Конфліктологія



Сторінка1/7
Дата конвертації04.02.2018
Розмір1.95 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


                         


МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
М. І. Пірен

КОНФЛІКТОЛОГІЯ

Рекомендов но Міністерством освіти і н уки України

як підручник

для студентів вищих н вч льних з кл дів
ББК 88.53я73

П33 71


Рецензенти: С. Д. Максименко, д-р психол. н ук, проф.,

к д. АПН Укр їни



А. А. Дзюб , д-р політ. н ук, проф. АПН Укр їни

Схв лено Вченою р дою Міжрегіон льної Ак демії

упр вління персон лом (протокол № 3 від 30.04.02)

Рекомендов но Міністерством освіти і н уки Укр їни

(лист № 14/18.2-1446 від 11.07.02)

Пірен М. І.

П33


Конфліктологія: Підручник. -- К.: МАУП, 2003. --

360 с. -- Бібліогр. в кінці розд.

ISBN 966-608-338-8

У підручнику здійснено спробу про н лізув ти суть, типологію, ді гнос-

тику т психологію конфліктів. Особлив ув г зверт ється зокрем н фун-

кції конфліктів у суспільному розвиткові, н підвищення упр влінської куль-

тури й культури людських вз ємовідносин.

Для б к л врів, м гістрів, викл д чів,  т кож для всіх, кого цік вить

проблемність буття, упр вління, з побіг ння т розв'яз ння конфліктів.

ББК 88.53я73

ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Tertum non datur --

третього не д но.

Л тинське прислів'я

Сьогодні з йве доводити, що н ук , пов'яз н з вивченням кон-

фліктів, м є пр во н існув ння.

В Укр їні, як і в інших кр їн х посттот літ рного простору,

суспільство виявилося непідготовленим до т кої в жливої пробле-

м тики, як "конфлікт -- феномен суспільного розвитку". Орієнт ція

н  "безконфліктний" розвиток суспільств  робил  проблем тику

конфліктів неперспективною. Це призвело не тільки до її ф ктично-

го вилучення зі сфери н укового дослідження,  й до того, що в сус-

пільстві не сформув лися мех нізми розв'яз ння конфліктів, особли-

во в системі упр влінської діяльності.

У повсякденному спілкув нні слово "конфлікт" з стосовується

щодо широкого кол явищ -- від збройних сутичок і протистояння

різних соці льних груп до службових чи сімейних суперечок, до

проблем кожної особистості, які супроводжують її протягом усього

життя.

Слово "конфлікт" походить від л тинського conflictus -- зіткнен-



ня. М йже в т кому вигляді воно входить і в інші мови (conflict --

нглійськ , conflikt -- німецьк , conflit -- фр нцузьк , конфлікт --

укр їнськ т ін.).

Поняття конфлікту сьогодні не н лежить якійсь одній певній г -

лузі зн нь (н уки) чи пр ктики. Це соці льний феномен, який прони-

к є в усі сфери людського соціуму, тому його й поч ли вивч ти

ф хівці різних г лузей н уки. С м  ж н ук  конфліктологія м є

інтегр тивний х р ктер, вон зб г чується життєвим досвідом і до-

сягненнями усіх г лузей н уки, розвив ється ктивністю думки, роз-

м їтістю вчинків, мудрістю сприйм ти проблеми т розв'язув ти їх.

Людське життя суперечливе, у ньому кожний індивід т к чи ін к-

ше с мовизн ч ється й с моутверджується в процесі конфліктоло-

гічної вз ємодії протягом життя.

Формуючи політику т психологію суч сного світосприйняття,

демокр тичне суспільство з вжди створюв ло умови для проблем-

ного пошуку й дин міки прогресивної життєтворчості. С ме т к з в-

жди розвив лося суспільство, т кі н ші ре лії і сьогодні, т к і н д лі

рух тиметься суспільний процес. Особистість у ньому пост є цінніс-

тю, творцем і руйнівником, що породжує ситу ції проблемні, пошу-

кові, конфліктні,  вчинки продуктивні й нег тивні.

ХХІ століття вим г є від особистості глибоких ф хових, інфор-

м ційних зн нь, іннов ційного хисту, зн ння нових технологій,

вияву т ких чеснот, як духовність і п тріотизм. У цій дин міці люд-

ського поступу до ст лого розвитку суспільств особистість з в-

жди з ходить у конфлікт із вл сним "Я" т суспільним "Ми". Т ке

світоб чення й життєтворчість потребують неордин рного погля-

ду, глибоких н літичних роздумів, зд тності відходити від стерео-

типів минулого, йти н ризик, утверджув ти підв лини людяного,

цивілізов ного співжиття. Все це може ст ти ре льністю, якщо ми

вихов ємо творчу особистість, зд тну усвідомити, що життєвих ус-

піхів можн досягти з вдяки ст р нності, пр цьовитості, духовнос-

ті, мор льності.

Уникнути конфліктів т їхніх н слідків неможливо, тому й по-

ст л потреб озн йомитися з їхньою суттю, дин мікою, досвідом

вирішення, прогнозув ння т з побіг ння.

У пропонов ному підручнику явлен спроб уз г льнити для су-

ч сного укр їнського соціуму вітчизняний і з рубіжний досвід з по-

зицій соціології, психології, упр вління т інших н ук.

Особливістю підручник , з одного боку, є його цільов спрямов -

ність н поповнення зн нь із проблемних пит нь конфліктології і

психології упр влінської діяльності,  з другого -- н голошено н

потребі вр хув ння укр їнської мент льності й світового досвіду в

розв'яз нні проблем перехідного суспільств .

Зн ння, які може здобути особистість, вивч ючи конфліктологію,

підвищ ть її професійну й інтелекту льну компетентність,  вміле їх

використ ння н пр ктиці ре льно з свідчить професійну м йстер-

ність ф хівця й особистості.

Ми свідомі того, що процес формув ння конфліктології як н уки

ще не з вершений; осмислення т н пр цюв ння понять трив є, д-

же ХХІ ст. висув є нові проблеми. Відт к і конфліктологія пр гне

осмислити й озн чити їх новими к тегоріями, з позицій спр ведли-

вості й здорового глузду підійти до розв'яз ння проблем людського

буття

ПРЕДМЕТ КОНФЛІКТОЛОГІЇ

ЯК НАУКИ

Якщо можете, будьте в мирі з усім ...

(Римл. 12.18)

1.1. Предмет, метод, структура конфліктології

Перехідний період, який ми нині пережив ємо, супроводжується

конфліктними ситу ціями. Виклик ні вони соці льними недуг ми,

які охопили економіку, політику, культуру, мор ль. У суспільстві

змінюються ціннісні орієнт ції, комунік тивні структури, утвер-

джується ідеологічний плюр лізм т ін. Усі ці зміни позн ч ються н

системі людських відносин досить скл дно й проблемно.

Переорієнтув вши свою психіку н розуміння світу -- як безкі-

нечно різном нітну ре льність, що кожн людин в ньому -- індиві-

ду льність, то неодмінно м ємо тоді визн ти, що є проблеми, які

слід сприйм ти як об'єктивну дійсність, проблеми, які потрібно роз-

в'язув ти, робити життя якомог  менш конфліктним; подол ння

проблем слід розуміти як перехід від існуючої до іншої якісної

ре льності. Формуючи філософію нового світосприйняття, ми ство-

рюємо умови кожному індивідові для с море ліз ції у проблемно-

му, ле небезконфліктному житті. Т к історично розвив лося сус-

пільство, т кі н ші ре лії сьогодні, т к з вжди розвив тиметься сус-

пільний процес, у якому людин пост є і с мобутньою цінністю, і

творцем,  творчість з вжди супроводжується проблем ми, пошу-

ком, конфлікт ми.

Конфліктологія як н ук  кту льн користується нині досить ши-

рокою популярністю. Н прикл д, у політиці, диплом тії, юриспру-

денції, комерційній діяльності, системі вихов ння й спілкув ння, у

військовій пр ктиці т інших сфер х буття відбув ються н йрізно-

м нітніші конфлікти: внутрішньогрупові, міжгрупові, міжособистіс-

ні, внутрішньоособистісні тощо. Вл сне, в усіх сфер х життєдіяль-

ності люди пост ють перед проблем ми, які призводять до конфлік-

тних ситу цій.

Нині сформув л ся нов н ук -- конфліктологія і виокремлю-

ється широкопрофільн , досить кту льн й водноч с відповід льн

професія -- конфліктолог. Спеці лісти-конфліктологи виступ ють у

ролі консульт нтів з різних проблем людського життя. Це потребує

від них компетентності й зн нь профільних н ук, життя в усіх його

вияв х.


У світовій і вітчизняній н уці з'явилися підручники з конфлікто-

логії різного спрямув ння: теоретичні, профіл ктико-пр ктичні,

консульт ційні, оглядово-озн йомлюв льні тощо.

Чи не н йвідоміш пр ця з конфліктології -- книг Роджер Фі-

шер т Вільям Юрі "Шлях до згоди, бо Переговори без пор зки",

що вперше з'явил ся в США 1983 року, витрим л 20 перевид нь у

30 кр їн х світу. Це переконливо з свідчує те, що життя людей, його

проблемність виклик ли необхідність появи н уки конфліктології,

що людські спільноти зробили н неї серйозну з явку.

Конфліктологія -- це н ук , як досліджує об'єктивну ре льність

людського буття у зміні й розвитку. Як г лузь н укових зн нь кон-

фліктологія вивч є теорію конфлікту, пр ктику прогнозув ння, з по-

біг ння і подол ння конфліктів. Ін кше к жучи, конфліктологія -- це

н ук  про психогігієну соці льно-політичних, міжособистісних і

внутрішньоособистісних відносин.



Конфліктологія (від л т. konflikt -- зіткнення, грецьк. logos --

вчення, н ук ) -- н ук про зіткнення, проблемне функціонув ння

особи, людського суспільств , природи, про вз ємодію людини і

природи. Протягом свого існув ння людин пізн в л світ, розвив -

л ся, творил з вдяки тому, що з вжди стоял перед дилемою проб-

лемних ситу цій. У цьому з кл дено великі потенції її життя, сус-

пільного с морозвитку через розв'яз ння проблем вз ємодії людей,

людини і природи, людини т її психології. Основним стрижнем цьо-

го ст ли проблеми, що вим г ли розв'яз ння через тверезе осмис-

лення, гум нні дії т розумне передб чення, уникнення конфліктів.

Конфлікти, їх вивчення, прогнозув ння суспільного розвитку, г р-

моніз ція суспільних відносин створили передумови для ви-

окремлення с мостійної г лузі зн нь -- конфліктології.

Проблеми її зн ходили своє осмислення у пр цях учених б г -

тьох н ук, зокрем т ких, як філософія, історія, пр во, біологія, гео-

гр фія, м тем тик , хімія, психологія, медицин , строномія т ін.

П льму першості в опис нні соці льного конфлікту більшість

дослідників відд ють Аристотелю, Пл тону, Т. Гоббсу, Ж.-Ж. Руссо

т ін. Серед фунд торів соціологічної теорії конфлікту можн н зв -

ти К. М ркс , М. Вебер , Г. Зіммеля т ін. Г. Зіммель вв ж в кон-

флікт універс льним явищем, стверджуючи, що безконфліктне сус-

пільство не м є мех нізму с морозвитку. С ме ця ідея в теорії кон-

флікту ктивізує інтерес до вивчення проблеми буття. Про окремі

конфліктологічні п р дигми йтиметься в н ступних розділ х.

Як і будь-як інш н ук , конфліктологія м є вл сний предмет

дослідження. Вон входить у з г льну систему н укового зн ння й

посід є у ній строго визн чене місце. Р зом з іншими н ук ми --

психологією, біологією, медициною, економікою, історією, філо-

софією, соціологією, політологією, пр вом вон утворює підсисте-

му н укового зн ння -- одну з г лузей соці льно-психологічного

циклу.

Предмет н уки не може бути тотожним об'єктові (чи об'єкт м),



який вон вивч є, бо об'єкт -- це емпірично д н ре льність, як ві-

добр ж є ту чи іншу сторону суспільних відносин. Предмет н уки --

відтворення емпіричної ре льності н  бстр ктному рівні, результ т

теоретичного обґрунтув ння, що д є змогу виокремити з кономір-

ності розвитку т функціонув ння об'єкт , процесу, ст ну суспіль-

них і людських відносин.

Предмет конфліктології, як і будь-якої іншої н уки, не є ст тич-

ним, він змінюється не тільки з вдяки розширенню своїх меж,  й ді-

лектично, переходячи у свою протилежність, через з перечення, к-

ту лізуючись у новій якості форм і змістів. Які ж критерії визн чення

предмет конфліктології сьогодні? Н с мперед в рто розглянути і

вр хув ти ті суперечності, які нині є н й кту льнішими для розвитку

людського суспільств з г лом і зокрем в Укр їні.

Межі будь-якої н уки дин мічні, вони розширюються, уточнюють-

ся, переосмислюються. Це стосується і конфліктології

лення, гум нні дії т розумне передб чення, уникнення конфліктів.

Конфлікти, їх вивчення, прогнозув ння суспільного розвитку, г р-

моніз ція суспільних відносин створили передумови для ви-

окремлення с мостійної г лузі зн нь -- конфліктології.

Проблеми її зн ходили своє осмислення у пр цях учених б г -

тьох н ук, зокрем т ких, як філософія, історія, пр во, біологія, гео-

гр фія, м тем тик , хімія, психологія, медицин , строномія т ін.

П льму першості в опис нні соці льного конфлікту більшість

дослідників відд ють Аристотелю, Пл тону, Т. Гоббсу, Ж.-Ж. Руссо

т ін. Серед фунд торів соціологічної теорії конфлікту можн н зв -

ти К. М ркс , М. Вебер , Г. Зіммеля т ін. Г. Зіммель вв ж в кон-

флікт універс льним явищем, стверджуючи, що безконфліктне сус-

пільство не м є мех нізму с морозвитку. С ме ця ідея в теорії кон-

флікту ктивізує інтерес до вивчення проблеми буття. Про окремі

конфліктологічні п р дигми йтиметься в н ступних розділ х.

Як і будь-як інш н ук , конфліктологія м є вл сний предмет

дослідження. Вон входить у з г льну систему н укового зн ння й

посід є у ній строго визн чене місце. Р зом з іншими н ук ми --

психологією, біологією, медициною, економікою, історією, філо-

софією, соціологією, політологією, пр вом вон утворює підсисте-

му н укового зн ння -- одну з г лузей соці льно-психологічного

циклу.

Предмет н уки не може бути тотожним об'єктові (чи об'єкт м),



який вон вивч є, бо об'єкт -- це емпірично д н ре льність, як ві-

добр ж є ту чи іншу сторону суспільних відносин. Предмет н уки --

відтворення емпіричної ре льності н  бстр ктному рівні, результ т

теоретичного обґрунтув ння, що д є змогу виокремити з кономір-

ності розвитку т функціонув ння об'єкт , процесу, ст ну суспіль-

них і людських відносин.

Предмет конфліктології, як і будь-якої іншої н уки, не є ст тич-

ним, він змінюється не тільки з вдяки розширенню своїх меж,  й ді-

лектично, переходячи у свою протилежність, через з перечення, к-

ту лізуючись у новій якості форм і змістів. Які ж критерії визн чення

предмет конфліктології сьогодні? Н с мперед в рто розглянути і

вр хув ти ті суперечності, які нині є н й кту льнішими для розвитку

людського суспільств з г лом і зокрем в Укр їні.

Межі будь-якої н уки дин мічні, вони розширюються, уточнюють-

ся, переосмислюються. Це стосується і конфліктології

"ре лістичності" чи "нере лістичності" (з висловом Л. Козер ); від

того, н скільки уч сники конфлікту в минулому були пов'яз ні

спільною спр вою; від рівня поєдн ності груп, що ворогують; від то-

го, з критим чи відкритим є суспільство, де відбув ються конфлікти,

тощо.


З кон функціонув ння конфлікту вст новлює його дію т функ-

цію в суспільстві. Ост ння з лежить від типу конфліктів т їхньої

структури, до якої входять носій (суб'єкт) конфлікту, проблем ,

об'єкт, інцидент. Тип конфлікту зумовлюється сферою, в якій він від-

був ється (політик , економік , культур , міжособистісні стосунки),

бо суб'єктом (носієм конфлікту). З цією озн кою ми поділяємо

конфлікти н інституціон льні, орг ніз ційні, міжгрупові, групові т

міжособистісні.

У суспільстві конфлікти виконують т кі функції: групоутворення,

нормотворення, іннов ції, інформ ції тощо. З вдяки конфлікту в

суспільстві існують соці льні норми й інститути, призн чені регулю-

в ти конфліктну вз ємодію, чіткіше озн чуються протилежності,

між якими здійснюється обмін інформ цією. Відт к змінюється сус-

пільство т суспільні орг ніз ції.

З кони регулюв ння конфліктів утворюють ще одну групу з ко-

нів конфліктології. До них н леж ть з соби профіл ктики конфлік-

тів, ді гностики н пруження, пом'якшення конфліктів, н сильниць-

ких методів і компромісів. Метод -- це шлях н укового дослідження.



Акту льність конфліктології як н уки безперечн . Проблем

дослідження конфліктів н бул особливого зн чення нині. Н ше сус-

пільство т  суспільні н уки трив лий ч с ігнорув ли конфлікти,

вн слідок чого вл дні структури не володіли н уковою методоло-

гією вивчення, регулюв ння т прогнозув ння конфліктів. Демокр -

тичні перетворення відкрили двері для стихії конфліктного розм їт-

тя в усіх сфер х суч сного життя. Ці обст вини потребують под ль-

шого розвитку конфліктології в її теоретичній т  прикл дній

форм х. С ме в т кому н прямку ми й пропонуємо її вивч ти.

Структур конфліктології. Конфліктологія як спеці льн дисцип-

лін м є теоретичний т емпіричний рівні. Н теоретичному рівні вон

містить широкі уз г льнення, виходячи з яких можн формулюв ти

з г льні з кони конфліктної поведінки (вз ємодії) незв ж ючи н

особливості, прит м нні окремим тип м і форм м конфліктів. Фунд -

мент конфліктології утворюють емпіричні дослідження, що включ -

ють емпіричний рівень уз г льнень, робочі поняття, методи ді гнос-

тики, н пруження, соці льні технології, спрямов ні н розв'яз ння

конфліктів, їх свідоме регулюв ння, прогнозув ння т з побіг ння.

З своєю сутністю н ук є квінтесенцією суб'єктивних можливос-

тей людини, і тому логік її с мовизн чення й с морозвитку з с мо-

го поч тку спричинен ідеєю розкриття суб'єктивних сил людини.

1.2. Основні поняття та категорії конфліктології.

Зв'язок конфліктології з іншими науками



Шук йте корінь зл в незн нні суті й зн чення речей!

Н родн мудрість

Т чи інш систем зн нь може претендув ти н ст тус н уки,

якщо вон м є специфічний об'єкт пізн ння, предмет, з кони, к те-

горії, методи, якщо ця систем зн нь декв тно відобр ж є ре льну

дійсність у теоретичній формі.

Основним поняттями конфліктології є людин , індивід, м лі гру-

пи, етноси, н ції, держ ви, військо, сім'я, політичні інтереси, еконо-

мічні інтереси, фін нсові відносини, сімейні вз ємини, міждерж вні

інтереси, проблемні ситу ції різного типу, н ціон льн  безпек ,

творч особистість, проблемні ситу ції в процесі н вч ння, вихов н-

ня, життя тощо. Словом, усе, що свідчить про розвиток, дію чи

смерть, -- проблемне і конфліктне. Тому можемо стверджув ти, що

все н ше життя т людські відносини пов'яз ні з розв'яз нням пев-

них проблем.

Конфліктологія як н ук спрямов н н вивчення скл дних проб-

лем духовно-психологічного розвитку н родів, індивідів, функціону-

в ння в р мк х з г льноприйнятих у суспільстві норм, принципів,

з конів.

Осмислюючи поняття т к тегорії цієї н уки в н ш ч с, ми тим с -

мим осмислюємо функціон льну роль її н перспективу.

Оскільки конфлікти відбув ються в усіх сфер х життєдіяльності

людини, індивід , особистості, груп людей, то й конфліктологія м є

зв'язок з б г тьм н ук ми. Ск жімо, з гум ніт рно-політичними й

техніко-природничими цикл ми н ук.

Зв'язок конфліктології з циклом юридично-пр вових н ук поля-

г є в тому, що ці н уки утверджують принципи і норми, пр в й

обов'язки, в р мк х яких повинн перебув ти людин , м лі т вели-

кі суспільні групи, бо порушення цих норм і пр в призведе до кон-

фліктних ситу цій, вони, у свою чергу, до конфліктів; водноч с, с -

ме ці н уки створюють межі, які не можн переходити, бо д ють

обґрунтув ння певних меж у процесі вивчення й з побіг ння кон-

флікт м в усіх сфер х життєдіяльності людей через пр вове поле.

Зв'язок конфліктології з циклом м тем тичних н ук поляг є в то-

му, що, з одного боку, м тем тичне моделюв ння д є успішні прог-

нози для з побіг ння т вирішення конфліктів; з іншого боку -- у пе-

ріод дослідження конфліктів використовуються м тем тичні методи

розр хунків, н лізу, що допом г є дослідник м виводити з коно-

мірності.

Зв'язок конфліктології з циклом історичних н ук н д є конфлік-

тологові м тері л для н лізу політичних, соці льних, воєнних т ін-

ших типів конфліктів. Історичний досвід н вч є уник ти конфліктів,

бо вони з вд ють величезних втр т суспільству. Р зом з тим історія

своїм досвідом н вч є політиків уміло вр ховув ти нег тивні момен-

ти минулого, щоб з побіг ти їм у м йбутньому. Історичний досвід

свідчить про те, що природний відбір -- це вижив ння сильних, мис-

лячих людей. С ме т кі вимоги висув є ХХІ століття перед особис-

тістю.


Зв'язок конфліктології з циклом психологічних дисциплін поля-

г є н с мперед у тому, що глибоке психологічне осмислення проб-

лемних ситу цій сприяє н буттю досвіду вміло поводитися з опонен-

т ми, д в ти пр вильні пор ди, як з побігти проблемним ситу ціям,

як виходити з них бо розв'яз ти конфлікт, коли він розпоч вся.

Психологічні дисципліни, н прикл д віков й пед гогічн психо-

логія, з кл д ють основи, як пр вильно формув ти поведінку дити-

ни т  підлітк , формув ти особистість, зн ти вікові відхилення,

особливості індивід , щоб не з шкодити психологічному розвитку в

под льшому т соці лізув ти особистість у суспільстві.

Псиході гностик допом г є конфліктологові проводити дослід-

ження прогностичного пл ну. Психокорекція, психотер пія, психо-

логічне консультув ння допом г ють н л годити стосунки в м лих

і великих груп х,  т кож індивіду льно. В жливо вр ховув ти дос-

від психологічної н уки, його позитивну роль у процесі вирішення

внутрішньоособистісних конфліктів

Пр ктик життя вчить н с вр ховув ти вз ємозв'язок конфліктоло-

гії з циклом пед гогічних н ук. Проявляється цей зв'язок з процесу ви-

хов ння дитини, особистості й н вч ння м йбутнього ф хівця, з од-

ного боку,  з другого -- з виявлення пед гогічного т кту в процесі

розв'яз ння проблемних ситу цій т життєтворчості.

Першими проблеми конфліктів соці льного типу поч ли вивч ти

соціологи, тому й доцільно простежити вз ємозв'язок конфліктоло-

гії з соціологією. Вивч ючи гром дську думку з тієї чи іншої пробле-

ми, соціологи робили висновок, де виник ють нег тивні моменти,

до чого вони можуть призвести тощо.

Конфліктологи виявили вз ємозв'язок конфліктології з н ук ми

культурно-мистецького циклу. С ме зобр ження творчої особис-

тості, формув ння т ст новлення неордин рних мистецьких шедев-

рів -- конфлікт пошуку, дії, стр жд нь, перемоги чи смерті (Шек-

спір, Шевченко, Гойя, Гоголь, Достоєвський т ін.).

Обмірковуючи вз ємозв'язок конфліктології з іншими н ук ми,

можн твердити, що з філософської точки зору конфліктологія -- г -

лузь н укових зн нь про шляхи т способи передб чення, з побіг н-

ня, подол ння суперечностей у житті суспільств , держ ви, особис-

тості.


Із соці льно-психологічного погляду конфліктологія є сферою

н укових зн нь про шляхи й способи передб чення, з побіг ння, по-

дол ння суперечностей т  г рмоніз ції відносин між окремими

людьми, груп ми т об'єдн ннями, зн ходження дороги до зл годи.

З пед гогічного погляду конфліктологія -- сфер н укових пси-

холого-пед гогічних зн нь про шляхи, способи т з соби передб -

чення, з побіг ння й подол ння суперечностей, що виник ють у н в-

ч льно-виховному процесі т под льшому житті.

З психофізіологічного погляду конфліктологія -- сфер н укових

зн нь, що осмислює відносини між людьми н психогігієнічному рівні.

Отже, ст тус н уки з лежить від її предмет , його якісної відмін-

ності від предметів інших н ук, т кож від функціон льної ролі кон-

кретної н уки в суспільстві і вл сне епохи суспільного розвитку

1.3. Методи наукових досліджень

у конфліктології. Функції конфліктології

в суспільстві



Кожне явище м є свій сенс і свій метод.

Н родн мудрість

Кожн людин стик ється з конфлікт ми. Пр гнемо чогось до-

сягти,  мет виявляється в жкодосяжною -- це конфліктн пробле-

м ,  якщо вд лося її вирішити -- р дість. Конфліктом протилежно-

го типу є дегр д ція особи, деліквентн поведінк . Потр пити в т ку

ситу цію просто,  як вийти з неї? Щоб виробити пр вильну лінію

поведінки в різних конфліктних ситу ціях, в жливо зн ти, що т ке

конфлікт і як люди приходять до зл годи з собою, людьми т соціу-

мом. Пізн ння суті й причин конфліктів підвищує культуру спілку-

в ння, робить життя спокійнішим,  с му людину стійкішою у пси-

хологічному т пр вовому відношеннях.

Що озн ч є вивчення конфліктів?

Ф кти свідч ть, що конфлікти відігр ють у житті н родів, окре-

мих людей і кр їн н віть більшу роль, ніж цього хотілося б с мим

людям: ск жімо, всі пр гнуть миру, проте кожен йде до нього "по-

своєму", отож виник є проблем . Ст род вні л тиняни говорили:

"Para bellum, bellum pace!" (хочеш миру, готуйся до війни). Більшість

людей вірять у Бог , він один, ле кожен іде з думкою до нього своїм

шляхом, це його пр во. Н йв жливіш конфліктологічн проблем

н шого ч су -- низький рівень духовності людського суспільств ,

що породжує скл дні проблемні ситу ції як у пересічної особистос-

ті, т к і в політик високого р нгу.

Н уку як своєрідний, цілісний т с мостійний спосіб пізн ння

світу визн ч ють т кі в жливі компоненти: предмет і метод. Якщо

предмет -- це чітко визн чений зміст, то метод -- це шлях, спосіб

чи з сіб осягнення сутності предмет пізн ння. Метод являє собою

систему пізн в льних і перетворюючих з собів, прийомів, принци-

пів і підходів, які може з стосув ти н ук для пізн ння свого пред-

мет .

Розрізняють універс льні т специфічні методи конфліктологіч-



них досліджень. Універс льними є т кі методи, які використовують-

ся в б г тьох г лузях н укового зн ння (індукція, дедукція, спостере

ження, експеримент, бесід , нкетув ння тощо). Спеці льні методи

н йч стіше використовуються в конкретній н уці (тестув ння, соціо-

метрія тощо).

Функціон льн диференці ція методів конфліктологічного дос-

лідження відбув ється виходячи зі змісту пізн в льних і перетворю-

ючих дій, які ре лізуються дослідником під ч с професійної вз ємо-

дії з предметом дослідження. Виокремлюють т кі методи:

· метод теоретичного дослідження предмет конфліктології;

· методи емпіричного дослідження предмет ;

· методи н лізу, тлум чення т інтерпрет ції теоретичних т емпі-

ричних д них дослідження.

Пр ктичні методи соціопсихологічного н лізу конфлікту поляг -

ють у тому, щоб з'ясув ти, як с ме конфліктуючі сторони оцінюють

конфлікт. З цією метою використовується метод експертного інтерв'ю.

Соці льних ролей у людини б г то, кожн роль тісно пов'яз н з

проблем ми, які людин поклик н розв'язув ти. Н прикл д, він --

Володя, мужчин , син, бр т, чоловік, б тько, директор, член проф-

спілки, гром дянин, зн йомий, тов риш, п с жир, емігр нт т ін.

Якщо якусь із ролей індивід не виконує, він зобов'яз ний її викону-

в ти, то він опиняється у проблемній ситу ції. Кожен індивід у сус-

пільстві м є певний соці льний ст тус (позицію, місце в суспільстві).

Одні ст туси існують від н родження (син М рії т Ів н , укр їнець),

інші виник ють у процесі життєдіяльності (студент, дідусь, сусід).

Але все це в певних р мк х, норм х. З пр вильним з своєнням

норм і ролей здійснюється соці льний контроль. Він м є б г то ви-

дів: індивід контролюють б тьки, сусіди, вчителі, міліція, держ в ,

зрештою, існує с моконтроль. Ось як непросто жити в суспільстві!

Тому до життя в соціумі потрібно готув тися, щоб уміти з побіг ти

й дол ти проблеми.

Методологічні з с ди конфліктології

Конфліктологія як окрем г лузь н укових зн нь виникл , розви-

в ється й удоскон люється під впливом т кого в жливого чинник ,

як потреб суспільств в г рмоніз ції відносин між окремими людь-

ми, груп ми, об'єдн ннями, держ в ми т  іншими структурними

елемент ми, між якими можуть виникнути (й виник ють) серйозні

суперечності, розходження, конфлікти, війни тощо.

Які методологічні основи конфліктології?

Під методологією всякої н уки розуміють "сукупність вихідних

філософських ідей, які леж ть в основі дослідження природних чи

суспільних явищ і які істотно позн ч ються н теоретичній інтерпре-

т ції цих явищ" [14, 29]. Методологічні основи конфліктології зорі-

єнтов ні н вивчення конфліктів і причин, що сприяють їх виникнен-

ню, н розкриття з кономірностей цієї сфери суспільних явищ і про-

цесів, н пошук шляхів розв'яз ння конфліктів. З метою н укового

н лізу конфліктологія спир ється н відомі з кони і к тегорії філо-

софської н уки. Н прикл д, з кон єдності й боротьби протилежнос-

тей є методологічною основою вивчення особистості, в якій поєдну-

ються позитивні т нег тивні риси, якості,  т кож розкрив ються

причини конкретного виду конфлікту.

Т кі поняття, як необхідність і вип дковість, причин й н слідок,

з г льне й одиничне, сутність і явище, сприяють розкриттю змісту

однойменних понять у конфліктології. Це допом г є вст новити

причини конфліктів, їхні мотиви і до певної міри спрогнозув ти

індивіду льну конфліктну поведінку.

Вивчення проблеми конфліктології спир ється н використ ння

різном нітних методів і спостережень, специфічної техніки дослід-

ження, що їх використовують різні н уки,  конфліктолог вив жено

їх з позичує, вирішує, обмірковує все з позиції здорового глузду, ле

з ур хув нням н бутої пр ктики, досвіду, зн нь.



Методи н укових досліджень -- це прийоми т з соби, з допомо-

гою яких н уковці отримують достовірні д ні, які використовують

для побудови н укових теорій т вироблення певних рекоменд цій.

Сил н уки б г то в чому з лежить від того, н скільки ці методи, ме-

тодики дослідження в лідні т н дійні, як швидко й ефективно вони

зд тні сприйняти і використ ти те нове, передове, що з'являється в

метод х інших н ук (н прикл д, комп'ютерні технології). Т м, де це

вд ється зробити, спостеріг ється прогрес.

Слід з ув жити, що методи, які використовуються у конфлікто-

логії, м ють н меті розкрити з кономірності і мех нізми психіки ін-

дивід , людей, їхню поведінку т рішення. Кожен н уковий метод, як

відомо з псиході гностики, м є свої позитивні й нег тивні сторони.

Які ж н йужив ніші методи дослідження можн використ ти у про-

цесі прогнозув ння й визн чення проблемних ситу цій т конфлік-

тів? Н йпоширенішими вв ж ються методи спостереження, систем-

ний, історичний, конкретно-соціологічних досліджень, н лізу доку-

ментів, ст тистичний, біхевіористський, р ціон льно-інтуїтивний

т ін. Подол ння конфліктів з допомогою поліпшення спілкув ння.

Тут можн використ ти т кі методи: вибір стилю поведінки, метод

посередництв , перекон ння, н віюв ння, прощення, переговорів,

бесіди, тестув ння, метод утогенного тренув ння т ін.

С. М. Ємельянов пропонує своє б чення групув ння методів кон-

фліктологічних досліджень (т бл. 1) [5, 13].

Т блиця 1



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка