Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»



Сторінка1/4
Дата конвертації09.08.2017
Розмір0,68 Mb.
ТипКонкурс
  1   2   3   4



ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УМАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ









Районний етап Всеукраїнського конкурсу

«Шкільна бібліотека - 2017»








Номінація – «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»




Бондар Віра Валентинівна

бібліотекар

Полянецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Уманської районної ради Черкаської області



Умань 2017

Назва конкурсу: Шкільна бібліотека

Номінація: Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей

Тема досвіду: Використання традиційних та інноваційних форм роботи бібліотеки із залучення дітей до читання та користування бібліотекою; вивчення читацьких інтересів та формування читацької культури школярів.


Автор: Бондар Віра Валентинівна
Назва навчального закладу: Полянецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Уманської районної ради Черкаської області

Зміст


1. Вступ.

Опис досвіду роботи 4-6



  1. Основні форми залучення учнів до читання 7-22

  2. Робота з батьками 22-24

  3. Анкетування – як дієвий засіб визначення 24-27

читацьких уподобань школярів

  1. Індивідуальна робота з читачами 27-30

  2. Сучасні бібліотечні уроки 30-56

  3. Додатки 56-65


1. Вступ.

Опис досвіду роботи

Сучасна школа сьогодні виконує найблагороднішу місію – виховує активну, творчу особистість, готову до активного пошуку та творчої дії. Важливу роль у цьому процесі належить шкільним бібліотекам, що сьогодні є інформаційними центрами, покликані сприяти розвитку пізнавальних інтересів і здібностей учнів, допомагати в пізнанні широкого інформаційного світу. Учням нелегко розібратися у безкінечному потоці інформації, їм потрібен путівник, дороговказ, що спрямує їх у правильному напрямку. Це і є одним з основних завдань нашої бібліотеки.



Мета:

Створення творчого простору для спілкування і поповнення інформаційного багажу читачів і розробки та акумуляції педагогічних інновацій вчителів. Навчити читачів основних правил пошуку і збору інформації в межах певної галузі, ознайомити з повним комплексом навичок роботи з книгою. Гармонійний розвиток шкільної бібліотеки – носія «Прекрасного, доброго, вічного» виконуючої інформаційну, виховну, естетичну і культурологічну функції.



Проблема роботи школи:

«Компітентнісно спрямований розвиток учнів засобами уроку та виховними заходами». Школа і бібліотека виступають, як однодумці щодо творчого читацького розвитку учнів. Ось чому так важливо бібліотекарям разом із педколективом прилучати учнів до вдумливого читання книги, виховувати в них допитливість, бажання поповнювати свої знання, поширювати свій кругозір.



Проблема бібліотеки:

«Формування особистості активного читача». Залучення та заохочення учнів до систематичного читання, стимулювання читацької активності, методів і технологій роботи з підвищенням рівня читацької компетентності учнів.


Бібліотека – це світ відкриттів, світ творчості, місце, де формується читач-творець. Сучасну школу неможливо уявити без інформаційного простору, який створюється за допомогою бібліотечного комплексу. Бібліотека стала центром, де забезпечується доступ до різноманітної інформації. Бібліотекарі надають методичну, практичну, індивідуально та професійну допомогу учням, вчителям, батькам у підборі навчального матеріалу. Визначну роль у цьому процесі відіграє книга.

Сьогодні бібліотекар повинен бути не лише працівником, який рекомендує книгу і видає її учневі, а й спеціалістом у галузі інформаційних технологій, здатний співпрацювати з учителем. Зараз наше суспільство може переконати людину в тому, що всі чесноти, як і всі недоліки, залежать від неї самої, рівня її свідомості, вміння будувати життя. Наш час надає багато засобів та джерел отримання інформації. Навчити учнів обирати потрібні джерела та оптимально використовувати їх - одне із завдань шкільної бібліотеки на сучасному етапі. Але й за величезного впливу сучасних комунікаційних технологій на процес освіти вміння читати залишається найважливішою навичкою для кожної особистості, яка прагне стати освіченою.

Сучасні інформаційні технології докорінно змінили можливості бібліотечної роботи – від підходів до формування фонду до традиційних внутрішніх технологій. Використання комп’ютерних технологій відкриває широкі можливості для вдосконалення обслуговування читачів у шкільній бібліотеці. Бібліотека проводить різнопланову виховну, масову та інформаційну роботу.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є обов’язковою передумовою формування інформаційного суспільства у широкому розумінні. Актуальність обраної теми визначається низкою факторів.

По-перше, єдиним шляхом входження України до світового інформаційного простору є запровадження новітніх інформаційних технологій, які дають користувачам змогу одержати доступ не лише до інформаційних ресурсів бібліотеки, а й до світових інформаційних ресурсів.

По-друге, в теперішній час складається нова національна інформаційна інфраструктура, і бібліотеки є невід’ємною її складовою. Шкільна бібліотека як соціальний інститут – багатогранне явище, якому належить особливе місце у сфері освіти. ЇЇ головна функція – зробити інформацію доступною.

По-третє, відіграючи важливу роль у розвитку інформаційної грамотності та культури своїх користувачів, бібліотека повинна забезпечувати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів. Це буде досягнуто тільки при умові якісного рівня обробки і розповсюдження інформації.

Використання комп’ютерних технологій – необхідна умова формування сучасного іміджу шкільної бібліотеки. Тому бібліотеки закладів освіти трансформуються в бібліотечно-інформаційні центри школи, що, в свою чергу, вимагає від бібліотекарів високого рівня професійної компетентності.


2. Основні форми залучення учнів до читання

Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології проникають в усі сфери людської життєдіяльності. Тому у майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме потенціал держави та добробут її народу вцілому. Сьогодні суспільство робить запит на особистість гармонійно розвинену, високоосвічену, високоерудовану, соціально активну.

Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології проникають в усі сфери людської життєдіяльності. Тому у майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме потенціал держави та добробут її народу вцілому. Сьогодні суспільство робить запит на особистість гармонійно розвинену, високоосвічену, високоерудовану, соціально активну.

Бібліотека сприяє інформаційному забезпеченню навчально-виховного процесу, самоосвіта педагогів та учнів, проведенню дозвілля, науково-методичному пізнавальному пошуку читачів. Багатогранна робота ведеться з популяризації книжкового фонду, вихованню бережливого становлення до книги, до шкільного підручника. Використовуємо різні форми роботи, щоб залучити учнів до читання ( додаток 1).

Колектив школи постійно бере участь в огляді – конкурсі «Живи, книго!». Дирекція, вчителі, бібліотекар глибоко продумують, розробляють заходи до проведення огляду – конкурсу. З метою якісного і довготривалого збереження підручників мною разом з активом читачів була розроблена „Пам’ятка учасникам огляду – конкурсу „Живи, книго!”. У кожному класі обладнано методичний куточок „Живи, книго!” , а також створені пости, які стежать за станом підручників.

Були визначені обов’язки класних керівників. Класними керівниками протягом І чверті були проведені на батьківських зборах бесіди з учнями та батьками про бережливе ставлення до навчальної книги. Між класами запровадили змагання на краще збереження підручників. У кожному класі регулярно проводяться бесіди про збереження навчальної книги.

Актив бібліотеки є незамінним помічником в роботі рейду перевірки підручників у кожному класі. Разом з ними були визначені критерії оцінювання стану підручників, виявлені класи-переможці. Активісти разом зі мною перевіряли підручники, вимагали підклеїти, обгорнути і знову принести на перевірку ті підручники, які мали на то потребу. Після рейду перевірки були проведені підсумки огляду-конкурсу у кожному класі і взагалі по всій школі.

Про стан перевірки підручників інформую учнів та педколектив на шкільному бібліотечно-інформаційному стенді „Живи, книго!” у рубриках: на кого книга скаржиться, а кому дякує за бережливе ставлення.

Всю свою роботу погоджую з учителями. Тісна співпраця бібліотекаря та вчителя іде на користь обом сторонам. Учителям це допомагає ефективніше прилучати дітей до активної самостійної роботи, дає змогу навчати їх працювати з книгою. Щодо бібліотекаря, то зв’язок з учителем сприяє тісному контакту з дітьми для подальшої індивідуальної роботи, спільного проведення

масової роботи.

В ігровій формі проходять свята для учнів молодших класів. Діти охоче беруть участь у вікторинах «Впізнай літературного героя», «Подорож до казок», іграх, брейн-ринги казок, «Чиї це речі», «Чи уважний ти читач?», а також відвідують казкове царство королеви Книги.

На оголошений конкурс малюнків на тему «Сторінками улюблених казок», проведений в рамках тижня дитячої книги, були представлені роботи учнів 2-4 класів.

Також із задоволенням школярі молодших класів відвідують і бібліотечні уроки, під час проведення яких використовуються нетрадиційні елементи, інтерактивні уроки пов’язані з комп’ютером.

Наприклад, з учнями 3 класу був проведений урок по творчості великого кобзаря Т.Г.Шевченка. Діти ознайомились поглиблено з біографією і творчістю кобзаря. Переглянули багато картин письменника, яких нажаль не має у нас в бібліотеці, але завдяки комп’ютеру діти мали можливість це зробити. Проведено аналіз картини «Мені тринадцятий минало», після чого діти дали відповіді на такі питання :

- Де відбуваються події, зображені на картині?

- Хто зображений на передньому плані?

- У що одягнений хлопчик?

- У якій позі зобразив художник малого пастушка?

- Що робить хлопчик?

- Що ви можете сказати про нього?

- Чим подобається вам ця картина?

- Яке враження вона на вас справила?

Дітям дуже сподобався бібліотечний урок вони були в захваті від комп’ютерних можливостей і на кінець нашого уроку вони заспівали пісню на вірші Т.Г.Шевченка «Думи мої думи».

Ще було проведено багато цікавих уроків для учнів молодших класів з використанням інформаційних технологій (комп’ютерної техніки). Ми переглянули творчість і біографії дитячих письменників, яких нажаль немає в бібліотеці це такі як, Грицько Бойко, Наталя Забіла, Анатолій Костецький, Оксана Іваненко, повчальні твори Василя Сухомлинського для дітей,

читали вірші, загадки, цікаві дитячі історії а в кінці уроку переглянули мультфільми на вірші цих письменників.

У школі традиційними стали тематичні місячники та предметні тижні. Активну участь у проведенні цих заходів бере і наша бібліотека, де готуються виставки літератури для додаткового читання. Добираю літературу та питання для проведення вікторин, інтелектуальних ігор, надаю допомогу учням у доборі літератури для написання рефератів. Підбираючи літературу, намагаюсь якнайшвидше розкрити тему, знайти нову літературу, використовуючи при цьому картотеку газетних та журнальних статей, адреси освітніх сайтів в Інтернеті, рекомендаційні списки по темах, тематичні папки. Ось деякі назви тематичних папок, які є в бібліотеці: «Твори добро,бо ти людина», «Бібліотека – на стражі здоров’я», «Скарбничка педагогічного досвіду»(Сухомлинський, Макаренко, та ін.), «Світ професій», «Учням про роботу з книгами», «Чорнобиль не має минулого», «Звичаї та побут нашого народу», «Мій край, моя історія жива», «Голодомор – сумна сторінка у житті українського народу». На допомогу класним керівникам у роботі з батьками оформлені папки «Батькам про виховання», де зібранні статті по педагогіці та психології, розроблені бесіди та виступи на батьківських зборах, списки рекомендованої літератури.





«Шевченківські дні»



«Мій край, моя історія жива»

Дуже весело і цікаво проходять передноворічні вечорниці – це такі свята: Андрія, Святого Миколая. Діти взнають багато цікавого. Тут розвивається вся духовність, любов до рідного краю, інтерес до історії українського народу. Школярі мають можливість на практиці ознайомитися з усіма обрядами.



Хто з нас не любить казок. Вибираєш першу ліпшу книжку і опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі і кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки або просто твої ровесники. Ростуть там велетенські ріпки такі, що дітей гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б’ються за правду з лютим ворогом. Навіть я знаходячись в дорослому віці теж побувала в казці в ролі казкового героя Діда Мороза.

Є в нашому шкільному житті і відзначення сумних подій: „День пам’яті жертв голодомору”, „Чорнобильська трагедія”, „Визволення України від фашистських загарбників”. Ну і, звичайно, День перемоги. Святковий, знаменний день, що несе болючі спогади. В цей день ми щиро вітаємо ветеранів села. Біля обеліску Слави проходить урочистий мітинг.


В бібліотеці діє постійна книжкова виставка великого „Кобзаря” де під його портретом написаний золотий вислів і всі діти читають цей вислів, запам’ятовують його назавжди і ставлять собі за мету.

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте.

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Т. Г. Шевченко

В Шевченківські дні ми проводили безліч заходів, в бібліотеці діє книжкова виставка, на коридорі бібліотекар робить виставку ілюстрацій з різних творів

Т. Г. Шевченка, різні сканворди, кросворди, головоломки. Після уроків був проведений захід по творчості великого „Кобзаря”. Діти читали вірші, проведена вікторина „Чи добре ти знаєш біографію і творчість великого письменника.




Взагалі в нашій школі проводиться безліч різноманітних заходів, для того щоб діти більше приділяли уваги читанню. Дуже активно і з великим заохоченням проходить в школі підписка на дитячі та юнацькі видання. Кожен клас школи виписує цікаву газету чи журнал таким чином бібліотека поповнюється цікавими виданнями такими , як «Журавлик», «Новачок», «Долоньки», «Бабусині казки», «Дивосвіт», «Задавака», «Планета знань», «12+», «Однокласник», «Пригоди». На перерві або після уроків діти мають можливість переглянути ці видання.



Ще одна форма індивідуальної роботи з читачами – індивідуальне розповсюдження інформації. Ця форма використовується в роботі з адміністрацією школи, яка отримує індивідуальну інформацію про нові надходження і статті, надрукуванні в періодичних виданнях.

Формування читацьких інтересів і індивідуальне керівництво читанням – це спільні дії вчителів, бібліотекарів і батьків. Разом з класними керівниками бібліотека проводить індивідуальну роботу з батьками, звертаючи їх увагу на значення формування культури читання у дітей. Велике значення у формуванні читацьких інтересів має сімейне читання. Тому, спілкуючись з батьками, проводяться індивідуальні бесіди про їх ставлення до читацьких інтересів дітей, запрошуються на екскурсії з дітьми.

Книжкова виставка є однією з основних форм популяризації книги та змістовного розкриття книжкового фонду. Орієнтовані на інформацію для користувачів про зміст фонду, його різноманітність і багатство, нові надходження до бібліотеки, рекламу окремих видань, вони пропагують нові твори українських та зарубіжних письменників. Серед наших читачів виставки користуються неабияким попитом. Оформляємо виставки-ікебани, виставку одного жанру, виставку-пораду,екскурсію, виставку-календар, вернісаж, хобі, тематичні виставки. Ми пересвідчилися, що багато виховних заходів, свят, різних інтерактивних форм роботи краще сприймаються, коли є книжкова виставка.

Серед наочних форм популяризації документів найважливіше місце посідає книжкова виставка — традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке первісне ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача. Привернення уваги до тієї чи іншої проблеми, того чи іншого документа — одна із важливих задач виставкової діяльності відділу. Популярності в нашій школі набули наступні інноваційні форми книжкових виставок:

виставка–діалог;

виставка–конкурс (біля виставки «Що вам дорого в рідному краї?» був оформлений плакат з умовами конкурсу на кращий відгук, малюнок, твір на задану тему);

виставка–словник (експонується на допомогу самоосвіті читачів, наприклад, щоб пояснити термін «євроінтеграція», ми розмістили поряд «Короткий політичний словник», «Економічний словник», історичні довідки, матеріали з газет, де розкривається значення цього терміна); виставка–вікторина (так, на виставці «Чи знаєте ви українську класику?» пропонували запитання і книги, в яких можна знайти відповіді); виставка–роздум;

виставка–дискусія («Як ви ставитесь до спілкування з людиною, хворою на СНІД?» представляла думки наших читачів, в яких відображені різні погляди на цю проблему);

виставка–порада (поради фахівця з проблеми «Як розвинути пам’ять»; фактографічна інформація супроводжувалася списком рекомендованої літератури для самоосвіти з цього питання);

виставка–кросворд/чайнворд (наприклад, «Математична фантазія»), яка стимулює та розвиває допитливість, спонукає до більш уважного прочитання поданих на виставці джерел;

виставка–хобі (наприклад, «Наші руки не для нудьги», на якій поряд з книгами, що рекомендуються, ми експонували предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викрійками з цих книг чи журналів, а також предмети праці, не тільки задовольняла читацькі потреби, а й допомагала довідатися про нові книги певного жанру).

Книжкові виставки в практиці бібліотечно-бібліографічної роботи зустрічаються частіше, ніж інші форми візуальної роботи. Якщо заглянути в історію бібліотечної справи, то виставки в світовій бібліотечній практиці беруть свій початок від демонстрації окремих рідкісних і цінних книг в середньовічних монастирських бібліотеках, так званих "цимелій". В 2-й половині Х1Х століття, коли західноєвропейські книгосховища були вперше відокремлені від читальних залів, в бібліотеках почали експонуватися книги. В 50-ті роки Х1Х століття в Санкт-Петербурзькій Публічній бібліотеці з’являються перші книжкові виставки, організатором яких був відомий мистецтвознавець, громадський та бібліотечний діяч В.В.Стасов, який працював тоді в відділі мистецтва. Ці виставки носили характер музейних експозицій. На них демонструвалися найбільш цінні примірники з книжкових скарбниць бібліотеки. Книжкова виставка в бібліотеці залишається однією із форм зорової реклами літератури, яка має ціль просування кращих наукових, виробничо-технічних та художніх книг читачам. Основними перевагами книжкових виставок є наочність та оперативність. Таким чином, ми можемо сформулювати визначення книжкової виставки.



Виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. Задум виставки, ідея, загальний образ, що складається з багатьох фрагментів – все має значення. Виставка – це експозиція різних документів бібліотеки до 50 примірників, об’єднаних відповідним принципом відбору. Вона має експонуватись протягом певного часу і покликана пробуджувати у читачів інтерес до літератури, а також має розкривати книжкові фонди бібліотеки.

Фахівці пропонують класифікувати виставки за наступними ознаками:

- за статусом – самостійні чи супроводжуючі масовий захід;

- за змістом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;

- за цільовим призначенням – на допомогу у навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;

- за часом публікації і надходження в бібліотеку представлених на них матеріалів – нових надходжень, за різні роки, «забутих видань»;

- за місцем експонування – розташовані в бібліотеці чи за її межами;

- за термінами функціонування – постійні, тривалі, короткочасні;

- за повнотою розкриття фонду – переглядові, локальні, поличні;

- за видами видань – книжкові, інших видань (журнальні чи газетні та ін..), кількох видань одночасно (комплексні), нових носіїв інформації (CD-ROM, платівок, мікрофільмів та ін.);

- за конструкційними особливостями – вітринні, внутрістелажні, внутріполичні, виставки-«розвали» на столах, пересувні, «кільцеві» та ін.;

- за підставами для проведення – з ініціативи бібліотекарів, за пропозиціями читачів бібліотеки, на замовлення установ і підприємств;

- за ступенем доступності – безкоштовні і платні;

- за джерелами фінансування – бюджетні, позабюджетні.

Проте творчість і фантазія бібліотекарів безмежні і зараз віднайдено чимало видів виставок, що не вписуються в цю класифікацію. Після аналізу публікацій і практичного досвіду нашої бібліотеки представляється можливим виділити наступні види виставок:



- виставка новинок (нових надходжень). Література на такій виставці об’єднується за чисто формальною ознакою: час виходу в світ і надходження до бібліотеки. Літературу на такій виставці можна підібрати по галузях знань. Різновидом виставок новинок є виставка нових журналів. Нові журнали також підбираються по галузям знань. Бажано за кожною назвою журналу закріпити відповідне місце на вітрині.

- виставка-діалог. Основна її ознака – проблемна, дискусійна форма її назви і роздумів. Такі назви повинні викликати інтерес читача, активізувати сприймання матеріалу, наштовхувати на самостійне вирішення проблеми, яка є в назві виставки. Розділи виставок можуть бути мобільними, змінюватись в залежності від питань, якими цікавляться читачі в межах запропонованої теми. Питання можна зібрати з допомогою міні-анкети (Чи звернули ви увагу на виставку? Які книги на виставці вас зацікавили? Які ще проблеми по темі виставки вас хвилюють?) або альбому , куди читачі записують свої побажання та запитання.

- виставка-вікторина. Ставить за мету розширити кругозір читачів і звернути їхню увагу на книги, які рідко запитують. Необхідно написати текст звернення до читачів, тобто розкрити умови виставки-вікторини. Пропонуються питання і книги, в яких можна знайти відповіді. Книги систематизуються по-різному: питання – книга (підказка), питання – книги врозкидку. Переможцю у вікторині – приз.

- виставка-конкурс. Частіше застосовується в роботі з дітьми. Біля виставки розміщається плакат з умовами конкурсу на кращий малюнок, вірш, розповідь на відповідну тему. Зазначається дата, коли будуть підводитись підсумки, роботи збираються в підготовлений конверт на виставці.

- виставка однієї книги (статті). Експрес-виставка нової книги, журнальної публікації – ефективний спосіб популяризації проблемної літератури і матеріалів про неї. Гострота та актуальність проблематики – найважливіший критерій вибору книги для такої виставки. На виставці демонструється не тільки сама книга, але й критичні матеріали, які з’явилися в пресі. Ефективним буде залучення суперечливих відгуків, протилежних оцінок одного і того ж твору, рецензій, відгуків читачів, письменників та ін..

- виставка-реклама. Реклама бібліотеки і її можливостей буває різного змісту. Звичайно, це постійні або тимчасові експозиції про історію створення бібліотеки, демонстрація її раритетів, ілюстративних матеріалів про етапи розвитку, відгуки читачів і гостей та інші матеріали.

- виставка-дискусія. На виставці, як правило представлені видання, які розглядають одне питання, але висвітлюється воно з різних, інколи протилежних боків. Ці видання залучають читача до дискусії, привертають увагу до проблемних моментів теми.

-виставка-календар. Можна оформити календар народних прикмет, календар професійних свят, календар літературних дат тощо. Читацька адреса буде залежати від теми виставки і її матеріалів.

- виставка книжкових ілюстрацій. На виставці розташовуються розкриті ілюстровані книги на будь-яку тему, але акцент робиться на ілюстрації. Будуть цікавими виставки ілюстрацій одного художника, до книг одного жанру, з однієї теми, наприклад «Мороз і сонце» (зимові пейзажі). Виставка розвиває погляд на книгу як художню цінність, де синтез тексту й ілюстрацій створюють неповторний образ.

- виставка-хобі. На виставці поряд з книгами,що рекомендуються, експонуються предмети, виготовлені за порадами, рецептами, кресленнями, викройками з цих книг чи журналів, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлені ці вироби. Наприклад: «Макраме – це просто...», «Наші руки не для нудьги» та ін.

- виставка-порада і виставка-рекомендація. Між цими виставками немає великих розходжень. Подаються поради фахівця з будь-якої проблеми, фактографічна інформація, список літератури за темою виставки, що рекомендується для самоосвіти з даного питання.

- виставка одного автора. Як правило, така виставка організується до ювілеїв письменників, але може бути постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене ім’я письменника. Читацька адреса виставки може бути різноманітною, у залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника.

- виставка-ікебана. Допомагає, якщо є бажання, додати до інтер’єру бібліотеки художньо виразного вигляду, підсилити естетичну ауру. Треба лише проявити фантазію й обов’язково оформлювати такі виставки. На них представляються книги з цієї тематики, обв’язкова наявність композицій із квітів.

- виставка-аукціон. Ця виставка поєднує літературу про окремого народного майстра чи окремий вид народної творчості з популяризацією самих виробів і, можливо, подальшою їх реалізацією читачами бібліотеки. Наприклад теми таких експозицій: «Краса – своїми руками», «Батик – мистецтво розпису тканин».

- експрес-виставка – позапланова оперативна, пов’язана з виникненням злободенних тем, появою актуальних документів, соціально-значущих цікавих публікацій, що потребують громадського відгуку.

- виставка-кросворд (виставка-чайнворд) – передбачає обов’язкову наявність кросворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, в якій можна знайти відповіді. Такі виставки стимулюють та розвивають допитливість, спонукають до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел.

- виставка-знайомство. Вона організується для того, щоб познайомити читача з будь-якою цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина і т.д.)

- виставка-гербарій. Головною умовою цієї виставки є наявність гербарію, а потім вже йде відбір книг і періодичних видань про ці рослини.

- виставка одного жанру. Ця виставка покликана задовольняти читацькі потреби і допомогти довідатися про нові книги з однієї жанрової специфіки: детективи, історичний роман, фентезі, авантюрний роман і т.д.

- виставка-настрій. Цю виставку може організувати бібліотекар за творами класиків. Приверне увагу тема: «Як вірно сказано … не мною…про мене».

Розділи виставки: «Герої сумують», «Герої щасливі». Можна запропонувати читачам самим поставити книги на виставку і дати відгук на них: «Я читаю цю книгу, коли мені сумно…», «Я читаю цю книгу, коли мені весело…»



- виставка-питання. Для оформлення такої виставки необхідно провести попередню роботу по збиранню цікавих питань, по їх систематизації. Потім підібрати книги, періодичні видання, в яких читачі знайдуть відповіді на свої питання. На виставці необхідно розмістити текст питання, а поряд – літературу, яка відповідає на ці питання.

- виставка «забутих» книг. Така виставка популяризує здебільшого художню літературу. Вона покликана нагадати читачам про ті цікаві книжки, які певний час у минулому були дуже популярні, а тепер за якихось причин про них забули. Ця виставка збагачує уяву читача про літературу, її ефективність у більшості випадків вища, ніж у виставки новинок.

- звукові виставки. Власне, виставками в прямому розумінні слова їх тепер не назвеш. Це, скоріше, екскурсії, виставки-огляди, які дозволяють записати на аудіо носії текст презентації виставки і використовувати його безліч разів, використовуючи технічні засоби.

- виставка-пошук. Такі виставки доцільно використовувати на бібліотечних уроках, якщо ми хочемо, щоб сьогоднішні учні вміли користуватися каталогами і картотеками бібліотеки і могли самостійно і якісно відшукати матеріал. На виставку необхідно поставити лише частину літератури, іншу учні повинні самі знайти в каталогах і картотеках на стелажах і розмістити її на виставці. Цікавіше буде , якщо школярів розділити на групи і виділити певний час на пошук матеріалу.

- виставка-подорож. Виставки-подорожі набули останнім часом широкого розповсюдження у бібліотеках для дітей. Література про подорожі та відкриття, подорожі на далекі незвідані планети цікавить дітей. Для них доречною буде виставка-подорож «В глибині всесвіту», «Історії розірване намисто», «Гіпотези, знахідки, відкриття», «Дивовижний світ хімії»,

Основні правила, які необхідно пам’ятати при оформленні виставок:

  • книжкові виставки не повинні зливатися з навколишньою обстановкою;

  • виставка має включати ряд декоративних елементів для фокусування уваги читачів;

  • люстрація має образно розповідати про головні особливості книг;

  • кольорові ілюстрації вдвічі «активніші», ніж чорно-білі;

  • ілюстрації захаращені деталями, фотографії масових сцен сприймаються гірше, ніж ті, на яких зображені одна або дві людини;

  • непарне число об’єктів у композиції сприймається краще, ніж парне;

  • асиметричні композиції активніше впливають на глядача, ніж симетричні; перші – динамічні, другі – спокійні, статичні;

- горизонтальні лінії, як правило, асоціюються зі спокоєм та відпочинком, вертикальні лінії викликають асоціації руху, пересування у просторі;

  • найчастіше привертають увагу елементи нові, несподівані, незнайомі;

  • краще сприймається інформація у верхній частині композиції та експонати, розміщені поруч.

При оформленні виставки треба пам’ятати, що велика кількість виставлених книг розсіює та стомлює увагу читачів. Для скорочення її кількості можна скласти рекомендаційний список літератури, яка представлена на виставці. Він яскраво оформлюється та прикріпляється до книжкової полиці.

Книжкова виставка – це форма просування користувачам кращих видань із числа новинок літератури, або книг, пов’язаних спільною темою, шляхом безпосередньої візуальності, яка обумовлює активну роль читача у виборі книг для читання.

Організація будь-якої книжкової виставки має за мету викликати і закріпити зацікавленість читача до певного важливого питання, стати окремою подією, книгою, темою і, в кінцевому результаті, збільшити попит на книги (додаток 2)



3. Робота з батьками

Щоб дитина полюбила книжку, процес читання, бібліотекарю повинні допомагати батьки, їм потрібно задуматись над тим, як зробити книжку другом для дітей і помічником у їх вихованні. Тому наша бібліотека плідно співпрацює з батьками дає повчальні поради. Починаючи від народження дитини , батьки повинні постійно купувати книги, створювати вдома власну бібліотеку, виховувати бережливе ставлення до книги, прищеплювати любов до читання. З цією метою розроблено поради батькам. Практикується проведення анкетування серед батьків на предмет залучення дитини до книги, результати анкет узагальнюються, доводяться до відома класних керівників та класоводів (додаток 3)





Поради батькам

  1. Починаючи від народження дитини, постійно купуйте книги.

  2. Створіть дома власну бібліотеку.

  3. Поповнюйте періодично домашню бібліотеку літературою,відповідно до віку вашої дитини.

  4. Прищепляйте дитині любов до книги.

  5. Виховуйте бережливе ставлення до книги.

  6. Контролюйте читання дитини.

  7. Вчіть переказувати прочитаний твір.

  8. Вчіть дитину вибирати книгу за її уподобаннями.

  9. Виховуйте бібліотечну культуру дитини.


Анкета для батьків

1. Чи маєте ви домашню бібліотеку?

2. Як часто ви купуєте книги для своєї дитини?

3. Чи активно читає ваша дитина?

4. Скільки приблизно книг за рік прочитує ваша дитина?

5. Яким книгам вона надає перевагу?

6. Де ваша дитина бере книги для читання?

7. Чи обговорюєте ви з дитиною прочитану книгу?

8. Чи дозволяєте ви своїй дитині читати книги не за віком?

9. Як ви вважаєте, хто повинен виховувати у дитини любов до книги: ви, учитель чи бібліотекар?

10. Чи читаєте ви книги?

11. Скільки, приблизно, за рік ви прочитуєте книг?

12. Як часто ви купуєте книги для себе?

13. Чи виховує книга вас особисто?

14. Чи обговорюються прочитані книги у вашому домі всією сім'єю?

15. Як ви заохочуєте дитину до читання?

16. Чи пояснюєте ви дитині, для чого потрібне читання книг?

17. Чи здійснюєте ви перевірку техніки читання дитини?





4. Анкетування – як дієвий засіб визначення читацьких уподобань школярів

Щорічно бібліотека проводить анкетування учнів по виявленню читацьких інтересів та якості читання. Анкети складаються в залежності від віку читачів та мети їх вивчення. Дані анкетування використовують для якісного обслуговування читацьких інтересів на художню та довідкову літературу, а загальні дані по кожному класу оголошуються з метою формування в учнів культури читання. Різниця в читацькому розвитку молодших школярів дуже велика, що вивчення особистих особливостей дитини, індивідуальна робота з конкретними читачами дуже необхідна. Як і за якими критеріями вибирають книги молодші школярі? Що хочуть знайти в книгах? Як допомогти їм вибрати необхідне? Для того, щоб знайти відповіді на ці питання, учням 3-4 класів була запропонована анкета. Відповіді на питання анкети дозволили скласти загальне уявлення про інтереси та смаки читача, чи багато книжок читають, яким чином вибирають книги для читання, про що люблять читати.



Анкета на вивчення ефективності роботи шкільної бібліотеки

1. Як часто ви відвідуєте шкільну бібліотеку?

2. Чи є в бібліотеці заняття, яке вас задовольняє?

3. Чи подобається вам обслуговування в шкільній бібліотеці й чим воно відрізняється від обслуговування в сільській (міській) бібліотеці?

4. Які книги ви любите читати?

5. Чи задовольняє вас фонд наявної літератури в шкільній бібліотеці?

6. Які масові заходи ви хотіли б відвідати у шкільній бібліотеці?

7. Як часто на допомогу вам приходять знання і досвід бібліотекаря? Ваше ставлення до нього.

8. Що вам хотілося б змінити у шкільній бібліотеці?


Анкета для виявлення читацьких умінь і навичок учнів 2 класу

1. Чи сам ти читаєш книжки?

2. Чи читають тобі книжки вдома? Які?

3. Про що ти з них дізнався?

4. Чи любиш ти слухати казки, оповідання, вірші? Що більше?

5. Що більше любиш: читати сам(а), чи слухати, як тобі читають?

6. Чи є у вас домашня бібліотека? Які там книжки? Спробуй розповісти про одну із них.

7. Розкажи усе, що ти знаєш про книжку.

8. Де можна брати книжки для читання?

Або: 1. Чи любиш ти читати книги? Які саме?

2. Скільки книг прочитуєш протягом місяця?

3. Яким чином вибираєш книги для читання?

4. Чи береш книги в сільській (районній) бібліотеці?

5. Чи вмієш користуватися бібліотечними каталогами?

6. З якою швидкістю читаєш? Кількість слів за одну хвилину.

7. Чи робиш будь-які записи під час чи після читання?


Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності учнів 3—5 класів

1. Чи є у тебе улюблена книжка? Хто її автор? Яка її назва?

2. Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

3. Чи пам'ятаєш ти тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.

4. Про що найбільше любиш читати?

5. Чи є у тебе улюблені письменники? Назви їх.

6. Хто може допомогти тобі у виборі гарної книжки?

7. На що треба звертати увагу, добираючи потрібну книжку?

8. Чим можна скористатися у бібліотеці, добираючи необхідну книжку?


Анкета для учнів 9—11 класів

1.3 якого часу ти користуєшся шкільною бібліотекою?

2. Скільки книг нараховує твоя бібліотека?

3. Яка в ній література?

4. Чи завжди бібліотекар задовольняє твої запити?

5. Якій літературі ти надаєш перевагу?6. Твої улюблені письменники?

7. Твої улюблені герої книг?

8. Які теми і проблеми тебе цікавлять?

9. Які газети і журнали ти виписуєш? А які б ти хотів(ла) виписувати.

Проведене анкетування учнів 3-5 класів дозволило скласти загальну уяву про інтереси і смаки читачів, чи багато читають, яким чином вибирають книги для читання, про що люблять читати. Зовсім інший характер мало анкетування учнів 9-11 класів. Не зважаючи на те, що інтереси їх різнобічні, аналіз анкет довів, що читання займає не останнє місце в житті учнів (додаток 4).


5. Індивідуальна робота з читачами

Наше суспільство сьогодні називають інформаційним. Цифрові методи обробки даних, електронні видання і, безумовно, Інтернет як глобальна інформаційна мережа змінюють самі підходи до звичних аспектів людської діяльності. З упровадженням новітніх технологій з’являються нові можливості. Перш за все, — це колосальна економія соціального часу, яка досягається за рахунок використання нових видів інформаційних комунікацій. Це також і революційні досягнення науково-технічного прогресу, від яких людство вже ніколи не відмовиться, і перехід до способу життя, пов’язаного з підвищенням рівня споживання інформаційних послуг. Уже сьогодні якість життя багато людей оцінюють відповідно до своїх можливостей використання сучасних інформаційних ресурсів і послуг. Ще так звана відкрита освіта — можливість кожного отримувати освіту протягом усього свого життя, незалежно від місця проживання і мобільності. Крім того, з’явилися нові можливості і для людей з обмеженою мобільністю: інвалідів, матерів, які виховують маленьких дітей. Таких людей у суспільстві багато і потрібно більш ефективно використовувати їхній потенціал. Не останньою є можливість для розвитку інтелекту людини та її творчих здібностей, що винятково важливо і для розвитку всієї цивілізації. Адже в інформаційному суспільстві саме ці якості людини найбільш цінні й необхідні. Сучасні інформаційні технології відкривають усім бажаючим доступ до інформації, а значить, і до знань. При цьому бібліотека розглядається не тільки як джерело отримання різних документів, а ще й як місце міжособистісних стосунків, як центр інформації, культури, дозвілля, додаткової освіти. Оскільки поряд з книгою сформувався новий блок носіїв інформації, використати його зможуть лише ті, хто має необхідні знання і підготовку до навігації в безмежному інформаційному просторі.

Сьогодні вже не так важливо примусити дітей засвоїти певний обсяг інформації, як навчити їх самостійно здобувати нові знання, використовуючи весь спектр інформаційних ресурсів. А для цього потрібно бути інформаційно компетентним користувачем. Тому для працівників дитячих бібліотек навчити читачів користуватися всіма засобами інформації повинно бути одним з першочергових завдань. Адже інформаційна діяльність бібліотек спроможна успішно орієнтувати дітей на майбутнє, стимулювати звертатися до книг, журналів, газет для задоволення своїх навчальних, професійних та особистих інтересів. Адже бібліотека — це структура, яка, повною мірою об’єднуючи теорію і практику, формує інформаційну культуру, наочно показує результати ефективного розв’язання різних типів інформаційних завдань, і добре розуміючи реальні проблеми непідготовленого споживача, орієнтує його у правильному напрямі .

Наша бібліотека працює над створенням комфортного інформаційного середовища . Інформаційне середовище — це не тільки фонд бібліотеки, це ще й організований певним чином простір для маленьких читачів, компоненти якого відповідають особливостям читацького розвитку дитини. Серед них: система інформаційних виставок, каталогів та картотек, а на сьогоднішній день і комп’ютери, які допомагають розкривати інформаційний потенціал бібліотеки. Кожен з цих компонентів є ефективним засобом формування інформаційної культури читача (додаток 5)



План

індивідуальної роботи з читачами в умовах особистісно-орієнтованого навчання і виховання

І.Вивчення читацьких інтересів



Каталог: biblioteka
biblioteka -> «Все для людини і завжди з людиною…» 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського
biblioteka -> «благання мартопляса»: «Братове, до вогню мене прийміть, подайте хліба чесний почастунок —
biblioteka -> Мистецька спадщина Шевченка-художника
biblioteka -> «Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай І крил не обітни!»
biblioteka -> С. В. Харченко Виробничий тренінг з управління персоналом Методичні вказівки
biblioteka -> US1.docx [біографія міністра аграрної політики]
biblioteka -> Література про життя І творчість письменників
biblioteka -> Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації
biblioteka -> Наукова бібліотека ім. Михайла Максимовича Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурс "Шкільна бібліотека" Номінація "Шкільна бібліотека інформаційний центр навчального закладу"
Розвиток читацьких інтересів та формування творчої компетентної особистості шляхом пошуку та впровадження нових технологій в роботі...
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурс „ Шкільна бібліотека 2017" Номінація : „Бібліотека виховний простір навчального закладу"
Недостатньо, щоб виховання не псувало нас, необхідно, щоб воно змінювало нас на краще” (М. Монтень)
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурсу «Шкільна бібліотека − 2017»
До цієї важливої місії долучаються І шкільні бібліотеки, які бібліотечними засобами сприяють формуванню у підростаючого покоління...
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» icon"Бібліотека І молодь: пошук ідей, майстерність, співпраця", який відбувся на базі оюб ім. О. М. Бойченка та бібліотек Знам'янської міської цбс 20-21 червня 2007 року
Олександрійської міських централізованих бібліотечних систем, юнацьких структурних підрозділів бібліотек області на тему "Бібліотека...
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconБібліотеки сумщини (всі дані станом на 01. 01. 2015 року) обласна універсальна наукова бібліотека
У 2014 році бібліотека стала переможцем конкурсу ідей «Смарт-технології в навчальному процесі з використанням інтерактивної дошки»...
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурс "Шкільна бібліотека" Номінація "Майстер бібліотечної справи" Тема: Зустріч за круглим столом "Пам’яті побратимів"
Дев’яносто років тому в селі Старий Кривин народились два хлопчики – Володя та Сергійко. Рідні, односельці й не здогадувались, що...
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconПравила спілкування з книжкою. Гігієна читання. Правила користування книгою. Читання, яке не вадить здоров’ю
Подорож по бібліотеці. Бібліотекар. Читач. Бібліотека домашня та шкільна. Книжкові виставки, стелажі. Самостійний вибір книг
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурс «Шкільна бібліотека-2017»
«Виховання почуття патріотизму, гордості за свою країну, причетності до інноваційних змін у суспільстві через застосування сучасних...
Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурс «Шкільна бібліотека»

Конкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей» iconКонкурсу «Найкращий учитель української мови за кордоном»
Це активна, креативна І талановита «шкільна фея», з якою надзвичайно пощастило її учням, канадським українцям у другому-третьому...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка