Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області



Сторінка2/7
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Складання списку літератури

У наукових роботах використовують п’ять способів побудови бібліографічного списку: алфавітний, хронологічний, алфавітно-хронологічний, нумераційний та систематичний. Частіше використовується алфавітна побудова списку опрацьованої літератури, спочатку мовами з кириличною графікою, а потім – з латинською графікою.

Приклад оформлення за посиланням: http://petryaeva7.blogspot.com/2016/01/normal-0-false-false-false.html.

Публікація наукової статті


  1. Фахові друковані журнали, збірники.

  2. Учительський журнал он-лайн та інші журнали.

  3. Збірники он-лайн конференцій.

Адреси он-лайн журналів, конференцій:

http://globalnauka.com/krok.php

https://istina.msu.ru/journals/280224

https://www.science-community.org/ru/conferences/Ukraine

http://www.director-ua.info/index.php?option=com_content&view=article&id=2&Itemid=3

http://osnova.com.ua/faq/authors

http://teacherjournal.in.ua/

  1. Створення власної бібліотеки в Google Академії.

Вправа «Шкала думок»

Мета: дізнатися, наскільки був корисний тренінг.

Обладнання: стікери трьох кольорів.

Хід вправи: учасники обирають стікер одного кольору відповідно до позиції. Об’єднуються в групи та пояснюють свій вибір.

Форма роботи: групова.

Час виконання: 3-5 хвилин.



Інструкція: обрати одну із позицій («Згоден на 100%», «Згоден на 50%», «Згоден на 0%») та аргументувати її.

Список літератури



  1. Вікіпедія : наукова стаття [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:Наукова стаття. – 2017. – 18 січня.

  2. Городецька В.А. Анотація як різновид компресії наукового тексту [Електронний ресурс] / В.А. Городецька. – Режим доступу : journal.kdpu.edu.ua/filstd/article/view/1063/938.

  3. Методика написання наукової статті [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/70370/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/ metodika_napisannya_naukovoyi_statti.

  4. Петряєва Т.С. Вимоги до оформлення списку літератури (рекомендації Дніпропетровського ОІППО) [Електронний ресурс] / Тетяна Степанівна Петряєва. - Режим доступу : http://petryaeva7.blogspot.com/2016/01/normal-0-false-false-false.html. 2016. – 12 січня.

  5. Правила написання анотації [Електронний ресурс]. – Режим доступу : bit.nau.edu.ua/journals/zi/abstract-guidelines-ukr.pdf.

  6. Россінський В. Вимоги до оформлення статей [Електронний ресурс] / Володимир Россінський. – Режим доступу : http://nuwm.edu.ua/naukova-dijaljnistj/vidannja-universitetu/ghidrotekhnika/vimoghi-do-oformlennja-statej.

  7. Терещук А. Психологічні чинники виникнення афективної поведінки [Електронний ресурс] / Ангеліна Терещук // Освіта регіону. – 2012. – № 1. – Режим доступу : http://social-science.com.ua/article/769.

  8. УДК [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.udcsummary.info/php/index.php?tag=3&lang=uk.

  9. Умови публікації статей [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://molodyvcheny.in.ua/ua/rules



Розвиток критичного мислення учнів

під час розв’язування задач з фізики




Шеремет Т.А.,

учитель фізики П’ятихатської ЗШ І-ІІІ ст. № 2


Модернізація національної системи освіти та її інтеграція у світовий простір зумовили актуальність проблеми щодо підвищення якості навчання. Це вимагає наполегливих пошуків шляхів удосконалення навчального процесу на інноваційній основі. Упровадження в навчально-виховний процес педагогічних інновацій передбачає якісно нові перетворення педагогічного процесу, а ефективність навчання буде суттєво поліпшена завдяки проектуванню, пошуку і впровадженню інноваційних освітніх систем і технологій.

Педагогічна інноваційна технологія – це якісно нова сукупність форм, методів і засобів навчання, виховання й управління, що вносять суттєві зміни в результат педагогічного процесу. Процес реалізації освітньої інновації в кожному елементі має свої особливості. Вивчення, систематизація, аналіз та їх використання, теоретико-методологічні аспекти, сутність, структура і критерії їх оцінки викладено в роботах К. Ангеловски, Л.В. Буркової, Н.Ю. Буги, В.Г. Кременя, Л.В. Штефан, та інших. Проблемі організаційно-методичного забезпечення інноваційних процесів в освіті присвячено дослідження Б.В. Гречаника, І.М. Дичківської, Н.Ю Буги, Д.В. Алфімова та інших. Та, незважаючи на значну кількість досліджень з проблем педагогічної та освітньої інноватики, питання застосування інноваційної діяльності, а саме методу розвитку критичного мислення під час розв’язування задач на уроках фізики, своєї актуальності не вичерпали.

Результатом педагогічного процесу при вивченні фізики є формування в учнів вміння розв’язувати задачі. Розв’язування задач – надійний інструмент контролю за ступенем розуміння фізичних законів та явищ, що дає змогу перевірити як учень вміє застосовувати теорію, обирати правильний шлях, обґрунтовувати його, точно виконувати необхідні розрахунки. Проте досвід показує, що в школі не всі учні захоплюються фізикою, бо вона їм здається надто формальною, важкою для сприймання наукою, яка не знадобиться їм у подальшому житті. Та й до того ж фізика є одним з найскладнішиих предметів у школі. Вона вимагає постійних розумових зусиль, абстрактного і логічного мислення.

Ми вчимо своїх учнів, готуючи основу їхнього майбутнього, яке досить складно спрогнозувати: важко уявити, чим займатимуться теперішні учні через десяток років після закінчення школи, які навички та знання їм знадобляться найбільше. Але можна передбачити, що вміння критично мислити й ефективно здобувати знання буде актуальним для них усе життя. До того ж фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Вивчення предмета націлене ще й на формування особистості учнів через розвиток у них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення. Зробити процес засвоєння знань більш ефективним – задача складна, потребує великого натхнення й сил учителя. Розвиток критичного мислення – один із напрямків розв’язування цієї задачі.

Технологія розвитку критичного має унікальний набір прийомів і технік, які дозволяють на уроці створювати ситуацію мислення. Матеріалом для такої ситуації можуть служити навчальні тексти, параграфи підручників, уривки наукових статей, художні твори, відео-фільми. Мета технології – навчити такого сприйняття навчального матеріалу, в процесі якого інформацію, яку отримує учень, можна розуміти, сприймати, порівнювати з особистим досвідом і на її ґрунті формувати своє аналітичне судження.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, усвідомлюєш, що навчити учнів мислити критично з першого уроку неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок. Важко виділити чіткий алгоритм дій на кожному уроці, але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Етапи уроку з використанням технології критичного мислення!



Перший етап – актуалізація пізнавальних процесів – «виклик».

На цьому етапі вирішую три завдання:



  • Пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати, згадувати те, що вони знають. Для цього спираюсь на набуті знання та досвід учнів, пропоную згадати, що їм відомо з даної теми, проаналізувати свої знання, спрямувати мислення у відповідне русло. Це дозволяє окреслити рівень та коло знань учнів, які згодом поповняться новими; відкоригувати помилки мислення.

  • Актуалізувати мислення учнів, пам’ятаючи, що навчання – це активна діяльність. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє мислення у своїх словах через письмо або мовлення. Використовуючи різноманітні методи, форми та прийоми, активізується участь учнів у навчальному процесі, провокуючи їх до цілеспрямованого мислення, демонстрування вже набутих знань, висловлювання особистих думок.

Другий етап – засвоєння змісту.

Головними завданнями цього етапу є:



  • підтримка зацікавленості, викликаної на першому етапі;

  • стимулювання старання учнів;

  • відстеження засвоєння нових знань.

На даному етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з новою інформацією різними шляхами. Активність учнів проявляється в тому, що вони:

      • ставлять запитання;

      • роблять помітки в уривках тексту, які викликають сумнів, нерозуміння тощо.

Коли учень керує своїм розумінням, він:

  • включається в процес уведення нової інформації в схему знань, які вже має;

  • мимоволі зіставляє нове з тим, що йому вже відомо;

  • щоб досягти розуміння, будує «мости» між новим і вже відомим.

На даному етапі стимулюю діяльність учнів, використовуючи такі методи як аналіз, синтез і порівняння.

Третій етап — осмислення (рефлексія).

На цьому етапі вирішую два важливих завдання:



    • Спонукаю учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо ми краще запам’ятовуємо те, що формуємо в особистому контексті.

    • Сприяю обміну ідеями між учнями, в результаті чого збагачується словниковий запас та активізуються здібності до самовияву.

На цьому етапі уроку відбувається:

  • осмислення учнями нового матеріалу;

  • адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто зміна вже існуючого уявлення;

  • реструктуризація сформованих зв’язків, що формує місце для нової інформації;

  • засвоєння й закріплення знань.

Нерідко зустрічаються випадки, коли учні, маючи добрі знання теорії курсу фізики, не можуть розв’язувати фізичні задачі. Звісно розв’язувати задачі з фізики не просто. Можна добре знати теорію і не вміти розв’язувати найпростіші задачі. І це не випадково. Виявляється, для того, щоб успішно розв’язувати задачі, знання теорії недостатньо. Необхідно (окрім конкретних знань) оволодіти так званими загальними методами та вмінням аналітично мислити тобто методами критичного мислення.

Найперший і найважливіший етап розв’язання полягає в тому, що треба виразити фізичний зміст явища в найзагальнішому вигляді за допомогою відповідних рівнянь та формул. Математичний вираз фізичної суті задачі повинен бути строгим і оптимальним. При цьому треба не тільки розуміти написані загальні вирази, а й чітко уявляти собі, як знайти основну ідею розв’язання, тобто як розуміти думку, чому треба відкинути одні міркування і пов’язати в єдиний ланцюг інші. Дальший крок – накладання на загальні рівняння конкретних математичних обмежень, які уточнюють, наприклад, місце або час переходу одних явищ в інші або зв’язки між явищами. Бо всю інформацію черпають з умови і запитання задачі. В результаті число невідомих стає рівних числу складених рівнянь. Після цього треба дістати шукане невідоме в буквеному виразі, оцінити достовірність добутої формули, по можливості встановити зв’язки з іншими задачами і, лише проробивши все це, дістати потрібне числове значення.

Деякі типи задач викликають особливу складність в учнів при вивчені фізики. Завдання вчителя – допомогти учням здійснити аналіз поставлених задач та знайти шляхи їх розв’язання.

А). Механічний рух, відносність руху.

Всяке переміщення існує в природі і може бути лише відносно іншого тіла – тіла відліку. Отже характер руху залежить від вибору тіла відліку. Це означає, що коли переміщення одного й того самого тіла розглядається одночасно в різних системах координат, тобто відносно різних тіл відліку, то закон і траєкторія руху даного тіла в цих різних координатних системах будуть різними.



Задача 1. З вікна поїзда, що рухається по горизонтальній колії з швидкістю υ, опускають важку маленьку кульку. Визначити траєкторію і закон руху кульки: 1) в системі координат, жорстко пов’язаній з поїздом; 2) в системі координат, жорстко пов’язаній з поверхнею землі. Опір повітря знехтувати.

Розв’язання.

    1. Оскільки кулька зберігає швидкість поїзда, то спостерігач, який випустив кульку з рук, бачить, що вона падає впродовж прямої, перпендикулярної до полотна залізниці. Траєкторія руху – пряма лінія.

Законом руху кульки буде формула:  , де y – вертикаль.

    1. Людина, яка стоїть на узбіччі дороги, бачить, що кулька відносно землі одночасно бере участь у двох рухах: переміщується зі сталою швидкістю υ відносно горизонталі  і вільно падає вздовж вертикалі . Отже, рух кульки визначено двома рівняннями: ,

Розглянутий приклад не тільки розкриває суть поняття «рух відносно», а й приводить до важливого висновку, що для розв’язування задачі принциповим моментом є вибір тіла відліку. Недодержання цієї вимоги часто приводить до грубих прорахунків і помилок. Після правильного вибору тіла відліку дальшим можливим кроком іноді є спрощення самої задачі, звичайно, без спотворення її фізичного змісту. Врахування цього правила дає можливість успішно проаналізувати й розв’язати учням задачі запропоновані в текстах ЗНО різних років. Приклад пробного тестування 2012 року:

Ескалатор метро піднімається зі швидкістю 2,5 м/с. Чи зможе людина, яка знаходиться на ньому , перебувати в стані спокою в системі відліку, пов’язаній із Землею?

а) може, якщо рухається по ескалатору вниз зі швидкістю 2,5 м/с відносно ескалатора.

б) може, якщо рухається по ескалатору вгору зі швидкістю 2,5 м/с відносно ескалатора.

в) може, якщо стоїть на ескалаторі.

г) не може за будь-яких обставинах.

Задача 2. З одного зустрічного поїзда, який має швидкість υ1, на платформу іншого, який має швидкість υ2, кидають важку кульку з початковою швидкістю υ0. Вектор швидкості υ0 паралельний горизонтальній площині і перпендикулярний до напряму руху поїздів. Визначити:


        1. Кут φ1 між слідом проекції кульки на площині і напрямом рейок;

        2. Кут φ2 між слідом проекції кульки на платформі і краєм платформи, паралельним лінії рейок;

        3. Величини швидкостей кульки відносно полотна υ′ і відносно платформи υ″.

Розв’язання.

Для розв’язання задачі зупинимо поїзд, з платформи якого кидають кульку, а зустрічний поїзд примусимо мчати зі швидкістю υ1+ υ2. Отримуємо простішу задачу, яка приводить до неправильних результатів під час визначення величин φ1і υ′. Однак розв’язання п.2 і знайдена таким способом величина υ″ правильні. Справді, φ1і υ′ стосуються лише одного поїзда, з платформи якого кидають кульку. Другий поїзд для розв’язання цих питань взагалі може не існувати. Тому зупинка поїзда, з платформи якого кидають кульку, створює фізичний зміст задачі під час обчислення φ1і υ′, тоді як під час визначення φ2і υ′′, навпаки припускають наявність відносної швидкості між поїздами, а ця обставина в результаті зробленого спрощення не порушується. Таким чином, під час розв’язання першого питання (мал. 1) дістаємо φ1


υ0 υ′


φ1
υ1

υ′′ υ0




φ2

υ2



А В


Мал. 1 Мал. 2

На мал. 2 стрілка АВ вказує напрям руху платформи. Вздовж платформи кулька має швидкість υ = υ1+ υ2 у протилежному напрямі: поперек платформи кулька рухається зі швидкістю υ0 отже,

φ2

За мал. 1 виходить, що

υ′

а з мал. 2 знаходимо

υ′²

Аналогічно пропонуємо учням «зупинити» поїзд при розв’язанні наступної задачі ЗНО 2012 року:

По паралельних прямолінійних ділянках двоколійної залізниці назустріч один одному рівномірно рухаються два поїзди. Пасажир сидить біля вікна у вагоні поїзда, який рухається зі швидкістю 63 км/год відносно землі. Визначити час, протягом якого він бачитиме зустрічний поїзд, що проходить повз нього. Довжина зустрічного поїзда становить 300 м, а його швидкість дорівнює 45 км/год відносно землі. Відповідь запишіть у секундах.

Задача ЗНО 2015 року:

Турист пройшов 3 км на захід, а потім ще 4 км на північ. Яке переміщення здійснив турист протягом всього маршруту?


А

Б

В

Г

3 км

4 км

5 км

7 км

За результатами статистики із даним завданням не впоралися 48% випускників.

Б). Закон збереження імпульсу.

Інколи в учнів виникають складності при розв’язуванні задач на закон збереження імпульсу, оскільки закон виражено у векторній формі і не може використовуватися як проста формула, а потребує ретельного аналізу умови задачі. При розв’язувані таких задач необхідно спочатку встановити, чи є дана система тіл замкнутою; зробити схематичний малюнок і позначити на ньому всі відомі швидкості тіл; вибрати прямокутну систему координат так, щоб проекції імпульсів на координатні вісі виражались простіше.

Якщо система тіл замкнута, то складається рівняння на основі того, що сума проекцій імпульсів усіх тіл системи на любу вісь залишається незмінною. Якщо система не замкнута, то є такий напрямок, що сума проекцій усіх зовнішніх сил на нього дорівнює нулю, то сума проекцій імпульсів усіх тіл системи на цей напрямок залишається сталою. Приклад задачі 3 дає змогу вчителю в повній мірі розкрити аналітичні здібності учнів та перевірити знання матеріалу.

Задача 3. Людина, яка стояла на нерухомому плоту, пішла зі швидкістю  відносно плоту. Маса людини – m, маса плоту – М. Визначити, з якою швидкістю почав рухатися пліт по поверхні води.

Розвязання.

Іноді розв’язання подають на рівні m = Мu, де u – швидкість руху плоту.

Груба помилка, допущена при цьому, полягає в тому, що ліву частину рівності (m) написано в одній системі координат, а праву частину (Мu) – в другій. Справді,  – швидкість людини відносно плоту, а u – швидкість руху плоту відносно берега.

1-й спосіб. Пов’яжемо систему координат із берегом або з нерухомою поверхнею води. Сила тертя спокою F, що виникає між підошвами людини і шорсткою поверхнею плоту, напрямлена в бік руху людини і змінює кількість руху людини від 0 до величини mx, де x – швидкість людини відносно берега. Однак людина з такою самою силою F у процесі ходьби відштовхує пліт, у свою чергу, змінюючи його швидкість від 0 до Мu, де u – швидкість руху плоту відносно берега. З цього міркування, зокрема, випливає, що швидкість u напрямлена в бік, протилежний рухові людини відносно води x =  - u.

Оскільки Ft = m( - u) і Ft = Мu, то m( - u) = Мu.

Звідки шукана величина .

2-й спосіб. Нехай сила взаємодії між ступнями людини і плотом (сила тертя) дорівнює F. Сила F надає людині прискорення а  , а плотові прискорення а , де t – час зміни відповідних швидкостей від нуля до установлених значень  - u і u.

Оскільки F =  і  то   звідки





3-й спосіб. Людина стоїть на плоту, пліт відносно води перебуває в стані спокою. У всіх горизонтальних напрямах система людина – пліт замкнута. В початковий момент кількість руху системи дорівнює нулю. Людина пішла по плоту, змінивши свою кількість руху. І зразу ж пліт подався назад. Швидкість людини і плоту напрямлені в протилежні боки, бо сумарна кількість руху системи повинна лишатися рівною нулеві. Ця думка виражається рівнянням з урахуванням проекцій на вісь ОХ.

m( - u) – Мu = 0,

звідки

З метою активізації пізнавальної діяльності та розвитку критичного мислення учням можна запропонувати задачі зовнішнього незалежного оцінювання ЗНО 2013 року.

Електровоз масою М. рухається зі швидкістю υ, зчіплюється з вагоном масою , який рухається в тому ж напрямі зі швидкістю . Яка швидкість руху вагонів зразу після зчеплення.









В). Задачі на газові закони.

Задачі на газові закони можна розв’язувати за наступним планом.

Якщо в задачі задано один стан газу і вимагається визначити, будь-який параметр цього стану, то потрібно скористатись рівнянням Менделеєва-Клапейрона. Якщо значення тиску і об’єму не задані, то потрібно виразити їх через задані величини, підставити в записане рівняння, і, розв’язавши його, знайти невідомий параметр.

У тому випадку, якщо в задачі розглядаються два різних стану газу, то потрібно встановити, чи змінюється маса газу при переході з одного стану в інший. Якщо маса газу залишається постійною, то можна записати рівняння Клапейрона (рівняння об’єднаного газового закону). Якщо при постійній масі в даному процесі не змінюється який-небудь з параметрів p, V, T, то використовуємо рівняння відповідного закону (Гей-Люссака, Шарля чи Бойля-Маріотта). Якщо в двох станах газу маса газу різна, то для кожного стану записуємо рівняння Менделеєва-Клапейрона. Потім система рівнянь розв’язується відносно невідомої величини.



Задача 4. Резинова куля містить 2 л повітря при температурі 20˚С і атмосферному тиску 760 мм рт. ст. Який об’єм займе повітря, якщо куля буде занурена у воду на глибину 10 м? Температура води 4˚С.

Розв’язання. Нехай до занурення у воду повітря в кулі мало об’єм V1, температуру T1, тиск p1, а після занурення – відповідно V2, T2, p2. Оскільки маса повітря не змінюється, то можливе використання об’єднаного газового закону:

 = 

Повний тиск на глибині h дорівнює

p2 = ρgh + pатм

де ρ – густина води

під тим же тиском буде знаходитись і повітря в кулі, зануреній на цю глибину. До занурення тиск повітря був

p1 = pатм

Підставивши значення p1 та p2 в формулу (1), отримаємо після перетворень

V2 = 

Аналогічні задачі пропонуються в текстах ЗНО 2015 року:

Визначте, у скільки разів тиск в озері на глибині 30 м більший від тиску на поверхні води? Уважайте, що атмосферний тиск дорівнює  Па, густина води 1000 кг/м³, прискорення вільного падіння становити 10 м/с².



А

Б

В

Г

4

3

2

5

ЗНО 2012 року пропонувало таку задачу:

Визначте, у скільки разів збільшиться об’єм повітряної бульбашки, яка спливає з глибини 15 м до поверхні озера. Уважайте, що температура стала, атмосферний тиск дорівнює 100 кПа, g = 10 м/с², густина води становить 1000 кг/м³. Поверхневим натягом знехтуйте.



А

Б

В

Г

в 1,5 раза

у 2 рази

у 2,5 раза

у 5 разів

Якісні задачі з’явились у методичній літературі понад 180 років тому. Однак серед методистів-фізиків немає єдиної думки про їх назву та визначення. Пропонувались різні назви: «практичні питання», «логічні задачі», «усні задачі», «якісні питання». Це свідчить про різнобічність методичних переваг даного типу задач, оскільки кожна назва відображає один їх бік. Термін «якісні задачі» також не повний, але він підкреслює головну особливість усіх задач такого типу – увага учня в них акцентується на якісній стороні розглянутого фізичного явища. Розв’язуються такі задачі шляхом логічних припущень, що ґрунтуються на законах фізики, графічно чи експериментально. Математичні розрахунки при цьому не використовуються. Якісні задачі з фізики сприяють поглибленню та закріпленню знань учнів, є засобом перевірки практичних навичок школярів. Їх уміле застосування учителем сприяє підвищенню інтересу учнів до вивчення фізики і підтримує активне сприйняття матеріалу протягом курсу. Розв’язування цих задач вчить аналізувати явища, розвиває логічне мислення, творчу фантазію, вміння застосовувати теоретичні знання для пояснення явищ природи.

Ось деякі приклади задач, до тем, що розглянуті раніше.



А). Відносність руху

1. За яких умов льотчик реактивного винищувача може розгледіти пролітаючий недалеко від нього артилеристський снаряд.



Розв’язання. При швидкості сучасних літаків більше 350 м/с, льотчик може розгледіти снаряд, що летить в ту ж сторону, що і літак, при швидкості снаряда в верхній частині своєї траєкторії більше 400 м/с.

2. По річці пливе гребний човен, а поруч із ним пліт. Що легше для гребця: перегнати пліт на 10 м чи на стільки ж відстати від нього?



Розв’язання. Явища в рухомій воді відбуваються так само, як і в нерухомій. Від греця потрібні одинакові зусилля в обох випадках.

    1. Літак пролітає над залізничною колією, по якій їде поїзд зі швидкістю 2 Швидкість літака 2 направлена перпендикулярно до залізничної колії. Визначити графічно швидкість потяга  відносно літака.

Розв’язання.  = Швидкість  напрямлена під кутом (  + α) до курсу літака, де α =arctg 

Б). Закон збереження імпульсу

  1. У книзі А. Некрасова «Пригоди капітана Врунгеля» описано наступний спосіб переміщення човна: колеса приводять у рух білки, що біжать «як навіжені одна за одною сходами всередині колеса (білячого колеса)». Чи буде рухатись човен з подібним колесом і чому?

Розв’язання. Так, буде, оскільки імпульс буде надаватись за рахунок зовнішніх сил системи, що не суперечить закону збереження імпульсу.

  1. Щоб зійти на берег, людина направляється від корми човна до носа. Чому при цьому човен відійшов від берега?

Розв’язання. Якщо знехтувати тертям човна по воді, то із закону збереження імпульсу слідує: наближення людини до берега викликає віддалення човна від берега.

В). Газові закони

  1. Чому балони зі стиснутим газом вибухонебезпечні, а труба з водою під високим тиском вибухонебезпечна?

Розв’язання. Під час вибуху труби тиск води практично одразу падає до нуля, і вона не може спричини великих руйнувань. Під час вибуху балона внаслідок сильного збільшення об’єму газу (при знижені його тиску) осколки набувають великих швидкостей і здійснюють значні руйнування.

  1. Як зміниться сила виштовхування із води повітряної кульки, коли вона підіймається з дна водойми на поверхню?

Розв’язання. Виштовхувальна сила пропорційна об’єму кульки. Коли кулька спливає, її об’єм збільшується, а виштовхувальна сила зростає.

  1. Балони електричних ламп заповнюють азотом при зниженій температурі і тиску. Чому заповнення проводять саме за таких умов?

Розв’язання. Щоб під час роботи лампи тиск не перевищував атмосферний. (Підвищення тиску привело б до вибуху балона)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconКнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда від 19. 06. 2015 №136 «Про підсумки науково-методичної роботи в закладах освіти району в 2014/2015...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconКнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда «Про наслідки атестації керівних кадрів, інших педагогічних працівників навчальних та інших...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconТехнології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconРеалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconРайонний методичний кабінет
Рибачук Валентина Володимирівна, Голюк Олена Степанівна – вчителі української мови та літератури Бутовецької зош І-ІІІ ст. Старокостянтинівської...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconРішенням методичної ради комунального закладу «Районний методичний кабінет Немирівської районної ради»

Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconСтарокостянтинівський районний методичний кабінет Решнівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Яцюк Інна Леонідівна, вчитель фізики Решнівецької зош І-ІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconВідділ освіти Березанської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Березанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів Березанської районної ради Миколаївської області
Березанської зош І – ІІІ ступенів. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconКонспекти уроків Старокостянтинівський районний методичний кабінет Сковородківська зош І-ІІІ ступенів
Клімух Світлана Анатоліївна, вчитель української мови та літератури Сковородківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconВідділ освіти Криворізької районної державної адміністрації ку «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
Персонажі як на долоні. – Укл. Петросян-Чиркінян І. А.– с. Красіне: Красінська зош І-ІІІ ступенів, 2016. – 36 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка