Конфліктологія



Сторінка2/7
Дата конвертації04.02.2018
Розмір1.95 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Методи конфліктологічних досліджень

п/п



Груп методів

Конкретні методи

І

Методи вивчення т оцінки особистості



Спостереження

Опитув ння

Тестув ння

ІІ

Методи вивчення т  оцінки соці льно- Спостереження



психологічних явищ у груп х

Опитув ння

Соціометричний метод

ІІІ


Методи ді гностики т

н лізу конфлікту Спостереження

Опитув ння

Ан ліз результ тів діяльності

Метод експертного інтерв'ю

ІV

Методи керув ння конфлікт ми



Структурні методи

Метод к ртогр фії

Розглянемо деякі з методів, що використовуються у конфліктології.

Системний метод. Системність вивчення будь-якої проблеми пе-

редб ч є порівняно цілісне її вивчення, проте скл дність з стосув ння

системного підходу до вивчення конфліктів поляг є зокрем в тому,

що с м об'єкт дослідження не є системою в точному розумінні цього

слов ; нині методичний п р т ще не є с модост тнім.

Емпіричний підхід. Для розв'яз ння конфліктів в жливо з безпе-

чити оптим льне співвідношення емпіричного і теоретичного ком-

понентів пізн ння при їх вивченні.

Ситу тивний підхід. Передб ч є вибір як одиниці н лізу кон-

фліктної вз ємодії конфліктної ситу ції, що м є певні ч сові т прос-

торові межі, т кож ґрунтовний н бір змістових х р ктеристик кон-

флікту. Він є описовою, дин мічною моделлю конфлікту.



Ст тистичний метод. Сприяє вивченню б г тьох вип дків і д є

змогу з вдяки отрим ним ст тистичним д ним вст новити з коно-

мірності, вз ємоз лежності, допом г є зробити уз г льнення.

Метод експертних оцінок. З стосовується для прогнозув ння роз-

витку тих чи інших явищ. Конфліктологи використовують його для

прогнозув ння конфліктів, оцінюв ння рівнів л тентних конфліктів.

Основою якісної т кількісної оцінки об'єктивних і суб'єктивних ф к-

торів, які вплив ють н конфлікт, ст є думк спеці лістів, що спир єть-

ся н їхній професійний н уковий т пр ктичний досвід. В жливо в

цьому контексті сформулюв ти пит ння, пр вильно підібр ти експер-

тів, орг нізув ти їхню роботу.



Метод "к ртогр фії конфлікту". Суть методу поляг є у послідов-

ному з повненні "к рти" конфлікту, розділеної н кільк секторів

(з лежно від кількості уч сників конфлікту). У центр її з носиться ос-

новн проблем ,  в розділи -- інформ ція про уч сників конфлікту

т їхню мету в ньому.

Комп'ютерний контент- н ліз. Т к зв ний комп'ютерний кон-

тент- н ліз (ККА) текстів з собів м сової комунік ції -- один із ме-

тодів відстежув ння моделей соці льної ре льності, які тр нслюють-

ся м совими інформ ційними т проп г ндистськими джерел ми. Ці

результ ти можн використ ти як вихідну б зу д них чи дод тковий

н літичний м тері л у процесі прийняття рішень. Метод ККА до-

сить швидко входить у суч сну пр ктику.

Примирні т  рбітр жні процедури. Використовуються з метою

розв'яз ння конфліктів н різних соці льних рівнях. Вони допом г -

ють мирно врегульовув ти скл дні трудові конфлікти, що з йшли в

глухий кут. У т кому р зі н ліз конфліктів здійснюють нез лежні

орг ніз ції. Н прикл д, в Укр їні т кою орг ніз цією є Н ціон ль-

н служб посередництв і примирення. З вд нням нез лежної орг -

ніз ції є вивчення ситу ції т з пропонув ння проекту вирішення

конфліктів. Якщо ж сторони не доходять згоди, то нез лежн ор-

г ніз ція виносить свій вердикт, обов'язковий для конфліктуючих

сторін.


Соціометрія. Цей метод прийшов у вітчизняну н уку із з рубіж-

ної соціології т соці льної психології. С м термін "соціометрія" по-

ходить від л тинської socius (співуч сник) і metrum (вимірюв ння).

Соціометричне вимірюв ння у конфліктології передб ч є вив-

чення емоційно-психологічних зв'язків між людьми.

Н  думку вин хідник  цього методу  мерик нського вченого

Дж. Морено, соціометричний метод являє собою систему технічних

з собів і процедур для н лізу соці льно-емоційних зв'язків індивід

з член ми тієї групи, де він живе і пр цює.

Соці льне м кросередовище (систем  суспільних відносин) є

об'єктивною основою для виникнення тих т інших вз ємин особис-

тості з людьми в групі. Мікросередовище посід є проміжне ст нови-

ще у відносин х особи й суспільств , воно ніколи не є п сивним, по-

силюючи бо ж знижуючи вплив суспільств н особу. З допомо-

гою соціометричних досліджень можн  отрим ти зріз дин міки

внутрішніх вз ємин у групі, д ти конкретну кількісну оцінку внут-

рішньогрупових і міжгрупових процесів спілкув ння, виявити х р к-

тер психологічних вз ємин, н явність лідерств , угрупов нь, кон-

фліктних ситу цій. В жливим позитивом цього методу є простот й

швидкість процедури дослідження.



Вимоги до методів конфліктологічного дослідження

Об'єктивність -- висновки повинні бути зроблені н достовірних

д них,  не н припущеннях чи уявленні.



В лідність -- можливість повноти дослідження.

Н дійність -- отрим ння однозн чних результ тів при б г тор -

зовому контролі.



Специфічність -- відповідність певної методики тільки тому ф к-

тові, процесу чи проблемі, які вивч ються.



Економічність -- розв'яз ння цієї проблеми з н йменшими витр -

т ми ч су, з собів, зусиль тощо.



Функції конфліктології у суспільстві

Кожен суспільний феномен виклик ється

життєвою потребою.

Н родн мудрість

Конфліктологія, як і будь-як інш н ук , виконує в суспільстві

певні функції (від л т. functio -- здійснення). Основні з них т кі:

· інформ ційн ;

· гносеологічн (пізн в льн );

· прогностичн ;

· виховн ;

· пр ктично-рекоменд ційн ;

· ідеологічн т ін.

Зн ння конфліктології потрібне кожній людині в суспільстві, кож-

ному керівникові, вихов телю, пед гогу, оскільки це сприяє г рмоні-

з ції людських стосунків. Зокрем , н дто в жливо зн ти конфліктоло-

гію упр влінцям, бо вони керують людьми і від них з лежить зл год

в колектив х, у суспільстві т душевний спокій особистості.

Вивч ти курс конфліктології в жливо м йбутнім офіцер м, пр к-

тичним психолог м т орг ніз тор м виховної роботи Збройних сил

Укр їни, би у військовому середовищі передб ч ти й уник ти кон-

фліктних ситу цій, уміти розв'язув ти їх н основі зл годи, консенсусу,

вз ємопорозуміння, н високому рівні (держ вному) -- з вдяки з ко-

ну т з г льновизн ним мор льним норм м і принцип м розв'язув ти

суспільні проблеми без кровопролиття.

Курс конфліктології можн вивч ти н лекціях, "круглих сто-

л х", пр ктичних з няттях,  т кож у процесі с мостійної роботи

н д н уковими джерел ми т іншою інформ цією, яку можн отри-

м ти з періодики (г зет, журн лів), н д м тері л ми соціопсихоло-

гічних досліджень тощо.

Проблеми конфліктів м ють б г то спектний х р ктер, через те

потрібно, би їх досліджув ли вчені різних н ук і профілів: соціоло-

ги, політологи, біологи, медики, журн лісти. Н прикл д, прогнозу-

в ти конфліктні ситу ції неможливо без м тем тичного моделюв н-

ня, ретроспективного дослідження, політико-соціопсихологічного

н лізу.

Вивчення проблем конфліктів у життєдіяльності суспільств  є



певною мірою прогнозом н шого буття, тими "дороговк з ми у

м йбутнє", про які пис в учений, соціолог, економіст, менеджер,

н ш земляк із К н ди Богд н Г врилишин в однойменній книзі.

Ст влення до конфлікту з соці лізму було однозн чним: будь-

який конфлікт -- це  ном лія, зло, яке треб  усув ти, "безкон-

фліктно" дол ючи щон йглибшу кризу. Побутув л  думк , що

н йбільші суперечності можн дол ти швидко. Але ф кти з свід-

чують, що це не т к. Н ш суспільн думк виявил ся непідготов-

леною до проблемних ситу цій ХХІ ст., про що з свідчили, ск -

жімо, події 11 вересня 2001 р.

Проте не тільки злободенність проблем суспільного розвитку

зумовлює кту льність розробки конфліктологічного підходу до їх

розв'яз ння,  й повсякч сні потреби індивід . Кл сик суч сної тео-

рії конфліктів Р льф Д рендорф пис в, що "політик свободи -- це

політик існув ння в конфлікті".

Т ким чином, можн зробити висновок, що конфліктологія -- це

нов г лузь н укового зн ння, виклик н пр ктикою життя. Кон-

фліктологія -- це систем зн нь про з кономірності т мех нізми ви-

никнення й розвиток конфліктів,  т кож про принципи т техноло-

гії упр вління ними. Роль конфліктології як с мостійної н уки пос-

тійно підвищується, бо у ХХІ ст. суспільним життям об'єктивно

з кл дено нові проблемні п р дигми, відносини між н род ми

н бир ють проблемно-інформ ційного х р ктеру. Розв'язув ти

проблемні ситу ції потрібно й з вдяки новим ціннісно-оцінюв льни-

м п р метр м. Від конфліктів вигр ють обидві сторони -- т к кон-

фліктологічн п р дигм н шого буття в ХХІ столітті, якщо будемо

н л штов ні розумно будув ти відносини й політику. Ін кше ми з -

губимо себе як цінність у ре льності природи, бо з природними з -

кон ми ми втр ч ємо "ниточку розумного співжиття" через вивчен-

ня з конів природи т вр хув ння їх н пр ктиці.


Контрольні пит ння

1.Предмет вивчення конфліктології.

2.У чому поляг є кту льність н уки конфліктології?

3.Структур конфліктології.

4.Основні поняття конфліктології.

5.Перер хуйте і стисло ох р ктеризуйте методи дослідження кон-

фліктології.

6. Суть вз ємозв'язку конфліктології з іншими н ук ми.

7. Ох р ктеризуйте функціон льну роль конфліктів у суспільстві.

8. Методологічні основи конфліктології.


Список використ ної т рекомендов ної літер тури

1.

Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. -- М., 1999.

2.

Б ндурк А. М., Друзь В. А. Конфликтология: Учеб. пособ. для

вузов. -- Х рьков, 1997.

3.

Гришин Н. В. Психология конфликт . -- СПб., 2000.

4.

Дмитриев А. В. Конфликтология: Учеб. пособ. -- М., 2000.

5.

Емельянов С. М. Пр ктикум по конфликтологии. -- СПб., 2000.

6.

Жур влев В. И. Основы пед гогической конфликтологии. -- М.,

1995.

7.

З г льн конфліктологія: Н вч. посіб. / В щенко І. В. т ін. --



Х., 2001.

8.

Здр вомыслов А. Г. Социология конфликт . -- М., 1995.

9.

Конфликтология: Учебник / Под ред. А. С. К рмин . -- СПб.,

1999.


10.

Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Пр ктическ я психология кон-

фликт : Учеб. пособие. -- К., 2000.

11.

Пірен М. Деонтологія конфліктів т упр вління. -- К., 2001.

12.


Пірен М. І. Основи конфліктології. -- К., 1996.

13.


Природ , феноменологія т дин мік конфліктів у суч сному сві-

ті: Тези Міжн р. н ук.-пр кт. конф.: У 2 кн. -- Чернівці, 1993.

14.Психология конфликт . -- СПб., 2001.

15.Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. -- К., 1991.

16.Словник-довідник термінів з конфліктології / З ред. М. І. Пірен,

Г. В. Ложкін . -- Чернівці; Київ, 1995.

17.Уткин Э. А. Конфликтология. Теория и пр ктик . -- М., 1998.

18.Х рл мов И. Ф. Пед гогик . -- М., 1997



КОНФЛІКТИ В ІСТОРІЇ

СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ

Людин є особистістю через те,

що вон свідомо визн ч є ст влення до оточення.

С. Рубінштейн


2.1. Давні уявлення про конфліктність буття

Історія розвитку людств з н йд вніших ч сів до н ших днів з -

свідчує, що конфлікти з вжди були і будуть.

Суч сним упр влінцям і спеці ліст м різного профілю необхідні

зн ння в г лузі конфліктології упр вління т профіл ктики конфлік-

тів, тому в жливо в н ш ч с вивч ти основи конфліктології. Проб-

леми конфліктології, конфліктних ситу цій з вжди цік вили

н уковців, політиків, пр ктиків, н род.

Н уки будь-якого профілю (філософія, історія, культур , політо-

логія, світові релігії) оперують поняттями конфлікту через поняття

добр і зл , порядку і х осу. Н прикл д, історики пр гнуть виявити

причини розвитку й з неп ду держ в, глибоких криз і трив лого

розквіту в житті окремих н родів, дже всі ці процеси відбув ються

проблемно, конфліктно.

Н д природою конфліктів уже з мислюв лися д вньогрецькі фі-

лософи. Ан ксим ндр (бл. 610­547 рр. до н. е.) твердив, що речі вини-

к ють із постійного руху " пейрону" -- єдиного м тері льного н -

ч л , що приводить до виокремлення з нього протилежностей,  це

озн ч є, що воно конфліктне.

Античний філософ Гер кліт (бл. 530­470 рр. до н. е.) вв ж в, що

у світі все н роджується через ворожнечу і розбр т, що єдиний з -

кон, який п нує в Космосі, -- це війн -- б тько і ц р усього. Це пер-

ш спроб д ти позитивне тр ктув ння боротьби у процесі суспіль-

ного розвитку через проблемність і конфліктність.

У середні віки Фом Аквінський (1225­1274) висунув думку, що

війни допустимі в житті суспільств , тобто конфлікти є об'єктивною

ре льністю.

Ер зм Роттерд мський (1469­1536) вк зув в н н явність вл сної

логіки конфлікту, який, розпоч вшись, втягує в орбіту свого впливу

нові й нові сили. Зокрем , він пис в, що "війн солодк для тих, хто

її не зн є".



Френсіс Бекон (1561­1626) уперше глибоко про н лізув в причи-

ни соці льних конфліктів в Англії. Ф. Бекон зверт є ув гу н кон-

кретні з ходи попередження конфліктів, з ув жуючи, що н "кожен

вип док хвороби" існують свої ліки. Крім політичних помилок в уп-

р влінні Ф. Бекон н зив є і деякі психологічні чинники соці льних

нег р здів. В жливим з собом з побіг ння соці льним конфлікт м

він вв ж в мистецтво політичного м неврув ння, особливо слід

зверт ти ув гу н те, би у невдоволених не зн йшлося підхожого в -

т жк , який би міг їх об'єдн ти.

Імм нуїл К нт (1724­1804) вв ж в, що ст н миру між людьми, які

живуть по сусідству, не є природним ст ном, природнішим є ст н

війни бо з грози, тобто проблемності й конфліктності в системі

геополітичних процесів.



Георг Гегель (1770­1831) пис в, що основн причин конфліктів

коріниться в соці льній поляриз ції -- між н гром дженим б г т-

ством, з одного боку, і змушеним пр цюв ти н родом -- з другого.

Ч рльз Д рвін (1809­1902) з пропонув в теорію еволюції, основні

ідеї якої викл в у пр ці "Походження видів шляхом природного від-

бору, бо збереження сприятливих порід у боротьбі з життя". Роз-

виток живої природи здійснюється в умов х постійної боротьби з

вижив ння, тобто постійного конфлікту, вв ж в він.

Польсько- встрійський юрист Людвіг Гумплович (1838­1909) у кни-

зі "Р сов боротьб " висунув своє б чення соці льних конфліктів. Він

розгляд в суспільство як сукупність груп людей, що борються з ви-

жив ння, п нув ння. Соці льне життя -- це групов  вз ємодія.

Основні положення його теорії т кі

· конфлікти -- суть історичного процесу, вони вічні, змінюються

лише їх форми;

· конфлікти сприяють єдності суспільств ;

· диференці ція суспільств н п нівних і підлеглих -- явище вічне.

Гумплович пис в, що конфлікти слід шук ти не тільки в природі

людини,  й у соці льних феномен х різних з типом культур.

2.2. Конфлікти в рамках соціополітичного виміру

(кінець ХІХ -- початок ХХ ст.)



Історія твориться зусиллями н роду і через проблеми.

Н родн мудрість

Велике з цік влення серед конфліктологів кінця ХІХ -- поч тку

ХХ ст. виклик л соціологічн теорія К рл М ркс (1818­1883).

М рксизм визн є соці льні конфлікти, колізії, нт гонізми як мож-

ливі, в умов х кл сової боротьби -- і як неминучі явищ суспільно-

го буття. Помилковість м рксистів поляг л в тому, що вони вв ж -

ли можливим у м йбутньому, після знищення прив тної вл сності н

з соби виробництв , створити умови для ліквід ції нт гоністичних

відносин як б зи соці льних конфліктів і, отже, побудув ти безкон-

фліктне суспільство.

Г. Р тценхофер (1842­1904) вивч в боротьбу з існув ння. Аб-

солютн ворожість р с -- основні процеси і явищ життя, вв ж в

він. Із цих процесів він виводить теорію конфліктності суспільних

відносин.



Вільям С мнер (1840­1910) -- мерик нський соці льний д рві-

ніст, основним соці льним конфліктом у суспільстві вв ж в "кон-

флікт інтересів". З огляду н перекон ння, що боротьб з існув ння

є безперечним чинником прогресу, він зробив висновок, що в цій бо-

ротьбі гинуть н йсл бкіші, гірші предст вники роду людського.

В. С мнер, спир ючись н великий історико-етногр фічний м тері л,

покл в поч ток системному вивченню норм соці льної поведінки,

внутрішньогрупових і міжгрупових відносин.

Німецький соціолог Георг Зіммель (1858­1918) вв ж ється першим,

хто з пров див у н уковий вжиток термін "соціологія конфлікту".

Він з пропонув в з йнятися н лізом "чистих форм" соці льного

спілкув ння т вз ємодії. Серед т ких відносно стійких форм соці-

льної вз ємодії, як вторитет, договір, підпорядкув ння, співробіт-

ництво т інші, особливе місце з йм є конфлікт -- не лише норм ,

й винятково в жлив форм життя. Конфлікт сприяє соці льній ін-

тегр ції, він визн ч є х р ктер конкретних соці льних утворень,

зміцнює їхні принципи й норми орг ніз ції.

Теоретичні роздуми Г. Зіммеля розділили у 20-ті роки ХХ ст. со-

ціологи чик зької школи, вид тними предст вник ми якої були Ро-

берт Езр П рк (1864­1944), Ернест Уотсон Берджесс (1886­1996),

Албіон Вудбері Смолл (1854­1926). Вони розгляд ли соці льний про-

цес в спекті чотирьох вз ємопов'яз них типів вз ємодії: зм г ння,

конфлікту, пристосув ння й симіляції.

Соціологічне зн чення конфлікту підкреслюв в мерик нський

соціолог, предст вник психологізму в соціології А. В. Смолл. Він,

зокрем стверджув в, що "нем є нічого соці льного, що не було

психічним". Вв ж в поняття інтересу в жливим феноменом бороть-

би. Звідси -- з г льний конфлікт інтересів, де індивіди -- продукт

боротьби вл сних інтересів, суспільство -- н слідок зіткнення інте-

ресів соці льних груп. Т ким чином, конфлікт є б зовим і універ-

с льним соці льним процесом.

У першій половині ХХ ст. під впливом м рксизму утвердил ся

с мостійн г лузь з хідної політичної соціології, що ст л основним

джерелом розвитку суч сних концепцій конфлікту. Серед її пред-

ст вників -- В. П рето, Г. Моск , Ж. Сорель, Ф. Оппенгеймер,

А. Бентлі. Вони звернули ув гу н необхідність вивчення конфліктів

і змін,  не лише зл годи й ст більності в суспільному житті. В. П -

рето (1848­1923) -- іт лійський дослідник, який створив свою теорію

еліти і н голосив н подвійності психології людини. Будь-які сус-

пільні теорії, ідеології є ширмою, що хов ють дії, продиктов ні по-

чуттями, емоціями. Т ким чином, ірр ціон льні пл сти психіки лю-

дини детермінують соці льну поведінку.



Г ет но Моск (1858­1941) -- іт лійський юрист, соціолог, істо-

рик -- теж серед творців теорії еліт. У своїй пр ці "Еліти політичної

н уки" (1896 р.) він виокремлює тезу про формув ння п нівного кл -

су н основі розуму, здібностей, освіти й творчих з слуг.

У теорії фр нцузького соціолог  і філософ  Ж. Сореля

(1847­1922) центр льне місце з йм є політичн боротьб т н силь-

ство. В його пр ці "Роздуми про н сильство" (1907 р.) сформульов -

ні ключові поняття міфу й н сильств . Згідно з його теорією, соці-

льні т політичні конфлікти виявляються озн кою ірр ціон льного

х р ктеру суспільств й історії, вони з перечують ідею соці льного

процесу й утверджують стихійний рух м с.

Ф. Оппенгеймер (1869­1943) зверт в ув гу н пит ння походження

держ ви т особливості соці льних процесів, які відбув ються в ній.

Держ в могл виникнути тільки шляхом погр був ння й підкорен-

ня людей.

Артур Бентлі, мерик нець, розгляд в політичне життя як процес

політичної діяльності. Політичні групи ре лізують свої інтереси че-

рез дії. Із зіткнення інтересів різних груп скл д ється політичне жит-

тя суспільств . З формою свого прояву це життя являє собою б г -

том нітність ф ктів з стосув ння сили.

Т ким чином, у соці льно-політичному житті н поч тку ХХ ст.

виник є очевидний інтерес до проблем конфлікту,  с ме:

· природі людини т суспільств вл стиві біологічний, психологіч-

ний т інші ф ктори, що породжують численні конфлікти;

· конфлікти виконують певні позитивні функції;

· протилежність між керівною меншістю т керов ною більшістю є

вічн істин , що породжує з вжди різні колізії.

Конфлікти не з вжди з йм ють домінуюче місце у поясненні со-

ці льних процесів і змін. Сформув вся цілий н прямок, який у своїх

теоретичних побудов х робить кценти н проблем х ст більності й

консенсусу (Е. Дюркгейм, Т. П рсонс, Н. Смелсер).

2.3. Теорії конфліктів (кінець ХХ -- початок ХХІ ст.)

Почин ючи із середини ХХ ст. відбув ється ктивний розвиток

н уково-пр ктичного осмислення конфліктів.

Споч тку бул  з пропонов н  модель рівнов ги суспільств ,

пов'яз н з методологією структурно-функціон льного н лізу. Сус-

пільство розгляд лося як цілісне утворення, в якому г рмонійно вз -

ємодіяли його скл дові. Предст вники цього н прямку (н йбільш ві-

домий з них -- мерик нський соціолог Т. П рсонс) з зн ч ли роль

с морегулюючих мех нізмів суспільного життя, які підтримують

стійкість всієї системи, конфлікт вони розгляд ли як вл стиве люд-

ському суспільству явище. П рсонс вв ж є конфлікт деструктивним,

дисфункціон льним і руйнуючим.

Проблем м конфліктів були присвячені пр ці З. Фрейд ,

К. Юнг , Е. Берн т інших вторів.

Австрійський психолог Зигмунд Фрейд (1856­1939) створив одну з

перших концепцій конфліктології -- теорію психо н лізу. Згідно з

його теорією, появ і розвиток внутрішньоособистісних конфліктів

визн ч ються зіткненням всередині особистості несвідомих психічних

сил, основною з яких є лібідо (сексу льний потяг) т необхідністю

вистояти у ворожому індивідові соці льному середовищі. З борони з

боку середовищ з вд ють душевної тр вми, придушують енергію

несвідомих потягів, які прорив ються обхідними шлях ми у вигляді

невротичних синдромів. З. Фрейд н голошув в н необхідності пошу-

ку причин міжособистісних конфліктів у сфері несвідомого.

Послідовник З. Фрейд  швейц рський психолог К рл-Густ в

Юнг (1875­1961) з снув в школу  н літичної психології, висунув

концепцію про існув ння колективного несвідомого, з пропонув в

типологію х р ктерів особистості, що до певної міри пояснюв л

поведінку особистості в конфлікті.

У 60-х рок х ХХ ст. були опубліков ні пр ці мерик нського пси-

хотер певт Ерік Берн (1902­1970), який н основі синтезу ідей

психо н лізу й інтер кціонізму (Г. Мід ) створив теорію тр нс кт-

ного н лізу. Згідно з Е. Берном, структур особистості поєднує в

собі три компоненти-ст ни: "дитин " (джерело спонт нних емоцій,

пр гнень і пережив нь), "родич" (потяг до стереотипів, з бобон,

повч ння) і "дорослий" (р ціон льне і ситу тивне ст влення до жит-

тя). У процесі вз ємодії людей здійснюється тр нс кція. Якщо ре лі-

зується непересічн тр нс кція, спостеріг ються безконфліктні сто-

сунки. Якщо виник є пересічн тр нс кція, процес спілкув ння по-

рушується і може виникнути конфлікт.

Німецький соціолог Р льф Д рендорф т інші н уковці уз г ль-

нили теорію "конфліктної моделі суспільств ", ді лектичну теорію

конфлікту, пр гнули визн чити й пок з ти з г льні для усіх суспіль-

них систем причини конфліктів,  т кож вк з ти шляхи оптиміз ції

конфліктного процесу.

Р. Д рендорф виокремлюв в не тільки нег тивні сторони кон-

флікту, й позитивні. Конфлікт, н його думку, може бути джерелом

іннов цій, соці льних змін. Д рендорф вв ж ють кл сиком кон-

фліктології.

Інший мерик нський учений М. Амстуті розвинув ідею "корис-

ності" т "нег тивності" (шкідливості) конфліктів.

Проблем м конфліктів були присвячені пр ці З. Фрейд ,

К. Юнг , Е. Берн т інших вторів.

Австрійський психолог Зигмунд Фрейд (1856­1939) створив одну з

перших концепцій конфліктології -- теорію психо н лізу. Згідно з

його теорією, появ і розвиток внутрішньоособистісних конфліктів

визн ч ються зіткненням всередині особистості несвідомих психічних

сил, основною з яких є лібідо (сексу льний потяг) т необхідністю

вистояти у ворожому індивідові соці льному середовищі. З борони з

боку середовищ з вд ють душевної тр вми, придушують енергію

несвідомих потягів, які прорив ються обхідними шлях ми у вигляді

невротичних синдромів. З. Фрейд н голошув в н необхідності пошу-

ку причин міжособистісних конфліктів у сфері несвідомого.

Послідовник З. Фрейд  швейц рський психолог К рл-Густ в

Юнг (1875­1961) з снув в школу  н літичної психології, висунув

концепцію про існув ння колективного несвідомого, з пропонув в

типологію х р ктерів особистості, що до певної міри пояснюв л

поведінку особистості в конфлікті.

У 60-х рок х ХХ ст. були опубліков ні пр ці мерик нського пси-

хотер певт Ерік Берн (1902­1970), який н основі синтезу ідей

психо н лізу й інтер кціонізму (Г. Мід ) створив теорію тр нс кт-

ного н лізу. Згідно з Е. Берном, структур особистості поєднує в

собі три компоненти-ст ни: "дитин " (джерело спонт нних емоцій,

пр гнень і пережив нь), "родич" (потяг до стереотипів, з бобон,

повч ння) і "дорослий" (р ціон льне і ситу тивне ст влення до жит-

тя). У процесі вз ємодії людей здійснюється тр нс кція. Якщо ре лі-

зується непересічн тр нс кція, спостеріг ються безконфліктні сто-

сунки. Якщо виник є пересічн тр нс кція, процес спілкув ння по-

рушується і може виникнути конфлікт.

Німецький соціолог Р льф Д рендорф т інші н уковці уз г ль-

нили теорію "конфліктної моделі суспільств ", ді лектичну теорію

конфлікту, пр гнули визн чити й пок з ти з г льні для усіх суспіль-

них систем причини конфліктів,  т кож вк з ти шляхи оптиміз ції

конфліктного процесу.

Р. Д рендорф виокремлюв в не тільки нег тивні сторони кон-

флікту, й позитивні. Конфлікт, н його думку, може бути джерелом

іннов цій, соці льних змін. Д рендорф вв ж ють кл сиком кон-

фліктології.

Інший мерик нський учений М. Амстуті розвинув ідею "корис-

ності" т "нег тивності" (шкідливості) конфліктів.

рішень, тим кр ще він сприятиме зміцненню структурної т мо-

р льної згуртов ності;

· чим більше відносини між основними конфліктуючими груп ми

м ють первинний х р ктер, тим гострішим є конфлікт, тим біль-

ше він призводить до придушення ін кодум ння т відхилень у

кожній групі й посилює підпорядкув ння основним норм м і цін-

ностям;

· чим ч стіше відбув ються конфлікти, тим менш ймовірність то-



го, що вони відобр ж ють різні думки щодо основних цінностей,

тим більшою мірою їхнє функціон льне зн чення поляг є в тому,

щоб підтримув ти рівнов гу;

· чим ч стіші й сл бкіші конфлікти, тим вищ ймовірність того, що

вони сприятимуть створенню норм тивного регулюв ння конф-

лікту.


Отже, в основі будь-якого конфлікту леж ть особистісні інтереси

індивідів, які м ють прийм ти рішення н м крорівні.

Н прикінці ХХ ст. сприйняття конфліктології як н уки й пр кти-

ки повністю сформув лося.

Конфліктологія м є кільк н прямків:

· філософсько-соці льний, який охоплює з г льні тенденції роз-

витку конфліктів н м крорівні;

· орг ніз ційно-соціологічний -- вивч є причини конфліктів, ди-

н міку конфліктів орг ніз цій, груп, колективів;

· індивіду льно-психологічний -- з'ясовує психофізіологічні особ-

ливості т х р ктеристики окремих особистостей, їхню поведінку

в конфлікті.

Орг ніз ційно-соціологічний н прямок розвитку конфліктології

тісно перепліт ється з упр влінськими дисциплін ми:

· упр вління персон лом (комплексний вплив н пр цівник );

· упр вління поведінкою -- систем  з ходів щодо формув ння

принципів, норм поведінки людей в орг ніз ції;

· орг ніз ційн поведінк -- систем тичний н уковий н ліз індиві-

дів, груп, орг ніз цій, щоб з'ясув ти, спрямув ти т удоскон лити

індивіду льне викон ння т функціонув ння орг ніз ції тощо

2.4. Становлення конфліктології як науки в Україні

та її розвиток на сучасному етапі



Все н роджується тоді, коли приходить його ч с.

Н родн мудрість

В Укр їні конфліктологія тільки формується, її поч ли вивч ти у

вищих з кл д х освіти.

Упродовж ХХ і поч тку ХХІ століття кількість конфліктів н

пл неті не зменшил ся. Вони н копичуються, призводять до світо-

вих війн, революцій, лок льних зіткнень, проблемних ситу цій н

міжособистісному, внутрішньоособистісному т  світовому рівнях

тощо. Конфлікти б г том нітні, вони виник ють і проявляються в

усіх сфер х суспільного буття.

Збільшення кількості конфліктів у світі потребує не тільки глибо-

кого осмислення їхньої природи, дин міки,  й вим г є створення

певних регіон льних, держ вних і міжн родних структур, які б вив-

ч ли їхні прояви т створюв ли спеці льні теоретико-пр ктичні ме-

тодики і н вички їх розв'яз ння.

Отож вивчення теорії конфліктів, проблемних ситу цій сьогодні

є одним з основних н прямків роботи провідних н укових центрів

З ходу. Дослідження х р ктеризуються вз ємопов'яз ністю теоре-

тичних пошуків з їхнім пр ктичним втіленням. Н військових, полі-

цейських, юридичних, економічних, політологічних, соціологічних,

психолого-пед гогічних ф культет х це одн з основних дисциплін,

до якої н уковці т пр ктики ст вляться серйозно виходячи з усві-

домлення потреб буття, яке було, є і буде конфліктним з вжди, бо

ін кше з г льмується суспільний прогрес.

Ост нніми рок ми укр їнськ  гром дськість  ктивізув л  до-

слідження проблем ді гностики, гносеології, соціології, політики т

психології конфліктів. Цьому були присвячені міжн родні конфе-

ренції, моніторингові дослідження проблеми "Соці льні конфлікти і

молодь" Укр їнського н уково-дослідного інституту проблем моло-

ді, пр ці н уковців Інституту соціології НАН Укр їни, Інституту

психології НАПН Укр їни, Чернівецького держ вного університету

ім. Ю. Федькович т Київського військового гум ніт рного інсти-

туту з орг ніз ції роботи, пов'яз ної з вид нням 25 томів п'яти між-

н родних і чотирьох всеукр їнських конференцій т першого слов-

ник термінів з конфліктології, підручників, інші н пр цюв ння

Перед укр їнськими дослідник ми цієї проблеми пост л низ-

к з вд нь як теоретичного, т к і пр ктичного пл ну. Виходячи із

проблемності людського буття, можемо вв ж ти, що теорія т

пр ктик  конфліктів м є б г то спектний х р ктер,

тому їх


повинні вивч ти вчені різних н ук і профілів: соціологи, політо-

логи, філософи, психологи, історики, пед гоги, економісти, пр -

возн вці, біологи, медики. Н прикл д, прогнозув ння конфлікт-

них ситу цій неможливе без м тем тичного моделюв ння, рет-

роспективного  дослідження,  політико-соціопсихологічного

н лізу тощо.

Нині в Укр їні вирізняють т кі проблеми в г лузі конфліктології:

· н пр цюв ння к тегорі льного т понятійного п р ту з основ

конфліктології, створення н укової б зи, би викл д ти конф-

ліктологію у вищих н вч льних з кл д х як одну з в жливих т

необхідних н ук;

· інтегр ція гум ніт рного, медико-біологічного й технічного під-

ходів у дослідженні конфліктів і пошуку індик торів їхнього р н-

нього виявлення з використ нням суч сних системно-м тем тич-

них методів, ЕОМ;

· підготовк ф хівців для н укового т пр ктичного дослідження

проблем прогнозув ння, з побіг ння т розв'яз ння конфліктів,

створення спецгруп пр ктиків-конфліктологів;

· вивчення т уміле з позичення кр щого світового досвіду з кон-

фліктології з допомогою орг ніз ції т проведення міжн родних

конференцій, симпозіумів, тренінгів і н пр влення ф хівців до ін-

ших кр їн для озн йомлення з н бутим досвідом з сприяння

Міжн родного фонду "Відродження";

· орг ніз ційно-дослідн робот для створення підручників і мето-

дик для пр ктичних пор д щодо розв'яз ння т з побіг ння кон-

флікт м.


Н решті, вв ж ємо, що доцільно розглянути т ке проблемне пи-

т ння, як створення підручників і цік вих моногр фій у сфері кон-

фліктології, які м ли б теоретико-пр ктичний х р ктер.

Серед пр ць суч сних з хідних конфліктологів з слуговують н

ув гу книги Роджерс Фішер й Вільям Юрі "Шлях до зл годи"

(1983 р.), Луїс Крісберг "Соці льні конфлікти" (1973, 1982 р.), Ч р-

льз Тіллі "Від мобіліз ції до революції" (1978 р.), Антоні Обершел-

л "Соці льний конфлікт т гром дський рух" (1973 р.) т ін

У республік х колишнього СРСР з ост нні роки з'явилися цік -

ві підручники: А. Дмитрієв , В. Кудрявцев , С. Кудрявцев "Вступ в

з г льну теорію конфліктів" (1993 р.); О. Г. Здр вомислов "Соціо-

логія конфлікту" (1995 р.); А. Т. Ішмур тов "Конфлікт і зл год "

(1996 р.); "Словник-довідник термінів із конфліктології" (1995 р.) з

ред кцією М. І. Пірен, Г. В. Ложкін ; "Конфліктологічний підхід до

суч сної ситу ції в Укр їні" (1994 р.) І. Е. Бекешкіної т ін.

Це допом г є не лише пізн в ти сутність конфліктів т  їхню

функціон льну роль у суспільстві,  й пр ктично ре лізув ти ідею

про спеці льну підготовку ф хівців-конфліктологів, які н вч тимуть

людей розв'язув ти проблемні ситу ції в житті.

Певним внеском учених Укр їни в розвиток конфліктології як н -

уки є проведення міжн родних конференцій т вид ння їх м тері -

лів,  с ме: "Природ , феноменологія т дин мік конфліктів у су-

ч сному світі" (1993 р., м. Чернівці), "Молодь і проблеми конфлікту

в період переходу до демокр тичного суспільств " (1994 р., м. Чернів-

ці), "Конфлікти в суспільстві: ді гностик і профіл ктик " (1995 р.,

м. Київ), "Демогр фічн ситу ція в К рп тському регіоні: ре ль-

ність, проблеми, прогнози н ХХ століття" (1996 р., м. Чернівці --

Київ); "Етносоці льний розвиток в Укр їні т ст н укр їнської ет-

нічності в ді спорі: сутність, ре лії конфліктності, проблеми т прог-

нози н порозі ХХІ століть" (1997 р., Київ -- Чернівці); "Проблеми

безпеки укр їнської н ції н порозі ХХІ сторіччя" (1998 р., Київ --

Чернівці); "Духовність т зл год в укр їнському суспільстві н пе-

рехресті тисячоліть" (1999 р., Київ); "Укр їнськ еліт т її роль в дер-

ж вотворенні" (2000 р., Київ); "Сім'я т родин в Укр їні" (2001 р.,

Київ). М тері ли цих конференцій ст новлять досить цік вий т

об'ємний б нк д них, що м є гносеологічну т інформ ційну цін-

ність для спеці лістів-дослідників проблем конфліктології,  т кож

пр ктиків-конфліктологів.

Одн к перер хов ні розробки не можуть з повнити відсутність

з г льних концепту льних з с д, які б д ли змогу осмислити мех -

нізм політичних, соці льних конфліктів. Проблем поляг є в тому,

що суч сн з хідн конфліктологічн п р дигм відобр ж є кон-

флікти ст більного гром дянського суспільств , якого в Укр їні не-

м є. Тому конфліктні ситу ції в укр їнському суспільстві потрібно

розгляд ти р зом з прит м нними йому специфікою т особливістю

його історичного розвитку, укр їнською мент льністю. С ме це

вр ховують нині як конфліктологи з хідних кр їн, т к і вітчизняні

дослідники. Н прикл д, Дж. Бертон, член Америк нського інститу-

ту миру, співробітник Центру н літичного вивчення й розв'яз ння

конфліктів при університеті Дж. Мейсон (США), дійшов висновку,

що основне з вд ння конфліктології н суч сному ет пі поляг є у

створенні "техніки" розв'яз ння конфліктів усіх типів. Т ке з вд н-

ня неможливо розв'яз ти в меж х однієї н укової дисципліни, воно

являє собою "міждисциплін рну г лузь" досліджень.

Вивчення конфліктології м є суттєве зн чення, бо зн ння цієї г -

лузі н уки д сть змогу попереджув ти й вирішув ти конфлікти. Кон-

фліктологія ст є н дійним опертям повсякденного життя кожного,

бо допом г є осмислити проблеми вл сного життя, вихов ння дітей,

проблеми фізичного здоров'я кожного т н ції в цілому, вирішити

з вд ння, які пост вило перед людством ХХІ століття. Перед людс-

твом пост л скл дн п р дигм -- зберегти людину й природу в

г рмонійному єдн нні.


Контрольні пит ння

1. Сформулюйте думку Гер кліт щодо конфліктів.

2. Польсько- встрійський юрист Людвіг Гумплович про конфлік-

ти.


3. Коротко поінформуйте про м рксистську теорію конфліктів.

4. Г. Зіммель т його теорія конфліктів.

5. Н йвид тніші особистості з хідної н уки першої половини ХХ

століття про конфлікти.

6. Погляди н конфлікти К. Юнг , Е. Берн , З. Фрейд .

7. Німецький соціолог Р. Д рендорф т його теорія "конфліктної

моделі суспільств ".

8. Ст новлення конфліктології як н уки в Укр їні.



Список використ ної т рекомендов ної літер тури

1.Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. -- М., 1999.

2.Б ндурк А. М. и др. Конфликтология. -- Х рьков, 1997.

3.В щенко И. В. Общ я конфликтология. -- Х рьков, 2001.

4.

Гришин Н. В. Психология конфликт . -- СПб., 2000.

5.

Д рендорф Р. Элементы теории соци льного конфликт // Социс,

1994. -- № 5.

6.

Дмитриев А. В. Конфликтология. -- М., 2000.

7.

Емельянов С. М. Пр ктикум по конфликтологии. -- СПб., 2000.

8.

Здр вомыслов А. Г. Социология конфликт . -- М., 1995.

9.

Ішмур тов А. Т. Конфлікт і зл год . -- К., 1996.

10.


Конфликтология: проблемы, методы, перспективы. -- Симферо-

поль, 1997.

11.

Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Пр ктическ я психология кон-

фликт : Учеб. пособие. -- К., 2000.

12.

Пірен М. І. Основи конфліктології. -- К., 1997.

13.


Психология конфликт / Сост. и общ я ред кция Н. В. Гриши-

ной. -- СПб., 2001.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка