Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель»



Сторінка2/6
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.06 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6
Тема 3: Корупційні схеми у сфері регуляторної політики

1 . Вступ. Регуляторна політика та регуляторний акт

Перед тим, як перейти безпосередньо до розгляду корупційних схем, поширених у сфері регуляторної політики, потрібно окреслити зміст регуляторної політики відповідно до законодавства України та навести визначення регуляторного акту, який у даному випадку є об’єктом антикорупційної експертизи.

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дає наступне визначення20:

Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності – напрям державної політики, спрямований на:


  • вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання,

  • недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів,

  • зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та

  • усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.

Під регуляторним актом у законі розуміється наступне:

Регуляторний акт - це:

  1. прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

  2. прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який:

    1. встановлює, змінює чи скасовує норми права,

    2. застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і

    3. який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання,

    4. незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

Як бачимо з визначення регуляторного акту, ним може бути як закон, постанова Кабміну чи наказ міністерства, так й інші офіційні письмові документи відповідних органів влади (для прикладу, Державної фіскальної служби, Державної митної служби тощо), які відповідають наведеним вище ознакам.

2 . Поширені корупційні схеми у регуляторних актах

Практика громадської антикорупційної експертизи законопроектів, які виносились на розгляд Верховної Ради України, починаючи з літа 2013 року, дає змогу узагальнювати та структурувати однотипні корупційні ризики, що траплялись у проектах, спрямованих на регулювання економічної діяльності.

Звичайно, не можна говорити проте, що наведені нижче корупційні схеми охоплюють абсолютно всі прояви корупції у сфері регуляторної політики, оскільки життя набагато складніше і недоброчесні законотворці регулярно намагаються винаходити нові корупційні схеми.

Водночас, наведений нижче перелік дає певні орієнтири для експертів, що планують здійснювати антикорупційну експертизу, щодо найбільш поширених проявів корупції у регуляторних актах.

Крім того, кожна схема буде детально розглянута нижче на прикладі конкретних законопроектів, що аналізувались громадськими експертами. Тому цей досвід може бути корисний і використаний у майбутньому задля зниження корупційних ризиків у проектах нормативно-правових актів.

Отже, до поширених корупційних схем у регуляторних актах ми відносимо наступні:



  • Монополізація ринків за рахунок:

    • Витіснення з ринку більшості його учасників діями регулятора;

    • Обмеження регулятором доступу для входу на ринок нових учасників;

    • Створення державного (напівдержавного) учасника ринку з необґрунтованими конкурентними перевагами;

  • Обкладання «корупційним податком» учасників ринку державним або квазі-державним регулятором;

  • Зменшення/розмивання відповідальності учасників ринку за безпеку та якість товарів та послуг.

Розглянемо дані корупційні схеми на прикладі реальних законопроектів, що виносились на розгляд Верховної Ради України VII скликання.

3 . Монополізація ринків діями регулятора (на прикладі енергетики та сфери оцінки майна)

Стосовно сфер господарської діяльності, які згідно законодавства регулюються певним державним регулятором, завжди існує ризик зловживання останнім своїми повноваженнями та функціями.

Особливо з точки зору на те, що сфери, які мають особливі умови регулювання, зазвичай, є досить прибутковими, тому використання регулятором своїх повноважень для монополізації ринку обіцяє зацікавленим сторонам високі незаконні доходи.

Енергетика є однією з таких галузей, і саме щодо неї буде наступний приклад.



Проект Закону про державне регулювання у сфері енергетики.

Номер законопроекту: 3095

Дата реєстрації: 16.08.2013

Автор законопроекту: Кабінет міністрів України (Азаров М.Я.)

Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Широта дискреційних повноважень при визначенні розміру штрафу

Яким чином може працювати корупційна схема:

У ст. 12 п.2 вказаного законопроекту Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), надається право накладати на суб’єктів енергетичних ринків за неналежне подання інформації чи документів до НКРЕ штраф, розмір якого варіюється у 100 разів (від 100 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (н.м.д.г.) - 1700 до 170 000 тис. грн.).

За ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень комісії і ліцензійних умов передбачений штраф від 500 до 50 000 н.м.д.г. - 8500 до 850 000 тис. грн.

Водночас, не вказано, якими підставами має керуватись НКРЕ при виборі розміру штрафу, тобто, фактично, створюються передумови для ситуації, коли порушник може пропонувати уповноваженій особі НКРЕ хабар для вибору останнім найменшого розміру штрафу.



Хто може отримувати корупційну вигоду:

Уповноважені особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ)



Хто платитиме корупційні внески:

Суб’єкти енергетичних ринків (електроенергія, газ, нафта і нафтопродукти, теплова енергія)



Ключові негативні наслідки:

  • Монополізація енергетичних ринків за рахунок витіснення з них суб’єктів, які не мають неформальних зв’язків з НКРЕ та/або владою вищого рівня шляхом накладення на них максимально високих штрафних санкцій;

  • Ускладнення входу на енергетичні ринки новим гравцям через можливість накладення на них непідсильних довільних штрафів з боку НКРЕ;

  • Подорожчання продукції, яка виробляється на енергетичних ринках, для споживачів – фізичних та юридичних осіб, внаслідок монополізації ринків.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Безпосередніми жертвами схеми стануть суб’єкти енергетичних ринків, для яких будуть створені нерівні умови в розмірі штрафів з тими гравцями, що мають «покровительство» з боку влади та НКРЕ;

  • Громадяни та юридичні особи, зокрема підприємства, для яких у випадку монополізації енергетичних ринків зросте вартість енергоносіїв

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: Законопроект містить високий ризик створення корупційної схеми для зловживання з боку уповноважених осіб НКРЕ при визначенні розмірів штрафу (який може варіюватись у 100 разів за одне порушення) а також за наявності неформальних зв’язків НКРЕ з певними суб’єктами енергетичних ринків створення для останніх передумов для монополізації ними вказаних ринків. Рекомендується доопрацювати законопроект шляхом додавання конкретних критеріїв диференціації розміру штрафів, а також звуження діапазону їх диференціації.

Коментар: Як бачимо, у даному випадку в цілях потенційної монополізації ринку використовується надто широке дискреційне повноваження регулятора, зокрема, щодо визначення розміру штрафних санкцій для учасників ринку. Цілком можливо, що даний корупційний чинник діяв би в комплексі з іншими чинниками. Водночас, уже наявність лише його створює загрозу для коректного функціонування енергетичного ринку та збереження на ньому здорової конкуренції.

Другий приклад, пов'язаний зі спробою монополізації ринку оцінки майна:



Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України із питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні

Номер законопроекту: 2303а

Дата реєстрації: 17.06.2013

Автор законопроекту: Кабінет міністрів України (Азаров М.Я.)

Перевірив законопроект: Андрій Марусов

Корупціогенний чинник: Поєднання нормотворчих та контролюючих функцій в одному органі влади. Широта дискреційних повноважень.

Яким чином може працювати корупційна схема:

Поєднання нормотворчих та контролюючих функцій в одному органі влади. ФДМУ одночасно отримує повноваження приймати порядки здійснення контролю у оцінювальній діяльності та повноваження здійснювати такий контроль. Нормативні документи, що визначають порядок здійснення контрольних повноважень, будуть суттєво викривлені в бік інтересів контролюючого органу, міститимуть велику кількість різночитань та корупційних ризиків, що збільшить можливості для корупції у стосунках контролюючого органу та суб’єктів ринку.

Широкі дискреційні повноваження. ФДМУ отримує широкі повноваження видавати «інші нормативно-правові акти», що регулюють проведення оціночної діяльності; водночас встановлюються санкції щодо невиконання суб’єктами ринку вимог, які містяться в «інших нормативно-правових актах». Цими актами визначаються нові напрямки проведення оціночної діяльності, що тягне за собою необхідність отримання нових кваліфікаційних свідоцтв тощо. Відкритий список нових, не визначених законом, вимог до суб’єктів оціночної діяльності штовхатиме їх на корупційні стосунки з регулятором, аби хоча б на папері відповідати цим вимогам або уникнути процедури контролю.

Хто може отримувати корупційну вигоду:

  • Посадові особи ФДМУ, Міністерства юстиції та інших відомств;

  • народні депутати та приватні особи, причетні до лобіювання та функціонування корупційної схеми.

Хто платитиме корупційні внески:

  • Оцінювачі;

  • Фізичні та юридичні особи, які здійснюють операції із купівлі-продажу майна.

Ключові негативні наслідки:

  • Підвищення цін на здійснення оцінки майна для сотень тисяч громадян та компаній України

  • Фактична монополізація «ринку оцінки майна з метою оподаткування»

  • Фактична втрата державного контролю над ринком оцінки з метою оподаткування

  • Створення ринку оцінки, який суперечить міжнародним стандартам…

Хто може постраждати від корупційної схеми: Безпосередніми жертвами схеми можуть бути декілька тисяч оцінювачів. Опосередкованими жертвами можуть бути всі приватні та фізичні особи, які купують або продають майно (квартири, будинки тощо).

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Законопроект містить високий ризик створення загальнонаціональної корупційної схеми «на ринку оцінки майна із метою оподаткування». Рекомендовано відхилити законопроект.

Коментар: У даному випадку в цілях потенційної монополізації ринку регулятору свідомо надаються нормотворчі повноваження, які йому не мають бути притаманні, стосовно визначення порядку накладання та переліку санкцій щодоучасників ринку. Це досить поширена схема, і даний приклад є лише одним із найбільш яскравих її ілюстрацій.

4. Створення державного (напівдержавного) учасника ринку з необґрунтованими конкурентними перевагами (на прикладі сфери страхування)

Інколи з метою монополізації ринку створюється державний або квазідержавний учасник ринку, якому законом надаються високі конкурентні переваги порівняно з іншими учасниками. Безумовно, це є абсолютно антиринковим і корупційним явищем і неприпустимо в ринковій конкурентній економіці.

Наступний приклад зі сфери страхування демонструє дану корупційну схему:

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України та виклад Закону України "Про страхування" у новій редакції

Даний законопроект не був зареєстрований і потрапив до асоціації страховиків у якості «інсайду», яка потім звернулась до нас з проханням провести його антикорупційну експертизу.



Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Порушення балансу інтересів. Широта дискреційних повноважень.

Яким чином може працювати корупційна схема:

Законопроектом пропонується створення «уповноваженого страховика» - фактично, державного страховика, який має вести господарську діяльність, конкуруючи з іншими страховиками, однак, водночас, отримує законодавчо закріплені привілеї поряд з приватними страховиками.

Уповноваженого страховика визначає Кабмін за поданням Нацкомфінпослуг. Акціонерами уповноваженого страховика можуть буть юридичні особи, частка держави у статутних капіталах яких перевищує 90 відсотків.

Так, відповідно до законопроекту, тільки уповноважений страховик може займатись страхуванням за класами, що становлять «підвищену суспільну значимість», перелік яких затверджує Кабінет міністрів за поданням Нацкомфінпослуг.

Крім того, тільки уповноважений страховик може займатись страхуванням, що передбачає державну закупівлю послуг зі страхування за державні кошти або з державною підтримкою. Поняття ж «державної підтримки» у законі охоплює всі державні та приватні підприємства, які користуються державними пільгами, компенсаціями, преференціями, кредитуванням, страхуванням. Конкретні критерії «державної підтримки», згідно закону, визначає Кабмін.

Відповідно, виникає значний ризик непрозорого визначення Кабміном уповноваженого страховика, який, за рахунок штучно створеного монопольного становища, буде отримувати надприбутки від страхування населення та підприємств.



Хто може отримувати корупційну вигоду:

  • Посадові особи Кабінету Міністрів України;

  • Посадові особи Нацкомфінпослуг.

Хто платитиме корупційні внески:

  • Приватні особи, які володіють 10% юридичних осіб – акціонерів уповноваженого страховика;

  • Особи, що будуть призначені в керівництво уповноваженого страховика.

Ключові негативні наслідки:

  • Подорожчання та погіршення якості страхових послуг, які будуть віднесені до класу «підвищеної суспільної значимості», та для підприємств, що користуються державною підтримкою, у зв’язку з монополізацією цього ринку уповноваженим страховиком;

  • Погіршення інвестиційної привабливості страхового ринку у зв’язку з його штучною монополізацією.

  • Відтік іноземних та вітчизняних приватних інвестицій зі страхового ринку України.

  • Зменшення податкових надходжень до бюджету від страхової галузі.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Приватні страхові компанії (страховики);

  • Громадяни та бізнес – споживачі страхових послуг (страхувальники);

  • Страхова галузь України загалом;

  • Державний бюджет України.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Пропозиції законопроекту щодо створення державного «уповноваженого страховика» й надання йому значних привілеїв несуть корупційні ризики, пов’язані з непрозорістю процедури призначення керівництва та діяльності вказаної організації.

Наслідками можуть буть значні фінансові втрати як для страховиків, так і для громадян і бізнесу – споживачів фінансових послуг і страхової галузі України в цілому. Пропонується повністю вилучити комплекс норм стосовно створення і діяльності «уповноваженого страховика».



Коментар: Можливо, саме через очевидну корупційну складову дана версія законопроекту так і не була зареєстрована в парламенті. Водночас, те, що такий варіант готувався і вже був готовий до внесення, говорить про те, що вищенаведена корупційна схема цілком могла бути втілена в життя.

При цьому, потрібно зазначити, що вона є досить універсальною, тому може застосовуватись не лише у сфері страхування, але й у інших сферах, і на це потрібно зважати при здійсненні антикорупційної експертизи НПА.



5. Обкладання «корупційним податком» учасників ринку державним або квазі-державним регулятором (на прикладі сфери страхування)

Розглянутий вище законопроект був багатий на корупціогенні чинники, і, крім описаної вище, містив ще одну яскраво виражену схему.



Проект Закону про внесення змін до деяких законів України та виклад Закону України "Про страхування" у новій редакції

Даний законопроект не був зареєстрований і потрапив до асоціації страховиків у якості «інсайду», яка потім звернулась до нас з проханням провести його антикорупційну експертизу.



Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Порушення балансу інтересів. Широта дискреційних повноважень. Прогалини правового регулювання.

Яким чином може працювати корупційна схема:

Законопроектом пропонується визначити, що Українське об’єднання страховиків (далі - УОС) є єдиним об’єднанням страховиків, що працюють на території України, і членство в ньому є обов’язковим (у тому числі для філій страховиків-нерезидентів) та виникає з дати отримання страховиком ліцензії на право здійснення страхової діяльності.

Участь страховиків в УОС є обов’язковою умовою здійснення страхової діяльності на території України, тому виключення з УОС є фактично рівнозначним позбавленню ліцензії. Рішення про виключення приймаються Загальними зборами УОС, хоча конкретний порядок та підстави виключення, згідно закону, мають бути деталізовані в статуті УОС.

Водночас, статут УОС затверджується загальними зборами за погодженням з Нацкомфінпослуг (Уповноважений орган). Хто має розробляти і виносити проект статуту на голосування в законі не сказано.

Представники держави за законом мають більшість в Президії УОС (4 проти 3: 2 представника Нацкомфінпослуг, 2 представника профільного комітету ВРУ (процедура призначення непрописана), і 3 члени УОС); Президент та Голова виконавчої дирекції УОС призначаються і звільняються за погодженням з Нацкомфінпослуг.

УОС, крім іншого, має здійснювати контроль за дотриманням своїми членами законодавства, може звертатись до Нацкомфінпослуг для проведення перевірок своїх членів і навіть самостійно застосовувати до них «заходи впливу», визначені в статуті УОС.

Члени УОС зобов’язані сплачувати вступні, членські та цільові внески, розмір яких визначається статутом.

Таким чином, створюється всеукраїнська корупційна схема, в якій страховики будуть поставлені в повну залежність від формально недержавної організації (а, по суті, «маріонетки» Нацкомфінпослуг та впливових членів комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності), що збиратиме з них кошти, контролюватиме їх діяльність, застосовуватиме до них «заходи впливу», а в разі непокори – виключатиме зі своїх рядів, що буде рівнозначним позбавленню ліцензії.

Однак, де-юре, ні Нацкомфінпослуг, ні комітет ВРУ не будуть мати жодного відношення до рішень УОС, і оскаржувати у суді страховики зможуть, згідно закону, лише застосування до них превентивних заходів впливу з боку УОС. Оскарження ж у суді інших рішень УОС в законі не прописано, і вочевидь, буде неможливим, оскільки УОС визначено як саморегулівна організація.

Хто може отримувати корупційну вигоду:


  • Посадові особи Нацкомфінпослуг;

  • впливові члени комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності (Комітет, як і Нацкомфінпослуг, делегує 2 членів до Президії УОС з 7-ми)

Хто платитиме корупційні внески:

  • Страхові компанії, що працюють на території України, у тому числі філії страховиків-нерезидентів.

Ключові негативні наслідки:

  • Подорожчання страхових послуг у зв’язку з додатковим «корупційним податком» на страховиків з боку УОС;

  • Погіршення інвестиційної привабливості страхового ринку у зв’язку з додатковим тиском на нього з боку УОС;

  • Відтік іноземних інвестицій та вихід іноземних страховиків зі страхового ринку України;

  • Погіршення якості страхових послуг внаслідок виходу з ринку іноземних страхових компаній;

  • Зменшення податкових надходжень до бюджету від страхової галузі.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Приватні страхові компанії (страховики);

  • Громадяни та бізнес – споживачі страхових послуг (страхувальники);

  • Страхова галузь України загалом;

  • Державний бюджет України.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Пропозиції законопроекту стосовно Українського об’єднання страховиків, яке по факту буде підконтрольним Нацкомфінпослуг та впливовим членам комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності, несуть корупційні ризики, пов’язані з непрозорістю процедури призначення керівництва та діяльності вказаної організації.

Наслідками можуть буть значні фінансові втрати як для страховиків, так і для громадян і бізнесу – споживачів фінансових послуг і страхової галузі України в цілому. Пропонується повністю вилучити комплекс норм стосовно створення і діяльності Українського об’єднання страховиків.



Коментар: Розглянута схема також є досить універсальною, тому варто мати на увазі, що вона може зустрічатись у законопроектах, що стосуються інших галузей економіки.

6. Зменшення/розмивання відповідальності учасників ринку за безпеку та якість товарів та послуг (на прикладі торгівлі лікарськими засобами)

Корупційні схеми у сфері регуляторної політики можуть стосуватись не лише тиску на учасників ринку, але й порушення прав споживачів, у т.ч. на користь самих учасників ринку, якщо вони мають неформальні зв’язки з регулятором або владою.



Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення ліцензування торгівлі лікарськими засобами

Номер законопроекту: 2405а

Дата реєстрації: 21.06.2013

Автор законопроекту: Лук'янов В.В., Дудка В.В., Богословська І.Г., Шипко А.Ф. (усі – фракція Партії регіонів)

Перевірив законопроект: Роман Скляров

Корупціогенний чинник: Широта адміністративного розсуду та дискреційні повноваження

Яким чином може працювати корупційна схема:

Законопроектом пропонується накладати санкції лише на відокремлений підрозділ ліцензіата, якщо порушення відбулось «не внаслідок розпорядження ліцензіата, наданого у будь-якій формі», а внаслідок дій співробітників відокремленого підрозділу.

Однак, конкретних критеріїв, за якими орган ліцензування (Державна служба України з лікарських засобів) має визначати, чи відбулось порушення внаслідок розпорядження ліцензіата, чи внаслідок самостійних дій відокремленого підрозділу, законопроект не містить.

Існування вибору у органу ліцензування щодо об’єкту покарання (або лише відокремлений підрозділ, або загалом ліцензіат) без чітких критеріїв такого вибору, створює передумови для вимагання органом ліцензування (або пропозиції йому) хабаря для застосування менш тяжкої санкції у вигляді покарання лише відокремленого підрозділу.



Хто може отримувати корупційну вигоду:

  • Державна служба України з лікарських засобів (орган ліцензування роздрібної торгівлі лікарськими засобами)

Хто платитиме корупційні внески:

  • Юридичні особи, що займаються роздрібною торгівлею лікарськими засобами, їх відокремлені підрозділи

Ключові негативні наслідки:

  • Зменшення контролю з боку торгівців лікарськими засобами за своїми відокремленими підрозділами, оскільки ризик позбавлення ліцензії для всієї мережі падає;

  • Погіршення якості та безпеки роздрібної торгівлі лікарськими засобами;

  • Зростання небезпеки для споживачів лікарських засобів.

Хто може постраждати від корупційної схеми:

  • Споживачі лікарських засобів;

  • Учасники ринку, що не мають неформальних (корупційних) зв'язків з регулятором.

Висновки та рекомендації, які надавались за результатами експертизи: та рекомендації: Ідея законопроекту за своєю суттю має корупційний характер, оскільки відділяє відповідальність юридичної особи від її відокремленого підрозділу, пропонуючи застосовувати санкції для них окремо.

Враховуючи те, що відокремлений підрозділ є структурною одиницею юридичної особи, діє лише від її імені, згідно її розпоряджень та під її контролем, не видається можливим розробити адекватні критерії для визначення, чи були в конкретному випадку порушення закону відокремленим підрозділом які-небудь розпорядження з головного офісу.

Відповідно, втілення такої ідеї у будь-якому разі призведе до варіативності санкцій за однакове правопорушення і відсутності чітких критеріїв вибору для органу ліцензування, що створює корупційний ризик.

Коментар: Вказана схема є класичним прикладом корупціогенного чиннику «Широта адміністративного розсуду та дискреційні повноваження» і важливо розуміти, що вона може міститись і у законопроектах, що стосуються інших галузей економіки, в яких поширеним є використання відокремлених підрозділів (а це, практично, всі галузі).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconНаказ №583 від 17 травня 2012 р. «Про державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб у 2012 році»
У липні офіційними засобами масової інформації України було оприлюднено низку важливих законодавчих та нормативно-правових актів...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconНаказ №5203-vi від 06. 09. 2012 р. «Про адміністративні послуги»
У жовтні офіційними засобами масової інформації України було оприлюднено низку важливих законодавчих І нормативно-правових актів...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconЗнання нормативно-правової бази законів, актів, постанов, знання нормативно-правової бази законів, актів, постанов

Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту»
Економіка підприємств електротранспорту: Конспект лекцій для студентів 4-5 курсів денної І заочної форм навчання спеціальностей 092202...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій з дисципліни «українська мова за професійним спрямуванням»
Конспект лекцій з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій для студентів технічних спеціальностей Харків
України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей....
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій методичні вказівки для аудиторних занять
Теорія І практика перекладу. Конспект лекцій. Методичні вказівки для аудиторних занять. // Укладач: Бєкрєшева Л. О. – Луганськ: вид-во...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки
Конспект лекцій з дисципліни «Податкова система» для студентів напряму підготовки 030504 «Економіка підприємства» денної та заочної...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconЗаконів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
Програми розвитку освіти Краснокутського району на 2014-2018 рр., Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Статуту закладу...
Конспект лекцій «Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів та державних закупівель» iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 056 «Міжнародні економічні відносини»
Конспект лекцій для студентів спеціальності 056 «Міжнародні економічні відносини» денної та заочної форм навчання


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка