Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради



Сторінка1/9
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.46 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації

Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради

«Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»

Т.О. Гребенчук


Готуємося до історичної олімпіади: методичні та інформаційні аспекти

Навчально-методичний посібник


Біла Церква

2015
ББК 63.3(0)63.3(4Укр)

Г 11
Рекомендовано науково-методичною радою

Комунального навчального закладу Київської обласної ради

«Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів»
(протокол № 5 від 18 червня 2015 року)

Укладач:

Т.О. Гребенчук. Готуємося до історичної олімпіади: методичні та інформаційні аспекти: Навчально-методичний посібник. – Біла Церква: КОІПОПК, 2015. – 80 стор.
Рецензенти:

Бачинська Є.М. проректор з науково-методичної роботи КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат педагогічних наук, доцент.

Козлова О. Л., вчитель історії навчально-виховного комплексу «Сквирський ліцей – загальноосвітня школа I-II ступенів, учитель-методист, Відмінник освіти України.
Літературне редагування: Могрицька І. В.

У навчально-методичному посібнику представлені методичні рекомендації щодо підготовки обдарованих учнів до інтелектуальних змагань, а також приклади завдань історичних олімпіад та зразки відповідей на них. Завдання теоретичного та практичного турів спрямовані на формування і розвиток предметних компетентностей учнів, оволодіння історичними знаннями, вміннями та навичками.

Посібник стане у пригоді вчителям та учням, забезпечить системний підхід до підготовки до Всеукраїнської олімпіади з історії.

©КОІПОПК, 2015



ЗМІСТ



Передмова…………………………………………………………………….

4

Методичні рекомендації щодо підготовки до І-ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з історії…………………………………………………………….

5

Пам’ятка учасникам олімпіади з історії…………………………………….

11

Приклади завдань теоретичного та практичного турів ……………..….

12

Зразки відповідей на запитання практичного та теоретичного турів…….

60

Література…………………………………………………………………….

78


ПЕРЕДМОВА
Щороку в загальноосвітніх навчальних закладах України йде підготовка до олімпіад із базових дисциплін. Напружені випробування очікують не лише школярів, а й учителів, які докладають чимало зусиль, для виявлення обдарованих дітей та їх підготовки до інтелектуальних змагань.

Умовою ефективної участі учнів в олімпіадах є системна робота. При цьому варто пам’ятати, що олімпіада не ставить за мету перевірити знання учнями навчальної програми з предмету, зокрема з історії. Олімпіада – це захід високого інтелектуального, творчого рівня.

Часто під час підготовки до участі в олімпіаді перед педагогами постає проблема забезпечення альтернативними підручниками, сучасною науковою, хрестоматійною, художньою літературою, електронними засобами навчання. Важливою складовою цього процесу є також напрацювання різнопланових завдань, що вимагають всебічного і ретельного підходу до їх виконання.

Тому педагогам-історикам та їхнім учням пропонуємо збірку олімпіадних завдань з історії. Сподіваємося, що ця книжка викличе в школярів зацікавленість історичним предметом, зробить процес змагань активним та захоплюючим, а учителям допоможе належно підготувати своїх «вундеркіндів» до олімпіади.

На вас чекає клопітка і довготривала робота. Проте вона закладає основи для подальшого розвитку вітчизняної історичної науки. І важливим є те, що до цього процесу долучається неупереджене молоде покоління.

Тетяна Гребенчук, методист навчально-методичного

кабінету історії та правознавства КНЗ КОР «КОІПОПК»


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки до І-ІІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з історії
Обсяг навчального матеріалу, який береться до уваги при підготовці завдань на І-ІІІ етапи олімпіади з історії, визначається програмами шкільних курсів історії та навчальним матеріалом основних і додаткових підручників, інших складових навчально-методичного комплексу (атласів, карт, довідників, енциклопедій тощо). Виходячи з дати проведення цих інтелектуальних змагань, визначте кількість повних тижнів навчання з початку навчального року і, звірившись із програмою та кількістю годин на тиждень, передбачених нею, визначте обсяг

Отож, якщо ви вирішили взяти участь в учнівській олімпіаі з історії, налаштуйтесь на серйозну роботу: олімпіадний цикл триває практично весь навчальний рік – від вересня до кінця березня. Пам’ятайте: успіх є наслідком системної праці, тому краще встановити для себе день/дні і години занять з історії. Оптимальною тривалістю одного заняття можна вважати академічну пару (80-90 хвилин). Досвід показує, що надалі продуктивність праці знижується. Періодичність занять – не менше одного разу на тиждень. Якщо акумулювати цей час протягом навчального року (35 тижнів), то трудомісткість навчання історії в кожному навчальному році зросте у 1,5 – 2 рази порівняно з часом, виділеним для вивчення історії на уроках у школі, котра працює в режимі навчального закладу універсального профілю. Результат прийде обов’язково. Ви самі відчуєте, як зростаєте.



Наступним етапом роботи має стати ознайомлення з нормативно-правовою базою з навчальної дисципліни. У нашому випадку це програми з історії України та всесвітньої історії. Вони розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України. І тут вам допоможе Інтернет. Робота з залученням ресурсу Мережі – це якісно вищий рівень доступу до інформаційних масивів.

Якщо ви навчаєтесь у старшій школі (10-11 класи), зверніться до програм поглибленого вивчення історії України і всесвітньої історії (вони теж розміщені на сайті МОН України). З одного боку, текст цих програм – це короткий конспект курсів найскладнішого для розуміння і засвоєння періоду ХХ – початку ХХІ століття. А з другого – права колонка програми (державні вимоги до рівня компетентності учнів) зададуть вам напрямки роботи над розвитком своїх знань, умінь, навичок і ставлень у їх органічній єдності (сучасна педагогічна наука називає їх компетентностями).

Серйозною підмогою для вас буде і програма для зовнішнього незалежного оцінювання з історії України в частині, що відповідає програмі й навчальному матеріалу, які вивчаються у 10-11 класах. Програма розміщена на сайтах Міністерства освіти і науки України, Українського центру оцінювання якості освіти.

Відразу заведіть окремий загальний зошит для конспектування. Роблячи записи, залишайте незаповненою близько третини сторінки (так ви зможете доповнити конспект пізніше). Конспект дозволить вам краще засвоїти матеріал, а потім і поновити його в пам’яті.

Створіть у своєму персональному комп’ютері чи ноутбуці окремий портфель або папку з назвою «Олімпіада». Файлами тут можуть бути матеріали по класах, окремих розділах або темах. З часом, зберігаючи напрацьований матеріал у зручному для вас форматі, ви будете мати серйозні масиви потрібної для вас інформації. Якщо у вас немає персонального комп’ютера, попросіть в учителя інформатики дозволу попрацювати у кабінеті інформатики у післяурочний час. Для уникнення непорозумінь погодьте день і години вашої можливої роботи.

Важливе значення мають підручники. Для І етапу олімпіади, коли обсяг матеріалу невеликий (він, як правило, не перевищує того обсягу, який вивчається в першій чверті), підручник, за яким працює школа, є основним джерелом навчальної інформації для учня. Для успіху на наступних етапах олімпіади одного підручника може бути замало. Ідучи на олімпіаду, погортайте сторінки підручників попередніх класів. Це особливо стосується учнів 8-х та 11-х класів, адже зміст завдань на олімпіаду охоплює матеріал від 6-го класу. (Тут не йдеться про знання всіх фактів, мається на увазі розуміння тенденцій і процесів історичного розвитку людства на тому чи іншому етапі, певних фрагментів ключових процесів того чи іншого періоду, які ввійшли до скарбниці надбань світової цивілізації. Наприклад, міфи Стародавньої Греції, відомі вислови древніх, титани Відродження та їх шедеври тощо).

Важлива складова сучасного підручника з історії – письмові та візуальні джерела. Звертайте увагу також на них та спробуйте виконати пропоновані в підручниках завдання до цих типів джерел.

Залучайте й посібники: хрестоматії, словники, довідники, атласи, контурні карти, схеми, таблиці, електронні посібники, робочі зошити і збірники завдань. Насамперед ми рекомендуємо ті посібники, котрі мають гриф Міністерства освіти і науки. Критично ставтесь до інформації з Інтернету – всесвітнє павутиння може заплутати вас.

Опрацювавши текст, складіть його короткий конспект. Це можуть бути план, тези, виписки, таблиці, схеми. Класифікуйте і систематизуйте інформацію. Пам’ятайте: будь-які події, явища і процеси можуть бути подані як сума простих частин (ця мисленнєва операція називається аналізом, тоді як зведення частин до цілого – синтезом). На рівні буденної свідомості вони мають відповідати на прості запитання:


  • Що відбувається?

  • Коли відбувається?

  • Де відбувається?

  • Яке значення має те, що відбувається?

Зауважимо, що під обкладинкою шкільних підручників зібрані найсуттєвіші, типові факти, події, явища і процеси з історії людства загалом та України зокрема.

  1. Якщо іти далі, то можна зробити аналіз тексту параграфу або його фрагменту і за такою схемою:

  • Дата/дати;

  • Історичні особи – учасники подій;

  • Історичні терміни.

Ці «три кити» історії як навчальної дисципліни дозволять вам краще засвоїти будь-який матеріал і полегшать його виклад під час олімпіади. Вчіться викладати свої думки коротко і чітко. Якщо ви не сказали головне в перших двох-трьох реченнях, шанси ваших «сентенцій» на успіх і високу оцінку зменшуються з кожним наступним реченням.

Олімпіади з історії передбачають перевірку знань та умінь учнів у декількох площинах:


І. Завдання, що розкривають рівень володіння фактичним матеріалом (практичний тур)

1. Робота з датами.

Знання дат, що ілюструють провідні тенденції розвитку суспільства в той чи інший період має першочергове значення, адже хронологічна компетентність недарма посідає перше місце серед спеціально-історичних компентностей, які мають бути сформовані в учнів. Школярам пропонують розв’язати хронологічне рівняння, заповнити хронологічну таблицю (звичайну або синхронну), поставити у відповідну послідовність події і дати, визначити події за наведеними датами тощо. Для виконання таких завдань учні повинні добре знати дати основних та другорядних подій, орієнтуватися в детальній хронології окремої теми, вміти зіставляти події всесвітньої історії та історії України.

Для підготовки до змагань та відповіді на такого роду завдання, крім підручників, варто скористатися хронологічними довідниками.

2. Оперування поняттями та термінами.

Учні повинні не просто дати чітке визначення поняття чи терміна, але і вказати час та країну його виникнення, навести приклад застосування. Для цього варто скористатися історичними словниками. У відповіді важливо показати розуміння історичної термінології, адже вона є своєрідним каркасом, на якому тримається історія як навчальна дисципліна.

3. Заповнення та складання таблиць.

Такий вид роботи досить проблематичний для юних олімпійців. Вони повинні вміти не тільки заповнити запропоновану таблицю, де вже є часткова інформація, але й самі створити схеми чи таблиці за вказаною тематикою. Наприклад, заповнити таблицю згідно з поданим планом, заповнити порівняльну таблицю, самостійно називаючи ознаки порівняння, вписати в таблицю основні причини і наслідки визначних історичних подій, намалювати схему-таблицю до заданої теми. Кожна таблиця містить: а) заголовок, що відбиває її основний зміст; б) єдину систему величин, скорочень і узагальнень Зверніть увагу на те, що заголовки мають бути точними й лаконічними, а графи не повинні бути перевантажені зайвими деталями.

Уміння структурувати навчальний матеріал, виділяти основні його компоненти допоможе учням виконати такий вид роботи. А це уміння найкраще проявляється у складанні плану. Якщо йдеться про порівняльну таблицю, то це по суті «накладання» плану двох чи більше тем, які винесені в заголовок таблиці.

4. Редагування текстів.

Це комплексне завдання, що ставить за мету перевірити знання фактичного матеріалу з окремої теми. Педагоги навчають дітей такого виду діяльності, опираючись на глибокі знання ними історичних тем. Тут є недоцільною абсолютна віра школярів у друковане слово. Вони повинні вміти піддавати сумніву запропонований текст і виправляти його, керуючись власною обізнаністю, коригуючи тільки дати, прізвища і поняття, зберігаючи при цьому загальну канву викладу матеріалу.
ІІ. Завдання, що ілюструють знання історичної карти (практичний тур)

Просторова компетентність недарма йде другою в переліку предметних компетентностей з історії. Тут є завдання кількох видів. Один вид роботи передбачає знання геополітичного розташування держав та його вплив на історичну їх історичну долю, історико-географічних регіонів окремих держав, їх територіально-адміністративний устрій в окремі періоди історичного процесу. Інший – демонструє вміння нанести на карту хід бойових дій окремої воєнної кампанії, пересування народів за часів переселень, важливі культурні центри, колонії та метрополії тощо. Обидва види вимагають від учнів володіння методиками складання легенд до карти, розробки системи умовних позначень і відповідних художніх засобів, естетичного оформлення.

Працюйте з атласами – вони сьогодні є справжніми навчально-методичними посібниками з навчальної дисципліни.
ІІІ. Завдання описового творчого характеру (теоретичний тур)

Такі завдання складають основу учнівських робіт на олімпіадах і оцінюються найвищими балами. Із заданої тематики школярам пропонують: написати статтю до історичного словника, підготувати виступ до наукової конференції, скласти розгорнутий план, пояснити теорії визначних істориків, розкрити вислови відомих постатей, обґрунтувати власну думку, зробити аналіз джерельної та історіографічної бази тощо. Аналізуючи досвід попередніх років, відзначимо, що учні більш-менш успішно виконують тестові завдання. Труднощі викликають запитання, які вимагають аналізу та оцінки історичних процесів. У деяких випадках аналіз підмінявся описом подій. Тому в процесі вивчення історії слід більше приділити увагу проблемним питанням. Їх перевірка показує, що переважна більшість учасників олімпіади не зовсім уважно визначає зміст завдань, і як наслідок – бракує чіткої структури під час висвітлення питання, здебільшого відсутні аргументи, а має місце лише перелік фактів. Трапляються й випадки, коли висновки не підкріплюються історичними фактами. Найскладнішими виявилися творчі запитання, в яких вимагалося аргументувати власні висновки. Значна кількість школярів майже не наводили достатньої кількості доказів або слабко аргументували свої думки. Таким чином, важливо звернути увагу не лише на вивчення історичних фактів, але й на формування умінь оцінювати значення цих фактів та чітко, логічно і структуровано аргументувати свої думки.

1. Готуючи завдання описового характеру, учні повинні дотримуватись наступної структури викладу матеріалу:

У вступі треба подати короткий екскурс до теми, що розкриватиметься. Якщо тема складна, контраверсійна (така, що допускає різні погляди та оцінки), варто коротко розкрити джерельну та історіографічну базу. Не забудьте вказати джерела та літературу, які ви опрацювали особисто та своє власне ставлення до цієї проблеми. Чітко сформульована та аргументована позиція завжди викликає повагу, навіть якщо, той, хто перевіряє роботу дотримується іншої точки зору. Вступ у жодному разі не повинен перевершувати 10 % всього обсягу викладу, інакше ви «заблукаєте в трьох соснах».

Основна частина складає не менше 80% обсягу викладу. На основі хронологічного чи логічного принципів розглядаються причини, головні події та їх наслідки. Використовуючи детальний фактичний матеріал, прізвища персоналій та вагомі аргументи, підтверджуються чи спростовуються різноманітні погляди і теорії, обґрунтовується власна думка. Припустимими є відхилення в описовість, відхід від наукового викладу матеріалу, підміна аргументів необґрунтованими звинуваченнями. Учні повинні чітко усвідомлювати різницю між літературним твором та історичним дослідженням.

Висновок – орієнтовно до 5% від загального обсягу. Формуються короткі узагальнення, що опираються на висловлені в основній частині міркування.

Такі складові можуть братися за основу і для будь-яких інших питань описового характеру.

2. Пишучи статтю до історичного словника, учням треба знати загальну структуру таких словників, методику і найменування розділів складання життєпису історичної постаті. Вони повинні дотримуватись обсягу та стилю написання, використовувати тільки перевірені дані з відповідних історичних джерел, акцентувати увагу на різноманітних напрямах діяльності особи.

3. При складанні плану до окремо взятої теми школярі мають пам’ятати, що сама постановка такого завдання передбачає, що учасник олімпіади повинен уміти складати складний план. Обов’язковими є вступна та заключна частини плану, упорядкована нумерація його пунктів. Кількість пунктів варто обмежити (не більше 3-5), інакше план перетвориться в тези.

В курсі “Історія України” та “Всесвітньої історії” учні зустрічають чимало історичних образів. Під час олімпіади звернення до історичних персоналій є непростою проблемою, оскільки учень має виявити знання історичних портретів, зокрема князів, гетьманів, керівників національно-визвольного руху, політичних діячів, видатних представників суспільного і культурного відродження.

Звичайно, що робота такого виду потребує самостійних пошуків, використання довідкової, документальної та історико-публіцистичної літератури.

Для всебічного висвітлення історичних персоналій рекомендуємо:


  1. Навести найважливіші біографічні дані.

  2. Простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі.

  3. Визначити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи.

  4. Охарактеризувати участь історичної особи в суспільному житті.

  5. Визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа у своїй діяльності.

  6. Виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси.

  7. З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи.

  8. Показати коло однодумців і соратників історичної особи.

  9. Визначити історичну роль особи та її вплив на певну сферу життя суспільства.

Зрозуміло, що за час, відведений для написання олімпіадної роботи, практично неможливо реалізувати всі перелічені вище пункти, тому слід націлювати учнів одразу вибирати головне, причому саме ті питання, розкриття яких максимально відповідатиме поставленому завданню.



  • ПАМ’ЯТКА УЧАСНИКАМ ОЛІМПІАДИ З ІСТОРІЇ

1. Перед тим, як приступити до роботи:



  • уважно прочитайте всі завдання;

  • зверніть увагу на «розбаловку» завдань – це своєрідна підказка для вас щодо розподілу часу на відповіді. Питома вага часу для відповідь на вузлове завдання не повинна бути меншою за питому вагу максимальної оцінки за нього;

  • спочатку приступайте до виконання тих завдань, які ви знаєте найкраще;

  • ще раз прочитайте умову завдання. Якщо воно сформульоване кількома реченнями, пам’ятайте – умова завдання задає структуру відповіді на нього.

  • завдання, яких ви не знаєте, відкладіть на кінець роботи, але обов’язково залиште час для їх обдумування і виконання.

2. Намагайтесь виконати всі завдання. Пам’ятайте, що відсутність відповіді – це 0 балів, а наявність навіть недосконалої відповіді може вам принести певні бали.

3. Приступаючи до виконання описового завдання:

 ще раз уважно перечитайте його і постарайтесь правильно зрозуміти, що від вас вимагається;

 проаналізуйте свої знання з цього питання, складіть план відповіді – це дозволить зробити вашу відповідь чіткою і послідовною;

 визначте хронологічні й фактологічні межі вашої відповіді, відберіть ті факти, які вам дійсно потрібні. Пам’ятайте, що ваша відповідь має бути достатньо аргументованою (насиченою іменами, датами, подіями, використанням історичної термінології), але не переобтяжена тими речами, які не мають жодного відношення до суті питання.

4. Користуйтеся чернеткою, яка особливо необхідна для:

 складання і запису плану відповіді;

 виконання завдань, пов’язаних із визначенням понять – визначення краще спочатку записати на чернетці, відшліфувати його там, і лише потім переносити в роботу;

 виконання завдань, пов’язаних із розміщенням багатьох подій у хронологічній послідовності.

5. Виконуйте роботу якомога охайніше, чітким, зрозумілим почерком і, по можливості, без закреслень. Пам’ятайте, що і від психологічного сприйняття вашої роботи перевіряючим може залежати ваша оцінка.

6. Чітко нумеруйте відповіді і доповнення до них, щоб було зрозуміло, до якого питання ця відповідь відноситься. Якщо є доповнення до відповіді в іншому місці роботи, обов’язково вкажіть це в кінці відповіді.

7. Залишайте між відповідями на запитання кілька вільних рядків. Це візуально відділить одну відповідь від іншої і зробить роботу акуратнішою та легшою для сприйняття, а також дозволить дописати, у разі потреби, доповнення до відповіді.

8. Не робіть на роботі жодних позначок, за допомогою яких можна ідентифікувати зашифровану роботу – це підстава для вашої дискваліфікації.

9. Не забувайте, що для виконання завдання на контурних картах вам будуть необхідні кольорові олівці, фломастери, ручки і лінійка, але їх наявність не є обов’язковою. Якісно виконати завдання можна й одними кольором, удало використовуючи систему умовних позначень.


БАЖАЄМО УСПІХІВ!
Приклади завдань теоретичного та практичного турів.

І. Аналітичні завдання.

Всесвітня історія.
8 клас

  1. За наказом англійського короля Генріха VІІІ (1509 – 1547рр.) на одній шибениці були страчені католик (за те, що шанував папу римського) і кальвініст (за те, що заперечував святість богослужіння). Яких же релігійних і політичних переконань дотримувався англійський монарх? Свою думку обґрунтуйте.

  2. Історики стверджують, що, порівняно із Середньовіччям, у ХVІІ столітті змінився характер міжнародних відносин. Які нові та старі риси вони в собі поєднували?

  3. ХVІ століття принесло помітні зміни у європейський побут. Що ви знаєте про правила пишного застілля?

  4. Що поєднувало і розрізняло міста Середньовіччя і раннього Нового часу?

  5. Поміркуйте. Колонії європейських держав, що виникли у ХVІ ст. за океаном, мали ряд відмінностей від колоній, що заснували греки на берегах Чорного та Середземного морів. У чому полягали їхні відмінності? Як змінилася сутність поняття "колонія"?

  6. Визначте позитивні й негативні наслідки Великих географічних відкриттів.

  7. Обґрунтуйте або спростуйте твердження, що потреба у здійсненні Реформації існувала не лише в Німеччині, а й в усій Європі.

  8. Чим англійський абсолютизм відрізнявся від абсолютизму французького? Свою думку обґрунтуйте.


9 клас

  1. Текст «Заключного генерального акту» Віденського конгресу ряснів фразами про «благо Європи». Які принципи перебудови системи міжнародних відносин були в ньому затверджені? Яка організація стала арбітром щодо їх дотримання?

  2. Після закінчення революцій 1848-1849 рр. одні стверджували, що «кров була пролита дарма», а інші відзначали, що, незважаючи на поразку, «революційні події прискорили суспільний прогрес». Дайте загальну характеристику європейським революціям 1848-1849 рр. і поділіться думками з приводу цих тверджень.

  3. Яка культурно-історична епоха (Античність, Середньовіччя, Відродження, Просвітництво) з пережитих європейською цивілізацією, здається Вам близькою по духу? В яку країну цієї епохи Вам хотілося б на час переміститися? Чому?

  4. Серед сучасників Петра І були поширені легенди про нього: 1) як про царя-самозванця; 2) як про царя-антихриста; 3) як про царя-робітника. Висловіть свої міркування про походження цих легенд.

  5. Визначте політичні та соціально-економічні ознаки індустріального суспільства в передових країнах світу ХІХ – початку ХХ ст.

  6. «Революція пожирає своїх дітей…». Коли й у зв’язку із чим з’явився цей вислів? Визначте причини і наслідки цього явища.

  7. Наведіть факти, які підтверджують, що Велика Британія у середині ХІХ століття була економічно найбільш розвиненою країною, а її громадяни володіли найширшими демократичними свободами. Як ви думаєте, який зв’язок існував між економічним розвитком і політичними порядками Британії?


10 клас

  1. Порівняйте антикризові заходи урядів країн «західної демократії» – США (Ф.Рузвельт, «новий курс»), Великої Британії (уряд Р. Макдональда) і Франції (Народний фронт) у період «великої депресії» 1929 –1933 рр.

  2. У 20-х роках ХХ століття відбувся перегляд договорів Версальсько-Вашингтонської системи. Проаналізуйте і дайте оцінку основним рішенням повоєнних міжнародних конференцій та договорів.

  3. Верденська битва – це, на ваш погляд: а) героїчна сторінка європейської, передусім французької, історії; б) трагедія, що спіткала німців і французів; в) інший варіант оцінки. Які критерії покладені в основу висновку, якого ви дійшли?

  4. Поміркуйте над причинами поразки Німеччини та її союзників, а також перемоги країн Антанти в Першій світовій війні.

  5. Розкрийте механізм створення Ліги Націй, її переваги і недоліки.

  6. Книга Освальда Шпенглера «Занепад Європи» стала маніфестом нового світосприйняття. Назвіть характерні ознаки масової свідомості на початку ХХ століття. Висловіть своє ставлення до них


11 клас

  1. Охарактеризуйте прояви десталінізації в політичному, соціальному і культурному житті радянського суспільства. Які верстви населення підтримали цей процес, а які вдалися до опору. Чому? Свою думку обґрунтуйте.

  2. Яку мету ставило польське і радянське керівництво в повоєнні роки, здійснюючи широкомасштабні акції з переселення сотень тисяч людей? Чи можемо говорити про відновлення історичної справедливості стосовно жертв переселення в наш час? Свою думку обґрунтуйте.

  3. Які були альтернативи розвитку міжнародних відносин після закінчення Другої світової війни? Яка з них затвердилася на практиці? Чому?

  4. Охарактеризуйте життя української діаспори в Канаді.

  5. У 1939 році Мехліс говорив: «Товариш Сталін поставив завдання: у випадку війни примножити кількість радянських республік». Як це завдання реалізовувалось у 1939 –1941 рр.?

  6. Розкрийте механізм створення ООН. Яку роль відіграє ця організація в сучасному світі? Яка роль України в діяльності ООН?

  7. «За день до агресії проти СРСР, 21 червня 1941 року, А. Гітлер писав у листі до Б. Мусоліні: «Стосовно боротьби на Сході, дуче, то вона, напевне, буде важкою. Але я ні на секунду не сумніваюсь у значному успіху. Передусім я сподіваюсь, що нам у результаті пощастить забезпечити на тривалий час в Україні загальну продовольчу базу. Вона стане для нас постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому». (Преступные цели гитлеровской Германии в войне против Советского Союза. Документы и материалы. – М., 1987. – С.86) Чому Гітлер не сумнівався в успіхові? Спробуйте довести це, використовуючи правила переконливої аргументації (по-перше, по-друге…).

  8. Угорський письменник Шандор Мараї, в будинку якого жили радянські солдати, з гіркотою і співчуттям писав: «Цей молодий солдат приніс визволення, порятунок від нацистського терору. Однак свободи він принести не міг, бо не мав її сам». Яке ваше ставлення до визвольної місії Радянської армії у Східній Європі у 1944-1945 рр.?

  9. Відомий американський політолог З.Бжезинський стверджує, що «без французько-німецького примирення не було б Європейського Союзу». Яка подія передувала створенню ЄС? Дайте загальну характеристику європейським інтеграційним процесам. Прослідкуйте етапи реформування ЄС та визначте основні напрями євроінтеграційної політики України.

  10. Наведіть конкретні факти прояву геноциду в історії. Чи знайшло людство на сучасному етапі протидію політиці геноциду? Відповідь обґрунтуйте.

Історія України
8 клас

  1. На початку ХVІ століття інтеграція українських земель у європейський ринок сприяла зростанню попиту на продукцію сільського господарства. Це призвело до соціально-економічних змін в українському селі. Охарактеризуйте їх і зробіть відповідні висновки.

  2. Відтворіть історичну картину підготовки та проведення собору в Бересті в 1596 році.

  3. Навколо ідеї об’єднання церков наприкінці ХVІ – початку ХVІІ століття розгорнулася гостра і цікава дискусія. Представники різних поглядів висловлювали свої думки в літературних творах, які називають полемічними. Назвіть та охарактеризуйте 2-3 пам’ятки полемічної літератури, їх авторів. З’ясуйте, до якого табору – прихильників чи противників унії – вони належали.

  4. Відомий український історик І.Крип’якевич писав про українське козацтво, що «у степах виробився оригінальний тип господарки, а в його обороні нова воєнна організація; … й у війні зі степовими ордами постала нова козацька суспільність, зі своїм окремим побутом і окремим світоглядом». Наведіть факти, які підтверджують думку історика про вказані особливості життя українського козацтва у ХVІ столітті.

  5. Яка подія відбулась у 1569 році? Які наслідки для України вона мала?

  6. Яке місце посідала Острозька академія в українському національно-культурному розвитку кінця ХVІ – початку ХVІІ століття?



9 клас

  1. «Як не буде в українських полках потреби, всі вони розпускаються по своїх домівках, але вже назавжди залишаться приналежними війську і за першою потребою повинні з’ явитися на службу й утворити знову свої полки, для чого вони повинні мати в постійній готовності зброю, одяг і коней, утримуючи це все своїм коштом, але звільняючись від усяких інших повинностей держави». ( Із розпорядження Олександра І). Наведіть приклади використання російським царизмом українського козацького війська в першій третині ХІХ століття.

  2. Селянську реформу 1861 року називають незавершеною, адже незабаром у суспільстві знову постала проблема земельних відносин. У чому ви бачите незавершеність реформи і які подальші зміни ви запропонували б, щоб завершити її.

  3. Визначте п’ять подій за століття – з часу ліквідації Гетьманщини і до земської реформи – що мали, на ваш погляд, найважливіше значення для України. Свою думку обґрунтуйте.

  4. Проаналізуйте, яке місце займала Наддніпрянська Україна у зовнішній торгівлі Російської імперії у першій половині ХІХ століття?

  5. У 1846 році Я.Головацький у статті «Становище русинів у Галичині писав: «Русини під ласкавим пануванням Австрії живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл… інтелігенції ж бракує необхідної моральної сили, знання справи, любові до батьківщини і самопожертвування». Тому, як стверджують сучасні історики, «рушійною силою національно визвольного руху в Західній Україні стали священники греко-католицької церкви». Наведіть конкретні факти діяльності «будителів», які б підтвердили останню тезу.

  6. Назвіть спільні та відмінні риси соціально-економічного життя у Наддніпрянській і Західній Україні у першій половині ХІХ століття.

  7. «Від старої до нової України».

Поясніть, який зміст вкладають історики у це висловлювання, характеризуючи економічний розвиток українських земель кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

  1. Гайдамацький рух – антифеодальна боротьба чи соціальне розбійництво? Свою думку обґрунтуйте.

  2. Яка подія відбулась у 1812 році? Які наслідки для України вона мала?

  3. Чи є підстави говорити про перенесення наприкінці ХІХ століття центру українського національно-визвольного руху з Наддніпрянщини в Галичину? Свою думку обґрунтуйте.

  4. Визначте позитивні й негативні наслідки проведення в Україні буржуазних реформ російського царизму у другій половині ХІХ ст.

  5. Розташуйте в хронологічній послідовності:

  • відкриття Харківського університету

  • відкриття університету Святого Володимира в Києві

  • відкриття Львівського університету

  • відкриття Чернівецького університету

Якби ви жили у ХІХ столітті, у якому з зазначених навчальних закладів ви бажали б навчатися? Чому?
10 клас

  1. Підготуйте повідомлення про адміністративний статус українських земель на початку ХХ століття та географію розселення українців на них.

  2. Охарактеризуйте національні вимоги українців під час революції 1905-1907 рр. Хто формулював ці вимоги і наскільки вони були реальними?

  3. Перша світова війна спричинила активізацію національно-визвольного руху поневолених народів. Як війна вплинула на стан національної свідомості українців? Спробуйте на конкретних прикладах показати, як у цей час український народ перетворювався на повноцінну модерну націю.

  4. М. Грушевський у праці «Новий період історії України» писав: «Нова місцева російська адміністрація … стала розвивати свою програму ліквідації всіх досягнень українського культурного життя в Галичині».

На підставі яких фактів М.Грушевський зробив такий висновок? Визначте час описаних подій.

  1. Український історик Д.Дорошенко писав: «Нещасливе українське населення Галичини опинилося буквально між двома вогнями: з одного боку мордували його москалі за «мазепинство», а з другого – австрійці за русофільство». Порівняйте політику російських і австрійських окупаційних властей на захоплених у 1914 - 1915 рр. територіях Західної України. Наведіть конкретні приклади і зробіть відповідні висновки.

  2. Як ви думаєте, чому Тимчасовий уряд і Центральна Рада не знайшли спільної мови у боротьбі з більшовиками? Свою думку обґрунтуйте.

  3. Схарактеризуйте рішення Українського національного конгресу. У чому ви вбачаєте його значення для української революції?

  4. Поясніть, чому військово-політичний союз ЗУНР і УНР був нетривалим. Свою думку обґрунтуйте.

  5. Визначте й обґрунтуйте свою особисту позицію: чому Україна не стала незалежною, як Польща, Чехословаччина чи Фінляндія після Першої світової війни (1914-1918 р. р.)?

  6. Визначте позитивні й негативні наслідки впровадження в Україні сталінської моделі індустріалізації.

  7. Розташуйте в хронологічній послідовності утворення політичних партій:

  • Українська народна партія (УНП)

  • Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)

  • Революційна українська партія (РУП)

  • Українська демократична партія УДП)

Якби ви жили на початку ХХ століття, до якої з зазначених партій ви бажали б уступити? Чому?

Наведіть факти, які засвідчили про якісне зростання національної свідомості українців у ході національно-демократичної революції 1917-1918 рр.


11 клас

  1. Які територіально-адміністративні зміни відбулися в Україні в другій половині 40-х – першій половині 50-х років ХХ століття? З’ясуйте політичну і соціально-економічну зумовленість цих змін.

  2. Історик О.Бойко, оцінюючи події 17 вересня 1939 року, пише: «Процес консолідації української нації вступав у завершальний етап». Однак досі серед істориків немає єдності в оцінці суті та характеру цього процесу, і тому різні історики по-різному називають сам факт входження українських земель до складу УРСР напередодні Другої світової війни: «анексія» (Д.Боффа), «включення» (Н.Верт), «возз’єднання» (О.Субтельний), «возз’єднання, що мало характер окупаційного типу» (С.Кульчицький). Як ви розумієте кожен із них? До якої точки зору приєднуєтесь ви?

  3. Підготуйте повідомлення про політику радянізації в західних областях України у перші повоєнні роки

  4. Порівняйте «злуку» українських земель 1919 р. та їх «возз’єднання» 1939 р. за таким планом: передумови, законодавче оформлення, наслідки, значення.

  5. Яка подія відбулась у Львові 30 червня 1941 року? Як негативне ставлення нацистів до цієї події вплинуло на зміну тактики ОУН?

  6. У перші повоєнні роки УРСР уклала понад 60 міжнародних угод, була членом 20 міжнародних організацій. Проте історики неоднозначно оцінюють зовнішньополітичну діяльність України. Західний історик О.Субтельний зазначав, що "міністерство закордонних справ було чисто церемоніальним, декоративним та символічним". Вітчизняний історик О.Бойко стверджує, що "вихід України наприкінці Другої світової війни на міжнародну арену, її вступ до ООН мав велике значення для подальшої розбудови української державності".

  7. Порівняйте погляди істориків щодо зовнішньополітичної діяльності УРСР у той період. Дайте їм власну оцінку. Як відбувалось створення антигітлерівської коаліції? Чому рух солідарності країн Заходу з СРСР у роки Другої світової війни одразу після її закінчення перетворився на «холодну війну» між ними?

  8. Коли, чому і як відбувалась депортація народів Криму? Чи обізнані ви з сучасними подіями навколо кримських татар? Ваше бачення вирішення «кримсько-татарської» проблеми сьогодні.

ІІ. Творчі завдання.

Історичні портрети.

  1. Складіть історичний портрет засновника Січі-фортеці на о.Мала Хортиця. Що найбільше вразило вас із його життєпису? Чому?

  2. Кому належить вислів: «Моєю першою метою була велич короля, другою – могутність держави»? Дайте власну оцінку діяльності цієї історичної особистості.

  3. «Я русин був, єсьм і буду, я родився русином, чесний мій рід не забуду, останусь його сином». Що ви знаєте про автора цих поетичних рядків? Дайте власну оцінку його діяльності.

  4. Восени 1516 року в Лувені ( Нідерданди) була опублікована «Золота книга, настільки ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави й про новий устрій Утопію». Хто ж наважився прославляти на сторінках книги не могутні монархії, а державу, якої немає? Коротко перекажіть зміст «Утопії». Як вихід у світ цього твору змінив життя автора?

  5. Складіть історичний портрет натхненника, організатора і лідера «Руської трійці».

  6. «Я випробовував свої сили руською мовою, оскільки це моя рідна мова, яка значно відрізняється від мови церковної і великоруської (московської), і хотів заложити наріжний камінь для її дальшого розвитку». Хто автор цих слів і що ви знаєте про його діяльність.?

  7. Як ви вважаєте, чому сьогодні в демократичній Польщі диктатор Ю. Пілсудський є одним із найбільш шанованих лідерів в історії країни? Що вам відомо про його життя і діяльність?

  8. Складіть історичний портрет авторитетного прихильника української незалежності початку ХХ століття. Чи поділяєте ви його погляди? Свою думку обґрунтуйте.

  9. «Кожний, хто живе в Радянській Україні, любить її, з гордістю говорить: «Моя Україна», «Наша Україна». І це цілком природно і закономірно. Тут ми народилися, виросли як громадяни, будівники комунізму». Що ви знаєте про автора цих рядків? Дайте власну оцінку його діяльності.

  10. Персоніфікуйте й охарактеризуйте у форматі енциклопедичної довідки діячів, зображених на фото. Визначте, що їх об’єднує.

№1 №2 №3 №4 №5



indira2 20090212-114422-1


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради icon Комунальний вищий навчальний заклад
Засновник: Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради iconКонкурс «юні екскурсоводи»
Комунальний заклад Київської обласної ради Центр творчості дітей та юнацтва Київщини
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради iconКомунальний заклад «навчально-виховний комплекс «загальноосвітний навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад №24» кам'янської міської ради
Навчальна: на конкретних прикладах показати учням можливості музичного мистецтва виражати різноманітні настрої та почуття людини;...
Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради iconОбласної державної адміністрації комунальний вищий навчальний заклад

Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради iconОбласної державної адміністрації комунальний вищий навчальний заклад

Комунальний навчальний заклад Київської обласної ради iconКомунальний заклад херсонської обласної ради



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка