Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення



Сторінка1/14
Дата конвертації27.04.2018
Розмір4,01 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


Проект
(неофіційний текст)



ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ


Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання Господарського процесуального кодексу України
1. Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок судочинства у господарських судах.

Стаття 2. Завдання та основні засади господарського судочинства
1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
2. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність учасників справи перед законом і судом;

4) гласність і відкритість судового процесу;

5) змагальність сторін;

6) диспозитивність;

7) пропорційність;

8) обов’язковість судового рішення;

9) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

10)забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

11)розумність строків розгляду справи судом;

12)неприпустимість зловживання процесуальними правами;

13)відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 3. Законодавство про господарське судочинство
1. Порядок здійснення судочинства в господарських судах визначаються Конституцією України, цим Кодексом, Законом України "Про міжнародне приватне право", законами, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а
також міжнародними договорами, згода на обов‘язковість яких надана Верховною

Радою України.


2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
3. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

4. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи, віднесені до його компетенції, в порядку, передбаченому цим Кодексом.



Стаття 4. Право на звернення до господарського суду
1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
2. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
4. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
5. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду

(міжнародного комерційного арбітражу) допускається.

До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним в законодавстві України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом.

До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.


6. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Стаття 5. Способи судового захисту

1. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.


2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно

до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб, який не суперечить закону.



Стаття 6. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
1. У господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-

телекомунікаційна система.


2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
3. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом.
4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у відповідності до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
5. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі з застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему.
6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі, шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші

документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою

Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використання власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого в матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.


10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.



Стаття 7. Система автоматизованого арешту коштів

1. У господарських судах функціонує система автоматизованого арешту коштів, що забезпечує накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, у випадках, передбачених цим Кодексом.


2. Система автоматизованого арешту коштів є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
3. Користувачами системи автоматизованого арешту коштів у суді є судді.
4. Інформація щодо арешту коштів вноситься суддею (суддею-доповідачем - у разі колегіального розгляду справи) до системи автоматизованого арешту коштів на підставі відповідної ухвали суду, скріплюється його електронним цифровим підписом та підлягає кодуванню.
5. Порядок функціонування системи автоматизованого арешту коштів визначається Положенням про систему автоматизованого арешту коштів, що затверджується Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Міністерством юстиції України та Національним банком України.
6. Несанкціоноване втручання в роботу системи автоматизованого арешту коштів тягне відповідальність, установлену законом.

Стаття 8. Здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом і судом
1. Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, за яким створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 9. Гласність судового процесу
1. Розгляд справ у господарських судах відбувається усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою на судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.
3. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань, за наявності вільних місць, до початку судового засідання або під час перерви.

Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов’язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок в залі суду.


4. Під час відкритого розгляду справи присутні особи мають право робити письмові нотатки, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої з метою здійснення аудіозапису ходу судового засідання.

Проведення в залі судового засідання фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі

Інтернет допускаються за наявності згоди на це всіх учасників справи та якщо це не

заважає ходу судового процесу. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотозйомка, відеозапис, транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.


5. Суд може дозволити проведення в залі судового засідання фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет незалежно від наявності згоди учасників справи, якщо розгляд справи становить значний суспільний інтерес.
Якщо всі учасники справи беруть участь в судовому засіданні в режимі

відеоконференції, транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет здійснюється незалежно від наявності згоди учасників справи.


6. У разі якщо суд дійде висновку, що фото-, кіно-, теле- чи відеозйомка, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет заважають ходу судового процесу, суд може заборонити або обмежити їх проведення, про що постановляє вмотивовану ухвалу.
7. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
8. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або його частину.
9. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводиться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності – свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбуваються в закритому судовому засіданні.
10. Використання систем відеоконференц-зв’язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.

11. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.


12. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
13. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
14. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
15. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.
16. Якщо судовий розгляд відбувався в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо такі частини не містять інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні. Якщо вступна та резолютивна частина рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.
17. Якщо судове рішення оголошується прилюдно учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання оголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет, незалежно від наявності згоди учасників справи.

Стаття 10. Відкритість інформації щодо справи
1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є стороною у справі, має право на доступ до судових рішень судів у порядку, встановленому законом.
2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов’язки, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень і ухвал.
3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, сторін спору та предмета позову, дати надходження позовної заяви або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному в Положенні про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні, інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про сторони, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті не можуть бути оприлюднені такі відомості:
1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
2) реєстраційні номери транспортних засобів;
3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувались в закритому судовому засіданні;
Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Стаття 11. Мова господарського судочинства
1. Господарське судочинство в судах провадиться державною мовою.
2. Суди забезпечують рівність прав учасників справи у судовому процесі за мовною ознакою.
3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Стаття 12. Верховенство права та джерела права, що застосовуються судом
1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

2. Суд розглядає справи на підставі Конституції України, законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.


3. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
5. Норми права інших держав суд застосовує у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором України, згода на обов‘язковість якого надана Верховною Радою України.
6. Якщо суд приходить до висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

В такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого нормативно-правового акта.

7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили, суд застосовує норми правового акту вищої юридичної сили.
8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.
9. Якщо спірні відносини, в тому числі за участі іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті.
10. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого — виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
11. Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Стаття 13. Форми господарського судочинства
1. Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим

Кодексом, у порядку:


1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного).
2. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику не відомо.
3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетною є швидкість судового розгляду.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.


4. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

5. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".



Стаття 14. Змагальність сторін
1. Судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.


3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.


5. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз’яснює, у випадку необхідності, учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;


4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судовому процесу їх правами та вживає заходів для виконання ними їх обов’язків.

Стаття 15. Диспозитивність господарського судочинства
1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду.
2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Стаття 16. Пропорційність у господарському судочинстві
1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

Стаття 17. Правнича допомога
1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
2. У випадках, встановлених законом, правнича допомога надається виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Стаття 18. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
1. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.


Стаття 19. Обов'язковість судових рішень
1. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
3. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду в порядку, передбаченому цим Кодексом, якщо судове рішення ухвалено про їх права та (або) обов'язки.

Стаття 20. Основні положення досудового врегулювання спорів
1. Сторони вживають заходи для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

2. Особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії та позову.






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про Громадську Раду при Міністерстві охорони здоров'я України Розділ I. Загальні положення
України (далі моз україни) та інститутами громадянського суспільства (далі ігс) на засадах доброго партнерства, здійснення громадського...
Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про аспірантуру 1 загальні положення
Положення про підготовку науково-педагогічних І наукових кадрів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня...
Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про обробку та захист персональних даних Загальні положення

Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про проведення обласного інтелектуального турніру «Ігри патріотів Херсонщини» І. Загальні положення

Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconРішення міської ради 2016 року №12/ VII положення про присвоєння звання «п очесний громадянин міста ч ернігова» Загальні положення

Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про аспірантуру інституту проблем сучасного мистецтва національної академії мистецтв україни загальні положення 1
Кабміну України від 14. 06. 2000 №960, від 27. 08. 2004 №1124, від 02. 03. 2010 №254, від 28. 07. 2010 №642, статтями 36 та 58 Закону...
Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про Український культурний фонд м. Київ 2017 І. Загальні положення
Український культурний фонд (далі – Фонд) є об’єктом державної власності, бюджетною установою, діяльність якої спрямовується та координується...
Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про портфоліо педагогів богуславського районного центру дитячої та юнацької творчості загальні положення
Цдют запроваджується з метою підтримки творчої педагогічної діяльності керівників гуртків, популяризації індивідуальних професійних...
Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про громадські заохочувальні відзнаки Всеукраїнської асоціації ветеранів війни та служби цивільного захисту І. Загальні положення
Це Положення визначає порядок нагородження громадськими заохочувальними відзнаками Всеукраїнської асоціації ветеранів війни та служби...
Кодекс україни розділ I. Загальні положення глава основні положення iconПоложення про звання «Почесний громадянин селища Хорошеве» Загальні положення
Право присвоєння звання «Почесний громадянин селища Хорошеве» належить виключно Хорошівській селищній раді та визначається рішенням...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка