Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області



Сторінка3/7
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Розв’язування графічних задач

Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність сприймати схеми та графіки в розв’язанні актуальних питань.

Графічний метод охоплює різні графічні зображення, починаючи з діаграм, графіків фізичних процесів і закінчуючи геометричними побудовами, що застосовуються в різних розділах фізики. Часто графічне представлення фізичного процесу робить його більш наочним і тим самим полегшує розуміння явища, що розглядається. Дозволяючи іноді значно спростити розрахунки, графіки широко використовуються на практиці для вирішення різноманітних науково-технічних завдань. Сьогодні вміння їх будувати та читати є обов’язковим, воно має велике значення для політехнічної та практичної підготовки учнів. Тільки на зовнішньому незалежному оцінюванні з фізики у 2009 р. близько 15% усіх завдань становили графічні завдання і вправи.

У механіці багато тем, при вивченні яких використовуються графіки, тому справедливо сказати, що є певні задачі, розв’язувати які найраціональніше саме графічним методом. У молекулярній фізиці графіки найчастіше використовуються під час вивчення теми «Газові закони для ізопроцесів». Розв’язуючи задачі з цієї теми, необхідно знати, який вигляд має залежність одного параметру газу від іншого.

Зроблена спроба запровадження технології критичного мислення у курсі фізики має свої позитивні наслідки, оскільки сформувалася стратегія, що дозволяє поставити критичне мислення у центр навчального процесу.

Навчальна програма з фізики має свої особливості, є різні підручники, можна використовувати різні засоби навчання, вчителі та учні мають різні інтереси та здібності. Однак існує певна тенденція, що обумовлена внутрішньо притаманними будь-якій програмі можливостями – пов’язувати шкільні предмети з розвитком мислення і з життям поза школою, підвищуючи таким чином рівень критичної рефлексії. Реалізація такого підходу вчителем дає початок школі, орієнтованої на розвиток дитини.

Задачі з текстів зовнішнього незалежного оцінювання стимулюють пізнавальну активність учнів, підвищують інтерес до навчання, є одним із чинників внутрішньої мотивації. Бо учень, що в 7 чи 8 класі розв’язав задачу з зошита ЗНО автоматично підвищує свій рейтинг у власних очах та очах оточуючих. І хоча лише 18 учнів П’ятихатського району брали участь у здачі ЗНО з фізики у 2016 році, що складає 9% від загальної кількості випускників, націлюю учнів саме на необхідність вивчення фізики з позицій розвитку:


  • уміння мислити;

  • відповідальності;

  • формування самостійних суджень;

  • самокорекції через рефлексію.

Це виховання відповідальної особистості, яка здатна до самооцінки та саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого вирішення проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни.

Література



  1. Бєліков Б.С. Розв’язування задач з фізики. Загальні методи. Навч. посібник для студентів вузів. – М.: Вища шк.,1986. – 256 с.

  2. Галіціна Л.В. Банк інноваційних педагогічних технологій. – К.: Шк. світ, 2012. – 104 с.

  3. Савченко Н.Є. Решение задач по физике. Пособие для поступающих в вузы. – Минск, «Вышэйш. Школа», 1977. – 240 с.

  4. Сперанський М.М. Як розв’язувати задачі з фізики. – К.: Радянська школа.,1972. – 288 с.

  5. Тульчинський М.Є. Якісні задачі по фізиці в середній школі. Посібник для вчителів. Вид. 4-е, перероб. і доп. – М., «Просвещение», 1972. – 240 с.



використання

інноваційних методів навчання

на уроках гуманітарного циклу
Кравчук Т.С.,

учитель української мови і літератури

Зеленоярської ЗШ І-ІІІ ст.
Найефективніший шлях розвитку творчої особистості, що спрямований на її соціалізацію, полягає у прилученні школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованостей в оточуючому світі. Саме шляхам самореалізації особистості учня на уроках гуманітарного циклу за рахунок використання інноваційних методів навчання приділяю першочергову увагу.

Самореалізовуватись особистість може по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку та самореалізації, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалювати, розв’язувати дедалі складніші творчі завдання.

Відомо, що здібності й нахили до творчості можна розвинути, поставивши учня в певні складні умови, за яких він буде вимушений самостійно щось створити. Можна визначити такі підходи до керівництва творчою діяльністю:


  • оволодіння алгоритмами творчого процесу й побудова відповідних моделей різноманітних творчих рішень;

  • створення найсприятливіших умов для творчості.

Враховуючи специфічну природу творчості, як засобу самореалізації учнів на уроках, свою роботу здійснюю у двох напрямках:

  1. Виявлення і спланований розвиток творчих здібностей. У цьому напрямку процес розвитку творчих здібностей здійснюється поетапно. Таких етапів можна виділити три:

а) початковий, на якому здійснюється аналіз уривків класичної літератури, (виявити та визначити роль найрізноманітніших художніх засобів);

б) проміжний, на якому пропонуються творчі завдання на основі поданих зразків (дописати, завершити, дібрати тощо);

в) творчий (побудова художнього тексту).


  1. Створення «нестандартних ситуацій» з метою активізації прихованих творчих здібностей,закладених у кожній дитині від народження. Такими умовами може бути навіть контрольна робота (учні, які вважали, що не мають творчих здібностей, за 15-20 хвилин під час контрольної роботи творили, хоч і не шедеври, але доволі гарно, особливо яскраво це можна простежити на уроках художньої культури та етики). Учитель повинен лише надихнути та підштовхнути до самореалізації учнівського «Я», не критикуючи кінцевий результат. Тому гаслом у цього напрямку можуть стати слова К. Ушинського: «Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити».

На початковому етапі розвитку творчих здібностей ефективним засобом є ознайомлення учнів з «творчою лабораторією» письменників (І. Франка, В. Стефаника, В. Симоненка та ін.). Це можна зробити і на уроках літератури під час вивчення творчості письменника, можна зачитувати уривки зі спогадів і обговорювати їх на уроках мови, добирати тексти для диктантів, переказів, аудіювання чи читання мовчки.

На другому (проміжному) етапі пропоную учням на уроках української мови вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів:



  • підібрати означуване слово, до якого поданий прикметник був би епітетом;

  • вибрати найвдаліший синонім;

  • дописати (відновити) віршовані рядки;

  • об’єднати кілька речень в одне;

  • розчленувати текст на складові частини, змінити (розширити, згорнути, перебудувати, замінити) мовний матеріал;

  • розширити текст, вживаючи якомога більше прислівників, але не додаючи більше ніж два речення, дати заголовок тексту;

  • перебудувати прості речення на складні з різними видами зв’язку, визначити смислові відношення між частинами складних речень;

  • вставити пропущені слова;

  • дібрати якнайбільше означень до поданого слова (наприклад, день похмурий, незабутній, …), чи якомога більше дієслів, які б поєднувалися зі словом (наприклад, вітер дме, завиває, співає, ...). Такі вправи доцільно проводити у формі гри, змагання («Хто швидше?», «Хто більше?»).

Широке поле для творчої самореалізації учнів відкривають завдання, які спрямовані на розвиток фантазії, гіпотетичного мислення: продовжити художній твір, змінити, переробити закінчення художнього твору.

Дуже полюбляють учні завдання, спрямовані на розвиток уяви, наприклад:



  • скласти усну розповідь від імені письменника (Т. Шевченко «Мої інтереси та захоплення», «Моє перше велике кохання», «Жінки у моєму житті», «Моя пристрасть – гравюра» та інші);

  • взяти інтерв’ю у письменника.

Діти звикли до того, що вірші найчастіше організовані в рядки, які слідують один за одним й утворюють вертикальний стовпчик. Але історія віршотворення має багато прикладів, коли поетичні рядки складають незвичайний малюнок, тобто не лише мають зміст, а й форму: трикутника, хреста, зірки, дерева, сокири тощо. Це так звані фігурні (курйозні) вірші. Тому робота над такими незвичними поезіями була цікавою і захоплюючою під час вивчення зорової та барокової поезії.

На етапі актуалізації знань можна використати асоціювання, яке спонукає учнів думати, стимулює мислення шукати зв’язки між окремими поняттями. Під час підведення підсумків уроку (рефлексії) можна знову повернути учнів до схеми асоціацій, щоб доповнити її. Такі завдання активізують пам’ять, увагу, вчать самостійно оцінювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, мотивувати ті чи інші дії.

Серед написання творчих робіт насамперед виділяються «класичні» твори-роздуми, передбачені навчальною програмою. Саме твори-роздуми є каменем спотикання для багатьох учнів, адже структура «вступ – основна частина – висновки» часто їх відлякує (бо обмежує!). Звичайно така проблема не виникатиме, якщо пояснити вимоги до творів такого типу, послідовно, системно розвивати критичне мислення учнів, тобто навчити їх формулювати тезу, добирати аргументи на підтвердження тези, визначати (і розрізняти!) у творі тему, ідею, шукати проблеми, пояснювати роль художніх засобів, вилучати зайву інформацію тощо. Для цього можна запропонувати таку вправу: назвати будь-яку тему майбутнього твору, сформулювати питання, які можна розглядати, розкриваючи тему, і передбачити можливі відповіді, висновки, тобто ідею. Звичайно, спочатку учитель демонструє учням, як це робиться. Наприклад, якщо тема твору «Злочин і кара у романі «Маруся Чурай» Ліни Костенко», то проблемою, яку слід дослідити, може бути питання: «Чи завжди злочин карається?», а ідеєю (відповіддю) – «Злочин завжди карається» або «Неумисний злочин не повинен каратися». Аналогічно можна виробляти уміння школярів формулювати тезу до поданої теми, добирати аргументи тощо. Цікавим на даному етапі є створення твору-спростування власної думки. Учні не відразу сприймають таке завдання, оскільки спростувати власне твердження завжди складніше, але поступово, під час розгляду проблеми всебічно, діти часто вдаються до більш глибоких висновків під час аналізу. Це дає можливість розвивати не лише мислення і навички формування думок, а й можливості опинитися у «ворожому таборі», де існують свої усталені стереотипи. Виконуючи такі завдання, учні вчаться розуміти різні точки зору на чітко окреслені питання. Поруч із традиційними методами (лекція, читання, пояснення, опитування) використання інтерактивних методів (творче завдання, робота в малих групах, навчальна гра, моделювання, робота з наочними посібниками тощо) сприяє самореалізації учнів.

З метою підвищення самооцінки дитини практикую прийом «учень у ролі вчителя», елементи рольової гри, метод проектів, який передбачає вирішення певної проблеми та орієнтується на самостійну дослідницьку діяльність учнів, різні форми оцінювання: взаємоперевірка, самоперевірка, творча презентація.

Звичайно, у процесі викладання літератури, так само як і інших предметів, виникають труднощі. Насамперед, це проблема часу, який не завжди правильно вдається розрахувати. Не задовольняє на сучасному етапі матеріально-технічне забезпечення кабінету (аби побачити учнівську чи навчальну презентацію потрібно приносити власну оргтехніку, оскільки комп’ютерний клас може бути зайнятий), недостатнє забезпечення необхідною літературою не дає змоги учням прочитати твори повністю. Тут на допомогу приходить Інтернет – невичерпна криниця інформації. Позакласна робота сприяє розвитку творчих можливостей школяра: створення власних презентацій, сценаріїв (із використанням Інтернет-ресурсів) робить цю роботу захоплюючою, знайомить із чужими зразками і дозволяє порівняти зі своєю. Доречним тут є і власний приклад учителя. Використання технічних засобів навчання з метою розвитку творчих здібностей учнів збагачує методику викладання української мови, дає можливість розробляти нові методичні прийоми навчально-виховної роботи, приваблює новизною, розширює взаємозв’язки між предметами. Переглядаючи фільми або телепередачі, відеоролики, учні отримують емоційну наснагу, що безпосередньо відбивається на якості творчих робіт, бо стимулює мовний процес.

Отже,


  • використання інноваційних методів навчання сприяє продуктивній творчій діяльності учнів на уроці;

  • проблему самореалізації особистості мають вирішити конструктивні поєднання, інтеграція сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

Урок української мови (10 кл.)

Тема: Урок розвитку комунікативних умінь та навичок. Виступ на зборах (непідготовлений)

Мета: - показати учням особливості поведінки оратора перед аудиторією: тісний зв’язок його поведінки зі змістом викладу, залежність зовнішнього вигляду від специфіки аудиторії;

  • вчити висловлювати власні судження без попередньої підготовки, враховуючи особливості аудиторії;

  • розвивати комунікативні вміння та навички, логічне мислення;

  • виховувати культуру поведінки підчас проголошення виступу та його сприймання;

  • соціалізація учнів як запорука подальшого успішного громадянина.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь та навичок з використанням ІКТ.

Обладнання: мультимедійне обладнання

Очікувані результати: учні оволодіють знаннями і практичними навичками щодо поводження перед аудиторією, навчаться висловлювати свої думки стосовно запропонованої теми без попередньої підготовки.

Хід уроку



  1. Організаційний початок уроку. Привітання, перевірка готовності до уроку

  2. Мотивація навчання учнів.

  • Шановні друзі, чи доводилося вам виступати перед незнайомою аудиторією?

Відповіді учнів

  • Про що ви говорили людям? Які почуття при цьому відчували?

Відповіді учнів

  1. Повідомлення теми і мети уроку.

  • Від моменту, коли промовець виходить на сцену, і до моменту, коли сходить з неї, він робить два виступи. Один – словесний, власне промова, а другий – це рухи тіла, чи то невидимі, як жестикуляція, чи приховані, як невпевнена хода, напруженість тіла, скрадливі погляди або неспокійні й судомі рухи. Слухачі інстинктивно відчувають різницю між зовнішньою впевненістю промовця та його внутрішнім побоюванням, браком віри у власні сили. Протягом сьогоднішнього уроку ми з вами розглянемо, як має себе поводити оратор перед аудиторією та спробуємо самостійно виступити, врахувавши всю набуту інформацію.

  1. Надання необхідної інформації.

  • Історія знає багато видатних ораторів древності: це і Сократ, і Демосфен, і Аристотель, і Платон. Однак одним із найвидатніших ораторів світу був Цицерон. Він казав: «Оратор повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами мало не поета, пам’яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв… Нічого немає прекраснішого за досконалого оратора».

  • В чому, на вашу думку, полягає зміст цього висловлювання?

Відповіді учнів

  • Кожному з нас, незалежно від нашого бажання, доведеться виступати перед аудиторією, і не важливо хто це буде: сусіди біля будинку, однокласники на уроці, мешканці міста, де ви балотуватиметеся на посаду міського голови, чи навіть депутати Верховної Ради України, перед якими ви будете говорити в якості Президента. Головне для нас – зрозуміти, що промовець має враховувати особливості аудиторії.

Вчитель пропонує на вибір 2-3 зображення,

учні мають охарактеризувати аудиторію, вказати на її інтереси,

спробувати пояснити, про що з цими людьми можна поспілкуватися і як

  • Скажіть, не змінюючи зовнішнього вигляду, перед якою аудиторією ви б змогли зараз виголосити промову?

Учні пропонують аудиторію з обов’язковою мотивацією вибору, яка могла б адекватно сприйняти доповідача в тому чи іншому зовнішньому вигляді

  • Намагання по зовнішності оцінити людину не випадкове. Як показують психологічні дослідження, у більшості людей існують достатньо стійкі уявлення, пов’язані із зовнішністю людини. Так, тих, хто носить окуляри, вважають розумними, в літніх повних чоловіках бачать людей доброзичливих, впевнених у собі. Згадайте, якщо ви опиняєтеся в незнайомому місті і потребуєте поради, до кого ви звернетеся?

Учні пропонують відповіді, які обов’язково обґрунтовують

  • Молодіжну аудиторію більше, ніж дорослу, цікавлять зріст, постава оратора. Не останню роль відіграє одяг. Звичайно, він має бути підібраний в залежності від аудиторії.

Учитель пропонує 1-2 зображення-слайда. Учні мають визначити,

перед ким можна виступати в такому вигляді і чому

  • Однак у всіх випадках одяг, взуття, зачіска мають бути акуратними.

Останнє речення учні записують у робочий зошит

  • Давайте уявимо, що сьогоднішній урок я розпочала так…

Вчитель виходить за двері, несподівано вривається до класу і без паузи починає щось говорити – на тишу в класі розраховувати не слід, діти сміються

- Що, на вашу думку, було не так?

Учнівські пропозиції

  • Гаразд, інший варіант…

Вчитель знову виходить. Відчиняє двері, але з’являється не відразу,

заходить спиною, озирається, мовчки сідає за стіл і починає писати…

Сміх під час цих сценок вгамувати неможливо і не потрібно,

бо те, що сприймається з позитивними емоціями засвоюється краще

  • В чому помилка в цій ситуації?

Учнівські пропозиції

  • Можна показувати безліч варіантів неправильного початку виступу, але ми маємо запам’ятати, що запорукою успіху може стати ПОЧАТКОВА ПАУЗА. Пауза триває від 7 до12 секунд, за цей час вас побачать, роздивляться і почнуть цікавитися, що від нас хоче ця людина. Також початкова пауза допомагає подолати «ораторську лихоманку» – певний психічний стан, коли у нас пришвидшується дихання, тремтять кінцівки, ми червоніємо, маємо сухість в роті… Чи може такий оратор у чомусь когось переконати? Ні! Тому треба заспокоїтися. Деякі психологи радять «фізичну зарядку» – пересування стільця чи паперів на столі, але й тут не треба забуватися, якщо робити так (вчитель починає з місця на місце переставляти стілець, перекладати з одного краю столу на інший книжки по кілька разів – учні сміються, бо вчитель має зобразити «ораторську лихоманку»), то аудиторія не сприйме вашу інформацію, сприймається лише впевнений оратор.

  • Яку позу зайняти під час виступу? Здаючись елементарним, це питання тим не менш, потребує обговорення. Багато хто, не маючи досвіду публічних промов, під час виступу намагається зайняти якусь незвичну позу: одні стоять струнко, не рухаючись, інші топчуться на місці, деякі хитаються з боку в бік (всі пози вчитель має показати). Однією з найбільш небажаних поз є така (вчитель показує позу «Захисту»). У такій позі людина не здатна до конструктивного діалогу з аудиторією. Положення тіла має бути природним. Не треба стояти, широко розставивши ноги, чи втягнувши плечі та голову (вчитель все показує на собі). Протягом виступу треба час від часу міняти напрям погляду, начебто спрямовуючи туди свої слова. Важливо знайти зручне положення для рук: вони можуть вільно звисати вздовж тіла, можуть бути покладені на кафедру чи трибуну, це до речі дасть можливість приховати їх тремтіння (робота з фотокартками або вчитель сам показує можливі положення рук). Не бажано під час виступу класти руки за спину або в кишені. Деякі промовці не можуть встояти на одному місці під час промови і час від часу переходять з місця на місце. Якщо слухачів небагато, то це припустимо, якщо промова тривала. Але ж ніяк не варто це робити, коли ви виступаєте у великому залі або стоїте на трибуні. До того ж багато руху під час виступу відволікають увагу від змісту.

Поза критичної оцінки Поза «Дозвольте бути з вами відвертим»



  • Слід відзначити, що людина не завжди помічає свої недоліки у поставі. Шановні, які помилки в поставі під час виступу бачили ви у мене, або помічали за собою? (Такий аналіз дасть вчителю можливість змінити свою поведінку, а учнів навчить помічати недоліки і не допускати їх і своїй практиці).

  • Рухи і жестикуляція – природні елементи поводження оратора перед публікою і додатковий засіб впливу на аудиторію. Вигляд оратора, який тривалий час стоїть перед аудиторією нерухомо, стомлює, слухачі починають рухатися, їх увага послаблюється. Тому потрібно декілька раз змінити позу, особливо під час тривалої промови. Однак не слід впадати в крайнощі – постійні рухи і зміна пози викликають сміх (учитель супроводжує слова рухами від повного спокою та статичності до швидкої та необґрунтованої зміни поз).

  • Жести і міміка виникають ніби самі по собі, виходячи зі змісту промови. Вони нерозривно пов’язані з рухом думок оратора. Існують чотири види жестів руками (кожний жест вчитель показує):

  • вказівним пальцем зазвичай показують на певну особу чи предмет, а також напрямок.

  • стиснутий кулак – ознака наголошення на певному аспекті якогось питання.

  • долоня, обернута догори, пропонує зважити на якийсь план або оцінити якусь дію.

  • долоня, обернута донизу, означає незгоду.

Але нам слід пам’ятати, що жестикулювати треба лише за наявності внутрішньої потреби, ми маємо не переобтяжувати жестами наш виступ.

За жестами і мімікою, які не завжди можна проконтролювати розумом, ми можемо багато дізнатися про промовця. Є невимушені жести , які вказують на те, що ми обманюємо, є ті, які вказують на необхідність допомоги, на стан радості, страху або презирства (вчитель або сам показує ці мімічні маски та жести, або пропонує учням спробувати їх відтворити)





  • Виступ перед мікрофоном має деякі особливості. Посилювальна установка за умови правильного користування дає можливість виразити найтонші рухи думок. У той же час будь-яка помилка чи фальш у голосі посилюється стократно. Намагання кричати в мікрофон – велика помилка.

Разом з перевагою мікрофону притаманні деякі недоліки. Так, звук переданий у мікрофон, стає нерозбірливим, тембр голосу змінюється. Ці недоліки можна частково нейтралізувати за допомогою особливо чіткої артикуляції, деякого зниження темпу мовлення, дотримання рівномірного тиску голосового повітряного струменя на мікрофон, зміни забарвлення голосу замість збільшення сили звуку.

Розгляд фотокарток із зазначенням того, чи правильно тримається кожен із зображених ораторів перед мікрофоном. Вчитель має лише корегувати хід думок учнів, пропозиції вони висувають самі

  • Звичайно, говорити про ораторське мистецтво можна годинами, але слід кожному з нас запам’ятати, що красномовними ораторами не народжуються, ними стають шляхом довгого тренування та цілковитого володіння інформацією. Назвіть, хто, на вашу думку, у минулому столітті міг би отримати звання «найкращий оратор» і з чим це було б пов’язано?

Виходячи з досвіду, майже у всіх класах учні називають Гітлера та Леніна, мотивуючи це тим, що ці люди змогли повести за собою нації і відрізнялися експресивністю промов. Після учнівських пропозицій вчитель демонструє слайд, пояснюючий особливості ораторського мистецтва

Хрущова, Сталіна, Кеннеді)

  • На превеликий жаль, сучасні оратори втрачають колишню майстерність, вплив їх на аудиторію базується лише на кількості обіцянок для виконання. Ми ж з вами маємо навчитися вільно висловлювати свою думки та не соромитися виступати ні перед класом, ні перед багатотисячним натовпом.

  1. Інтерактивні вправи на закріплення набутих знань.

  • Давайте спробуємо визначити, яких помилок у міміці, жестах та рухах допустилися відомі сучасні політики, представлені на цих світлинах.

Учні пропонують свою думку,

вчитель у разі потреби скеровує її у правильному напрямі

Фото 1. Кандоліза Райз та Ніколя Саркозі. Етикетні норми не дозволяють жінці класти ногу на ногу під час офіційних церемоній, це заборонено і чоловікам.

Фото 2. Ангела Меркель та Ніколя Саркозі. Для досягнення спільної думки у розмові її учасники мають знаходитися на «одному рівні» – Ангела Меркель стоїть вище за Саркозі, це порушення правил. Саркозі у позі «захисту» – інформація об’єктивно не сприймається.

Фото 3. Володимир Путін. Поза занадто агресивна. Може викликати зворотню реакцію.

Фото 4. Ніколя Саркозі. Занадто експресивні жести та мімічний вираз обличчя. Це може злякати або розсмішити аудиторію.

Фото 5. Поза людини свідчить про її стовідсоткову впевненість у своїй правоті і нездатність сприймати ніякі критичні зауваження.

  • Чіткість нашої вимови залежить від якості розвитку мовленнєвого апарату. Скажіть, шановні, які вправи можуть допомогти покращити дикцію та артикуляцію?

Серед пропозицій учнів обов’язково ви почуєте про скоромовки.

Можна спочатку запропонувати дітям пригадати відомі їм скоромовки,

а потім попрацювати над скоромовками, запропонованими вчителем. Працювати можна за рядами, групами, викликати кожного учня –

все залежить від налаштованості класу. Швидкісне читання скоромовок викликає купу позитивних емоцій. Отже – гарний настрій забезпечений

  • Шановні учні, протягом уроку ми з вами розбирали основні правила поведінки оратора перед аудиторією, прошу вас, протягом п’яти хвилин підготувати та висловити ваші власні думки стосовно почутого та побаченого.

Після того, як спливе час, свої думки має висловити кожен.

Ці вислови не лише роблять підсумок уроку,

а й є невеликим непідготовленим виступом перед аудиторією

  1. Підбиття підсумків уроку вчителем, оцінювання результатів, оголошення домашнього завдання.

  • Звичайно, наш урок не зміг вмістити в себе всієї інформації, якою можна поділитися стосовно ораторського мистецтва, але сподіваюсь, що зерно знань закладено в родючу землю молодого інтелекту, тому пропоную вам для обговорення на наступному уроці ряд тем. Ви маєте обрати якусь одну з них і підготувати виступ, враховуючи особливості аудиторії вашого класу.

Теми виступів учні записують у зошит

- На наступному уроці кожен з вас стане не лише промовцем, а й критиком, оскільки ви будете не лише висловлювати власні думки, а й оцінювати інших.



Вчитель здійснює оцінювання учнівських досягнень на уроці

з коментуванням отриманого балу – оцінку ставиться кожному

  • На останок уроку мені б хотілося навести слова Цицерона: «…неможливо викликати у слухача ні жалю, ні ненависті, ні ворожнечі, ні страху, ні слів співчуття, якщо усі ці почуття, які оратор прагне викликати у судді, не будуть виражені або, краще сказати, випечені на його власному обличчі». Успіхів вам, юні митці красного слова!

Література

  1. Кацавець Р.С. Ораторське мистецтво: Підручник.– Київ: Алерта, 2015.– 238 с.

  2. Когут О.І. Основи ораторського мистецтва: Практикум. – Тернопіль: Астон, 2005. – 296 с.

  3. Препотенська М. Риторика. 10 ключових тем: Навчальний посібник. – Київ: Фірма «ІНКОС», 2009. – 254 с.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconКнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда від 19. 06. 2015 №136 «Про підсумки науково-методичної роботи в закладах освіти району в 2014/2015...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconКнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області
Наказ відділу освіти П’ятихатської рда «Про наслідки атестації керівних кадрів, інших педагогічних працівників навчальних та інших...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconТехнології креативної освіти як складова створення інноваційного освітнього простору розвитку особистості
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconРеалізація сучасних інноваційних технологій навчання на засадах компетентнісного підходу у контексті випереджаючої освіти для сталого розвитку
Комунальна установа «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради Дніпропетровської області
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconРайонний методичний кабінет
Рибачук Валентина Володимирівна, Голюк Олена Степанівна – вчителі української мови та літератури Бутовецької зош І-ІІІ ст. Старокостянтинівської...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconРішенням методичної ради комунального закладу «Районний методичний кабінет Немирівської районної ради»

Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconСтарокостянтинівський районний методичний кабінет Решнівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Яцюк Інна Леонідівна, вчитель фізики Решнівецької зош І-ІІ ступенів Старокостянтинівської районної ради Хмельницької області
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconВідділ освіти Березанської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Березанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів Березанської районної ради Миколаївської області
Березанської зош І – ІІІ ступенів. Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії»
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconКонспекти уроків Старокостянтинівський районний методичний кабінет Сковородківська зош І-ІІІ ступенів
Клімух Світлана Анатоліївна, вчитель української мови та літератури Сковородківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Старокостянтинівської...
Кнму «П’ятихатський районний методичний кабінет» П’ятихатської районної ради Дніпропетровської області iconВідділ освіти Криворізької районної державної адміністрації ку «Криворізький районний науково-методичний кабінет» Криворізької районної ради
Персонажі як на долоні. – Укл. Петросян-Чиркінян І. А.– с. Красіне: Красінська зош І-ІІІ ступенів, 2016. – 36 с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка