Комплексне країнознавство



Сторінка15/20
Дата конвертації14.04.2017
Розмір3.29 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Ростоу Уолт (1916 р. н.) – американський економіст, соціолог, політичний діяч. З 1969 р. – професор економіки Техаського університету. Сформулював у працях “Стадії економічного росту. Некомуністичний Маніфест” (1960) і “Політика та стадії росту” (1971) один із варіантів теорії індустріального суспільства. Автор концепції “стадії економічного росту”. Виділяв п’ять таких стадій: 1) традиційного, або аграрного суспільства; 2) перехідного суспільства та створення передумов індустріальної революції; 3) суспільства промислової революції; 4) зрілості індустріального суспільства; 5) постіндустріального суспільства як ери масового споживання. Вважав, що політика (в т.ч. зовнішня) не детермінується економікою, а виступає результатом взаємодії економічних, соціальних і політичних сил. Представник напряму політичного реалізму в науці про міжнародні відносини.

Рудницький С.Л. (1877 – 1937)український географ, доктор філософії, фундатор української географії. Розробляв теоретичні засади географії, як науки і вважав її загальною просторовою наукою про Землю. Загальну географію поділяв на 4 дисципліни – математичну, фізичну, біологічну географію та антропогеографію. Видав двотомну працю «Коротка географія України». Дав поштовх розвитку політичної географії. Заснував Український науково-дослідний інститут географії та картографії (1927).

Румунія (Romania) – держава в Пд.-Сх. Європі. Президентська, парламентська республіка. Глава держави – президент. Законодавчий орган – парламент. Основні політичні партії: Фронт національного порятунку, Демократичний фронт національного порятунку, Демократична конвенція, Партія національної єдності румунів. Прапор – три однакові за шириною вертикальні смуги (зліва направо): голуба, жовта, червона. Державна мова – румунська. Грошова одиниця – лей. Столиця – Бухарест (2,054 млн. мешк. у 2001 р.). Населення – 22,36 млн. мешк. (2001 р.) (96 мешк. на км2), з них румуни – 81,1 %, угорці – 7,9 %, німці – 1,6 %, інші національності (українці, цигани, росіяни) – 2,4 %. За віросповіданням – переважно православні християни (87 %), католики, протестанти. Приріст населення від’ємний (-0,8 %). Міське населення – 55 %. Найбільші міста (по 300 – 350 тис. мешк.): Констанца, Брашов, Ясси, Тімішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Територія – 237,5 тис. км2, гори і височини займають майже. 2/3 тер. Р.: у цент. частині – пасма Сх. та Пд. Карпат (г. Молдовяну, 2543 м.), обмежені зі сх. та пд. Трансільванським плато, на сх. Молдавська вис. між пониззям Дунаю і Чорним м.; низовини на пд. та зх. Клімат помірний, теплий до континентального, в горах холодний та вологий. Гол. ріки – Дунай з притоками Прут, Серет. Ліси займають 28 % території (дубово-букові та ялинові в горах), степи (Домбруджа). Корисні копалини: нафта, природний газ, кам’яне вугілля, руди заліза і кольорових металів – міді, свинцю, цинку, золота, і срібла. Економіка перехідна від планової до ринкової. Р. – індустріально- аграрна країна. Промисловість: гірничодобувна, металургійна (чорна і кольорова), машинобудівна (устаткування для нафтової промисловості, виробництво електротехнічних виробів, автобусів, залізничних транспортних засобів, переробна, енергетика, хімічна. С.г.: вирощування зернових (кукурудза, пшениця, жито), технічні культури (соняшник, цукрові буряки), виноградарство. У горах розводять овець. Розвинений туризм (до 6,5 млн. закордонних туристів) і курортне господарство. Мала густота транспортної мережі: 11350 км залізничних шляхів (32,4 % електрифіковані), автомобільний, трубопровідний і водний (1075 км трансп. мережі по Дунаю) транспорт. Гол. морський порт – Констанца. Експорт: трактори, автомобілі, нафтопродукти, устаткування, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі, взуття, тканини. Імпорт: машини, паливо, сировина. Історична довідка. На рубежі нашої ери гето-дакійські народи на території Р. потрапили під панування Риму, у його складі була створена провінція Дакія. Впродовж ІІІ – VII на цій території осідали різні племена, в тому числі слов’янські. У XIV ст. утворилися феодальні держави Валахія та Молдова, які в XVI ст. потрапили в залежність від Османської імперії. У 1829 р. ці князівства домоглися автономії, а в 1859-1861 рр. об’єдналися в єдину державу, яка з 1862 р. стала називатися Румунським князівством. У ході російсько-турецької війни 1878-1879 рр. Р. стала незалежною, а в 1881 р. отримала статус королівства. Р. брала участь у Другій Балканській війні (1913) та в Першій світовій війні на боці Антанти. У 1918 р. захопила Бесарабію та Північну Буковину, які змушена була повернути СРСР влітку 1940 р. Королівська Р. приєдналася до Берлінського пакту 1940 р. фашистських держав і брала участь у Другій світовій війні на боці нацистської Німеччини. Після вигнання радянськими військами фашистьких сил на території Р. була знищена воєнно-фашистська диктатура і створено Народно-демократичний фронт. Паризький мирний договір 1947 р. встановив сучасні кордони Р. 30 грудня 1947 р. остаточно ліквідована монархія та проголошена Румунська Народна Республіка, яка взяла курс на побудову соціалізму, ввійшла до РЕВ і ОВД. В Р. був установлений тоталітарний режим Н.Чаушеску, знищений у результаті революційних подій грудня 1989 р. та розстрілу диктатора. В Р. розпочалося здійснення ринкових перетворень і демонтаж адміністративно-командної системи, вона взяла курс на входження до євроатлантичних політичних і економічних структур. Цьому підпорядковано врегулювання територіально-політичних проблем із сусідніми державами, 3 червня 1997 р. був підписаний широкомасштабний Договір між Р. та Україною.

Рурбанізація (від англ. rural – сільський і урбанізація) – процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість. Р. здійснюється міграцією міського населення в сільські поселення та втягуванням сільських поселень міськими в сферу своєї діяльності.
Сальдо (від італ. saldo - розрахунок, залишок) – різниця між грошовими надходженнями та витратами за певний проміжок часу; в бухгалтерському обліку - різниця кінцевих сум за дебетом та кредитом, кінцеві суми активу та пасиву. У міжнародних торговельних і платіжних розрахунках - різниця між експортом та імпортом країни (сальдо торговельного балансу), між закордонними платежами та надходженнями (сальдо платіжного балансу), між її закордонними туристськими витратами та надходженнями від іноземного туризму (сальдо туристського балансу).

Сальдо міграції – див. нетто-міграція.

Самбо – нащадки від шлюбів індіанців з неграми в Латинській Америці.

Самміт – дво- або багатосторонні міждержавні переговори за участю глав держав чи глав урядів.

Самоврядування – надане законом і державною владою право місцевих органів самостійно вирішувати коло питань, віднесених до їх компетенції; діяльність по реалізації даного права.

Саморегуляція етносу – здатність етнічної системи розвиватися в напрямку, що забезпечує зменшення затрат біохімічної енергії-пассіонарності зі збереженням існування та адаптації у середовищі (за Гумильовим Л.М).

Сан Хотелс Інтернешенел – одна з найбільших у світі компаній туристської індустрії, що контролює понад 20 першокласних готелів-курортів (розташована в ПАР).

Сан-сіті – відомий південноафриканський курорт (заснований у 1978 р.), що об'єднує низку п'ятизіркових готелів і казино.

Саузен Сан Хотелс – одна з найбільших у світі компаній туристської індустрії, що об'єднує понад 50 готелів, майже 30 з яких - п'ятизіркові (розташована в ПАР).

Світова валютна система (англ. international monetary system) – сукупність грошових відносин, що охоплює взаємні кредитні і валютно-платіжні відносини країн світу, а також державно-правова форма їх організації. Забезпечує функціонування єдиного світового ринку, державне регулювання сфери міжнародних валютних кредитних відношень.

Світове господарство – система національних господарств усіх країн світу, об’єднаних міжнародним поділом праці і різноманітними економічними взаємозв’язками в господарський організм глобальних масштабів.

Світовий ринок (англ. world market) – складова світового господарства, яка представлена системою обміну товарів і послуг між продавцями і покупцями. Склалася на основі міжнародного поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відношень.

Світові міста – ті, функції яких мають планетарне значення. В них концентрується виробництво не стільки товарів, скільки інформації, яка поширюється в глобальному масштабі. С.м. – також потужні транспортні вузли із зручним географічним положенням, великі морські порти, що є часткою транспортної інфраструктури світу, міжнародні центри з рекреаційними функціями. Визначальні ознаки С.м., крім великої людності, такі: спеціалізація на фінансово-управлінських операціях, на ділових послугах, наявність різноманітних інтернаціональних зв’язків, концентрація штаб-квартир транснаціональних корпорацій, банків, юридичних фірм, рекламних агентств. До С.м. відносяться Лондон, Париж, Берлін, Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур. В Україні ознаки С.м. притаманні Києву, Харкову, Одесі, Львову.

Світогляд – система узагальнених поглядів на світ і місце людини в ньому, на ставлення людини до оточуючої дійсності та до самої себе, а також обумовлені цими поглядами ідеали, принципи пізнання і діяльності. За своїм змістом і спрямуванням може бути науковим і ненауковим, матеріалістичним та ідеалістичним, релігійним та атеїстичним, революційним і реакційним.

Світогляд людини – відображення суспільного буття, сукупних відношень, що складаються у процесі виробництва нею матеріальних благ, створення і накопичення духовних і культурних цінностей. Але це відображення відбувається в різних формах. Однією з форм відображення навколишнього світу є релігійне бачення.

Сегрегація (від пізньолат. segregatio - відокремлення) – 1) вид расової дискримінації у США, ПАР та деяких інших країнах; 2) відокремлення кольорового населення від білого і поселення його в спеціально відведених районах (резерваціях).

Селище – поселення (не міське) не сільськогосподарського профілю.

Селище міського типу (смт) – міське поселення, що виконує промислові, транспортні, адміністративні, курортні, наукові та інші функції, проте недостатньо розвинуте, щоб отримати статус міста, встановлений у даній державі.

Село – тип поселення, де основною сферою діяльності людини є несільськогосподарське виробництво.

Середня густота населення – відношення числа жителів до площі їх проживання.

Середовище – все те, що оточує дану систему і в чому вона функціонує.

Середовище – все те, що оточує дану систему і в чому дана система функціонує. С. взагалі може виступати об’єктом країнознавчих досліджень.

Середовище внутрішнє (контекст) – сукупність впливів, які справляють на систему її елементи. С. в. виступає об’єктом країнознавчих досліджень.

Середовище зовнішнє (енвайромент) – оточення системи, яке накладає на неї певні примуси та обмеження: клімат, ландшафт місцевості, конфігурація кордонів, корисні копалини і т.п. справляють безпосередній вплив на взаємодію держав. С. з. виступає об’єктом країнознавчих досліджень.

Середовище позасоціальне – багатоманітність природного оточення, географічних особливостей, розподілу природних ресурсів, існуючих природних кордонів тощо.

Середовище соціальне – сукупність впливів, походження яких пов’язане з існуванням людини та суспільних відносин.

Сила – у найзагальнішому розумінні здатність держави (або іншого суб’єкта) нав’язати свою волю і вплинути на розвиток подій у власних інтересах.

Синергетика – наука про виникнення порядку з хаосу, про самоорганізацію.

Синергетичний метод у країнознавстві (від грец. «сінергія» – співдружність, співробітництво) – спосіб наукового дослідження, який ґрунтується на тому, що складні територіальні системи (країна, район, інші території), можуть бути пізнані й охарактеризовані лише з допомогою матеріалів різних наук (природознавчих, економічних, політичних), художньої літератури, мистецтва.

Синтез (від грец. synthesis – з‘єднання) – з‘єднання (уявне або реальне) розділених елементів об’єкту в єдине ціле (систему). С. нерозривно зв’язаний з аналізом (розчленуванням об’єкту на елементи)

Система (від грец. systéma – ціле, складене з частинок, з’єднання) поняття, яке розкриває взаємозалежність між складовими частинами, елементами та процесами таким способом, що може бути встановлена правильність у відносинах. С. – сукупність елементів, які перебувають у відносинах і зв’язках між собою й утворюють певну цілісність, єдність. У країнознавстві надскладною С. є сама країна, в межах якої взаємозв’язані природа, населення, господарство і культура. В залежності від масштабу досліджень у країнознавстві С. можуть бути економічні й адміністративні райони, агломерації тощо. Особливістю С. є передача в них інформації та наявність процесів управління. До визначальних системних принципів належать: цілісність (неможливість зведення властивостей С. до суми властивостей її складових; залежність кожного елемента, властивості і відношення С. від його місця, функцій тощо в середині цілого); структурність (можливість описати С. через визначення її структури); взаємозалежність С. і середовища (С. формує й виявляє свої властивості в процесі взаємодії з середовищем, виступаючи при цьому активним компонентом взаємодії); ієрархічність (кожен компонент С. в свою чергу може розглядатися як С., а досліджувана С. становить один з компонентів ширшої С.); множинність описів кожної С. (через складність кожної з них адекватне пізнання їх вимагає побудови множинності різних моделей. Як С. особливого класу країнознавчі С. характеризуються складністю структури, наявністю численних елементів зі складними взаємозв’язками, динаміч­ністю й схоластичністю поведінки С. в цілому та її елементів, існуванням ієрархічних і функціональних підсистем, які розвиваються на підставі окремих цілей.

Система імміграційних квот – кількість іммігрантів, що допускаються в країну з інших держав і яка встановлюється залежно від існуючого в даний момент розподілу населення за ознакою національного походження.

Системний аналіз – сукупність методів і засобів (насамперед вироблення, прийняття й обґрунтування рішень), які використовують при дослідженні та конструюванні складних і надскладних об’єктів, у т.ч. міжнародних систем. Стадії системного дослідження включають: чітке формулювання проблеми, визначення мети й критеріїв оцінки реалізації мети; структурний аналіз дослід­жуваного об’єкта, розроблення концепцій його розвитку і знаходження способів досягнення поставленої мети; аналіз проблеми, розроблення моделі та її розв’язання, одержання варіантів дослідження; синтез досліджуваної проблеми й прийняття рішень.

Системний підхід – методологічний напрямок у науці, основне завдання якого полягає в розробці методів дослідження та конструювання систем різних типів і класів, у т.ч. міжнародних систем.

Системний підхід до вивчення народонаселення – використання принципів і методологічних засобів системного підходу і загальної теорії систем до дослідження законів і закономірностей розвитку народонаселення і окремих демографічних процесів, один з методологічних засобів комплексного вивчення населення.

Системний підхід у країнознавстві – полягає в наступному: 1) складова частина (галузь, район) розглядається з точки зору цілого (країни); 2) складна система керується емерджентними (інтегральними) факторами, які характерні для цілої системи (країни), і не характерні для складових частин.

Ситуація демографічна – стан демографічних процесів; склад і розміщення населення в який-небудь певний час (рік) на певній території.

Сільська місцевість – вся обжита територія країн і районів, що знаходиться поза міськими поселеннями, з її ландшафтами (природними і перетвореними людиною), населенням і населеними пунктами, що належать до категорії сільських.

Сільське населення – 1) жителі всієї сукупності сільських поселень; 2) постійне населення сільської місцевості; 3) категорія населення, що виділяється під час перепису і в поточному обліку нарівні з міським населенням.

Сільське розселення – форма територіальної організації життя населення на позаміській території у вигляді сукупності сіл, населених місць різних типів, призначених для постійного або тимчасового проживання. С.р. забезпечує виконання сільськогосподарського виробництва, лісове й лісопромислове господарство, рекреаційне обслуговування, природоохоронні функції. С.р. характеризується невеликою людністю поселень, переважанням малоповерхової забудови і майже суцільним розповсюдженням односімейних житлових будинків. С.р. – переважаюча форма у Китаї, Індії, багатьох країнах Африки і країнах, що розвиваються. Орієнтовно в світі приблизно 12 - 20 млн., в т.ч. в Україні – 28,6 тис. сільських поселень.

Скаут (від англ. асоиі; - розвідник) – член скаутської організації (бойскаут, герлскаут).

Скаутизм – поширена в Західній Європі, Північній Америці система позашкільного виховання підлітків і молоді (7-21 років), що склалася в кінці XIX - на початку XX ст. у Великій Британії і лежить в основі діяльності ди­тячих і юнацьких організацій. Скаутські організації для хлопчаків - бойскаутів та для дівчаток - герлскаутів існують окремо. Контакти між скаутськими організаціями різних країн здійснює Міжнародний комітет (Женева, Швейцарія), генеральний секретар Всесвітньої організації скаутського руху -Жан Морейльон (1993 р.).

Словаччина (Slovensko, Словацька Республіка) – слов’янська держава у Центр. Європі (утворена 17.07. 1992 р.), парламентська республіка. Глава держави – президент. Прапор складають три однакові за шириною смуги (зверху вниз): біла, голуба і червона, на голубій смузі червоний щит з білим хрестом. Державна мова – словацька. Грошова одиниця – словацька крона. Столиця – Братіслава (450 тис. мешк.). Населення – 5,4 млн. мешк. (2001 р.), (95 мешк. на км2), словаки – 85,7 %, угорці – 10,8 %, українці – 2,2%. Найбільш поширена релігія – римсько-католицька (60,4 %). Великі міста: Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Територія 49 тис. км2, поділена на три області. Височини і гори. Зх. Карпати з найвищим у Карпатах гірським пасмом – Татрами (альпійська складчастість), на пд. – Подунайська і Потиська низ. Клімат помірно-континентальний. Гол. р. – Дунай з притоками Ваг та Прон. Корисні копалини: буре вугілля, марганцеві руди, невеликі поклади заліза, міді, ртуті, сурми, магнезиту. С. розвинута індустріально-аграрна країна з перехідною економікою від планової до ринкової. Промисловість: чорна і кольорова (мідь, алюміній, нікель) металургія, нафтопереробна, хімічна (добрива, штучні волокна, ліки), взуттєва, електромашинобудівна (холодильники, телевізори, вагони, взуттєві верстати), пивоварна. С.г. угіддя займають 50 % території: вирощування зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза), цукрових буряків, виноградарство, садоводство, тютюнництво, а також тваринництво: молочне скотарство і свинарство. Експорт: текстильні вироби, мотоцикли, електротехнічне устаткування, товарні вагони. Імпорт: нафта, нафтопродукти, газ, боксити. Історична довідка. До н.е. на території сучасної Словаччини проживали лужицькі племена – предки сло­в’ян. У ІІІ – V cт. н.е. проживали також кельтські племена, які були асимільовані слов’янами. В VІІ ст. словацькі землі входили в чеську державу Само, а в ХІ ст. були включені до складу Угорського корлівства. Впродовж З 1526 р. більша частина словацьких земель ввійшла до складу Австрії, а південна Словаччина була окупована Османською імперією. Остаточно вся словацька територія була приєднана до імперії Габсбургів наприкінці XVII ст. В 1867 р. Словаччина стала складовою частиною Транслейтанії – угорської частини Австро-Угорщини. Після розпаду Австро-Угорщини 28 жовтня 1918 р. була проголошена незалежна Чехословачча у складі Чехії та Словаччини. Восени 1938 р. південні райони Словаччини були передані хортистській Угорщині, а в березні 1939 р. ініційовано проголошення маріонеткової незалежної Словацької держави під “охороною” Німеччини. Словацьке національне повстання 1944 р. стало початком національно-демократичної революції в Чехословаччині. 9 травня радянські війська визволили Прагу. Була створена прорадянська соціалістична держава Чехославаччина. 1 січня 1969 р. Словаччина отримала статус Словацької Соціалістичної Республіки в складі федеративної ЧССР. У ході “оксамитової” революції 1989 р. Чехословаччина ліквідувала прорадянський соціалістичний устрій і розпочала демократичні ринкові перетворення. 1 січня 1993 р. Словацька Республіка виділилася в самостійну незалежну державу.

Словенія (Slovenija, Республіка Словенія) – слов’янська держава в Європі, в пд.-зх. частині Балканського п-ова, з невеликим доступом до Адріатичного м. Утворена в 1991 р. Парламентська республіка. Основні політ. партії: Ліберально-демократична, Християнсько-демократична, Партія демократичного оновлення, Соціал-демократична, Народна, Народно-демократична. Прапор – три однакові за шириною смуги (зверху вниз): біла, голуба, червона; у лівому куті, на білій і голубі смузі – біло-голубий щит з орнаментом. Державна мова – словенська. Грошова одиниця – толар. Столиця – Любляна (понад 300 тис. мешк.). Населення – 1,93 млн. мешк. (2001 р.) (95 мешк. на км2), словенці – 90 %, хорвати – 3 %, серби – 2 %. Пануюча релігія – католицизм. Міста: Марибор, Целе, Крань, Єсеніце, Трбовле. Територія – 20,3 тис. км2. переважно гориста: Юлійські Альпи, плато Карст, з карстовими формами рельєфу, на сх. рівнини – долини р. Драви і Сави. Клімат помірний, теплий, на пд. середземноморський. Ліси займають 50 % території. С. найбільш розвинута в економічному відношенні республіка колишн. Югославської федерац. Економіка на перехідному етапі від планової до ринкової. Має значні гідроресурси. Корисні копалини: родовища свинцево-цинкової руди, бариту, каоліну, графіту, незначні запаси вугілля, нафти і газу. Промисловість: атомна енергетика, чорна металургія, електротехнічна (апаратура зв’язку, автоматика), автомобілебудівна (вантажні автомобілі, автобуси), вагонобудівна (пасажирські і товарні вагони), суднобудівна, хімічна, гумова, деревообробна, целюлозно-паперова, шкіряно-взуттєва, харчова і тютюнна. Основа с.г. – пшениця, кукурудза, картопля, цукрові буряки, м’ясо і молоко. Розвинутий туризм (курорти, центри зимових видів спорту в Альпах). Морський порт Копер. Експорт: вантажні автомобілі, автобуси, мотоцикли, електротехнічні вироби, побутові прилади. Імпорт: нафта і нафтопродукти, газ, різноманітне устаткування. Історична довідка. Територія С. була заселена слов’янами в VI ст. Впродовж 623 – 658 рр. входила до складу держави Само. В ХІ – ХІІІ ст. на землях С. утворилася низка феодальних князівств – Карінтія, Штірія, Крайна. З XVI ст. і до Першої світової війни С. входила до складу Австрійської імперії. Після її розпаду наприкінці 1918 р. ввійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. – Югославія). У роки Другої світової війни була окупована фашистськими військами. Після визволення в листопаді 1945 р. С. як народна республіка ввійшла до складу ФНРЮ. У відповідності з конституціями Югославії 1963 р. і 1974 р. С. – соціалістична республіка у складі СФРЮ. Після розпаду останньої в 1991 р. С. отримала незалежність і проводить активні ринкові перетворення і взяла курс на входження в євроатлантичні структури.

Смог (від анг. smoke - дим і fog — туман) – небезпечне забруднення атмосферного повітря, яке характеризуєть­ся поєднанням пилових часток і крапель туману. Утво­рюється головним чином при інверсіях температури.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

Схожі:

Комплексне країнознавство iconМіжнародні відносини – країнознавство
Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство»....
Комплексне країнознавство iconТематика індивідуальних навчально-дослідницьких завдань з дисципліни «Країнознавство»
Основні відомості про ви­ник­нення та значення чар­тистського руху в Велико­британії


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка