Конкурс "Шкільна бібліотека" Номінація "Майстер бібліотечної справи" Тема: Зустріч за круглим столом "Пам’яті побратимів"



Скачати 173,37 Kb.
Дата конвертації18.07.2017
Розмір173,37 Kb.
ТипКонкурс

Всеукраїнський конкурс “Шкільна бібліотека”

Номінація “Майстер бібліотечної справи”



Тема:

Зустріч за круглим столом “Пам’яті побратимів”

(до 90-річчя С. Д. Козака та В. С. Семеновського)

Автор :

Тимощук Валентина Володимирівна

бібліотекар Старокривинської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Славутського району

Зміст роботи:


  1. Вступне слово “Вшанували земляків” О. П. Шустерука, газета “Перспектива”



  1. Сценарій зустрічі за круглим столом “Пам’яті побратимів”



  1. Використана література.



  1. Вступне слово.

Дев’яносто років тому в селі Старий Кривин народились два хлопчики – Володя та Сергійко. Рідні, односельці й не здогадувались, що саме вони згодом стануть гордістю села.

Володимир Семеновський обрав фах педагога і захопився літературою та поезією, згодом реалізував себе як літератор та журналіст. Подібний хист проявив і Сергій Козак, але перед ним відкрились значно ширші горизонти – став солістом Національної опери імені Т.Г. Шевченка.

Саме про цих двох знаних колишніх односельців днями згадали в селі Старий Кривин. На захід завітали учні місцевої школи, педагоги, працівники культури, представники місцевої влади, а також гості – заступник голови Славутської райдержадміністрації з гуманітарних питань Василь Колодніцький, начальник відділу культури Славутської райдержадміністрації Віталій Хрустинський.

Художній керівник Кривинського Будинку культури Ольга Клименко та вчитель української мови та літератури, бібліотекар Валентина Тимощук роповіли про життєвий шлях Сергія Козака та Володимира Семеновського,які ще з раннього дитинства товаришували, навчальсь в одному класі. Навіть захоплення у них були однакові – любов до поетичного слова. Це вже потім у світ вийшли їх перші книги. Сергій та Володимир не могли не згадати про своє рідне село, яке дало наснагу для плідної праці та творчості. Із уст школярів прозвучали їх поетичні твори, в яких згадується Кривин.рідне село стало в основі автобіографічної повісті Сергія Козака “Я не спав, мамо…”, яка двічі видавалася в києві.

Під час вшанування пам’яті Володимира Семеновського та Сергія Козака звучали і пісні, до створення яких вони були причетні. Принаймні Сергій Давидович, як композитор, збагатив національну культуру низкою пісенних творів, авторами слів яких були Максим Рильський, Андрій Малишко, Платон Воронько. Його перу належить кантата “Дума про Україну”. Великої слави на теренах Союзу та за його межами Сергію Козаку принесло виконання більше як півсотні оперних драматичних партій, які прозвучали не тільки на сцені Київського державного академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка, а й в театрах Англії, США, Франції, Канади, Фінлядії, Куби тощо.

Заслуги сергія Давидовича були гідно оцінені – він отримав звання “Народний артист УРСР”, був прийнятий до лав Спілки письменників України, нагороджений орденами та медалями. Але для земляків він дорогий не стільки цими відзнаками. Односельці пам’ятають його доволі скромною людиною. Завдяки Сергію Козаку в Старому Кривині організовувались концерти відомих артистів, яким могли позаздрити в районних та обласних центрах. Спогадами про відвідини рідного села відомим співаком поділились Петро Ткачук, Надія Шлапак.

Немає сумніву, що традиції прославлення Кривина не переведуться. У цьому переконали юні його жителі. Валентина Форсюк опанувала бандуру і мріє стативідомою артисткою; Артему Поліщуку вдається дивувати оперним співом; Юля Захарова, Богдан Рубас, Наталія ліщук, Наталія Рижук, Ярослав Розвазький вміють декламувати поетичні твори своїх земляків. Сподіваємось, що через деякий час про них будуть з гордістю казати – народились у Кривині.

До вшанування пам’яті Сергія Козака долучився й автор цих рядків. Для місцевої школи було подаровано копії фотографій Сергія Козака, оригінали його публікацій у пресі, які вдалося відшукати у архіві Національної опери України.

У ході розмов була висловлена надія, що святкування 100-річчя від дня народження Сергія Козака та Володимира Семеновського має проводитись, як мінімум, на обласному рівні. Вони цього заслужили.

Олександр Шустерук




  1. Сценарій зустрічі за круглим столом «Пам’яті побратимів»

Зал святково прикрашений: виставка фотодокументів, книжкова виставка під загальною назвою «Гордість нашого села», звукозапис пісень.

Гостей запрошуємо в зал, вони розміщуються за столами.

Вручення хліба-солі:



Ведучий 1. - Гостей дорогих ми приймаємо щиро

Вітаємо хлібом з любов’ю і миром!



Ведучий 2. Научала нас мати, як ішли ми в світи,

Труд людський шанувати, хліб святий берегти.



Ведучий 1. Хліб – як сонечка ласка,

хліб – життя джерело,

хліб - це дружба солдатська

й материнське тепло.



Ведучий 2. Сійся, жито-пшениця,

На вкраїнській землі.

Хай завжди пломениться

Хліб на нашім столі.



/З вірша В. Семеновського «Дума про хліб»/

Ведучий 1. Раді вітати вас у Кривині.

Презентація села (на диску)

Ведучий 2. Тут зібралися люди, яким не байдужа доля нашого краю. Усі ми – діти рідного села. Село – наш дім, наше коріння і доля, наша кревність і материнська пісня.

Звучить пісня «Моє село»

Ведучий 1.Кривинська земля має славну історію. І ця багатюща історія сприяла появі і розвитку художніх, пісенних, поетичних талантів. Бо, як твердить життя, генії тільки помирають у містах, а народжуються вони, здебільшого, у селах.



Звучить українська народна пісня.

Ведучий 2. У нас у ріднім Кривині

Співали всі.

І той, що рано по росі

Вигонив пасти круторогих,

Вмиваючи холодні ноги

В вологій вранішній росі,

І той, до кого в юні дні

Палке кохання завітало –

Усе навкруг цвіло, співало

В моїм співучім Кривині.



З поеми С Козака «Земля моя – доля моя»

Ведучий 1.Тепер ми можемо з гордістю сказати, що в 1921 рік став став визначним в історії Кривина. На небосхилі спалахнули дві зірки – народилися два хлопчики в простих селянських родинах: Сергій Козак - майбутній композитор, Володимир Семеновський – майбутній поет. У 2011 році їм обом би виповнилося б 90.

Слайд «Портрет С.Д.Козака»

Ведучий 2. З’явився я на світ на печі вранці 14 березня 1921 року… був в сім’ї одинадцятим, останнім. Отож підростав біля завжди заклопотаної, але веселої матері, тримаючи її за широку спідницю.



Ведучий 1. Моя старша сестричка Уляна розповідала, що коли мене хрестили, то я верещав на всю «стару церкву». «Гарний буде співака», - сказав тоді огрядний піп.

Це рядки - спогади з біографічної повісті Сергія

Козака «Я не спав, мамо…»

Слайд «Портрет В.С.Семеновського»

Ведучий 2. В. Семеновський народився 23 січня 1921 року. Ровесник і одноліток С. Козака, з яким його пов’язала дружба з дитячих років впродовж усього життя. Пізніше Народний артист УРСР С. Козак напише у спогадах:

Ведучий 1. «Його я знаю з дитячих літ. Разом училися в школі. Він старший за мене на один класс. Вчився дуже добре. Працьовитий, скромний, користувався повагою в учнів та вчителів. Володя крадькома писав вірші, які нікому не показувавю»

Вірш В. Семеновського «До побачення , школо»

Десять раз розцвітала калина

Й пелюстками спадала до ніг…

Десять років стелилась стежина

На шкільний заповітний поріг.

Десять літ журавлино промчали…

Кличе в коло замріяний вальс…

У очах наших трішки печалі,

Бо прийшов розставатися час.

Встане все, як на кіноекрані:

Перша вчителька, перший урок…

До побачення, вчителько-мамо,

Ти посіяла в серце добро!

Сяє молодість в наших зіницях –

Ми сьогодні уже немалі…

Будем сіяти жито й пшеницю –

Мирний колос на рідній землі.

Кличуть юних земні видноколи,

І прощальний відлунює вальс…

До побачення, школо!

До побачення, школо!

Ми тебе пригадаєм не раз!



Ведучий 2. Змалку потягнувся Сергійко Козак до прекрасного. Подовгу просиджував на паркані біля костелу, дослухаючись до звуків органа. А потім опанував балалайку, піаніно. І співав. Співав удома з мамою, і на концертах художньої самодіяльності. А першою премією юного співака стала путівка у піонерський табір «Артек».

Ведучий 1. Можливо, з того часу і почався б Козак – митець. Якби не фашизм, що поширювався в Європі. Його кістлява рука все ближче і ближче простягалася до кордонів рідної країни. І Сергій вирішив стати військовим. Тож, по закінченні школи вступає до Київського військового училища. Офіцером зустрів Сергій Козак війну.

Уривок з поеми Сергія Козака «Пісня серед грому»

І день – не день,

І ніч – не ніч.

Змішались в мареві години,

Пусті поля, горить земля,

Пливуть розтерзані хмарини.

Чужі полки на захід йшли

У грізнім гуркоті і дзвоні.

І з маршу – в бій, і стрій – на стрій

Зійшлися на старім кордоні.

Кривавий слід. На схід, на схід

Повзуть скалічені обози.

І день у день, і ніч у ніч –

Невтішні материнські сльози.

Мовчить шоссе,затихло все.

І ніч од згарищ пломениста.

Жахлива мить, Кривин горить,

Вогнями клянучи фашиста.

…Зайшли до хати п'ять синів,

За ними доньки. Разом, звісно.

Піднявся батько. Важко сів.

Та й каже:

- Бач, стара, не тісно.

Хоч наша хата і ванькир –

Хлівець для панської квартири.

Та в злагоді, у дружбі, в мирі –

Негодам всім наперекір,

І діти чесні, працьовиті,

То й добре жить у білім світі.

Затямте, діточки мої:

Нехай ніколи на землі

Вас не лякають мозолі.

Шануйте матір працьовиту,

Як землю, сонцем оповиту.

Не в силі правда – в правді сила.

По всіх світах її несіть.

На поміч кличуть вас – ідіть!

Ведучий 2. З першого до останнього дня війни С.Д. Козак на фронті. Нагороджений орденами Червоної зірки та Вітчизняної війни, медалями, був учасником параду Перемоги на Красній Площі в Москві 24 червня 1945 року, дослужився до підполковника.

Ведучий 1. У життя Володимира Семеновського війна увірвалась тоді, коли він був студентом філологічного факультету Житомирського педагогічного інституту. Навчання закінчив у 1942 році на Уралі, куди був евакуйований. По закінченні ВУЗу – курси у піхотному училищі і – на фронт. Сталінград, Курська дуга, два важких поранення. Нагороджений орденом Вітчизняної війни, багатьма медалями.



Вірш В. Семеновського «Не забуть вас, воєнні дороги…»

Після бою, на синій полянці,

Де стрілецький спинивсь батальйон,

Гармоніст затягнув на тальянці

«Бьётся в тесной печурке огонь…»

Кожен знав, що у рідній сторонці

Зачекалась дівчина-краса…

І замріялись хлопці-молодці

«Про улыбку её и глаза».

Завтра знов загудуть батареї,

Закружляє вогненна юга…

Ой, далека дорога до неї,

«А до смерти - четыре шага».

Гасне пісня, неначе багаття,

А думки – в далині сніговій…

І так тепло на серці в солдата

«От её негасимой любви».

Не забуть наше сонячне братство

І любов, що не гасла в бою…

Не забуть вас, дороги солдатські,

Що пройшли у гвардійськім строю!

Ведучий 2. По закінченню війни Сергій Козак вступив до військової академії імені М.В. Фрунзе, у 1947 році, закінчивши академію, вступив на навчання до ад’юнктури академії. Дебютував на Московській сцені в концерті, на якому був присутній маршал Радянського Союзу Б. Шапошніков. За порадою маршала Сергій Козак полишає військову службу і стає студентом Московської консерваторії, яку закінчує з відзнакою у 1950 році.

Ведучий 1. Розпрощавшись з блискучою кар’єрою військового, ніколи, навіть у години труднощів, невдач і розчарувань Сергій Давидович Козак не шкодував про здійснене. Розумів: його покликання – пісня, а кумир – сцена. Дуже любив українські народні пісні і, коли випадала хвилина, співав сам і заохочував до співу друзів.

Ведучий 2. Сергій Давидович був компанійською людиною, дотепником, сповненим іскрометного гумору. Любив жартувати, знав безліч анекдотів, однак переповідані ним бувальщини нерідко перевершували анекдотичну стихію. Приїхав, каже, одного разу уже знаним солістом опери у Кривин, зібралися родичі, сусіди за столом, випили, заспівали, розговорились.


  • Що ж ти робиш у Києві? – питають.

  • Співаю.

  • Та ми всі співаємо. А що ти робиш?

Вибухав сміх, а потім знову пісня…

Звучить пісня «Два кольори»

Ведучий 1. Давній друг Козака В. Семеновський після війни повертається до рідного села.

Вірш В. Семеновського «Перша станція»

Земля батьків. Веселкою погожою

Вставала ти за далеччю доріг…

Крізь громовиці битви переможної

Я повернувсь на отчий твій поріг.

Усім найкращим я тобі завдячую,

Люблю тебе, як добру матір син,

І, як на свято, в гості на побачення

Спішу до тебе, рідний мій Кривин.

В душі моїй - і лірика й патетика,

Мов ручаї, злились в єдиний плин…

А провідниця в синьому беретику

Уже гукає : - Станція Кривин!

Палає схід рожевими багрянцями,

Цілує сосон руки золоті…

Уклін тобі, зелена тиха станціє,

Моя найперша станціє в житті!

Як і колись у парку старовинному

Мене стрічає солов’їний хор…

Село моє, до тебе серцем лину я ,

Бо ти в життя відкрило семафор!

Де б я не жив – в селі чи в місті вславленім,

Тебе я не забуду до сивин…

Юнацькі мрії й ніжна ласка мамина

Злились в твоєму імені – Кривин!

Вірш В. Семеновського «Те, що в серці лишилось»

Я давно не бував над Горинню,

У вишневім своїм Кривині…

Та не гасне у пам’яті сина

Те, що в серці лишилось на дні.

Рідна земле, до болю так близька!

Я емоцій своїх не втаю…

Тут моя колихалась колиска

І співала матуся «Лю-лю…»

Тут підвівся я вперше на ноги,

Щоб збагнути життя таїну…

Від отецького твого порогу

Наша юність ішла на війну.

Крізь завії смертельної сталі

Я до тебе солдатом ішов…

Це від кулі мене зберігала

Твоя вірна, незрадна любов.

Де б моя не прослалась доріжка

На великій тривожній землі,

Я до тебе, кривинська домівко,

На пісенному лину крилі!

Ведучий 2. Викладає російську мову та літературу у рідній школі, але кличе його журналістика. Працює у редакціях газет на Хмельниччині, Рівненщині, Житомирщині. З 1961 року – редактор Хмельницького облліту.

/Слово для виступу Ткачуку П.Я., учителю-пенсіонеру, якого у свій час навчав В.С. Семеновський./

Ведучий 1. Поетичні твори В. Семеновського часто публікувалисяу обласній та республіканській періодиці, видавалися окремими збірками: «Де Дністр і Збруч», «Бойове хрещення», «Найрідніша», «Сяйво калини», «Солов’ї прилетіли»

/Слайди/

Не поривав зв’язків зі своїм давнім приятелем Сергієм Козаком.



Вірш В. Семеновського «Мій давній друг – Сергій Козак»

Яким ти був, таким зостався –

Кривинський хлопець – весельчак!

Завзятий в пісні, відданий у праці –

Мій давній друг – Сергій Козак!

З тобою зустріч – завжди свято!

Мандрівка в молоді літа!..

Мов на екрані встане наша хата,

Де квіти, мир і доброта.

Згадаєм рідне все до болю:

Дитинство, юності весну…

З тобою разом ми ходили в школу

Й кохали дівчину одну.

Яких пісень ми не співали

У довоєнні ті роки:

Про Байду, Хмеля і про юну Галю,

Що обманули козаки.

А пам’ятаєш, як в Славуту

Ми з хором їздили на звіт?

Дебют той перший й досі не забути:

Ти був тоді уже соліст!

Через війни пекельні громи

Доріг немало ми пройшли…

Та щиру вірність батьківському дому

В синовім серці зберегли.

Давно вже став ти знаменитим:

Артист народний як-не-як!

Та ще й поет! Та ще і композитор! –

Сергій Давидович Козак!

Ведучий 2. Поезіям В. Семеновського властива надзвичайна легкість, мелодійність. Чимало віршів поета стали піснями: «Україно моя», «Яблуні білі – сяйво калини », «Люблю тебе, Хмельниччино», «Знову осінь… Вистигла калина…» та інші.

Ведучий 1. Після закінчення Московської консерваторії С.Д. Козак стає солістом Київського Державного академічного театру опери та балету ім.. Т. Г. Шевченка. За 33 роки в театрі він своїм баритоном озвучив десятки ролей. Найяскравіші з них: Остап («Тарас Бульба» Миколи Лисенка), Шевченко («Тарас Шевченко» Платона Майбороди), Наполеон («Війна і мир» Сергія Прокоф’єва), Богдан Хмельницький з однойменної опери Данькевича.

Пропагував українське мистецтво на сценах Куби, Канади, США, Фінляндії та багатьох інших країн.



Ведучий 2. Вже 1960 року талановитому співакові присвоєно високе звання Народного артиста України. Сергій Козак відомий не тільки як камерний співак, а як і композитор. Він писав музику на слова таких відомих поетів як М.Рильського, А. Малишка,П. Воронька, С Крижанівського.

Цікава історія пісні «Берізка»

/Розповідь Семенюк О.І., секретаря сільської ради./

Звучить пісня «Берізка» на слова С. Крижанівського, музику С.Козака.



Ведучий 1. У вільний від основних занять час співак і композитор причащається художнім словом. Залишив він помітний слід і в нашій літературі. З-під його пера вийшли у світ публіцистичні твори про Михайла Гришка, Г. Вірьовку, І. Козловського, автобіографічна повість «Я не спав, мамо»(назву повісті запропонував відомий письменник та друг співака Григорій Тютюнник.), віршована повість «Пісня серед грому», збірки «Земле моя – доле моя», «Горинь». У 1965 році С. Козак видав збірку пісень під назвою «Українські народні пісні в обробці для хору без супроводу».

/Слайди обкладинок книжок С.Козака/



Ведучий 2. Зі спогадів Володимира Бровченка, видатного українського поета, друга С. Д. Козака протягом двох десятиліть. «До мого 50-річчя видавництво «Дніпро» випустило збірку вибраних віршів. Презентував її і Сергієві. Після того минуло, мабуть, більше року. Заходить якось до мене: «Здається, я щось путнє написав до твого вірша. Ходімо до рояля, послухаєш». Пішли , Сергій заграв і заспівав. У мене мурашки по спині побігли: То була пісня – дует «Згадай мене».

Послухаємо цю пісню в запису у виконанні Олександра Трофимчука і Людмили Маковецької, - заслужених артистів України.

/Звучить пісня «Згадай мене»/

Ведучий 1. Неодноразово С. Козак привозив у Кривин та Славуту відомих артистів, які виступали з концертами. І від земляків його завжди вітав Володимир Семеновський.

/Спогади Н.О.Шлапак, колишнього сільського голови, очевидиці тих подій./



Ведучий 2. Не збідніла талантами Кривинська земля. Народжуються, живуть і працюють на ній закохані в поезію та музику люди.

/Виступи учнів/

Ліщук Наталія, учениця 11 класу, власний вірш «Рідне село»

Форсюк Валентина, учениця 8 класу, навчається у музичній школі по класу бандури, пісня «Зацвіла лузі червона калина»

Поліщук Артем, учень 11 класу, пісня «Бандуристе, орле сизий»

Ведучий 1. Незважаючи на те, що Сергій Козак і Володимир Семеновський жили і працювали в різних містах, їхні долі багато в чому схожі. В один рік народжені, приятелі з дитинства, обидва знані митці. Їхні зорі разом засяяли у двадцятих і погасли у дев’яностих. Але через усе життя вони пронесли любов до рідної землі, рідного краю.

Ведучий 2. Поезія «Пам’яті побратимів» присвячена С. Козаку і В.Семеновському написана у 2001 році. У цей рік на приміщенні школи з’явилися меморіальні дошки, виготовлені художницею і скульптором, талановитою жінкою Світланою Мефодіївною Лелях. Послухайте цю поезію:

Серце розтривожилось від щастя.

Люд- як море – із усіх кінців,

Наче у Великдень до причастя.

Це Кривин вшановує митців.

Тут розмови збуджені довкола.

Хвилювання, сльози, сум’яття…

Пригадалось, як старенька школа

Проводжала друзів у життя.

Повела у світ стрімка дорога.

І мужніли на полях війни.

Спраглу, довгождану перемогу

Повертали у село сини.

А роки спливали за роками.

Той - до пісні, інший – до пера.

Нерозлучні серцем і думками.

Мить щаслива – зустрічі пора.

І лунали «Коні воронії»

Над Старим і Новим Кривином.

Де вже соловенським соловіям?!

Розлітались з миром і добром.

І зійшлись сьогодні традиційно,

Як давненько сходились колись.

Щоби залишитись офіційно,

В пам’яті кривинців зберегтись.

Не вмирає пісня соколина.

Чисті звуки струменять увись.

Козаками славиться Вкраїна.

Козаки ж бо не перевелись!

Галина Душнюк



Ведучий 1. До нас сьогодні завітало багато гостей. Серед них – О.П. Шустерук, кореспондент газети «Перспектива» м. Нетішина. Він мав змогу попрацювати в архіві Київського національного театру опери і балету, зібрав багато цікавого матеріалу про С. Козака і сьогодні з нами ним поділиться.

/Виступ О.П. Шустерука/

Ведучий 2. Імена С.Козака і В. Семеновського тепер довіку належатимуть українській культурі. Тож хай благословенна буде земля Славутчини, земля Кривина, що дала Україні таких талановитих синів. Хочеться закінчити сьогоднішнє свято віршем В. Семеновського «Другові дитинства»

Як співаєш з Фокіним «Берізку»

А чи соло «Коні вороні»,

Всім кажу: - Це ж хлопець наш, подільський!

А думками вже у Кривині,

Де живе твоя старенька мати.

(Виглядіть дітей – нелегкий труд!)

Між синів ти був у неї п’ятий

Чи «мізинець», як у нас зовуть.

Хворий батько, а сім’я чимала:

Часом і несолодко було.

Тільки мрія серце зігрівала,

Материнська ласка і тепло.

Кожна мати хоче дітям вдачі.

І твоя казала: «Вчись, синок!»

Вчився добре, а співав ще краще –

Гарний був у тебе тенорок!

Пам’ятаєш, як рояль купили

В нас у школі: всі раділи так!

Перших нотних мудростей нас вчила

Катерина Павлівна Сітак.

А коли кінчилася наука –

Влітку пасли ми разом корів…

Як гукнеш, бувало, Кармелюка –

Аж за душу брав той щирий спів!

Успіх ріс. На огляді в районі

Зал гримів, як скінчив ти дует…

І тоді у правді «Прикордонній»

Появивсь школярський твій портрет.

Йшли роки. Через війни завії

Путь в консерваторію лягла…

І здійснилось те, про що ти мріяв,

Корови пасучи край села.

Як співаєш з Фокіним «Берізку»

А чи соло «Коні вороні»,

Всім кажу: - Це ж хлопець наш, подільський!

І на серці радісно мені.

Ведучий 1. А тепер давайте насолоджуватись співом С. Козака і М. Фокіна.

/Звучить у запису пісня «Ми підем, де трави похилі»/

Використана література

1. Літ-краєзнавче видання «Літературна Славутчина». Автор-упорядник Петро Надуваний,Славута 2005р.

2. В.Семеновський, «Солов’ї прилетіли», Хмельницький 1991

3. В. Семеновський «Сяйво калини», Хмельницький, 1989.

4. С. Козак, «Пісня серед грому» К, 1985.

5. С. Козак, «Я не спав, мамо…» К, 1987.



6. В. Бровченко «Славний козак»/газ «Культура і життя» №40 від 06.11.2002р./

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКонкурс "Шкільна бібліотека" Номінація "Шкільна бібліотека інформаційний центр навчального закладу"
Розвиток читацьких інтересів та формування творчої компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій в роботі...
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКонкурс „ Шкільна бібліотека 2017" Номінація : „Бібліотека виховний простір навчального закладу"
Недостатньо, щоб виховання не псувало нас, необхідно, щоб воно змінювало нас на краще” (М. Монтень)
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКонкурс «Шкільна бібліотека-2017»
«Виховання почуття патріотизму, гордості за свою країну, причетності до інноваційних змін у суспільстві через застосування сучасних...
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКонкурс «Шкільна бібліотека»

Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКонкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»
Тема досвіду: Використання традиційних та інноваційних форм роботи бібліотеки із залучення дітей до читання та користування бібліотекою;...
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКонкурс «шкільна бібліотека»
Система інформаційної діяльності шкільної бібліотеки знз І-ІІІ ступенів с. Зозулинці с
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconРозпорядження Кабінету Міністрів України від лютого 2016 р. №119-р, де є пункт «Щодо бібліотечної справи та розвитку читання» Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля сталого розвитку
...
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconКнига пам`яті 70-м роковинам страхітливого голодомору 1932-1933 років, пам`яті невинно
Ч-75 Чорна тінь голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям: Книга пам`яті / Вступ ст.; упоряд.: Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, Р....
Конкурс \"Шкільна бібліотека\" Номінація \"Майстер бібліотечної справи\" Тема: Зустріч за круглим столом \"Пам’яті побратимів\" iconХроніка культурного життя Сумської області за березень 2015 року
В сумському обласному краєзнавчому музеї проведено конкурс читців, присвячений пам’яті Т. Г. Шевченка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка