Конкурсу «Від золотого до срібного століття»



Скачати 354.73 Kb.
Дата конвертації11.04.2017
Розмір354.73 Kb.
ТипКонкурс

Відділ освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет
Система уроків

вивчення творчості О.С.Пушкіна у 9 класі

(лірика, роман «Євгеній Онєгін»)

на літературознавчій основі

Матеріали учасника конкурсу

«Від золотого до срібного століття»

Вчителя-методиста

зарубіжної літератури

Бутовецької ЗОШ І-ІІІ ст.

Первака Олександра Петровича
2009 рік

Тема. Життєво-творчий шлях О.С.Пушкіна. Пушкін і Україна. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна

Мета: сформувати уявлення учнів про своєрідність поезії О.Пушкіна, її тематичне і жанрове багатство в контексті світової літератури; допомогти учням осягнути глибину поетичного слова, почуттів і думок поета; поглибити поняття про лірику; удосконалювати навички виразного читання і аналізу ліричних творів; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, духовного світу людини.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Мотивація. Створення метаплану уроку учнями

Ви прочитали записану на дошці тему уроку. А хто з вас бачив повне зібрання творів О.С.Пушкіна? Скільки часу потрібно, щоб учень зміг прочитати, а учитель пояснити зміст такого кола поетичних творів? Перед нами проблема, яку потрібно вирішити. Які шляхи її подолання ви бачите?



ІІ. Представлення теми, очікуваних результатів

Слово вчителя. Світ відображається у краплинці води. Справжнього поета можна побачити у єдиному рядку його пера. У кожного з вас буде свій Пушкін. Але не як результат сьогоднішнього уроку, а як результат спілкування з ним протягом усього вашого життя. Сьогоднішнє наше завдання набагато скромніше. Ми формуємо своє бачення глибин лірики Пушкіна та висловлюємо особистісне ставлення до почуттів і думок поета на основі окремих поезій, в яких відобразилось світобачення генія у певний етап його життя.

ІІІ. Інформаційно-виконавчий етап

1. Актуалізація теоретичних понять лірика, ліричний герой.

Бесіда. Заповнення порівняльної таблички.


Драма, епос

Лірика

Предмет зображення – об’єктивний зовнішній світ

Предмет зображення – суб’єктивний внутрішній світ

Герой відображає узагальнене сприйняття життя автором, типове для багатьох людей, не завжди факти його життя пережиті особисто автором

Ліричний герой відображає особистісні переживання, світогляд, духовний світ автора, але не зливається з ним

В особистому є загальнолюдський зміст

- Чи є біографічними ліричні твори? (Ні, вони містять художній вимисел, ліричний герой також має характерні типові риси)

- Як ми визначаємо ліричний твір серед ряду інших? (Наявні рима і певний розмір, хоча в сучасній поезії такі риси є не завжди. Ліричний твір має певні особливості: гармонійність, ритм, музичність. Лірика не може бути стилістично нейтральною, беземоційною.)

2. Актуалізація знань про класицизм і романтизм як літературні напрями.

- Які поетичні жанри були поширені в літературі класицизму?

- Чому доба романтизму – період розквіту лірики? (У романтиків на перший план виходить особистісне начало, суб’єктивне сприйняття світу знайшло відображення саме у ліриці)

3. Вивчення нового матеріалу Форми роботи: повідомлення, бесіда, аналіз поетичних текстів, виразне читання поезій.

Вчитель. На кожному етапі свого життя людина розвивається, змінюється її бачення світу і ставлення до нього. А де може поет відобразити це ставлення, вилити свою душу, як не в поезії? Тому для усвідомлення своєрідності лірики ми будемо спиратись на факти життя митця. Творчість О.С. Пушкіна має свою періодизацію. Нагадаємо її.

(Учнівські мікроповідомлення)

1. Рання творчість ліцейського періоду (1813-1816).

2. Становлення і самоствердження поета (1817-1820).

3. Романтичний (південний) період (1820-1824)

4. Реалістичний період (1825-1837).

(Під час повідомлень решта учнів виконують завдання)

Заповніть узагальнюючу табличку. «Періодизація творчості О.Пушкіна».


Період

Хронологія

Події з життя

Найвідоміші поетичні твори

Ліцейський період. Рання творчість

1813-1816

Пора учнівства, засвоєння досвіду попередників і сучасників, пошуки свого стилю.




Петербурзький період.

1817-1820

Пора становлення і самоствердження поета. Часи „Зеленої лампи”.

Ода „Вольность”, елегія „Деревня”.

«Руслан и Людмила»



Романтичний (південний) період

1820-1824

Творчість часів заслання (Кавказ, Крим, Кишинів, Одеса).

„Погасло дневное светило”

„К морю”



Реалістичний період

1825-1837

Перебування в Михайлівському, Болдінська осінь, останні роки життя.

«Я помню чудное мгновенье», «Пророк», «Пам’ятник», «Поэт»


Учнівське повідомлення. Україна в житті та творчості О.С.Пушкіна.

- Що цікавить молоду людину? Про що б ви написали зараз вірші?



Учитель. Пушкін-ліцеїст пише про своїх товаришів, дружбу, перше кохання (Й досі серед студентів популярний жартівливий віршик ліцеїста Пушкіна: „Вот здесь лежит больной студент;/ Его судьба неумолима./ Несите прочь медикамент: / Болезнь любви неизлечима!”), про красу природи, як учень Царськосельського ліцею усвідомлює свою причетність до країни, гордиться її перемогою над Наполеоном.

Оскільки його вчителі в поезії належать до епохи класицизму, опановує традиційні жанри (оду та елегію). Але яка молода людина не дивиться в майбутнє? Майбутнє літератури – романтизм, тож юний Пушкін пише балади, романси, послання, поеми. Вони поки що недосконалі, мова їх важка (дається взнаки класицистична традиція), але поступово розмовний стиль проникає у книжну мову, поетичні канони попередників та й сучасників стають вузькими для молодого таланту, який просто розірве їх, вибухне глибоко новаторською поемою „Руслан і Людмила”.

А відчуття значимості поетичного слова, розуміння його естетики відштовхували від бездарності. Свідчення – написана ним епіграма: „Покойник Клит в раю не будет:/ Творил он тяжкие грехи./ Пусть бог дела его забудет,/ Как свет забыл его стихи”.

На думку юного Саші Пушкіна: писати погані вірші – тяжкий гріх.

Пушкінські вірші світ точно не забув, але гострих слів на адресу властьімущих йому не вибачили – відправили у заслання. Немалу роль тут зіграли ода „Вольность” і вірш „Деревня”. В оді „Вольность” Пушкін заявляє своє поетичне і громадянське кредо: „Хочу воспеть Свободу миру, На тронах поразить порок.” Поет змальовує картини громадянського бунту, французької революції, загибелі царської родини, убивства царя Павла І, звучить заклик: „Склонитесь первые главой/ Под сень надежную Закона, /И станут вечной стражей трона/ Народов вольность и покой». Пушкін переосмислює жанр. Він оспівує не знатну особу, а Свободу – але не як філософську категорію, а як цінність людського життя.

Елегія „Деревня” насправді зовсім не елегійна. Вона композиційно поділяється на дві частини. У першій дійсно оспівано красу „пустынного уголка”. Друга частина контрастно висвітлює серед квітучих нив дикість панщини, невігластво, беззаконня. Поет вважає це ганьбою батьківщини і закликає царя законодавчо скасувати рабство.

Романтичний період ми представимо елегіями „Погасло дневное светило” (1820) та „К морю” (1824). (Учні виразно читають твори)

- Який образ спільний для цих творів? Яке його символічне значення?

- Вплив якого поета-романтика відчувається у романтичній поезії Пушкіна?


  • Порівняння мотивів.

„Погасло дневное светило” О.Пушкіна

„Паломництво Чайльд-Гарольда” Дж.Г.Байрона

Лети, корабль, неси меня к пределам дальным

По грозной прихоти обманчивых морей,

Но только не к брегам печальным

Туманной родины моей…



Лети, корабле мій, лети,

Морську глибінь долай.

Прилинь у будь-які світи,

Але не в рідний край.


- Чи не здійснив Пушкін літературну крадіжку рядків, які йому сподобались?

Перед нами ремінісценція – відгомін твору іншого автора, несвідоме або й умисне відтворення його рядків з певною художньою метою. Пушкін вбачає схожість власної долі з долею вигнанця Байрона. Згодом Міцкевич порівняє себе з Пушкіним, описуючи своє заслання у „Кримських сонетах”. До речі, Пушкін переробляє цей мотив. У його ліричного героя „душа кипит и замирает”, відсутня „світова скорбота”. А Чайльд-Гарольд має спустошену розчаровану душу. Тобто, романтичні образи ліричних героїв у Пушкіна і Байрона дуже різні.

- Яка антитеза лежить в основі композиції вірша „К морю”? (Вільне море – невільна людина. А тема природи переплетена з темою вольності)

- Який мотив звучить у фіналі поезії „К морю”? (Відродження душі, очищення. З іншого боку це прощання з романтичним ідеалом)

Потім Лермонтов взагалі заперечить „Нет, я не Байрон, я другой…” У російській романтичній поезії виникає мотив подолання байронізму, біля витоків його стоїть Пушкін.

Розпрощавшись з романтичним минулим, митець творить зовсім іншу поезію, в основі якої жива народна мова, багатожанровість, поєднання елементів різних стилів. Наприклад, у хрестоматійному вірші „Зимнее утро” (1829) пафосна перша строфа („…Навстречу северной Авроры/ Звездою севера явись!” дуже гармонійно сусідить з прозаїчно-буденною „кобылкой бурою”.

- У Пушкіна є вірші про усі пори року. Яка була його улюбленою? (Осінь, можливо, тому, що на цей час припадає період його найбільшої закоханості в Анну Керн і в Наталю Гончарову)

Взагалі, Пушкін захоплювався багатьма красунями, відчував почуття симпатії чи закоханості, присвячував свої поезії багатьом жінкам, але найбільший слід в його душі і творчості залишили саме Керн і Гончарова, образно кажучи, вони були його музами.

З розмаїття поезій, навіяних поету почуттям кохання, оберемо для аналізу один з найвідоміших віршів – „Я помню чудное мгновенье” (1825).

- Кому присвячено цей вірш? Чи змальовано портрет коханої людини?

Передано враження від миті зустрічі, це вірш-спогад про почуття, яке ще живе в душі ліричного героя. Згодом у мистецтві виникне імпресіонізм - напрямок, прихильники якого особисті враження зроблять чи не основним прийомом відтворення дійсності. Створено ідеальний жіночий образ, чимось схожий на Дантову Беатріче або Лауру Петрарки. У Пушкіна мимовільно появляється Гетевський мотив: «Остановись, мгновенье, ты прекрасно». Лиш причина того бажання утримати мить, розтягти її на вічність інша. Пушкінська формула життя проста: Любов + творчість.)

- Як твориться образ коханої? (Вона – «гений чистой красоты». Це розширена метафора. І ще одна ремінісценція, запозичення у В.Жуковського. З інших художніх засобів відмітимо епітети „голос нежный” и „небесные черты”. Пушкін надзвичайно лаконічний у використанні тропів.)

- Яка тема цього вірша? (Пробудження душі під впливом спогадів про кохання, її відродження, воскресіння. Від Пушкіна ідею пробудження, воскресіння душі почерпнули Достоєвський і Толстой?)

Не менш відомий вірш – „Я вас любил” (1929). Фраза, винесена у заголовок, повторюється у тексті тричі. Навіщо? (Перед нами розгортається рух, розвиток почуттів, показано їх наростання і спадання. Подібний прийом називається градація. Душевний стан ліричного героя висвітлюється щоразу з іншої сторони, і у читача залишається враження про чистоту його почуттів.

Вершиною поетичного мистецтва є жанр сонета. Після геніїв світового масштабу (Данте, Петрарка, Шекспір) сказати щось нове у цьому жанрі, здається, взагалі неможливо.

О.Пушкін присвячує Наталії Гончаровій сонет „Мадонна”.

(Читання сонета, визначення традицій та поетичного новаторства)

У сонеті „Поету” висвітлена тема поета і поезії, стосунки поета з натовпом, не здатним справедливо оцінити талант: „Поэт! Не дорожи любовию народной./ Восторженных похвал пройдет минутный шум;/ Услышишь суд глупца и смех толпы холодной: / Но ты останься тверд, спокоен и угрюм.» (Зіставлення з Шекспірівськими сонетами)

- Як стати поетом? Чи легко ним бути?

Для Пушкіна бути поетом – дар Божий. Принаймні таку думку він проводить у поезії „Пророк”. Це вірш-алегорія. Він насичений біблійними символами, церковнославянською лексикою, але цілком світський, не релігійний. (Виразне читання вірша)

- Яким має бути поет, чому поет прирівнюється до пророка? (Зброя обох – слово, сила обох духовна: моральна чистота, здатність на співчуття, співпереживання, служіння людям.)

За рік до загибелі О.Пушкін спробував підсумувати свою творчу діяльність у вірші „Я памятник себе воздвиг нерукотворный”. З часів Горація (ода „До Мельпомени”) мотив підсумку став традиційним. У російській літературі подібні вірші створили чи не всі попередники Пушкіна. Але поет і тут не йде протореним шляхом. Візьмемо для порівняння два перших рядки у Горація (переклад М.Зерова), Ломоносова і Пушкіна:

Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді,

Піднісся він чолом над царські піраміди…

Я знак бессмертия себе воздвигнул

Превыше пирамид и громче меди…

Я памятник себе воздвиг нерукотворный,

К нему не зарастет народная тропа…

Пушкін поєднує мотив Горацієвого пам’ятника з біблійним мотивом. У Євангелії від Марка читаємо : „Я зруйную храм рукотворний і за три дні воздвигну храм нерукотворний”.

Читання та аналіз поезії.

Робота з підручником (с.259). Стаття про Олександрійський стовп.

- У чому суть протиставлення нерукотворного пам’ятника Олександрійському стовпові? (Стовп - це символ влади, величі державної і особистої, створений людьми. Пам’ятник поету – його творіння, даровані звише. Тому антитеза у Пушкіна більш широка, ніж у його попередників. У Горація та його послідовників існує антитеза: пам’ятник - царські піраміди. Пушкін вибудовує паралельно дві антитези: пам’ятник (нерукотворний) - Олександрійський стовп (рукотворний), непокірна глава – Олександрійський стовп як символ влади).

- Що дає підстави поетові вважати, що він заслужив людської слави, адже він раніше не дорожив, нехтував „любовию народа”?

- В чому сила мистецтва, на думку поета?

- Чому більшість дієслів у вірші вжито у майбутньому часі?

- „Нет, весь я не умру…” У вірші є суперечка? З ким (або чим) сперечається поет? Чи суперечки немає зовсім?

ІV. Узагальнення і підведення підсумків

1. Створення інформаційного грона.



2. Творче завдання. Усне висловлювання „Мій Пушкін”.



Висновки уроку. О.Пушкін увібрав у себе найкращі здобутки світової культури, творчо переосмислив їх, запропонував свої мистецькі знахідки і цим розвинув поезію, вивів її на якісно новий рівень.

Домашнє завдання.

1. Прочитати 1 розділ роману „Євгеній Онєгін”

2. За матеріалом підручника підготувати розповідь про творчий задум та історію написання роману.

3. Вивчити напам’ять вірш, який сподобався найбільше.




Тема . О.Пушкін. «Євгеній Онєгін» — соціально-психо­логічний роман у віршах. Поняття про роман у віршах, «онєгінську строфу»

Мета: розкрити особливості соціально-психологічного роману у віршах, зміст поняття «онєгінська строфа»; показати місце роману в світовій літературі, формувати критичне мислення, підвести учнів до осмислення загальнолюдських проблем, по­рушених у творі.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Небрежный плод моих забав,

Бессонниц, легких вдохновений,

Незрелых и увядших лет,

Ума холодных наблюдений

И сердца горестных замет.

О.С.Пушкін

Лишь то читается легко, что написано с трудом, что в час написано, то в час и позабыто.

О.С.Пушкін

Зміст роботи

І. Контроль засвоєння навчального матеріалу. Бесіда.

- Як життя і творчість О.Пушкіна пов’язані з Україною?

- Назвіть основні теми віршів О.Пушкіна.

- Який вірш є підсумком романтичного періоду його творчості?

- Яким ви бачите ліричного героя віршів «Я мить чудову пам’ятаю…» і «Я вас любив…»?

- У чому поет вбачає свою заслугу перед нащадками, які підсумки життя підводить у поезії «Я пам’ятник собі воздвиг…»?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступна бесіда.


  • Що вас хвилює, чим ви живете? Яким є сьогоднішнє покоління? Створіть його асоціативний портрет.

  • Як ви вважаєте, чи може вам у житті допомогти духовний досвід попередніх поколінь?

Слово вчителя. О.С.Пушкін створив своєрідний портрет покоління 30-х років ХІХ століття. Російський критик В.Г.Бєлінський навіть назвав цей твір “енциклопедією російського життя”. Одна з центральних тем роману – життя “молодого покоління”. Традиції Пушкіна у створенні портрета «героя свого часу» продовжили М.Лермонтов, І. Тургенєв.

ІІІ. Інформаційно-виконавчий етап.

Учнівські повідомлення.

  1. Портрет доби (про суспільні зміни, що вплинули на світогляд пушкінського покоління, про причини втрати ідеалів у молодого покоління, обставини життя, які сформували характер героя, долю якого досліджує Пушкін).

  2. Історія написання роману «Євгеній Онєгін».

Самостійна робота учнів з підручником.

Читання і обговорення статті «Жанрові особливості» (с. 261-263).



- Що єднає його з іншими творами -«енциклопедіями», чим принципово відрізняється?

- Яке місце посідає Пушкінський роман у світовій літературі?

Літературний контекст. Крім того, що роман “Євгеній Онєгін” має новаторський характер - це одночасно і продовження традиції художнього осмислення нового соціального типу - егоцентричної, розчарованої, скептичної молодої людини, що знаходиться у стані конфлікту з суспільством і з самим собою. Проявилася ця тенденція в романах і поемах Ф. Шатобріана «Рене» (1802), Б.Констана «Адольф», (1807-1815), Дж.Г.Байрона – «Паломництво Чайльд-Гарольда» (1812-1817), А.Мюссе «Сповідь сина століття» (1836). Про такі романи Пушкін згадує, окреслюючи на сторінках свого роману коло читання Онєгіна. Але книга Пушкіна своєрідна за формою. Це роман у віршах. На думку літературного критика В.Бєлінського, братися за створення віршованого роману, коли в російській літературі не було ще жодного порядного роману і в прозі, - така сміливість, виправдана величезним успіхом, була свідченням геніальності поета.

- У чому полягає епічність та ліризм твору Пушкіна?

Заповнення узагальнюючої таблички.



Епічне начало

Ліричне начало

Широта охоплення життя.

Опис духовного життя героїв.

Розгорнута оповідь про події та героїв.

Суб’єктивний характер оповіді. Глибокий психологізм у розкритті характерів.

Значний обсяг твору. Наявність кількох сюжетних ліній і ряду персонажів.

Тривалий час змальованих подій.



Відступи від розвитку сюжету, змішання оповідних планів,

вільний перехід від теми до теми.



Розповідь від імені автора (оповідача)

Наявність ліричного героя.


Робота з поняттями теорії літератури.

Роман у віршах – значний за обсягом віршований твір, у якому поєднані сюжет і лірична складова: багатопланова епічна розповідь про долі героїв і авторське суб’єктивно-емоційне ставлення до того, що зображається.

Практична робота. Створення схеми римування «онєгінської строфи», з’ясування метричних особливостей строфи. запис визначення до зошитів.

Коли ж юнацьких літ бурхливих А

Прийшла Євгенію пора, Б

Пора надій і мук щасливих, А

Француза прогнано з двора. Б

Дістав Онєгін мій свободу, В

Остригся під останню моду, В

Як dandy той причепуривсь, Г

І в колі вищому з'явивсь. Г

Він по-франнузьки, як годиться, Д

Міг розмовляти і писать, Е

Мазурку легко танцювать, Е

Умів незмушено вклониться; Д

Тож присуд був йому один: Є

Люб'язний і розумний він. Є
«Онєгінська строфа» - строфічна форма, винайдена О. Пушкіним. Вона складається із чотирнадцяти рядків чотиристопного ямба з перехресним, паралельним і кільцевим римуванням: абабввггдеедєє.


  • Як пов’язана «онєгінська строфа» з пушкінським замислом роману?

«Євгеній Онєгін» - роман різноплановий, енциклопедичний. Кожна строфа розкриває свою тему. Два останніх рядки містять логічний підсумок. Автор може переходити від теми до теми в кожній новій строфі, зберігаючи єдність твору та цілісність його читацького сприйняття. Різнопланові картини поєднані в цілісний твір спільним задумом і формально - «онєгінською строфою». Розмір вірша - чотиристопний ямб створює інтонацію невимушеної розмови

Аналіз особливостей форми і змісту роману у віршах.

- Чому О.С.Пушкін назвав свій роман «вільним»?

4 листопада 1823 р., Пушкін писав своєму другові Вяземському: «Що стосується до моїх занять, я тепер пишу не роман, а роман у віршах — диявольська різниця. На зразок «Дон-Жуана».

Поет підкреслює, що його роман — у віршах, значить, не схожий на відомі романи. Це значило для Пушкіна писати принципово інакше, ніж прозою («диявольська різниця»), створювати якісно інший художній світ. Для Пушкіна це і було головним. Роман у віршах був для нього «вільним» романом — вільним по характеру розповіді, по композиції. Це пов'язано з його поетичним задумом. «Євгеній Онєгін» був задуманий Пушкіним як поетичне відтворення епохи. Для такого твору, водночас сучасного та історичного, якраз і була потрібна вільна композиція. Невеликий за об'ємом, але широкий по задуму, роман потребував вільного ходу розповіді, можливості, коли це потрібно, відступати від сюжету, вільно втручатися в його хід, змінювати при необхідності тему оповіді. Принцип поетичної свободи допомагав Пушкіну говорити багато про що в невеликому творі.

Коментоване читання прологу роману та епіграфа до ньо­го.

Що пише автор у передмові до роману? Кому він ад­ресує свій твір? Як він його оцінює?

Про кого йдеться в загальному епіграфі до «Євгенія Онєгіна»? Яка ваша думка про визначальні риси цієї люди­ни?

Епіграф характеризує Євгенія Онєгіна: мовиться про його марнослав­ство, погордливе ставлення до оточення, що, можливо, пояснюється почуттям зверхності над іншими. Та згадана ви­щість ілюзорна. Епіграф написано самим поетом, хоча вказано, що це уривок із приватного листа. Автор таким прийомом наш­товхує читача на реальність оповіді, націлює читачів на оцінку вчинків і рис характеру Онєгіна. Ще одна фун­кція епіграфа — підкреслення реальності, типо­вості подій та образу Євгенія Онєгіна. Тому вже з епіграфу та передмови можна зробити висновок, що роман має соціально-психологічний характер.



- Яке місце посідає образ Онєгіна в галереї байронічних образів світової літератури?

За героєм такого типу затвердилося визначення "байронічний". Це визначення стосовно Євгенія Онєгіна має дуже умовний характер: Пушкін не прагнув створити образ, подібний герою Байрона. Мета його була - зрозуміти і суть характеру свого сучасника, і причини, які його сформували. Це завдання автор визначив в кінці першого розділу:



Недуга, якої причину

Давно би відшукать пора…

Відзначивши схожість Онєгіна з Чайльд-Гарольдом («Як Child-Harold, похмурий, томний...»), Пушкін прагне відшукати причину російської «недуги». Вперше спробу змалювати подібного героя Пушкін зробив у поемі «Кавказький полонений». На відміну від романтичної поеми характер головного героя роману, його думки, ставлення до навколишнього світу показані в розвитку. Автор прагне простежити становлення особистості в середовищі, яке його формує, з'ясовує причини конфлікту.



ІV. Узагальнення і підведення підсумків. Бесіда.

1. Чому О.С.Пушкін назвав свій роман «полусмешным, полупечальным, простонародным, идеальным»?

2. Що робить роман плодом «ума холодного наблюдений и сердца горестных замет»?

3. Які художні відкриття зробив О.С.Пушкін на сторінках роману?

4. Чому жанр твору визначають як соціально-психологічний роман?

5. Поясніть значення понять «роман у віршах», і «онєгінська строфа».

6. Хто здійснив український переклад роману «Євгеній Онєгін»?

Домашнє завдання.


  1. Вивчити поняття «роман у віршах», «онєгінська строфа», «соціально-психологічний роман».

  2. Прочитати роман «Євгеній Онєгін».

  3. Виписати з тексту цитати, які характеризують Онєгіна, Ленського (заповнити порівняльну табличку).

  4. Знайти у тексті авторську характеристику Тетяни Ларіної. Порівняти її з Ольгою за планом (завдання 11 підручника Ю.І.Ковбасенко)


Тема. Духовний світ головних героїв роману: суперечливість почуттів та вчинків Онєгіна, романтичне сприйняття світу Ленським, гармонія внутрішнього світу і душевна чистота Тетяни Ларіної

Мета: розкрити психологічну мотивацію поведінки героїв, показати зумовленість поведінки Онєгіна, Ленського й Тетяни Ларіної їхнім ви­хованням, досвідом попереднього життя; удосконалювати навички аналізу ліро-епічного твору, розвивати вміння аналізувати такі способи розкриття духовного світу героїв, як портрети, сни та пейзажі; виховувати увагу до внутрішнього світу людей, співпереживання геро­ям твору, толерантність та повагу до думки інших людей.

Обладнання: репродукції ілюстрацій до «Євге­нія Онєгіна», опорні схеми.

Тип уроку. урок-дослідження.

Записи на дошці:

Зліва:

+ Лібідо - психічна енергія добра, прагнення до життя, творчості, творення.

- Агресія - психічна енергія руйнування і зла, прагнення до знищення і смерті.



Справа:

"Збуваються лише неусвідомлені бажання, принаймні, невисловлені. Сон - реалізоване бажання" (З.Фрейд).



Середня частина:

Пружини людських вчинків (за А.Шопенгауером):

1. Егоїзм, що прагне особистого блага (безмежний);

2. Злість, яка прагне чужого страждання (доходить до крайньої жорстокості);

3. Співчуття, яке очікує на чужу благородність і великодушність.

Зміст роботи

І. Мотивація навчальної діяльності.

Поетична хвилинка.

Учитесь Пушкина читать.

Не просто пробегать глазами,

Как часто делаем мы с вами,

А видеть, слышать, встречи ждать.

Учитесь Пушкина читать,

И он вам обрести поможет

Мечты, которые, быть может,

Уже успели потерять.

Учитесь Пушкина читать

Без торопливости и лени,

И связь времен и поколений

Вас не устанет удивлять.

Вступне слово вчителя. «Пізнай себе - і ти пізнаєш весь світ». - говорили древні. Вони ж дали людству чотири способи пізнання світу: мистецтво, науку, філософію і релігію. Сьогодні ми спробуємо розібратися в долях головних героїв книги О.С.Пушкіна, а може, і в собі, за допомогою мистецтва слова, філософії і такої науки, як психологія. Відомий психоаналітик Зиґмунд Фрейд вивчав вплив таємного, підсвідомого життя нашого організму на видиме, свідоме життя. На його думку, особа має три складових: Воно, Я-Ідеал, Над-Я.

Воно - наша темна сторона, інстинкти, бажання, пристрасті. Ми несвідомо відчуваємо голод, жадаю, боїмося покалічитися або померти, несвідомо тягнемося до протилежної статі, кохаємо і ненавидимо. Іноді людина навіть собі не признається в своїх таємних бажаннях. Я-Ідеал - світла сторона особистості. Це наші кращі риси. Також є те, що контролює наш шлях до ідеалу, підказує кращий вибір, карає за лихі вчинки. Це Надабо Совість. Психоаналіз оперує поняттями «лібідо - енергія добра» і «агресія - енергія зла». Ще старогрецькі мислителі вважали, що світом правлять Ерос - любов і Танатос - смерть, а китайські філософи затверджували, що усередині людини існують два види енергії: Інь і Янь. Тобто всі вони відзначали властиву людині подвійність відчуттів. Спробуємо ж і ми зрозуміти героїв роману "Євгеній Онєгін" через теорію психоаналізу З.Фрейда.

ІІІ. Інформаційно-виконавчий етап.

Робота з текстом роману за допомогою опорної схеми.

- Що ми знаємо про сім'ю Ларіних? Адже людина завжди починається з сім'ї.

- Що найбільше любила Таня? Чи щаслива вона в сім'ї?

В сім'ї Тетяну ніхто не вважав чужою, її по-своєму ніжно любили. Цю дівчинку не можна назвати цілком щасливою, але вона і не нещасна. Мати її не знала повноти щастя, тому вона не може передати його дочці.

За допомогою опорної схеми-таблиці учитель пояснює складові Воно і Я-Ідеалу Тетяни, тобто її бажання і її розуміння щастя.

Коротке прочитання опорної схеми-таблиці (ОСТ)

Т.Ларіна як особистість сформувалася під впливом народних звичаїв і християнської культури. Чужоземні романи спокушають юну безневинну душу прикладом модних героїв. Рано залишившись сиротою, вона шукає підтримку і опору в майбутньому чоловіку, якого повинна любити і бути йому вірною. В селі немає того, з ким вона могла б зв'язати своє життя. Євгеній Онєгін, схожий не на сусідів, а на модних героїв, завойовує її серце і душу. Риси Воно і Я-Ідеалу могли б замкнутися у вісімку - символ нескінченності життя і любові, або в коло - символ захисту від біди і нещастя. Онєгін відмовляється від Тетяниного кохання, руйнує її прагнення до Ідеалу і цим підштовхує до шлюбу з нелюбимим. Коли ж він запізніло закохується, Тетяна знаходить вихід з любовного трикутника у велінні Совісті. Це характер, близький до ідеального.

Працюємо над сюжетною лінією Тетяни.

Учитель. Ми знайомимося з Тетяною у віці тринадцяти років - час першого кохання і перших розчарувань. В житті не все так, як в книгах.

- Чому Таня покохала Онєгіна, а не когось із сусідів-поміщиків ?

- Чому Тетяна написала лист, перша освідчилась Євгенію?

- Якою була відповідь Євгенія?

Учень. Євгеній сказав, що не створений для сімейного життя, він не хотів одружуватися на ній, тому повідомив, що любить її як брат і порадив їй не поводитись так з іншими чоловіками.

Учитель. Ми ще повернемося до цієї відповіді. А поки перечитаємо лист Тетяни і спробуємо зрозуміти, що керувало нею, що вона відчувала і що запропонувала в листі Євгенію.

Аналіз листа Тетяни проводять учні, з'ясовуючи суть кожної строфи.


  • Що побачила Тетяна уві сні?

Учні переказують зміст сну.

Коментар вчителя. Тетяна ворожить, і сон її повинен бути віщим. Але все переплуталося. По ворожінню ім'я нареченого - Агафон. Уві сні наречений – Євгеній. Ведмідь перевів її через річку. Сонники тлумачать перехід через воду як близьке весілля. Уві сні Онєгін убиває Ленського. Що збулося в житті? Ленський убитий, а Таня вийшла заміж за генерала, імені якого ми не знаємо. За вченням Фрейда про психологію несвідомого, в реальності її бажання не могло здійснитися, оскільки Таня усвідомила і промовила його. Тому все збувається уві сні. Фрейд не вірив, що сни провіщають майбутнє, але Пушкін думав інакше. Тому сон передбачив загибель Ленського.

- Чому Тетяна вийшла заміж за генерала, якщо вона кохала іншого?



Учні. За бажанням матері, яка привезла її до Москви на «ярмарок наречених».

Учитель. Давайте уважніше розглянемо любовний трикутник на ОСК. Онєгіна вона полюбила за несхожість на інших, відразу й безмежно. Зачитаємо її перше враження від майбутнього чоловіка.

Учень. «Хто? цей товстий генерал?» Він їй не сподобався: товстий, старий...

Учитель. Проаналізуємо цей епізод. Ось її враження про однолітків. Архівні юнаки – не лише працівники архіву, до речі, добрі знайомі автора. Вони за своїми душевними якостями теж архівні. Яке вражаюче слово! Архівний - запорошений, стародавній, дуже старий. І це юнаки? До речі, генералами у той час ставали дуже рано. Як мовилось у ті часи: "Гусар, який до тридцяти років не загинув або не став генералом, - не гусар, а непорозуміння". Отже генералу не за п'ятдесят, як нинішнім, а трохи за тридцять, і він на 10-12 років старший Тані. Її князь розумний, багатий, серед «архівних» хлопців виділяється в кращу сторону. Відштовхнувши почуття Тетяни, Онєгін тим самим віддав її генералу.

- Як ви думаєте, чи щаслива вона в цьому шлюбі? Які почуття вона переживає?



Учні. Вона майже щаслива. Інші радіють її щастю і заздрять генералу.

• Вона не любить чоловіка, але він кращий за інших. Їй спокійно з ним. Вона вдячна за це, і вона йому вірна дружина. Її не можна назвати нещасною.

• Вона все ще кохає Онєгіна.

Учитель. Тетяна кохає Євгенія, але відмовляється від цієї любові, не хоче прийняти його почуття. Зачитаємо її відповідь і прокоментуємо її. Відзначаємо зміну думок і почуттів: образа, подяка за проявлене тоді благородство, розуміння мотивів теперішньої любові Онєгіна, трохи пихатості, жаль про пізнє прозріння, признання йому в любові і тверда відмова.

- Пригадайте, що пропонувала Тетяна в тому давньому листі і розберіться в суті її відмови. Відмовилася вона від кохання чи ні? Від чого відмовляється Тетяна, що нею керує?



Учні. Вона призналася, що любить ще Євгенія. Від свого почуття вона не відмовляється, але не хоче порушувати обіцянку вірності.

- Що ж керує її вчинками?



Учень. "Співчуття, яке очікує на чужу благородність і великодушність".

Учитель. Можливо, тому І.А.Гончаров назвав героїню ідеальною. Нехай в житті її бажання не збулися, але вона уміє захистити своє уявлення про Ідеал, совість її чиста. Тетяна Ларіна вдячна генералу за його почуття і уміє їх цінувати. Поняття про честь і мораль не дозволяє їй прийняти кохання Євгенія, оскільки дружиною йому вона стати не може. Не можна будувати своє щастя на нещасті інших. Тому вона розриває цей любовний трикутник.

Поетеса М.Цвєтаєва порадила дівчатам так само закохуватися, освідчуватися першими в коханні, вислуховувати гнівні відповіді, виходити заміж за генералів - і бути щасливішими за ту, у якої після виконання всіх бажань тільки і залишилося, що кинутися під потяг. З Анною Кареніною, героїнею роману Л.Толстого, що вибрала в схожій ситуації інший шлях, ми зустрінемося у 10 класі. Наступного уроку нас чекає розмова про долю Євгенія Онєгіна, про його стосунки з другом – Володимиром Ленським.



Учитель. В кожній людині закладені великі здібності і можливості творення або руйнування. Все залежить від того, яка частина особистості візьме гору. Енергія лібідо і енергія агресії визначають нашу поведінку. Людина, любляча життя, вже щаслива. Чи щаслива агресивна людина, несуча зло і руйнування? "Щастя на роду написано", - говорять в народі. Недавно учені-генетики прийшли до дивного висновку: здатність людини бути щасливим записана на рівні ДНК, закодована в генах. Має рацію народна мудрість. Але питання, чому одні добиваються успіху і щастя в житті, а інших переслідують нескінченні проблеми, залишається відкритим. Цікаво, як своє щастя в житті шукав Євгеній Онєгін.

- Чи можна назвати його дитинство щасливим? В якій сім'ї він ріс, як виховувався?



- В чому Євгеній Онєгін був «справжнім генієм»? Чому любов (почуття) Пушкін назвав «наукою»? Чи любив Євгеній жінок, серця яких завоював?

Учитель. Ми прийшли до вражаючого і дещо несподіваного висновку: Онєгін - геніальний обманщик... Почуття - річ невловима, а наука частіш за все вивчає цілком конкретні, відчутні речі. Отже «наука» Онєгіна була всього лиш різноманітними способами досягнення своєї мети. Перечитайте початок першого розділу. Там чудово описані і способи, і мета, якої добивався Євгеній.

- Чим же він займався цілий день у вільний час? Чому описаний тільки один день з життя героя?

При відповідях на цей блок питань учні разом з вчителем звертаються до опорної схеми-таблиці «Євгеній Онєгін».

Коротке прочитання опорної схеми-таблиці (ОСТ)

Євгеній Онєгін задоволений своєю долею. Він чудово підготовлений до життя в суспільстві. Це людина з раціональним мисленням, чужа «ліричного». Він має добру економічну освіту, його маєток процвітає. Дні свої він присвячував розвагам: «науці» і своєму зовнішньому вигляду. Але любові немає, це гра, яка скоро набридає. По-справжньому він любить і цінує лише себе. Розумній людині тісно серед дурнів. Євгеній зневажає світське товариство, небагатьох відзначаючи своєю увагою. Пружина егоїзму відштовхує від нього Ларіну і Ленського. З цього лука летять стріли, ранячи їх душі. Але стріли двосічні, вони ятрять совість Євгенія. Страх прославитися як боягуз або померти штовхає його до вбивства друга. Пристрасті й інстинкти переважають прагнення до Ідеалу. Егоїзм руйнує щастя оточуючих і його власне.



Учитель. Пушкін влучно назвав цю частину особистості Євгенія: «модний тиран». Що є в життєвому багажі Онєгіна до 18 років? Модний вигляд, сумнівні любовні перемоги, відсутність серйозного заняття і мети життя, безтурботне життя в нескінченних розвагах і в результаті глибоке розчарування. Але доля зробила щасливий поворот і дала ще один шанс Євгенію. І ось столична знаменитість приїжджає в село, отримавши багатий спадок від дядечка. Природно, всі хочуть познайомитися з новим сусідом, наносять йому візити.

- Як Євгеній їх приймає? Якої він думки про своїх сусідів? Які висновки про Онєгіна і його перетворення в господарстві зробили сусіди-поміщики?

Спеціально підготовлений учень дає економічний коментар нововведенням Онєгіна, пояснюючи принципи теорії Адама Сміта, і чому ж сусіди-поміщики визнали його небезпечним диваком. В повідомленні повинен прозвучати висновок, що в своїх економічних перетвореннях Євгеній Онєгін керувався в основному не бажанням допомогти селянам, а лише власною матеріальною вигодою.

Учитель. Онєгін уникав знайомства з сусідами, але з Володимиром Ленським все-таки подружився. Різні люди сходяться, але щось повинне їх об'єднати. Це ми зараз з'ясуємо, перевіряючи ваше домашнє завдання - скласти порівняльну цитатну таблицю «Дружба Онєгіна і Ленського».


Життєві ситуації

Онєгін

Ленський

Виховання і освіта








Юнацькі інтереси

(приблизний вік героїв)









Ставлення до сусідів-поміщиків та сусідська думка про героя







Ставлення до світського життя







Ставлення до подружнього життя







Почуття кохання, пристрасті







Ставлення один до одного







Дружні розмови, суперечки







Життєвий досвід








Чи відчував себе щасливим? У чому бачив своє щастя?








Учитель. Ленський довірливо розкриває душу, а Онєгін вважає це маренням. Ленський «бажав сердечно» мати такого друга, а Онєгін поблажливо прийняв цю дружбу задля розваги. Чи уміє він дружити?! Знайдіть у тексті роману думку Євгенія про Ольгу і реакцію Владимира на ці слова. (Учень зачитує)

Учнівське повідомлення. Порівняння Ольги і Тетяни.

Учитель. Онєгін знає, що Ольга - щастя його закоханого друга, але так нетактовно кривдить Володимира. І на іменинах Тані його жорстокий вчинок обдуманий.

- Чому він присягнувся розлютити Ленського, і як йому це вдається?



- Що Онєгін відчуває, отримавши виклик? Чому він все-таки не схотів запобігти поєдинку? Зачитайте ці рядки.

Учитель. Це ключ до розгадки і роздумів Євгенія, і його особи в цілому. Зневажаючи дурнів, він їх боїться. Онєгін - раб громадської думки, яку представляє «старий дуеліст» Зарецький. Кожний з дуелянтів міг зробити перший крок, визнати свою неправоту, але обидва рабськи слідують світським умовностям.

- Чому Євгеній, не бажаючи смерті друга, першим підняв пістолет і зробив фатальний постріл? Що відчував він до, в час і після дуелі?

Егоїзм руйнує прагнення Онєгіна до Ідеалу. Це лук, з якого летять стріли, що ранять Тетяну і Володимира. Але це двосічні стріли, ними поранена душа героя, він мучиться совістю. Раніше він мучив, бавлячись ("модний тиран"), тепер він мучиться і сам. Совість його починає боротьбу з егоїзмом. Непогана людина, Онєгін в безцільному існуванні застосовує розум для втіхи власного егоїзму, він несе зло, руйнуючи уявлення про любов і шлюб у Тетяни, знищує щастя Ленського. Такий підсумок його вісімнадцятирічного життя. З чим він прийшов до 26 років, Пушкін розказав у восьмому розділі.

Учень зачитує уривок від слів "Убивши друга на дуелі...".



ІV. Узагальнення і підведення підсумків.

- Чим різняться авторські характеристики героя у першому та останньому розділі? Про що вони говорять?

- Що керує вчинками Євгенія? Чи думає він про наслідки свого переслідування, які чекають Тетяну?

- Чим подібні лист Тетяни (3 розділ) і лист Євгенія (8 розділ), чим вони принципово різняться?

Учень. Він страждає і хоче, щоб Тетяна була з ним великодушна, полюбила його у відповідь. Але він не думає, що це може принести комусь горе.

Учитель. Страждання, яке очікує на чуже благородство, і егоїзм, що прагне лише власного блага, зливаються в прагненні завоювати Тетяну. Але вона вибрала свій шлях і, звертаючись до честі Євгенія, просить залишити її у спокої. Це упевнена і тверда відмова. Онєгін не готовий прийняти щастя від юної дівчини. Зараз йому для власного щастя необхідно зруйнувати чужу сім'ю. Але чи можна збудувати щастя на уламках чужого розбитого життя?

Не дочекалася Тетяна цієї пізньої любові Євгенія і шкодує про це. Але ніколи вона не пошкодувала, що вийшла заміж за генерала. Адже він для неї - вірний друг. Можливо, в цьому і щастя Тані. А щастя Євгенія було таке можливе… Побажаємо ж і всім вам дочекатися свого щастя, не упустити його. І найголовніше - не поруйнувати чужого.



Домашнє завдання.

1. Проаналізувати сцену «Тетяна в кабінеті Онєгіна». Як інтер’єр кімнати характеризує господаря?

2. Вивчити уривок «Лист Тетяни» або «Лист Євгенія» (за вибором).

3. Знайти у тексті авторські відступи від розвитку основного сюжету.

4. Написати есе «А щастя видилось так близько».

Тема . Образ автора. Романтичні і реалістичні елементи в романі О.Пушкіна «Євгеній Онєгін»

Мета: підвести учнів до розуміння оповідної манери О.Пушкіна, розкрити різ­ницю між образом автора та його героєм; удосконалювати навички аналізу ліро-епічного твору та дослідницької робо­ти, розвивати навички аналізу прийомів висловлення авторської пози­ції (епіграфи, ліричні відступи, авторська характеристика тощо), розвивати творчі здібності учнів.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Зміст роботи

І. Контроль засвоєння навчального матеріалу. Бесіда.


  • Як образ Онєгіна пов'язаний з героями Байрона?

  • Чи згодні ви, що герой належить до «зайвих людей»?Для кого зайвих?

  • Які художні деталі дозволяють читачам краще зрозуміти характер і поведінку Ленського?

  • Чому Онєгін не зміг зрозуміти друга?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступна бесіда. Ліризм роману багато в чому обумовлений образом його автора. Про «образ автора» ми говоримо тоді, коли він виявляється не тільки оповідачем, але прямим очевидцем і/або учасником подій разом з іншими героями. Завдання нашого уроку – дослідити, які сторінки роману дозволяють нам побачити автора як одного з героїв роману. Чому? Тому що створений Пушкіним образ автора відіграє в романі дуже істотну роль. В ліричних відступах розкриваються особливості його особи, його ставлення до героїв і подій, він вступає в розмову з читачем, відстоюючи свої думки і оцінки. Автор стверджує, що йому не чужі відчуття, думки і настрої Онєгіна, які поет вважав відмінною рисою молоді XIX століття. Однак не можна вважати Онєгіна поетичним двійником Пушкіна, проти цього застерігав і сам автор:

…Тут радий дать я зрозуміти,

Що я й Онєгін – не одно…

ІІІ. Інформаційно-виконавчий етап.

Робота з поняттями теорії літератури.

Ліричний герой. Образ автора. Ліричний відступ.

Робота зі словником, заповнення порівняльної таблиці


Образ автора

Ліричний герой

Художній двійник автора, створений ним для певного твору

Ліричний герой – персонаж ліричного твору

Проявляє себе у ліричних відступах, епіграфах, авторських характеристиках, зверненнях до читача (позасюжетних компонентах)

Відображає певною мірою особистісні переживання, світогляд, духовний світ автора, але не зливається з ним (у сюжеті твору)


Учнівське повідомлення. Образ автора в романі.

В кожному художньому творі, крім образів персонажів, завжди є ще один образ, не менш головний — образ автора. Він може проявлятися більшою або меншою мірою, але він надає основний тон оповіданню, визначає наше сприйняття героїв, їх вчинків, життя в цілому.

В «Євгенії Онєгіні» автор присутній в багатьох сценах і описах, ми постійно чуємо його голос. Він звертається до читача, розмовляє з ним. Автор в романі часто виказує своє ставлення до героїв: є рядки про Онєгіна, про Тетяну, про Ленського. Відступаючи від основних сюжетних ліній роману, автор часто ділиться своїми спогадами. Свою поетичну оповідь автор веде не спокійно, а хвилюючись, радіючи, горюючи, іноді бентежачись. Автор в романі «Євгенії Онєгін» сприймається нами як жива людина. Здається, що ми не просто відчуваємо і чуємо, але і бачимо його. І він представляється нам розумним, привабливим, з відчуттям гумору, зі своїм поглядом на речі. Автор роману встає перед нами у всій красі і благородності своєї особи. Ми захоплюємося їм, радіємо знайомству з ним вчимося у нього.

Артист і читець Володимир Яхонтов так сказав про автора «Євгенія Онегина» (точніше, про образ автора): «Автор — людина дотепна, зухвала, розумна. Часом він веселий, часом затуманюється печаллю, часом зло жартує. Але завжди він патріот, закоханий і в природу російську, і в чистоту своєї героїні (так чарівно вписаної в морозну зоряну ніч), і в російські сніги. Закоханий так, як тільки могло це бути у істинної російської людини з великою душею художника».



Аналіз епіграфа.

Епіграф до першого розділу - ци­тата з елегії П.Вяземського «Перший сніг». В ньому містяться думки автора про головного героя, котрий бездумно поспішав пізнати принади світ­ського життя, однак його чекали втрати та зра­ди — гіркий досвід і розчарування. У вірші пушкінського сучасника сказано:



По жизни так скользит горячность молодая,

И жить торопится, и чувствовать спешит...

...Приводит к опыту безжалостным уроком

И, чувства истощив, на сердце одиноком

Нам оставляет след угаснувшей мечты.

Практична робота. Учні знаходять у тексті й зачитують фрагменти, де проявляється образ автора (представлення Онєгіна, повідомлення про дружбу автора і героя в першому розділі, постійні згадки про перебування автора в тих місцях, де відбувається дія роману, бесіду автора з світською людиною у восьмому розділі, прямі звернення до читача).

- Чи є образ автора незмінним, чи подається в розвитку, як інші герої?

Образ автора не статичний, за сім років творення роману він змінювався. Пушкін створює ілюзію невимушеної розмови, дружніх теревенів з читачами. В перших розділах автор жартівливий, говіркий, майже безтурботний. У шостому розділі з'являється авторська гіркота прощання з юністю, а в сьомому — сприйняття весни людиною з «мертвою душею». У восьмому розділі поряд з трагічним прощанням героїв чується гіркий вигук автора: «О, скільки втрат було з тих пір!» Близькість настроїв героїв роману і автора така значна, що багато ліричних відступів автора могли б стати внутрішніми монологами героїв.

В Пушкіні є і захоплений запал Ленського, і глибина відчуттів Тетяни, і твереза іронічність Онєгіна — але автор не обмежений однолінійним ставленням до життя. І в цій широті погляду на життя — відмінність поета від героїв роману. А в одному з розділів автор прямо застерігає читачів від ототожнення автора і героя.

Аналіз сцени «Тетяна в кабінеті Онєгіна».


  • Як інтер’єр кімнати характеризує її господаря?

  • Що говорить нам, про романтичний образ героя?

  • Він справді романтик, чи Онєгін вдає з себе романтика?

  • Це романтичний чи реалістичний опис героя, його побуту?

Евристична бесіда. Дослідження романтичних і реалістичних елементів у романі.

  • Який з персонажів роману є втіленням образу романтика?

  • Характеризуючи Ленського, Пушкін робить його вірші подібними до творів Шиллера. Як ця деталь допомагає зрозуміти вчинки і характер Ленського?

  • Знайдіть і зачитайте у тексті місця, де автор іронізує над романтичними штампами.

  • Які романтичні лейтмотиви використовує Пушкін у романі «Євгеній Онєгін»?

  • Які елементи реалізму ми знаходимо на сторінках роману?

Узагальнення.

1. Заповнення «кола Вена»: спільне, різне.



2. Заповнення узагальнюючої таблиці.



Риси романтизму в романі

Риси реалізму в романі







Домашнє завдання.

1. Підготуйте виразне читання одного з віршів або уривка з роману (за вибором).

2. Напишіть творчу роботу про своє знайомство з пушкінською поезією.
Література

1. Звиняцьковський В.Я. Зарубіжна література: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2004.

2. Кирилюк 3.В. Изучение программных произведений А.С.Пушкина в широком литературном контексте // Всес­вітня література. — 1999. — № 5. — С. 15 — 9).

3. Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література: Підручн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Грамота, 2009)

4.Лахотский К.П. «Евгений Онегин», роман в стихах А.Пушкина. — М, 1962;

5. Маранцман В.Г. Роман А.С.Пушкина «Евгений Оне­гин» в школьном изучении. Пособие для учителя. — М., 1983;

6. Первак А.П. Понять себя, поняв героев романа: Кон­спект сдвоенного урока-исследования (методом психоанализа) романа в стихах Пушкина // Всесвітня література. —1999. — №1. —С.25 —37;

7. Русская литература: Кн. для учащихся 8 кл./ Д.С.Лихачев и др.; под ред. Д.С.Лихачева.- М.: Просвещение, 1984.

8. Соловей Н.Я. Роман А.С.Пушкина «Евгений Оне­гин». — М, 1981.

9. Шалагінов Б.Б. Зарубіжна література: Від античності до першої половини ХІХ століття: Хрестоматія для 9 кл. середніх загальноосвітніх закладів. – К.: Вежа, 2006.



10. Шаталов С.Е. Герой романа А.С.Пушкина «Евгений Онегин». — М., 1986.

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconПоезія “срібного століття” Символізм
Філософія І естетика символізму складалася під впливом різних вчень від поглядів античного філософа
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconПоезія “Срібного століття”
Г. Іванова, Г. Адамовича, М. Цвєтаєвої, Р. Івнева, С. Єсеніна, В. Маяковського, М. Оцупа, В. Шершеневича та багатьох інших
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconПоезія “срібного століття” Футуризм
Ф. Марінетті, який 1909 року опублікував у французькій газеті «Ле Фіґаро» «Маніфест футуризму»
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconПоезія “срібного століття” Акмеїзм
Долаючи пристрасть символістів до «надреального», багатозначності І текучості образів, ускладненої метафоричності, акмеїсти прагнули...
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconАнотація. Стаття розкриває художні особливості поетики літературного процесу ХХ століття, колорит епохи Срібного століття, можливості вивчення поезії акмеїзму, футуризму, символізму на уроках зарубіжної літератури. Ключові слова
Севастянова О. А. Інтеграція культурологічного, філологічного аспектів у вивченні поетичного тексту на уроках літератури / О. А....
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconПоезія “срібного століття” Поети
Батько Пастернака художник, академік Петербурзької Академії мистецтв Леонід Осипович (Ісаак Йосипович) Пастернак. Мати піаністка...
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconУрок-занурення в творчість Б. Л. Пастернака. Щоби навік твоя свіча в мені горіла. Життя І творчість Б. Л. Пастернака
Сьогодні ми продовжуємо нашу подорож поезією «срібного століття». Перегорнуті сторінки життя І творчості О. Блока, А. Ахматової,...
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconКонкурсу юних фотоаматорів «Моя Україно!»
Богуславської районної державної адміністрації від 23. 09. 2013 №198 Про проведення районного етапу обласного конкурсу юних фотоаматорів...
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconНіни Найдич «Музичні казки»
Лесі Ворониної «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру» Поезія Оксани Лущевської «Про кита», «Пава з павенятами»
Конкурсу «Від золотого до срібного століття» iconРозпорядження 04 березня 2013 року №119 Про проведення щорічного конкурсу „ Кращий державний службовець Городоцької райдержадміністрації
Нацдержслужби від 15. 02. 12р. №29 „Про затвердження методичних рекомендацій щодо проведення Всеукраїнського конкурсу „Кращий державний...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка