Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р


Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом



Сторінка7/17
Дата конвертації13.08.2017
Розмір2.86 Mb.
ТипКомплексна програма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.

Як відомо, інформація в мозок потрапляє через сенсорні канали: очі, ніс, шкіру, вуха, язик. Але через вроджену чи набуту недостатність мозку (одна із теорій виникнення аутизму) інформація, отримана через органи чуття, надходить у мозок дітей з аутизмом як різноманітні частини пазлів. Тому вони сприймають навколишній світ фрагментарно і надають іншого значення речам.

Через фрагментарність сприймання дитина з аутизмом не помічає зв’язків між речами. Вона не бачить цілого і не може розрізнювати первинні та вторинні речі (теорія «Центральна узгодженість»). Таким чином, вона може швидко загубити єдине ціле та запанікувати. Тому присутність одних і тих самих деталей життєво важливо для дитини з аутизмом.

Надання значення певній ситуації чи предметам в процесі сприймання займає більше часу в аутичної дитини, адже вона має обробити більшу кількість інформації, поєднати розрізнені частини в єдине ціле та присвоїти їм значення.

Виконання дії, що потребує дотримання правильного порядку деяких послідовностей, потребує правильного планування та організації. Дитина з аутизмом, котра насилу бачить єдине ціле, стикається, в результаті, з труднощами як в плануванні, так і в організації особистісних задач (теорія «Виконавчі функції»). Тому дитина не набуває таких навичок, якими в її віці вже опановують інші діти (чищення зубів, вибір одежі, інколи – самостійна їжа). Коли ж її завдання спланувати заздалегідь, вона відчуває підтримку і може перейти до їх виконання. Але все одно, вона буде чинити опір новим діям, які їх пропонують інші люди.

Діти з розладами аутичного спектра не розуміють поведінку та емоції інших і не можуть їх передбачити («Теорія Розуму»). Їм також важко усвідомити та виразити особисту мотивацію, почуття, думки, або внутрішній світ. Вони практично не розуміють своєї ролі в будь-якій ситуації. Так, коли дитина з аутизмом б’є іншу дитину, вона не усвідомлює, що робить їй боляче. Так само, коли аутична дитина некоректно висловлюється (наприклад: «ти погано пахнеш», «в тебе негарна одежа» тощо), вона не враховує почуттів інших людей.

При цьому, дитина з аутизмом може бути гіпер- або гіпочутливою до певних сенсорних стимулів. Як приклад гіперчутливість очей: подразники, що діють на очі, домінують, а це означає, що кількість «частин пазла» занадто велика. Дитина закриває очі, і разом з цим – спосіб отримання інформації. З гіпер-, або ж гіпочутливістю рота чи підборіддя може бути пов’язано те, що вона всі нові предмети намагається дослідити саме підборіддям. Дуже важливо знати, чи виявляються у дитини подібні симптоми, оскільки це може стати на заваді подальшого пізнавального розвитку.

Для дітей з аутизмом характерним є труднощі генералізації знань. Дитина вивчивши, що геометрична фігура зеленого кольору – це квадрат, може не сприймати за квадрат таку саму геометричну фігуру червоного кольору. Можуть виникати труднощі щодо перенесення цих знань на реальні предмети та дії з ними. Дитина з аутизмом з великими труднощами використовує навички, якими вона раніше оволоділа, приблизно в такій самій ситуації. Щоб ними скористатися, необхідно, щоб ситуація для дитини була ідентичною до найменших деталей.

Аутичні діти часто демонструють незрозумілу, на перший погляд, поведінку: істерики, крики, агресія чи самоагресію. Причини такої поведінки завжди є.

Характерним проявом розладів аутичного спектра є те, що діти майже не наслідують за дорослими, не звертають особливої уваги на їх дії. Змусити дитину наслідувати за дорослим неможливо, якщо вона сама не хоче цього роботи і не розуміє, що це означає.


Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи
Підґрунтям розробки змісту на напрямів сенсорно-пізнавального розвитку для дітей з аутизмом стали для нас надбання світової практики та власного досвіду. У цьому контексті нами виокремлено п’ять рівнів послідовної роботи з аутичними дітьми:

Рівень 1 – Чуттєвий досвід;

Рівень 2 – Знання про предмет;

Рівень 3 – Знання про властивості предмета;

Рівень 4 – Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення;

Рівень 5 – Знання про послідовність, причину і наслідок дій та подій.


Кожний з означених рівнів вирішує певні завдання і стає основою для подальшого сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.
Рівень1. Чуттєвий досвід

Показники успішного розвитку дітей:

Чуттєвий (сенсорний) досвід

  • дивиться в обличчя;

  • досліджує предмети різноманітними способами: роздивляється предмет в руці, перекладає предмет з однієї руки в іншу, бере два предмети зі столу, стукає двома предметами один об одний;

  • тягнеться за предметом, захоплює його великим та вказівним пальцями;

  • слідкує поглядом за рухомим предметом, фіксуючи на ньому погляд;

  • торкає руками власне відображення у дзеркалі;

  • повертає голівку в пошуках вихідного звуку;

  • будує предмети із двох кубиків;

  • залюбки роздивляється яскраві картинки;

  • спостерігає за будівництвом башти





Завдання

Навчальні:

  • розвивати прагнення дитини досліджувати предмет;

  • формувати здатність до наслідування.

Корекційні:

  • формувати зорове та слухове зосередження;

  • формувати здатність до розширеної орієнтації у довкіллі.

У навчально-виховному середовищі створюється атмосфера, за якої дитина має багато можливостей для пізнання та дослідження навколишнього світу: чим більше предметів дають дитині, тим більша ймовірність того, що вона знайде серед них щось цікаве і стимулююче. Окрім того, різноманітні іграшки дають дитині можливість узагальнювати свої навички, робити порівняння та поглиблювати свої знання про навколишнє.

Не варто обмежувати дитину стандартними іграшками: їй можна дозволити грати з різноманітними предметами і матеріалами різноманітної текстури, розміру, форми, ваги, кольору та інших якостей; побутовими речами (кухонний посуд, тканини та предмети побуту; саморобними брязкальцям, ємностями, наповненими кольоровими кульками, квасолею, монетами, водою; матеріалами, що мають відмінності на дотик (бумага, бархат, шкіра, шовк, хутро, поліетилен, метал, віск, дерево, камінь); іграшки, що світяться та звучать і є дуже привабливими для більшості дітей.

Дуже часто у дітей з РАС відбувається застрягання на певних діях, стимуляціях (рухах), предметах. В такому випадку, якщо іграшки/предмети представляють більший інтерес ніж люди, слід зробити так, щоб до цих предметів у дитини не було вільного доступу. Варто тримати такі предмети на рівні очей слід до того часу, поки дитина не погляне в очі, і тільки після контакту очима, давати очікувану іграшку/предмет. Таким чином досягається розуміння дитиною того, що за предметом є людина, що потреби задовольняє не окрема рука, а матір чи батько.

Важливо навчитися наслідувати дії дитини, що стає «пасткою уваги» для неї. Вона поступово починає звертати увагу на дії дорослого, а згодом розпочне наслідувати сама.

Так само варто наслідувати звуки, котрі дитина видає, копіювати її посмішки та гримаси, щоб дитина починала повертати голівку в пошуках вихідного звуку, шукати обличчя дорослого.


Рівень 2. Знання про предмет
Показники успішного розвитку дітей:

Формування елементарних математичних уявлень

Кіль-кість

  • розрізняє поняття «один-багато»;

  • виділяє один та багато предметів із групи предметів

Величина


  • розрізняє 2 предмети різного розміру – «великий – маленький»;

  • виділяє великий або маленький предмет із групи контрастних за розміром предметів

Фор-ма




  • розрізняє дві різні геометричні форми

Ознайомлення з навколишнім світом

Родина

  • має первинні уявлення про себе (впізнає та показує себе в дзеркалі), близьких людей (впізнає та показує мати, батько)

Іграшки

  • впізнає та показує 2-3 іграшки (м’яч, лялька, пірамідка, машинка або ін.)




Тварини

  • впізнає та показує кішку, собаку (справжня, іграшка, малюнок)




Посуд. Їжа

  • знає та використовує за призначенням чашку (п’є), ложку, тарілку (їсть); знає та показує звичну для себе їжу

Формування сенсорного досвіду

  • реагує на стимуляцію тактильних відчуттів за допомогою чергування торкань твердою–м’якою, сухою–вологою, теплою–холодною поверхнями;

  • виконує скоординовані дії з предметами (ставить кубик на кубик, нанизує кільця на пірамідку тощо);

  • виділяє окремий предмет серед інших за проханням дорослого;

  • співвідносить знайомий об’ємний предмет з його плоскінним зображенням;

  • знаходить і приносить заданий добре знайомий предмет;

  • знає та впізнає серед інших червоний та жовтий кольори;

  • малює кола;

  • виконує подвійне прохання


Завдання

Навчальні:

  • розвивати здатність до сприймання та спостереження за предметами; формувати уявлення про предмети побуту, які найчастіше використовує дитина, назви окремих їх ознак і дій з ними, прості правила безпеки при користуванні ними, а також про іграшки, їх назви і дії з ними;

  • формувати здатність вживати у власному мовленні слова, що дають уявлення про час (зараз, потім), величину предметів (вели­кий, малий);

  • розвивати уміння виконувати предметні дії, які потребують уміння підбирати, суміщати предмети або його частини;

  • формувати вміння розрізняти предмети за величиною і формою (великий, малий, схожий на куб, кулю); групувати подібні та співвідносити різні предмети за величиною, фор­мою; порівнювати об'єкти з урахуванням двох властивостей (величина і форма тощо).

Корекційні:

  • формувати здатність до відгуку;

  • навчати діяти за інструкцією;

  • формувати здатність вживати у власному мовленні слова, що дають елементарні уявлення про орієнтування в просторі (там, тут, сюди, туди).

На ІІ рівні розвитку, що отримав назву «Знання про предмет» характерним для дітей є продовження пізнання навколишнього світу через предмети. Спочатку дітям здається, що предмет існує, лиш поки вони його бачать, і зникає, коли йде з поля зору. Але згодом з’являється розуміння того, що предмети продовжують існувати, навіть коли ти їх не бачиш. Це розуміння є одним із важливіших етапів в когнітивному розвитку дитини: воно означає зародження абстрактного мислення. В результаті цього розуміння дитина починає повертати голову, щоб звертати увагу на предмет, вчиться примирятися з відсутністю людей та предметів, пізнає їх. Коли дитина кидає та роняє іграшки та із задоволенням дивиться як мама знов и знов їх піднімає, це означає, що вона починає розуміти ідею постійного існування предметів. Дитина починає повертати голову слідом за предметом, а згодом вчиться знаходити частково ( а згодом – і повністю) заховані предмети. Вона отримує задоволення від гри в хованки, тому що вона підтверджує: те,що сховане, все одно існує.

Як тільки дитина отримує можливість пересуватися, вона починає досліджувати навколишню дійсність, прагнучи дізнатися як можна більше про світ навколо себе. На певному етапі розвитку навіть цілої коробки іграшок, поставленої посеред кімнати, недостатньо для дитини. Вона прагне відкрити та закрити всі двері, спустошити всі ящики і дотягнутися до вази на верхній полиці.

Для дітей з РАС характерним є істерики, крики, агресивна поведінка. Причини такої поведінки завжди є. Щоб усунути небажану поведінку слід використовувати правило «Дай 5». «Дай 5» - це сукупність п’яти питань, а саме «ХТО?», «ЩО?», «КОЛИ?», «ДЕ?», «ЯКИМ ЧИНОМ?», відповідь на які, допоможе дитині з РАС краще зрозуміти ситуацію, вимоги до неї, і шляхи реалізації вимог. Виходячи з вищезазначених особливостей когнітивного розвитку дітей з РАС, ми робимо висновок, що використання правила «Дай 5» суттєво зменшить напругу в дитини, оскільки вона почує, що саме вона (хто?) має принести олівці (що?) зараз (коли?) на килимочок (де?), для цього необхідно відкрити шухляду, взяти олівці, закрити шухляду, підійти до вихователя і віддати олівці (яким чином?). Якщо дитина погано сприймає звернену мову, то слід використовувати картки із зображеннями послідовних дій.


Рівень 3. Знання про властивості предмета
Показники успішного розвитку дітей:

Формування елементарних математичних уявлень

- складає групу предметів за виокремленою ознакою (розмір, колір, форма);

- виокремлює однакові предмети з групи



Кількість

- розрізняє поняття «один–мало–багато»;

- розуміє питання «скільки?»;

- знає цифри 1, 2; рахує в межах 2;

- співвідносить кількість один та два з кількістю пальців, розрізняє кількість «два»;



Величина


- розрізняє поняття «великий–маленький», «однакові–різні»;

- складає мотрійку, пірамідку з 2-3частин, порівнюючи їх засобом прикладання, визначаючи велику та маленьку;

- співвідносить різнорідні предмети за розміром (велика лялька–великий стілець);

- розрізняє три довжини



Форма

- розрізняє п’ять геометричних форм;

- співвідносить об’ємні геометричні фігури з плоскінними



Ознайомлення з навколишнім світом

Родина

- впізнає та показує себе в дзеркалі та на фотографії, впізнає та показує на фотографіях своїх батьків, знає членів своєї родини (бабуся, дідусь, брат, сестра);

- знає та відкликається на своє ім’я



Частини тіла

  • знає частини тіла: голова, руки, ноги;

  • знає частини обличчя: очі, ніс, рот, вуха




Тварини

- впізнає та показує кішку, собаку, ведмедя, зайця, лисичку (справжня, іграшка, малюнок);

- імітує голоси та рухи знайомих тварин



Іграшки

- впізнає та показує іграшки в ігровому куточку;

- співвідносить іграшку з її зображенням;

- здійснює предметно–маніпулятивні дії з іграшками за наслідуванням;

- здійснює прості ігрові дії з лялькою з використанням звуконаслідування



Посуд. Їжа

- знає та використовує за призначенням посуд;

- співвідносить предмети посуду з ляльковим посудом або з його зображенням;

- знає назву та показує звичну для себе їжу


Овочі.

Фрукти

- знає та впізнає овочі (картопля, огірок, помідор);

- знає та впізнає фрукти (яблуко, банан, лимон, апельсин);

- співвідносить справжні овочі (фрукти) з їх зображенням на малюнку


Одяг. Взуття

- знає та впізнає одяг та взуття (шапка, плаття, штани та ін.);

- співвідносить одяг з певною частиною тіла;

- співвідносить знайомий одяг (взуття) з його зображенням на малюнку


Меблі. Побутові прилади

- знає та впізнає меблі (стілець, стіл, ліжко, шафа) та побутові прилади (пилосос, холодильник, телевізор);

- використовує знайомі меблі за призначенням;

- співвідносить знайомі меблі (побутові прилади) з їх зображеннями на малюнку


Росли-ни

- знає та розрізняє дерево, квітку



Формування сенсорного досвіду

- розрізняє за допомогою тактильних відчуттів різні властивості предметів;

- диференціює на слух звуки знайомих музичних інструментів, іграшок, побутової техніки;

- співвідносить слово з відповідною дією (стій, іди, біжи, стрибай, дай, на);

- розрізняє основні кольори;

- знаходить два схованих предмети;

- розрізняє «хлопчик» і «дівчинка»;

- впізнає частину цілого;

- проводить лінію, що з’єднує дві точки;

- розуміє поняття «зранку/ввечері»



Завдання:

Навчальні:

  • навчати бути спостережливим, порівнювати, впізнавати, групувати;

  • вчити орієнтуватися на собі та в напрямі «від себе»: по­казувати частини свого тіла, рухатись у зазначеному напрям­ку. Розуміти слова, що означають напрями: «вперед–назад», «угору–вниз», «у сторони», «перед» тощо;

  • формувати уявлення про частинами доби (ранок, день, вечір, ніч). Учити розрізняти дії, що виконують діти і дорослі в різні частини доби;

  • формувати знання про числа і цифри в межах двох, утворен­ня числа. Розвивати розуміння відмінності між кількісною і порядковою лічбою та відмінності між групами предметів (сукупностями, множинами);

  • формувати уявлення про ознаки геометричних фігур (квадрат, круг, трикутник, куля, куб, циліндр), розвивати здатність використовувати фігури як еталони для визначення форми предметів, учити виконувати такі завдання: добери однакові або подібні за формою предмети тощо.

Корекційні:

  • формувати пізнавальні процеси: сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви;

  • розвивати предметні та ігрові дії з предметами, варіювати умови їх здійснення;

  • навчати розпізнавати членів родини, вміти гратися з ними;

  • формувати уміння здійснювати прості ігрові дії з лялькою з використанням звуконаслідування.

ІІІ рівень отримав назву «Знання про властивості предметів» оскільки саме в цей період діти активно досліджують і починають розуміти властивості предметів, в дитини формується розуміння причинно-наслідкових зв’язків. Самий простий приклад: дитина натискає на кнопку механічної іграшки, і з цієї іграшки, з відкритих дверцят вискакує собачка. Згодом дитина розуміє, що поява собаки – це прямий наслідок того, що вона натиснула кнопку. Діти вивчають різноманітні види причинності; ось чому вони так полюбляють включати та виключати світло, телевізор, а також гратися з клавіатурою комп’ютера. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків дуже важливо, так як воно дає дитині розуміння, що вона здатна впливати на навколишній світ.

Якщо відбувається нерозуміння причинно-наслідкових зв’язків, варто підвести дитину до однолітків, які використовують іграшки, що після натискання на кнопку починають світитися, співати, розповідати.

Дитина починає співвідносити предмети. Наприклад, дитина кладе ложечку в чашку, кубик в коробку, заганяє м’яч під стільчик або наповнює пусту коробку іграшками. Вона вчиться співвідносити розміри, форму, вагу предметів. Порівняння розміру, форми, ваги предметів закладає основи абстрактного та математичного мислення.

Співвіднесення предметів діти отримують через гру з однолітками. Покажіть дитині, як можна поставити менший предмет на більший і як весело потім буде зруйнувати цю башту (на занятті з конструювання), дозвольте це зробити й іншим дітям. Потренуйтеся з різноманітними предметами, щоб дитина зрозуміла, що верхній предмет необхідно ставити не на краєчок, а посередині, і що нижчі предмети повинні бути більші, а вищі – менші. Візьміть велику коробку. Спускаючи в неї предмети, трясіть нею, як брязкальцями, і дитина обов’язково зверне на це увагу. Заохочуйте дитину разом з усіма складати іграшки в коробки та по зонах, і перекладайте із однієї коробки в іншу. Використовуєте іграшки з отворами різноманітних форм, в які вкладаються відповідні фігури. Спонукайте дитину катати машинки, кульки, м’ячики вниз по трубам, книгам, дерев’яним дошкам, в грі з своїми однолітками. Прив’яжіть до машинки ниточку і навчіть рухати іграшку, не торкаючись до неї.

Граючись з декількома предметами одночасно та вивчаючи їх взаємне співвідношення, діти починають будувати. Спочатку вони будують невисокі башти з великих кубиків, а потім руйнують їх, а згодом переходять на менші кубики та інші будівельні матеріали, будують високі мости, башти та інші конструкції (використовуйте будівельні матеріали різного розміру та ваги). При цьому дитина отримує нову інформацію про вагу, форму, структуру. Окрім башт будуйте й інші конструкції: стіни, будинки, гаражі. Будуйте башти з предметів більш складної форми.

У цей період відбувається формування розуміння щодо схожості предметів, вибір по певних ознаках, називання властивостей і предметів. Вивчення нового поняття завжди відбувається в описаному порядку: спочатку дитина помічає, що два об’єкти схожі (підбір за подібністю), згодом починає розуміти, чим саме вони схожі (підбір за певними ознаками), і, нарешті, вчиться називати певні ознаки чи предмети. Спочатку діти підбирають за схожістю тільки два абсолютно схожих предмети (наприклад, два однакових м’яча). Навчання розпочинається з реальних предметів, таких, як ведмедики чи кубики; поступово діти вчаться співвідносити реальні предмети із зображенням на картках, а згодом одну картку з іншою карткою. Потім дитина може підбирати предмети одного кольору, засвоює поняття «великого» та «маленького», «довгого» та «короткого».

Здатність підбирати предмети за схожістю, іншими словами, бачити схожість та різницю предметів, необхідна для того, щоб потім оволодіти навичками читання та рахування.

Варто розпочати з двох однакових наборів із трьох предметів, простих і гарно знайомих дитині в повсякденному житті. Педагог кладете перед дитиною один набір предметів, згодом дає їй почергово предмети з іншого набора і прость відшукати «пару».

За тим самим принципом можна зробити два ідентичних набори із карток (починаючи із зрозумілих кольорових карток, зображуючи прості, гарно відомі дитині предмети). Дитина має знайти парне до своєї картки зображення. Поступово треба перейти від кольорових карток до простих контурних малюнків.

Можна взяти іграшку із різними отворами, щоб дитина методом спроб та помилок, перебираючи всі варіанти, зрозуміли, який отвір належить певній фігурі. Варто запропонувати одноліткам допомогти дитині з аутизмом, та згодом вона навчиться впізнавати геометричні фігури, спочатку кружечки, згодом квадрати, трикутники і зірочки.

Щодо підбору за схожістю кольорів, то слід розпочати з найяскравіших – червоного та жовтого; від них перейти до синього та зеленого. Можна підібрати дві сумки, коробки чи пакети – червону та жовту, потім запропонувати дітям відшукати на килимку заздалегідь розкидані предмети тих самих кольорів. Ще можна розподілити дітей на дві групи та у вигляді естафети запропонувати відшукати предмети певного кольору.


Каталог: img -> zstored -> files
files -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
files -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
files -> Проект змін до програми Робоча група
files -> Програма література (російська та зарубіжна)
files -> Програма факультативного курсу «Вчись думати» (основи практичної психології) для учнів 5(6) класів Укладач Глушко Марина Геннадіївна, методист науково-методичного центру
files -> Зі змінами, внесеними у 2015 році для 8-9 класів пояснювальна записка
files -> Пояснювальна записка Сучасна школа, як соціально педагогічна система, покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, що відповідали б цілям розвитку особистості школярів І сучасних соціальних вимог
files -> Факультетів
files -> Літературне читання


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17

Схожі:

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconПрограма розвитку дітей дошкільного віку зі спектром аутистичних порушень

Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconРозвиток рухової активності дітей дошкільного віку
Рухова активність дітей дошкільного віку за рахунок навчання грі в елементарний футбол буде збільшуватися, якщо проводити педагогічну...
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconРозвиток просторової орієнтації у дітей дошкільного віку
Ознаки недостатнього розвитку просторового сприймання та орієнтації в різних видах діяльності у дітей старшого дошкіль­ного віку
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconМетодичні рекомендації з курсу "Література для дітей дошкільного віку з методикою" для напряму підготовки 010101 «Дошкільна освіта»
Днз чільне місце посідає курс «Література для дітей дошкільного віку». Вона відіграє велику роль у вихованні багатої, національно...
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconШляхи оптимізації логіко математичної діяльності дітей дошкільного віку
Сучасні вимоги до дошкільної освіти в Україні визначають завдання логіко-математичного розвитку дітей та
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconКафедра дошкільної І початкової освіти Спеціальність «Дошкільна освіта» Викладач: доцент Єнгаличева І. В. Назва навчальної дисципліни «література для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку»
Ного віку : є ознайомлення студентів з досягненнями як вітчизняної, так І світової літератури для дітей, виробити навички виразного...
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconПрограма для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
Міністрів України від 21 серпня 2013 р. №60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації державних...
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconПрограма спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей із затримкою психічного розвитку
Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. №60. Програма для дітей із затримкою психічного розвитку укладена на основі адаптації...
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р icon«Екологічне виховання дітей дошкільного віку через призму використання сучасних інноваційних технологій»
Стан довкілля І зміни, що відбуваються в природному середовищі, набувають значних загрозливих масштабів
Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» Київ 2013 р iconСумської обласної державної адміністрації
Науково-теоретичні засади, методичні та психологічні аспекти, особливості впровадження Базової програми розвитку дитини дошкільного...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка