Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області»



Сторінка1/4
Дата конвертації11.07.2017
Розмір0,76 Mb.
  1   2   3   4

Комунальний навчальний заклад

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5

Козятинської міської ради Вінницької області»

РОЗВИТОК

ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИКИ



Методичний посібник

розробила

вчитель математики

Тимощук Г.М.

2013

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………..……… 5

РОЗДІЛ І. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ …………..…………………….……………………………7

1.1.Психолого-педагогічні особливості формування творчих здібностей школярів ..……………………….…………………………………………....……..7

1.2.Теоретичні основи розвитку творчих здібностей учнів при вивченні математики……………………………………………………...….……………….13

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ………………………………….....25

2.1. Використання інноваційних технологій на уроках математики …………...25

2.2. Організація роботи з обдарованими дітьми ….…………………………….. 33

2.3. Збірка задач для учнів 5-6 класів …………………………………………….67

2.4. Вправи на розвиток творчих здібностей учнів ……………………………...77

2.5. Позакласна робота з математики……………………………………………..80

2.6. Результативність роботи з питань розвитку творчих здібностей учнів на уроках математики ………………………..………………………………………92

ВИСНОВОК …………………………………………………………………….…98

Педагогічний портрет……………………………………………………………100

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………..102

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………..103

Додаток 1. Тест «Як визначити здібності дитини» …………………………….103

Додаток 2. Казкова математика ………………………………………………….107

Додаток 3. Роботи учнів з теми «Координатна площина» …………………….115





Найголовніше навчити людину мислити

Б. Брехт





Поганий вчитель повідомляє істину, гарний - вчить її знаходити”

(А.Дистервег).





Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил учня, які породжують енергію для долання труднощів, бажання вчитися».

В. О. Сухомлинський




ВСТУП
Коли йдеться про зміст шкільного курсу математики, то, звичайно, мають на увазі засвоєння учнями певної системи математичних знань, умінь і навичок. Але не можна все математичне навчання в школі зводити до передачі учням визначеної суми знань і навичок. Це обмежувало б роль математики в загальній освіті. Тому перед школою стоїть важливе завдання, завдання математичного розвитку учнів. Навіщо учень має вивчати математику? Для того, щоб розвинути математичне мислення, а не для того, щоб визубрити формули і теореми, від знання яких він не стане ні розумнішим, ні духовно багатшим, ні щасливішим.

Сучасна психологія визначає, що кожен учень — людина, обдарована у якійсь галузі життєтворчості. Спираючись на здібності, обдарування кожного учня, неповторне в кожному з них, вчителі розвивають здатність до творчості. Життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. «Майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем, ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про своє «Я», черпати сили з джерела людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим»  говорив Василь Сухомлинський.

Дбаючи про розвиток творчих здібностей у школярів, залучаючи їх до творчої праці, ми створюємо необхідні умови для розвитку всіх якостей учнів. Шкільна практика переповнена прикладами, коли учні, захоплені справою до вподоби, проявляють наполегливість, силу волі в опануванні тими знаннями й уміннями, які далеко випереджають програмні вимоги, але вкрай необхідні для реалізації їхніх творчих задумів. Розвиток творчих здібностей учнів сприяє реалізації одного з головних аспектів гуманістичного принципу організації освіти – створення умов для отримання індивідуумом справжньої свободи. Свобода людини — це її одвічне прагнення і наріжний камінь демократичного суспільства.

Саме тому перед вчителем постає проблема: якими мають бути основні аспекти організації навчального процесу на уроках математики для розвитку творчих здібностей учнів.

Виходячи із проблеми , ми визначили наступні завдання:


  1. Познайомитись із теоретичними засадами розвитку творчих здібностей учнів.

  2. Розробити модель розвитку творчих здібностей учнів при вивченні математики.

  3. Впровадити розроблену модель в навчальний процес .

  4. Створити навчально-методичне забезпечення розвитку творчих здібностей учнів при вивченні математики: навчально-методичний посібник «Розвиток творчих здібностей учнів при вивченні математики» автор Тимощук Г.М.

Розробка навчально-виховних заходів з математики допомагає зацікавити учнів предметом, висвітлює досвід роботи щодо створення сприятливих умов для організації навчальної діяльності , сприяє розвитку творчих здібностей учнів при вивченні математики.

Розділ І.

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

1.1. Психолого-педагогічні особливості формування творчих здібностей школярів
Сучасний стан суспільного розвитку, динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростаючу потребу суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, креативних можливостей, здатної до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі.

Вирішення цього важливого завдання покладено насамперед на систему освіти, що потребує принципово нових підходів до навчання, виховання та підготовки до самостійного життя підростаючого покоління, постійного оновлення форм та методів навчання з метою більш ефективного впливу їх на розвиток творчої особистості учня.

Творчість — процес народження нового, виникнення нових думок, почуттів та образів, які потім стають регуляторами творчих дій. Водночас творчість — це здатність людини створювати нову реальність, що задовольняє різноманітні суспільні та особистісні потреби. Суспільство загалом і кожен член його зокрема є при цьому суб’єктами творчої діяльності. На думку академіка В. Вернадського, саме завдяки своїй продуктивній праці та творчій думці людство здійснило перехід від біосфери до ноосфери («ноос» з грец. —«розум»).

Творчість людини — явище складне, багатогранне і суперечливе, що охоплює чимало сфер буття. С. Л. Рубінштейн розумів під здібностями складне системне утворення, яке включає в себе цілу низку даних, без яких людина була б нездатна до певної конкретної діяльності, і властивостей, які виробляються лише у процесі певним чином організованої діяльності. Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна "мотиваційна основа".

Таким чином, що більше розвинена у людини здібність, то легшою є для неї діяльність. Здібному все дається набагато простіше, а невдаха проливає більше поту і сліз. Сучасні наукові дослідження наголошують, що творчі здібності можна не лише розвивати, але й формувати. Коли від учнів вимагають творчості, але не вчать їй, то школярі доволі часто вдаються до підробки, імітування творчого процесу. Краще не вимагати одразу творчості, а формувати її, навчати їй.

На думку Л. Виготського, на вчителя покладаються функції консультанта, порадника, організатора і лідера пізнавального процесу; натомість учень одержує структуроване і дозоване в часі навчальне завдання, необхідні засоби для його успішного вирішення і стає особисто відповідальним за хід і результати роботи . Саме у процесі такого навчання можуть ефективно формуватися творчі здібності школярів.

Важливими також є психологічні теорії формування в учнів заданих знань, умінь та навичок. Розум, як система знань (за К. Ушинським) і система дій (за Ж. Піаже), набуває керованості з боку вчителя, на що і вказував Л. Виготський. Важливо те, що це стосується й досвіду виконання розумових дій різного типу. «Знаходження шляху розв’язання задачі, — нагадує Г. Костюк, — полегшується в тих випадках, коли можна підвести нову задачу під певну категорію або тип старих відомих задач і скористатися з раніше випробуваних способів їх розв’язання» .

Розвиток творчих здібностей у підлітковому віці визначається взаємодією низки чинників:

– внутрішніх, до яких належать: вікові й індивідуально-психологічні особливості особистості (самооцінка, рівень тривожності, агресивність, спрямованість особистості, акцентуації характеру, властивості ВНД тощо), статеві відмінності, стилі (стратегії) організації розумової діяльності;

– зовнішніх, що представлені чинниками мікросередовища: характером і системою сімейного виховання, впливом школи і спілкування з однолітками.

У навчанні завжди важливо враховувати види людської діяльності: репродуктивної, коли активізується переважно пам’ять, актуалізуються колишні враження й набутий досвід діяльності, і продуктивної, що передбачає здобуття учнями в ході їхньої пізнавальної діяльності нових знань і вмінь. При цьому слід мати на увазі, що не кожна самостійна робота учнів здатна активізувати їхнє мислення і, головне, формувати творчі здібності.

Етапами розвитку творчих здібностей вважають: перший рівень — репродуктивний, він передбачає пряме відтворення знань та способів діяльності, коли учень розпізнає навчальну інформацію, може її описати, дати готове визначення, застосувати раніше засвоєні способи діяльності, виконати завдання за зразком.

Тут спрацьовують переважно чинники механічної пам’яті, відповідно рівень сформованості творчих здібностей мінімальний. Другий рівень — конструктивний. Він передбачає вже не відтворення, а перетворення набутих знань. Спостерігається перенесення відомих способів розумових дій у схожі за типом навчальні ситуації. При цьому, відбувається не просто накладка однієї задачі на іншу, а розвивається конструктивна здатність і до аналітико-синтетичної діяльності.

Третій рівень визначається творчим характером діяльності учнів, які знаходять нові способи міркувань. Учень творчо застосовує знання в нових нестандартних ситуаціях .

У підлітків помітне прагнення до саморозвитку і самореалізації, яке потрібно враховувати й розвивати. Для них мають важливе значення набуті у процесі навчання знання та вміння. Однак, щоб зацікавитися навчанням, вони повинні бачити життєве призначення засвоюваних знань. Формування творчих здібностей особистості неодмінно передбачає впровадження у шкільну практику гуманістичних принципів освіти. Процес формування творчих здібностей школярів вимагає зваженого підходу до задоволення їхніх інтересів щодо змісту освіти. Помилковим і таким, що суперечить інтересам розвитку творчих здібностей дитини, є механічне розширення програмного матеріалу, введення нових навчальних предметів, які є спрощеним варіантом навчальних дисциплін вищого навчального закладу.

Перехід України до ринкової економіки вимагає прискорення науково-технічного прогресу, пошуку та впровадження нових технологій, новаторських рішень з метою створення конкурентоспроможної продукції. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості . Закон України «Про освіту» визначає, що метою освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів. Закон України «Про загальну середню освіту» на сучасному етапі відродження самостійності України потребує створення нової системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості, а також, забезпечення умов для найповнішого розкриття її здібностей, задоволення освітніх потреб .

Існують різні трактування феномена творчості, його природи, об’єктивної основи, структури творчого процесу, інформації про формування творчих здібностей людини. Вченими розглядається творчість як «активність», «діяльність», «процес», «вид діяльності», «тип діяльності», форма і т.д. Всі ці сторони відбиваються в поняттях: творчий початок, творчий потенціал, творчі здібності, творчі можливості, творче мислення, творча активність, творче ставлення, творча діяльність, творча праця, творча особистість. Творчості потрібно вчити.

Здібності – це обдарованість у розвитку. Згідно з концепцією креативності Дж. Гілфорда до творчих здібностей ми відносимо :



  • здатність до виявлення і постановки проблем;

  • здатність до висловлювання великого числа ідей;

  • гнучкість – здатність до висловлювання різноманітних ідей;

  • оригінальність – здатність відповідати на подразники нестандартно;

  • здатність удосконалити об’єкт, додаючи деталі;

  • здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.

Психологи класифікують здібності згідно з кількома сферами діяльності (табл. 1.1) . Ми надаємо характеристики ,що стосуються вивчення математики.

Таблиця 1.1

Класифікація здібностей дитини


Сфера діяльності, в якій виявляються здібності:

Характеристика дитини

Інтелектуальна

  • спостережлива;

  • допитлива;

  • має виняткову пам'ять;

  • охоче і легко вчиться;

  • знає багато, про що її однолітки і не підозрюють;

  • вміє добре висловлювати свої думки.

Академічних досягнень

Читання.

Математика:

  • проявляє великий інтерес до обчислень, вимірювань, зважування або упорядкування предметів;

  • виявляє незвичне для свого віку розуміння математичних відносин;

  • демонструє легкість у сприйнятті і запам'ятовуванні математичних символів (цифр і знаків);

  • з легкістю виконує найпростіші операції додавання і віднімання;

  • розбирається у вимірі часу (години, календарі) або грошей.

Природознавство.

Сучасному суспільству потрібна творча й активна особистість. Талант і творча обдарованість будь якої людини стають нині настільки актуальною, що зараз це стає проблемою століття.

Індивідуальні творчі здібності класифіковано В.Андрєєвим у його книзі «Діалектика виховання і самовиховання творчої особистості». Це  такі творчі здібності, як:


  • мотиваційні (прагнення творчих досягнень, емоційність, радість відкриття);

  • інтелектуально-евристичні (фантазії, генерування ідей та гіпотез, асоціативне мислення, критичне мислення);

  • самоорганізаційні (раціональне планування своєї діяльності, самоконтроль, старанність);

  • комунікативні (використання творчого досвіду інших, відстоювання власних ідей, співробітництво).

Дбаючи про розвиток творчих здібностей, учителеві потрібно добиватися підвищення спостережливості, уявлення, пам’яті, мислення, самостійності, що визначають структуру творчих здібностей.
1.2. Теоретичні основи розвитку творчих здібностей учнів на уроках математики

Формування творчої особистості починається з дитинства. Тому розвивати в дітей інтереси і нахили потрібно вже в дошкільному віці. У цей час допитлива дитина протягом дня може задати дорослому більше сотні запитань. Пізнавальна активність сприяє інтелектуальному розвитку дитини. Тому змалку слід підтримувати допитливість, відповідаючи на запитання малюка, пропонуючи йому найрізноманітніші ігри тощо.

Основним видом діяльності школяра є навчання. Ось чому для процесу виховання дуже важливо, щоб учень, соромився свого неробства, ненавидів лінощі і недбальство у навчальній праці. «Найстрашніше горе, — на думку В. Сухомлинського, — горе для сім'ї, горе для школи, горе для суспільства, — якщо молодій людині не хочеться знати! Небажання знати — це символічні залізні ґрати, якими людина закриває від себе безмежне небо, замість символічних потім можуть з'явитися справжні».

Одним з важливих напрямів діяльності вчителя в умовах загальноосвітньої школи є його робота з учнями. Обдаровані діти – це діти, яким властиві підвищені навчальні здібності. Вони легко можуть запам'ятати навчальний матеріал, мають сформовані навички самоконтролю, велику працездатність, не ординарно мислять, вільно виражають свої думки. Вони критично осмислюють різноманітні наукові факти та явища дійсності. Ідучи в школу, вони отримують радість спілкуванням з друзями, з учителем. Найбільшу радість вони отримують від роботи на уроці, що дозволяє відкрити себе і свої задатки, здібності тощо. Очі дітей загоряються у той момент, коли їх навчають чомусь значному, важливому в житті, а не для отримання оцінок. Проходить час і вони стикаються з труднощами, це призводить до зниження інтересу до навчання. Що ж потрібно, щоб змусити школяра замислитися над певним математичним завданням, питанням, задачею?

Учителю потрібно шукати засоби та способи зацікавлення школярів математичними завданнями і використовувати їх на уроці. Він має поетапно формувати творчих здібностей школярів:

І етап – учитель формує творчі завдання й сам вирішує їх, а дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок;

ІІ етап – учитель ставить завдання, але способи вирішення пропонує знайти учням, учитель підбиває підсумок роботи;

ІІІ етап – учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи пошуку до висновків.

Формами роботи з такими учнями можуть бути групові й індивідуальні заняття на уроках, факультативах і в позаурочний час. Зміст навчальної інформації одночасно слід доповнювати науковими відомостями, які вони можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань за рахунок вищого, ніж у інших учнів, темпу оброблення навчальної інформації. Вчитель уміло поєднує фронтальну, групову, індивідуальну роботу учнів, а також сучасні засоби індивідуального навчання. Такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки-інструкції, карточки-зразки, засоби програмованого контролю і т.д.

Завдання вчителя полягає в тому, щоби поряд з вивченням понятійного апарату даної теорії постійно демонструвались прийоми і способи пізнавальної діяльності.

За своєю формою прийоми і способи діяльності описуються:

а) алгоритмічними приписами, алгоритмічними схемами, блок-схемами;

б) правилами і законами логіки.

В процесі своєї діяльності учень користується готовими алгоритмічними приписами, правилами і законами або самостійно їх складає. У першому випадку ним здійснюється репродуктивна, а у другому – продуктивна діяльність.

Головне в роботі вчителя математики – уміння виховати у школярів правильне ставлення до навчальної праці, до процесу власного пізнання при вивченні математики.

   Основними показниками творчих здібностей є:



  • швидкість думки – кількість ідей, що виникає за одиницю часу;

  • гнучкість думки – здатність швидко переключатись з однієї ідеї на іншу;

  • оригінальність – здатність до генерації ідей;

  • сміливість – здатність приймати рішення ризикуючи особистим успіхом та репутацією;

  • допитливість – здатність дивувати, відкритість та інтерес до усього нового.

Творчі здібності особистості – це поєднання її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності. Виділяють такі компоненти математичних здібностей:

  • здібність до формалізації математичного матеріалу, до відділення форми від змісту, абстрагування від конкретних кількісних відношень і просторових форм та оперування формальними структурами відношень і зв'язків;

  • здібність узагальнювати математичний матеріал, вичленувати головне, відволікатися від неістотного, бачити загальне у зовні різному;

  • здібність до оперування числовою і знаковою символікою;

  • здібність до послідовного, правильно розчленованого логічного міркування, пов'язаного з потребою в доведеннях, обґрунтуванні, висновках;

  • здібність скорочувати процес міркувань, мислити згорнутими структурами;

  • здібність до зворотності процесу мислення (переходу з прямого на обернений хід думки);

  • гнучкість мислення, здібність до переключення від однієї операції до другої, звільнення від впливу шаблонів і трафаретів, що сковує. Ця особливість мислення важлива у творчій роботі математика;

  • математична пам'ять. Можна припустити, що її характерні особливості також випливають з особливостей математичної науки, що це пам'ять на узагальнення, формалізовані структури, логічні схеми;

  • здібність до просторових уявлень і уяви, яка прямим чином пов'язана з наявністю такої галузі математики, як геометрія (особливо геометрія у просторі).

Схему розвитку творчої особистості можна зобразити у вигляді формули (рис.1.1):

Рис.1.1 Розвиток творчої особистості

У методиці навчання математики існує думка, що треба оберігати учнів від помилок. Що менше учень їх бачитиме, тим менше допускатиме. З цією точкою зору можна погодитись лише при вивчені того матеріалу, який засвоюється здебільшого на основі механічної пам'яті. Оскільки більшість математичного матеріалу опирається в основному на словесно логічну пам'ять, то помилок, пов'язаних з пошуком шляху розв'язання, не слід боятися. На них потрібно своєчасно звернути увагу, добитися розуміння причин, з яких вони виникли. Учні, які навчаються лише на позитивних прикладах, більш схильні до поспішних висновків, у них менш розвинене критичне мислення. Крім того якщо учень боїться помилитися, то це гальмує їх активність мислення, стримує політ творчої фантазії і розвиток уяви. Тому насамперед потрібно звертати увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів. Ця особиста риса школяра проявляється у вигляді допитливості, активності, цілеспрямованості.Для правильної організації роботи по формуванню в учнів пізнавального інтересу за допомогою прогностичних методів потрібно виявляти «за» і «проти», які впливають на цей процес. Маючи такі дані,необхідно будувати свою роботу так, щоб знімаючи негативні фактори, цілеспрямовано формувати у школярів пізнавальний інтерес. При цьому потрібно намагатися оптимально поєднувати методи як суб'єктивного характеру, так і об'єктивного. Суб'єктивний шлях організації навчальної діяльності - це методи переконання, пояснення, інформування. Об'єктивний шлях це створення умов, у яких в учня виникли б мотиви до навчальної діяльності, щоб він почав діяти. нього інтерес, задоволення, радість, азарт, то можна сподіватися, що в дитини поступово виникне потреба в такій діяльності,а, значить формується стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Цілі


Зміст

Методии


Прийоми

Форми


Засоби

Інтерес до вивчення математики на уроках

Участь в олімпіадах і конкурсах

Позакласна робота з математики

Учень

ІКТ


Проектні інновації

Розвиток творчої особистості учнів.Обдарованість дитини

Методична система навчання математики формує і розвиває творчу особистість учнів. Існує п'ять компонентів даної системи: цілі, зміст, методи і прийоми, організаційні форми і засоби навчання. Ґрунтуючись наданій системі ми створили модель «Розвитку творчих здібностей учнів при вивченні математики»рис.1.2.

Рис.1.2 Розвиток творчих здібностей учнів при вивченні математики


Досвід багатьох вітчизняних та закордонних педагогів свідчить про вірогідність успішного формування у школяра якостей творчої особистості.

Для цього учням варто надавати максимум можливостей для випробування себе в творчості, причому починати треба з найпростіших завдань. Навчання творчості має відбуватися в першу чергу і в основному на програмному матеріалі з математики, а в разі потреби і на спеціально побудованій системі задач.

Змістом навчального матеріалу є теоретичний матеріал і система вправ, передбачених програмою, підручниками, спеціальна система прикладів і задач, які сприяють розвитку творчості учнів. Такі приклади та задачі і називають творчими. В них присутня новизна, що і потребує значні розумові зусилля, спеціальний пошук, знаходження нового способу її розв'язання.

На початкових етапах організації навчально-творчої діяльності найефективнішими виявляються методи проблемного навчання. Проблемний виклад матеріалу дає змогу учневі скористатися різними способам мислення при розв'язуванні поставлених проблем. Частково-пошуковий метод або евристична бесіда залучає учнів до самостійного відкриття способу доведення теореми або розв'язання задачі. Значна кількість способів діяльності, які передбачено програмою з математики, належить до алгоритмічного типу. Але пропонувати учням тільки готові правила та алгоритми не варто. Доречно на прикладах розв'язання двох-трьох задач, прикладів або доведень математичних тверджень організовувати колективний пошук правила, алгоритму чи схеми розв'язання, методу або способу доведення. Одними з основних методів навчання, що використовуються на уроках математики є(рис1.3)




Рис. 1.3. Методи навчання на уроках математики
Метод «Мозкова атака», або «мозковий штурм» використовують в умовах групових форм навчання, оптимальна кількість учасників групи від 7 до 13 осіб. «Мозковий штурм» ставить за мету зібрати якнайбільше різноманітних ідей. Цей метод активізує творчу думку при виконанні чотирьох правил:

  1. критикувати неможна, можна висловлювати без побоювання будь-яку думку;

  2. заохочується будь-яке вільне асоціювання: чим більш дикою здається ідея, тим краще;

  3. кількість ідей, які висувають, повинна бути якомога більшою;

  4. дозволяється як завгодно комбінувати висловлені ідеї, видозмінювати їх, тобто «покращувати» ідеї, що висунуті іншими членами групи.

Метод синектики це метод творчої діяльності. Полягає він в глибокому вивченні проблеми, у намаганні звикнути до неї, тобто зробити незнайоме знайомим і тим самим відмовитись від звичного.

При використанні цього методу застосовують чотири види аналогій: прямої, особистої, символічної і фантастичної аналогії. Пряма аналогія – це розв'язування схожих задач, особиста аналогія полягає в тому, що учень намагається уявити себе на місці об'єкта, що змінюється, символічна аналогія –подача матеріалу у вигляді короткої образної назви задач і фантастична аналогія застосовується з використанням казкових персонажів.



Морфологічний аналіз ще один метод розв'язування творчих задач. Сутність його полягає в тому,що враховують параметри будь-якого об'єкта потужність,швидкість, вид руху,освітленість,спосіб обігрівання,
охолодження, геометричні розміри тощо. Ці параметри-морфологічні осі - можуть по-різному варіюватися для різних випадків. Виписані можливі варіанти морфоосей і зведені разом формують морфологічний ящик. Нова конструкція може виявитися прогресивною, оскільки одержуємо стискування різних випадкових параметрів морфоосей.

Завдання, які розвивають творчі здібності учнів, за складністю можна класифікувати умовно, оскільки одне й те саме завдання для одного учня може виявитися важким, а для іншого - легким. Водночас розбиття їх за характером завдань може виявитися корисним для правильного визначення місця і форми роботи з ними. Одну з класифікацій пропонує П.Ю.Германович.

1. Запитання й усні вправи на обчислення і перетворення, близькі за змістом і трудністю до звичайних усних вправ. Місце роботи - урок.

2. «Некнижкові» запитання з теоретичного матеріалу і різноманітні усні і напів усні вправи дещо підвищеної складності. Можливі форми використання:



  • додаткові завдання в звичайних класних контрольних роботах ;

  • тематичні вікторини на заняттях математичного гуртка;

  • усна олімпіада або мішана вікторина;

  • на математичному вечорі.

3.Задачі на кмітливість(включаючи сюди і деякі з «некнижкових» запитань і окремі вправи). Простіші з них можуть бути використані:

  • у вигляді факультативної частини звичайних домашніх завдань (особливо при тематичному збігу з розділами програми, які вивчають при відсутності математичного гуртка);

  • у вигляді додаткових завдань до класної контрольної роботи;

  • у розділі «Задачі» математичної газети;

  • на заняттях математичного гуртка в умовах звичайного письмового розв'язання задач.

Найскладніші, нестандартні задачі використовують:

  • як частину домашніх завдань, які пропонують до наступних занять гуртка;

  • при підготовці до олімпіад різного рівня. На заняттях гуртка, факультативу;

  • у розділі «Задачі» шкільної математичної газети.

У творчій діяльності використовують також прийоми, які сприяють розв'язанню складної, нестандартної задачі або проблеми (рис.1.4)
.
Рис. 1.4. Прийоми розв’язування нестандартних задач

Запитання. Суть цього прийому полягає в тому, щоб сформулювати якомога більше запитань, що стосуються даної задачі або проблеми, і спробувати знайти відповіді на них.

Фіксація. Важливо завжди і за будь-яких умов мати при собі засіб для запису думки, що майнула.

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Стійкі знання можливо досягти тільки за допомогою інтерактивного навчання. Технологію інтерактивного навчання можна поділити наступним чином (рис 1.5):



Рис. 1.5. Технологія інтерактивного навчання.


Розвиток творчих здібностей може бути ефективним, якщо в організації творчої діяльності враховувати сукупність взаємопов’язаних між собою чинників:

  • можливості змісту навчальних предметів у творчому розвитку особистості;

  • наявність системи творчих завдань, яка відповідає специфічним особливостям певних предметів та враховує вікові особливості учнів;

  • специфічна організація навчально-пізнавальної діяльності,яка передбачає використання творчих завдань на різних етапах навчального пізнання;

  • створення специфічних взаємин між учасниками творчого процесу на основі творчої співпраці.

Для повноцінного розвитку творчих здібностей необхідне раціональне поєднання репродуктивних, частково-пошукових та творчих завдань. Репродуктивні завдання спрямовані на відтворення учнями знань та способів діяльності.

У процесі виконання частково-пошукових завдань в учнів виявляються та розвиваються мислення, здібність переносити знання та вміння в нову ситуацію, незалежність суджень, критичність мислення.

Успіху виховання сприяє постійне заохочення вчителями нестандартного, оригінального рішення. Розвитку творчих здібностей сприяє творчий, доброзичливий клімат, атмосфера поваги і співробітництва вчителя та учнів, увага до кожного учня, заохочення навіть маленького успіху. «Спочатку любити – потім учити», – стверджував Я. А. Коменський. Любити дітей – це велика праця душі, бо нелегко любити пустунів, малих ледарів, брехунів, забіяк. А без них не буває школи. Любов творить дива. А найвища насолода життя – творити.

Математика має широкі можливості для творчості, для інтелектуального розвитку особистості, у першу чергу розвитку логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної культури. Формування у дітей уміння фантазувати, розвиток творчої уяви — головні аспекти виховної роботи. На уроках та в позаурочний час пробуджувати та підтримувати інтерес учнів до математики, розвивати творчу активність, пам’ять та логіку дозволяє використання казок та кросвордів. Слухаючи математичні казки, розгадуючи кросворди, діти виявляють бажання самим їх писати.

Для того, щоб формувати творчу особистість у процесі навчання математики були виділені такі основні властивості творчої особистості:


  • сміливість думки, схильність до ризику;

  • фантазія;

  • уявлення і уява;

  • проблемне бачення;

  • вміння долати інерцію мислення;

  • здатність виявляти суперечності;

  • вміння переносити навчальні досягнення і досвід у нові ситуації;

  • незалежність;

  • альтернативність;

  • гнучкість мислення;

  • здатність до самоуправління.

Отже, у процесі розвитку творчих здібностей шляхом використання творчих завдань необхідно враховувати такі аспекти:

  • наявність особливого типу спілкування вчителя та учня, коли зберігається рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках;

  • створення такої ситуації, коли творчі завдання розробляються не зовні, а в самому учнівському колективі;

  • розвиток творчих здібностей можливий лише за високого рівня творчої активності й творчої освіти вчительського колективу.

Однією з основних умов розвитку творчого мислення є створення атмосфери, яка сприяє появі нових ідей і думок. Перший ступінь на шляху створення такої атмосфери – розвиток почуття психологічної захищеності в дітей. Головне в роботі - уміння виховати у школярів правильне ставлення до навчальної праці, до процесу власного пізнання при вивченні математики. Саме тому розумові сили і здібності дитини мають постійно збагачуватися і розвиватись, а міцні знання вона матиме лише тоді, коли не залишатиметься на одному й тому ж рівні розумових сил і здібностей. Сьогодні дитина має бути розумнішою, ніж вона була вчора, - тільки за цієї умови у неї буде бажання вчитися, і вона матиме успіхи у навчанні.


Каталог: attachments
attachments -> Урок-роздум після знайомства з інтимною лірикою Анни Ахматової та Ліни Костенко
attachments -> Вступ Література кінця XIX
attachments -> Усний журнал
attachments -> України Львівський коледж транспортної інфраструктури
attachments -> Проблема особистості людини у творчості А. П. Чехова
attachments -> Уроку : Антон Павлович Чехов «Товстий і тонкий»
attachments -> Позакласний захід із світової літератури На гостину до ювіляра
attachments -> Костенко Ліна Василівна
attachments -> Конспект відкритого уроку в 11 класі


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconСкладні речення, їх види
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconДитина з особливими потребами: рівний доступ до якісної освіти з досвіду роботи комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання спеціальна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 – дошкільний навчальний заклад»
«Навчально-виховне об’єднання спеціальна загальноосвітня школа І-ІІ ступенів №1 – дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської міської...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconКалендарно-тематичне планування уроків світової літератури, 5 клас Небога Світлана Миколаївна
Комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 – Дошкільний навчальний заклад – Центр...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconТема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconНаукове товариство учнів «Ерудит» цдют м. Ульяновка
«Ульяновський навчально-виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Ульяновської районної...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconВідділ освіти Солонянської районної державної адміністрації
...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconУрок «Вічне диво, Ім`я якому Книга. Незвичайні книги світу.»
Комунальний заклад. Навчально-виховне об`єднання №32. «Спеціалізована Загальноосвітня школа» Школа мистецтв. Кіровоградської міської...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» icon“ Розумове виховання учнів шляхом залучення їх до інтелектуальних ігор ” з досвіду роботи керівника гуртка інтелектуальних ігор «Юний ерудит»
Комунальний заклад «навчально-виховне об’єднання «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №16- дитячий юнацький центр «лідер»...
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconВідділ освіти Широківської районної адміністрації
Комунальний заклад «Широківська середня загальноосвітня школа №1 – загальноосвітній начальний заклад І-ІІІ ступенів»
Комунальний навчальний заклад «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Козятинської міської ради Вінницької області» iconХарківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №129 харківської міської ради харківської області
Харківської міської ради Харківської області, присвячені ювілею Т. Г. Шевченка за період жовтень-грудень 2013


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка