Конкурсу «Соняшник-учитель»



Скачати 402.98 Kb.
Дата конвертації20.08.2017
Розмір402.98 Kb.
ТипКонкурс

Додаток 1 до листа МОН України

від «12»12. 2013 р. №1/9-877


Аналіз підсумків

Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності для вчителів-україністів

«Соняшник-учитель» – 2013

та про організацію конкурсу «Соняшник-учитель» – 2014
IV Всеукраїнський конкурс фахової майстерності для вчителів-україністів «Соняшник-учитель» 2013 засвідчив, що кількість його учасників, порівняно з минули роком, істотно зросла (767 учителів у 2012 році; 1502 – у 2013).

До завдань цьогорічного конкурсу традиційно введені питання, що не лише дають можливість учасникам продемонструвати власну фахову ерудицію, а й ознайомитися із не знаними раніше фактами, явищами, інтерпретаціями художніх творів.


Завдання конкурсу «Соняшник-учитель» – 2013:

  1. У давній українській мові слова копа, горстка, пасмо, чисниця, тьма мали числове значення. Яка з наведених лексем мала значення «десять тисяч»?

а) копа; б) горстка; в) пасмо; г) чисниця; д) тьма.


*




а)

б)

в)

г)

д)

7,92%

0,91%

2,26%

9,95%

78,96%

* Після кожного завдання наведено відсоток учасників, які обрали певні варіанти відповідей. «Жирним» позначено правильну відповідь.

Ще в давньоруському рахунку слово тьма (похідне від татарського) позначало десять тисяч, військо в десять тисяч чоловік. І Академічний тлумачний словник (1970–1980) фіксує за цією лексемою згадане значення, і в розмовному стилі нерідко користуємося словом тьма для позначення великої кількості когось, тому більшість учасників гри легко впоралися із завданням.




  1. У якому рядку неправильно скорочено географічну назву?

а) м. Кам’янець-Поділ. (місто Кам’янець-Подільський);

б) м. Корсунь-Шевченків. (місто Корсунь-Шевченківський);

в) м. Камінь-Кашир. (місто Камінь-Каширський);

г) м. Івано-Франків. (місто Івано-Франківськ);

д) м. Новоград-Волин. (місто Новгород-Волинський).


а)

б)

в)

г)

д)

37,25%

12,92%

8,54%

38,06%

3,23%

З метою уникнення непорозумінь при розшифруванні скорочених позначень створено низку правил скорочення. До скорочень вдаємося нечасто. Проте доцільно опрацювати цей матеріалу, наприклад, під час занять мовних гуртків.


  1. Важливу роль у становленні української морфологічної термінології наприкінці ХІХ ст. відіграла «Граматика руської мови» С. Смаль-Стоцького і Т. Гартнера (1893 р.). У цій граматиці як окремі частини мови кваліфіковано дієприкметник, дієприслівник і дієіменник. Останнім терміном науковці позначили

а) інфінітиви; б) слова категорії стану; в) модальні слова;

г) віддієслівні іменники; д) прислівники.




а)

б)

в)

г)

д)

35,93%

8,47%

4,86%

45,54%

5,20%

Вивчення мовних явищ у діахронії виявилося складним завданням, оскільки питання з історії мови майже не вивчаються у програмах загальноосвітніх навчальних закладів. Інфінітив являє собою форму імені зі значенням дії, тому в українських граматиках поч. ХХ ст. помітною була тенденція до заміни інтернаціонального терміна інфінітив власне українським дієіменник.


  1. У слов’янських мовах розрізняють три перехідних пом’якшення задньоязикових приголосних. У якому слові приголосний [ц´] виник унаслідок ІІ палаталізації (ІІ–ІІІ ст. н.е.)?

а) птиця; б) ціна; в) лице; г) отець; д) вівця.


а)

б)

в)

г)

д)

14,98%

21,43%

27,76%

23,73%

12,10%

Запитання належить до царини історичного мовознавства: наслідком і другої, і третьої палаталізацій є перетворення [г], [к], [х] на відповідні свистячі звуки, що й відбилося у кількості обраних варіантів (а) та (г).


  1. У якому реченні неправильно вжито стійке словосполучення?

а) Нагадайте дітям про небезпеку на дорозі, це особливо має рацію під час літніх канікул.

б) Він мав рацію, застерігаючи від поїздки.

в) Ти боїшся й маєш рацію, бо вже пізня година.

г) Клієнт завжди має рацію.

д) У цій ситуації ми мали рацію.


а)

б)

в)

г)

д)

81,95%

3,05%

6,09%

5,19%

3,72%

Запитання виявилося нескладним для вчителів. Лексика й фразеологія є чи не найбільш цікавими й популярними розділами мовознавства. Крім того, останнім часом дуже багато уваги приділяється як подоланню явищ мовної інтерференції, так і вивченню питомо українського матеріалу.


  1. Назвіть ім’я скульптора й живописця українського походження, академіка Королівської канадської академії мистецтв, автора пам’ятників Т. Г. Шевченкові у Вашингтоні, Буенос-Айресі та Санкт-Петербурзі.

а) Богдан Мазур; б) Леонід Молодожанин; в) Володимир Сухорський;

г) Микола Невеселий; д) Микола Зноба.




а)

б)

в)

г)

д)

12,42%

72,39%

7,19%

3,36%

4,64%

Значна кількість пам’ятників Т. Г. Шевченкові в різних куточках світу, створена Леонідом Молодожанином (Лео Молом), що сприяло уславленню прізвища цього українського скульптора.


  1. Явище «фольк-модернізму», що виникло в кінці ХІХ ст. в Україні, поєднало теми й образи народних традицій зі значною кількістю сміливих естетичних новацій. У кінематографі воно насамперед представлене роботами О. Довженка. На межі 60–70-х років ХХ ст. нове покоління кіномитців повернулося до духу «фольк-модернізму» та створило шедеври українського поетичного кіно. Якими іменами представлене згадане покоління кінодіячів?

а) О. Алов, В. Наумов, С. Параджанов;

б) С. Параджанов, Ю. Іллєнко, Л. Осика;

в) Л. Осика, О. Алов, В. Наумов;

г) Ю. Іллєнко, С. Параджанов, О. Алов;

д) В. Наумов, О. Осика, Ю. Іллєнко.


а)

б)

в)

г)

д)

11,32%

61,44%

3,09%

19,57%

4,58%

Більшість учасників конкурсу впевнено обрали варіант, де вказані три автори шедеврів українського поетичного кіно: С. Параджанов («Тіні забутих предків»), Ю. Іллєнко («Білий птах з чорною ознакою», «Вечір на Івана Купала») та Л. Осика («Камінний хрест»). Істотна кількість тих, хто обрав варіант г зумовлена, ймовірно, популярністю фільмів, знятих О. Аловим («Павло Корчагін», «Бєг», «Тегеран 43»).


  1. Він народився в м. Лохвиця Полтавської губернії, закінчив Харківську консерваторію, працював як композитор і диригент у харківських драматичних театрах. Згодом жив і працював у Москві. Один із творців радянської оперети. Найяскравіше його талант виявився в музиці до фільмів («Три товариші», «Цирк» тощо). Прізвище цього композитора

а) Б. Лятошинський; б) Л. Ревуцький; в) І. Дунаєвський;

г) К. Богуславський; д) П. Майборода.




а)

б)

в)

г)

д)

3,20%

3,66%

80,34%

2,74%

10,06%

І. Дунаєвський – досить відомий радянський композитор, автор багатьох пісень, у тому числі й творів до відомих кінофільмів, тому відсоток правильних відповідей на це запитання є досить високим.


  1. Яких зображень не повинно бути на весільному рушнику?

а) сонця й води; б) маку й хмелю; в) зозулі й солов’я;

г) соколів та півнів; д) дуба та винограду.




а)

б)

в)

г)

д)

5,69%

17,06%

52,11%

19,91%

5,23%

Традиційно в народній творчості зозуля уособлює чи недобру матір, чи самотню жінку, відповідно до чого можна було визначити, що на рушнику не зображували саме зозулю й солов’я.


  1. Який термін не використовується для позначення відтворення чужого мовлення?

а) невласне пряма мова; б) підпорядкована пряма мова;

в) вільна пряма мова; г) напівпряма мова; д) здогадна пряма мова.




а)

б)

в)

г)

д)

7,65%

23,06%

10,84%

13,47%

44,98%

Для передачі чужого мовлення найчастіше використовується пряма та непряма мова. Терміни напівпряма мова й підрядно-підпорядкована є синонімами, а от самостійного терміна підпорядкована пряма мова не існує.


  1. Прямим відповідником імені грецького походження Георгій, що означає «землероб», є ім’я слов’янського походження Юрій, поширене серед українців. А яке слов’янське чоловіче ім’я є відповідником грецького імені Теодор, або Феодор (укр. Федір)?

а) Володимир; б) Богдан; в) Святослав; г) Зорян; д) Ждан.


а)

б)

в)

г)

д)

2,42%

74,61%

1,73%

8,08%

13,16%

Запитання виявилося нескладним для більшості учасників гри, оскільки більшість учителів-філологів цікавиться походженням та семантикою імен.


  1. Який зі своїх автопортретів Т. Г. Шевченко написав через 15 років після його першого начерку олівцем?

а) б) в) г) д)




а)

б)

в)

г)

д)

20,28%

15,76%

38,59%

16,22%

9,15%

Питання виявилося досить складним через те, що не всі пам’ятають з біографії Шевченка-художника епізод, коли за малюнком олівцем, виконаним ще 1845 р. і відшуканим Шевченком пізніше, у травні 1860 р. було створено автопортрет зі свічкою. З автопортрета дивиться молоде, енергійне обличчя поета. Зображення свічки має символічне значення: поет несе людям світло нового життя, правду.


  1. Подивіться на графічні зображення мотивів-символів української вишивки та оберіть варіант відповіді, де подано їх назви відповідно.




а) ластівка, виноград, хміль, чорнобривці, берегиня;

б) виноград, ластівка, чорнобривці, берегиня, хміль;

в) хміль, берегиня, ластівка, виноград, чорнобривці;

г) ластівка, виноград, чорнобривці, хміль, берегиня;

д) чорнобривці, ластівка, виноград, берегиня, хміль.


а)

б)

в)

г)

д)

23,09%

0,94%

2,11%

71,40%

2,46%

Своєю конфігурацією орнаменти нагадують ті об’єкти, які вишивальниці наділяли магічною силою й зображували на тканині. Можемо побачити, наприклад, у першому орнаменті ластівку, в останньому – фігурки Берегині, середній нагадує чорнобривці, а закручені другий і четвертий – виноград і хміль.


  1. Чому горілку козаки називали оковитою?

а) бо її чистоту порівнювали з чистотою очей;

б) бо вважали, що вона накидає на людину окови;

в) за співзвучністю з латинською назвою aqua vitae («вода життя»);

г) бо вважали, що покровителем веселощів є один з основних богів давньоруського пантеону – Зелений Змій із великими очима;

д) бо такою назвою козаки намагалися вказати на те, що горілку зроблено з чистого й соковитого жита.


а)

б)

в)

г)

д)

6,19%

22,20%

46,26%

5,96%

19,39%

Завдання виявилося середнім за складністю. Не всі учасники конкурсу пам’ятають, що спочатку горілку вживали лише як лікарський засіб (таку собі «живу воду»). За етимологічним словником української мови, оковита – це міцна горілка високого ґатунку. Слово запозичено із середньолатинської мови, можливо, через посередництво польської. Aqua vitae «горілка» – буквально «вода життя».


  1. Уперше «Кобзар» Т.Г. Шевченка в перекладі російських поетів побачив світ

а) 1841 року; б) 1860 року; в) 1914 року; г) 1964 року;

д) 1991 року.




а)

б)

в)

г)

д)

8,19%

68,41%

11,64%

10,93%

0,83%

Приємно, що переважна більшість учасників конкурсу пам’ятає про анонсовану в липні 1860 р. в петербурзькому часописі «Современник», число 7, літературну новинку: слідом за чудовим виданням «Кобзаря» Т.Г. Шевченка українською мовою найближчим часом побачить світ російський переклад книги.


  1. Вислів «Пиши як чуєш, а читай як бачиш», що найбільш точно ілюстрував свого часу заміну в українському правописі традиційно-етимологічного принципу на фонетичний, належить

а) Борису Грінченку; б) Маркіяну Шашкевичу;

в) Олександру Павловському; г) Пантелеймону Кулішу;

д) Степану Смаль-Стоцькому.


а)

б)

в)

г)

д)

26,46%

39,20%

7,04%

20,63%

6,67%

Багатьом відома діяльність Б. Грінченка та П. Куліша щодо створення норм української літературної мови, проте саме Маркіян Шашкевич таким чином сформулював фонетичний принцип українського правопису


  1. Спочатку слово жупан (назва верхнього одягу в українців аж до ХІХ ст. включно) у мові сарматів означало

а) «жрець»; б) «багатій»; в) «воїн»; г) «старійшина»; д) «бідняк».


а)

б)

в)

г)

д)

2,08%

41,88%

7,69%

41,76%

6,59%

Етимологія слова жупан є досить прозорою, оскільки в основі його семантики лежить значення надійності, комфорту й статечності, тому незначна розбіжність у відсотках між пропонованими значеннями б (41,88) та г (41,76) вказує на апелювання до логіки під час пошуку правильної відповіді, що й спричинило такий розподіл обраних учасниками конкурсу варіантів.


  1. Новаторським продовженням традицій народних дум у першій третині ХХ ст. є

а) драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки;

б) драматична поема «Подорож у казку» Олександра Олеся;

в) повість «У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської;

г) роман у новелах «Вершники» Ю. Яновського;

д) роман «Роксолана» О. Назарука.


а)

б)

в)

г)

д)

6,36%

15,09%

20,45%

41,52%

16,58%

Більшість учасників конкурсу, аналізуючи роман «Вершники», відзначають притаманне цьому творові поєднання епічної розповіді з романтичною піднесеністю та глибоким ліризмом, характерне для поетики народних дум. Сюжети ж решти наведених у завданні творів базуються на народних піснях, казках, переказах, слов’янській міфології.


  1. Євген Сверстюк у приватному спілкуванні називав його тільки так: Базилеос. Через багато років у збірці есе «Блудні сини України» автор в однойменній статті поділився спогадами про товаришування з цим митцем. Отже, Базилеос – це

а) Василь Симоненко; б) Іван Світличний; в) Василь Стус;

г) Ігор Калинець; д) Григір Тютюнник.




а)

б)

в)

г)

д)

7,89%

9,42%

73,66%

6,49%

2,54%

Завдання виявилося нескладним, оскільки більшість учасників конкурсу ознайомлені з есе Євгена Сверстюка «Базилеос», у якому автор пояснював абсолютну доцільність такого імені: «Василь Стус, якому і народитись випало на Свят-Вечір, був людиною, створеною для легенди».


  1. Іван Огієнко називав запозичені слова, які невмотивовано й недоречно використовувалися замість питомих українських, так:

а) жуки; б) скорпіони; в) шашіль; г) мурахи; д) тля.


а)

б)

в)

г)

д)

7,07%

15,79%

55,71%

2,82%

18,61%

У статті «Мовна культура – сила політична» (часопис «Рідна мова», число 4 (квітень), 1933 р.) І. Огієнко наголошував на тому, що «мовні покручі» (чужомовна лексика) не лише псують мову, але і «скорпіонами отруюють її»: «Не той пише добре, хто пише красно, – честь і хвала тому, хто пише ясно» (С. 165). І. Огієнко ж мав на увазі те, що іншомовне слово отруює «простір мови», і через нього зникає (вмирає) питомо українська лексема.


№ завдання

Рис. 1. Відсоток учасників, які обрали правильні відповіді
Коментар до завдань конкурсу «Соняшник-учитель» – 2013

  1. У східних слов’ян слова копа означає «одиницю лічби: 5 дюжин (60 штук), 60 снопів, дощок тощо»; горстка – «жмуток конопель, льону з 4–5 жмень»; пасмо – «одна з частин, на які поділяється міток пряжі; пасмо становило 10 чисниць»; чисниця – «десята частина (три нитки) пасма»; слово тьма в Давній Русі позначало десять тисяч. Відповідь: д.

  2. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу частину, якщо вона закінчується на -ський (наприклад, м. Кам’янець-Поділ. (місто Кам’янець-Подільський), м. Корсунь-Шевченків. (місто Корсунь-Шевченківський), м. Камінь-Кашир. (місто Камінь-Каширський), м. Новгород-Волин. (місто Новгород-Волинський)).

Інші географічні назви, що пишуться з дефісом, не скорочують (наприклад: Івано-Франківськ, Михайло-Олександрівка, Олексієво-Дружківка). Відповідь: г.

  1. У граматиці С. Смаль-Стоцького та Т. Гартнера (1893 р.) терміном дієіменник позначено сучасний інфінітив, який є скам’янілою формою давального відмінка віддієслівних іменників з основою на і (ti > ти), наприклад: платити, керувати, вказати. Відповідь: а.

  2. У період існування спільнослов’янської мовної єдності звуки [г], [к], [х] були твердими приголосними й зовсім не могли пом’якшуватись. Голосні ж переднього ряду [і], [e], [ь], [ѣ], [ę] обов’язкового пом’якшували ті приголосні, що стояли безпосередньо перед ними. Із цієї причини [г], [к], [х] перед голосними переднього ряду не могли зберігатися, на їх місці виникли нові приголосні, здатні пом’якшуватися. Таке утворення нових м’яких приголосних на місці [г], [к], [х] перед голосними переднього ряду називають перехідною палаталізацією.

У слов’янських мовах розрізняють три перехідних пом’якшення задньоязикових приголосних.

І палаталізація (ІІІ–ІV ст. до н.е.): [г], [к], [х] перед голосними переднього ряду змінилися на м’які шиплячі: другъ – друже, рQка –рQчька, сухъ – сушити. Наслідки І палаталізації повністю зберігаються в усіх сучасних слов’янських мовах у вигляді чергування приголосних.

ІІ палаталізація (ІІ–ІІІ ст. н.е.): [г], [к], [х] перейшли в [з΄], [ц΄], [с΄] перед [ѣ] та [и] (<оị).

Наприклад, у слові ціна звук [ц΄] виник зі звука [к] (порівняймо: цѣна – лит. кain). Унаслідок ІІ палаталізації виникло чергування [г], [к], [х] з м’якими [з΄], [ц΄], [с΄]: муха – мусѣ, бокъ – боцѣ. Це чергування зберегли сучасні українська й білоруська мови.

ІІІ палаталізація: приголосні [г], [к], [х] перейшли в [з], [ц], [с] після голосних переднього ряду: пътаха – пътица, отьць (*отькъ), ликъ – лице, овьца (*ovьkа) (див. Німчук В. В. Палаталізація / В. В. Німчук // Українська мова. Енциклопедія / Редкол. В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. – К. : «Укр. енцикл.», 2000. – С. 417–418). Відповідь: б.


  1. Стійке словосполучення мати рацію стосується намірів, дій, учинків людини, групи людей, колективу й має значення «діяти, думати правильно, слушно». Мати рацію може лише певна особа, група осіб, колектив. Неправильний вислів: Нагадайте дітям про небезпеку на дорозі, це особливо має рацію під час літніх канікул (треба доцільно, необхідно). Відповідь: а.

  2. Леонід Молодожанин (Лео Мол) – відомий український скульптор, який здобув світову славу на початку 1960-х років, коли виграв міжнародний конкурс на спорудження пам’ятника Кобзареві у Вашингтоні. Згодом Леонід Молодожанин викарбував і пам’ятники Т. Г. Шевченкові в Аргентині, Бразилії, а у 2000 р. – у російському місті Санкт-Петербург, де колись навчався. Відповідь: б.

  3. С. Параджанов («Тіні забутих предків»), Л. Осика («Камінний хрест»), Ю. Іллєнко («Білий птах з чорною ознакою», «Вечір на Івана Купала») є авторами шедеврів українського поетичного кіно.

До когорти шістдесятників належали й Олександр Алов та Володимир Наумов («Тривожна молодість», «Павло Корчагін», «Біг», «Тегеран-43» та ін.). Проте, за свідченнями кінознавців, у фільмах шістдесятників О. Алова та
В. Наумова означень етнічності не було: фільми прочитувалися як «радянські», а не «українські» (Пащенко А. Українське кіно як зразок національного кінематографа.). Відповідь: б.

  1. Б. Лятошинський – український композитор, диригент, один із основоположників модерного руху в українській музиці. Викладав у Київській та Московській консерваторіях. 1939–1941 рр. – голова Спілки композиторів України.

Л. Ревуцький – український композитор, педагог, музичний і громадський діяч. Викладав у Київській консерваторії. Автор творів великих музичних форм, значний внесок зробив у розвиток жанру обробку народних пісень.

І. Дунаєвський – радянський композитор. Закінчив Харківську консерваторію. Працював як композитор і диригент у харківських драматичних театрах. З 1924 р. жив у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири. Один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Найяскравіше виявився талант І. Дунаєвського в музиці до фільмів «Веселі хлоп’ята», «Три товариші», «Воротар», «Цирк», «Діти капітана Гранта», «Волга-Волга» та ін.

К. Богуславський – український композитор, співак, хормейстер. Народився на Харківщині. На початку 1920-х рр. виступив як автор перших українських радянських масових пісень, створив багато популярних червоноармійських пісень, пісень для школярів, обробок українських народних пісень. Музичний редактор Харківської радіостудії. Репресований 1937 р.

П. Майборода – український композитор. Навчався в Київській консерваторії. У 1947–1950 рр. – викладач Київської консерваторії. Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень –у тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Київський вальс». У творчому доробку також симфонічні поеми, музика до драматичних спектаклів, а також до фільмів. Відповідь: в.



  1. У народі вважають, що вишите полотно весільного рушника означає життєву дорогу, тому разом із обраними елементами орнаменту закладаються й основи майбутнього подружнього життя. Сонце й вода на рушнику уособлюють материнську й батьківську енергії; мак – символ збереження й продовження роду; хміль – символ розвитку, розквіту, любові, безбідного життя; соколи, голуби та півні розташовувалися на рушнику голівками один до одного й символізували молодят; дуб – символ чоловічої сили, а виноград уособлював достаток, працьовитість. Тільки солов’я та зозулю вишивати на рушниках не можна, бо соловей – символ парубоцького (холостого) життя, а зозуля уособлює незаміжню жінку або ж удову. Відповідь: в.

  2. Приклади передачі чужого мовлення:

Невласне пряма мова: Він сів і задумався. Щось тут не витанцьовується. Якось усе не так.

Вільна пряма мова (переказ): Починати треба, як сказав Іваненко, із себе.

Напівпряма мова (підрядно-підпорядкована): Шуткую, а на душі якось аж сумно, що куди се ми против ночі заїхали?

Здогадна пряма мова: Дід усміхається за їдою: дивіться, мовляв, як нам тут добре.

Термін підпорядкована пряма мова самостійно для позначення способу передачі чужого мовлення не використовується. Відповідь: б.


  1. Богдан слов’янське чоловіче ім’я, означає ‘Богом даний’, тобто подарований. Саме це ім’я є буквальним відповідником грецького Теодор або Феодор, що перекладається як «дарований Богом, Божий дар». Відповідь: б.

  2. Автопортрети Тараса Шевченка – власні зображення, які він створював протягом усього життя. Кількість їх важко піддається обліку. Багато з автопортретів не дійшли до нашого часу й відомі лише з листування художника чи спогадів його сучасників.

Найперший із тепер відомих автопортретів (а) виконано на початку 1840 року в Петербурзі. У творі – романтично піднесений образ молодого художника-поета.

Перший автопортрет періоду заслання, порушивши царську заборону писати й малювати, Т.Г. Шевченко створив 1847 р. в Орській фортеці, як тільки туди прибув. Це портрет поета в солдатському мундирі й кашкеті-безкозирці (б).

Автопортрет Тараса Шевченка, виконаний ним у селі Потоки в кінці серпня 1845 року (г). Шевченко на ньому сповнений енергії, внутрішньої сили, рішучості.

Автопортрет у шапці й кожусі (д), створений не пізніше 4 грудня 1860 за фотографією А. Деньєра, зробленою 1859 р., дає узагальнений образ портретованого. Твір вражає глибиною й цілісністю характеристики. Сучасники поета (К. Юнге та інші) вважали його найбільш вдалим і найбільш схожим з усіх прижиттєвих зображень Т. Шевченка.

За малюнком олівцем, виконаним ще 1845 р. й відшуканим Шевченком пізніше, аж у травні 1860 р. було створено автопортрет зі свічкою (в). Відповідь: в.


  1. З вишивкою пов’язана вся багатовікова історія українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, перемоги й поразки, сподівання на майбутнє.

Нанесення на одяг орнаментів у давнину мало магічне значення.

На малюнках подано такі мотиви-символи української вишивки:

1) Ластівка – пташка, що несе добрі новини, знак весни й початку нового життя. З великою любов’ю наш народ ставиться до ластівки – вірної супутниці людської оселі. Саме вона турбується, щоб людина не пропустила благословенної пори для створення сімї та зміцнення господарства.

2) Виноград – символ добробуту, щасливого одруження. Символіка винограду розкриває нам радість і красу створення нової сім’ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду. 

3) Чорнобривці – поетичний образ народної пісні та вишивки. Через те, що ці квіти полюбилися українському народові, їх досить часто вишивають на рушниках і сорочках.

4) Хміль утілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже парубок біля дівчини «в’ється, як хміль».



5) Берегиня – найважливіший елемент орнаменту, особливо весільного рушника. Міг зображуватися ще й у вигляді квітки, дерева, букета або вазона. Берегиня – мати всього живого, первісне божество, захисниця людини, богиня родючості, природи та добра. З часом Берегиня стала охоронницею дому. Відповідь: г.

  1. Як і більшість українців, козаки мали почуття гумору. Горілку найчастіше називали оковитою (від лат. aqua vitae – «вода життя») і зверталися до неї, як до живої істоти, перш ніж випити: «Хто ти?» – «Оковита!» – «А з чого ти?» – «Із жита!» – «Звідкіля ти?» – «Із неба!» – «А куди ти?» – «Куди треба!» «А білет у тебе є?» – «Ні, нема!» – «Так отут же тобі й тюрма!». Згідно з відомостями, що містяться в етимологічному словнику української мови, оковита – це міцна горілка високого ґатунку. Слово запозичено із середньолатинської мови, можливо, через посередництво польської. Aqua vitae «горілка», буквально «вода життя». Спочатку напій уживали лише як лікарський засіб. Відповідь: в.

  2. У липні 1860 р. в петербурзькому часописі «Современник», число 7, вийшло повідомлення про літературну новинку: слідом за чудовим виданням «Кобзаря» Т. Г. Шевченка українською мовою найближчим часом побачить світ російський переклад книги.

До «Кобзаря» в перекладі російських поетів М.В. Берга, М.В. Гербеля, В.В. Крестовського, М.С. Курочкіна, Л.О. Мея, М.Л. Михайлова,
О.М. Плещеєва увійшли 1 поема, 2 повісті, 9 балад, 12 віршів, а також біографія Т.Г. Шевченка. Книга вийшла за редакцією відомого російського перекладача Миколи Васильовича Гербеля. Відповідь: б.

  1. Зусиллями кожного із зазначених авторів творилися й обстоювалися принципи українського правопису. Гасло ж «Пиши як чуєш – читай як бачиш» належить Маркіяну Шашкевичу. Обстоюючи фонетичний принцип правопису, у статті «Азбука і абецадло» автор доводив неможливість заміни «руського» алфавіту латинкою. Відповідь: б.

  2. Словом жупан (давня форма жухпан) називали багатіїв. Уперше це слово було вміщене в другому виданні словника П. Беринди 1653 р. у значенні «теплий верхній одяг, кожух». Однак у старослов’янській, болгарській, сербо-хорватській, чеській та ряді інших мов це слово наділялося й сьогодні наділяється значеннями «багатій», «начальник», «посадовець», «кондуктор». Це пояснюється тим, що в часи сарматів жупанами називали багатіїв. Також дехто з дослідників вважає, що слово жупан мало значення «одяг, у якому ходили на державні збори в часи хетської держави, щось на зразок «панського одягу»», а слово пан означало заможну людину, яка мала право голосу на державному зібранні – панкусі. Звідси таке широке семантичне поле слова жупан. Відповідь: б.

  3. «Вершники» – романтичний епос, у якому органічно поєднано ознаки народної думи, героїчної поеми, роману в новелах. Події та люди зображені в героїчному чи гіперболічному плані. Поєднання епічної розповіді з романтичною піднесеністю та глибоким ліризмом характерне для поетики народних дум. Сюжети ж решти творів базуються на народних піснях, казках, переказах, слов’янській міфології. Відповідь: г.

  4. Базилеосом Євген Сверстюк називав Василя Стуса з перших днів їх знайомства. В есе «Базилеос» автор пояснював абсолютну доцільність такого імені: «Василь Стус, якому і народитись випало на Свят-Вечір, був людиною, створеною для легенди». Відповідь: в.

20. І. Огієнко називав чужорідні немилозвучні слова, якими замінювали питомо українські, скорпіонами, і вважав, що запозичення збіднюють українську мову, убивають гармонійні й давно пристосовані до мовлення власне українські лексеми. Відповідь: б.



Рис. 2. Розподіл учасників конкурсу за регіонами

Таблиця 1

Учасники, які посіли призові місця

Прізвище, ім’я,

по батькові



Посада і місце роботи

Кваліфікаційна категорія

Стаж

К-ть балів

Місце

Боюс Галина Петрівна

учитель Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів Уманського району Черкаської області

І категорія

14,5 років

19

I

Горин Надія Ігорівна

учитель української мови і літератури, світової літератури ЗОШ І-ІІ ступенів с. Плісняни Зборівського району Тернопільської області

спеціаліст

2 роки

19

I

Дудкевич Роман Михайлович

учитель української мови Лихолітської ЗОШ І - ІІ ступенів Козелецького району Чернігівської області

спеціаліст

3 роки

19

I

Мутильова Любов Іванівна

учитель початкових класів Тавільжанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Дворічанського району Харківської області

вища категорія

32 роки

19

I

Абрамов Роман Анатолійович

учитель української мови і літератури Комунального закладу освіти Майська середня ЗОШ Синельниківського району Дніпропетровської області

спеціаліст

0,5 років

18

II

Байрак Алла Афанасіївна

учитель Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Приазовського району Запорізької області

вища категорія

21 рік

18

II

Бенедига Ольга Вікторівна

учитель ЗОШ І-ІІ ступенів с. Цеброва Зборівського району Тернопільської області

І категорія

6 років

18

II

Закутня Людмила Миколаївна

учитель української мови та літератури НВК «Олексіївська школа-гімназія» Новоайдарської районної ради Луганської області

І категорія

30 років

18

II

Котляр Світлана Миколаївна

учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів № 48 м. Маріуполя Донецької області

вища, учитель-методист

23 роки

18

II

Мальчевська Віталіна Іванівна

учитель української мови та літератури Степненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області

вища категорія

24 роки

18

II

Михайлюк Наталя Володимирівна

учитель української мови та літератури Шахтарської багатопрофільної гімназії м. Шахтарська Донецької області

І категорія

20 років

18

II

Огієвич Галина Петрівна

учитель Дроздинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Рокитнівського району Рівненської області

вища категорія

30 років

18

II

Пилип Лілія Іванівна

заступник директора, учитель української мови та літератури Зеленогайської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великоновосілківського району Донецької області

І категорія

12 років

18

II

Родіонова Оксана Іванівна

учитель української мови та літератури Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 154 Харківської міської ради Харківської області

спеціаліст І категорії

22 роки

18

II

Соловей Ірина Павлівна

учитель математики та інформатики Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Приазовського району Запорізької області

І категорія

15 років

18

II

Фесай Ніна Іванівна

учитель Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 м. Прилуки Чернігівської області

вища, учитель-методист

25 років

18

II

Якимова Ольга Іванівна

учитель української мови та літератури Каховського НВК «Гімназія - спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов» м. Каховки Херсонської області

І категорія

23 роки

18

II

Антонюк Олена Анатоліївна

учитель української мови та літератури Кам`янсько-Дніпровської районної гімназії Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області

ІІ категорія

5 років

17

III

Бойко Оксана Миколаївна

учитель української мови та літератури ЗОШ № 2 м. Новоград-Волинський Житомирської області

спеціаліст

10 років

17

III

Волошинова Олена Яківна

учитель української мови та літератури Горлівської гімназії м. Горлівки Донецької області

вища категорія

26 років

17

III

Деркач Олена Антонівна

учитель української мови та літератури Михайлівської ЗОШ І - ІІІ ступеня імені Р. А. Скалецького Бершадського району Вінницької області

вища категорія

22 роки

17

III

Дівицька Інна Володимирівна

учитель української мови та літератури Дебальцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 м. Дебальцеве Донецької області

вища категорія

15 років

17

III

Дудкевич Катерина Михайлівна

учитель Лихолітської середньої ЗОШ

І-ІІ ступенів Козелецького району Чернігівської області



ІІ категорія

5 років

17

III

Заїка Олеся Вікторівна

учитель світової літератури Горлівської гімназії м. Горлівки Донецької області

ІІ категорія

10 років

17

III

Зикова Ольга Василівна

учитель української мови та літератури Кам’янсько-Дніпровської районної гімназії Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області

вища категорія

41 рік

17

III

Ільченко Олена Василівна

учитель української мови та літератури Горлівської гімназії м. Горлівки Донецької області

І категорія

20 років

17

III

Карфут Ірина Миколаївна

учитель української мови та літератури, світової літератури Донецької ЗОШ

І - ІІІ ступенів № 47 м. Донецька



ІІ категорія

10 років

17

III

Коняшина Наталія Анатоліївна

учитель української мови та літератури Макіївської ЗШ І-ІІ ступенів № 98 м. Макіївки Донецької області

І категорія

19 років

17

III

Кустреюк Таїсія Олександрівна

учитель української мови та літератури Вікторійської ЗОШ Пирятинського району Полтавської області

вища, старший учитель

25 років

17

III

Молчан Владілена Володимирівна

учитель української мови та літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів № 101 м. Донецька

І категорія

22 роки

17

III

Наталенко Вікторія Володимирівна

учитель української мови та літератури Горлівської гімназії м. Горлівки Донецької області

спеціаліст

3 роки

17

III

Омельянчик Ольга Миколаївна

учитель Літинської СЗШ І-ІІІ ступенів № 2 Вінницького району Вінницької області

вища категорія

20 років

17

III

Парамонова Наталія Володимирівна

учитель української мови та літератури Кам’янсько-Дніпровської районної гімназії Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області

вища категорія

30 років

17

III

Плескач Олена Миколаївна

учитель української мови спеціалізованої школи № 37 м. Донецька

І категорія

7 років

17

III

Пугач Ольга Вікторівна

учитель Горлівського НВК м. Горлівки Донецької області

вища категорія

24 роки

17

III

Майборода Юлія Петрівна

учитель української мови  і літератури Матвіївського НВК Шумського району Тернопільської області

Вища категорія

21 рік

17

III

Романіна Тетяна Михайлівна

учитель української мови та літератури Кременецької загальноосвітньої школи-інтернату Кременецького району Тернопільської області

вища категорія

17 років

17

III

Сітало Олена Яківна

учитель ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 м. Суми Сумської області

І категорія

15 років

17

III

Соловйова Ольга Аркадіївна

учитель української мови та літератури Донецької спеціалізованої школи № 11 м. Донецька

І категорія

15 років

17

III

Сукач Наталія Володимирівна

учитель ЗОШ №2 міста Новоград-Волинський Житомирської області

І категорія

18 років

17

III

Хижняк Ірина Василівна

учитель української мови Томаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 Томаківського району Дніпропетровської області

спеціаліст І категорії

12 років

17

III

Чубар Лариса Миколаївна

учитель Горлівського НВК м. Горлівки Донецької області

І категорія

22 роки

17

III

Усі переможці були нагороджені дипломами та призами оргкомітету, а також кожний з учасників отримав власну квоту для безкоштовної участі своїх учнів у грі «Соняшник».

Інформуємо, що конкурс «Соняшник-учитель» – 2014 відбудеться 7 жовтня 2014 року. Участь у конкурсі безкоштовна. Із детальними умовами конкурсу можна ознайомитися з 1 вересня 2014 року на сайті Всеукраїнської українознавчої гри «Соняшник»: http://gra-sonyashnyk.com.ua/ у розділі «Соняшник-учитель»; за телефонами оргкомітету: (050) 196-53-71; (063) 11-300-30; (097) 368-38-95 або e-mail: orgcomitet@gra-sonyashnyk.com.ua .
Каталог: files -> 2013
2013 -> Хрестоматі я з літературного читання для 2 класу 2013
2013 -> Святе Письмо Старого та Нового Завіту / перекл о. Івана Хоменка, Львів: «Місіонер» убт «Свічадо», 2007 (1-е вид.: Рим: видавництво оо. Василіян, 1963). Барщевський Т. П’ятикнижжя конспект
2013 -> 2010/№4 Засновники
2013 -> 7 клас Українська література І. Напишіть твір-роздум на одну з поданих тем
2013 -> До підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
2013 -> 2008/№1 Засновники
2013 -> Правила оформлення І ведення особових справ осіб рядового І начальницького складу служби цивільного захисту


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Конкурсу «Соняшник-учитель» iconЛауреат конкурсу „Учитель року-2009 Урок №1 Тема уроку: Іван Франко. Життєвий і творчий шлях письменника. Очікувані Учні повинні
Катеринич С. А.,учитель української мови та літератури приватного закладу
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconПереглядів: 590 Фото: bugaga ru Свято української кухні Бінарний виховний захід. Розробка учасника І всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель обдарований учень". Звучить віночок українських народних пісень
Бінарний виховний захід. Розробка учасника І всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель обдарований учень"
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconКонкурс «Учитель року»
України від 30. 09. 2016 №1/9-517 «Про організацію та проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» та з метою виявлення...
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconКонкурсу «учитель року»

Конкурсу «Соняшник-учитель» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Напн україни; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики
Напн україни; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconКонкурсу «Учитель року 2009»
Обладнання: комп'ютер, плакати-проекти, виставка літератури, картки з тестами, листи самооцінювання
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconКонкурсу «Учитель року 2017»
Музика-едина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить з душею. Бертольд Ауербах
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconКонкурсу «Учитель року 2015»
Схвалено науково-методичною радою районного методичного кабінету відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації
Конкурсу «Соняшник-учитель» iconАкадемія неперервної освіти
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка