Конкурсу «Учитель року 2015»



Сторінка3/5
Дата конвертації10.06.2017
Розмір0.82 Mb.
ТипКонкурс
1   2   3   4   5

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчих здібностей особистості.

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „ Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою.

Для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційні технології навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння та співпраці між вчителем й учнем.

Саме тому я зупинилася на вирішенні методичної проблеми «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках української мови та літератури ".

В. Сухомлинський стверджував, що за маленькою шкільною партою твориться народ. А творять його в першу чергу вчителі української мови та літератури, «наставники думки, волі, духу людини», бо наука рідної мови, літератури – наука про найголовніше: про Україну, рідну землю, її силу й красу, її минуле й майбутнє. Найефективнішим засобом розвитку творчих здібностей учнів є інтерактивні технології навчання. Ця тема є актуальною, бо:

– забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

– сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

– робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Суть досвіду у впровадженні таких принципів:

– сприйняття дитиною нових знань має бути осмисленим;

– думати, розуміти сутність речей;

– аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її, застосовувати за певних умов;

– створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра;

– розвивати творчу уяву учня , асоціативне мислення;

– прагнення постійно вдосконалюватися;

– розв'язувати дедалі складніші творчі завдання;

– перевага в роботі надається нестандартним урокам, які сприяють розкриттю творчого потенціалу вчителя й учнів;

– вивчає індивідуальні особливості дітей, сприяє розвитку їхніх здібностей;

– особистим прикладом виховує повагу до моральних принципів.

У досягненні цього найбільш сприятливими є використання інтерактивних технологій, впровадження яких забезпечує:

– якісний рівень знань;

– робить урок цікавим;

– досягнення максимального взаєморозуміння та співпраці між учителем й учнем.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології. Так, новий матеріал з мови я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід . Наприклад, починаючи вивчення теми «Іменник як частина мови», ми з учнями 6 класу індивідуально, в групах чи фронтально обговорюємо, аналізуємо навчальний матеріал. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення.

Працюючи над певною темою, використовую такі інтерактивні технології на уроках української мови: «Мікрофон», «Мозковий штурм», робота в парах, робота в малих групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення». Наприклад, інтерактивна технологія «Мікрофон» використовується найчастіше на етапі мотивації навчальної діяльності, коли намагаюся зосередити увагу школярів на осмисленому сприйнятті матеріалу.

Учні мають висловити власну думку про те, чого вони очікують від уроку (що дізнатися, чого навчитися, що пригадати), виходячи з теми.

У такий же спосіб проводиться й підсумковий етап уроку:

- На уроці я дізнавсь про…

- На уроці цікавим було…

- Найважливіше, що я засвоїв,— це...

- Найцікавішим для мене було…

- Найскладнішим на уроці виявилося…

На уроках української літератури використовую інтерактивні технології: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект» ( із застосуванням комп’ютерних технологій), «Коло ідей», «Дебати», «Асоціативний кущ», «Сенкан», «Гронування». Вважаю, ефективним буде той урок, де є глибокі теоретичні знання, ретельна підготовка, творчий підхід учителя.

Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

Упровадження таких вправ дає змогу розв’язувати ряд завдань:

- пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання;

- розвивати критичне мислення школярів;

- навчити бачити помилки у твердженнях інших учнів;

- вміти аргументувати власні думки, змінювати їх;

- диференціювати, індивідуалізувати процес навчання;

- розвивати творче мислення учнів;

- формувати в них навички самооцінки, самоконтролю своєї навчальної діяльності;

- підсилювати уяву;

- створювати успішну адаптацію учнів до сучасних соціально-економічних умов життя.

Спілкуючись із дітьми, обираю такі методи й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові та формуванню комунікативної компетенції учнів, без якої в майбутньому неможлива повноцінна діяльність особистості. Прагну розвивати мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку, намагаюся створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися, впливати на співрозмовника. Таким чином, мовна компетенція передбачає вдосконалення мовленнєвих умінь учнів, тобто уміння слухати, читати і писати. Використовую комунікативні методи , до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма. Слід зазначити основні з них:


  • метод проектів – проектна діяльність учить учня долати труднощі, працювати над собою, застосовувати знання для розв’язання проблем на практиці;

  • дослідницький метод – учні самостійно або за допомогою учителя досліджують поставлене питання;

  • проблемний метод – перед учнями ставиться проблема, яку вони вирішують разом з учителем протягом уроку.

Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання.

Активні методи навчання: самостійна робота; проблемні і творчі завдання;

дослідницькі та пошукові вправи; ігрові вправи; діалог, дискусія; метод проектів; самостійне спостереження; метод діалогічного викладу, бесіда. Ці методи використовую у своїй роботі з учнями,а саме: бесіду – для перевірки міцності засвоєння знань учнями, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах .

Головне в роботі вчителя – результативність. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую різноманітні методи контролю:



  • щоденне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на заняттях, що дозволяє скласти уявлення про те, як учні сприймають і осмислюють навчальний матеріал, якою мірою виявляють самостійність, кмітливість, творчість тощо;

  • усне опитування (індивідуальне і фронтальне, усні заліки,) полягає в постановці перед школярами запитань за змістом вивченого матеріалу й оцінюванні повноти, логічності та обґрунтованості їхніх відповідей;

  • письмовий контроль знань і умінь здійснюється за допомогою письмових робіт (диктанти, перекази, класні й домашні твори, письмові відповіді на питання, реферати, вправи), це дозволяє виявити вміння послідовно викладати матеріал, висловлювати власні думки на письмі;

  • тестування здійснюється за допомогою набору стандартизованих завдань, які дають можливість за порівняно короткий час перевірити засвоєння навчального матеріалу всіма учнями;

  • самостійна робота здійснюється добором ефективних вправ, завдань з урахуванням випереджувального навчання. Спонукаю учнів до розуміння, що для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, уміти запам'ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації). Одним із засобів організації самостійної науково-пошукової роботи учнів є застосування в навчальному процесі випереджувальних пізнавальних завдань. Вони спрямовують учнів на самостійне оволодіння матеріалом до його вивчення.

Отже, призначення вчителя-філолога – відкривати дітям радість творення, бо, за висловом В.О. Сухомлинського, «…відчуття рідного слова, найтонших його відтінків, уміння вималювати словесний художній образ приходить до учня не воднораз. Творчій спроможності передує велика робота розуму та душі й самої дитини, і вчителя, найперше завдання якого – побачити й роздмухати творчу жаринку, щоб, зрештою, засвітилася думка через щемке натхненне слово, а то й спалахнула вогнем пристрасті, сіючи в людських душах шляхетні почування, спопеляючи зло, підлість, жорстокість. Діти, у яких учитель зумів пробудити потяг до творчості, щасливі: вони пізнали високу духовну радість, їхні душі полонило диво Слова…»
Мартич Тетяна Вікторівна, учитель української мови та літератури Розкішнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Ставищенської районної ради Київської області
Мартич Тетяна Вікторівна працює в Розкішнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів з 1997 року вчителем української мови і літератури. Має кваліфікаційну категорію «Спеціаліст вищої категорії», звання «Старший учитель». Нагороджена Грамотою районного відділу освіти та Подяками обласного управління освіти. За час роботи проявила себе талановитим учителем, ініціативним, творчим. Володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовує у своїй роботі. Глибоко знає програмовий матеріал, постійно цікавиться та застосовує в практичній діяльності сучасні наукові досягнення, досліджує їх практичну доцільність.

Спостерігаючи за Тетяною Вікторівною, відчуваємо, як глибоко вчителька замислюється над таємницями педагогічної майстерності, над проблемами краси педагогічного дійства, вона завжди перебуває в пошуку творчого, найефективнішого шляху розв’язання проблем.

Застосовує нестандартні форми проведення уроку та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів. На уроках активізує розумову діяльність учнів, формує в них вміння слухати вчителя, спостерігати, порівнювати, робити власні висновки.

Учитель демонструє на практиці високий рівень володіння методиками, уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів. Віддає перевагу проблемному та пошуковому методам навчання, ефективно використовує інноваційні освітні технології. Розвиток творчої активності здійснює на основі діалогічної освіти, взаємодії учнів у навчально-пізнавальній діяльності.

На уроках української мови Тетяна Вікторівна підводить учнів до думки, що людина – невід’ємна складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище.

Аналізуючи зміст уроку, завжди знаходить місце для повідомлення природничої інформації: розгадування загадок, міні-диктанту про якусь рослину, складання речень про тварин чи рослин. Це дає можливість не тільки розширити знання учнів, а й створити особливий емоційний фон, що посилює виховний вплив на учнів.

Постійно вдосконалює свій професійний, загальнокультурний рівень, складає тести, літературні диктанти для перевірки змісту прочитаних творів.

Учні Тетяни Вікторівни беруть участь у конкурсах різного рівня з рідної мови, олімпіадах. Протягом багатьох років учителька готує дітей до участі у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів Київського обласного територіального відділення Малої академії наук України, її учні мали призові місця в ІІ (обласному) турі Конкурсу. Підготувала навчально-методичний посібник «Використання засобів нформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови».

Мартич Тетяна Вікторівна бере активну участь у роботі шкільного методичного об’єднання вчителів-словесників, постійний учасник районних семінарів-практикумів. Колеги цінують її професійність, інтелігентність, тактовність, порядність, толерантність.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

М. Рильський

Екологічна криза, що тепер набула загально планетарного характеру, створює реальну загрозу виживанню людства. Складається враження, що вже немає жодного місця на планеті, яке було б екологічно благополучним. Тому визначальним для розвитку екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості, культури суспільства.

Для вирішення цього важливого завдання потрібно, щоб усі – дорослі і діти – стали на шлях співробітництва з природою. Адже одним з основних завдань сучасної школи є виховання екологічної культури підростаючого покоління, яке охоронятиме довкілля.

Екологічне виховання — це систематична педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів екологічної культури.

Сприяти нагромадженню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти, примножувати її багатства, формувати вміння і навички діяльності в природі – це основні завдання екологічного виховання. Крім того, воно передбачає розкриття сутності світу природи — середовища перебування людини, яка має бути зацікавлена в збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі. Це, зокрема, вміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею. Естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку та відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності. Отож, любов до природи слід виховувати з раннього дитинства.

Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання, добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості учнів.

Загальна мета екологічного виховання учнів може бути реалізована через систему завдань:



  • формування в учнів розуміння необхідної гармонії людини з природою;

  • оволодіння знаннями про природу (зокрема свого краю);

  • виховання почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу життя на Землі;

  • формування готовності до активної екологічної діяльності та основ глобального екологічного мислення.

У вирішенні цих завдань першорядну роль повинна відігравати екологічна освіта, яка розглядається як один із найпотужніших важелів повороту людства в його ставленні до навколишнього середовища від руйнівного, споживацького до конструктивного, бережливого, відновлювального.

Поняття "екологічне виховання" - педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості. Адже головна мета екологічної освіти полягає у створенні та забезпеченні протягом усього життя особистості умов становлення та розвитку екологічної культури як форми регуляції взаємодії людини з природою. Тому екологічна освіта має бути безперервною та тривати в дошкільний і шкільний періоди.

Сучасна школа потребує інноваційних технологій, здатних підготувати школярів до життя в надзвичайно глобалізованому й динамічно змінному світі, навчити сприймати його як суттєву складову власного способу життя. Саме тому велику увагу я приділяю вихованню дитини, яка живе за сучасними законами, керується власними знаннями та переконаннями, росте всебічно розвиненою, самостійною й самодостатньою особистістю, потрібною суспільству.

Безумовно, що одним з основних понять інноваційних технологій є екологізація освіти. Адже людство повинно змінити своє ставлення до природи, стиль своєї діяльності та існування, переоцінити життєві цінності. Настав час керуватись у своїх діях принципами екологічного гуманізму: не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її невіддільною часткою. В. О. Сухомлинський писав: “Якщо добрі почуття не виховані у дитинстві, їх ніколи не виховаєш... У дитинстві людина повинна пройти емоційну школу – школу вихованця добрих почуттів".

Але першим програмно-методичним збірником, у якому зроблено спробу обґрунтувати значення виховання та освіти, роль праці та природної культури людини, можна вважати “Поученіе дітям”, написане Володимиром Мономахом 1117 року. Він дає багато корисних порад, повчань своїм нащадкам: “Куди б ви не тримали дороги по своїм землям, не давайте отрокам причиняти шкоду ні своїм, ні чужим, ні селам, ні посівам, щоб стали проклинати вас... Що вмієте хороше, того не забувайте, а чого не вмієте, тому вчіться... з радістю починайте новий день, настроюйте себе на добрі справи...”

“Повчання дітям” – це перший методичний лист нащадкам про цінність природи, вміння користуватися її багатствами, піклуватися про неї. Це початок вітчизняної натуралістичної педагогіки.

На уроках української мови стараюсь підвести до думки, що людина – невід’ємна складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище.

Аналізуючи зміст уроку, завжди знайду місце для повідомлення природничої інформації: розгадування загадок, міні-диктанту про якусь рослину, складання речень про тварин чи рослин. Це дає можливість не тільки розширити знання учнів, а й створити особливий емоційний фон, що посилює виховний вплив на учнів.

Цю роботу починаю з 5 класу, намагаюся розбудити в дітей інтерес до природи, спонукаю їх до спостережень за явищами природи, вчу порівнювати, робити висновки. Так, під час вивчення теми «Іменник» пропоную шестикласникам набір кольорових картинок, за якими вони повинні записати в зошити іменники, визначити їх рід, число, відміну. Це завдання не лише зосереджує їх увагу, а й дає можливість побачити красу рідного краю.

На початку уроку під час актуалізації навчальної діяльності учнів, так і в процесі засвоєння навчального матеріалу чи його узагальнення проводжу міні-диктанти. При цьому увага учнів акцентується не лише на мовній темі, а й на екологічному змісті теми. Такі диктанти використовую при вивченні теми «Числівник» у 6 класі. Наприклад: «У результаті знищення лісів у Бразилії, США, Південній Азії, Карпатах, Альпах значно почастішали катастрофічні повені на ріках, що завдає людству чимраз більших збитків. Якщо раніше такі повені й селі траплялися один раз на 50-80 років, то тепер — кожні 4—6 років. Люди забули, що іншого джерела, окрім біосфери та її ресурсів, для підтримки існування життя на Землі, у тому числі й людини, не існує, їм лише здається, що вони існують в умовах достатньої кількості природних ресурсів».

Під час роботи на уроці з реченням пропоную учням приклади речень екологічного спрямування. Наприклад: 1. Хоч би яке дерево ви посадили, вам буде вдячна матінка земля. 2. Не ламай калину, бо вона в житті єдина. 3. Не рубай тополю, бо зустрінешся з бідою. Крім того, до цих речень ставлю ряд завдань:


  1. Які слова заперечують дії? Чому? Як написані вони?

  2. Підкресліть граматичну основу. Які це речення: прості чи складні?

  3. Складіть і запишіть власні правила поводження в природі.

Не менш цікавим є завдання творчого характеру: з поданих слів побудувати речення, з’ясувати, які це речення. Наприклад: 1. Розцвіли, опівночі, в, айстри, саду. 2. Горять, пломеніють, а, серед, них, аж, розкішні гладіолуси, пишні гвоздики, барвисті айстри.

Такі завдання мають не лише пізнавальний характер, а й творчий, що дає можливість школярам розвивати свої здібності.

На уроках розвитку мовлення, коли знайомимося з особливостями опису місцевості, природи, спонукаю їх до спостереження. Тобто вирушаю зі своїми вихованцями на міні-екскурсію до парку, який розташований на території школи. Звертаю їх увагу на різноманітність об’єктів, вчу виділяти найголовніше, знаходити відмітні ознаки: форма дерев, колір листя, кори, трави, квітів. Крім того, звертаю увагу на ландшафт місцевості, її розташування.

Перед написанням творів-описів пропоную школярам переглянути відеофільми про тваринний та рослинний світ, відео про мальовничі куточки рідного краю. Саме такі моменти на уроках української мови вчать підростаюче покоління бережно ставитися до природи.

На уроках розвитку мовлення використовую завдання творчого характеру. На таких уроках учні вчаться складати  твори, казочки, легенди, пишуть перекази, описи. Особливо діти полюбляють складати тексти про тварин і рослин. А тому пропоную учням теми, які близькі їм і є цікавими. Наприклад:


  • “З ким розмовляє на весні вербичка на березі ріки?”;

  • “Легенда про кульбабу”;

  • “Що мені розповіла краплина роси?”;

  • “Яку казкову історію розповіла білочка?”.

Можна учням запропонувати самим обрати тему й написати якусь казку чи легенду про рослину або тварину. Такі завдання дуже подобаються дітям.

До багатьох мовних тем можна підібрати матеріал екологічного спрямування. Проте застосовувати його потрібно в міру, щоб зайве не відволікало учнів від опрацьованих понять.

Отже, на основі вищесказаного можна зробити висновок: такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають різнобічно та системно сформувати необхідні уявлення про життя, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання. Крім того, формують у школярів дбайливе ставлення до природи.

dscn0566


Мекеда Тетяна Валеріївна, учитель української мови та літератури Торчицького навчально-виховного комплексу ‘‘загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок’’ Ставищенської районної ради Київської області
Мекеда Тетяна Валеріївна має повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури і працює за отриманим фахом з 1991 року. Має 22 роки педагогічного стажу.

За час роботи в навчальному закладі Мекеда Т. В. зарекомендувала себе як відповідальний, досвідчений педагог та умілий організатор. Сіяти добро в благодатний ґрунт дитячої душі, виховувати й навчати справжнього громадянина–патріота своєї держави - таким є кредо Тетяни Валеріївни .

Навчально -виховний процес учителька здійснює з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів, будує навчальну роботу відповідно до сучасних вимог. Тетяна Валеріївна створює на уроці радісну, невимушену, творчу атмосферу, ситуацію інтелектуального пошуку й задоволення від досягнутих результатів, а також мікроклімат доброзичливості, довіри, у якому приємно перебувати й працювати.

У ході проведення уроків Мекеда Т. В. максимально сприяє мовленнєвому розвитку учнів, багато уваги приділяє культурі мовлення, працює над розвитком логічного мислення та зв’язного мовлення. На уроках активно використовує інтерактивні технології навчання: групова робота, учнівські диспути, рольові ігри, розігрування діалогів, ведення бесіди, деформований текст, урок-подорож, урок-казка та інші.

Тетяна Валеріївна значну увагу приділяє роботі з обдарованими дітьми. Її вихованці займають призові місця у мовно – літературних конкурсах ім. Т. Г. Шевченка та П. Яцика. Так, у 2012-2013н.р. учениця 8 класу Древецька Анна зайняла ІІ місце в районному етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з української мови та літератури.

Учитель проводить активну позакласну роботу, вона є керівником шкільного методичного об’єднання класних керівників, бере активну участь у проведенні різноманітних виховних справ.

Мекеда Т. В. у своїй діяльності проявляє вимогливість до учнів, дотримується педагогічної етики. Доброзичлива, наполеглива, принципова, користується заслуженою повагою серед колег, учнів та їх батьків.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурс «Учитель року»
України від 30. 09. 2016 №1/9-517 «Про організацію та проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» та з метою виявлення...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурсу «учитель року»

Конкурсу «Учитель року 2015» iconШандрук Галини Миколаївни Ставище, 2014 Перелік матеріалів, що представляються для участі у І ( районному ) турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2015» Заява про участь у конкурс
Гостромогильський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок»
Конкурсу «Учитель року 2015» iconЛауреат конкурсу „Учитель року-2009 Урок №1 Тема уроку: Іван Франко. Життєвий і творчий шлях письменника. Очікувані Учні повинні
Катеринич С. А.,учитель української мови та літератури приватного закладу
Конкурсу «Учитель року 2015» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Напн україни; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики
Напн україни; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурсу «Учитель року 2009»
Обладнання: комп'ютер, плакати-проекти, виставка літератури, картки з тестами, листи самооцінювання
Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурсу «Учитель року 2017»
Музика-едина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить з душею. Бертольд Ауербах
Конкурсу «Учитель року 2015» iconАкадемія неперервної освіти
...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconМетодичні рекомендації щодо створення та наповнення контентом Бабійчук В. Г
На допомогу учасникам ІІ (обласного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016»: орієнтовні тести, запитання, завдання


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка