції», об’єднання кількох або кількадесятьох монастирів, що мали відношення до конкретної території звідси й назва.

6 О. Іван –Я Прагнув служити на Україні, там де люди того найбільше потребували.

7 П. Емілія Небесна – Під хрестом на Службі Божій були присутні – Я, моя мама Галина Небесна, мій син Михайло котрий прислуговував до Служби, Орися Новачинська, моя сусідка Алла Люба з чоловіком Мироном, Марія Загвоздзька та Тереза Янкович.

8 Золота Книга, перший запис, якої стосується вдячності братів за духовну і матеріальну підтримку провінціала о. Дам’яна, 29.05.1995 р.

9 П. Емілія Небесна – Одного разу на проповіді о. Зигмунд сказав: «Потрібно зробити підлогу в каплиці а якщо ні, то принесіть іграшки й нехай діти грають в пісочниці».

10 Книга Душпастерства Покликань, с.1.

11 І том Книги Реєстрації Хрещень, с. 1-8; І том Книги Вінчань, с. 1-2.

12 Петро Ландяк – О. Калікст розповідав дуже змістовні проповіді для дітей котрі й дорослі слухали з задоволенням. Одного разу проповідь була такою: «Розповім вам сьогодні одну історію. Приходить до раю священик й стукає, виходить Петро й каже – почекай трохи зараз тобі відчиню. Священик чекав, чекав а тоді не витримав й знову стукає, Петро знову просить почекати, на третій раз почекавши досить довго, підходить й тільки хоче постукати, аж тут відкриваються Райські брами й урочисто з фанфарами з натовпом ангелів й святих Петро зустрічає одного чоловіка. Священик придивляється й впізнає в ньому свого не дуже побожного парафіянина. Й я готовий чекати під Раєм аж доки ви, машинами не будете в’їзджати до Раю і потім увійду сам».

13 І том Книги Реєстрації Хрещень, с. 8-21; І том Книги Вінчань, с. 2-5.

14 Золота Книга, с.1.

15 І том Книги Реєстрації Хрещень, с. 21-37; І том Книги Вінчань, с. 6-11.

16 Візитаційна Книга, с 1.

17 І том, с. 37-51 та ІІ том с. 1-5, Книги Реєстрації Хрещень; І том Книги Вінчань, с. 11-20.

18 Марія Загвоздзька – Одного разу мій син повернувшись з церкви запитав чи наша церква вже є російською, бо коли він сповідався отець говорив до нього по-російськи.

19 О. Косма – Най прийемнішим враженням після прибуття до тернопільського монастиря було те, що в церкві я побачив велику кількість вірних, після невеликих спільнот у Білорусії то насправді окрилювало, хотілося охопити всіх вірних, щоб ніхто не чувся не зауваженим.

20 ІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 6-24; І том Книги Вінчань, с. 20-28.

21 ІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 25-41; І том Книги Вінчань, с. 28-34.

22 ІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 41-50; ІІ том, 2 книга с. 1-11; І том Книги Вінчань, с. 34-39.

23  ІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 11-30; І том Книги Вінчань, с. 39-47.

24 Взагалі про п. Дмитра Журавля можна написати окрему книгу. Народився в селі Хоросткові, Гусятинського району, маючи 17 років поїхав вперше з татом на заробітки в Сибір, потім ще чотири рази бував у Сибіру, навіть втікав майже 25 кілометрів по тайзі від ведмедя. Звідти його покликали до радянського війська й служив в Самаро-Уляновській «Залізній» дивізії. Був у Чехословаччині у 1968 р. згадує, що найстрашніше було коли бачив людей й боявся, що доведеться їхати на них танками, коли вже почали спілкуватися з місцевими й коли вони зрозуміли, що радянські солдати пригнані під страхом смерті, трохи змінилося відношення до них. У Польщі вперше побачив «кулькову ручку», згадує про велику різницю між солдатами з різних регіонів, найбільш соромно було за тих, що були з Уралу та Сибіру. Після армії, пішов навчатися до тодішнього училища №9 а тепер №1, добре його закінчив, пропонували йому щоб пішов вчитися далі, однак він відмовився. Працював «зварювальником» здобуваючи щораз більший досвід, особливо на роботі в Сибіру в 80 роках де працював в лісотундрі на нафто й газогонах. Там працював з німцями від котрих також багато запозичив, згадував, що німецький інженер отримував 22.000 дол. а радянський 2.000 дол. платні.

25 ІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 30-51, а також ІІІ том с. 1-2; І том

Книги Вінчань, с. 47-51 та ІІ том с. 1-5.



26 У 2003 р. до церковного хору належали: Степан Вацик, Михайло Вацик, Михайло Богун, Ольга Маличок, Григорій Богун, Анастасія Коваленко, Ганна Матвєєва, Орися Богун, Мирослава Мацура, Софія Літвінська, Зеновій Середюк, Степан Мацура, Ірина Богун.

27 Книга Хрещень, с. 5; Книга Вінчань, с. 2.

28 ІІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 2-25; ІІ том Книги Вінчань, с. 5-11.

29 До Марійської Дружини належали: Ігор Теленя, Богдан Гевко, Ігор Семенченко, Уляна Хрущ, Олександра Клачко, Христина і Соломія Турчин.

30 В цей період витрати на будову становили майже 75 000 гр. та 7 500 євр.

31 Книга Хрещень, с. 6.

32 Пан Йоган Брайтшоф під час війни, був мобілізований до німецької армії й під час боїв на Тернопільщині, був поранений, коли залишився живим після війни, відчував, що завдячує Богові свій порятунок і прагнув віддячитися тій землі на якій був поранений.

33 ІІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 25-50; ІІ том Книги Вінчань, с. 11-25.

34 П. Леся Хрущ ревнителька спільноти Архибратства, має досвід особистого оздоровлення, молитвами Ісповідника Миколая Чарнецького також опіки Матері Божої в непростих життєвих ситуаціях. У сім’ї п. Лесі з покоління в покоління мати доньці передає простенький паперовий образ Матері Божої, котрий став сімейною реліквією. Має 5 дітей та 13 онуків. П. Леся розповіла таку повчальну історію з свого життя: «Коли діти були маленькими прийшлося багато прати руками й несподівано в неї почалася екзема, на руках появилися рани. Її бабця порадила піти до джерела в с. Острів, недалеко від Тернополя. Прийшовши туди почула свідоцтво одного старшого чоловіка котрий вже мав помирати, всі вже готувалися до похорону але він дуже просив щоб його занесли до джерела й через пів року прийшов своїми ногами до цього чудотворного місця. Почувши цю розповідь набрала води з джерела й почали омивати руки цією водою. Й ще вода не закінчилася як хвороба зникла. Пройшло багато років й вже її дочка мала дрібних дітей й такаж хвороба з’явилася й на її руках. П. Леся тоді сказала: «Нехай краще хвороба до мене повернеться». Й через якийсь час доньці все минулося а в неї рани від цієї хвороби не тільки відкрилися на руках але навіть на стопах. Тоді п. Леся спам’яталася, клякла перед образом й сердечно перепросила за свої нерозважливі слова, й хвороба після лікування минула. Й ще багато свідоцтв можуть її діти розповісти про силу молитви своєї матері.

Іншим правдивим чудом котрого були свідками всі парафіяни було оздоровлення від важкої степені раку, п. Олександри Турчин. За неї молилися всі парафіяни, рідні, рідний брат навернувся біля її ліжка, лікарі вже відмовилися від якогось втручання. Сама ж оздоровлена просила тільки щоб виростити своїх трьох доньок і Господь вислухав її молитву, зараз вона виховує вже трьох внуків.



35 Книга Хрещень, с. 7-8; Книга Вінчань, с. 2.

36 Ікона Матері Божої з Повчі, має свою непросту історію. У 1676 р. житель с. Повчі Лаврентій Гурта подарував ікону котру купив у невідомого іконописця до місцевої церкви. Через 20 років, у 1696 р. інший селянин Михайло Еврі, першим зауважив, що лик Матері Божої плаче. На протязі двох місяців перед іконою відбувалися чуда. За наказом австрійського цісаря Леопольда у 1697 р. ікону перенесено до Відня й розміщено катедрі св. Стефана. Інший невідомий іконописець змалював з цієї ікони три копії одну з яких передав до церкви в Маріяповч, як почали називати Повч. Й цей лик Матері Божої прославився, з очей Її також потекли сльози, сталося це в 1715 р. В 1756 р. ікону перенесено до василіанського монастиря, там ще два рази спостерігали чудо коли з очей ікони текли сльози. Сьогодні Маріяповч знаходиться на території Угорщини, до війни для вірних Мукачівської греко-католицької єпархії це місце було винятковою святинею. Сьогодні Маріяповч є одним з національних санктуаріїв Угорщини.

37 ІІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 50-51; та ІV том с. 1-30; ІІ том Книги Вінчань, с. 25-50.

38 Книга Хрещень, с. 8-9.

39 Сама постать п. Катерини Афанасєвої заслуговує на особливу увагу. Вихована в сім’ї бувшого «чеського шандаря» в суворому відкиненні всього комуністичного. Її батько за радянських часів був простим робітником у лісовому господарстві, однак був незламним, забороняв дітям будь, що писати про комуністичну ідеологію, чи розповідати, діти ніколи не повинні були відмовлятися від віри в Бога. Коли одного разу якийсь новий вчитель захотів його дітей змусити до писання твору про комуністичну партію, батько п. Катерини відважно прийшов до школи викликав вчителя, «збештав» його і заборонив вчити його дітей безбожництву. Як згадує п. Катерина навіть радянські гроші, на яких були зображені комуністичні символи, батько заборонив заносити до хати, їх тримали на вулиці у клунку. Згодом вже в дорослому віці, п. Катерина організувала в своїй квартирі підпільні відправи, мало того вона пішла працювати прибиральницею в Ужгоородське КГБ, де з її російським призві щем легко потрапила, вийшла заміж за росіянина й майже десять років працювала на Півночі Росії. Та коли її викрили то вона змогла відбутися тільки здивуванням «кагебішників» але з роботи її звільнили. Також п. Катерина відзначилася підчас протистоянь за греко-католицьку катедру Воздвиження Чесного Хреста з «православними». То власне вона провадила людей до катедри й великий натовп вірників католицької Церкви витіснив агресивних «батюшок» котрі били людей, що пробували заходити до катедри. Вона також була учасником переговорного процесу з «православними» за катедру й ініціатором остаточного її повернення восени 1992 р.

40 Монастирська Хроніка, І том, с. 59.

41 ІV том Книги Реєстрації Хрещень, с. 30-51; та V том с. 1-16; ІІІ том Книги Вінчань, с. 3-40.

42 П. Ольга також досвідчила Божу благодать у своєму житті. Одного разу відчувши несподівану біль у всьому тілі була настільки слабкою, що не могла піднестися, не могла спати. Тоді відчула, що Господь кличе її до молитви, все прийняла як Божий допуст й жертвувала всі терпіння Богові, почала увечері відмовляти Псалтир й молитися за всіх, хто потребує. Через деякий час її стан настільки покращився, що вона змогла поїхати до Зарваниці, перший раз її занесли до купелі св. Анни, після цього вона вже сама почала ходити.

43 Книга Хрещень, с. 10-11; Книга Вінчань, с. 2.

44 Зараз спільноту Матерів в молитві, очолює п. Одарка Янцюк. Спільнота досвідчила Божої благодаті й зросла в побожності.

45 Книга Хрещень, с.1; Книга Вінчань, с. 1.

46 V том Книги Реєстрації Хрещень, с. 17-51; та VІ том с. 1-8; ІІІ том Книги Вінчань, с. 40-50, та ІV том, с. 1-14.

47 Мулярами працювали: Василь Відмовський, Володимир Адамишин, Володимир Богач, Леонід Пухняк, Роман Тарковський, Богдан Нещота; склепіння виконали: Богдан Блажко, Євген Лалак, Михайло Теслюк, Василь Пелехатий, Василь Паламар, Микола Штокман, Михайло Маніла, Данилюк Олексій; бляхарі: Іван, Ігор та Андрій Вельгани, Олексій Запоточний, Клачко Юрій; штукатури: Володимир Слободян та Іван Худчак; зварювальники: Дмитро Журавель, Ярослав Щур, Володимир Лех, Василь Міськевич. Також працювали на будові: Андрій Адамишин, Олег Окунський, Ярослав Панчук, Анатолій Міськивич, Михайло Процик, Ярослав Будник, Ігор Кривоус, Ігор Штепа, Василь Осадна. Плитку викладали в церкві Петро Гевак та Василь Мельничук, парафіяни котрі відмовилися від платні.

48 Книга Хрещень, с. 11-13; Книга Вінчань, с.2-3.

49 Книга Хрещень, с. 2; Книга Вінчань, с. 1.

50 VІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 9-51; ІV том Книги Вінчань, с. 14-40.

51 Книга Хрещень, с. 13-15; Книга Вінчань, с. 3-4.

52 Взагалі потрібно окремо згадати про будівничого церкви св. рівноапостольних Кирила та Методія. О. Іван Фленька, в 1931 р. розпочав будову величної святині, зовні неповторної, й практичної всередині. О. Івана можна вважати за взірець священика, дбав не тільки про духовний розвиток але й про національну свідомість своїх вірних, особистий приятель о. Августина Волошина й відомого закарпатського художника Йосипа Бокшая. Власне Бокшай намалював запристольну ікону св. Кирила та Методія й ще три інші образи котрі зберігаються в церкві. Під час подій у 1939 р. змушений був втікати до Словаччини перед угорськими фашистами. Помер й спочиває в Чехії.

53 «Куратор», це за чеськими законами була світська людина, котру громада обирала й котра представляла громаду, як перед державою так і перед церковною владою. Довоєнна Чехословаччина була країною ліберальною й досить антиклерикальною, однак таке розв’язання настільки глибоко прижилося, що пережило навіть радянські часи й досить ефективно функціонує до сьогодні.

54 Книга Хрещень, с. 2; Книга Вінчань, с. 1.

55 VІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 51-96; ІV том, с. 40-52; та V томи Книги Вінчань, с. 1-13.

56 Книга Хрещень, с. 15-16; Книга Вінчань, с. 4-5.

57 Книга Хрещень, с. 2-3; Книга Вінчань, с. 1-2.

58 О. Юліан котрий відправляв Службу Божу порівняв зібраних з 12 апостолами, включно з ним та з бр. Божидаром Цвіренком було 12. Основою майбутньої громади були Михайло та Маргарита Шимон, Ольга та Тетяна Басараб, Тетяна та Ірина Раковці, Рябич Марина, Михайло та Наталія Ковач та їх син Ярослав.

59 Постанова Синоду від 5-12 жовтня 2004 р.

60 Книга Хрещень, с. 1.

61 VІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 96-113, та VІІ том, 1-31; V том Книги Вінчань, с. 13-34.

62 Книга Хрещень, с. 16-17; Книга Вінчань, с. 5-7.

63 Книга Хрещень, с. 3-4; Книга Вінчань, с. 2.

64 Книга Вінчань, с. 1; Книга Хрещень, с. 1-2.

65 VІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 31-76; V том Книги Вінчань, с. 13-34, та VІ том, с. 1-4.

66 Книга Хрещень, с.17-19; Книга Вінчань, с. 7-8.

67 Книга Хрещень, с. 3-4; Книга Вінчань, с. 2.

68 Книга Хрещень, с. 2-3.

69 VІІ том Книги Реєстрації Хрещень, с. 76-111, та VІІІ том, с. 1-12; VІ том Книги Вінчань, с. 4-26.

70 Книга Хрещень, с. 19-22; Книга Вінчань, с. 8-9.

71 Книга Хрещень, с. 6-7; Книга Вінчань, с. 3.

72 Книга Хрещень, с. 3-4.

73 VІІІ том Книги Хрещень, с. 12-50; VІ том Книги Вінчань, с. 26-37. Станом на 5.09.2014.

74 Книга Хрещень, с. 7-8; Книга Вінчань, с. 4. Станом на 14.09.2014.

75 Книга Хрещень, с. 7-8; книга вінчань, с. 3. Станом на 30.08.2014.

76 Книга Хрещень, с.4-5. Стан на 4.09.2014.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconУроку з теми «Греко-перські війни» «Причини греко-перських війн»
Перекриття персами Босфору та Дарданелл через припинення контактів Греції з містами-колоніями на Чорному морі
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconІсторія району 193
Довбей, В. Святкувала Новоселиця [Текст]: [село Перечинського р-ну святкувало 320-ту річницю з дня першої письмової згадки про нього,...
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconМіж опором та пристосуванням: греко-католицьке релігійне підпілля в системі радянського тоталітаризму
Церкви у рамках проєкту «Жива історія». З методологічної точки зори ця стаття покликана реконструювати ментальні структури греко-католицького...
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconКнига світ, книга серцю привіт Методичні рекомендації ббк 8. 387. К 53
Книга — світ, книга — серцю привіт : метод реком. / Нац б-ка України для дітей; уклад. Ю. В. Осадча. — К., 2013. — 36 c
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків icon«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconКнига року Бі-Бі-Сі 2012 (Книга року bbc) — літературна нагорода україномовним літературним творам, що присуджується Британською телерадіомовною корпорацією (Бі-Бі-Сі). Книга року Бі-Бі-Сі
Ця книга про те, як можна подолати свій страх. Про те, як можна навчитися навіть із найстрашніших І найзагрозливіших синьомордів...
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconБ 61 Біляїва Доротея, Роджерс Алла, Лонг Джіна, Лонг Стівен б 61 Слово І відгомін. Збірник рецензій на поетичну творчість Володимира Біляєва з нагоди 80-річчя поета
Володимира Біляєва з нагоди 80-річчя поета Донецьк: Український культурологічний центр, 2006. 152 с
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconКнига для дому, книга для сім'ї, ви можете сміливо наслідувати приклади з моїх порад, робити виписки, конспектувати окремі тези чи положення, а згодом перевірити це на власному досвіді
Книга, що претендує на настільну, заслуговує, очевидно, на передмову. Книга без передмови — те ж саме, що кінокартина без кіножурналу....
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconКостьол Святого Олександра. Історична довідка
Латинської церкви, була названа “пропагандою”ii, але так чи інакше, результатом цих подій стала можливість для київських католиків...
Книга з нагоди 20-ліття служіння францисканців серед греко-католиків iconПрограма навчальної дисципліни
Суспільна опіка греко-католицької церкви над українською еміграцією з галичини


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка