Конкурсу «Учитель року 2015»



Сторінка5/5
Дата конвертації10.06.2017
Розмір0.82 Mb.
ТипКонкурс
1   2   3   4   5

ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Найсвоєрідніша цінність мистецтва в тому,

що воно допомагає людині і пейзажеві, образові

і світові зустрітися і знайти одне одного.

Лайнер Рільке

Школа ХХІ століття – школа компетентної, відповідальної людини, а значить – переходу від знаннєвої до комптентнісної освіти. Тому одним з пріоритетних завдань сучасної освіти є формування компетентної людини, здатної до активної участі в суспільному житті, до самореалізації та постійного самовдосконалення. Універсальними у вирішенні завдань художнього й особистісного розвитку дітей, громадського та духовного становлення підростаючого покоління є навчальні заняття з образотворчого мистецтва .



Метою моєї педагогічної діяльності є формування художньо-естетичної компетентності, творчої особистості учнів, системний розвиток у вихованців здатності сприймати художній образ у мистецтві й житті, розвиток творчого потенціалу, асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, художньо-творчої уяви, формування потреб, здібностей та здатностей щодо продуктивної художньої творчості. Водночас вважаю за головне - збагачення духовного світу дитини завдяки вихованню загальнолюдських цінностей, поваги до традицій, звичаїв України на основі оволодіння досягненнями національної культури та сприйняття й розуміння інших культур.

Актуальність проблеми формування художньо-естетичної компетентності учнів зумовлена новим змістом мистецької освіти відповідно до нових державних стандартів. У педагогічній практиці впроваджую передовий педагогічний досвід і наукові праці Л. М. Масол, О. В. Гайдамаки, Л. С. Аристової, Ж. С. Марчук.



Основними завданнями реалізації визначеної теми досвіду вважаю:

  • формування в учнів здатності сприймати і розуміти художню мову образотворчого мистецтва, що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, які стосуються образотворчого мистецтва;

  • розширення художньо-пізнавальних інтересів, підвищення загального рівня естетичної культури учнів;

  • ознайомлення учнів з багатою палітрою образотворчого мистецтва, оволодіння навичками живопису, графіки, конструювання, скульптури, декоративного мистецтва, що забезпечує формування творчих здібностей: спостережливості, відчуття масштабу, кольору та пропорцій, художньо-образного сприйняття побаченого та його творчого відображення засобами мистецтва, варіативності та асоціативності;

  • виховання патріотів своєї держави, шанобливого ставлення до народних традицій, національної свідомості, популяризації народних промислів.

Працюючи над розвитком творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва, використовую різноманітні методи, спрямовані на реалізацію змісту мистецької освіти: метод розповіді та бесіди, метод наочності, ігровий метод, метод порівняння і зіставлення, метод узагальнення, метод «зруйнування», метод «емоційного заряду», метод художньо-педагогічної драматургії, метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Найбільш ефективним у практичній роботі є використання інтерактивних методів навчання. На початку кожного уроку ставлю перед учнями проблемне питання, яке вимагає спільного вирішення. Шляхом “ мозкового штурму ” всього за декілька хвилин отримую десятки ідей. Під час інтерактивної бесіди з учнями намагаюся уникати “закритих” питань, на які можна однозначно відповісти “ так ” чи “ ні ”, ставлю запитання відкритого типу, які починаються з “ як ”, “ чому ”, заохочую учнів висловлювати свої ідеї, почуття.

Дуже важливо на уроках залучати до роботи всіх учнів. У цьому мені допомагають такі методи, як «коло», «ланцюжок» та «мікрофон». Робота в малих групах корисна для формування навичок участі в дискусії.

Метод “асоціативний кущ” використовую на різних типах уроків залежно від поставленої мети. Він сприяє розвитку логічного мислення, творчої уяви школярів.

Евристичні методи навчання дозволяють учням пізнавати навколишній світ, створювати при цьому творчі продукти діяльності та організовувати змістовний освітній процес.

У формуванні художньо-естетичної компетентності учнів позитивним фактором, на мою думку, є використання сучасних технічних засобів навчання та інноваційних технологій. На уроках образотворчого мистецтва застосовую сучасні інформаційні технології: мультимедійні навчальні програми з образотворчого мистецтва, комп’ютерне забезпечення, ресурси глобальної мережі Інтернет. Застосування ІКТ на уроках образотворчого мистецтва сприяє всебічному та гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей та дозволяє, зокрема, підвищувати продуктивність уроку, залучати учнів до створення творчих робіт і пошуку інформації з найрізноманітніших джерел, розвивати їх самостійне мислення .

Інтегрування уроків образотворчого мистецтва з комп’ютерними технологіями дозволяє зробити освітній процес більш цікавим, якісним, яскравим, візуальним, творчим. Водночас використання комп'ютерних технологій сприяє збагаченню навчального кабінету образотворчого мистецтва змістовними матеріалами на електронних носіях, систематизації методичного та дидактичного фонду кабінету.

Серед засобів навчання і виховання дітей особливе місце на моїх уроках посідає гра. «Духовне життя дитини - писав В.Сухомлинський, - повноцінне лише тоді, коли вона живе у світі гри, казки, музики, фантазії, творчості». У своїй роботі використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри.

Також використовую активні форми навчання, які реалізовую шляхом проведення нестандартних уроків і предметних тижнів, вирішення проблемних ситуацій, використання міжпредметних зв’язків на уроках, упровадження методу проектів.

Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність та забезпечити співпрацю з вихованцями, використовую у своїй практиці нестандартні уроки: урок-вікторина, урок-інтерв'ю, урок-конкурс, урок-дискусія, урок-захист, урок-подорож, урок-КВК, урок –пленер, уроки – милування природою. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю, такі уроки допомагають зацікавити учнів музикою, внести певні емоції в міжособистісні стосунки в класі.

Зміст уроку образотворчого мистецтва починається з виникнення своєрідного задуму, постановки мети, пошуку нестандартних способів реалізації драматургії уроку. На уроках завжди прагну встановити міжпредметні та міжмистецькі зв’язки, що допомагають сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво. Для цього використовую твори образотворчого мистецтва (ілюстрації живопису, архітектури, дизайну, фотографії), твори народного декоративно – ужиткового мистецтва, матеріали про побут і звичаї народу, географічні відомості про мистецькі осередки регіонів України, країн світу, історичні факти, відображені у творах образотворчого мистецтва та інших видах мистецтва, історію створення творів мистецтва, історію виникнення мистецьких епох, літературні твори (прислів’я, приказки, заклички, вірші, загадки, сюжети літературних творів, біографічні відомості з життя художників, музикантів), музичні твори. Наприклад, вивчаючи тему «Художники епохи Відродження», можна підсилити ефект її сприйняття прослуховуванням творів відомих класиків Й. С. Баха, Л. В. Бетховена, адже саме вони є творцями музичної культури цього періоду.

Ознайомленню з такими напрямками мистецтва, як класицизм, бароко, романтизм сприяє застосування музики Фредеріка Шопена, Йогана Штрауса, Ференца Ліста. А от при знайомстві з творчістю художників кінця ХІХ – ХХ ст. використовую твори П. І. Чайковського, Р. Вагнера, М. Лисенка. Саме вони написали багато шедеврів зі змалюванням жанрових картин, алегоричних образів, оспівуванням різних станів природи («Пори року» Чайковського та «Чотири пори року» Антоніо Вівальді), магічно-заклинальні пісні. Під час створення тематичних композицій, ілюстрацій до казок та літературних творів досить вдало використовую фрагменти оперних та балетних творів М. Римського-Корсакова, І. Шамо, Б. Фільца, І. Стравінського, В. Косенка, М. Чюрльоніса, П. Степового, Л. Ревуцького, Л. Дичка, М. Мусоргського, Х. В. Глюка, К. Стеценка, Е. Гріга, О. Бородіна, К. Дебюссі. При ознайомленні з декоративно-ужитковим народним мистецтвом та при виконанні власних творчих робіт даного напрямку образотворчої діяльності використовую цілий ряд музичних творів, що інтегрують та підсилюють емоційне сприйняття, збуджують творчу уяву та творчу активність учнів. Тут існує цілий пласт народної музичної культури.

Особливе місце займає робота на пленері, яку досить успішно використовую на заняттях в студії образотворчого мистецтва. У позаурочний час діти удосконалюють свої навички в зображенні навколишнього світу.

Отже, образотворче мистецтво сприяє розширенню творчого потенціалу школярів, їхньому гармонійному розвитку, підвищує рівень художньої культури, який проявляється в інтересі до мистецтва, у розширенні знань про мистецтво та вмінні застосовувати їх в практичній діяльності.



Пилипенко Олександр Сергійович, учитель образотворчого мистецтва Красилівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – агротехнічний ліцей» ім. М.І. Савельєва Ставищенської районної ради Київської областіsam_4953
Із сивих туманів космосу народжуються зірки. А вчителі народжуються з безмежної відданості дитині, з натхнення, любові й віри в щасливе майбутнє свого вихованця.

Він – інтелігентний педагог із сучасними поглядами на життя. Працелюбний, невгамовний, життєрадісний учитель образотворчого мистецтва, Пилипенко Олександр Сергійович, постійно самовдосконалюється, іде в ногу з часом, тому що по-іншому не вміє і не хоче. Молодий, перспективний учитель добре володіє предметом, розуміє мету вивчення образотворчого мистецтва в сучасній школі, яка полягає в особистісному розвитку учнів і збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні. У навчально-виховному процесі застосовує сучасні інформаційні технології, які дають можливість не лише формувати систему знань, умінь і навичок, а й сприяють розвитку здібностей учнів.

Учні Пилипенка О. С. є переможцями районних та обласних олімпіад із образотворчого мистецтва, учасниками творчих конкурсів. А досягається все це завдяки атмосфері взаємоповаги, любові, добра, які панують на уроках учителя.

Учитель значну увагу приділяє формуванню в учнів навичок передачі форми зображуваних предметів на уроках образотворчого мистецтва. Він виховує в учнів культуру як людських почуттів (любові, доброти, милосердя) через сприймання творів мистецтва, так і найспецифічніших (почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін.) безпосередньо у мистецькій діяльності.

Олександр Сергійович переконаний, що розум дитини закладений на кінчиках пальців. Тому достойно несе свою почесну місію: вчить дітей мистецтву бачити красу у звичних речах, відчувати, милуватися, захоплюватися світом навколо і, звичайно, відтворювати все це на папері. Девізом своєї педагогічної діяльності вважає слова японської поезії:

Вчіть дитину вдивлятися у звичне –

І вона побачить несподіване,

Вчіть дитину вдивлятися у негарне –

І вона побачить гарне.

Вчіть дитину вдивлятися у частини –

І вона побачить ціле,

Вчіть дитину вдивлятися у мале –

І вона побачить велике.

Педагог упевнений, що активна й різноманітна пізнавальна і творча діяльність сприяє підвищенню ефективності вивчення образотворчого мистецтва, єдності навчання та виховання, теорії і практики, створення емоційного інтересу до предмета.


ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ПЕРЕДАЧІ ФОРМИ ЗОБРАЖУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Учитись і, коли настане час,

використати засвоєне у справі –

хіба це не прекрасно!

Конфуцій

Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої особистості, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво – один із навчальних предметів, що сприяє моральному та естетичному вихованню учнів.

Сучасна загальноосвітня школа покликана забезпечити становлення творчої особистості школяра шляхом виявлення і цілеспрямованого розвитку здібностей, формування умінь і бажання вчитися. Практична реалізація цих завдань корегує освітню мету: виховання особистості дитини на основі формування навичок навчальної, у т. ч. образотворчої діяльності. З огляду на це урахування вікових можливостей та індивідуальних особливостей учнів стає головним компонентом практичної реалізації навчальних предметів.

Одним із завдань курсу образотворчого мистецтва є формування в учнів культури людських почуттів, як найсильніших – любові, доброти, милосердя через сприймання творів мистецтва, так і найспецифічніших: почуття кольору, лінії, ритму, композиції, колориту та ін., безпосередньо у мистецькій діяльності.

Вважаю, що в образотворчому мистецтві важливе значення мають закономірності лінійної та повітряної перспектив, теорії тіней, кольорознавства, пластичної анатомії, композиції. Тільки на основі відповідних теоретичних знань можна набути практичних умінь і навичок з образотворчого мистецтва. З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, що в процесі навчання образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на науку.

Видатний російський художник-педагог П. Чистяков писав, що малювання – така ж сувора і точна наука, як математика, що в ній є свої непорушні закони, стрункі та прекрасні, які треба вивчати .

В основу всіх практичних завдань із малюнка слід покласти форму, бо малюнок – це «побудова графічними засобами форми на площині за законами зорового сприйняття». Уявлення про форму в дитини формується в дошкільному та молодшому шкільному віці, коли вона, сприймаючи об'єктивну дійсність, ознайомлюється з формою предметів. Заняття ж мистецтвом в основній школі дають змогу удосконалювати навички усвідомлення сутності форми,здійснювати перехід від вивчення окремих форм та формоутворення до виявлення зв’язку форми і простору та їх передачі у практичній образотворчій діяльності.

Відтак необхідність удосконалення процесу формування в дітей навичок передачі форми зображуваних предметів, осягнення законів у теоретичному та практичному планах перспективи простору в ілюзорно-просторовому зображенні на уроках образотворчого мистецтва зумовило актуальність проблеми й вибір теми.

Обрана тема досвіду є актуальною, оскільки її дослідження має неабияке значення у формуванні навичок передачі форми зображуваних предметів, оволодінні певними художньо-технічними навичками моделювання простору й середовища (природного, штучного, архітектурного) та об’ємно-просторових форм на уроках образотворчого мистецтва у основній школі.

Отже, формою (з лат. – зовнішність, устрій) називають зовнішній вигляд, обрис предмета. Зором вона сприймається як щось ціле; при зображенні форма перебуває в тісній взаємодії з величиною і положенням у просторі.

Відповідно до програми з образотворчого мистецтва, у плані форми учні повинні мати сформовані навички образотворчої діяльності у таких сферах, як відображення основних геометричних форм та видів і типів ліній, складових частин в будові людини, птахів, тварин, будівлі, взаємозв’язку основної форми та частин, виражальних можливостей лінії та силуетної форми, симетрії як засобу гармонізації форми. Пізніше - зображувати форму у просторі (паркова скульптура, скульптура в інтер'єрі, дрібна пластика), інтер'єр (ескіз, макет), архітектурні споруди, вулиці, двір тощо (робити ескізи з натури, з уяви, по пам'яті).

Також діти повинні вміти проводити лінії різного виду графічними інструментами, пензлем; від руки малювати округлі форми силуетом та лінією (фарбами – пензлем та пальцем, а також графічними інструментами та матеріалами); спостерігати, порівнювати і підставляти різні форми та їх частини за характером та розмірами; передавати основний, узагальнений характер форми силуетом або лінією в зображенні на площині, чи в об’ємі у ліпленні; на елементарному рівні створювати певний за характером образ засобами лінії.

Звичайно, важливе значення в сучасному світі має графічна мова. Мова графічних зображень набуває все більшого поширення в процесі вивчення багатьох предметів у загальноосвітніх закладах. Уроки образотворчого мистецтва теж у своєму арсеналі мають елементи графічної підготовки учнів, формуючи в них графічні вміння в передачі набутої інформації, так як це закладено у вимогах програми із образотворчого мистецтва. Я вважаю, що без графічних знань і умінь неможливе створення будь-якого малюнка з предмета.

Так, вивчаючи в 7 класі тему «Об'ємно-просторова форма. Архітектура і місто», звертаю особливу увагу на художньо-виразні засоби зображення простору та об'ємно-просторової форми: ритм ліній і плям, колір (оптичні властивості); повітряну перспективу (в графіці та живопису): лінія горизонту, точка зору, точки сходження.

Наприклад, працюючи над темою «Інтерєр класної кімнати», намагаюся поглибити знання учнів про закони лінійної перспективи, виробити практичні навички зображення інтер’єру з різних точок зору, формую уміння бачити і розуміти особливості побудови форми замкнутого простору. Обовязково звертаю увагу на види побудови інтер’єру, характеризуючи фронтальну перспективу та кутову (супроводжую все демонстрацією зразків зображень). Пояснення також супроводжую виконанням на класній дошці фронтальної перспективи інтер’єру кімнати. Важливим елементом, звичайно, є елементи інтерєру: двері, вікна, класна дошка – їх малюємо на другому етапі, враховуючи їх перспективні зміни. Акцентую увагу учнів на тому, що лінії вікон, дверей, шафи, стола мають також зійтися в точці сходження, що й лінії підлоги, стелі. Отже, без знань графічної грамотності, відчуття форми на такому уроці не обійтися.

Під час вивчення теми «Житлова архітектура. Ескіз власного будинку» навчаю семикласників зображувати архітектурні споруди, вулиці, двір тощо (робити ескізи з натури, з уяви, по пам'яті). Спонукаю учнів створити ескіз власного житлового будинку, який хотіли б збудувати для себе. В ескізі слід показати власне бачення екстер’єру споруди, використавши та поєднавши архітектурні елементи різних стилів, проявити свою творчу думку, уяву, фантазію. Використовуючи набутий досвід, учні створюють оригінальні будинки. Вважаю обов’язковим елементом демонстрацію учнями власних напрацювань у так званому «Кріслі архітектора», коли учні мають можливість обґрунтувати деталі втілення архітектурних ідей.

Важливе значення має, безперечно, об'ємна форма у відкритому просторі (геометрична форма, паркова скульптура, колір у виявленні форми). Знайомлячи учнів із архітектурою як синтезом мистецтв, архітектурними стилями, використовую споруди просторової форми з метою перегляду та аналізу зразків стилів архітектури. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дають широкі можливості для реалізації основних завдань такого типу уроків. Тому саме на такому уроці, використавши мультимедійну презентацію, легше пояснити учням особливості функціонування архітектурних стилів. Крім того, сучасна наука дає нам широкі можливості застосування різноманітних форм архітектурних споруд на основі природного аналога. Використовуючи відношення «золотого перетину», яке люди підмітили в природі, ми можемо будувати міцні, красиві, функціональні споруди. Варто подивитися на споруди, конструкцію яких підказала природа: будинки-мушлі, будинки-кукурудзи, будинки у формі равлика, листка і бутона квітки.

Реалізувати основні завдання уроків мені допомагає використання різних методів, які б стимулювали художню активність школярів. Найпоширеніший з них - вербальний, тобто бесіда, екскурс у минуле чи майбутнє, вірші, музичний супровід.

 На уроках застосовую такі методи:

• організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (за джерелом передавання та сприйняття навчальної діяльності: словесні (розповідь, бесіда,), наочні (ілюстрація, демонстрація), практичні;

• стимулювання і мотивації навчальної діяльності (методи стимулювання інтересу до навчання: забезпечення успіху в навчанні, пізнавальних ігор, створення ситуації інтересу у процесі викладання навчального матеріалу, створення ситуації новизни навчального матеріалу, опори на життєвий досвід учнів; метод заохочення);

• контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: усне опитування (індивідуальне та фронтальне), практична робота.

Я твердо переконаний у тому, що при формуванні навичок передачі форми графічних зображень на уроках образотворчого мистецтва необхідно застосовувати сучасні педагогічні технології, головна мета яких зробити навчання творчим, особисто зорієнтованим, сформувати в учнів стійкий інтерес до предмета, результатом якого є не тільки підвищення базового рівня знань, а й розвиток спеціальних художніх здібностей та мислення, що забезпечують готовність до художньо-творчої самореалізації і безперервного духовного самовдосконалення протягом життя, формуванню естетичної культури, ціннісних художніх орієнтацій у соціокультурному просторі.

Упорядники : Альошкіна Ірина Віталіївна

Кобзар Олена Василівна

Ясінська Тетяна Миколаївна

СУЗІР'Я

Збірник матеріалів педагогічного досвіду учасників районного туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2015»

Районний методичний кабінет відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації

09400 вул. Радянська, 44 смт Ставище Київської області



загруженное (04564) 2-50-70

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурс «Учитель року»
України від 30. 09. 2016 №1/9-517 «Про організацію та проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017» та з метою виявлення...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурсу «учитель року»

Конкурсу «Учитель року 2015» iconШандрук Галини Миколаївни Ставище, 2014 Перелік матеріалів, що представляються для участі у І ( районному ) турі всеукраїнського конкурсу «Учитель року 2015» Заява про участь у конкурс
Гостромогильський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дитячий садок»
Конкурсу «Учитель року 2015» iconЛауреат конкурсу „Учитель року-2009 Урок №1 Тема уроку: Іван Франко. Життєвий і творчий шлях письменника. Очікувані Учні повинні
Катеринич С. А.,учитель української мови та літератури приватного закладу
Конкурсу «Учитель року 2015» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Напн україни; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням фізики
Напн україни; І. Ю. Ненашев, учитель фізики, лауреат Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-1996"; Н. А. Охрименко, методист Донецького...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурсу «Учитель року 2009»
Обладнання: комп'ютер, плакати-проекти, виставка літератури, картки з тестами, листи самооцінювання
Конкурсу «Учитель року 2015» iconКонкурсу «Учитель року 2017»
Музика-едина всесвітня мова, її не треба перекладати, на ній душа говорить з душею. Бертольд Ауербах
Конкурсу «Учитель року 2015» iconАкадемія неперервної освіти
...
Конкурсу «Учитель року 2015» iconМетодичні рекомендації щодо створення та наповнення контентом Бабійчук В. Г
На допомогу учасникам ІІ (обласного) туру всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2016»: орієнтовні тести, запитання, завдання


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка