Комплексне країнознавство



Сторінка10/20
Дата конвертації14.04.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20

Молдова (Moldova, Республіка Модова) – держава у Пд.-Сх. Європі. М. поділяється на райони, у її складі дві автономії (Придністров’я та Гагаузія). Президентська, парламентська республіка. Глава держави – президент. Законодавчий орган – парламент. Основні політичні партії: Аграрно-демократична, Соціал-демократична, Християнсько-демократичний Народний Фронт. Прапор – три вертикальні і однакові за шириною смуги (зліва на право): голуба, жовта, червона; на жовтій герб у вигляді орла. Державна мова – молдовська. Грошова одиниця – лей. Столиця – Кишинів. Населення – 4,4 млн. мешк. (2001 р.) (131 мешк. на км2); молдавани – 65 %, українці – 14 %, росіяни – 13 %, гагаузи (тюркське нас.) – 3,5 %. За віросповіданням – переважно православні християни. Міське населення – 47 %. Найбільші міста: Кишинів, Тирасполь, Бєльци, Бендери. Територія – 33,7 тис. км2, поверхня переважно горбиста, рівнинна, у цент. частині – височинна, найвища ділянка Кодри (вис. до 429 м). Клімат помірний, теплий континентальний. М. бідна на корисні копалини. Економіка перехідна від планової до ринкової, її основу становить с.г. Промисловість: харчова (зокр. виноробство), тютюнова, легка (текстильна, швейна, шкіряна), цементна, машинобудування та металообробка, електротехнічна. С.г.: вирощування винограду, овочів, зернових (пшениця, кукурудза), соняшника, цукрових буряків, тютюну; тваринництво (скотарство, свинарство). Розвинута транспортна інфраструктура, переважно шосейні дороги та залізниці. Експорт: вино, овочі, плодоовочеві консерви, цукор, рослинна олія. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, вугілля, автомобілі, чорні і кольорові метали. Історична довідка. Територія М. здавна знаходилася у зоні переплетення різних етносів, особливо дакського та слов’янського. В ХІ – XIV ст. перебувала під впливом Київської Русі та Золотої Орди. У результаті контактів волохів і східних слов’ян формується молдавський етнос. У 1359 р. утворилося незалежне Молдавське князівство, яке впродовж XVI – XVIII ст. перебувало під владою Османської імперії. Після російсько-турецьких воєн до Росії відійшло лівобережжя Дністра, а в 1812 р. – Бесарабія. Під впливом Першої світової війни та революції в Росії у грудні 1917 – січні 1918 р. на території М. була проголошена радянська влада. У січні – березні 1918 р. Румунія захопила Бесарабію. 10 грудня 1924 р. була створена Молдавська АРСР у складі УРСР. 28 червня 1940 р. Бесарабія перейшла до складу СРСР. Як наслідок, 2 серпня 1940 р. була створена Молдавська РСР в сучасних кордонах. Під час Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. М. стала ареною кровопролитних боїв і була звільнена від німецько-фашистських окупантів у серпні 1944 р. У результаті розпаду СРСР отримала незалежність і розвивається як самостійна держава. Входить до СНД.

Моніторинг авіаційний – моніторинг, який здійснюється з літаків, верто­льотів та ін. літальних апа­ратів (включаючи повітряні шари і т.п.), що не піднімають­ся на космічні висоти (в основ­ному, в межах тропосфери).

Моніторинг глобальний – спостереження за загальносвітовими процесами і явищами в біосфері Землі, включаючи всі їх компоненти і застереження від можливих екстремальних ситуацій.

Моніторинг екологічний – система спостережень і контролю за змінами у складі екосистеми різного рангу комбінацій природних ресурсів і складових еколо­гічних компонентів - один із рівнів моніторингу.

Моніторинг політичний  процес спостереження, дослідження перебігу політичних процесів, попередження їх небажаного розвитку й прогнозування політичних ситуацій, їх можливого небажаного, негативного повороту.

Моніторинг регіональний – спостереження за процесами та явищами в ме­жах будь-якого регіону, де ці процеси і явища можуть відрізнятись і за природним характером, і за антропогенним впливом від глобальних даних.

Моногамія (одношлюбність) (від грец. monos - один, єдиний, gamos - шлюб) – історично зумовлена форма шлюбу і сім'ї, при якій кожен із партнерів перебуває у шлюбі тільки з однією особою.

Мораторій (від лат. moratorius  такий, що затримує, уповільнює)  відстрочка, затримка набуття чинності, початку, виконання якогось договору, закону, зобов’язань або вимог, відкладання визначених дій.

Мотель – готель для автотуристів, розташований поблизу або вздовж автостради. Традиційно обладнаний гаражем, станцією технічного обслуговування та іншими необхідними службами.

Мулати – нащадки від шлюбу представників європеоїдної раси з неграми.

Муніципалізація – процес переходу об'єктів приватної власності (як правило, на основі викупу) до корпоративної власності територіальних колективів і органів місцевого самоврядування. М. в Україні тривалий час матиме інший зміст і розглядатиметься як форма роздержавлення державного майна, як шлях трансформації комунальної власності у колективну власність органів місцевого самоврядування

Муніципальна власність – форма корпоративної (колективної) власності, що перебуває у використанні, володінні, роздержавленні міст, сіл, селищ, інших населених пунктів і їх виборчих органів місцевого самоврядування.

Муніципальний принцип  самостійність, певна незалежність місцевої влади від центральних державних органів, її самодіяльність і право на власну ініціативу в певних сферах суспільного життя. Становленню муніципального самоврядування в Європі значною мірою посприяла практика так званого магдебурзького права  феодального міського права, за яким середньовічні міста звільнялися від управління й суду феодалів. Норми магдебурзького права визначали й закріплювали права окремих верств міського населення  купців, міщан, ремісників; регулювали порядок обрання й діяльності органів місцевого самоврядування; визначали покарання за певні види злочинів. Ці норми регулювання життя середньовічного суспільства вперше були сформульовані у ХІІІ ст. у німецькому місті Магдебурзі. В Україні магдебурзьке право мав Львів. Польський король Казимир дозволив тут самоврядування через міську раду з бургомістром на чолі й суд, що не залежав від монарха. У ХV сторіччі магдебурзьке право було надане Києву, тут створено орган самоврядування міста  магістрат, який відав адміністративно-господарськими, фінансовими, поліцейськими, судовими справами, здійснював забудову міста, мав збройні сили. Керували магістратом виборні війт і бургомістр, шість радників і шість засідателів.
Навантаження демографічне – узагальнююча кількісна характеристика вікової структури населення, що показує навантаження на суспільство непродуктивного населення.

Навчальне країнознавство – представляє важливу складову частину навчальних планів по підготовці фахівців-міжнародників і географів у вищих навчальних закладах; частина шкільної географії з вивчення країн і регіонів.

Народ  спільнота з єдиною історією, мовою однаковим культурними характеристиками, члени якої поділяють ідею, що вони зв’язані між собою, відрізняються від інших груп.

Народжуваність – процес дітонароджень у сукупності людей, що складають покоління; кількість народжень.

Народність – 1) тип етносу, що займає проміжне положення між плем'ям і нацією; 2) сучасні етноси, що втратили риси племен, проте не стали націями.

Народонаселення – су­купність людей, які живуть на Землі (людство) або в ме­жах певної території, конти­ненту, країни, району чи населеного пункту. Н. - об'єкт вивчення багатьох суспіль­них і ряду природничих наук, в тому числі країнознавства. Спеціально Н. досліджує де­мографія.

Народонаселення (синонім – населення) – сукупність людей, які живуть на всій Землі (людство) або в межах конкретної території, континенту, країни. Властивостями Н. є його постійне відновлення через неперервну зміну поколінь, що йдуть із життя, новими поколіннями, які народжуються і розвиваються (природне відтворення або природний рух населення), а також його тривкого існування неперервним виробництвом засобів для життя (продуктів харчування, одежі, жител і необхідних для цього знарядь праці). На планеті приблизно 5 тис. народів, з них 321 народ має чисельність понад 1 млн. осіб (96,2 % всього населення), 7 народів з чисельністю понад 100 млн. душ (китайці – 1120, хіндустанці – 240, американці США – 205, бенгальці – 200, бразилійці – 160, росіяни – 150, японці – 123).

Натуралізація (від лат. naturalis  природній)  надання громадянства якоїсь держави особам, що мають громадянство іншої держави або зовсім його не мають (апатриди).

Наука – явище культури, створене і надбане людством багатство (матеріальне і духовне), котре слугує подальшому розвитку, збільшенню творчих можливостей, здібностей суспільства й особистостей. В аналітичному плані науку як дуже складний феномен можна розглядати в трьох головних зрізах – як систему знань, як пріоритетну форму суспільної свідомості, як особливу форму людської діяльності. Основна функція Н. – пізнання об’єктивного світу, реально існуючих процесів і явищ, їх сутності. Відкриття об’єктивних законів природи, суспільства і мислення, творче відображення процесів та явищ дійсності становить головну мету Н. Сьогодні «виробничі» функції Н. реалізуються за чотирма напрямами: 1) вдосконалення продуктивних сил; вона виступає як дійовий засіб науково-технічного прогресу – складного, висхідного по спіралі процесу взаємодії різних галузей Н. й виробництва, результатом чого є актуальні, незнані раніше наукові й технічні досягнення; 2) досягнення наукових знань для розвитку самої Н., її матеріально-технічної бази як засобу науково-технічного прогресу; 3) концентрує увагу на феномені людини як головної продуктивної сили суспільного розвитку, його духовних можливостей (мова йде про «людський фактор»); 4) проявляє себе як засіб управління і прогнозування різнохарактерними процесами соціального розвитку. Зокрема, наука про міжнародні відносини досліджує процеси і явища міжнародного життя, визначає нові можливості, спрямування та джерела прогресу людства, дає змогу своєчасно осмислювати і формулювати пріоритетні й альтернативні цілі, завдання у сфері зовнішньої політики держав і способи їх реалізації.

Наукова діяльність – спеціалізована теоретична праця з питань виробництва, розповсюдження і практичного застосування нових знань про матеріальну дійсність.

Наукове країнознавство – вивчення й аналіз географічної, політичної, історичної, культурної, етнічної своєрідності і проблем певної території (країни, регіону, району).

Науковий парк – розміщений на університетській території комплекс, де є умови для розвитку наукових досліджень і розробок передових технологій, який об’єднує лабораторії та дослідницькі групи університетів і промислових компаній, що спеціалізуються в наукоємних галузях.

Націоналізм  1) світогляд і система політичних поглядів, яка проголошує пріоритет національних (етнічних) вартостей щодо усіх інших; 2) один з основних принципів державного устрою, коли нація розуміється як одержавлений етнос. Роздутий до ідеологічних крайнощів Н. проявляється у формі шовінізму.

Націоналізм  1) світогляд і система політичних поглядів, яка проголошує пріоритет національних (етнічних) вартостей щодо усіх інших; 2) один з основних принципів державного устрою, коли нація розуміється як одержавлений етнос.

Національна самосвідомість – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображають рівень усвідомлення нацією в цілому чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) приналежності, спільності історичної долі, своєрідності, неповторності геополітичних, духовних, соціальних, історичних чинників. Н. с. пов’язана із самоідентифікацією нації – усвідомленням себе як спільності політичної, поліетнічної, громадянської на основі осягнення національної ідеї та національних інтересів.

Національний доход – заново створена вартість протягом певного періоду (як правило – року) в народному господарстві тієї чи іншої країни (або галузі), частка валового суспільного продукту, яка залишається після відрахування матеріальних витрат на його виробництво.

Національний природний парк – вид природо­охоронної території, досить великої за площею, де охоро­на природи поєднується з рекреацією і організованим туризмом. Складається із природних ландшафтів висо­кої естетичної цінності. Поді­ляється на заповідну і рекре­аційну зони.

Національні відносини – відносини між різними соціально-етнічними спільностями – з одного боку, й урядами, державними і політичними організаціями, установами – з іншого.

Національні меншості – групи, які відрізняються своєю національною належністю від більшості населення певної країни.

Національність – 1) позначення сучасних народностей, націй та інших етнічних груп, що заселяють країну; 2) належність людини чи групи людей до певної народності чи нації.

Нація (від лат natio – плем’я, народ) – історична спільність людей, яка склалася в процесі формування спільної їх території, економічних зв’язків, літературної мови, деяких особливостей культури й характеру. Визначення Н. можна умовно розділити на 4 групи: психологічні, культурологічні, етнологічні та історико-економічні. Засновники психологічної теорії стверджували, що «нація – це душа, духовний принцип»; (Е.Ренон), вважав, що «нація – це сукупність людей зв’язаних спільністю долі, згуртованих у спільність характеру” (О.Бауер). Засновник культурологічної теорії К.Реннер вважав, що нація – «це союз осіб, які однаково розмовляють». У «Міжнародному виданні американської енциклопедії» дано визначення, що нація – «велика кількість людей, які вважають себе спільнотою; вони мають одну або кілька спільних ознак: мову, культуру, релігію, політичні та інші інститути, спільність долі; займають суміжну територію».

Нація політична – спільнота певної країни, об’єднана (часто, але не завжди) спільною мовою, спільними символами, спільною лояльністю до держави та її законів, спільною волею, спільними інтересами, спільними надіями на майбутнє тощо.

Наявне населення – населення, що на певний момент часу перебуває у даному населеному пункті, незалежно від того, чи перебуває там особа як постійний житель чи тільки тимчасово.

Некрополь (від грецьк. nekros - мертвий та роlis - місто, буквально місто померлих) – назва, яку застосовують для визначення кладовищ країн Давнього Сходу й античного світу; кладовище, могильник. За обрядом поховання в Н. розрізняють трупопокладення та трупоспалення (поховання попелу). Найбільш відомий в СНД (СРСР) - Революційний Н. у Москві (виник 10 листопада 1917 р.), в центрі якого знаходиться його композиційний центр.

Неомальтузіанство – оновлений варіант мальтузіанства. Теорія, що ігнорує соціально-економічні умови життя людей, пропагує обмеження росту населення шляхом "морального стримування", застосування різних способів попередження запліднення і дітонародження.

Нетто-коефіцієнт відтворення населення (чистий коефіцієнт відтворення населення) – кількісна міра заміщення материнського покоління дочірним; узагальнююча характеристика режиму відтворення населення з урахуванням народжуваності і смертності.

Нетто-продуктивність шлюбу – середнє число шлюбних народжень на один шлюб до кінця репродуктивного періоду, розраховане з урахуванням розірвання шлюбів.

Німецька школа країнознавства – розвивалась у XVII-XVIII ст. як описове країнознавство, або «камеральна статистика» в німецьких університетах. Студенти заучували відомості про країни і міста – їх території, населення, господарство, державний лад, армії, фінанси та ін. Роботи цієї школи відрізнялися насиченістю цифровими даними. М.М.Баранський характеризував її як “безконцептуальну географію”.

Німеччина (Федеративна Республіка Німеччина) – держава в Центральній Європі, демократична парламентська, президентська федеральна республіка. 16 федеральних земель. Глава держави – президент, законодавчий орган – бундестаг. Глава уряду – канцлер. Основні політичні партії: Християнсько-демократичний союз, Християнсько-соціальний союз, Вільна демократична, Соціал-демократична, «Зелена», Партія демократичного соціалізму, Націонал – демократична та ін. Прапор – три однакові за шириною смуги (зверху вниз): чорна, червона, жовта. Грошова одиниця – німецька марка. Державна мова – німецька. Столиця – Берлін (3,5 млн. мешк. (1994 р). Населення країни – 83,029 млн. мешк. (2001 р.) (230 мешк. на км2). Міське населення – 85 %. Найбільші міста: Гамбург (1,7 млн. мешк.), Мюнхен (1,3 млн. мешк.), Лейпциг (495 тис мешк.), Дрезден (480 тис мешк.). 94 % – німці, 2 % – турки, решта – серби, італійці, греки, поляки. Від’ємний натуральний приріст нас. – 1,3 %. За віросповіданням – християни, переважно лютерани, менше католиків. Територія – 357 тис км2. Північна частина території рівнинна з післяльодовиковим рельєфом, проорана широкими прадолинами. Центр. частина – старі гори та височини: Рейнські сланцеві гори, Шварцвальд з макс. відм.1493 м (г. Фельдберг), Гарц, Швабська Франконська Юра, на півд. Баварське плато. Вздовж пд. кордону – гори Альпи з макс. висотою Цугшпіце (2963 м). Клімат помірний, теплий, морський. Густа мережа річок, сполучених між собою каналами. Озера зосереджені на півн. Корисні копалини: кам’яне і буре вугілля, залізні руди, калієві солі. Електростанції переважно теплові. Н. відноситься до групи найбільш розвинутих постіндустріальних країн. За обсягом ВНП (3003,5 млрд. марок) та пром. вироб. займає 1 місце в Зах. Європі, 3 місце в світі, на неї припадає 7,8 % світового ВНП. Промисловість: металургія, машини, автомобілі (3 місце в світі), електроніка, хімічна. Високорозвинуте с.г. (15 % ВНП). Гол. галузь – тваринництво (7,4 млн. т м’яса), а також вирощ. зернових. С.г. повністю задовольняє потреби нас. Основа транспорту – залізниці (40,9 тис. км) та автошляхи (211 тис. км). Морські порти: Гамбург, Росток. Експорт: автомобілі, електротехнічні вироби, оптика, морські судна, вагони. Імпорт: нафта і нафтопродукти, природний газ, кольорові метали. Головні торгові партнери – країни ЄС. Історична довідка. Після Другої світової війни існували дві німецькі держави – соціалістична Німецька Демократична Республіка і ринкова капіталістична Федеративна Республіка Німеччини. У результаті гострої кризи в НДР і об’єднавчого процесу в німецьких землях при сприянні світового співтовариства, в тому числі СРСР, США, Великобританії та Франції, 3 жовтня 1990 р. утворилася єдина німецька держава. ФРН має без’ядерний статус, входить до групи держав “великої сімки”, є членом НАТО та ЄС. Після парламентських виборів восени 2002 р. при владі залишилися соціал-демократи, федеральний канцлер Г.Шредер.

Ноосфера (від лат. sphaira - оболонка) – “думаюча оболонка”, сфера розуму; якісно нова фаза розвитку біосфери, що пов'язана з виникненням і розвитком у ній цивілізованого людства; період, коли розумна людська діяльність стає головним, визначальним фактором розвитку на Землі.

Норма безробіття – відношення кількості безробітних до чисельності сукупної робочої сили, виражене в % від працездатного населення, яке не має роботи, але шукає її.

Норма зайнятості – процент осіб із складу даної групи, який має роботу.

Нормативно-ціннісний метод (підхід) – спосіб країнознавчого дослідження, який орієнтує на розробку ідеалу політичного устрою країни/держави, на необхідність використання у практичній діяльності етичних цінностей і норм.
Об’єкт дослідження – фрагмент дійсності, на який спрямована пізнавальна або практична діяльність людини, тобто це те, що досліджує дана галузь науки. О. д. у країнознавстві виступають насамперед країни як основні одиниці соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони), окремі регіони світу і регіональні угруповання (блоки, союзи держав).

Об’єкт пізнання – все те, на що спрямована діяльність дослідника, котрий протистоїть йому як об’єктивній реальності. О.п. у країнознавстві виступає вся сукупність країнознавчих реалій і аспектів розвитку, які становлять інтерес для дослідника.

Область – у країнознавстві адміністративно-територіальна одиниця поділу країни, яка використовується в багатьох країнах, зокрема в Росії, Україні та ін.

Облігація (від лат obligatio – зобов’язання) – цінний папір на пред’явника, що дає право власнику на одержання доходу у вигляді фіксованого прибутку (у формі виграшу або виплати). О. підлягає погашенню (викупу) протягом терміну, обумовленого при її випуску.

Обмінний (валютний) курс – співвідношення, у відповідності з яким країна здійснює товарообмін на світовому ринку; ціна одиниці іноземної валюти в одиницях національної валюти.

Образ (імідж) країни (території) – результат з’єднання наукових знань про неї і художнього її сприйняття. Притягальний імідж створюється, насамперед, на основі позитивної країнознавчої інформації про дану країну чи регіон (район).

Образ життя країни – розкриття етнокультурної своєрідності будь-якої території. Розкривається через усі форми і цикли багатогранної діяльності людини.

Обробна промисловість – сукупність галузей промисловості, підприємства яких обробляють і переробляють сировину й матеріали. О.п. включає харчову, текстильну, швейну, взуттєву, деревообробну, меблеву, целюлозно-паперову, хімічну, металургію, машинобудування. На неї припадає понад 3/4 світової промислової продукції, в тому числі в розвинених країнах – 83,8 %, у країнах, що розвиваються – 49,2 %.

Обскурантизм – мракобісся, вороже ставлення до науки, освіти, прогресу, захист реакційних ідей.

Озоновий екран (озоновий щит) – шар атмос­фери з підвищеною концент­рацією молекул озону (най­більшою на висоті 20-30 км), який затримує згубне для всього живого ультрафіоле­тове випромінювання.

Ойкумена (ейкумена) (від грец. oikumine, від oikeo - живу, заселяю) – обжита частина суші, що включає всі заселені, освоєні чи іншим способом залучені в орбіту життя суспільства, території.

Олігархія (грец. oligarchia) – режим, при якому політична влада належить вузькій групі найбільш багатих осіб.

Описове країнознавче дослідження – тип дослідження, який передбачає систематизований якісно-кількісний опис країнознавчого об’єкта.

Опитування – метод збору первинної вербальної (тобто усної, не поведінкової) країнознавчої інформації, який ґрунтується на безпосередній (інтерв’ю) або опосередкованій (анкетне опитування, тестування, соціометрія, експертні оцінки) соціально-психологічній взаємодії між дослідником і опитуваним (респондентом). У будь-якому випадку цей метод заснований на використанні опитувального листа у вигляді сукупності різних за змістом, формою і функціями питань.

Опорний каркас території -найбільші та великі міста, їх групові форми – агломерації, а також лінії різних комунікацій, які їх з’єднують. О.к.т. включає полімагістралі, тобто лінії залізничних і шосейних доріг, а також трубопроводів. Міста скріплюють різнорідні частини соціально-економічного простору, що придає йому певну цілісність.

Опортунізм – політична доктрина, яка характеризується пристосовництвом, безпринципністю, угодовством, зрадою інтересів певної політичної сили чи ідеології.

Оптимальна густота населення – та кількість жителів на одиницю площі території, при якій у даних умовах забезпечується максимальний реальний дохід на душу населення.

Оптимум населення (оптимум демографічний) (від лат. optimum - найкраще) – найбільш раціональний із всіх можливих (з т. з. вибраного критерію) тип відтворення населення, що включає оптимальну інтенсивність процесів народжуваності, смертності, відповідне відтворення демографічних структур, міграцію населення.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   20

Схожі:

Комплексне країнознавство iconМіжнародні відносини – країнознавство
Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство»....
Комплексне країнознавство iconТематика індивідуальних навчально-дослідницьких завдань з дисципліни «Країнознавство»
Основні відомості про ви­ник­нення та значення чар­тистського руху в Велико­британії


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка